2

2 ПІДСИЛЮВАЧ БІОПОТЕНЦІАЛІВ

2.1 Мета роботи

Вимір основних параметрів підсилювача біопотенціалів (ПБП), імітація

реальних умов його роботи.

2.2 Короткі теоретичні відомості

Особливістю роботи ПБП є підсилення дуже слабких сигналів, наприклад

електрокардіосигналів (ЕКС), на фоні сильних завад, що виникають внаслідок
наведень мережі на тілі пацієнта. Вони обумовлені наявністю ємністного
зв’язку між пацієнтом мережею та уземлювальним проводом. Для посилення
ЕКС застосовують диференціальний підсилювач (ДП). Стосовно його входів
наведення мережі являє собою синфазний сигнал (однаковий за величиною та
фазою). Для його придушення застосовують ПБП з більшим коефіцієнтом
відносного ослаблення синфазного сигналу та пристрій активного придушення
синфазної завади (рис. 2.1, а).

~220 В

Uсф
C1
П
Rек+DR
L П
БО ДП Uсф
N R Uвих ДП
П Rек Uвих
П
C2 Uсф
R R Uсф
R R
ПН

а б
Рисунок 2.1 – Підсилювач біопотенціалів
 3

Корисний сигнал знімається з активних електродів, наприклад R та L, і

через повторювачі П надходить на диференціальний підсилювач ДП.
Усереднена синфазна завада з повторювачів надходить на вхід підсилювача, що
інвертує (ПН), з виходу якого сигнал, підсилений в КN разів в протифазі
подається на будь-яку електрично пасивну точку N, наприклад, на праву ногу.
Завдяки цьому відбувається придушення синфазної завади мінімум у КN + 1
разів. Придушення завад сильно залежить від ступеня симетрії тракту
підсилення диференціального сигналу, особливо вхідного кола, і визначається
якістю накладення електродів. При ідеальній симетрії завада не буде
спотворювати корисний сигнал на виході. При наявності асиметрії виникає
паразитний диференціальний сигнал, обумовлений дією синфазної завади (рис
2.1, б). Тут між входами повторювачів діє різницево-синфазний сигнал:

 R R 
U pc      U cф .
 R + Rek R + Rek + DRek 

З огляду на те, що зазвичай R  Rek , DRek маємо:

DRek
U pc  U cф (2.1)
R

Завада на виході дорівнюватиме:

DRek
U вих. рс  K дпU pc  K дпU cф
R

Величина

DRek
K pc  K дп (2.2)
R
 4

визначає вплив асиметрії вхідного кола на заваду у вихідному сигналі.

У роботі виміряються основні параметри ПБП: коефіцієнт підсилення
диференціального сигналу, коефіцієнт відносного ослаблення синфазного
сигналу тощо. Імітуються реальні умови роботи ПБП при впливі суттєвих
синфазних завад завдяки тому, що генератор сигналів гальванічно не
пов'язаний з іншими вузлами стенда, тому на його виході, а значить і на вході
підсилювача, виникає синфазна завада з частотою мережі.
Під час реєстрації ЕКГ виникають великі завади, викликані рухами
пацієнта (артефакти). Для відновлення нульового рівня сигналу застосовують
автоматичні схеми заспокоєння, які на деякий проміжок часу (3–5 с)
відкривають електронний ключ, що закорочує вихід ПБП. Цей режим також
імітується в роботі.

2.3 Опис лабораторної установки

Лабораторна робота виконується на базі плати №1 (рис. 2.2). Резистори

R4 та R5 імітують перехідні опори електрод-шкіра; R1 та R2 – опір ділянки
шкіри між місцями підключення нейтрального електрода N і активними
електродами. Для внесення асиметрії у вхідне коло паралельно резистора R4
підключається резистор R3.
Повторювачі виконані на ОП DА1 і DА2, диференціальний підсилювач на
DАЗ, підсилювач нейтралізації завади на польовому транзисторі VT1 і ОП DА4,
коефіцієнт підсилення якого регулюється резистором R9. Сигнал на вхід
підсилювача подається від генератора приладової панелі.
Ключ на польовому транзисторі VT2 призначений для "врівноваження"
схеми при артефактах, коли вихідний сигнал стає надмірно великим. В
нормальному режимі транзистор VT2 закритий. Під час перевищення вихідним
сигналом заданого рівня спрацьовує граничний пристрій, що відкриває
транзистор, шунтуючи вихідний сигнал на 3–5 с.
 5

R3 +5B
3к SW 1
R6 Вих2
R4 5.1к
300к VD1 DA1
R13 R15
Вх1 10к 200к Вих3

R1 VD2
C1
N
Вх2 DA3
R5 VD3
R2 DA2 R11
300к R14
100к
C2 VD4

R16 C4
R12 200к

+15B VT2 Вих4

SW2 -5B R7 -5B
5,1к
R8 VT1
R17 Bx3
+5B
DA4 R9 C3 R19 R20
VD5

R10 -5B
-5B VD6
Вих1 -15B R18

+5B

Рисунок 2.2 – Схема макета ПБП

2.4 Порядок виконання роботи

У роботі розглядаються три варіанти під’єднання ПБП до генератора

сигналів: диференційне асиметричне, синфазне та диференційне симетричне.

Рисунок 2.3 – Диференційне асиметричне з’єднання

 6

Рисунок 2.4 – З’єднання для дослідження синфазного сигналу

Рисунок 2.5 – Диференціальне симетричне з’єднання

За формулою (2.1) розрахуємо величину паразитної диференціальної

перешкоди для амплітуди синфазного сигналу Uc = 2 В. Порахуємо опір
паралельно підключених резисторів R3, R4 (за схемою на рис. 2.2):

визначимо як різницю між R4 та :

Таким чином, синфазно-різницевий сигнал:

 7

За формулою (2.2) знайдемо значення Крс. Для цього спочатку визначимо

коефіцієнт диференційного підсилення . Розглянемо наступну частину
схеми з рис. 2.2:

Рисунок 2.6 – Диференційний підсилювач

Вважатимемо ДП з рис. 2.6 ідеальним. Для такого ДП коефіцієнт

підсилення:

Відповідно, вплив асиметрії вхідного кола на заваду, розрахований за

формулою (2.2), дорівнює:

2.4.1. Подамо живлення на блок ПБП. Визначимо коефіцієнт підсилення

диференціального сигналу. Для цього один з входів підсилювача заземлимо, на
підсилювач подамо сигнал синусоїдальної форми частотою 50–100 Гц і
амплітудою до 20 мВ від генератора сигналів. Величину напруги на вході й на
виході "Вих 3" виміряємо мультиметром, форму сигналу проконтролюємо
осцилографом на "Вих 4". Дані занесемо до табл. 2.1.
 8

Таблиця 2.1 – Дані досліджень для диференціального підключення

𝑈 𝑈 𝐾𝑈
468 мВ 9,3 В (вих. 3) 19,87

2.4.2. Визначимо коефіцієнт передачі синфазного сигналу при

симетричному вхідному колі (за схемою на рис. 2.4). Для цього поєднаємо
входи підсилювача та подамо на них загальний (синфазний щодо корпуса)
сигнал амплітудою 2 В.
Визначимо діапазон зміни коефіцієнта підсилення підсилювача
нейтралізації. Для цього підключимо осцилограф до "Вих 1", R9 установимо в
положення максимального підсилення та регулюючи сигнал генератора будемо
намагатися досягти неспотвореного сигналу на "Вих 1". Виміряємо величину
напруги на "Вих 2". Зробимо підсилення підсилювача нейтралізації
мінімальним та виміряємо Uвих.1 і Uвих.2 . Результати занесемо до табл. 2.2.

Таблиця 2.2 – Дані досліджень для синфазного підключення

𝑈вх 𝑈вих 𝐾𝑈
Коеф.передачі
1,73 В 41 мВ (вих. 3) 0,024
(вих. 3)
Максимальне
28 мВ 8,08 В (вих. 2) 288,57
підсилення
Мінімальне
28 мВ 20 мВ (вих. 2) 0,71
підсилення

2.4.3. Внесемо асиметрію у вхідне коло (за схемою на рис. 2.3). Отримані
значення занесемо до табл. 2.3.
 9

Таблиця 2.3 – Результати досліджень асиметричного підключення

𝑈вх 𝑈вих 𝐾𝑈
1,83 В 2,08 В 1,14

Порівняно із теоретично розрахованим значенням (2,33 В), отримано

близький до теоретичного результат.
2.4.4. Підключимо ПБП за диференціальною схемою з симетричним
входом. Виміряємо величину перешкоди на вході підсилювача і на виході "Вих
3" для симетричного і несиметричного вхідного кола, результати занесемо до
табл. 2.4.

Таблиця 2.4 – Порівняння симетричного та несиметричного з’єднання

Вхідне коло 𝑈вх 𝑈вих3 𝐾передачi

Симетричне 4,85 В 4,7 В 0,97
Несиметричне 5В 7,56 В 1,51

2.4.5. Підключимо підсилювач нейтралізації. Дослідимо вплив його

коефіцієнта підсилення на величину завади на виході при симетричному й
несиметричному вхідному колі. Результати занесемо до табл. 2.5.

Таблиця 2.5 – Дослідження впливу підсилювача нейтралізації

Вхідне коло 𝑈 𝑈 𝐾𝑈
2 мВ 0,13 (мін)
Симетричне 15 мВ 5 мВ 0,33 (опт.)
186 мВ 12,4 (макс)

591 мВ 19,7 (макс)

Несиметричне 30 мВ
16 мВ 0,53 (опт. мін.)
 10

ВИСНОВКИ

В ході виконання лабораторної роботи була досліджена робота

підсилювача біопотенціалів. Досліджені різні види включення ПБП, а також
робота з різними коефіцієнтами передачі, що регулювалися резистором R9.
Щодо впливу підсилювача нейтралізації, на максимального коефіцієнта
підсилення в симетричному колі спостерігалися високочастотні збудження
( ). Навіть при малому підсиленні синфазна завада
істотно придушувалася.