You are on page 1of 23

Поети-

романтик
и
9 клас
Пригадайте, що
ви знаєте про
романтизм?
Хто такий
романтичний
герой?
Українські
поети-
романтики
Петро
Гулак-
Артемовсь
кий
Писав байки (байка-казка, байка-приказка), притчі, вірші, послання, балади

«Рибалка» — переспів однойменної балади Гете — має вже виразно романтичний характер.

Письменник вказував на причини, що спонукали його передати своєю рідною мовою твір
Йоганна Вольфганга Гете: «Хотів спробувати, чи не можна малоросійською мовою висловити
почуття ніжні, благородні, піднесені...»
Порівняй
те
Й. В. Гете «Рибалка»

Вода біжить, вода дзюрчить, Чи блискіт сонця тут поблід?


Сидить рибалка там, Чи місяць в водах зник?
Спокійно вудки він глядить, Хіба не вдвічі кращий вид,
Хоч захолонув сам. Відбитий в плесі рік?
Він там сидить, і бачить він: Хіба це небо голубе
Розверзлася ріка, Так сповнене краси,
І діва випливла з глибин, Що не принаджує тебе
Волога і струнка. Світ вічної роси?

Вона пливе, вона співа: Вода біжить, вода дзюрчить,


— Чому ти мій народ Плюскоче біля ніг.
З лукавством, звичним для Проймає пристрасть душу
людей вмить,
На спеку вабиш з вод? Немов од слів палких.
Ах, знай же, що для рибок є Співала й кликала вона,
В воді привітний схов! І сталось так тоді:
Пірнай сюди і тут своє Вона зманила, він пірнув
Здоров'я знайдеш знов. Та й зник навік в воді.
П. Гулак-Артемовський «Рибалка»

Вода шумить!.. вода ґуля!..


На березі Рибалка молоденький
На поплавець глядить і примовля:
"Ловіться, рибочки, великі і маленькі!"
Що рибка смик — то серце тьох!..
Серденько щось Рибалочці віщує:
Чи то тугу, чи то переполох,
Чи то коханнячко?..не зна він,— а сумує!
Сумує він,— аж ось реве,
Аж ось гуде,— і хвиля утікає!..
Аж — гульк!.. з води Дівчинонька пливе
І косу зчісує, і брівками моргає!..
Вона й морга, вона й співа:
"Гей, гей! не надь, Рибалко молоденький,
На зрадний гак ні щуки, ні лина!..
Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?
Коли б ти знав, як Рибалкам
У морі жить із рибками гарненько,
Ти б сам пірнув на дно к липам
І парубоцькеє оддав би нам серденько!
Михайло
Петренко-
«слов'янсь
кий сокіл»
•Автор славетної пісні М.Петренко народився у місті Слов’янську на Донеччині.

•Восени 2017 року вийшла у світ книжка “Дивлюся на небо та й думку гадаю” в
перекладах мовами світу», яка увібрала в себе 24 переклади — усі відомі на час
видання.

•Перу М.Петренка належать слова відомої пісні «Взяв би я бандуру…».

•17 листопада 2017 року УкрПошта тиражем у 400 тисяч випустила конверт ,
присвячений поету-романтику М.Петренку.

•Влітку того ж року Національний банк України ввів у обіг пам’ятну


монету (тираж 35 тисяч).

•У 2014 році на честь Михайла Петренка було названо астероїд.

•Для популяризації імені поета було названо вулиці в таких українських містах
як Харків, Краматорськ, Слов’янськ, Лебедин. Одну з нових вулиць у
Голосіївському районі м. Києва названо в честь Михайла Петренка.

•У червні 2012 року у м.Слов’янськ, де річка Бакай впадає у Казенний Торець і де


колись була садиба Петренків, встановлено пам’ятний знак на честь 150-ї
річниці з дня смерті пісняра. Це — гранітний камінь з написом, прикрашений
зверху соколом-мрійником, що рветься у недосяжні небеса
Цікаві факти
До шедеврів лірики М. Петренка
належить триптих «Небо».

Триптих – композиція, складена з


трьох самостійних творів, пов’
язаних ідейним змістом та мотивом.

Перший твір триптиха має назву


«Дивлюсь я на небо та й думку
гадаю», другий – «По небу блакитнім
очима блукаю», третій –
«Схилившись на руку, дивлюсь я...»
Цікавий
факт
«Дивлюсь я на небо…» стала першою піснею,
що пролунала в космосі. 12 серпня 1962-го
року її виконав з борту корабля «Восток-4»
перший космонавт українського
походження Павло Попович. Ця пісня була
улюбленою для видатного конструктора Сергія
Корольова
Дивлюсь я на небо та й думку
гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю,
Чому мені, Боже, ти крилець не
дав?
Я б землю покинув і в небо
злітав.

Далеко за хмари, подальше од


світу,
Шукать собі долі, на горе
привіту
І ласки у зірок, у сонця просить,
У світлі їх яснім все горе
втопить.

Бо долі ще змалку здаюсь я


нелюбий,
Я наймит у неї, хлопцюга
приблудний;
Чужий я у долі, чужий у людей:
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?

Кохаюся з лихом, привіту не


знаю
І гірко і марно свій вік коротаю,
І в горі спізнав я, що тільки одна

Далекеє небо — моя сторона.

І на світі гірко, як стане ще гірше,


«Взяв би я бандуру»
Євген
Гребінка
• українські ліричні поезії, що виникли на ґрунті народної
творчості («Човен», «Українська мелодія»,
«Заквітчалася дівчина», «Маруся»…);

• байки, які органічно пов’язані з народними приказками і


прислів’ями («Верша та Болота», «Школяр Денис»);

• романс «Чорні очі»;


«Українська мелодія»

"Ні, мамо, не можна нелюба любить:


Нещасная доля із нелюбом жить.
Ох тяжко, ох важко з ним річ
розмовляти!
Хай лучче я буду весь вік
дівувати!"

"Хіба ж ти не бачиш, яка я стара?


Мені в домовину лягати пора.
Як очі закрию, що буде з тобою?
Останешся, доню, одна сиротою!"

А в світі якеє життя сироті?


І горе, і нужду терпітимеш ти.
Я, дочку пустивши, мовляв, на
поталу.
Стогнать під землею, як горлиця
стану".

"О мамо, голубко, не плач, не ридай,


Готуй рушники і хустки вишивай.
Нехай за нелюбом я щастя утрачу;
Ти будеш весела, одна я заплачу!"

Ген там, на могилі, хрест божий


Заграло, запінилось синєє море
І буйнії вітри по морю шумлять,
І хвиля гуляє, мов чорнії гори
Одна за другою біжать.
Як темная нічка, насупились хм
В тих хмарах, мов голос небесн
За громом громи гуркотять.

І грає, і піниться синєє море.


Хтось човен на море пустив,
Бурхнув він по хвилі, ниряє на в
Од берега геть покотив;
Качається, бідний, один без вес
Ох, жаль мені човна, ох, жаль мог
Чого він під бурю поплив?

Ущухнуло море, і хвилі вляглис


Пустують по піні мавки;
Уп'ять забіліли, уп'ять простяг
По морю кругом байдаки;
Де ж човен дівався, де плавле, м
Мабуть, він не плавле, бо онде п
Біліють із його тріски.
«Човен» Як човнові море, для мене світ б
Ізмалку здавався страшним;
Да як заховаться? Не можна ж в
Пробути з собою, одним.
Прощай, мій покою, пускаюсь у м
І, може, недоля і лютеє горе.
Пограються з човном моїм.
Образ
човна
Океан Ельзи
“Човен”
Зозуля
“Човен”
у
сучасній
музиці

Один в каное

You might also like