Артикуляційно-акустичні

характеристики приголосних звуків

 …звук осмислюється не відразу; тільки в міру того, як він
зживеться з певним значенням слова, людина відкриває
необхідність його сполучення з такою, а не іншою думкою.
Олександр Потебня
 Тема 3
АРТИКУЛЯЦІЙНО-АКУСТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРИГОЛОСНИХ
План
1. Артикуляційно-акустична характеристика приголосних звуків:
а) класифікація приголосних за місцем творення;
б) характеристика приголосних за способом творення;
в) характеристика приголосних за звучністю;
г) класифікація приголосних за акустичним враженням.
2. Палаталізація приголосних:
а) класифікація приголосних за ступенем вияву м’якості;
б) позиції пом’якшення приголосних.
3. Методи акустичних та соматичних досліджень звуків (на самостійне опрацювання)
4. Лінгводидактичний аналіз приголосних звуків у шкільному курсі української мови (на
самостійне опрацювання).
 Література
1. Мельник І. А. Навчально-методичні матеріали до вивчення курсу Фонетика і лексикологія
української мови : для здобувачів спеціальності 014 Середня освіта, освітньої програми
«Українська мова та література. Світова література». Луцьк : Надстир’я, 2022.
2. Сербенська О. А. Голос і звуки рідної мови. Львів : Апріорі, 2020.
3. Сучасна українська літературна мова : [навч. посібник для студ. вищ. навч. закл.] /
[С. О. Караман, О. В. Караман, М. Я. Плющ та ін.] ; за ред. С. О. Карамана. Київ : Літера ЛТД,
2011.
4. Українська мова. 5–9 класи: програма для загальноосвітніх навчальних закладів.
Затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. URL:
https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas.
5. Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної
середньої освіти (автори: Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В.,
Попова Т.Д.). Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і
науки України від 12.07.2021 № 795). URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20
serednya/Navchalni.prohramy/2021/14.07/Model.navch.prohr.5-9.klas.NUSH-poetap.z.2022/Movno-
literat.osv.hal/Ukr.mova.5-6-kl.Zabolotnyy.ta.in.14.07.pdf
•
 Приголосні – це звуки, основою яких є шуми, що виникають за
проходження видихуваного струменя повітря через різні перепони,
утворювані в будь-якому місці мовленнєвого апарату.
 Класифікація приголосних за звучністю
За звучністю (сонорністю) приголосні звуки поділяють на сонорні та
шумні. Із-поміж шумних виділяють дзвінкі та глухі.
Сонорні, або сонанти, (лат. sonore – звучно, голосно) – приголосні, що
акустично наближаються до голосних: у них тон переважає на шумом. З
артикуляційного погляду вони мають ознаки приголосних, оскільки творяться
в певному місці резонатора (напруження мовного апарату зосереджується там,
де зближується або змикається активний і пасивний мовний органи).
В українській мові 9 сонорних приголосних: [м], [н], [н'], [в], [л], [л'], [р],
[р'], [й]. Словесний ключ "Ми Не ВаЛеРіЙ" сприяє кращому запам'ятанню
сонорних, проте не містить м'яких сонорних звуків [н'], [л'], [р'].
 Шумні розрізняють артикуляційними та акустичними характеристиками.
Дзвінкі складаються з голосу і шуму з перевагою шуму; за їхнього творення
голосові зв’язки зближуються і дрижать.
Глухі складаються лише з шуму; за їх творення голосові зв”язки не
напружені і не дрижать.
Дзвінкі та глухі звуки утворюють співвідносні пари: [б] – [п], [д] – [т], [д']
– [т'], [з] – [с], [з'] – [с'], [ж] – [ш], [дз] – [ц], [дз'] – [ц'],[дж] – [ч], [г] – [х],
[г] – [к].
Глухий [ф] не має співвідносної пари.
 Класифікація приголосних за місцем творення
Губні звуки творяться внаслідок зближення нижньої губи з верхньою або верхніми
зубами, їх є п’ять: [б], [п], [в], [м], [ф].
Язикові звуки творяться за активної участі язика. Залежно від того, яка частина язика
бере найактивнішу участь у творенні приголосних, їх поділяють на: передньоязикові,
середньоязикові та задньоязикові .
Передньоязикові приголосні творяться за активної участі передньої частини спинки
язика і кінчика язика. [д] – [д'], [т] – [т'], [з] – [з'], [с] – [с'],[ц] – [ц'], [л] – [л'],[н] – [н'], [р] –
[p']; [дз] – [дз'], [ж], [ч], [ш], [дж];
Середньоязикові приголосні творяться внаслідок зближення середньої частини спинки
язика з середнім піднебінням, такий приголосний в українськіймові один – [j].
Задньоязикові приголосні творяться внаслідок зближення задньої частини спинки язика
із заднім піднебінням, їх в українській мові три: [ґ],[к],[х].
Глоткові звуки (горлові, фарингальні) приголосні творяться внаслідок зближення
кореня язика із задньою стінкою глотки, в українській мові один глотковий
приголосний – [г].
 Класифікація приголосних за способом творення
За способом творення звуки розподіляються на:
зімкнені (потік повітря блокується в роті);
щілинні (повітря проходить через невелику щілину між органами
мовлення);
зімкнено-щілинні (зімкнений звук переходить у щілинний);
дрижачі (вібрує кінчик язика).
Зімкнені ще диференційовано на: ротові (повітря зрештою
виходить через рот) та носові (повітря виходить через ніс).
Щілинні диференційовано на: серединні (одна щілина
посередині) та бокові (дві щілини по різні боки язика).
 Класифікація за слуховим сприйняттям
Шипля́ чі зву́ки – приголосні звуки, при артикуляції яких виникає специфічний шум, їх усього 4: [ж], [ч], [ш], [дж]. Артикулюються кінчиком
язика, який утворює на альвеолах і вище щілину, значно ширшу, ніж при [з], [с]. Звук шипіння утворюється у передньому резонаторі між
зубами, язиком, щоками й губами.
Свистя́ чі зву́ки – приголосні звуки, подібно до шиплячих, виокремлюють за слуховим сприйманням: [з], [з'], [с], [с'], [ц], [ц'], [дз], [дз'].
Класифікація приголосних за твердістю і м’якістю
Твердість/м’якість – одна з характерних рис звукової системи
української мови.
М’які (палатальні) звуки: [д′], [т′], [з′], [с′], [ц′], [дз′], [н′], [р′],
[л΄] утворюють дев’ять співвідносних пари за твердістю / м’якістю.
Звук [j] завжди м’який.
Напівм’які (напівпалаталізовані) звуки. Їх усього 13. Зазвичай,
набувають напівм’якості у позиції перед [і]:
1. Губні [б], [п], [в], [м], [ф].
2. Шиплячі [ж], [ч], [ш], [дж].
3. Задньоязикові [ґ],[к],[х].
4. Глоткові [г].
 Формуючись упродовж віків, зазнаючи різних модифікацій, група
твердих, м’яких, зм’якшених приголосних, підпорядковуючись
внутрішнім законам звукового ладу національної мови, стала
важливою частиною дивно органічної (Іван Франко) для українців
системи звуків, здатної передавати тони й напівтони нашого
звукового мовлення, його мелодику, творити неповторний звуковий
образ мови, стати надійною безпекою українськості.
Олександра Сербенська
Вивчаймо класифікацію приголосних звуків!!!
Шануймо своє!!!