ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М.І. ПИРОГОВА

Кафедра біофізики, інформатики та медичної апаратури

РОЗРАХУНКОВО - ГРАФІЧНА РОБОТА

з дисципліни “Медична інформатика”

на тему:

"Система комп’ютерного моделювання процесів

життєдіяльності органів і систем організму СКІФ"

Варіант № 6
Роботу виконала
Студентка ІІ курсу 27-А групи
Медичного факультету
Нікішова Поліна Леонідівна
Викладач: Остапенко Емілія Миколаївна

Вінниця 2023
 ЗМІСТ

1. ВСТУП. ПОНЯТТЯ МОДЕЛІ.

2. ТИПИ МОДЕЛЕЙ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В БІОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНІ.
3. МЕДИЧНІ СИМУЛЯТОРИ. ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕДИЧНИХ СТИМУЛЯТОРІВ.
4. ВІДМІННІСТЬ СИСТЕМИ СКІФ ВІД РЕШТИ МЕДИЧНИХ СИМУЛЯТОРІВ
5. РОБОТА З СИСТЕМОЮ СКІФ:
1. Спостереження за рухом крові по судинах в режимі «Гемодинаміка»
2. Вивчення механізму генерації ЕКГ в режимі «Віртуальне серце»
3. Реєстрація параметрів органу
4. Моделювання патологій прохідності судин
5. Вивчення дихальної системи
6. Вивчення газообміну в конкретних органах
7. Вивчення роботи видільної системи і водно-сольового
8. Вивчення режимів введення, розподілу та виведення лікарських засобів
9. Робота зі сценарієм ”Синусова тахікардія” в режимі «Аритмії»
6. ВИСНОВОК
7. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

2
 1.ВСТУП. ПОНЯТТЯ МОДЕЛІ
Актуальність теми: Розробка медичних симуляторів надзвичайно важлива:
- Навчання на симуляторах дозволяє повністю відтворили реальний стан пацієнта і спостерігати за
змінами в його здоров ї в реальному часі.
- Дозволяє оцінити рівень отриманих знань.
- Збільшує ефективність навчання лікарів і впровадження нових методик лікування.
- Одночасно можна спостерігати за всіма системами та реакціями, які відбуваються в організмі.
- Збільшує ефективність навчання лікарів і впровадження нових методик лікування.
- Дає можливість прогнозувати результити виконання певних медичніх лікувальних методів.
Метою роботи є вироблення вміння застосовувати інформаційні та комп’ютерні технології
длярозв’язання прикладних медичних задач (на прикладі медичного симулятора СКІФ).
Модель — це деякий матеріал чи описово представлений об'єкт або явище, що є спрощеною версією
модельованого об'єкта або явища (прототипу) і в достатній мірі повторює властивості, суттєві для цілей
конкретного моделювання (опускаючи несуттєві властивості, в яких він може відрізнятися від
прототипу)
Існує багато причин, чому люди створюють моделі:
 оригінал може вже чи ще не існувати;
 реально цей об'єкт не можна побачити чи охопити (земної кулі, сонячної системи, галактика,
молекула, атом, ядро, елементарна частинка);
 людина хоче ознайомитися з об'єктом, але не має можливості потрапити на місце його
розташування;
 досліджуваний процес небезпечний для життя (ядерна реакція).
Кожен об’єкт має багато властивостей і для створення його моделі обирають ті властивості, які необхідні
для конкретного дослідження. Тобто створюють новий об’єкт, який спрощено відображає потрібні для
даного дослідження властивості
Основні властивості будь-якої моделі:
 цілеспрямованість – модель завжди відображує якусь систему, тобто має певну ціль;
 спрощеність – модель відображає тільки суттєві сторони об’єкта і, крім того, повинна бути
простою для дослідження і відтворення;
 адекватність – модель повинна успішно описувати моделюючу систему в рамках цільової
орієнтації;
 інформативність – модель повинна містити достатню інформацію про систему (в рамках
гіпотез, що прийняті при створенні моделі) і повинна надавати можливість одержувати нову
інформацію;
 повнота – в моделі повинні бути передбачені всі основні зв’язки і відношення, необхідні для
забезпечення цілі моделювання.

3
 Ніяка модель не спроможна замінити сам об’єкт. Але при розв’язанні конкретної здачі, коли нас
цікавить певні властивості вивчаємого об’єкта, модель може виявитись корисним, а іноді єдиним
інструментом дослідження.
Для досліджень об’єкта (явища, процесу) не обов’язково створювати матеріальну модель, часто
досить надати необхідну інформацію про об’єкт у потрібній формі, тобто створити інформаційну
модель.
Інформаційна модель — це абстрактний об’єкт, який замінює об’єкт оригінальний із метою його
дослідження, зберігаючи при цьому типові риси та властивості оригіналу, важливі для дослідження.
При створенні моделі треба визначити основні характеристики об’єкта та допустиму погрішність цих
характеристик, вхідні характеристики, взаємовідносини характеристик.Створення інформаційної моделі
є важливим процесом, щоб зрозуміти структуру, основні властивості, закони взаємодії складових
об’єкта, який аналізується.
Імітаційне моделювання (simulation) передбачає представлення моделі у вигляді алгоритму та
комп’ютерної програми, яка дозволяє відтворити поведінку об’єкту. Імітаційні моделірозглядаються як
експерименти, що проводяться на комп’ютерах, з математичними моделями, що імітують поведінку
реальних об'єктів. При цьому імітуються елементарні явища, що складають процес, зі збереженням їх
логічної структури та послідовності у часі, що дозволяє отримати відомості про стан системи у певний
момент часу та оцінити характеристики системи. Імітаційні моделі дозволяють вирішувати більш
складні задачі, ніж аналітичні. Наприклад, вони дозволяють досить легко враховувати вплив
випадкових факторів.
Традиційно під моделюванням на ЕОМ розумілося лише імітаційне моделювання. Але завдяки
розвитку графічного інтерфейсу та графічних пакетів значного поширення набуло комп’ютерне
структурно-функціональне моделювання, а також розпочалося використання комп’ютера з метою
концептуального моделювання, наприклад для побудови систем штучного інтелекту.
Під комп’ютерною моделлю (computer model) найчастіше розуміють:
 умовний образ об’єкта чи деякої системи об’єктів (або процесів), описаних за допомогою
взаємозалежних комп’ютерних таблиць, схем, діаграм, графіків, малюнків, анімаційних фрагментів,
гіпертекстів і т. ін., що відбивають структуру та взаємозв’язки між елементами об’єкта чи системи.
Комп’ютерні моделі такого типу називають структурно-функціональними;
 окрему програму, сукупність програм чи програмний комплекс, що дає змогу виконанням
послідовності обчислень з подальшим графічним відображенням їх результатів відтворювати
(імітувати) процеси функціонування об’єкта (системи об’єктів), що функціонує під впливом різних, як
правило випадкових, факторів (імітаційну модель)

4
 2. ТИПИ МОДЕЛЕЙ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В БІОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНІ.

Можна виділити чотири типи моделей, що застосовуються в медицині і біології:

1. Біологічні (предметні) моделі використовуються при вивченні загальних біологічних
закономірностей, методів лікування, дії фармакологічних препаратів і т.п. До їх числа відносяться
лабораторні тварини, культури кліток і ін.
2. Фізичні моделі – це фізичні пристрої, що мають поводження, подібне до об’єкта, що
досліджується. Фізична модель може реалізуватися у виді механічного або електронного пристрою. До
фізичних моделей, наприклад, відносяться технічні пристрої, що заміняють органи і системи живого
організму (штучне серце, легені та ін.), електронні схеми, що моделюють біоелектричні потенціали в
нервовій клітині, її відростку і в синапсі
3. Кібернетичні моделі – це різні системи, за допомогою яких моделюються інформаційні
процеси в живому організмі. До них відносяться «чорний ящик», інформаційні моделі, системи
штучного інтелекту та ін. Модель «чорного ящика» широко застосовується при медико-біологічному
моделюванні. Вона охоплює найрізноманітніші об’єкти, часто досить далекі один від одного.
Наприклад: діод, нейрон і водопровідний кран, як пристрої з однобічною провідністю. Ця модель є,
також, основною при статистичному (ймовірнісному) моделюванні захворювань. Статистичний підхід
не передбачає урахування впливу органів один на одного і причин розвитку тих або інших явищ у
процесі лікування. Організм розглядається як «чорний ящик»: на «вході» діють різні патологічні
подразники, спадкоємні фактори й умови зовнішнього середовища, а на «виході» ми одержуємо
численні прояви захворювань, що можемо досліджувати тим або іншим способом
4. Математичні моделі – це сукупність формул і рівнянь, що описують властивості
досліджуваного об’єкта. Як правило, у моделях використовуються системи диференціальних рівнянь,
вони описують динамічні процеси, характерні для живої матерії. В основу метода покладена
ідентичність (ізоморфність) математичних рівнянь і однозначність співвідношень між змінними у
рівняннях, що описують оригінал і модель. Математичне моделювання будь-якого об’єкта можливо
тільки за умови досить детального знання його структури і функціональних закономірностей. У першу
чергу це відноситься до складних систем, якими і є медико-біологічні об’єкти. Перша математична
модель в біології датується XII століттям. Вона розроблена італійським математиком Фібоначчі при
вирішенні задачі «Скільки кроликів на рік народжується від однієї пари». Прикладом однієї з моделей,
що обговорюються як мінімум протягом більш ніж двох сторіч, є модель демографічного вибуху
Мальтуса

5
3. МЕДИЧНІ СИМУЛЯТОРИ. ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕДИЧНИХ СТИМУЛЯТОРІВ.
Медичні віртуальні симулятори являють собою тренажери для професійної медичної підготовки,
що передбачають багаторазове відпрацьовування практичних дій. Віртуальні симулятори призначені
для різних медичних напрямків – для пророблення хірургічних втручань, тренування бригади швидкої
допомоги, а також гінекологічні, стоматологічні симулятори і так далі. Симулятори дозволяють освоїти
складні навички, не піддаючи ризику пацієнта.
Лапароскопічний віртуальний симулятор - потужний та ефективний симулятор дозволяє набувати,
підтримувати та розвивати професійні навички ендовідеохірургії різних спеціалізацій.Єдиний
віртуальний симулятор з використанням реальних хірургічних інструментів , який забезпечує
реалістичні тактильні відгуки та відчуття. (При навчанні можна замінити на будь-який 5-мм
лапароскопічний інструмент, який використовується у реальній хірургії).
Ультразвуковий симулятор дозволяє здійснювати навчання й підвищення кваліфікації по
ультразвуковій діагностиці в реалістичних умовах. Так, при переміщенні кожного з 4-х ультразвукових
датчиків, що поставляються з УЗС, уздовж торсової поверхні манекена відтворюються точні В-Скани
попередньо обраних станів пацієнта. Так, при переміщенні кожного з 4-х ультразвукових датчиків, що
поставляються з УЗС, уздовж торсової поверхні манекена відтворюються точні В-Скани попередньо
обраних станів пацієнта. Використовуваний у симуляторі ексклюзивний алгоритм багатомірного
пошарового перерізу розраховує ці В-Скани (двовимірні В-Зображення, отримані з даних сканування
реальних пацієнтів) у режимі реального часу.Повна база даних В-Сканів організована по тематичних
модулях (від рівня «починаючого» до рівня «просунутого» користувача) і, у спільному використанні з
2-ма торсовими манекенами й 4-ма ультразвуковими щупами (датчиками), відтворює найбільш повну
систему сценаріїв ультразвукової діагностики в таких областях, як медицина внутрішніх органів,
медицина екстрених станів, кардіологія й гінекологія.
Симулятор UltraSim (MedSim, Форт-Лодердейл, США) складається з пристрою, зовні і
функціонально схожого з ультразвуковим апаратом, і манекена. Апарат забезпечений датчиками з
різною частотою сканування, має стандартні органи управління (посилення, управління тимчасової
компенсацією, фокус, вимірювання розмірів). При скануванні манекена на екран апарату виводяться
зображення органів у нормі та їх патологічних змін, отримані у пацієнтів в реальних умовах в 3-D
режимі і що зберігаються на компакт-диску (CD-ROM). При роботі на апараті UltraSim учень проводить
віртуальне УЗД манекена і оцінює дані, отримані при обстеженні реальних пацієнтів. Завдяки
технології тривимірного позиціонування, заснованої на використанні магнітного поля, симулятор
здатний точно визначати положення, кут нахилу і переміщення датчика щодо зони дослідження. При
переміщенні датчика по манекену на екрані відбувається відповідна зміна зображень, що дозволяє
обучаемому отримати власний досвід сканування в масштабі реального часу.
Крім того, симулятор UltraSim дозволяє фіксувати результати практичних тестових завдань, які
виконуються учнями (наприклад, спрямоване обстеження органів черевної порожнини при травмі).

6
Перевагою ультразвукового симулятора є можливість багаторазової демонстрації навчаються однакових
ультрасонограмм, що відображають структуру органів в нормі і при патологічних змінах. Використання
симулятоpa дозволяє проводити навчання хірургів навичкам УЗД в безпечних для пацієнтів умовах.

7
 4. ВІДМІННІСТЬ СИСТЕМИ СКІФ ВІД РЕШТИ МЕДИЧНИХ СИМУЛЯТОРІВ

Система СКІФ здатна відтворювати майже всі показники життєдіяльності людини в часі, що дає
можливість спрогнозувати хвороби, які можуть виникати при дії тих чи інших факторів, відображати
фізіологічні зміни які відбуваються в органах і тканинах. Основною метою цього проекту - навчання
студентів не на хворих людях, а за допомогою комп’ютерних технологій, які створюють віртуальну
реальність максимально наближену до дійсності. За допомогою СКІФ можемо моделювати патологічні
стани і відстежувати патологічну нозологію в даний момент часу у різних системах органів, на
органному та клітинному рівні, що не дозволяють робити інші симулятори. Відмінності СКІФ від решти
симуляторів:

1. Можливість спостерігати за всіма реакціями та механізмами, що відбуваються в людському організмі.

2. СКІФ за інноваційністю і близкістю до організму живої людини на найвищому рівні від інших
стимуляторів, які дотепер використовувались науковцями.

3. Використання СКІФ прискорює і здешевлює використання медичних препаратів, а також вирішує

чимало проблем медичної етики, максимально зменшивши тестування ліків на тваринах та людях.

4. СКІФ дає можливість спостерігати за фізіологічними та патологічними процесами в організмі, не

використовуючи додаткових пристроїв та інструментів.

5. СКІФ є досить доступною та зрозумілою системою, що не приносить труднощів у його

8
 5. РОБОТА З СИСТЕМОЮ СКІФ:
1. Спостереження за рухом крові по судинах в режимі «Гемодинаміка» (зареєструвати (за
допомогою клавіші Print Screen) графіки зміни тиску у відповідних артеріях і венах
при зменшенні приблизно на 50% просвіту артеріоли щитовидної залози справа);

2. Вивчення механізму генерації сигналів ЕКГ в режимі «Віртуальне серце»

(зареєструвати сигнал ЕКГ та механізм руху крові в серці, вибравши ділянку шляху
провідності – Передсердний м’яз лівий);

9
3. Реєстрація параметрів органу (зафіксувати фізичні характеристики капілярів у
головному мозку);

4. Моделювання патологій прохідності судин (вибрати ділянку ACX-2 коронарної

системи, зменшити просвіт цієї ділянки на 77%, при цьому зареєструвати: 1 – графіки
постачання кисню в загальному меню; 2 – показники тиску і кровотоку на схемі);

10
5. Вивчення дихальної системи (зареєструвати: 1 – характеристики аерогематичного бар’єру;
2 – графіки зміни тиску газів O2 та N2 в альвеолах, графіки зміни внутрішньолегеневого та
внутрішньоплеврального тисків, графіки зміни тиску газів O2 та N2 в крові капілярів легень
(після та перед капілярами), графіки зміни рН крові в капілярах легень, графік зміни
дихального об’єму);

6. Вивчення газообміну в конкретних органах (зареєструвати насичення гемоглобіну киснем

крові в шлунку);

11
7. Вивчення роботи видільної системи і водно-сольового обміну (зафіксувати: 1 – механізм
утворення сечі в одній з нирок; 2 – інформацію про біохімічний склад клітин крові; 3 –
графіки (3 шт.) зміни кількості води в мозку, в позаклітинному середовищі мозку та
у внутрішньоклітинному середовищі мозку (реєстрацію провести через 1 хв. після
вибору даних режимів);

12
8. Вивчення режимів введення, розподілу та виведення лікарських засобів (зафіксувати:
1– введення перорально препарату Офлоксацин (200мг) з групи Антибіотик; 2 –
схему розподілу в організмі даного лікарського засобу (реєстрацію провести через 1
хв. після введення препарату));

13
9. Робота зі сценарієм ”Синусова тахікардія” в режимі «Аритмії» (зафіксувати: 1 – збільшений
вигляд сигналу однополюсного відведення V6; 2 – проведення дефібриляції з потужністю

14
 150 Дж та формою імпульсу за замовчуванням; 3 – проведення кардіостимуляції (підібрати
частоту роботи стимулятора, при якій ЧСС буде в інтервалі 80-85 скорочень за хвилину).

6. ВИСНОВОК
Система СКІФ - універсальна модель людського організму, завдяки якій можна змоделювати
різноманітні стани організму, сценарії захворювань та дослідити вплив тих чи інших методів лікування

15
на перебіг захворювання. Дана віртуальна модель відіграє значну роль у навчальній діяльності, адже
завдяки їй можна практично підготувати медичний персонал без заподіяння шкоди пацієнтам.
Працюючи з симулятором СКІФ, я багато зрозуміла і навчилася. Програма не складна у використанні,
це означає, що нею може скористатися кожен, навіть без відповідної підготовки, всі операції і процеси
які виконувалися можна контролювати по зовнішньому вигляді і по показниках які відкриті у програмі.
При випадках смерті пацієнта можна розпочати все заново.
На моюдумку, це дуже цікава та дуже корисна річ в житті студента та лікаря, тому що це набагато
полегшує вивчення та лікування людського організму.

7. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

16
1. Чалий О.В., Дяков В.А., Хаїмзон І.І. Основи інформатики.К.:Вища школа,1995.-142с.
2. Моделювання в біології та медицині, Л., 1969
3. Хаїмзон І.І, Желіба В.Т. Основи медичної інформатики. Навч. посіб.-Київ: Вища школа. 1998.-
182 с.: 66 іл.
4. Новік І. Б., Про моделювання складних систем, М., 1965
5. http://um.co.ua/3/3-11/3-116413.html
6. https://studfile.net/preview/9024256/page:8/
7. http://www.umj.com.ua/article/59434/u-vinnici-prezentovano-unikalnu-komp-yuternu-model-
zhittyediyalnosti-lyudini-skif
8. http://pidruchnik.in.ua/node/905
9. https://uk.wikipedia.org/wiki/Модель_(загальне_значення)

17