Практичне заняття №5.

Монтаж електрообладнання трансформаторних

підстанцій

5.1. Склад і ревізія електрообладнання трансформаторних підстанцій

Загальні відомості. Трансформаторною підстанцією (ТП) називається електрич-

на установка, призначена для перетворення напруги і розподілу електричної енергії
споживачам [3,4, 6, 7, 25, 26]. ТП, виготовлена в заводських умовах у вигляді готового
блоку, називається комплектною трансформаторною підстанцією. У конструкцію КТП
входять: силовий трансформатор, шафа високовольтного і низьковольтного устатку-
вання (0,38/0,22 кВ).
Електричне з'єднання обладнання підстанції та під'єднання до нього ліній, що
відходять наведено на рис. 5.1.

Рис. 5.1. Принципова електрична схема КТП 10/0,4 кВ потужністю 63 - 160 кВ·А
 Найменування і функціональне призначення обладнання КТП, зображеного на
рисунку, наведені в табл. 5.1.
Таблица 5.1
Найменування і функціональне призначення обладнання КТП
Позначення на Найменування і тип
Призначення
схемі обладнання
1 2 3
Роз'єднувальний
QS1 Включення і відключення КТП
пункт РП IV
Трансформатор Перетворення напруги 10 кВ в напругу
TV
ТМ-160/10 0,38/0,22 кВ
Запобіжник Захист трансформатора від струмів короткого
FU1…FU3
ПК-10 замикання (СКЗ)
Розрядники Захист КТП від атмосферних перенапруг на
FV1…FV3
РВО-10, РВН-0,5 лініях 10 і 0,38 кВ
QS2 Рубильник Р-3243 Відключення низьковольтної шафи
Трансформатор Зниження струму для підключення лічиль-
TA1…TA5
струму ТК-20У3 ника енергії і реле захисту від перевантажень
FU4…FU6 Запобіжник Е-27 Захист ліній вуличного освітлення від СКЗ
Магнітний пускач Автоматичне включення і відключення
КМ
ПМЕ-200 вуличного освітлення
PI Лічильник СА4У Облік споживання активної енергії
R1…R3 Резистор ПЭ-50 Підігрів лічильника в холодну пору
SA1 Перемикач ПКП-10 Включення підігріву лічильника
Підключення лампи на фази А, В, С для пере-
SA2 Перемикач ПКП-10
вірки наявності напруги і освітлення шафи
Сигналізація наявності напруги на фазах і
HL Лампа розжарювання
освітлення шафи
Перемикання на автоматичне або ручне
SA3 Перемикач ПКП-10
управління вуличним освітленням
XS Штепсельна розетка Підключення приладів і електроінструмента
Кінцевий вимикач Відключення ліній 0,38 кВ при відкриванні
SQ
ВПК-2110 дверцят шафи
Теплове реле Захист трансформатора від струмів
КК
ТРН-10 перевантажень
Автоматичні
QF1…QF3 Включення і відключення ліній 0,38 кВ
вимикачі А3700
Струмове реле Захист ліній 0,38 кВ від однофазних замикань
КА1…КА3
РЭ-571Т проводів на землю
Відключення автоматичних вимикачів ліній
KV Проміжне реле РП-25
№ 1, 3
Зниження напруги на котушці проміжного
R5, R6 Резистори ПЭ-50
реле
Фоторезистор Перетворення світлового сигналу в
R4
ФКС-Г1 електричний
≠А1 Фотореле ФР-2У3 Автоматичне управління магнітним пускачем
 Закінчення табл. 5.1
1 2 3
Електричний
Wk Облік електроенергії
лічильник

Ревізію обладнання КТП проводять при його отриманні зі складу, прийманні від
замовника і здачі в експлуатацію.
До початку ревізії повинно бути перевірено: наявність паспорта та іншої
заводської документації на КТП і комплектуюче обладнання, комплектність ТП
відповідно до заводської документації; цілісність корпусів КТП і блоків, відсутність
вм'ятин; наявність і міцність закріплення обладнання, приладів, ошиновки,
електропроводок. В ході ревізії обладнання очищають від пилу і бруду, перевіряють
всі контактні і нарізні сполучення, справність ізоляції і стан фарбування.
У трансформаторі без розкриття і підйому осердя перевіряють: цілісність бака,
радіаторів та наявність арматури трансформатора; відсутність тріщин, сколів на
ізоляторах; комплектність гайок і стан різьби виводів; наявність і рівень масла в
розширювальному бачку; відсутність течі масла в ущільненнях кришки, кранах,
радіаторах, ізоляторах та ін. При огляді видаляють тимчасові ущільнення і пробки.
В опорних ізоляторах, високовольтних запобіжниках перевіряють: відсутність
тріщин, сколів фарфору; кріплення ковпачків і фланців ізоляторів; приєднання
контактних пристроїв, справність пружних скоб і контактів; надійність кріплення
патронів запобіжників в контактах; цілісність і герметичність патронів запобіжників;
цілісність плавкої вставки і справність покажчика спрацьовування.
У розрядниках і прохідних ізоляторах перевіряють: відсутність пошкоджень і
забруднень фарфору; кріплення ізоляторів і розрядників до корпусу; наявність і стан
кріпильних деталей, прохідних шпильок, ущільнень; приєднання ошиновки;
приєднання заземлюючих перемичок розрядників.
У рубильниках, перемикачах перевіряють: надійність кріплення до основи; вільне
переміщення рукоятки; роботу блокувань; стан рухомих і нерухомих контактів,
надійність їх замикання; підключення шин і проводів.
В автоматах, магнітних пускачах, реле перевіряють: цілісність корпусів і
кріплення; роботу контактної системи вручну на включення і відключення; відсутність
перекосів і заїдань при роботі рухомої системи; теплове реле; замикання і розмикання
контактів в первинному і вторинному колах; надійність приєднань і стан ізоляції
проводок.
У лічильниках і трансформаторах струму перевіряють надійність закріплення,
приєднання проводів, функціонування вимикачів, кнопок при ручному перемиканні.
Зазор між неізольованими струмопровідними частинами, а також між ними і
металевими неструмопровідними частинами повинен бути не менше 20 мм по
поверхні ізоляції і 12 мм по повітрю.
У роз'єднувачі РЛНД-10 перевіряють, комплектність, кріплення ізоляторів до
рами; відсутність тріщин, сколів опорних ізоляторів; кріплення ковпачків, фланців і
струмоведучих частин до ізоляторів; стан контактної частини ножів, пружин; легкість
входження в контакти струмоведучих і заземлюючих ножів (ножі повинні входити по
центру контактів без перекосів і ударів). Між витками контактних пружин при
включеному стані повинен залишатися зазор не менше 0,5 мм.
У приводі ПРН-10М перевіряють: переміщення рукоятки перемикань; стан і
роботу блокувань. Акт на приймання в монтаж КТП оформляють представники
замовника і підрядника.

5.2. Технологія будівельно-монтажних робіт

До початку робіт необхідно вивчити проектно-кошторисну документацію,

скласти графіки виконання робіт і поставки матеріалів і устаткування на об'єкт. Місце
розміщення ТП повинно бути погоджено з замовником і відзначено спеціальним
пікетом. Монтаж ТП організовують в дві стадії індустріальними методами з
максимальною механізацією робіт.
Перша стадія (в майстернях) включає: перевірку комплектності ТП, ревізію,
попередню наладку та випробування обладнання, виготовлення нестандартних
деталей і т.п.
Друга стадія включає: монтаж конструкцій та обладнання безпосередньо на
об'єкті.
Відстані між КТП і опорами (рис. 5.2), а також до проводів і інших споруд
вибирають по ПУЕ та типовому проекту. Опір заземлювального пристрою повинен
відповідати проекту. Всі металеві частини КТП повинні занулятись і заземлюватись, а
роз'єднувального пункту - заземлюватись.

Рис. 5.2. Розміщення і приєднання КТП до ПЛ 10 і 0,38 кВ:

1 – привід роз'єднувача; 2 – провід 10 кВ; 3 – КТП
Послідовність виконання робіт. Проверяют комплектацию материалов и
оборудования. Подготавливают подъезды для доставки материалов и последующей
эксплуатации ТП. Территорию планируют с уклоном для отвода ливневых вод.
В соответствии с типовым проектом размечают места установки стоек КТП и
траншей для монтажа заземляющего устройства. Котлованы под стойки размечают
таким образом, чтобы линия, проходящая через их центры, была перпендикулярна оси
ВЛ 10 кВ, а центр КТП совпадал с осью ВЛ (см. рис. 5.2). Бурение котлованов под
стойки и установку стоек выполняют при помощи бурильно-крановых машин, стойки
устанавливают в котлован на подсыпку из гравия высотой 300 мм или бетонную
плиту, засыпают котлованы со стойками песчано-гравийной смесью с послойным
трамбованием. На стойки монтируют металлоконструкции и устанавливают КТП.
После выверки положения по уровню и отвесу КТП закрепляют болтами, все
металлоконструкции окрашивают антикоррозийными красками (рис. 5.3, а). Для
обслуживания КТП площадку устанавливают на шарнирах (после окончания работ
площадку поднимают и запирают).
На КТП монтируют проходные изоляторы, разрядники, изоляторы ВЛ 0,38 кВ.
Фотореле устанавливают таким образом, чтобы исключить его срабатывание от света
фар автомашин. Контактные поверхности зачищают и смазывают техническим
вазелином. На концевой опоре ВЛ 10 кВ монтируют разъединительный пункт, вклю-
чающий разъединитель и привод (рис. 5.3, б).

Рис. 5.3. Монтаж КТП і роз'єднувача: а – нормовані встановлювальні розміри;

б - монтаж роз'єднувача 10 кВ; 1 – прохідні ізолятори 10 кВ; 2 – розрядники;
3 – ізолятори 0,38 кВ; 4 – фотореле; 5 – майданчик; 6 – роз'єднувач;
7 – заземлювальний провідник; 8 – привід; 9 – переносне заземлення
Монтаж заземлювального пристрою. Заземлювальний пристрій виконують в
траншеї з заземлювачів (з круглої сталі діаметром 12 мм і довжиною 5 м), занурених у
ґрунт похило або вертикально, і з'єднують між собою перемичками на зварюванні.
Заземлювальні провідники приєднують до корпусу КТП.
 При відсутності механізмів пробивання свердловин для заземлювачів виконують
вручну за допомогою багнета зі сталі діаметром 12-14 мм зі сталевим загостреним
наконечником діаметром 16-18 мм. На багнет кріплять переставну ручку, в
свердловину підливають воду (рис. 5.4).

Рис. 5.4. Монтаж заземлювального пристрою КТП:

а – конструктивні розміри заземлювального пристрою з похилих і вертикальних
заземлювачів; б – техніка занурення похилих заземлювачів вручну; 1 – траншея;
2 – заземлювачі; 3 – перемички; 4 – зварні з'єднання; 5 – заземлювальні
провідники; 6 – переставна ручка; 7 – багнет; 8 – вода
До заземлювального пристрою приєднують корпус, привід роз'єднувача, всі
металеві частини обладнання і апаратів КТП, які можуть опинитися під напругою при
порушенні ізоляції. Після монтажу заземлювальний пристрій до засипки траншеї
оглядають замовник і підрядник і складається акт на приховані роботи.
Підготовка КТП до здачі в експлуатацію. На КТП кріплять попереджувальні
плакати, виконують написи, маркування, оглядають обладнання. Рукоятки всіх
апаратів встановлюють в положення «Відключено». Перевіряють наявність і
надійність приєднання заземлювальних провідників і заземлювального пристрою, а
також справність і відповідність проекту ПЛ 0,38 кВ, що підключаються, і плавких
вставок запобіжників для їх захисту. Очищають КТП і щити від сторонніх предметів.
Включення КТП під навантаження здійснює експлуатаційний персонал з дозволу
Держенергонагляду.

5.3. Технологія випробувань трансформаторів після монтажу

Загальні відомості. Силові трансформатори, що вводяться в експлуатацію,

повинні піддаватися приймально-здавальним випробуванням відповідно до вимог
ПУЕ [4, 7, 11, 27, 28]. В обсяг випробувань входять:
1. Вимірювання характеристик ізоляції:
 2. Випробування підвищеною напругою промислової частоти:
а) ізоляції обмоток разом з вводами;
б) ізоляції доступних стяжних шпильок, пресувальних кілець і ярмових балок.
3. Вимірювання опору обмоток постійному струму.
4. Перевірка коефіцієнта трансформації.
5. Перевірка групи з'єднання трифазних трансформаторів і полярності виводів
однофазних трансформаторів.
6. Вимірювання струму і втрат холостого ходу.
7. Перевірка роботи перемикального пристрою та зняття кругової діаграми.
8. Випробування бака з радіаторами гідравлічним тиском.
9. Перевірка системи охолодження.
10. Перевірка стану силікагелю.
11. Фазування трансформаторів.
12. Випробування трансформаторного масла.
13. Випробування вводів.
14. Випробування включенням поштовхом на номінальну напругу. Випробування
і вимірювання слід проводити в певній послідовності. При випробуваннях
підвищеною напругою в разі поганої якості масла може статися пробій ізоляції.
Після випробування головної ізоляції випробовують виткову ізоляцію, так як в
разі пробою виткової ізоляції при випробуваннях прикладеною напругою дефект в
витках не буде виявлений. Неприпустимо також вимірювати опір обмоток постійному
струму до досліду короткого замикання. При проведенні цього досліду в разі поганої
якості пайки схеми або поганого стану контактів в перемикачах може підгоріти або
перегоріти відвід. Якщо після досліду не виміряти опір обмоток постійному струму, то
дефект залишиться непоміченим.
При проведенні декількох видів випробувань ізоляції випробуванню підвищеною
напругою повинні передувати інші види її випробувань. Вимірювання характеристик
ізоляції проводять при її температурі не нижче 10 °С не раніше ніж через 12 годин
після заливки маслом. Значення характеристик ізоляції повинні бути не нижче
наведених у дод. 1-3.
Для сухих силових трансформаторів значення при температурі 20—30 °С
приведені в табл. 5.3.
Таблиця 5.3
Мінімально допустимі значення опорів ізоляції
обмоток сухих силових трансформаторів
Номінальна напруга трансформаторів, кВ До 1 1 – 6 Більше 6
Опір ізоляції, МОм 100 300 500
Значення коефіцієнта абсорбції має бути не менше 1,3 при
температурі вимірювання від 10 до 30 °С.
Випробування підвищеною напругою: а) ізоляції обмоток силових маслонаповне-
них трансформаторів і трансформаторів з полегшеною ізоляцією (сухих і маслонапов-
нених) відповідно до норм, наведених в табл. 5.4. Тривалість випробування 1 хв (дане
випробування для маслонаповнених трансформаторів необов'язкове); б) ізоляції
доступних стяжних шпильок, пресувальних кілець і ярмових балок напругою 1-2 кВ
протягом 1 хв у разі огляду активної частини.
 Таблиця 5.4
Випробування ізоляції підвищеною напругою промислової частоти
Випробувальна напруга по відношенню до корпуса й інших
Клас напруги
обмоток, кВ, для ізоляції
обмотки, кВ
нормальної полегшеної
До 0,69 4,5 2,7
3 16,2 9
6 22,5 15,4
10 31,5 21,6

Вимірювання опору обмоток постійному струму проводять на всіх

відгалуженнях, якщо для цього не потрібно виїмки осердя. Значення опору не повинно
відрізнятися більш ніж на 2% від значення, отриманого на такому ж відгалуженні
інших фаз, або від паспортних даних.
Перевірка коефіцієнта трансформації виконується на всіх ступінях
перемикання. Коефіцієнт трансформації не повинен відрізнятися більш ніж на 2% від
значень, отриманих на тому ж відгалуженні інших фаз, або від паспортних даних.
Перевірка групи з'єднання проводиться лише за відсутності паспортних даних.
Вимірювання струму і втрат холостого ходу проводять для трансформаторів
потужністю понад 1000 кВ·А при номінальній або зниженій напрузі з перерахунком на
номінальну напругу. Струм холостого ходу не нормується.
Перевірка роботи перемикального пристрою та зняття кругової діаграми.
Зняття кругової діаграми проводиться на всіх положеннях перемикача. Кругова
діаграма не повинна відрізнятися від діаграми заводу-виготовлювача.
Випробування бака з радіаторами гідравлічним тиском проводять тиском
стовпа масла, висоту якого над рівнем заповненого розширювача приймають: для
трубчастих і гладких баків 0,6 м; для хвилястих і радіаторних баків 0,3 м. Якщо
протягом 3 годин при температурі масла не нижче 10 °С не спостерігається течі, то бак
вважають герметичним.
Перевірка системи охолодження. Режим пуску і роботи охолоджувальних
пристроїв повинен відповідати інструкції заводу-виготовлювача.
Перевірка стану силікагелю. Індикаторний силікагель повинен мати рівномірне
блакитне забарвлення зерен. Зміна кольору свідчить про зволоження силікагелю. Для
відновлення властивостей силікагель прожарюють в печах.
Випробування трансформаторного масла. Пробу масла з трансформатора
відбирають після доливання (або заливки) і відстою протягом не менше 12 год для
трансформаторів напруги до 35 кВ включно. Відбір проби масла проводять із
спеціально призначеного для цього крана (або пробки), наявного на баку
трансформатора. Взяте на пробу масло випробовують на вміст механічних домішок,
зваженого вугілля, кислотне число, реакцію водної витяжки, температуру спалаху.
При цьому пробивна напруга масла має бути не менше 25 кВ для трансформаторів
напругою до 15 кВ включно.
Випробування вводів проводять за наступними параметрами: опір ізоляції
вимірювальної та останньої обкладок вводів, виміряний відносно сполучної втулки
(проводять мегомметром на 1-2,5 кВ), не повинний бути менше 1000 МОм; тангенс
кута діелектричних втрат, виміряний при напрузі 3 кВ, не повинен перевищувати 3%
при номінальній напрузі вводу від 3 до 15 кВ; випробування вводів підвищеною
напругою проводять для вводів, установлених на трансформаторах, протягом 1 хв
спільно з обмотками по нормам табл. 5.4. Ввід вважається таким, що витримав
випробування, якщо не спостерігається пробою, ковзних розрядів, виділень газу, а
також місцевого перегріву ізоляції після випробувань.
Методика випробувань. Вимірювання характеристик ізоляції проводять при її
температурі не нижче 10 °С не раніше ніж через 12 годин після заливки маслом
відповідно до табл. 5.5.
Таблиця 5.5
Схеми вимірювання характеристик ізоляції трансформаторів
Двообмотковий трансформатор Триобмотковий трансформатор
Обмотки, на яких Заземлювані частини Обмотки, на яких Заземлювані
проводять виміри трансформаторів проводять виміри частини обмоток
НН Бак, ВН НН Бак, СН, ВН
ВН Бак, НН СН Бак, ВН, НН
ВН Бак, НН,СН
ВН+НН Бак ВН+СН Бак, НН
ВН+СН+НН Бак

При проведенні вимірювань всі вводи обмоток однієї напруги з'єднують разом,
інші обмотки і бак трансформатора заземлюють. Спочатку вимірюють і , потім
інші характеристики ізоляції.
За температуру ізоляції трансформатора, що не піддавався нагріванню, прий-
мають температуру верхніх шарів масла. Для трансформаторів без масла температура
визначається термометром, встановленим в кишені термосигналізатора на кришці бака
(кишеню слід заповнювати маслом). Якщо температура масла нижче 10 °С, то для
вимірювання характеристик ізоляції трансформатор слід нагріти. При нагріванні
трансформатора температуру ізоляції обмоток приймають рівною середній
температурі обмоток ВН, яка визначається за опором обмотки постійному струму.
Вимірювання зазначеного опору проводять не раніше ніж через 60 хв після
відключення нагріву обмотки струмом і не раніше ніж через 30 хв після відключення
зовнішнього обігріву.
Опір ізоляції вимірюють мегомметром на 2,5 кВ з верхньою межею не нижче
10000 МОм. Перед початком кожного вимірювання випробувана обмотка повинна
бути заземлена на час не менше 2 хв для зняття можливого ємнісного заряду.
Для приведення значень заводських вимірювань до температури вимірювань
на монтажі , а також для визначення нормованих значень при температурах, не
кратних 10, виконують перерахунок з допомогою коефіцієнта (дод. 4).
Приклад перерахунку.
Трансформатор 16 000 кВ·А, 35 кВ. Дані заводського протоколу (при
вимірюванні за схемою ВН-бак, НН) 300 МОм при 55 °С.
Температура ізоляції трансформатора при вимірюванні складає 20 °С;
35°С; (дод. 4). Опір ізоляції, приведений до 20 °С, буде
МОм.
 Опір ізоляції на монтажі повинен бути не нижче 70% цього значення, тобто не
менше 1245· 0,7 = 870 Ом.