РХБЗ наочний посібник

Г.А. Матвєєв, Р.В. Казмірчук, К.М. Хом’як, В.В.
Ларіонов,
І.М. Мартинюк, Є.М. Шматов, О.М. Стаднійчук.
РАДІАЦІЙНИЙ, ХІМІЧНИЙ, БІОЛОГІЧНИЙ

ЗАХИСТ ПІДРОЗДІЛІВ
Наочний посібник
Львів
Національна академія сухопутних військ
2019
1
УДК Рекомендовано до друку
623.936+623.458+623.459(075.8) рішенням
ББК 68.51 я73 Вченої ради Національної
К 25 академії сухопутних військ
(протокол від 09.01.2019 р.
№1)
Рецензенти:
В.С. Кіцула, начальник організаційно-планового управління

заступник начальника Головного управління оперативного
забезпечення Збройних Сил України;
С.В. Похнатюк, старший викладач кафедри тактики,
кандидат військових наук, доцент
Г.А. Матвєєв, Р.В. Казмірчук, К.М. Хом’як, В.В. Ларіонов,

І.М. Мартинюк, Є.М. Шматов, О.М. Стаднічук.
К 25 Радіаційний, хімічний, біологічний захист

підрозділів: Наочний посібник / Г.А. Матвєєв, Р.В. Казмірчук,
К.М. Хом‟як, В.В. Ларіонов «та ін». – Львів: НАСВ, 2019. – 119 с.
У наочному посібнику на основі вимог сучасних керівних

документів розглядаються питання організації та виконання
завдань і заходів одного із видів бойового забезпечення –
радіаційного, хімічного, біологічного захисту військ відповідно до
бойових дій підрозділів.
Посібник рекомендовано для курсантів Національної академії
сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного усіх
напрямів підготовки, для офіцерів під час індивідуальної
підготовки.
© Г.А. Матвєєв, Р.В. Казмірчук, К.М. Хом‟як, В.В. Ларіонов

В.В. «та ін», 2019
© Національна академія сухопутних військ, 2019
2
Зміст
Перелік умовних скорочень……………………………………. 5
Вступ……………………………………………………….............. 7
Розділ 1. ЗБРОЯ МАСОВОГО УРАЖЕННЯ ТА
ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНІ ОБ’ЄКТИ…………………... 9
1. 1. Зброя масового ураження…………………………………. 9
1. 1. 1. Ядерна зброя……………………………………………….. 11
1. 1. 2. Хімічна зброя……………………………………………… 19
1. 1. 3. Біологічна зброя…………………………………………… 27
1. 1. 4. Запалювальна зброя………………………………………. 33
1. 2. Потенційно небезпечні об‟єкти…………………………... 38
1. 2. 1. Радіаційно небезпечні об‟єкти……………………………. 39
1. 2. 2. Хімічно небезпечні об‟єкти………………………………. 53
Розділ 2. ПІДТРИМАННЯ ЖИВУЧОСТІ ПІДРОЗДІЛІВ В
УМОВАХ РХБ ЗАРАЖЕННЯ………………………………… 62
2. 1. Засоби індивідуального і колективного захисту………… 62
2. 1. 1. Засоби індивідуального захисту………………………….. 62
2. 1. 2. Засоби колективного захисту…………………………….. 71
2. 2. Сповіщення про РХБ обстановку………………………… 73
Розділ 3. МАСКУВАННЯ ДІЙ ПІДРОЗДІЛІВ ТА
ОБ’ЄКТІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ АЕРОЗОЛІВ…………… 78
3. 1. Категорії стійкості атмосфери……………………………. 78
3. 2. Технічні засоби постановки аерозольних завіс………….. 78
3. 2. 1. Технічні засоби постановки аерозольних засіс
загального призначення…………………………………... 78
3. 2. 2. Технічні засоби постановки аерозольних засіс
індивідуального (групового) захисту об‟єктів
бронетанкової техніки…………………………………….. 80
Розділ 4. ВИЯВЛЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ
РАДІАЦІЙНОЇ, ХІМІЧНОЇ, БІОЛОГІЧНОЇ
ОБСТАНОВКИ…………………………………………………... 83
4. 1. Співвідношення між одиницями вимірювання
радіаційного фактору……………………………………… 83
4. 2. Характеристика приладів та комплектів радіаційної,
хімічної розвідки, дозиметричного контролю…………... 84
4. 3. Алгоритм роботи із індикаторними трубками…………... 94
4. 4. Алгоритм оцінки хімічної обстановки…………………… 95
3
Розділ 5. ЛІКВІДАЦІЯ РАДІАЦІЙНОГО, ХІМІЧНОГО,
БІОЛОГІЧНОГО ЗАРАЖЕННЯ……………………………… 97
5. 1. Спеціальна обробка……………………………………….. 97
5. 1. 1. Дегазація…………………………………………………… 98
5. 1. 2. Дезактивація……………………………………………….. 98
5. 1. 3. Дезінфекція………………………………………………… 99
5. 2. Загальновійськові засоби спеціальної обробки………… 99
5. 3. Розчини і рецептури для проведення спеціальної
обробки…………………………………………………….. 106
Розділ 6. РАДІАЦІЙНИЙ, ХІМІЧНИЙ, БІОЛОГІЧНИЙ
ЗАХИСТ ПІДРОЗДІЛІВ В ОСНОВНИХ ВИДАХ БОЮ…… 107
6. 1. Мета, завдання, заходи, засоби РХБ захисту……………. 107
6. 1. 1. Організація РХБ захисту при здійсненні маршу………... 108
6. 1. 2. Організація РХБ захисту в наступальному бою………… 111
6. 6. 3. Організація РХБ захисту в оборонному бою……………. 114
Список використаної літератури………………………………… 117
Додатки…………………………………………………………….. 118
4
Перелік умовних скорочень
АЗ – аерозольна завіса
БА – бактеріальні аерозолі
БД – блок детектування
БЗ – біологічні засоби
БНО – біологічно небезпечний об‟єкт
БМП – броньована машина піхоти
БТР – бронетранспортер
БТХР – бойові токсичні хімічні речовини
ВПХР – військовий прилад хімічної розвідки
ВТЗ – високоточна зброя
ДДД – дегазація, дезактивація, дезінфекція
ДР – дегазуючий розчин
ДТС-ГК – двотретьоосновна сіль гіпохлориту кальцію
ЗДП – запалювально-димовий патрон
ЗЗ – засоби захисту
ЗЗМУ – захист від зброї масового ураження
ЗІЗ – засоби індивідуального захисту
ЗІЗШ – засоби індивідуального захисту шкіри
ЗІП – запасні інструменти та приладдя
ЗІКЗ – засоби колективного захисту
ЗМУ – зброя масового ураження
ІДК-1 – індивідуальний комплект для спеціальної обробки
ІПП – індивідуальний протихімічний пакет
ОВТ – озброєння та військова техніка
ОР – отруйні речовини
ПДФ – протидимний фільтр
ПНО – потенційно небезпечний об‟єкт
РД – дегазуюча рецептура
РДГ – ручна димова граната
РП – радіоактивний пил
РР – радіоактивні речовини
РХБз – радіаційний, хімічний, біологічний захист
РХР – радіаційна і хімічна розвідка
РХНО – радіаційно і хімічно небезпечний об‟єкт
НХР – небезпечна хімічна речовина
СО – спеціальна обробка
ТДА – термічна димова апаратура
5
ФВА – фільтровентиляційний агрегат
ФВК – фільтровентиляційний комплект
ФВУ – фільтровентиляційна установка
ФОР – фосфорорганічні отруйні речовини
ХЗ – хімічна зброя
ХНО – хімічно небезпечний об‟єкт
ЯЗ – ядерна зброя
ЯВ – ядерний вибух
6
Вступ
Аналіз бойових дій останніх локальних війн і збройних

конфліктів свідчить про стрімкий ріст частки високоточних
засобів ураження при виконанні бойових завдань, але разом із
тим можливе застосування противником зброї масового ураження
(ЗМУ), можливість використання терористичними організаціями
ЗМУ, а також зруйнування радіаційно і хімічно небезпечних
об‟єктів (РХНО), що вимагає від командирів, штабів, начальників
родів військ і спеціальних військ і служб швидкої та об‟єктивної
оцінки обстановки, проведення в обмежені терміни ліквідації
наслідків можливого застосування противником ЗМУ,
зруйнувань РХНО, поновлення боєздатності військ і здійснення
широкого маневру збереженими силами і засобами.
За таких умов обстановки своєчасно прийняте й обґрунтоване
рішення та спосіб дій військ, доведені до військ розпорядження
та вказівки із РХБ захисту, своєчасне і чітке виконання завдань та
заходів такого виду бойового забезпечення, як РХБ захист військ,
ефективне застосування сил і засобів військ будуть мати важливе
значення для виконання поставлених бойових завдань.
Збільшення обсягу заходів, що організовуються і виконуються
підрозділами родів військ і військами РХБ захисту із захисту
військ від РР, ОР, БЗ, поширення завдань військ РХБ захисту
щодо застосування аерозолів, запалювальної зброї, кількісні та
якісні зміни організаційно-штатної структури й оснащення військ
РХБ захисту обумовили необхідність виділення комплексу
заходів, що організуються і виконуються підрозділами родів
військ, службою РХБ захисту і військами РХБ захисту, у
самостійний вид забезпечення бойових дій військ.
Наочний посібник призначений для забезпечення навчання
курсантів Національної академії сухопутних військ усіх
спеціальностей та студентів за програмою офіцерів запасу при
вивченні дисципліни «Радіаційний, хімічний, біологічний захист
підрозділів (у тому числі екологія)», зокрема, наступної
тематики: «Зброя масового ураження та потенційно-небезпечні
об‟єкти», «Ліквідація радіаційного, хімічного, біологічного
зараження», «Виявлення та оцінювання радіаційної та хімічної
обстановки», «Маскування дій військ (сил) та об‟єктів із
7
застосуванням аерозолів», «Підтримання живучості військ (сил) в
умовах радіаційного, хімічного, біологічного зараження».
Особливу цінність та значення має те, що наочний посібник
дозволяє слухачам користуватися систематизованою та
структурованою інформацією із відповідної тематики.
8
Розділ 1
ЗБРОЯ МАСОВОГО УРАЖЕННЯ ТА ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНІ ОБ’ЄКТИ
1.1. Зброя масового ураження
ХАРАКТЕРИСТИКА ЗБРОЇ МАСОВОГО УРАЖЕННЯ
ЗБРОЯ НА НОВИХ
БІОЛОГІЧНА
ЯДЕРНА ЗБРОЯ ХІМІЧНА ЗБРОЯ ФІЗИЧНИХ
ЗБРОЯ
ПРИНЦИПАХ
Використовує енергію, Використовує токсичну Використовує Використовує процеси і

що виникає при дію бойових токсичних хвороботворні властивості явища, різні за своєю
9
ядерному вибуху хімічних речовин патогенних сутністю

мікроорганізмів
Призначена для завдання масових втрат, руйнувань та зараження
Уражаючі фактори можуть тривалий час завдавати втрат
Володіє потужним морально-психологічним впливом
Широкий спектр засобів доставки
Великий ризик використання міжнародним тероризмом
9
СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗБРОЇ МАСОВОГО УРАЖЕННЯ
ЗБРОЯ НА НОВИХ
БІОЛОГІЧНА
ЯДЕРНА ЗБРОЯ ХІМІЧНА ЗБРОЯ ФІЗИЧНИХ
ЗБРОЯ
ПРИНЦИПАХ
Потужність ядерних
боєприпасів Класифікація бойових Види біологічних
токсичних хімічних засобів
речовин
10
Види ядерних
вибухів Сучасні погляди
Характеристики
на застосування
біологічних засобів
не смертельної зброї
Характеристика груп
Характеристика отруйних речовин за
уражаючих фізіологічною дією на
факторів організм Класи патогенних
мікроорганізмів
ЗАХОДИ ТА ЗАСОБИ ЗАХИСТУ
10
1.1.1. Ядерна зброя
ПОТУЖНІСТЬ ЯДЕРНИХ БОЄПРИПАСІВ
НАДМАЛІ МАЛІ СЕРЕДНІ ВЕЛИКІ НАДВЕЛИКІ
≤ 1 кТ 1-10 кТ 10-100 кТ 100 кТ-1 МТ ˃1 МТ
ВИДИ ЯДЕРНИХ ВИБУХІВ

11
ВИСОТНИЙ ПОВІТРЯНИЙ НАЗЕМНИЙ ПІДЗЕМНИЙ НАДВОДНИЙ ПІДВОДНИЙ
Висота 10 км і На поверхні На поверхні Під

Під поверхньою поверхньою
Висота 10 км і нижче; землі; води;
землі; води;
більше; світлова світлова світлова
світлова світлова
пиловий стовп область не область область
область не область не
не утворюється торкається торкається торкається
спостерігається спостерігається
поверхні землі поверхні землі поверхні води
11
УРАЖАЮЧІ ФАКТОРИ ЯДЕРНОГО ВИБУХУ
СВІТЛОВЕ РАДІАЦІЙНЕ ПРОНИКАЮЧА ЕЛЕКТРОМАГНІТНИЙ

УДАРНА ХВИЛЯ
ВИПРОМІНЮВАННЯ ЗАРАЖЕННЯ РАДІАЦІЯ ІМПУЛЬС
Ударна хвиля
Потужність Ураження залежно від відстані до епіцентра, м
Вид
12
вибуху, Середньої
вибуху Вкрай важкі Важкі Легкі
кТ важкості
Наземний 250 300 400 700
1
Повітряний 350 450 550 800
Наземний 500 600 750 1300
10
Повітряний 800 950 1100 1500
Наземний 750 850 1100 1850
20
Повітряний 1150 1350 1500 2000
Наземний 1500 1600 2100 3500
100
Повітряний 1950 2300 2600 4000
12
ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД УДАРНОЇ ХВИЛІ
Розосередження військ і
Фортифікаційне обладнання Використання захисних
використання захисних
позицій і районів розташування властивостей бойової техніки
властивостей місцевості
Світлове випромінювання
Потужність Діаметр
Час світіння, с
13
ядерного вибуху світлової області, м

до 1 кТ До 0,2 50-200
1-10 кТ 1-2 200-500
10-100 кТ 2-5 500-1000
100 кТ - 1 МТ 5-10 1000-2000
більше 1 МТ 20-40 2000-5000
13
Ураження залежно від відстані до епіцентра, м
Потужність
Вид Четвертого і третього Першого
вибуху, Другого ступеня
вибуху ступеня ступеня
кТ
Наземний 450 650 950
1
Повітряний 600 750 1000
Наземний 1000 1300 1900
10 Повітряний 1400 1750 2300
Наземний 2000 2500 3400
100
17
ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД СВІТЛОВОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
Використання захисних
властивостей бойової техніки, Використання вогнезахисних Штучне погіршення прозорості
інженерних споруд, рельєфу розчинів, брезентів, тентів повітря (аерозольні завіси)
місцевості
14
Проникаюча радіація
ГАММА (γ) - НЕЙТРОННЕ (n) -

випромінювання випромінювання
Потік гамма квантів. ПРОНИКАЮЧА

Велика проникаюча здатність і РАДІАЦІЯ Потік нейтронів.
менша, ніж альфа і бета Велика проникаюча і іонізуюча
випромінювання іонізуюча здатність.
здатність
СТУПЕНІ ПРОМЕНЕВОЇ ХВОРОБИ

15
ПЕРШИЙ ДРУГИЙ ТРЕТІЙ ЧЕТВЕРТИЙ
При дозах
При дозах 150-250 рад. При дозах 250 - 400 рад. При дозах 400-700 рад.
більше 700 рад.
Одужання наступає при

У більшості випадків
Захворювання закінчується одужанням інтенсивному лікуванні
призводить до смерті
через декілька місяців
15
Ступені променевої хвороби залежно від відстані до епіцентра, м
Потужність вибуху, Четвертий і третій
Другий ступень Перший ступень
кТ ступені
1 700 750 900
10 1100 1200 1350
20 1300 1400 1550
100 1700 1800 2000
Коефіцієнт послаблення іонізуючого випромінювання деяких об’єктів

Вид укриття Кпосл
Відкриті щілини, траншеї, окопи (дезактивовані) 20
16
17
Відкриті щілини, траншеї, окопи (не дезактивовані) 3

Перекриті щілини 40
Сховища 1000
Будинки одноповерхові 10
Будинки багатоповерхові 70
Підвали будинків одноповерхових 40
Підвали будинків багатоповерхових 400
Автомобілі 2
Бронетранспортери 4
Танки 10
16
Шар половинного ослаблення деяких матеріалів
Шар половинного
Матеріал Щільність, г/см3
ослаблення, см
Дерево 0,7-0,8 15-30
Ґрунт 1,6 10-14
Бетон 2,3 6-12
Броня 7,8 2-3
Свинець 11,3 1,4-2
Радіаційне зараження місцевості
АЛЬФА (α) - БЕТА (β) -

РАДІАЦІЙНЕ
17
випромінювання випромінювання
ЗАРАЖЕННЯ
Потік ядер гелію. МІСЦЕВОСТІ Потік електронів.
Велика іонізуюча здатність і мала Більша, ніж у α-випромінювання,
проникаюча здатність проникаюча здатність, але менша
іонізуюча здатність.
ГАММА (γ) -
випромінювання
Потік гамма-квантів.
Велика проникаюча здатність і менша, ніж
альфа- і бета-випромінювання іонізуюча
здатність здатність
17
Розміри радіаційної хмари
Висота підйому хмари, Розміри хмари, км
Потужність вибуху, кТ
км Горизонтальні Вертикальні
1 3,5 2 1,3
10 7 4 2
100 12,2 10 4,5
1000 19 22 8,5
10 000 25 43 15
ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД РАДІАЦІЙНОГО ЗАРАЖЕННЯ МІСЦЕВОСТІ

18
Зменшення
Використання Уникання Зменшення
Позначення часу
Сповіщення ЗІЗ, ЗКЗ, контактів із Регулярний
меж зон перебування в пилоутворення
про захисних контроль
зараження зонах з зараженими під час руху по
радіаційне властивостей доз
(ділянок великими об'єктами і зараженій
зараження техніки опромінення
місцевості) рівнями предметами місцевості
і фортспоруд
радіації
18
1.1.2. Хімічна зброя
Бойові токсичні хімічні речовини
БОЙОВІ ТОКСИЧНІ ХІМІЧНІ РЕЧОВИНИ
ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ ТОКСИНИ ФІТОТОКСИКАНТИ

19
ВИДИ БОЙОВОГО СТАНУ
Пара Аерозоль Краплі

газоподібний стан 10-8-10-2 см 0,5×10-1 см
Тонкодисперсний Грубодисперсний
10-6-10-8 см 10-2 см
19
ВИДИ УРАЖЕННЯ БТХР
Інгаляційне Шкіряно-резорбтивне Аліментарне
БТХР у стані пари і БТХР у стані грубодисперсного Ураження живої сили при
тонкодисперсного аерозолю аерозолю або крапель уражають вживанні заражених продуктів
уражають живу силу через органи живу силу через поверхню тіла харчування та води
дихання
20
Отруйні речовини
КЛАСИФІКАЦІЯ ОТРУЙНИХ РЕЧОВИН
За швидкістю За тривалістю
За тактичним За фізіологічною
надходження збереження
призначенням дією на організм
уражаючої дії уражаючої дії
20
ЗА ТАКТИЧНИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ
Смертельної дії Ті, що тимчасово виводять

Подразнюючої дії
живу силу з ладу
ЗА ФІЗІОЛОГІЧНОЮ ДІЄЮ НА ОРГАНІЗМ

21
Нервово- Шкірно-
паралітичні Загальноотруйні Задушливі Психохімічні Подразнюючі
наривні
ЗА ШВИДКІСТЮ НАДХОДЖЕННЯ ЗА ТРИВАЛІСТЮ ЗБЕРЕЖЕННЯ

УРАЖАЮЧОЇ ДІЇ УРАЖАЮЧОЇ ДІЇ
Швидкодіючі Повільнодіючі Стійкі Нестійкі
21
Характеристика деяких отруйних речовин
Шкірно- Загально- Психо-
Нервово-паралітичні Задушливі Подразнювальні
наривні отруйні хімічні
Властивості
Синильна Хлор- Хлор-
Зарин Зоман Ві-газ Іприт Люїзит Фосген Дифосген Бі-Зед Сі-Ес Сі-Ар
кислота ціан пікрин
Шифр GB GD VX HD L AC CK CG DP BZ CS CR PS
Агрегатний Тверда Поро-

Рідина Газ Рідина Рідина
стан речовина шок
Жовто- Безбарв- Жовто- Без- Без-
Колір Безбарвний Білий Жовтий
коричневий ний коричн барвн барвний
Без Без Гіркий Гнилі
Запах Фрукти Гірчиця Герань Їдкий Сіно Без запаху Їдкий
запаху запаху мигдаль фрукти
Стійкість
23
-10 ºС, 1-2 7-42 7-112 2-8 2-7 1-4 15-60 15-60 15-60 15-60
15-60 хв 15-60 хв -
сонячно доби доби діб тижнів днів години хв хв хв хв
+10 ºС, 15 хв- 1-12 12-48 12-24

3-36 год 1-2 хв 1-2 хв 1-2 хв 1-2 хв - 1-2 хв 1-2 хв 1-2 хв
вітер 1 год год год год
+15 ºС, 10 хв- 3-21
2,5-5 діб 2-7 діб 3-6 год 1-2 хв 1-2 хв 1-2 хв 1-2 хв - 1-2 хв 1-2 хв 1-2 хв
сонячно 4год доба
Смертельна токсодоза LD50 (мг/кг)
Шкіряно -
24 1-4 0,07 50-70 20 6 - - - - - - -
резорбтивна
Пероральна 0,14 0,14 0,2 1-2 5-10 1 - - - - - - -
22
Характеристика деяких отруйних речовин
Шкірно- Загально- Психо-
Нервово-паралітичні Задушливі Подразнювальні
наривні отруйні хімічні
Синильна Хлор- Хлор-
Зарин Зоман Ві-газ Іприт Люїзит Фосген Дифосген Бі-Зед Сі-Ес Сі-Ар
кислота ціан пікрин
Відносна токсичність (мг×хв./л)
LCt50
0,075 0,025 0,01 1,5 1,3 2 11 3,2 3,4 110 61 350 20
смертельна
ICt50
0,03 0,014 0,005 0,3 0,3 1 7 1,6 1,8 0,11 0,02 0,005 0,2
вивід з ладу
Інгаляційний,
Інгаляційний, Шкіряно-
Шляхи шкіряно- Інгаляційний,
шкіряно-резорбтивний, резорбтивний, Інгаляційний
ураження резорбтивний, пероральний
пероральний пероральний
пероральний
Латентний 5-10 6-8 Відсут-
1-2 хв 2-5 хв 5-10 хв 4-6 год 30-60 хв Відсутній
період хв год. ній
23
Металевий
Міоз, слиновідділення, присмак у роті, Першіння у горлі, Втрата
Інтенсивна сльозотеча,
Перші пітливість, головний біль, Почервоніння міоз, дертя у кашель, орієнтації,
печіння у носоглотці,
симптоми біль у грудях, ускладнене шкіри, зуд, горлі, нудота, прискорене збудження,
загрудинні болі,
ураження дихання, спазми м'язів, поява пухирів головний біль, дихання, тиск у галюцина-
почервоніння шкіри
дихальних шляхів блювота, біль у грудній клітині ції
грудях
Видалити отруйну Обробити Антидоти: Надіти засоби
речовину зі шкіри заражену амілнітріт. Швидка евакуація із зони індивідуального
Долікарська тампоном (серветкою). поверхню Ампулу зараження та захисту органів
допомога Антидоти: атропін (афін, шкіри за роздавити під транспортування до дихання.
будаксим). допомогою шолом-маскою медичного закладу Евакуація із зони
Ін'єкція із шприц-тюбіка ІПП-8 (9,10) протигазу зараження
23
Шифри деяких отруйних речовин Російської Федерації
№
Шифр Назва ОР
з/п
1 Р-2 Синильна кислота
2 Р-5 Іприт Зайкова
3 Р-10 Фосген
4 Р-15 Адамсит
5 Р-18 Табун
6 Р-33 Радянський Ві-газ (VR. Аналог VX)
7 ВР-33 Згущений Ві-газ
8 Р-35 Зарин
9 ВР-35 Згущений зарин
10 Р-43 Люїзит
11 Р-43А Люїзит
12 Р-55 Зоман
13 РК-7 Суміш іприту та люїзиту
14 ВР-5 Згущений іприт Зайкова
15 ВР-55 Згущений зоман
16 ВР-43 Згущений люїзит
17 Р-65 Хлорбензальмалондинитрил (CS)
18 Р-78 Хинуклидил-3-бензалат (BZ)
19 ВР-16 Згущений іприт
20 ВРК-7 Суміш кисневого і сірчаного іпритів
21 ВР-74 Згущений іприт

22 Р-74 Іприт Зайкова
23 ВИР-16 Іприт Зайкова із дихлоретаном
24
Токсини
ЗА ДЖЕРЕЛОМ ПОХОДЖЕННЯ
Синтетичні
Фітотоксини Зоотоксини Мікробні токсини
токсини
ЗА ДІЄЮ НА ОРГАНІЗМ, ЩО УРАЖАЄТЬСЯ
Токсини-
Токсини-
Нейротоксини Цитотоксини інгібітори
ферменти
ферментів
ЗА РОЛЛЮ В ОРГАНІЗМІ ПРОДУЦЕНТА
Ендотоксини Екзотоксини
Фітотоксикантини
КЛАСИФІКАЦІЯ ФІТОТОКСИКАНТІВ
Гербіциди Арборициди Дефоліанти Десиканти
25
Характеристики деяких токсинів
Характеристика Ботулінічний токсин Стафілокововий токсин
Шифр XR PG
Тактичне Такий, що тимчасово
Смертельний
призначення виводить з ладу
Блокада нервово- Дія ентеротоксинів
Уражаюча дія м‟язової передачі, викликає шлунково-
паралітичний ефект кишкову інтоксикацію
Інгаляційний,
Шляхи Інгаляційний,
пероральний,
ураження пероральний
контактний
Латентний
1-2 год 30 хв - 1 год
період
Носить характер
Слабкість, нудота, харчових отруєнь,
Симптоми блювота, спостерігається значне
ураження запаморочення, міоз, слиновідділення,
параліч нудота, блювота,
кривавий понос
Смертельна токсодоза (мг/кг)
LD50
5,7×10-5 0,025
(пероральна)
Відносна токсичність (мг×хв/л)
LCt50
0,00002 -
(смертельна)
ICt50
- 0,02
(вивід з ладу)
Колір Сірий Білий
Зовнішній
Порошок
вигляд
Запах, смак Без смаку та запаху
Від -30 до +80 С,
Температурний
Від -30 до +50 С витримує 30-хвилинне
діапазон дії
кип‟ятіння у воді
Засоби захисту Протигаз (респіратор)
0,1-0,2 % розчин 10-40% розчин
Дегазація
гіпохлориту у воді формальдегіду
26
Характеристики деяких фітотоксикантів
Оранжева Біла Синя
Характеристика
рецептура рецептура рецептура
Зовнішній Масляниста
Порошок Рідина
вигляд рідина
Колір Темно-бурий Білий Безбарвний
Знищує посіви
Знищує Висушує та
овочевих культур,
Уражаюча дія лісову викликає
пошкоджує
рослинність опадання листя
дерева та кущі
Смертельна токсодоза (мг/кг)
LD50
10-4-10-3 - -
(пероральна)
Норма
15-50 кг/га 8-15 кг/га 3-8 кг/га
витрати
Дегазація Ускладнена
ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД ХІМІЧНОЇ ЗБРОЇ
Оповіщення Своєчасне та вміле Своєчасне

підрозділів використання засобів застосування
про факт індивідуального та спеціальних
застосування колективного захисту медичних засобів
1.1.3. Біологічна зброя
БІОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ
Окремі види Комахи (найбільш

Генетичний матеріал
хвороботворних небезпечні шкідники
(молекули інфекційних
(патогенних) сільськогосподарських
нуклеїнових кислот)
мікроорганізмів і вірусів культур)
27
КЛАСИФІКАЦІЯ ПАТОГЕННИХ МІКРООРГАНІЗМІВ
БАКТЕРІЇ РИККЕТСІЇ ГРИБКИ ВІРУСИ

від 0,5 до 8-10 мкм від 0,4 до 1 мкм від 3 до 50 мкм від 0,02 до 0,4 мкм
Одноклітинні Група бактерієподібних Одно- або Група біологічних

мікроорганізми мікроорганізмів багатоклітинні агентів, що не мають
мікроорганізми клітинної структури
рослинного походження
Розмножуються тільки в Здатні розвиватися та
Розмножуються
28
середині клітин живих Спори грибків стійкі до розмножуватись тільки в

поперечним діленням
тканин висушування, впливу живих клітинах
сонячних променів і
Здатні переносити Здатні переносити дезинфікуючих речовин Погано переносять
низькі температури високі температури висушування, ультрафіолетові
(до –25 ºС і нижче) (до 56ºС) промені, температуру 60ºС,
Хвороби: дію дезінфікуючих засобів
Хвороби: кокцідіоідомікоз,
Хвороби: висипний тиф, плямиста гістоплазмоз, інші Хвороби:
чума, сибірська виразка, лихоманка Скелястих глибокі мікози натуральна віспа,
легіонелез, сап гір, ку-лихоманка жовта лихоманка,
геморрагічна лихоманка
28
ШЛЯХИ УРАЖЕННЯ
ПОВІТРЯНО-
АЛІМЕНТАРНИЙ ТРАНСМІСИВНИЙ КОНТАКТНИЙ
КРАПЕЛЬНИЙ
В результаті укусів Через слизову

З повітрям через органи З їжею і водою через
кровосальних, оболонку, пошкоджені
дихання органи травлення
членистоногих шкірні покриви
29
СПОСОБИ БОЙОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ
АЕРОЗОЛЬНИЙ ТРАНСМІСИВНИЙ ДИВЕРСІЙНИЙ
Розпилення біологічних Розсіювання в районі цілі Зараження біологічними засобами

рецептур для зараження штучно заражених повітря і води у замкнутих просторах
приземного шару повітря біологічними засобами за допомогою диверсійного
частинками аерозолю переносників спорядження
29
Характеристики деяких інфекційних хвороб, збудники яких
використовуються як біологічні засоби
Інкубаційний Тривалість Летальність,
Хвороба Шлях зараження Контагіозність
період, діб хвороби, діб %
1 2 3 4 5 6
Бактеріальні
Повітряно-крапельний,
Чума 42-56 100 Дуже висока
трансмісивний 2-3
Сибірська виразка До 100 Відсутня
Контактний 21-28
Сап 2-5 90-100 Незначна
Туляремія 3-6 21-60 5-30
контактний, аліментарний
30
Відсутня
Вдихання інфікованих водних
Легіонелез 5-7 7-21 20
аерозолів
Холера Аліментарний 2-3 5-30 10-80 Дуже висока
Меліоїдоз Аліментарний, контактний 5-10 14-28 95-100 Незначна
Рекетсіозні
Висипний тиф Трансмісивний 12-14 20-30 40 Висока
Ку-лихоманка Повітряно-крапельний 12-18 18-45 1-4

Плямиста Відсутня
лихоманка Трансмісивний 2-5 21-35 10-90
скелястих гір
30
Інкубаційний Тривалість Летальність,
Хвороба Шлях зараження Контагіозність
період, діб хвороби, діб %
1 2 3 4 5 6
Вірусні
Натуральна віспа 12 12-40 6-10 Дуже висока
Кліщовий
Трансмісивний 10-14 30-45 2-20 Відсутня
енцефаліт
Геморагічні лихоманки
Лихоманка
Повітряно-крапельний, 3-9 23-33
Марбург
Лихоманка Ебола 50-80
5-7 Висока
Лихоманка Ласса
31
36-67
Аргентинська Повітряно-крапельний, 30-45
5-15
лихоманка контактний, аліментарний 7-14
Болівійська
5-40 Незначна
лихоманка
Конго-Кримська
3-6 13-40 Помірна
лихоманка Повітряно-крапельний,
Лихоманка долини трансмісивний
3-5 10-14 3,3 Відсутня
Ріфт
Грибкові
Кокцидіоїдомікоз 8-12 14-90
1 Відсутня
Повітряно-крапельний, Декілька
Гістоплазмоз 7-14
контактний місяців
31
ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД БІОЛОГІЧНОЇ ЗБРОЇ
Виявлення та оцінювання Ізоляційно-обмежувальні Санітарно-гігієнічні та спеціальні

біологічної обстановки заходи профілактичні медичні заходи
Обсервація Карантин
32
Ізоляціно-обмежувальні заходи Заходи обсервації
Повна ізоляція особового складу

Заборона ввозу (вивозу) та вїзду (виїзду)
Озброєна охорона осередку зараження

Медичне спостереження
Суворий режим поведінки, харчування
Екстрена профілактика антибіотиками
Забезпечення підрозділів за спеціальним
Проведення щеплень розпорядком
32
1.1.4. Запалювальна зброя
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАПАЛЮВАЛЬНИХ РЕЧОВИН
За агрегатним За теплотворною За швидкістю

За своїм складом
станом здатністю горіння
33
Терміти і На основі нафтопродуктів

термітні
ЗР, що містять
суміші
окиснювач ЗР, що не містять Металізовані
(горять без окиснювач (для
доступу кисню горіння потрібен
Звичайний та пластифікований
повітря) кисень повітря) фосфор
“Електрон”
Самозаймисті суміші
33
Бойові властивості запалювальних речовин
Теплотворна Температура
Запалювальні речовини та Щільність
здатність горіння
суміші г/см3
ккал/г С
Терміт (залізо-алюмінієвий) 0,8 3000 3,2
“Електрон” 6 2800 1,8
Фосфор (білий) 5,8 900-1200 1,8
Пірогель - 1600 -
Напалм 10 1000-1200 0,85
Засоби застосування запалювальних речовин
Засіб Тип Дальність

застосування боєприпасу дії
220-мм некерований реактивний
ТОС-1 «БУРАТИНО» снаряд
До 6 км
(ТОС-1А «СОЛНЦЕПЁК») із запалювальною або обм'ємно-
детонуючою дією
140-мм некерований реактивний
А-22 «ОГОНЬ» снаряд До 4,5 км
із запалювальною дією
122-мм спеціальний реактивний
РСЗО 9К51 снаряд 9М22С
до 20 км
«ГРАД»(9К51М із запалювальною бойовою
«ТОРНАДО-Г», частиною 9Н510
9К54 «ГРАД-В», 9К55-1 122-мм спец. реактивний снаряд
«ГРАД-1», 9К59 9М28С
до 15 км
«ПРИМА») із запалювальною бойовою
частиною 9Н510
300-мм реактивний снаряд 9М55С
РСЗО 9К58
із термобаричною головною 25 -70 км
«СМЕРЧ»,«КАМА»
частиною 9М216 «ВОЛНЕНИЕ»
240-мм запалювальний боєприпас
2С4 «ТЮЛЬПАН» до 40 км
«САЙДА»
220-мм реактивний снаряд 9М51
із об„ємно-детонуючою головною 10 -35 км
частиною 9Н515 «КАРАНТИН»
РСЗО 9К57 «УРАГАН»
220-мм реактивний снаряд 9М27С
із запалювальною головною 10 -35 км
частиною 9Н128С
34
Характеристика опіків, викликаних дією запалювальних речовин
Постраждалі Час
Ступінь опіку Зовнішній вигляд Текстура Відчуття Прогноз
шари загоєння
Перший ступінь Червоний без

Епідерміс Сухий Болючий 5-10 днів Загоюється добре
(поверхневий) пухирів
Другий ступінь Проникає у Почервоніння з
Дуже Менше 2-3 Місцева інфекція але,
(поверхневий поверхневий чітким пухирем, Вологий
болючий тижнів зазвичай, без шрамів
проникний ) шар шкіри при натисканні біліє
Проникає у Жовтий або білий.
Другий ступінь Шрами, стягування
глибокий Не схильний до Достатньо Тиск і
35
(глибокий 3-8 тижнів (може знадобитися

(ретикулярний) побіління при сухий дискомфорт
проникний) пересадка шкіри)
шар натисканні.
Проходить
Третій ступінь Міцний, білий або Декілька Шрами, стягування,
через всю Шкіряний Неболючий
(глибокий) коричневий місяців ампутація (пересадка)
товщу шкіри
Проходить
через всю Потребує Ампутація, значні
Чорний, з
Четвертий шкіру до пересадки функціональні
обвугленим Сухий Безболісний
ступінь нижчих шарів або порушення, а в деяких
струпом
жиру, м'язів і ампутації випадках і смерть
кісток
35
Способи захисту від запалювальної зброї
Використовуються Використовується Використовується
Застосовуються Використовується
укриття, щілини, техніка із засоби
місцеві підручні бойова техніка із
перекриті ділянки спеціальним індивідуального
матеріали щільно закритими
траншей та ходів захисним покриттям захисту
люками та бійницями
сполучення
(короткочасно)
У ХОДІ БОЙОВИХ ДІЙ

36
У ХОДІ ПІДГОТОВКИ
Відкриті дерев‟яні
Техніка та конструкції Брезенти, чохли,
Підрозділи Особовий склад озброєння фортифікаційних тенти, маскувальні
забезпечуються навчається покриваються споруд сітки та дерев‟яні
протипожежними способів гасіння вогнестійкими покриваются вироби просочуються
засобами пожеж фарбами глиняною вогнезахисними
обмазкою речовинами
36
Заходи захисту від запалювальної зброї
Розосередження Забезпечення Обладнання районів Використання
підрозділів та підрозділів розташування захисних властивостей
періодична зміна необхідними засобами підрозділів місцевості, бойової,
районів їх розташування пожежогасіння у інженерному спеціальної техніки,
відношені ЗІКЗ
Виявлення
Прогнозування
підготовки
появи і ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД противника до
розповсюдження ЗАПАЛЮВАЛЬНОЇ
37
застосування
пожеж ЗБРОЇ запалювальної
зброї
Своєчасне сповіщення Виявлення наслідків Ліквідація наслідків

застосування Проведення
підрозділів про застосування
противником протипожежних
загрозу і початок противником
запалювальної зброї заходів
застосування запалювальної зброї
37
1.2. Потенційно небезпечні об’єкти
Радіаційно небезпечні Хімічно небезпечні Біологічно небезпечні
(РНО) (ХНО) (БНО)
Ядерні енергетичні установки військового Військово-хімічні об'єкти Фармацевтичні підприємства

призначення
Об’єкти із компонентами ракетних Медичні підприємства
Ядерні боєголовки на складах, базах та палив
транспортних засобах Мікробіологічні підприємства
Підприємства із НХР
Дослідницькі та експериментальні
реактори Склади (термінали) із НХР
Підприємства ядерного паливного циклу
Продуктопроводи із НХР
38
Промислові джерела енергії (АЕС)
Пожежо- Гідродинамічно
і вибухонебезпечні (ПВНО) ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНІ небезпечні (ГДНО)
ОБ'ЄКТИ
Склади вибухових речовин та боєприпасів Гідротехнічні споруди напірного
типу
Нафтосховища, склади ПММ
Природні дамби
Нафто- газо- та інші продуктопроводи
38
1.2.1. Радіаційно небезпечні об’єкти
РАДІАЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНІ ОБ’ЄКТИ
Ядерні енергетичні Ядерні боєголовки на Дослідницькі та Підприємства

Промислові джерела
установки військового складах, базах та експериментальні ядерного паливного
енергії (АЕС)
призначення транспортних засобах реактори циклу
Типи ядерних реакторів та іх характеристика

39
Розміри
Тиск, Загрузка активної зони, м
Тип реактора Потужність, МВт Температура, ºС
атм. палива, т
висота діаметр
ВВЕР-440 400 129 300 42 2,5 2,88
ВВЕР-1000 1000 160 322 66 3,55 3,1
РБМК-1000 1000 - 280 192 7,0 11,8
РБМК-1500 1500 - 280 189 7,0 11,8
39
Характер дії та період напіврозпаду деяких радіонуклідів
Радіус дії, Період напіврозпаду,
Найменування Критичний орган
см діб
Водень 3Н Все тіло 30 4,5х103
Фосфор 32Р Все тіло, кістки 87,1
Калій 42К Все тіло, селезінка 7 0,52
Кобальт 60Со Все тіло, печінка 10 1,9х103
Стронцій 90Sr Кістки 104
Йод 131І Все тіло, щитоподібна залоза 3 8
40
137
Цезій Cs Все тіло 1,1х104
Церій 144Zr Все тіло, кістки, печінка 10 290
Полоній 210Ро Все тіло, нирки, печінка, селезінка 7 138
Радій 236Ra Кістки 5,9х105
Уран 235U Все тіло, нирки 2,6х1011
Уран 238U Все тіло 1,6х1012
Плутоній 239Pu Все тіло, кістки, печінка, нирки 8,9х106
40
Розміри прогнозованих зон зараження місцевості при радіаційних аваріях,
(довжина/ширина), км
Швидкість Тип Найменування та розміри зон (довжина/ширина), км
вітру, м/с реактора М А Б В Г
Вихід активності 10%
РБМК-1000 270/18 75/4 17/0,7 5,8/0,1 -
5
ВВЕР-1000 155/9 30/1,1 - - -
РБМК-1000 272/14 60/2,5 11/0,3 - -
10
ВВЕР-1000 110/5 19/0,6 - - -
РБМК-1000 418/32 145/8,5 34/2 17,5/0,7 -
5
ВВЕР-1000 284/18 75х3,5 10х0,3 - -
РБМК-1000 482/28 135/6 25/1 12/0,3 -
10
ВВЕР-1000 274/13 53/2 5/0,1 - -
41

РБМК-1000 583/43 191/12 47/2,5 24/1,1 9,4/0,3
5
ВВЕР-1000 380/25 100/5 16,5/0,6 - -
РБМК-1000 620/37 184/9 36/1,5 17/0,6 -
10
ВВЕР-1000 370/19 80/3 10/0,3 - -
Примітки:
1.Розрахунки проведені для категорії стійкості атмосфери – «ізотермія».
2. При категорії стійкості атмосфери – «конвекція» розміри зон від реактору РБМК приблизно
у 2 рази менші, а від реактору ВВЕР у 2 рази більше за табличні.
3. При категорії стійкості атмосфери – «інверсія» зони Б,В,Г не створюються, а розміри зон
від реактора ВВЕР у 2-2,5 раза менше за табличні.
41
Потужність дози радіації від зруйнованого реактора на осі сліду через 1 годину, рад/год
Відстань Конвекція Ізотермія Інверсія
від Швидкість приземного вітру, м/с
АЕС, км 2 5 10 5 10
РБМК - 1000
5 1,9 4,5 2,7 0,00 0,00
10 0,6 2,6 1,6 0,02 0,01
20 0,2 1,0 0,6 0,2 0,14
30 0,1 0,6 0,4 0,3 0,2
50 0,08 0,3 0,2 0,24 0,18
60 0,05 0,2 0,14 0,18 0,14
80 0,03 0,1 0,09 0,13 0,11
100 0,02 0,08 0,07 0,07 0,06
150 0,01 0,05 0,04 0,03 0,03
42
200 0,007 0,03 0,02 0,02 0,02

300 0,003 0,02 0,01 0,01 0,01
ВВЕР - 1000
5 1,2 0,8 0,5 0,004 0,000
10 0,7 0,5 0,3 0,004 0,002
20 0,3 0,2 0,1 0,03 0,02
30 0,2 0,13 0,08 0,05 0,04
50 0,1 0,08 0,05 0,04 0,03
60 0,07 0,06 0,04 0,03 0,02
80 0,05 0,04 0,03 0,02 0,01
100 0,04 0,03 0,02 0,01 0,01
150 0,02 0,02 0,01 0,006 0,006
200 0,01 0,01 0,007 0,003 0,003
300 0,005 0,004 0,004 0,002 0,002
42
Час початку формування сліду від зруйнованого реактора, год.
АЕС, км
2 5 10 5 10
5 0,5 0,3 0,1 0,3 0,1
10 1,0 0,5 0,3 0,5 0,3
20 2,0 1,0 0,5 1,0 0,5
30 3,0 1,5 1,0 1,5 0,8
50 5,0 2,5 1,2 2,5 1,3
60 6,5 3,0 1,5 3,0 1,5
80 8,0 4,0 2,0 4,0 2,0
100 9,5 5,0 2,5 5,0 3,0
43
Характеристика зон зараження місцевості при радіаційних аваріях

Доза випромінювання за 1-й рік Потужність дози випромінювання через
після аварії на границі зони, 1 годину після аварії на границі зони,
Найменування Індекс
рад рад/год
зони зони
на на на
на зовнішній посередині
внутрішній зовнішній внутрішній
Зона радіаційної небезпеки М 5 50 16 0,014 0,14
Зона помірного забруднення А 50 500 160 0,14 1,4
Зона сильного забруднення Б 500 1500 866 1,4 4,2
Зона небезпечного забруднення В 1500 5000 2740 4,2 14
Зона надзвичайно небезпечного
Г 5000 - 9000 - -
забруднення
43
Доза радіації, яку отримує особовий склад при відкритому розміщенні посередині зони
зараження, зона М, рад.
Час початку Тривалість перебування в зоні зараження
опромінення
1 год. 2 год. 3 год. 5 год. 9 год. 12 год. 18 год. 1 доба 2 доби 3 доби 5 діб 10 діб 15 діб 1 міс. 2 міс.
після аварії
1 год. 0,04 0,07 0,10 0,16 0.26 0.33 0,45 0,55 0,90 1.18 1,64 2,51 3,20 4.70 6.78
2 год. 0.03 0,06 0,09 0,15 0,24 0,31 0,42 0,53 0,87 1,15 1,60 2,48 3.15 4.67 6,74
3 год. 0,03 0,06 0.09 0,14 0,23 0,29 0.41 0,51 0,85 1,13 1,58 2.45 3,12 4,63 6,70
5 год. 0,02 0,05 0,08 0,12 0.21 0,27 0.38 0.48 0,81 1,08 1,54 2,40 3,07 4,58 6.65
9 год. 0,02 0,04 0.06 0.11 0,18 0,24 0,34 0,43 0,75 1,00 1.47 2.32 3,00 4,50 6,55
12 год. 0,02 0,04 0,06 0,10 0,17 0,22 0,32 0,41 0,72 0,90 1.42 2,27 2,93 4,43 6,50
18 год. 0,01 0.03 0,05 0.08 0.15 0,20 0,30 0,37 0,67 0,92 1,35 2,20 2,84 4.33 6,40
44
1 доба 0,01 0,03 0,04 0,08 0.14 0,18 0,27 0,35 0,63 0,87 1,30 2,10 2.76 4,24 6.30
2 доби 0,01 0,02 0,03 0,06 0,11 0,14 0.21 0,28 0,52 0,74 1,13 1,90 2,53 3.90 6,00
3 доби 0,01 0,02 0,03 0,06 0.10 0.12 0,18 0,24 0.46 0.66 1.00 1.75 2.36 3.77 5.77
5 діб - 0,01 0,02 0,04 0,07 0,10 0,15 0,20 0,38 0,55 0,87 1,55 2,10 3,47 5,42
10 діб 0,01 0,01 0,03 0,05 0,07 0,11 0,14 0.28 0.42 0,67 1,24 1,74 3.00 4.82
15 діб - 0,01 0,01 0,02 0,04 0,06 0,09 0,12 0,23 0,35 0,56 1,00 1,50 2,65 4,40
1 міс. - - 0,01 0,01 0,03 0,04 0,06 0,08 0,16 0,24 0,40 0,78 1,13 2,00 3,60
2 міс. - - - 0,01 0,02 0,02 0.04 0,05 0,10 0,17 0,28 0,55 0,80 1,53 2,77
6 міс. - - - - 0.01 0,01 0.02 0,02 0.05 0,08 0,14 0,29 0,43 0,84 1,60
Примітка. Значення дози радіації на зовнішній границі зони у 3,2 раза менше, а на внутрішній у 3,2 раза більше за табличні.
44
зараження, зона А, рад.
1 год. 0,40 0,76 1.08 1,66 2.66 3,32 4,51 5,56 9,03 11,8 16,4 25 32 47 68
2 год. 0,35 0,67 0,97 1,52 2,48 3,13 4,28 5,32 8,75 11,5 16,1 24,8 31,5 46,7 67
3 год. 0,32 0,62 0,90 .1,42 2,35 2,97 4,11 5,13 8,52 11,3 15,8 24,5 31 46 67
5 год. 0,28 0,54 0,80 1,28 2,15 2,75 3,84 4,82 8,15 10.8 15,4 24 30,5 45,8 66
9 год. 0,23 0.46 0,68 1,10 1,89 2,44 3,46 4,40 7,60 10.2 14,7 23 30 45 65,5
12 год. 0,21 0,42 0,62 1,02 1.76 2,28 3,25 4,15 7,26 9,88 14.2 22,7 29 44 65
18 год. 0,18 0,36 0,54 0,90 1,56 2,04 2,94 3,78 6,74 9,27 13,5 22 28 43 64
45
1 доба 0,16 0,33 0,50 0,81 1,43 1,87 2,71 3,51 6,34 8,80 12,9 21 27 42 63
2 доби 0,12 0,25 0,30 0,63 1,11 1.47 2,16 2,83 5,28 7,47 11,3 19 25 40 60
3 доби 0,10 0,21 0,32 0,53 0,95 1,26 1,86 2,44 4,63 6,63 10,2 17,5 23 37 57
5 діб 0,08 0,17 0,25 0,43 0,76 1,00 1,51 1,99 3,84 5,57 8,74 15,5 21 34 54
10 діб 0,06 0,12 0,18 0,31 0,55 0.74 1,10 1,46 2,87 4,21 6,76 12,4 17 29 48
15 діб 0,05 0.10 0,15 0,25 0,45 0,60 0,90 1,20 2,37 3,51 5,68 10,6 15 26 44
1 міс. 0,03 0,07 0,10 0,17 0,31 0,42 0,63 0,84 1,67 2,49 4,08 7,8 11 20 36
2 міс. 0,02 0,04 0,07 0,12 0,21 0,28 0,43 0,57 1.14 1,70 2,82 5,5 8 15 27
6 міс. 0,01 0,02 0,03 0,06 0,11 0,14 0,22 0,29 0,59 0,88 1,46 2,9 4 8,5 16
Примітка. Дози радіації на зовнішній границі зони у 3,2 раза менше, а на внутрішній у 3,2 раза більше за табличні.
45
зараження, зона Б, рад.
1 год. 2,23 4,17 5,93 9,11 14.6 18,2 24,7 30,4 50 65 90 137 174 257 371
2 год. 1,94 3,70 5,34 8,34 13.6 |17.1 23,4 29,1 48 63 88 196 172 255 369
3 год. 1.76 3,40 4.94 7,79 12,8 16.3 22.5 28,1 46 62 87 134 171 254 367
5 год. 1,53 3,00 4,39 7,02 11.8 15,0 21,0 26,4 44 60 84 131 168 251 364
9 год. 1,29 2,53 3,74 6,06 10,3 13,3 19,0 24,0 41 56 80 127 163 246 360
12 год. 1,17 2,31 3,43 5,99 9,64 12.4 17,8 22,7 40 54 78 124 160 242 355
18 год. 1,02 2,02 3,00 4,92 8.58 11,1 16,1 20.7 37 50 74 119 155 237 350
46
1 доба 0.92 1.82 2,72 4.47 7,84 10,2 14,8 19.2 34 48 71 116 151 232 345
2 доби 0,70 1,40 2,09 3,46 6,13 8,08 11,8 15,5 29 41 62 104 138 218 328
3 доби 0,59 1,18 1,77 2,93 5.22 6,91 10,2 13,4 25 36 56 96 130 206 316
5 діб 0.47 0.94 1.41 2,35 4,21 5,58 8,2 10,9 21 30 48 85 116 190 297
10 діб 0,34 0,68 1,02 1,70 3.06 4,06 6,0 8.04 15 23 37 68 95 163 264
15 діб 0,28 0,55 0,83 1,39 2,50 3,33 5,0 6,61 13 19 31 58 83 145 241
1 міс. 0,19 0.38 0,58 0,97 1,74 2,32 3,5 4,63 9 13 22 43 62 113 197
2 міс. 0,13 0,26 0,40 0,65 1.18 1,57 2,3 3,15 6 9 15 30 44 83 152
6 міс. 0,06 0.13 0,20 0,33 0.61 0,81 1,2 1,62 3 4 8 16 23 46 88
46
зараження, зона В, рад.
1 год. 7,0 13 18 28 46 57 78 96 156 205 285 436 553 815 1174
2 год. 6,0 11 17 26 43 54 74 92 151 200 279 430 547 808 1168
3 год. 5,5 10 15 24 40 51 71 88 147 195 274 425 540 803 1162
5 год. 4,8 9,4 14 22 37 47 66 83 141 188 267 416 532 793 1152
9 год. 4.0 8 12 19 32 42 60 76 131 177 254 402 518 778 1136
12 год. 3,7 7 11 17 30 39 56 72 125 170 247 394 508 768 1125
18 год. 3,2 6 9 15 27 35 50 65 116 160 234 380 493 750 1107
47
1 доба 3,0 5.7 8 14 24 32 47 60 109 152 224 367 479 735 1090
2 доби 2.2 4,4 6 11 19 25 37 49 91 130 195 330 439 689 1040
3 доби 1,8 3,7 5 9 16 21 32 42 80 114 176 304 409 654 1000
5 діб 1,5 3,0 4 7 13 17 26 34 66 96 150 268 367 600 940
10 діб 1,0 2,0 3 5 9 12 19 25 50 73 117 215 302 515 835
15 діб 0,8 1,7 2,6 4 8 10 15 20 41 60 98 184 262 460 762
1 міс. 0,6 1.2 1,8 3 5 7 11 14 30 43 70 136 197 360 625
2 міс. 0,4 0,8 1,2 2 3 5 7 10 20 29 49 95 140 265 480
6 міс. 0,2 0.4 0,6 1,0 1,9 2,5 3,8 5 10 15 25 50 75 146 280
47
зараження, зона Г, рад.
після аварії 1 год. 2 год. 3 год. 5 год. 9 год. 12 год. 18 год. 1 доба 2 доби 3 доби 5 діб 10 діб 15 діб 1 міс. 2 міс.
1 год. 23 43 61 94 150 190 256 316 514 674 937 1433 1817 2680 3860
2 год. 20 38 55 86 140 178 244 302 498 657 918 1413 1797 2658 3840
3 год. 18 35 51 81 133 170 234 292 485 643 903 1397 1780 2640 3820
5 год. 16 31 45 73 132 156 218 274 464 620 877 1368 1750 2608 3787
9 год. 13 26 39 63 107 140 197 250 432 584 837 1323 1702 2557 3733
12 год. 12 24 35 58 100 130 185 236 413 562 812 1294 1672 2524 3700
18 год. 10 20 30 50 89 116 167 215 384 528 772 1246 1620 2467 3638
48
1 доба 9 19 28 46 80 106 154 200 360 500 738 1206 1576 2418 3585
2 доби 7 14 21 36 63 84 123 160 300 425 644 1086 1443 2265 3417
3 доби 6 12 18 30 54 70 106 140 263 377 580 1000 1346 2150 3288
5 діб 5 9 14 24 43 58 86 113 218 317 497 882 1206 1977 3088
10 діб 3,5 7 10 17 31 42 63 83 163 240 385 708 992 1694 2744
15 діб 3,0 5 8 14 26 34 51 68 135 200 323 607 862 1510 2506
1 міс. 2,0 4 6 10 18 24 36 48 95 140 232 447 647 1182 2054
2 міс. 1,3 2,7 4 6 12 16 24 32 65 97 160 314 460 870 1580
6 міс. 0,7 1,4 2 3 6 8 12 16 33 50 83 165 246 480 920
Примітка. Значення дози радіації на зовнішній границі зони у 1,8 раза менше за табличні.
48
Розрахункові значення інгаляційної дози на місцевості в результаті аварії на РНО
Значення інгаляційної дози залежно від
Умови роботи
експозиційної дози на місцевості, %
При легкому навантаженні
Влітку на вологому грунті 3
Весною, восени на сухому грунті 10
Влітку на сухому грунті 15
При інтенсивному пилоутворенні 30
При середньому навантаженні
Влітку на вологому грунті 5
49

При важкому навантаженні
Влітку на вологому грунті 7,5
Примітки:
1. До важкого навантаження відносять: марш-кидок, обладнання земляних фортифікаційних споруд,
проведення спеціальної обробки.
2. До середнього навантаження відносять: водіння машин, марш пішки, технічне обслуговування, ремонт
техніки та аналогічні види робіт.
3. До легкого навантаження відносять: штабну роботу та деякі інші види робіт.
49
Доза випромінювання на місцевості від радіонуклідної хмари, рад.
(вихід активності 10%)
РБМК - 1000 ВВЕР - 1000
Відстань
АЕС, км
5 10 5 10
5 22 16 4 3
10 8 6 1,5 1
20 2,5 1,8 0,5 0,4
30 1 0,8 0,3 0,2
50
40 0,6 0,5 0,2 0,17

50 0,4 0,4 0,15 0,12
60 0,3 0,25 0,10 0,09
80 0,15 0,15 0,06 0,05
100 0,10 0,10 0,05 0,04
150 0,05 0,05 0,02 0,02
200 0,02 0,02 0,01 0,01
300 0,01 0,01 0,006 0,005
50
Доза радіації, яку отримує особовий склад при перетинанні прогнозованої зони зараження зі
швидкістю 20 км/год., мрад (вихід активності 10%)
РБМК - 1000 ВВЕР - 1000
Відстань
АЕС, км
5 10 5 10
5 151 90 27 16
10 163 100 29 17
20 116 74 21 13,7
30 90 58 21 13,4
40 66 46 20 13
51
50 42 33 13 10
60 29 26 10 8
80 22 22 8 6
100 14 14 5 5
150 151 90 27 16
200 163 100 29 17
300 116 74 21 13,7
Примітка: Табличні значення збільшуються: при виході активності 30% - у 2 раза, при виході
активності 50% у 3 раза.
51
Значення коефіцієнта послаблення дози радіації на зараженій місцевості, Кпос
Найменування об‟єктів та умов дій військ Кпос
Відкрите розміщення військ 1
Фортифікаційні споруди
Бліндажі і сховища 500
Перекриті щілини 50
Відкриті окопи, траншеї, щілини 3
Транспортні засоби
Танки 10
БМП, бронетранспортери 4
Автомобілі та автобуси, залізничні криті вагони 2
Літаки, вертольоти 1,5
Пасажирські вагони 3
52
Війська в штатній техніці

Частини танкових військ 5
Частини механізованих військ 4
Розвідувальні частини, підрозділи ППО та РХБ розвідки 3
Частини РВ і А, інженерних військ, військ РХБ захисту, ремонтні та тилові підрозділи, об‟єднані 2
комендатури авіаційних частин
Службові будівлі
Одноповерхові 7
Триповерхові 6
Житлові будівлі
Одноповерхові цегляні (підвали) 10 (40)
Одноповерхові дерев‟яні (підвали) 2 (7)
Двоповерхові цегляні (підвали) 15 (100)
Двоповерхові дерев‟яні (підвали) 8 (12)
52
1.2.2. Хімічно небезпечні об’єкти
ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНІ ОБ’ЄКТИ
Військово-хімічні Об‟єкти із компонентами Склади (термінали) Продуктопроводи із

Підприємства із НХР
об'єкти ракетних палив із НХР НХР
Ступені небезпеки хімічно небезпечних об’єктів

53
Найменування Ступені небезпеки

НХР 1 ступінь, т 2 ступінь, т 3 ступінь, т
Хлор більше 250 50-250 менше 50
Аміак більше 5000 1200-5000 10-1200
Синильна кислота більше 500 100-500 менше 100
Сірководень більше 7500 1500-7500 10-1500
Фосген більше 190 40-190 менше 40
Хлорпікрин більше 375 75-375 менше 75
53
Характеристика деяких небезпечних хімічних речовин
Найменування НХР
Хлор Аміак Сірчистий газ Моноокис вуглецю
1 2 3 4 5
Хімічна формула СІ2 NH3 SO2 СО
Безбарвний газ із Безбарвний газ з

характерним різким характерним різким
Зеленувато-жовтий
запахом. Легший за запахом. В 2,2 рази
газ з різким запахом,
Фізичні повітря. При охолодженні важчий за повітря. При Безбарвний газ без
у 2,5 раза важчий за
властивості до -33,4 °С під звичайним взаємодії з водою запаху
повітря. Температура
тиском перетворюється утворюється сірчана
кипіння 34,6 °С
на прозору рідину, що кислота. Розчиняється в
твердіє при -77,8 °С спиртах, ефірі, бензолі.
54
Смертельна При одногодинній При 30-хвилинній При 30-хвилинній

1 мг/м³
концентрація експозиції 0,1 мг/л експозиції 7 мг/л експозиції 1,7 мг/л
Використовують у
Застосовують як хладген Використовують у
виробництві соляної У значних кількостях
у холодильних паперовому та
кислоти, хлорного присутній у топкових
установках, текстильному
Галузь вапна, гіпохлоридів, газах, газах двигунів
використовується для виробництвах, для
застосування хлоратів, стерилізації внутрішнього
виготовлення азотної дезінфекції приміщень,
питної води і згоряння, продуктах
кислоти й азотовмісних у виробництві сірчаної
знезараження стічних детонації
речовин, азотних добрив кислоти
вод
54
1 2 3 4 5
Головний біль,
Викликає набряк
У високих концентраціях блювота,
легенів. При високих Кашель, різкий біль в
викликає корчі, смерть запаморочення, біль у
концентраціях смерть очах, сльози, дихання і
Симптоми настає через декілька грудях, порушення
настає від 1-2 вдихів, ковтання ускладнене,
ураження годин або діб після координації рухів,
при менших шкіра червоніє, можливі
отруєння від набряку синюшний відтінок
концентраціях – через опіки шкіри та очей
легенів і гортані. шкіри, втрата
5-25 хв
свідомості.
Реакція протікає із
Суміші із повітрям,
вибухом або утворює
киснем та оксидом азоту
вибухонебезпечні
вибухонебезпечні.
сполуки із багатьма
Вибухонебезпечні
органічними
концентрації в повітрі – Емності із сірчистим Перешкоджає процесу
55
Вибухонебезпека сполуками, воднем,

15-28%, у кисні – 13,5- газом можуть вибухати горіння
ацетиленом, ефірами
79%, у закису азоту – 2,2-
і т.п. Емності із
72%. Емності із аміаком
хлором при
при нагріванні можуть
нагріванні можуть
вибухати
вибухати
Негорючий, але Горючий газ. Горить при

пожежонебезпечний. наявності постійного
Негорючий, але
Пожежонебезпека Підтримує горіння джерела вогню. Негорючий
пожежонебезпечний.
багатьох органічних Температура
речовин спалахування – 651ºС
55
Характеристики умов знаходження основних небезпечних хімічних речовин
Найменування Місткість Тиск у резервуарі, Температура, Форма
НХР резервуара, т кг с /м3 0
С резервуара
40–300 до 16 довкілля Горизонтальний циліндр
Хлор зріджений
50 до 16 довкілля Залізнична цистерна
25–250 4–5 довкілля Горизонтальний резервуар
Фосген
60 4–5 довкілля Залізнична цистерна
10000–30000 0,1–0,2 –30 Вертикальний резервуар
500–2000 10–20 довкілля Кульковий резервуар
Аміак зріджений
30–250 20 довкілля Горизонтальний резервуар
56
30, 45, 130 20 довкілля Залізнична цистерна

25–200 8–10 довкілля Горизонтальний резервуар
Сірчистий газ
60 8–10 довкілля Залізнична цистерна
50–450 до 0,03 довкілля Горизонтальний резервуар
Дихлоретан
50 до 0,03 довкілля Залізнична цистерна
Синильна кислота 30–250 1–30 довкілля Горизонтальний резервуар
Горизонтальний і
50–1400 до 0,02 довкілля
Азотна кислота вертикальний резервуар
60 до 0,02 довкілля Залізнична цистерна
56
Глибини небезпечних зон розповсюдження аерозолю НХР, км
(первинна хмара)
Конвекція Ізотермія Інверсія
Ємність
Найменування Швидкість приземного вітру, м/с
зберігання,
НХР
т
1 2 3 1 2 4 6 1 2 3
30 1,4 1 0,7 7,4 5 3,4 2,7 17 11 7,3
50 1,8 1,3 1 10 6,8 4,6 3,6 24 15 10
150 3,5 2,5 2 18 12 8 6 37 25 20
Хлор
300 5 3,5 3 26 18 12 9,5 60 38 30
1000 3,5 2,5 2 18 12 7,7 6 37 25 20
2000 5 3,5 3 26 18 12 9,5 60 38 30
57
5 1 0,5 0,5 1,7 1,2 0,8 0,6 2,7 1,7 1,3

30 2 1 0,7 4,8 3,2 2,2 1,7 8 5,2 4
Фосген 100 3,6 2,6 2,2 10 6,5 4,4 3,5 16 11 8
150 4,4 3,2 2,6 12 8 5,5 4,4 21 14 10
250 5 3,6 3 18 12 8 6,5 32 20 15
30 0,5 0,5 0,5 1,8 1,2 0,8 0,6 3,6 2,4 1,5
100 1 0,7 0,6 3,5 2,4 1,6 1,3 6,7 4,4 3,4
Аміак 500 2 1,4 1,2 8,8 6 4 3,2 18 12 9,2
1000 2,8 2 1,6 13 8,8 6 4,7 28 18 14
10 000 3,1 2,3 2 15 10 7 5,5 33 22 17
50 0,8 0,5 0,5 1,5 1 0,7 0,6 2,3 1,5 1,2
Сірчастий
100 1,1 0,8 0,7 4,4 3 2 1,6 8,5 5,5 4,3
ангідрид
200 1,5 1,1 1 6,6 4,4 3 2,4 13 8,3 6,5
57
Глибини небезпечних зон розповсюдження аерозолю НХР, км (вторинна хмара)
Ємність
Найменування НХР Конвекція Ізотермія Інверсія
зберігання, т
30 0,5 1,4 2,7
50 0,5 1,8 3,6
150 0,5 1,5 2,6
Хлор
300 0,6 2,2 3,8
1000 1,2 4,6 8,7
2000 1,5 6,7 13
5 0,5 1 1,4
30 0,6 2,5 4
Фосген 100 0,6 2,1 3,8
58
150 0,8 2,6 4,8

250 1 3,8 7
30 0,5 0,5 0,7
100 0.5 0,5 0,5
Аміак 500 0,5 0,6 0,9
1000 0,5 0,8 1,4
10000 0,7 2,7 3,5
50 0,5 0,5 0,6
Сірчистий
100 0,5 0,5 0,6
ангідрид
200 0,5 0,6 0,8
58
Тривалість випарювання аерозолю НХР в осередку ураження
Найменування Ємність Температура повітря, 0С
НХР зберігання, т -30 - 20 - 10 0 + 10 + 20 + 30
10 11,9 год. 10 год. 8 год. 7 год. 6 год. 5,4 год. 4,4 год.
100 7,3 діб 6,3 діб 5,3 діб 4,7 діб 4 діб 3,4 діб 3 діб
Хлор
500 10,5 діб 9 діб 7,7 діб 6,8 діб 5,8 діб 5 діб 4,5 діб
1000 12,5 діб 11 діб 9,2 діб 8 діб 7 діб 6 діб 5,3 діб
1 12 год. 9 год. 7 год. 6 год. 5,2 год. 4,5 год. 3,6 год.
Фосген 10 15 год. 11,2 год. 9,3 год. 7,4 год. 6,5 год. 5,6 год. 4,5 год.
100 11 діб 8 діб 6,6 діб 5,2 діб 4,4 діб 3,4 діб 3 діб
50 1,1 діб 21 год. 18 год. 16 год. 13 год. 11 год. 10 год.
100 15,4 діб 12,6 діб 11,4 діб 9,3 діб 7,6 діб 6,3 діб 5,5 діб
Аміак 500 23 доби 18,6 діб 16 діб 13 діб 11 діб 9,4 діб 8 діб
59
10 000 23 діб 20 діб 17 діб 15 діб

Більше 30 діб
30 000 28 д 24 д 20 д 18 д
25 1 доба 20 год. 16 год. 13,6 год. 11 год. 9 год. 8 год.
Сірчаний
50 1,1 доба 21 год. 16,6 год. 14 год. 12 год. 9,4 год. 8,2 год.
ангідрид
100 14,5 діб 11,3 діб 10 діб 8 діб 6,5 діб 5,3 діб 4,5 діб
10 1,5 доби 1 доба 20 год. 15,4 год. 13 год. 11 год. 9 год.
Окис етилену 50 1,6 діб 1,1 д 21 год. 17 год. 14,4 год. 12 год. 9,6 год.
100 20 діб 15 діб 12 діб 9,4 діб 7,6 діб 6 діб 5 діб
10 4,4 доби 3 доби 2,5 діб 1,8 діб 1,4 діб 1 доба 21 год.
Окис азоту 50 4,8 діб 3,4 доби 2,7 діб 2 доби 1,6 діб 1,2 доби 1 доба
100 Більше 30 діб 21 доба 16 діб 14 діб
59
Стійкість НХР в зонах розповсюдження хмари за нормальних метеоумов, год., діб.
Відстань від району аварії, км
Найменування Ємність
НХР зберігання, т
0,5 1 2 3 4 5 10 15 20
30 5,4 год. 4,8 год. 3,6 год. 2,3 год. 1,2 год. 1 год. 0 0 0
50 5,8 год. 5,1 год. 4,4 год. 3,5 год. 2,7 год. 1,5 год. 1 год. 0 0
150 3,3 доби 3 доби 2,2 год. 1,5 год. 0,7 год. 10 год. 1,5 год. 0 0
Хлор
300 4 діб 3,8 доби 3,5 діб 3,2 доби 2,8 діб 2 доби 1,6 діб 1,5 год. 0
1000 5,5 діб 5,2 діб 4,8 діб 4,5 діб 4 діб 3,2 доби 3 доби 1 доба 10 год.
2000 6,5 діб 6,2 діб 6 діб 5,8 діб 5,5 діб 5,2 діб 4 доби 2,7 діб 1,3 діб
30 5,4 год. 4,3 год. 3,1 год. 1,6 год. 1 год. 0 0 0 0
100 2,6 діб 1,8 діб 7 год. 2 год. 1 год. 0 0 0 0
60
Фосген
150 3 доби 2,2 діб 20 год. 8 год. 1 год. 0 0 0 0
250 3,6 діб 3 доби 1,9 діб 20 год. 1 год. 0 0 0 0
30 1 доба 1 год. 0 0 0 0 0 0 0
100 6,3 діб 1 год. 0 0 0 0 0 0 0
Аміак 500 7 діб 1 год. 0 0 0 0 0 0 0
1000 14 діб 11 діб 1 доба 1 год. 0 0 0 0 0
10 000 17,5діб 15 діб 5 діб 1 год. 0 0 0 0 0
50 9,4 діб 0 0 0 0 0 0 0 0
Сірчаний 100 5,3 діб 0 0 0 0 0 0 0 0
ангідрид 150 5,9 діб 0 0 0 0 0 0 0 0
250 6,5 діб 0 0 0 0 0 0 0 0
60
Орієнтовний час підходу аерозольної хмари НХР до району розміщення підрозділу
від району
Швидкість приземного вітру, м/с
аварії, км
1 2 3 1 2 3 5 1 2 3
На відкритій місцевості
1 8 хв. 4 хв. 3 хв. 11 хв. 6 хв. 4 хв. 2 хв. 12 хв. 6 хв. 4 хв.
4 32 хв. 16 хв. 10 хв. 41 хв. 21 хв. 14м 8 хв. 44 хв. 22м 15 хв.
6 48 хв. 24 хв. 14 хв. 1 год. 30 хв. 20 хв. 12 хв. 1 год. 32 хв. 22 хв.
10 1,4 год. 40 хв. 25 хв. 1,5 год. 45 хв. 30 хв. 18 хв. 1,7 год. 50 хв. 35 хв.
15 2 год. 50 хв. 35 хв. 2 год. 1 год. 45 хв. 25 хв. 2,4 год. 1,2 год. 50 хв.
20 2,5 год. 1,2 год. 50 хв. 2,8 год. 1,4 год. 55 хв. 33 хв. 3 год. 1,5 год. 1 год.
61
30 3,5 год. 1,8 год. 1,2 год. 4 год. 2 год. 1,4 год. 50 хв. 4,5 год. 2,2 год. 1,5 год.
40 4,5 год. 2,3 год. 1,5 год. 5 год. 2,5 год. 1,7 год. 1 год. 5,8 год. 3 год. 2 год.
50 5,5 год. 2,8 год. 1,8 год. 6 год. 3м 2 год. 1,2 год. 7 год. 3,5 год. 2,5 год.
У лісистій місцевості
1 6 хв. 3 хв. 2 хв. 7 хв. 4 хв. 3 хв. 1,5 хв. 8 хв. 4 хв. 3 хв.
15 53 хв. 27 хв. 18 хв. 1 год. 30 хв. 20 хв. 13 хв. 1,2 год. 35 хв. 25 хв.
20 1 год. 33 хв. 22 хв. 1,3 год. 40 хв. 25 хв. 15 хв. 1,5 год. 45 хв. 30 хв.
25 1,3год. 40 хв. 25 хв. 1,6 год. 45 хв. 30 хв. 20 хв. 1,8 год. 55 хв. 35 хв.
61
Розділ 2
ПІДТРИМАННЯ ЖИВУЧОСТІ ПІДРОЗДІЛІВ В УМОВАХ РХБ ЗАРАЖЕННЯ
2.1. Засоби індивідуального і колективного захисту
2.1.1. Засоби індивідуального захисту
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
ОРГАНІВ ДИХАННЯ ОЧЕЙ ШКІРИ
ЗВП-01, МП-5У, ФП-05У, ПМК-2, ПМК, ПБФ, ОПФ, ОФ-1 ФЗК-1, ФЗК-2, ІЗК-А, ІЗК-Б,
ПМГ-2, ПМГ, ПРВ, ПРВ-У, ПРВ-М, ПФЛ,
62
КЗС, КЗП, ОЗК, Л-1

ІП-4, ІП-5, Р-2, РУ-60М, У-2К
ЗА ПРИНЦИПОМ ЗАХИСНОЇ ДІЇ
ФІЛЬТРУЮЧІ ІЗОЛЮЮЧІ
ЗВП-01, МП-5У, ФП-05У, ПМК-2, ПМК, ПБФ, ПМГ-2, ПМГ, ІП-4, ІП-5, ІЗК-А, ІЗК-Б, КЗС, КЗП, ОЗК,
ПРВ-У, ПРВ-М, ПФЛ, Р-2, РУ-60М, У-2К, ФЗК-1, ФЗК-2, Л-1, ОПФ, ОФ-1
62
ЗА КРАТНІСТЮ ЗАСТОСУВАННЯ
ОДНОКРАТНОГО ЗАСТОСУВАННЯ БАГАТОКРАТНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
ФЗК-1, ФЗК-2, ІЗК-А, ІЗК-Б, РП-4, РП-5 ЗВП-01, МП-5У, ФП-05У, ПМК-2, ПМК, ПБФ,
ПМГ-2, ПМГ, ПРВ, ПРВ-У, ПРВ-М, ПФЛ, ІП-4, ІП-5,
Р-2, РУ-60М, У-2К, ОПФ, ОФ-1, КЗС, КЗП, ОЗК, Л-1
63
ЗА ПРИНЦИПОМ БОЙОВОГО ВИКОРИСТАННЯ
ПОСТІЙНОГО НОСІННЯ ПЕРІОДИЧНОГО НОСІННЯ
ФЗК-1, ФЗК-2 ЗВП-01, МП-5У, ФП-05У, ПМК-2, ПМК, ПБФ,

ПМГ-2, ПМГ, ПРВ, ПРВ-У, ПРВ-М, ПФЛ, ІП-4, ІП-5,
Р-2, РУ-60М, У-2К, ІЗК-А, ІЗК-Б, КЗС, КЗП, ОЗК,
Л-1, ОПФ, ОФ-1, ІЗК-А, ІЗК-Б
63
Основні характеристики загальновійськових протигазів
Зразки протигазів
Показник
ПМГ ПМГ-2 ПБФ ПМК ПМК-2
ЕО-
Шифр ЕО-18 ЕО-62 ЕО-19 Е-О1.08.00
1.15.00
ЕО-
ФПК ЕО-18К ЕО-62К ЕО-19З Е-О1.08.01
Склад 1.15.01
ЛЧ ШМГ ШМ-62 ШМБ М-80 МБ-1.80
Динамічна за стійкими ОР 2,5 2,2 1,6 2,5 2,2
активність, г за не стійкими ОР 1 0,4 0,7 1,9 2,3
Коефіцієнт проникнення, % 1х10-4 1х10-4 1х10-4 2х10-4 2х10-4
властивості
Коефіцієнт підсмоктування, % 6х10-5 6х10-5 1х10-4 1х10-4 1х10-4

Захисні
Допустима
аерозоль
64
кількість 12 12 10 12 12
технічних
перевірок пара 18 15 8 15 15
Фільтруючий матеріал ФМБ ФМБ-4 ФАМ-3 ФМБС-7 ФМБС-7
Вугілля-каталізатор К-5М К-10 К-13 КТ-1 КТ-11
Маса комплекту, кг 1 1 1,2 1 1
Експлуатаційні
Аеродинамічний при 30 л/хв 230 230 250 150 130

властивості
опір, Па при 250 л/хв 2700 2700 2500 2000 2000

загальне 50 57 40 70 70
Поле зору, %
бінокулярне 35 23 25 25 25
Розміри лицевої частини 1,2,3,4 0,1,2,3 1,2,3,4,5 1,2,3 1,2,3
Рік прийняття на озброєння 1963 1971 1973 1980 1987
64
Основні характеристики спеціальних протигазів
Показник
ПРВ ПРВ-У ПРВ-М ПФЛ РШ-4 Р-2
Шифр ЕО-20 ЕО-65 - - ЕО-16 ЕО-22
ФПК - КРВ-У КРВ-М КПЛ-2 - -

Склад
ШМ-41М
ЛЧ - ШМС-Р ШМ-70 -
ШМС
за стійкими ОР 30 4 2 0,2 80 -
Динамічна
активність, г за не стійкими ОР 7-8 0,5 0,2 0,3 17 -
65
Динамічна окиснювач 20 15 2 - - -
активність по
парі КРТ паливо 20-30 10 1 - - -
-3 -3 -3 -3 -5
Коефіцієнт проникнення, % 1х10 1х10 1х10 1х10 2х10 0,1
Коефіцієнт підсосу, % 6х10-5 6х10-5 1х10-4 1х10-4 6х10-5
Час захисної дії - 80-125 хв. 3-4 цикли - - -
Опір диханню, Па 250 210 210 200 160 90
загальне - 35 60 85 - -
Поле зору, %
бінокулярне - 25 20 90 - -
Маса, кг 2,75 1,85 1,2 1 1,6 0,6
65
Основні характеристики новітніх зразків фільтруючих протигазів
Технічні
Склад комплекту Тип та класс захисту
характеристики
Загальний військовий протигаз ЗВП – 01У
призначений для захисту очей, обличчя та органів дихання особового складу від уражаючої дії бойових отруйних речовин
(зарин, зоман, іприт, VX, люїзит та ін), токсичних випарів промислових небезпечних хімічних речовин та радіоактивного
пилу. Також спеціальний дизайн маски дозволяє користувачу працювати із оптичними пристроями.
1. Маска ОМ-90 із пристроєм Діаметр – 115 мм А2 Органічні гази і пари.
для пиття. Висота – 78 мм В2 Неорганічні гази і пари, хлор і хлорорганічні отрутохімікати.
2. Фільтр OF-07M із Маса – 320 гр ± 5%. Е1 Діоксид сірки та інші кислі гази та пари.
додатковим фільтром Р3 R Час захисної дії: SX БТХР (зарін, заман, іприт, люзіт, фосген, VX гази та інші).
3. Фляга за ОР – до 6 год. Р3 Токсичні та радіоактивні тверді частинки і аерозолі, бактерії,
4. Сумка для протигаза за НХР – до 0,5 год. віруси.
66
DR Захист від пилу, багаторазове використання.

Спеціальний військовий протигаз СВП – 01У
призначений для захисту очей, обличчя та органів дихання особового складу від токсичних випарів промислових небезпечних
хімічних речовин (органічного та неорганічного походження, кислотні гази та випари, сірчаний газ, хлористий водень, хлор,
аміак та його органічні похідні, сірководень, синильна кислота, ртуть, пил, радіоактивний пил, біологічні сполуки) та
захисту від вражаючої дії бойових отруйних речовин (зарин, зоман, іприт, VX, люїзит та інші).
1. Модифікована маска з Діаметр 110 мм А2 Органічні гази і пари.
пристроєм для пиття СМ-6SM та Висота 78 мм В2 Неорганічні гази і пари, хлор і хлорорганічні отрутохімікати.
флягою Маса 320 гр ± 5% Е2 Діоксид сірки та інші кислі гази та пари.
2. Фільтр NBC 3/SL М. Час захисної дії: К2 Амік і його органічні похідні.
3. Сумка для протигаза. за ОР – до 6 год. H Пари ртуті, ртутьорганічні сполуки.
за НХР – до 0,5 год. S Бойові отруйні речовини (зарин, зоман, іприт, люїзит, фосген, V ).
Р3 Токсичні та радіоактивні тверді частинки й аерозолі, бактерії, віруси.
DR - Захист від пилу, багаторазове використання.
66
Основні характеристики фільтруючих матеріалів
Зразки, в яких
Шифр Склад
використовується
Сульфат целюлози – 90 %;
ФМБ ПМГ, РШ-4, ГП-5
Азбест хризотиловий – 10 %
ПМГ-2, ПМК, ПРВ,
ФМБ-4 Скляні та базальтові волокна – 15 %;
ГП-5
ВМТ-5 МО-4У
Азбест крокидомитовий – 4%
ФМГ ГП-4У
67
Передфільтри
ФМП ПФП-1000, ПФ-300,
ПФА-75М
Перхлорвінілові волокна (1,3-1,8 мкм);
ФПП Р-2
Марлева підложка
Полікарбонатні волокна (1мкм);
ФПКС ПБФ
Марлева підложка
Азбестова целюлоза;
ФМБС ПМК, ПМК-2
Базальтові волокна
67
Визначення розмірів лицевих частин фільтруючих протигазів
Вертикальний обхват голови, що відповідає зросту лицьової частини, см
Лицьова частина
0 l 2 3 4
ШМГ (ПМГ) – 62,5–65,5 66,0–67,5 68,0–69,0 69,5 і більше
ШМ-66Му
до 63,0 63,5–65,5 66,0–68,0 68,5 і більше –
(ПМГ-2)
ШМБ (ПБФ) 64,0–65,5 66,0–67,5 68,5–69,5 70,0–71,5 72,0 і більше
ШМС-Р
до 61,5 62–63,5 64–67 67,5 і більше –
(ПРВ, ПРВ-У)
68
Визначення розмірів лицьових частин ізолюючих протигазів

Вертикальний обхват голови, що відповідає зросту лицьової частини, см
Лицьова частина
l 2 3 4
ШИП-2б(к)
до 63,5 64–67 67,5–69,5 70 і більше
(ИП-4)
ШИП-М
до 64 64,5–68,5 69 і більше -
(ИП-5)
68
Технічні характеристики ізолюючих протигазів
Фізичне навантаження
ІП-4 ІП-5
Відносний спокій (на суші) 180 хв 200 хв
Відносний спокій (у воді) - 120 хв

69
Технічний огляд обладнання, контроль приладів (на суші) 180 хв 200 хв
Перебування у затопленій техниці, відкривання люків - 90 хв
Переміщення пішки, робота із обладнанням (на суші) 60 (75) хв 75 хв
Переміщення бігом, перенесення вантажів (на суші) 30 (40) хв 45 хв
69
Визначення розмірів захисного плаща ОП-1М (ОП-1)
Розмір захисного плаща Зріст, см
Перший до 166
Другий від 166 до 172
Третій від 172 до 178
Четвертий від 178 до 184
П‟ятий вище 184

70
Визначення розмірів захисних панчіх

Розмір захисних панчіх Розмір взуття
Перший 37 – 40
Другий 41 – 42
Третій 43 і більше
70
2.1.2. Засоби колективного захисту
Об’єкти колективного захисту
КП (КСП), ПУ(КЦ),
бліндажі сховища
З готових Індивідуального
елементів проекту
Медичні Вузли
пункти зв'язку
З місцевих типового
матеріалів проекту
СПЕЦІАЛЬНИХ
ВІЙСЬКОВІ
ОБ'ЄКТІВ
Наземні Підземні
ФОРТИФІКАЦІЙНІ
СПОРУДИ
Котлованні Шахтні
ОБ'ЄКТИ
КОЛЕКТИВНОГО ЗАХИСТУ
ТАНКИ БМП, БТР

РУХОМІ
ТА МАШИНИ ТА МАШИНИ
НА ЇХ БАЗІ ОБ'ЄКТИ ОВТ НА ЇХ БАЗІ
БМД, МТЛБ автомобілі та

ТА МАШИНИ
кузови-фургони
НА ЇХ БАЗІ
71
Засоби колективного захисту
Контролю за
Монтажні умовами
перебування
Дверей, Службових Управління
люків отворів устаткуванням
та сигналізацією
КОНТРОЛЮ
ГЕРМЕТИЗАЦІЇ
ТА УПРАВЛІННЯ
ЗАСОБИ
КОЛЕКТИВНОГО ЗАХИСТУ
ОЧИЩЕННЯ
ПОВІТРЯ
ДЛЯ ДЛЯ НЕ
ГЕРМЕТИЗОВАНИХ ГЕРМЕТИЗОВАНИХ
РУХОМИХ РУХОМИХ ОБЄКТІВ
ОБ’ЄКТІВ ОВТ ОВТ
ДЛЯ
ФОРТИФІКАЦІЙНИХ
СПОРУД
Кузовів-
Колекторного
БТТ фургонів
типу
АТ
ФВА ФВК
72
2.2. Сповіщення про РХБ обстановку
Сигнали сповіщення про РХБ обстановку
Засоби та способи доведення сигналів
Умови
визначення Сиреною
Сигнал (ревуном, дзвінком)
необхідності По радіо Ракетою
подачі сигналів Порядок
Характер
передачі
Про загрозу Дві ракети
застосування «СИРЕНА-28» «СИРЕНА-28» червоного - -
ЗМУ вогню
Повтор
Про Один короткий
«РАДІАЦІЙНА Серія ракет три рази із
радіаційне “9999” та два довгих
НЕБЕЗПЕКА» білого вогню проміжком
73
зараження звуки
у2с
Чотири Повтор
Про
«ХІМІЧНА коротких та три рази із
хімічне “4444” СХТ-40
ТРИВОГА» один довгий проміжком
зараження
звук у2с
Повтор
Про
Короткі три рази із
біологічне «СІТКА-53» «СІТКА-53» СХТ-40
звуки проміжком
зараження
у2с
Відбій
відбій відбій Три довгих Передається
(закінчення
«СИГНАЛ» «СИГНАЛ» звуки один раз
об‟явленої дії )
73
Деякі нормативи із захисту від зброї масового ураження
Команда Умови Підроз- Оцінка за часом
Порядок виконання
(сигнал) виконання діл 5 4 3
1 2 3 4 5 6 7
Норматив ЗЗМУ № 1 Одягання протигаза або респіратора
Ті, хто 1. Затримати дихання, закрити очі, покласти зброю. 7с 8с 10 с
в/с
навчаються, у 2. Спустити назад тактичний шолом (зняти головний убір). 11 с 12 с 14 с
«Гази» складі підрозділу 3. Витягти протигаз, взяти шолом-маску двома руками за стовшені краї 8с 9с 11 с
відділення
або знаходяться на у нижній частині так, щоб великі пальці кисті рук були зовні, а інші 12 с 13 с 15 с
«Респіратори позиції, ведуть усередині неї. 9с 10 с 12 с
одягнути». бойові дії,4. Прикласти нижню частину шолом-маски під підборіддя та різким взвод
13 с 14 с 17 с
відпочивають на рухом рук уверх і назад натягти шолом-маску на голову.
привалі та інше. 5. Вирівняти перекоси і складки, зробити повний видих.
Протигази і6. Відкрити очі та відновити дихання рота 10 с 11 с 13 с
74
респіратори у (батарея) 14 с 15 с 18 с
похідному
положенні
Норматив ЗЗМУ № 4 Надягання загальновійськового захисного комплекту (костюма захисного плівкового) і протигаза
1. Покласти зброю, надягнути захисні панчохи, застібнути хлястики та 3 хв
Ті, хто закріпити тасьми (лямки) на поясному (брючному) ремені. в/с 3 хв 4 хв
20 с
навчаються, у 2. Перевести в бойове положення протигаз.
складі підрозділу 3. Надіти тактичний шолом.
А. знаходяться на 4. Розкрити чохол плаща, потягнувши за тасьму для розкриття чохла
«Плащ в не зараженій угору.
рукави. гази» території (ведуть 5. Надіти плащ у рукави. рота 4 хв 5 хв
4 хв
бойові дії, 6. Надіти капюшон на шолом та застібнути плащ. (батарея) 20 с 10 с
знаходяться в 7. Надіти та заправити рукавиці, при цьому петлі на рукавах плаща
районі надіти на великі пальці кистей рук поверх рукавиць.
розташування) 8. Взяти зброю
74
1 2 3 4 5 6 7
Ті, хто 1. Покласти зброю на землю або притулити до якого-небудь предмета
навчаються, у 2. Зняти сумку із протигазом, спорядження (тактичний ремінь із
Б. складі підрозділу підсумками, малою піхотною лопаткою, флягою та захисними
«Захисний знаходяться на панчохами у чохлі), бронежилет (розвантажувальний жилет разом із
комплект не зараженій захисним плащем у чохлі), тактичний шолом, головний убір та
одягнути. території (ведуть покласти їх на землю.
гази» бойові дії, 3. Дістати з чохла та надягнути захисні панчохи, застібнути хлястики
знаходяться в панчіх та закріпити тасьми (лямки) на брючному ремені.
районі 4. Від‟єднати лямки захисного плаща від бронежилета або
розташування) розвантажувального жилету та розкрити його.
5. Розкрити чохол плаща, потягнувши за тасьму для розкриття чохла
вгору (якщо знаходився у похідному положенні).
6. Вдягнути плащ у рукави так, щоб кінці тримачів були спереду, а
чохол знаходився за спиною. 4 хв
в/с 5 хв 6 хв
75
7. Пропустити кінці тримачів у сталеві рамки внизу плаща і закріпити 35с

у рамках тримачів.
8. Застібнути центральні отвори на центральний шпеньок спочатку
правої, а потім лівої поли плаща та зафіксувати їх закріпкою.
9. Застібнути поли плаща на шпеньки так, щоб ліва пола обгортала
ліву ногу, а права – праву.
10. Тримачі двох шпеньків, що розташовані нижче центрального,
зафіксувати закріпками.
11. Застібнути бокові хлястики плаща на шпеньки, обернувши їх
попередньо навколо ніг.
12. Застібнути поли плаща, залишивши незастебнутими два верхніх
шпеньки.
13. Надягнути поверх плаща польове спорядження (бронежилет) та
сумку із протигазом, перевести у бойове положення протигаз.
75
1 2 3 4 5 6 7
14. Надягнути та застібнути підшоломник (головний убір), тактичний
шолом. рота 4 хв 5 хв 6 хв
15. Надягнути капюшон плаща зверху шолома. (батарея) 50 с 20 с 20 с
16. Застібнути два верхніх шпеньки.
17. Надягнути рукавиці.
18. Заправити краги рукавиць під рукави плаща, надягнути петлі на
перші (великі) пальці кистей рук.
19. Взяти зброю
Норматив ЗЗМУ № 7 Дії за сигналом «Радіаційна небезпека»
Ті, хто 1. Покласти зброю, перевести в бойове положення протигаз.
3 хв
навчаються, 2. Розкрити чохол плаща, надіти плащ у рукави. в/с 3 хв 4 хв
20 с
виконують 3. Надіти тактичний шолом, надіти капюшон на шолом та застібнути
бойове завдання, плащ.
«Радіаційна
знаходяться в 4. Надягнути захисні панчохи, застібнути хлястики та закріпити тасьми
небезпека»
76
районі (лямки) на поясному (брючному) ремені. рота 4 хв 5хв

4 хв
розташування 5. Надіти та заправити рукавиці, при цьому петлі на рукавах плаща (батарея) 20 с 10 с
надіти на великі пальці кистей рук зверху рукавиць.
6. Взяти зброю.
Норматив ЗЗМУ № 8 Дії за сигналом «Хімічна тривога»
Ті, хто 1. Покласти зброю, перевести в бойове положення протигаз. в/с 35 с 40 с 50 с
навчаються, у 2. Розкрити чохол плаща, потягнувши за тасьму для розкриття чохла відділен-
40 с 45 с 55 с
складі підрозділу угору. ня
«Хімічна виконують 3. Надіти плащ як накидку (не вдягаючи в рукави).
тривога» бойове завдання, 4. Тримаючись кистями рук за внутрішній бік плаща, присісти та
знаходяться в загорнути його таким чином, щоб не допустити потрапляння взвод 45 с 50 с 1 хв
районі зараженого повітря на обмундирування та відкриті ділянки шкіри.
розташування. 5. Вести спостереження за місцевістю
76
Граничні терміни безперервної роботи у засобах індивідуального захисту, год
Температура повітря, 0С
Тип засобів захисту
–30 –20 –10 0 +10 +20 +30
Середнє навантаження
Респіратор Безперервно
Протигаз з Л–1 4,0 за зміну 3,0 0,5 0,4
Протигаз з ЗЗК 1,2 за зміну 3,0 4,0 1,4
Ізолюючий протигаз 1,0 1,0 1,0 1,4 1,4 1,2 1,0
Важке навантаження
77
Респіратор Безперервно
Протигаз з Л–1 4,0 за зміну 2,0 0,4 0,3
Протигаз з ЗЗК 3,0 за зміну 3,0 2,5 0,6
Ізолюючий протигаз 0,65 0,65 0,65 0,65 0,65 0,65 0,65
Примітки:
1. До середнього навантаження відносять: водіння машин, марш пішки, технічне обслуговування та ремонт ОВТ.
2. До важкого навантаження відносять: виконання аварійно-рятувальних робіт, марш бігом тощо.
77
Розділ 3
МАСКУВАННЯ ДІЙ ПІДРОЗДІЛІВ ТА ОБ’ЄКТІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ АЕРОЗОЛІВ
3.1. Категорії стійкості атмосфери
День Ніч
Швидкість вітру
Хмарність
на h≤10м, м/с
відсутня середня повна відсутня повна
<2
2–3 КОНВЕКЦІЯ ІНВЕРСІЯ
3–5
5–6 ІЗОТЕРМІЯ
>6
3.2. Технічні засоби постановки аерозольних завіс

3.2.1. Технічні засоби постановки аерозольних завіс загального призначення
78
Діапазон
Непрозора Час димоутворення, Час розгорання, Маса,
Найменування перешкоджаючого
довжина АЗ, м хв с кг
впливу, мкм
РДГ-2Б 20-25 1-1,5 5-10 0,5-0,6 0,4-0,75
РДГ-2Ч 10-15 1-1,5 10-15 0,5-0,6 0,4-3,0
РДГ-2Х 25-30 1-1,5 5 0,5-0,6 0,4-1,5
РДГ-П 35 1-2 3-5 0,5 0,4-1,5
РДГ-55Б не менше 20 не менше 1 3,5 0,5-0,6 0,4-0,75
РДГ-55Ч не менше 10 не менше 1 до 15 0,5-0,6 0,4-3,0
ЗДП 10-15 1-2 7,5 0,75 0,4-1,5
ДМ-11 50 5-7 30-40 2,2-2,4 0,4-0,75
ШД-ММ 70-100 3-5 5-7 3,0 0,4-1,5
УДШ 100-150 8-10 10 13,5 0,4-1,5
78
Норми витрати димових шашок для постановки АЗ на фронті 1км, тривалістю 1 год.
Витрата шашок, шт
Умови
Напрям вітру
димопуску УДШ ШД- ММ ДМ-11
сприятливі 120 400 600

Фронтальний середні 160 600 800
несприятливі 240 900 1200
Косий середні 120 450 600
Фланговий середні 80 300 400
79
Норми нарахування технічних засобів постановки АЗ димовими засобами загального призначення

Норма
Об‟єкт нарахування нарахування,
шт.
УДШ, ДМ-11
10 військовослужбовців військових частин, крім ісб, ісп, помп, брМЗ 6
10 військовослужбовців ісб, ісп, помп 10
10 військовослужбовців підрозділів (частин), установ тилового, технічного забезпечення 2
РДГ-2, ЗДП
10 військовослужбовців військових частин крім частин, установ тилового, технічного забезпечення 10
10 військовослужбовців військових частин, установ тилового, технічного забезпечення 4
79
3.2.2. Технічні засобів постановки аерозольних завіс індивідуального (групового) захисту
об’єктів бронетанкової техніки
Уніфікована система пуску димових гранат
Кількість Дальність Ширина завіси
Об'єкт Система Кут
пускових пуску, м (залпом), м
Т-55А 902 «ТУЧА» 8 45-50° 200-300 110
Т-64А 902А «ТУЧА-1» 2×6 45-50° 200-300 165
Т-64Б (Т-64БВ) 902Б «ТУЧА-2» 2×4 45-50° 250-350 125
ПТ-76 902В 6 45-50° 250-350 не менше 80

80
БТР, БМП 902В 6 45-50° 200-350 80
Інженерна техніка 902Г 4 45-50° 200-350 60
Деякі комплекси, що використовують димові гранати

Кількість
Об'єкт Система Кут Дальність пуску, м
пускових
у складі комплексу
Т-64Е, Т-84БМ «ОПЛОТ» 2×6 10-12-16° 75-90
«ВАРТА»
у складі комплексу
Т-80УК, Т-90 2×6 12° 75-90
«ШТОРА-1»
80
Характеристика димових гранат до уніфікованої системи пуску
Характеристика ЗД-6 ЗД-6М ЗД-17
Довжина, мм 220 220 220

Діаметр, мм 81 81 81
Маса, кг 2,34 2,3 2,2
Маса АУС, кг 1,1 1,1 1,3
на основі окису цинку на основі червоного
Тип АУС на основі фосфору
і гексахлорбензолу фосфору
Середня дальність стрільби при 45° 200-300 250-350 -
куті, м 12° - - 75-90
81
Ширина завіси, м 10-30 10-30 не менше 15

Висота завіси, м 3-10 3-10 не менше 10
Час ефективного димоутворення, хв. 1-1,5 0,8-1 0,2-1
Час існування завіси, с не менше 10
Час постановки завіси, с 10-20 10-15 не більше 3
Діапазон перешкоджаючого впливу, мкм 0,4-0,76 1,5-3 0,4-14
Температурний діапазон бойового
- 40 +50 - 40 +50 - 50 +50
застосування, °С
Колір диму сірий білий білий
81
Термічна димова апаратура бронетанкової техніки та машин на їх базі
Т-55, Т-62, Т-64,

Характеристика ПТ-76б БМП
Т-72, Т-80
Непрозора довжина АЗ, м 250-400 300-400 100-150
Час аерозолеутворення, хв 10 10 5
82
Витрата палива, кг/хв 10 4,7-5,2 5-7
Час існування завіси, хв 2-4 до 2-х не менше 1
Діапазон перешкоджаючого
0,4-3 0,4-3 0,4-3
впливу, мкм
Колір диму білий білий білий
82
Розділ 4
ВИЯВЛЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ РАДІАЦІЙНОЇ, ХІМІЧНОЇ, БІОЛОГІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ
4.1. Співвідношення між одиницями вимірювання радіаційного фактора
Одиниці вимірювання
Вимірювана величина в системах Співвідношення
Система СІ Позасистемна
Доза
Поглинута грей рад 1 Гр=102 рад; 1 рад=10–2 Гр
Експозиційна кулон/кг рентген 1 Кл/кг=3880 Р; 1Р=2,88×10–4Кл/кг
Еквівалентна зіверт бер 1 Зв = 102 бер; 1 бер = 10–2 Зв
Поглинута доза
У повітрі рад 1 рад = 1,15 Р
83
У тканинах тіла рад 1 рад = 1,06 Р

Експозиційна доза
У повітрі рентген 1 Р = 0,87 рад
У тканинах тіла рентген 1 Р = 0,94 рад
Потужність дози
Поглинутої грей/с рад/год 1Гр/с=0,06×106рад; 1 рад/г=2,8×10–6Гр/с
Експозиційної кулон/ кгс рентген/год 1 Кл/кгс=1,08 Р/г; 1Р/г=0,93 Кл/кгс
Еквівалентної зіверт/с бер/год 1Зв/с=0,36×102бер/г; 1 бер/г=2,8×10–6Зв/с
Активність
Загальна бекерель кюрі 1 Бк= 27×10 –12 Кі; 1Кі=37×10 9 Бк
Поверхнева бекерель/м2 кюрі/см2 1Бк/м2=27×10–8 Кі/см2; 1Кі/см2 =37×106 Бк/м2
Об‟ємна бекерель/м3 кюрі/м3 1Бк/м3=27×10–6 Кі/см3; 1Кі/см3 =37×103 Бк/м3
83
4.2. Характеристика приладів та комплектів радіаційної, хімічної розвідки,
дозиметричного контролю
Порядок перевірки працездатності та підготовки
Склад комплекту Тактико-технічні характеристики
технічного засобу до роботи
1 2 3
ВМОНТОВАНІ
Вимірювач потужності дози ІМД-21
призначений для виміру потужності експозиційної дози гамма-випромінювання; видачі світлового сигналу про перевищення
граничного значення потужності експозиційної дози гамма-випромінювання.
1.Блок Діапазон вимірювання потужності 1. Провести зовнішній огляд усіх блоків вимірювача
детектування експозиційної дози гама- звертаючи увагу на міцність кабельних з‟єднань та відсутність
БДМГ-36. випромінювання від 1 до 10000 Р/г механічних пошкоджень. Впевнитись, що на роз‟ємі Ш2 блока
2.Блок вимірювання (9999). БІО-05 встановлена заглушка із позначеним коефіцієнтом
84
середньої частоти Час вимірювання та спрацьовування кратності послаблення випромінювання для даного об‟єкта.
БІО-05. сигналізації не перевищує 10 с. 2. Встановити органи управління у наступні вихідні
3.Комплект ЗІП. Час встановлення робочого режиму – положення:
4.Монтажні деталі. 5 хв. тумблер МЕРЕЖА («СЕТЬ») у положення ВИМК («ВЫКЛ»)
5.Кабелі №1 та №2. Похибка у вимірюваннях ±20%. перемикач ПОРІГ («ПОРОГ») у положення «1»;
6.Технічний опис та Живлення здійснюється від джерела тумблер «ТАБЛО» у верхнє положення.
інструкція по постійного струму напругою 12 В або 3. Перевірити працездатність вимірювача, для чого:
експлуатації. 24 В. встановити тумблер МЕРЕЖА («СЕТЬ») у верхнє положення,
7.Формуляр Вимірювач забезпечує: при цьому (за час не більше 10 с) на табло з‟явиться «0000»;
(паспорт) сигналізацію про перевищення через 5 хв (прогрів) натиснути кнопку ПЕРЕВІРКА
встановленого граничного значення («ПРОВЕРКА» ) на час не менше 10 с, але не більше 1 хв, при
потужності експозиційної дози гамма- цьому покази цифрового табло повинні знаходитись у межах
випромінювання 1; 5; 10; 50 та 100 Р/г із значень, що вказані у розділі 3 формуляру на вимірювач, а
виведенням інформації на пульт індикатор «ПОРОГ» повинен світитися.
управління
84
1 2 3
Прилад радіаційної та хімічної розвідки ПРХР
Призначений для використання на бронеоб'єктах з метою безперервного контролю, виявлення, сигналізації та управління
виконуючими механізмами засобів захисту:при потужному гамма-випромінюванні ядерного вибуху для захисту від
надлишкового тиску ударної хвилі;при гамма-випроміненні радіоактивно зараженої місцевості із заміром потужності
експозиційної дози гамма-випромінювання; при появі у повітрі парів отруйних речовин типу «ЗАРИН».
1.Пульт Прилад забезпечує автоматичну 1. Увімкнути прилад встановленням перемикача РІД РОБОТИ
вимірювальний сигналізацію (світлову та звукову) та («РОД РАБОТЫ») в положення «УСТ. НУЛЯ», при цьому:
Б-1. видачу команд на включення підсвічуються шкала амперметру та ротаметр;
2.Датчик – Б-2. виконуючих механізмів засобів захисту горить повним розжарюванням сигнальна лампа КОМАНДИ-
3.Блок живлення екіпажу бронеоб'єкта: ВІДКЛ («КОМАНДЫ-ОТКЛ»);
Б-3. при появі гамма-випромінювання горить неповним розжарюванням сигнальні лампи «О», «Р»,
4.Циклон – Ц. ядерного вибуху, що створює у місці «А», ОБІГРІВ («ОБОГРЕВ»).
5.Електричні кабелі розташування приладу потужності Загоряння з повним розжарюванням лампи ОБІГРІВ
та з‟єднувальні експозиційної дози 4 Р/с та вище (схема («ОБОГРЕВ») сигналізує про автоматичне включення схеми
трубки «А») за час не більше 0,1 с; управління обігрівом, періодичність увімкнення якої залежить
17
85
при дії гамма-випромінювання від температури навколишнього середовища.

радіаційного зараження місцевості, що 2. Встановити регулятором витрату повітря так, щоб поплавок
створює у місці розташування приладу ротаметра знаходився між рисками.
потужності експозиційної дози 0,05 3. Встановити плавно ручкою «УСТ. НУЛЯ» стрілку
Р/год та вище (схема «Р») за час не амперметра на риску середини жовтого сектора припустимих
більше 10 с; відхилень – для схеми «О» (через 10 хв після включення).
при появі у повітрі поза об‟єкту парів 4. Поставити ручку крана у вертикальне положення РОБОТА
отруйних речовин типу «ЗАРИН» у («РАБОТА») та відрегулювати регулятором витрату повітря;
концентрації 2×10-4 мг/л і вище (схема заглушку викрутити із різьбового отвору та закрутити її у
«О») за час не більше 40 с. патрон.
При видачі команд «О», «Р», «А» Через можливу наявність у повітрі вихлопних газів, парів
подається напруга бортової мережі ПММ та нейтральних димів при перебуванні ручки крана
постійного струму 27 В для управління
85
1 2 3
системою герметизації бронеоб'єкта. в положенні РОБОТА («РАБОТА») допускається відхилення
Звуковий сигнал небезпеки подається у стрілки амперметра за межі жовтого сектора без видачі сигналу.
переговорний пристрій переривчастим При великій кількості вихлопних газів дизельних двигунів у
тональним сигналом або голосовим повітрі (на стоянках та при русі у колонах на коротких дистанціях)
повідомленням. допускається поява сигналів схеми «О».
Прилад забезпечує замір потужності 5. Здійснити електричну перевірку працездатності схеми
експозиційної дози гамма- автоматичного управління температурою обігріву (нагрівальних
випромінювання у межах 0,2-150 Р/год. елементів «ЦИКЛОНА», трубки обігріву), для чого:
який розбитий на два піддіапазони: перемкнути тумблер ОБІГРІВ УВІМК.– КОНТРОЛЬ ОБІГРІВУ
І – 0,2-5 Р/год.; («ОБОГРЕВ ВКЛ.–КОНТРОЛЬ ОБОГРЕВА») в положення
ІІ – 5-150 Р/год. КОНТРОЛЬ ОБІГРІВУ («КОНТРОЛЬ ОБОГРЕВА»), при цьому
Живлення приладу здійснюється від сигнальна лампа ОБІГРІВ («ОБОГРЕВ») повинна згаснути;
бортової мережі постійного струму відкрутити заглушку та натиснути на кнопку КОНТРОЛЬ
напругою від 22,95 до 29,7 В. ОБІГРІВУ («КОНТРОЛЬ ОБОГРЕВА»), «ОРА», при цьому
86
Прилад готовий до роботи із сигнальна лампа ОБІГРІВ («ОБОГРЕВ») і лампа «О» повинні
забезпеченням заданих параметрів: горіти повним розжарюванням.
по радіаційній частині – через 10 хв 6. Здійснити електричну перевірку працездатності схеми
після вмикання; сигналізації «О», «Р», «А» без видачі команд:
по газосигналізатору – через 20 хв. встановити перемикач КОМАНДИ («КОМАНДЫ») у положення
ВИМК («ОТКЛ»), при цьому сигнальна лампа «КОМАНДЫ-
ОТКЛ» має горіти повним розжарюванням;
переключити тумблер ОБІГРІВ УВІМК.–КОНТРОЛЬ ОБІГРІВУ
(«ОБОГРЕВ ВКЛ.–КОНТРОЛЬ ОБОГРЕВА») в положення
ОБІГРІВ УВІМК («ОБОГРЕВ ВКЛ»);
перемикач РІД РОБОТИ («РОД РАБОТЫ») встановити у
положення «О» та натиснути кнопку КОНТРОЛЬ ОБІГРІВУ
(«КОНТРОЛЬ ОБОГРЕВА»), при цьому повинна загорітися
повним розжарюванням сигнальна лампа «О» й видаватися
86
1 2 3
тональний сигнал на переговорний пристрій об‟єкта;
положення «Р» та натиснути кнопку КОНТРОЛЬ ОБІГРІВУ
(«КОНТРОЛЬ ОБОГРЕВА») (не більше 20 сек), при цьому
повинна загорітися повним розжарюванням сигнальна лампа «Р» й
видаватися тональний сигнал на переговорний пристрій об‟єкта;
положення «А» та натиснути кнопку КОНТРОЛЬ ОБІГРІВУ
(«КОНТРОЛЬ ОБОГРЕВА»)), при цьому повинна загорітися
повним розжарюванням сигнальна лампа «А» й видаватися
тональний сигнал на переговорний пристрій об‟єкта.
Після закінчення видачі світлової сигналізації може видаватися
короткочасний звуковий сигнал, що сигналізує про припинення
87
видачі команди.
7. Здійснити електричну перевірку працездатності схем сигналізації
«О», «Р», «А» із видачею команд на виконавчі механізми засобів
захисту екіпажу об'єкта:
встановити перемикач КОМАНДИ («КОМАНДЫ») у положення
«ОРА», при цьому сигнальна лампа КОМАНДИ ВИМК.
(«КОМАНДЫ-ОТКЛ») повинна загорітися не повним
розжарюванням;
перемикач РІД РОБОТИ («РОД РАБОТЫ») по черзі
встановлювати в положення «О», «Р», «А» та натискати кнопку
КОНТРОЛЬ ОБІГРІВУ («КОНТРОЛЬ ОБОГРЕВА»), при цьому
повинні по черзі загорятися повним накалюванням сигнальні лампи
«О», «Р», «А», видаватися тональний сигнал на переговорний
пристрій об‟єкта та видаватися команди на виконавчі механізми
засобів захисту екіпажу об‟єкта.
87
1 2 3
8. Заглушку КОНТРОЛЬ ОБІГРІВУ («КОНТР ОБОГРЕВА»)
закрутити на своє місце.
Прилад радіаційної розвідки ДРГ-Т
призначений для вимірювання потужності експозиційної дози гамма-випромінювання та видачі сигналів про
перевищення її граничного значення.
1. Прилад ДРГ-Т - Діапазон вимірювання потужності 1. Провести зовнішній огляд приладу звертаючи увагу на
1 к-т. експозиційної дози гама-випромінювання міцність кабельних з‟єднань та відсутність механічних
2. Експлуатаційна від 1×10-5 до 1000 Р/г. пошкоджень.
документація. Діапазон енергії гама-випромінювання, що 2. Увімкнути прилад тумблером «МЕРЕЖА». Протягом
3. Комплект реєструється, від 0,66 до 1,25 МеВ. наступних 5 секунд перевірити:
монтажних частин. Живлення приладу здійснюється від чи світяться всі сегменти і крапки цифрового індикатора;
джерела постійного струму від 9,0 до 28,5 чи підсвічуються транспаранти одиниць виміру – жовтим,
В. сигналу «А» – червоним, сигналу «Р» – зеленим на передній
Прилад забезпечує: панелі приладу.
88
формування команди і сигналу (схема «А» 3. Натиснути кнопку «КОНТРОЛЬ Р» та спостерігати

– транспарант червоного кольору) при підсвічування транспаранту сигналу «Р».
наявності в місці розташування приладу 4. Натиснути кнопку «КОНТРОЛЬ А» та спостерігати
гамма-випромінення з енергією 1,25 МеВ підсвічування транспаранту сигналу «А».
протягом не менше 0,1 сек.; Робота з приладом
формування команди і сигналу (схема «Р» – Прилад має два режими роботи:
транспарант зеленого кольору) при основний – режим вимірювання потужності експозиційної
наявності в місці розташування приладу дози гамма-випромінювання;
гамма-випромінення з енергією 0,66 МеВ додатковий – режим електричної перевірки роботи приладу.
протягом не менше 3 сек.; Прилад після увімкнення працює в основному режимі
роботу у діапазоні температур від -50 до автоматично. При переведенні приладу в режим перевірки
+70 °С та відносній вологості до 98 % за повернення в основний режим здійснюється автоматично
температури +25°С через 20 с.
88
1 2 3
ПЕРЕНОСНІ
Комплект індивідуальних дозиметрів ІД-1
призначений для виміру поглиненої дози гамма-нейтронного випромінювання, що отримана особовим складом при діях у
зонах радіаційного зараження з метою оцінки боєздатності підрозділів (військових частин) у радіаційному відношенні.
1. Вимірювач дози Забезпечує реєстрацію дози гамма- 1. Витягнути зарядний пристрій з футляру.
іонізаційного типу нейтронного випромінювання в 2. Ручку зарядного пристрою повернути в напрямку стрілки
ІД-1 – 10 шт. діапазоні від 20 до 500 рад. СКИДАННЯ («СБРОС») до упору.
2. Зарядний 3. Вставити дозиметр в зарядне гніздо і, спостерігаючи в окуляр,
пристрій ЗД-6. домогтись максимального освітлення шкали, направляючи при
3. Технічний опис цьому дзеркало на зовнішнє джерело світла.
та інструкція з 4. Натиснути на вимірювач дози до упору і, спостерігаючи в
експлуатації. окуляр, повертати ручку зарядного пристрою, поки зображення
4. Формуляр. нитки на шкалі дозиметра не стане на нульову поділку.
5. Укладальний 5. Витягнути дозиметр із зарядного пристрою та перевірити
ящик положення нитки (її зображення повинно збігатися із нульовою
відміткою шкали
89
Вимірювач потужності дози ДП-5В

призначений для виміру рівнів гамма-радіації на місцевості та радіаційного зараження поверхонь різноманітних предметів
за гамма-випромінюванням, а також виявляння наявності бета-випромінювання.
1. Вимірювальний Найбільший час встановлення достовірного 1.Увімкнути джерела живлення, дотримуючись полярності. Не
пульт в футлярі. значення показань приладу – не більше 45 с. закриваючи кришку відсіку живлення, ручку перемикача
2. Телефони. Час прогріву перед вимірюванням – не більше піддіапазонів поставити в положення «РЕЖ». Відхилення стрілки
2. Подовжувальна 1 хв. вимірювача в межах зафарбованого сектора шкали свідчить про
штанга; Живлення приладу – 3 елементи придатність джерел живлення.
3. Подільник напруги 1,6 ПМЦ-Х-1,05. 2. Перевірити працездатність приладу від контрольного джерела:
на 12 та 24 В . Безперервна робота приладу від комплекту надіти головні телефони і підключити їх до вимірювача;
4. Комплект ЗІП свіжих елементів живлення - не менше 55 год поворотний екран блока детектування поставити в положення
(без підсвітки) «К»;
89
1 2 3
5. Опис та Живлення від зовнішніх джерел через ручку перемикача під діапазонів послідовно встановити в
інструкція по розподільник напруги - 12 і 24 В. положення «×1000, ×100, ×10, ×1, ×0,1» та слідкувати за
експлуатації. Інтервал температур – від –50ºС до клацанням в телефоні і за відхиленням стрілки
6.Формуляр +50ºС вимірювача. При нормальній роботі приладу чути
(паспорт). Маса робочого комплекту із джерелом клацання в телефоні на усіх під діапазонах, окрім
7.Ящик живлення і футляром – не більше 3,2 кг. першого. Стрілка вимірювача на піддіапазоні ×10
Маса повного комплекту приладу повинна відхилитися на позначку, вказану у Формулярі на
вящику – не більше 8,2 кг; прилад, а в положеннях ×1 і ×0,1 – за межі шкали.
Похибка ±30%. 3. Ручку перемикача встановити в положення «РЕЖ»,
Контрольне джерело іонізуючого екран блока детектування поставити в положення «Г» і
випромінювання – стронцій-ітрієве. укласти в нижній відсік футляра.
Діапазон вимірювання потужності доз
гамма-випромінювання:
від 0,05 мР/год. до 200 Р/год., він
90
розбитий на 6 піддіапазонів:
І – 200 – від 5 до 200 Р/год.;
ІІ – ×1000 – від 0,5 до 5 Р/год.;
ІІІ – ×100 – від 50 до 500 мР/год.;
ІV – ×10 – від 5 до 50 мР/год.;
V – ×1 – від 0,5 до 5 мР/год.;
VІ – ×0,1 – від 0,05 до 0,5 мР/год.
Дозиметр-радіометр МКС-05
призначений для вимірювання еквівалентної дози, потужності еквівалентної дози гамма- та рентгенівського
випромінювань, а також поверхневої щільності потоку бета-частинок.
1. Батарея Діапазон вимірювань потужності 1. Увімкнути прилад, короткочасно натиснути кнопку РЕЖИМ.
елементів живлення еквівалентної дози – від 0,1 до 9999 При цьому прилад повинен відразу працювати в режимі
(БЕЖ). мкЗв/год.; вимірювання потужності еквівалентної дози фотонного ІВ, про
2 Кнопки діапазон вимірювань еквівалентної дози що свідчитимуть світлодіод, який блимає, напроти відповідного
90
1 2 3
управління фотонного ІВ – від 0,001 до 9999 мкЗв; мнемонічного позначення під цифровим індикатором, а також
РЕЖИМ та ПОРІГ. границі допустимої відносної похибки звукові сигнали під час реєстрації кожного гамма- кванта та після
3.Схема цифрової ±15%; завершення часу вимірювання.
обробки та діапазон енергій фотонного ІВ, що 2. Короткочасно натиснути кнопку РЕЖИМ для переходу
управління (СЦО). реєструється – 0,05 – 3 МеВ; приладу в режим індикації еквівалентної дози оператора. При
4. Формувач діапазон вимірювань щільності потоку цьому під цифровим індикатором повинен блимати другий
анодної напруги бета- частинок 10 – 105 част./(см2×хв) світлодіод навпроти відповідного мнемонічного позначення.
для детектора ІВ 3. Короткочасно натиснути кнопку РЕЖИМ і переконатись в
(ЕНП). переході приладу в режим вимірювання щільності потоку бета-
5. Гучномовець частинок, про що свідчитиме світлодіод, який блимає навпроти
(ГМ) відповідного мнемонічного позначення під цифровим
6. Цифровий р/к індикатором, а також звукові сигнали під час реєстрації кожних
індикатор (ЦРІ) бета-частинок чи гамма-кванта та після завершення інтервалу
вимірювання.
91
91
4. Короткочасно натиснути кнопку РЕЖИМ і переконатись в

переході приладу в режим індикації часу накопичення
еквівалентної дози оператором. Про це свідчитиме миготіння усіх
розрядів цифрового індикатора та точка, яка не блимає,
посередині між двома парами розрядів.
5. Короткочасно натиснути кнопку РЕЖИМ і переконатись у
переході приладу в режим індикації реального часу, про що
свідчитиме точка між двома парами розрядів цифрового
індикатора, яка повинна блимати з періодом 1 с.
6. Для вимкнення приладу необхідно натиснути та утримувати в
натиснутому стані протягом 4 с кнопку РЕЖИМ.
91
1 2 3
Дозиметр-радіометр універсальний МКС-У
призначений для вимірювання потужності еквівалентної дози гамма- та рентгенівського випромінювань;
вимірювання поверхневої щільності потоку бета-частинок.
1. Пульт;. 1. Діапазон вимірювання потужності 1. Відкрити відсік живлення в пульті приладу і переконатися в
2. Комбінований еквівалентної дози – 0,1 мкЗв/год – 100 Зв/год наявності в касеті п‟яти акумуляторів і надійності контактів.
гамма-бета-блок (10 мкР/год – 10 000 Р/год). 2. Вийняти блок детектування (КБД) з футляра пульта і приєднати
(КБД). 2. Діапазон вимірювання еквівалентної дози – до нього штангу, для чого необхідно вставити торцевий захват
3. Телескопічна 1 мкЗв – 9 999 мкЗв (100 мкР – 999,9 Р). штанги в сполучне гніздо КБД, натиснути до упору і повернути до
штанга. 3. Діапазон вимірювань поверхневої щільності фіксації.
4. Телефони головні; потоку бета-частинок – 10 – 200 000 1/(хв·см2). 3. Приєднати до футляра пульта поясний і плечовий ремені.
5. Касета з 4. Час безперервної роботи під час живлення від 4. Увімкнути прилад, короткочасно натиснувши кнопку УВМК.
контрольним акумуляторної батареї – 72 год. При цьому прилад має відразу працювати в режимі вимірювання
92
джерелом 5. Діапазон робочих температур - від – 40 до потужності еквівалентної дози фотонного іонізуючого
випромінювання; +50°С. випромінювання, про що будуть свідчити індукований символ γ і
6. Формуляр; 6. Маса комплекту в упаковці – 8,0 кг. одиниці вимірювання μSv/h на цифровому індикаторі, а також
7. Фотобатарея. 7. Габарити комплекту в упаковці – звукові сигнали під час реєстрації кожного гамма-кванта.
8. Пакувальний 490×255×130 мм. Після завершення часу вимірювання на цифровому індикаторі
чемодан. повинен висвітитися результат вимірювання гамма-фону
Військовий прилад хімічної розвідки ВПХР
призначений для визначення в повітрі, на місцевості, озброєнні та військовій техніці зарину, зоману, іприту, фосгену,
дифосгену, синильної кислоти, хлорціану, а також парів VX і BZ у повітрі.
1.Корпус з Вага приладу – 1,8 кг. 1. Звільнити предмети комплектування від упаковки.
кришкою. Забезпечує визначення отруйних речовин 2. Перевірити наявність предметів комплектування і
2. Ручний насос. в концентраціях: терміни їх придатності згідно паспорта.
3. Паперові касети з нервово-паралітичної дії – від 5х10-2 мг/л; 3. Перевірити герметичність насоса.
ІТ. задушливої та загальноотруйної дії – від 4. Вставити в ліхтарик елемент і перевірити його
4. Протидимні 0,005мг/л; включенням.
фільтри ПДФ (10 шт.) 5. Пристебнути до корпусу ВПХР плечовий ремінь.
92
1 2 3
5. Насадка до шкірно наривної дії – від 0,002 мг/л У похідному положенні прилад слід носити на лівому
насоса. боці та закріпляти тасьмою навколо пояса. Під час роботи
6. Захисні прилад переміщують вперед.
ковпачки (8 шт.). Для перевірки герметичності насоса необхідно:
7. Електроліхтар. 1. Вставити у гніздо головки не розкриту індикаторну
8. Грілка і патрони трубку (будь-яку), трубка повинна легко входити в отвір
до неї (10-15 шт.). гнізда і витягуватися з нього з деяким зусиллям.
9. Лопатка. 2. Відтягти рукоятку штока до упору і після 3-5 с плавно,
10. Плечовий але швидко, відпустити її, не допускаючи удару рукоятки
ремінь із тасьмою об циліндр.
Насос герметичний, якщо рукоятка намагається
повернутися у початкове положення.
Визначення ОР здійснюється спочатку за зовнішніми
ознаками, а потім за допомогою ІТ. Обстежувати повітря
93
90
ІТ треба у такій послідовності:

1 черга – ІТ 44;
2 черга – ІТ 45;
3 черга – ІТ 36.
При визначенні ОР на місцевості, озброєнні та військовій
техніці необхідно використовувати насадку до насоса і
захисний ковпачок.
93
4.3. Алгоритм роботи із індикаторними трубками
Вставити в гніздо
І Контрольна Взкрити, всередині Жовте
трубка пробити корпусу приладу Пробити нижні забарвлення Наявність ОР
черга верхні ампули, у небезпечних
ампули, Вставити одночасно (мало
одночасно немаркованим струсити небезпечних)
кінцем у насос і концентраціях
ІТ 44 Дослідна струсити
прокачати 5-6 (в
2-3 рази Червоне
(червоне трубка 2-3 рази забарвлення
малонебезпечних
кільце і 50-60) разів
червона
крапка)
При температурі повітря ≤5 °С підігріти трубки за
допомогою грілки
При утворенні у дослідній трубці жовтого забарвлення Відсутність ОР у небезпечних

Жовте Жовте
(малонебезпечних)
відразу після розбивання нижньої ампули визначення забарвлення забарвлення
94
концентраціях
повторити із застосуванням протидимного фільтра
Спостерігати за Розкрити,
Розкрити, Вставити ІІІ вставити
кольором верхнього
ІІ немаркованим немаркованим
пробити
кінцем у насос і
та нижнього шарів черга Через 1 хв
черга ампулу від CG, DP, кінцем у насос і
прокачати прокачати порівняти
нижнього – від CK
10-15 разів або AC ІТ 36 60 разів забарвлення
ІТ 45 (одне наповнювача із
жовте забарвленням,
(три Спостерігати
кільце) зображеним на
зелених забарвлення, касетній
Розкрити, вставити маркованим
кільця) відсутність рожево- При температурі повітря етикетці
кінцем у насос і прокачати малинового кольору ≤15 °С підігріти трубку
10-15 разів вказує на наявність у за допомогою грілки
повітрі тільки AC
94
4.4. Алгоритм оцінки хімічної обстановки (варіант)
Нестійкі ОР Стійкі ОР
(GB, GD, AC, CK) Якій тип ОР? (VX, HD, HN-3, L)
Так Швидкість Швидкість

Ні Так Ні
вітру ˃3 м/с? вітру ˃3 м/с?
Варіант А Варіант В
Ширина району
Ні хімічного удару
Якій розмір ˃2 км?
Радіус зони хімічного району хімічного
Радіус району хімічного удару удару? Варіант D
зараження буде Так
становити 10 км, радіус –1 км, глибина хмари ОР – від
району хімічного 10 до 50 км залежно від
удару – 1км їкількості та засобів доставки Радіус зони
95
хімічного Варіант D
зараження буде special
˃2 км 1-2 км ≤ 1 км становити 10 км,
км але може
Умовні припущення: Ширина району
1. Якщо тип ОР не відомий то змінюватись
хімічного удару –
слід вважати, що це стійка Варіант С Варіант В Варіант А 2 км, ширина зони
отруйна речовина. хімічного зараження –
2. Якщо параметри хімічного
20 км
удару невідомі то слід вважати,
що він становить зону радіусом Глибина хмари Радіус зони –1 км, Радіус зони
1-2 км. ОР –10 км, радіус глибина хмари ОР хімічного
3. Якщо метеообстановка зони хімічного від 10 до 50 км зараження –10 км
невідома то оцінку слід зараження –1 км залежно від
проводити за середніми кількості та засобів
метеоумовами доставки
95
Порядок нанесення прогнозованої хімічної обстановки
Варіант Кількісні
Умовні позначення
обстановки характеристики
Радіус R1 району
R2 хімічного удару –
R1 1км
А Радіус зони
хімічного зараження
R2 буде становити
10 км
хімічного удару –
1 км,
G1 R1 Глибина хмари ОР
В
G1 = 10, 15, 30, 50 км
залежно від
кількості та засобів
доставки
хімічного удару буде
G1
становити 1 км
R1
С
Глибина
розповсюдження
G1 хмари ОР
G1 – до 10 км
Радіус R1 може
змінюватись
R2
D Радіус зони
R2 буде становити
10 км
Ширина району
Район зараження хімічного удару буде
становити 2 км
D special Район удару
Ширина зони
буде становити 20 км
96
Розділ 5
ЛІКВІДАЦІЯ РАДІАЦІЙНОГО, ХІМІЧНОГО, БІОЛОГІЧНОГО ЗАРАЖЕННЯ
5.1. Спеціальна обробка
СПЕЦІАЛЬНА ОБРОБКА
ОЗБРОЄННЯ, ВІЙСЬКОВА ТЕХНІКА, БОЄПРИПАСИ, МАТЕРІАЛЬНІ ЗАСОБИ,
СПОРУДИ, ДІЛЯНКИ МІСЦЕВОСТІ ОСОБОВИЙ СКЛАД
ДЕГАЗАЦІЯ ДЕЗАКТИВАЦІЯ ДЕЗІНФЕКЦІЯ САНІТАРНА ОБРОБКА

УВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ
Знешкодження Видалення з особового складу
Вилучення радіоактивних Знищення збудників
97
(нейтралізація) отруйних радіоактивних речовин,

речовин із заражених інфекційних захворювань
речовин або їх вилучення знезараження або видалення
поверхонь до допустимих на об‟єктах, що зазнали
з поверхонь заражених отруйних речовин і біологічних
величин зараження зараження
об‟єктів засобів
Організується за вказівкою командира роти; здійснюється силами

ЧАСТКОВА
і засобами підрозділів у ході бою
СПЕЦІАЛЬНА Організується за вказівкою командира бригади; здійснюється силами і

ОБРОБКА засобами підрозділів після виконання бойового завдання, виходу підрозділів
ПОВНА з бою
Найбільш складні завдання виконуються силами і засобами
підрозділів РХБ захисту
97
5.1.1. Дегазація
СПОСОБИ ДЕГАЗАЦІЇ
Хімічний Фізико-хімічний Механічний
Полягає у хімічній взаємодії отруйних Полягає у вилученні отруйних речовин

Полягає у вилученні отруйних речовин
речовин з дегазаційними речовинами і із заражених об‟єктів шляхом з об‟єкта, ізоляцією або зрізанням
перетворення їх на нетоксичні розчинення, випаровування або сорбції
зараженого шару
продукти отруйних речовин
5.1.2. Дезактивація
98
СПОСОБИ ДЕЗАКТИВАЦІЇ
Фізико-хімічний Механічний
Полягає у змітанні, здуванні,

Полягає у змиві радіоактивних речовин з
витріпуванні, відсмоктуванні, зрізанні
поверхонь розчинами, водою
зараженого шару
98
5.1.3. Дезінфекція
СПОСОБИ ДЕЗІНФЕКЦІЇ
Хімічний Фізичний Механічний
Застосування дезінфікуючих або

Видалення біологічних засобів із
дегазуючих розчинів (рецептур), які Руйнування хвороботворних мікробів
заражених об‟єктів змітанням,
мають властивості знешкоджувати під дією високої температури,
витрушуванням, змиванням або
хвороботворні мікроби та руйнувати кип‟ятінням або застосуванням пари
зрізанням (ізоляцією) зараженого шару
токсини
99
5.2. Загальновійськові засоби спеціальної обробки

ЗАСОБИ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОБРОБКИ
Індивідуальні Табельні
ІПП-8 (ІПП-9, ІПП-10), ІДПС-69 ІДК-1, ДК-4, ТДП
99
Характеристики загальновійськових засобів спеціальної обробки
Тактико-технічні Порядок перевірки працездатності та підготовки
Склад комплекту
характеристики технічного засобу до роботи
ІНДИВІДУАЛЬНІ
Індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8
призначений для дегазації шкірних покривів людини (обличчя, шиї, рук), окремих ділянок обмундирування
(коміра, вилогів рукавів) і лицьової частини протигаза, заражених аерозолем (краплями) ОР.
1. Скляний флакон. Час приведення в дію 1. Розкрити пакет відгвинчуванням ковпачка.
2. Ватно-марлеві пакета – 25-35 с. 2. Налити рецептуру на тампон.
тампони – 4 шт. Тривалість обробки – 1,5-2 хв. 3. Затримати дихання, закрити очі, лівою рукою за клапанну коробку
3. Поліетиленовий Маса пакета - 320 г. зняти лицьову частину з підборіддя.
мішок. Кількість полідегазуючої 4. Швидким рухом правої руки протерти шкіру особи під протигазом і
рецептури – 130 см3. внутрішню поверхню лицьової частини.
100
5. Сухим тампоном зняти надлишки рецептури, починаючи зі шкіри в

області очей.
6. Надіти лицьову частину, зробити різкий видих і розплющити очі.
7. Протерти вологим тампоном (губкою) шию, кисті рук, комір,
манжети, зовнішню поверхню лицьової частини.
8. Зняти надлишки рецептури сухим тампоном.
9. Закрити флакон ковпачком
1. Металевий балон. Час приведення в дію 1. Розкрити пакет зняттям ковпачка і натисненням на пробійник.
2. Ватно-марлеві пакета – 25-35 с 2. Відтиснути рецептуру з губчатого тампону.
тампони. Тривалість обробки – 1,5-2 хв. 3. Затримати дихання, закрити очі, зняти лицьову частину з підборіддя; швидким
3. Кришка. рухом правої руки протерти шкіру обличчя під протигазом і внутрішню
поверхню лицьової частини.
100
1 2 3
4. Пробійник. Маса пакета - 230 г. 4. Сухим тампоном зняти надлишки рецептури, починаючи зі шкіри в
5. Губчастий Кількість полідегазуючої зоні очей; одягти лицьову частину, зробити різкий видих і відкрити
тампон рецептури - 140 см3. очі.
5. Протерти вологим тампоном (губкою) шию, кисті рук, комір,
манжети, зовнішню поверхню лицьової частини; зняти надлишки
рецептури сухим тампоном, витягнувши пробійник до упору, закрити
балон
1. Металевий балон, Час приведення в дію 1. Розкрити балон поворотом кришки і натисненням на неї.
2. Кришка- пакета – 25-35 с 2. Затримати дихання, закрити очі, зняти лицьову частину з
пробійник Тривалість обробки – 1,5-2 хв. підборіддя.
101
Маса пакета – 240 г. 3. Швидким рухом правої руки протерти шкіру обличчя під
Кількість полідегазуючої протигазом і внутрішню поверхню лицьової частини.
рецептури – 160 см3 4. Протерти губкою шию, кисті рук, комір, манжети, зовнішню
поверхню лицьової частини.
5. Закрити балон.
Комплект дегазації зброї і обмундирування ІДПС-69
призначений для дегазації стрілецької зброї, яка заражена аерозолем або краплями ОР, для дегазації
обмундирування, зараженого парами ОР типу зоман, зарин
1. Пакет для Маса пакета – 220 г. 1. Поставити автомат, приготувати ІДП-1 до роботи (зняти кришку і
дегазації Об‟єм рецептури – 180 мл. щітку; видалити запобіжний ковпачок з пробійника; поставити на
стрілецької зброї Час приведення пакета в місце щітку; натисненням на пробійник до упору продавити
ІДП-1 – 10 шт. дію – 5-10 с. мембрану; перевернути пакет до низу щіткою).
2. Взяти лівою рукою автомат за ствол і, тримаючи його вертикально
або злегка нахиливши, ретельно протерти щіткою всю його поверхню
знизу до верху.
101
1 2 3
Особлива увага звертається на дерев'яні частини і ремінь, який
протирається до повного намокання.
3. Після повного використання рецептури проводиться протирання
автомата дрантям досуха.
2. Пакет для Маса пакета – 100г. 1. Розкрити пакет за допомогою нитки.
дегазації Час відкривання – 10-20 с. 2. Легкими постукуваннями пакетом по поверхні обмундирування,
обмундирування Час обробки комплекту спорядження і взуття припудрити їх без пропусків, одночасно втирати
ДПС-1 – 10 шт обмундирування – 10-15 хв порошок в тканину мішечком.
3. Дегазацію труднодоступних місць (спини) проводити за допомогою
товариша.
4. Після обробки ретельно струсити порошок разом з ОР
5. Особливо ретельно обробляється зимове обмундирування і не
тільки зовні, але і зсередини, для чого бушлат (зимова куртка)
102
розстібається
ТАБЕЛЬНІ
Дегазаційний комплект ІДК-1
призначений для дегазації, дезактивації, дезінфекції автотракторної техніки.
1. Брандспойт із Витрати розчинів – 0,4-0,5 л/хв., Підготовка приладу до роботи від ручного насоса:
розпилювачем та при роботі із ежекторною 1. Наповнити каністру рецептурою (або приготувати рецептуру у
щіткою. насадкою – 0,5-1,5 л/хв. каністрі).
2. Ежекторна Можлива площа обробки 2. Закріпити хомут та насос для ручного накачування шин на каністрі.
насадка. однією зарядкою 3. Встановити кришку на горловину каністри.
3. Спеціальна (20-літрова каністра) – 36 м². 4. Приєднати до вентиля із золотником рукав ручного насоса, а до
кришка із рукавом Термін розгортання штуцера – рідинний рукав, брандспойт.
та фільтром. комплекту – 5-7 хв., маса 5. Встановити на брандспойт розпилювач, відповідний виду обробки:
4. Повітряний та – 5 кг при дегазації і дезінфекції – ковпачок із отвором діаметром 1,5 мм та
рідинний гумові сердечником;
102
1 2 3
рукави. при дезактивації – ковпачок із отвором діаметром 2,0 мм без
5. Шкребок. сердечника.
6. ЗІП. 6. Навернути на брандспойт щітку.
7. Хомут. 7. Створити в каністрі за допомогою насоса тиск близько 1,0 кгс/см2
8. Сумка для (тиск можна проконтролювати за допомогою манометра для виміру
укладання тиску в шинах, що входить у комплект інструменту водія).
8. Відкрити кран брандспойта та переконатися, що розпилювач
працює добре, а у місцях з'єднань відсутнє підтікання рідини.
Підготовка приладу до роботи від компресора автомобіля:
1. Наповнити каністру рецептурою (або приготувати її у каністрі).
2. Встановити кришку на горловину каністри, вивернувши золотник вентиля.
3. Встановити на брандспойт ковпачок із отвором діаметром 1,5 мм без
сердечника.
4. Нагвинтити ежекторну насадку на брандспойт до упору так, щоб бічний
103
патрубок знаходився в одній площині із кільцем брандспойта, та закріпити її

контргайкою.
5. Нагвинтити на ежекторну насадку щітку.
6. Приєднати рідинний рукав одним кінцем до штуцера кришки, а іншим,
пропустивши його через кільце брандспойта – до патрубка ежекторної
насадки.
7. Зібрати повітряну комунікацію, для чого приєднати один кінець
повітряного рукава до крану відбору повітря ресивера автомобіля, згвинтити з
іншого кінця рукава головку наконечника та через перехідник з`єднати його із
краном брандспойта.
8. Пустити двигун автомобіля та встановити частоту обертів так, щоб тиск
повітря у системі (за манометром) був 3-4 кгс/см2.
9. Відкрити кран брандспойта та переконатися, що з насадки поступає
газорідинний струмінь
103
1 2 3
Дегазаційний комплект ДК-4
призначений для повної дегазації, дезактивації, дезінфекції автомобілів, автопоїздів, спеціальних колісних шасі і
бронетранспортерів з карбюраторними (дизельними) двигунами
1. Газорідинний Термін розгортання Підготовка комплекту до роботи газорідинним методом
прилад (ежектор, комплекту – 3-4 хв. 1. Встановити ежектор на газовідбірний пристрій.
газорідинний і Маса – 33±0,5 кг. 2. Приєднати до ежектора газорідинний рукав.
рідинний рукави, Витрати розчинів – 1,5 л/хв. 3. З'єднати брандспойт із подовжувачем, нагвинтити на нього щітку та
брандспойт із Можлива площа обробки закріпити її гайкою, приєднати брандспойт до газорідинного рукава.
подовжувачем та однією зарядкою 4. Приєднати рідинний рукав до бічного патрубка ежектора, а інший
щіткою, (20-літрова каністра) – 12м² кінець рукава опустити в ємність із розчином (рецептурою).
газовідбірний 5. Встановити кришку із газовідбірним пристроєм на фланець
пристрій). випускної труби глушника та поворотом вправо зафіксувати її.
104
2. Порошок СФ-2У. 6. Повернувши важіль газовідбірного пристрою, відкрити запобіжний

3. Поліетиленова клапан на кришці.
банка з порошком 7. Пустити заздалегідь прогрітий двигун та після встановлення
ДТС-ГК. стійких обертів закрити клапан.
4. ЗІП та деталі 8. Поступово збільшуючи кількість обертів двигуна домоменту
кріплення. спрацьовування запобіжного клапана і зафіксувати дросельну заслінку
5. Металевий ящик в цьому положенні.
(або брезентова Підготовки комплекту до дезактивації методом відсмоктування
сумка для ДК-4КБ) радіаційного пилу
для укладання та 1. Від'єднати газорідинний і рідинний рукави від ежектора.
транспортування 2. Приєднати газорідинний рукав до бічного патрубка ежектора.
комплекту 3. На вільний патрубок ежектора надіти тканинний мішок для
збирання радіаційного пилу або встановити автомобіль так, щоб пил,
що викидається з ежектора, повторно не заражав об'єкт, що
обробляється
104
1 2 3
Танковий дегазаційний комплект ТДП
призначений для часткової дегазації танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів та машин на їх базі.
1. Автономний Час підготовки приладу до Спорядження приладу рецептурою
прилад – 2 шт. роботи – 1-2 хв. 1. Відвернути штуцер заливного отвору із пробкою ключем 17×19 з
2.Зарядний пристрій Час опорожнення – 2-4 хв. комплекту інструменту водія.
– 1 шт. Площа дегазації – 4-5 м² 2. Закрити вентиль приладу.
3. Лійка – 1 шт. 3. Вставити в заливний отвір лійку.
4.Запасні частини; 4. Тримати прилад вертикально, залити дві мірні кружки рецептури (1,6 л).
5. Хомути для 5. Закрутити штуцер заливного отвору із пробкою та щільно затягнути
кріплення ключем.
автономних Спорядження автономного приладу стислим повітрям
приладів – 4 шт. 1. Під′єднати зарядний пристрій до крана відбору повітря або безпосередньо
6. Мірна кружка * – до повітряного балона системи пневматичного пуску двигуна.
1шт. 2. Зняти з розпилювача приладу запобіжний ковпачок.
105
*видається на 5 3. Тримати прилад вентилем вниз, приєднати його до вільного кінця

комплектів зарядного пристрою.
4. Відкрити вентиль повітряного балона пуску двигуна.
5. При появі характерного звуку від спрацьовування запобіжного клапана
відкрити вентиль приладу (при цьому тональності звуку зміниться).
6. Через 5-15 с., коли звук набуде первинної тональності, закрити вентиль
приладу, а потім вентиль повітряного балона.
7. Від'єднати прилад від зарядного пристрою.
8. Перевірити наявність стислого повітря в приладі, для чого, тримаючи
прилад вентилем вгору, відкрити його на 1 с (поява з розпилювача
дрібнорозпиленого струменя рідини свідчить про наявність повітря в
приладі).
9. Щільно закрити вентиль приладу і навернути на штуцер розпилювача
запобіжний ковпачок
105
5.3. Розчини і рецептури для проведення спеціальної обробки
Вид робіт Тип розчину (рецептури) Технічний засіб
Рецептура РД ТДП, ІДП-1
Рецептура РД-2 ТДП

Дегазація
1-1,5% водна суспензія НГК ДК-4, ІДК-1
106
102
0,3% розчин СФ-2У у воді ДК-4, ІДК-1
0,15% розчин СФ-2У у воді ІДК-1

Дезактивація
0,075% розчин СФ-2У у воді ДК-4
Дезінфекція 5% водна суспензія НГК ДК-4, ІДК-1
106
Розділ 6
РАДІАЦІЙНИЙ, ХІМІЧНИЙ, БІОЛОГІЧНИЙ ЗАХИСТ ПІДРОЗДІЛІВ В ОСНОВНИХ ВИДАХ БОЮ
6.1. Мета, завдання, заходи, засоби РХБ захисту
забезпечення підрозділам необхідних умов для виконання поставлених завдань під час дій в
Мета РХБ захисту обстановці РХБ зараження, підвищення їх захисту від високоточної та інших видів зброї
застосуванням аерозолів (димів), нанесення противнику втрат вогнеметною зброєю
ЗАВДАННЯ
Маскування дій Нанесення ураження

Підтримання живучості
Виявлення та оцінювання Ліквідація РХБ підрозділів та об‟єктів із противнику
підрозділів
РХБ обстановки зараження застосуванням вогнеметною
в умовах РХБ зараження
107
аерозолів зброєю
ЗАХОДИ
РХБ розвідка Оповіщення про РХБ Спеціальна обробка Маскування

обстановку підрозділів підрозділів та об„єктів Ураження живої
сили противника в
РХ контроль Застосування ЗІКЗ Аерозольне осліплення довготривалих
ДДД ділянок
оборонних
місцевості, доріг та
Виконання режимно- спорудах, опорних
споруд Протидія засобам
обмежувальних заходів пунктах,
розвідки та систем
броньованій техніці
наведення ВТЗ
ЗАСОБИ
АРС-14, ІДК-1, ТДП, УДШ, ДМ-11,
ПРХР, ІМД-21, ДП-5В, ДРГ-Т, ФВА, ФВУ, ФВК, ОЗК, РПО, РПО-А,
ДК-4, ДК-5, КСО ШД-ММ, РДГ-2,
ІД-1, МКС-0,5, ВПХР, МК-3 ПМГ, СХТ, КЗО РПВ-16
РДГ-55, РДГ-П, ЗДП
107
6.1.1. Організація РХБ захисту при здійсненні маршу
Заходи Способи (варіанти) дій Особливості виконання Технічні засоби
У складі розвідувального дозору, елементах
Дозор РХ розвідки ПРХР, ІМД-21Б
похідного порядку
РХБ розвідка
На привалах, у районах денного (нічного) ПРХР, ІМД-21Б, ДП-5В,
Пост РХБ спостереження
відпочинку ВПХР
У складі відділень
Контроль доз При подоланні По одному-два ІД-1
(екіпажів, розрахунків)
опромінення військовий радіаційно
Окремо від підрозділу Кожному ІД-1
заражених після
Контроль доз
ЯВ Для всього особового Кожному ІД-11
РХ контроль ділянок місцевості складу (медичний)
індивідуальний
Контроль ступеня
При виході із зараженої ділянки місцевості для ДП-5В
зараження
108
встановлення можливості знімання ЗІЗ

Польовий хімічний
(необхідності СО ЗІЗ та ОВТ) ВПХР
контроль
Про загрозу
Оповіщення Негайно всіма каналами і лініями зв‟язку, у тому РСП червоного вогню
застосування ЗМУ
підрозділів про числі комендантської служби
Про факт застосування РСП білого вогню,
РХБ обстановку (дублювати усіма доступними засобами)
ЗМУ СХТ-40, сирена (ревун)
Фільтруючий протигаз
За командою, перед входом на заражену ділянку (респіратор),
Використання
місцевості (спішуванням) ОЗК у вигляді
засобів Засобів індивідуального
комбінезону (плаща)
індивідуального захисту
За сигналом оповіщення
та колективного органів дихання та шкіри При діях в умовах Фільтруючий протигаз
(самостійно за наявності
захисту застосування (респіратор),
ознак)
противником ЗМУ ОЗК у вигляді накидки
При кожному
108
артилерійському обстрілі,
нальоті авіації
При неможливості обходу зараженої ділянки Фільтруючий протигаз
місцевості (респіратор), ФЗК+ОЗК
Недостатності кисню в повітрі,
невідомих ОР, високих ІП-4, ІП-5, ФЗК+ОЗК
концентрацій СДОР
Заумов Високих концентрацій
ФП+КДП, ІП-4, ІП-5
чадного газу
Евакуація екіпажу затопленої
ІП-5
бойової техніки
Засобів індивідуального При діях в умовах застосування противником
захисту ядерної зброї ОПФ, ОФ
109
очей (спеціальних світлових засобів) у нічний час

Засобів очищення При спрацюванні схем О, Р, А приладу ПРХР ФВУ танків, БМП
повітря (автоматично) (машин на їх базі)
для об‟єктів
Перед входом на заражену ділянку (за командою) ФВУ військової техніки
колективного захисту
Позначення заражених
Режимно- При виявленні зараження місцевості КЗО-1, підручні засоби
ділянок
обмежувальні
Використання Перед входом на заражену ділянку місцевості
заходи АІ-1 (аналоги)
профілактичних засобів (завчасно)
Після виходу їх із зон зараження ІПП-8 (аналоги), ІДП-1,
Часткова (дегазація негайно, дезінфекція і дезактивація по ДПС-1,
Спеціальна
можливості якомога швидше) ТДП, ІДК-1, ДК-4
обробка
У визначених районах спеціальної обробки ДК-4 (модифікації),
Повна
(виконує особовий склад) обладнання робочих
109
до входу у район зосередження (відпочинку) місць АРС (комунальних
засобів населених
пунктів)
Розвідувальних органів, розрахунків вогневих
Осліплення засобів противника ЗД-6, ЗДП, РПО-Д
на відкритих ділянках маршруту
Маскування дій Елементів похідного порядку від розвідки
підрозділів із (прицільного вогню) противника РДГ-2Б(Х), РДГ-П,
застосуванням на привалах, в районах денного (нічного) РДГ-55Б, ДМ-11, УДШ
аерозолів Маскування відпочинку
Стану бойової техніки, вогневих засобів –
РДГ-2Ч, РДГ-55Ч
імітація горіння (виведення з ладу)
Нанесення
110
Якщо придане Живій силі противника в

ураження засідці
вогнеметне відділення У складі
противнику із
(група вогнеметників) – механізованих Вогневим точкам, РПО-А, РПВ-16
застосуванням
при відбитті нападу ДРГ підрозділів розрахункам вогневих
вогнеметної
противника засобів в укриттях
зброї
110
6.1.2. Організація РХБ захисту в наступальному бою
При висуванні із глибини, переміщенні за
підрозділами, що наступають
ПРХР, ІМД-21Б, ДП-5В,
Пост РХБ спостереження У вихідному районі (на позиції)
ВПХР
Контроль доз По одному-два ІД-1
При діях на (екіпажів, розрахунків)
опромінення військовий
радіаційно Окремо від підрозділу Кожному ІД-1
Контроль доз зараженій після
ЯВ місцевості Для всього особового Кожному ІД-11
РХ контроль складу (медичний)
111
зараження
контроль
Про загрозу застосування
Оповіщення РСП червоного вогню
ЗМУ Негайно всіма каналами і лініями зв‟язку
підрозділів про
Про факт застосування (дублювати усіма доступними засобами) РСП білого вогню,
РХБ обстановку
ознак)
111
При крайній необхідності
виконання завдань за призначенням на зараженій
(респіратор), ФЗК+ОЗК
Нестачі кисню в повітрі,
За умов Високих концентрацій
Робіт під водою (евакуація
ІП-5
екіпажу)
112

При спрацюванні схем О, Р, А приладу ПРХР ФВУ танків, БМП
Засобів очищення (автоматично) (машин на їх базі)
повітря Перед входом на заражену ділянку в ході
ФВУ військової техніки
для об‟єктів маневру (за командою)
колективного захисту При тривалих діях на зараженій місцевості в
ФВА-100/50, ФВА-50/25
укриттях (бліндажах)
При виявленні зараження місцевості КЗО-1, підручні засоби
ділянок
Режимно-
Використання Перед початком дій на зараженій місцевості
обмежувальні АІ-1 (аналоги)
заходи
Виведення (заміна)
При перевищенні визначених доз (з метою недопущення переопромінення)
112
Спеціальна Без припинення виконання завдання в бойових
ІПП-8 (аналоги), ІДП-1,
обробка порядках, на позиціях
Часткова ДПС-1,
(дегазація негайно, дезінфекція і дезактивація по
ТДП, ІДК-1, ДК-4
можливості якомога швидше)
ДК-4 (модифікації),
Після виконання завдання (виводу з бою у обладнання робочих
Повна зв‟язку із втратою боєздатності) місць АРС (комунальних
у визначених районах (виконує особовий склад) засобів населених
пунктів)
Пунктів управління, екіпажів бойової техніки,
Осліплення ЗД-6, ЗДП, РПО-Д
розрахунків вогневих засобів противника
Маскування дій
Рубежів введення в бій, ДМ-11, УДШ,
підрозділів із
своїх бойових порядків, позицій від розвідки РДГ-2Б(Х), РДГ-П,
113
застосуванням
Маскування (прицільного вогню) противника РДГ-55Б,
аерозолів
В бойових Живій силі противника в
Якщо придане
Нанесення порядках довготривалих оборонних
вогнеметне відділення
ураження механізованих спорудах, опорних пунктах
(група вогнеметників) –
противнику із (штурмових,
на ділянках прориву РПО-А, РПВ-16
застосуванням десантних) Вогневим точкам
оборони противника
вогнеметної підрозділів, а у пристосованих до оборони
або підтримка підрозділу
зброї також обхідних будівлях
висуванням з резерву
загонів
113
6.1.3. Організація РХБ захисту в оборонному бою
При переміщеннях між районами (опорними
пунктами), позиціями
У бойових порядках (поблизу КСП), ПРХР, ІМД-21Б, ДП-5В,
Пост РХБ спостереження
безпосередньо на позиціях ВПХР
Контроль доз По одному-два ІД-1
При діях на (екіпажів, розрахунків)
опромінення військовий
радіаційно Окремо від підрозділу Кожному ІД-1
Контроль доз зараженій після
Для всього особового Кожному ІД-11
опромінення ЯВ місцевості
РХ контроль складу (медичний)
114
зараження
контроль
Про загрозу
Оповіщення РСП червоного вогню
застосування ЗМУ Негайно всіма каналами і лініями зв‟язку
підрозділів про
Про факт застосування (дублювати усіма доступними засобами) РСП білого вогню,
РХБ обстановку
ознак)
114
При необхідності
виконання завдань за призначенням на зараженій
(респіратор), ФЗК+ОЗК
Недостатності кисню в повітрі,
За умов Високих концентрацій
Робіт під водою (евакуація
ІП-5
екіпажу)
115

При спрацюванні схем О, Р, А приладу ПРХР ФВУ танків, БМП
Засобів очищення (автоматично) (машин на їх базі)
повітря Перед входом на заражену ділянку в ході
ФВУ військової техніки
для об‟єктів маневру (за командою)
колективного захисту При тривалих діях на зараженій місцевості в
ФВА-100/50, ФВА-50/25
укриттях (бліндажах)
При виявленні зараження місцевості КЗО-1, підручні засоби
ділянок
Режимно-
Використання Перед початком дій на зараженій місцевості
обмежувальні АІ-1 (аналоги)
заходи
Виведення (заміна)
При перевищенні визначених доз (з метою недопущення переопромінення)
115
Без припинення виконання завдання в бойових
ІПП-8 (аналоги), ІДП-1,
порядках, на позиціях
Часткова ДПС-1,
(дегазація негайно, дезінфекція і дезактивація по
ТДП, ІДК-1, ДК-4
Спеціальна можливості якомога швидше)
обробка ДК-4 (модифікації),
Після виконання завдання (виводу з бою у обладнання робочих
Повна зв‟язку із втратою боєздатності) місць АРС (комунальних
у визначених районах (виконує особовий склад) засобів населених
пунктів)
Розвідувальних органів, розрахунків вогневих
засобів противника
Осліплення ЗД-6, ЗДП, РПО-Д
Маскування дій до подолання смуги загороджень перед переднім
підрозділів із краєм
116
застосуванням Своїх бойових порядків, позицій від розвідки РДГ-2Б(Х), РДГ-П,

аерозолів (прицільного вогню) противника РДГ-55Б, ДМ-11, УДШ
Маскування
Якщо придане
Нанесення вогнеметне відділення
ураження (група вогнеметників) – У бойових При скупченні живої сили
противнику із на загрозливих порядках противника
РПО-А, РПВ-16
застосуванням напрямках із механізованих в проходах через смугу
вогнеметної підготовлених позиції підрозділів загороджень
зброї (вогневих засідок)
або висуванням з резерву
116
Список використаної літератури
1. Тимчасовий бойовий статут механізованих і танкових

військ Сухопутних військ ЗСУ, частина ІІ (батальйон, рота).
Київ : Видавництво КСВ, 2016. С.284-288.
2. Ларіонов В.В., Шматов Є.М., Хом‟як К.М., Фтемов Ю.О.,
Мартинюк І.М. Бойове застосування вогнеметних підрозділів :
навчальний посібник. Львів : НАСВ, 2015. 106 с.
3. Блекот О.М. Забезпечення екологічної безпеки Збройних
сил України : підручник, Київ : НАОУ, 2003. 359 с.
4. Чмут О.І., Баталов А.І., Мартинюк І.М. Засоби
індивідуального та колективного захисту : Методичний посібник.
Харків : ХІТВ, 2005. 180 с.
5. Хом‟як К.М., Шматов Є.М., Ларіонов В.В., Казмірчук
Р.В., Фтемов Ю.О., Платонов М.О., Стаднійчук О.М.
Застосування аерозолів та димів у загальновійськовому бою :
навчальний посібник. Львів : НАСВ, 2016. 150 с.
6. Мартинюк І.М., Казмірчук Р.В., Ларіонов В.В., Захист від
зброї масового ураження : навчальний посібник. Львів : АСВ,
2014. 331 с.
7. Казмірчук Р.В., Мартинюк І.М., Марущенко В.В.,
Гайдабука В.Є., Костильов О.О., Шматов Є.М., Ларіонов В.В.
Радіаційний, хімічний, біологічний захист підрозділів :
навчальний посібник. Львів, АСВ, 2013. 391 с.
8. Блекот О.М., Ларіонов В.В., Казмірчук Р.В. Радіаційний,
хімічний, біологічний захист. Зброя масового ураження : словник
основних термінів та скорочень. Львів : ЛІСВ, 2008. 94 с.
9. Мартинюк І.М., Шматов Є.М., Стаднійчук О.М., Казмірчук
Р.В., Хом‟як К.М., Ларіонов В.В. Спеціальна обробка озброєння
та військової техніки, матеріальних засобів, особового складу в
підрозділах : навчальний посібник. Львів : НАСВ, 2017. 174 с.
10. Словник основних термінів та скорочень, які
використовуються в НАТО. Київ : МП Леся, 2004. 568 с.
11. Stefan Shulz-Kirchrath. Compendium. Chemical Warfare
Agents. Elztar-Rittersbach, 2006. 67 с.
117
Додаток 1
СВІТОВІ ЯДЕРНІ СИЛИ
Рік першого ядерного Розгорнуті
Країна Інші боєголовки Усього
випробування боєголовки
США 1945 2 150 5 550 ~7 700
Росія 1949 ~1 800 6 700 ~8 500
Велика Британія 1952 160 65 225
Франція 1960 ~290 ~10 ~300

117
Китай 1964 – ~250 ~250
Індія 1974 – 90-110
Пакистан 1998 – 100-120 100-120
Ізраїль .. – ~80 ~80
Північна Корея 2006 .. .. 6-8
Усього ~4 400 ~12 865 ~17 270
118
Додаток 2
СТРАТЕГІЧНІ НАСТУПАЛЬНІ ЯДЕРНІ СИЛИ РОССІЇ (МБР)
Кількість
Кількість боєголовок
Тип, позначення, боєголовок
Кількість Дальність (км) ×
російське (НАТО) розгорн./
потужність
припис.
Р-36М2 «Воевода»
РС-20В 55 11-15000 10 × 500-800 кт 550/550
(SS-18 mod.6 SATAN)
УР-100Н РС-18
ракета «Стрела», «Рокот» 35 10 000 6 × 400 кт 210/210
(SS-19 mod.1 STILETTO)
118
РТ-2ПМ «Тополь»
РС-12M 140 10 500 1 × 800 кт 140/140
(SS-25 SICKLE «Серп»)
«Тополь-М»
РС-12M2 шахтний 60 10 500 1 × 800 кт 60/60
(SS-27 SICKLE B)
«Тополь-М»
РС-12M1 мобільний 18 10 500 1 × (800 кт) 18/18
(SS-27 SICKLE B)
РС-24 «ЯРС»
18 10 500 (4) × (100 кт) 72/72
мобільний (SS-27 Mod 2)
119
Додаток 3
СТРАТЕГІЧНІ НАСТУПАЛЬНІ ЯДЕРНІ СИЛИ РОСІЇ (БРПЧ)
Кількість
Тип, позначення боєголовок
припис.
Р-29Р «Волна»
6 500-
РСM-50 48 3 × 50 Кт 96/144
8 000
(SS-N-18 M1 STINGRAY)
Р-29РМ «Синева»
4 ×200 Кт
РСM-54
119
96 9 000 256/384
(10 ×100 Кт)
(SS-N-23 SKIFF)
Р-30 «Булава»
РСM-56 16 >8 050 6 × (100 Кт) 96/96
(SS-NX-32)
8300-
Р-29РМУ2.1 «Лайнер» на озброєнні з січня 2014 р
11000
120
Додаток 4
СТРАТЕГІЧНІ НАСТУПАЛЬНІ ЯДЕРНІ СИЛИ РОСІЇ (ВПС)
Кількість
припис.
ТУ-95МС6 6 × КРПБ
29 6500-10500 24/174
(BEAR-H6) AS-15A, бомби
ТУ-95МС16 16 × КРПБ
30 6500-10500 25/480
(BEAR-H16) AS-15A, бомби
120
12 × КРПБ
ТУ-160
13 10500-13200 AS-15B 11/156
(BLACKJACK)
УРМД AS-16
Х-55
2000- термоядерний заряд
РКВ-500
3000 1 × 0,1 Мт
(AS-15 «KENT»)
Х-15
РКВ-15 1 ×0,35 Мт
150-300
(AS-16 «KICKBACK»)
121
Додаток 5
НЕСТРАТЕГІЧНІ ЯДЕРНІ СИЛИ РОСІЇ (ППО, ВПС, ВМФ)
Кількість
припис.
53T6
68 30 1 × 10 Кт –/(68)
(SH-08 GAZELLE)
С-300/С-400
1000 1 × малої потужності –/(~340)
(SA-10/12/20/21)
121
П-35 та модифікації
34 500 1 × 350 Кт –/(~17)
SSC-1B (SEPAL)
Ту-22M3
(BACKFIRE-C)
Су-24M/M2
(FENCER-D)
Су-34
(FULLBACK)
122
Додаток 6
НЕСТРАТЕГІЧНІ ЯДЕРНІ СИЛИ РОСІЇ (СВ)
Кількість
Боєголовки
припис.
9K79-1 «Точка-У»
ОТР-21
140 120 1 × 10 Кт –/(~140)
(SS-21 SCARAB
«Скарабей»)
119
500
9К720 «Искандер»
(SS-26 STONE 30 1 × 100 Кт –/(~30)
«Камень»)
123
Додаток 7
ГРАФІЧНІ ЗНАКИ
20kT
Місце застосування ядерної зброї із
супутньою інформацією (за наявності)
20 kT – потужність вибуху;
230822B FEB 2018 H
12 km H (high) – вид вибуху;
N 12 km – висота підриву;
MISSILE ENY MISSILE – ракета (засіб доставки);
4924742112 ENY (enemy) – противник (належність);
4924742112 – координата;
стрілка вказує напрямок вітру.
Місце застосування хімічної зброї із
251845B JAN 2018 NERVE супутньою інформацією (за наявності)
GAS GAS (TOXIN, RIOT) – тип речовини;
AIRCRAFT C ENY NERVE – тип ОР за фізіологічною дією;
AIRCRAFT – авіація (засіб доставки).
39267367725429
Місце застосування біологічної зброї із

181625B AUG 2018 PLAGUE супутньою інформацією (за наявності)
BIO EBOLA – назва хвороби;
TER B PLAGUE –чума;
ANTHRAX – сибірська виразка;
39242367125725 СHOLERA – холера;
TYPHUS – тиф;
TER – терорист (засіб доставки).
3 Місце (точка) інциденту із небезпечними

хімічними речовинами, що були у трьох
280800B NOV 2017 C шістдесяти тонних цистернах;
TIM (Toxic Industrial Material) –
60 TONS TANKS TIM токсичні промислові матеріали;
TANKS – цистерни.
39267367725429
Місце застосування артилерією противника

GB
230745B APR 2018 C отруйних речовин типу зарин у вказаний
час.
ARTILLERI
ENY
39427354725812
Місце знаходження (виявлення) носіїв

EBOLA FEVER збудника небезпечної інфекційної хвороби
B (точний час та координати уточнюються)
EBOLA FEVER – лихоманка Ебола.
BIO
124
Загальна позначка радіаційно небезпечного
об‟єкту (підприємства), що використовує
N (переробляє, зберігає) ядерні матеріали
(радіоактивні відходи).
Радіаційно небезпечний об‟єкт –

електростанція із ядерною енергетичною
установкою (реактором).
Радіаційно небезпечний об‟єкт –

склад із ядерними боєприпасами.
NUK
Хімічно небезпечний об‟єкт –

FERTILIZER підприємство хімічної промисловості;
FERTILIZER – добрива.

підприємство, що використовує у
PLASTIC
C виробництві небезпечні хімічні речовини;
PLANT – цех;
PLASTIC – пластик.
PLANT
склад на якому зберігаються хімічні
речовини (компоненти, реактиви).
CHEM
Біологічно небезпечний об‟єкт –
STIROL підприємство, що використовує у
B фармацевтичному виробництві біологічно
небезпечні компоненти,
у тому числі збудники інфекційних
захворювань.
Район хімічного зараження без деталізації за
відсутності достовірної інформації;
район радіаційного або біологічного
C зараження із відповідним символом;
за наявності часу та можливості район
піднімається жовтим кольором.
125
Підрозділ військ РХБ захисту
(перший взвод радіаційної, хімічної,
біологічної розвідки першої роти
1 1/44 44 окремого батальйону РХБ захисту)
Пост спостереження за радіаційною,
хімічною, біологічною обстановкою, що
виставлений підрозділом РХБ розвідки
Пост спостереження за радіаційною,

хімічною, біологічною обстановкою, що
виставлений спеціально підготовленим для
ведення радіаційної, хімічної розвідки
(спостереження) відділенням (екіпажем,
обслугою)
Відділення, що складає дозор радіаційної,

хімічної, біологічної розвідки
I Друга рота спеціальної обробки

44 окремого батальйону РХБ захисту
D (Decontamination) – обеззараження;
2
D 44
230600B APR 2018 DELTA Передовий пункт спеціальної обробки

231100B APR 2018 DCN «ДЕЛЬТА», що розгорнутий з шостої до
FTP одинадцятої години двадцять третього
квітня у вказаному місці
DCN (Decontamination) – обеззараження;
FTP (Forward Troop Point) – передовий
пункт.
24BDE
Запасний пункт спеціальної обробки
040700B MAY 2018
DCN 24 бригади, що розгорнутий у вказаному
ALT місці з сьомої години четвертого травня
DCN (Decontamination) – обеззараження;
ALT (Alternative) – запасний пункт.
X Другий бригадний пункт спеціальної

231500B AUG 2017 DCN обробки, що розгорнутий у визначений
2
232300B AUG 2017
період часу у вказаному місці
126
Другий взвод третьої роти
аерозольного маскування
44 окремого батальйону РХБ захисту
2
S 3/44
Рубіж аерозольного маскування
SMOKE
Район в якому в період із 7.45 по 8.10 ранку

SMOKE 28 лютого 2018 року здійснюється
280745BFEB- аерозольного маскування
280810BFEB18
Графічний знак засобу аерозольного

маскування (гранати, шашки, генератору)
127
Навчальне видання
Матвєєв Георгій Андрійович
Казмірчук Руслан Васильович, кандидат військових наук,
старший науковий співробітник
Хом’як Костянтин Михайлович
Ларіонов Володимир Валерійович
Мартинюк Іван Миколайович, кандидат біологічних наук
Шматов Євген Михайлович
Стаднічук Олена Миколаївна, кандидат хімічних наук
РАДІАЦІЙНИЙ, ХІМІЧНИЙ, БІОЛОГІЧНИЙ

ЗАХИСТ ПІДРОЗДІЛІВ
Наочний посібник
Редактор: Л.В. Актямова, Т.В. Животова, Н.С. Хмелюк

Коректор: О.М. Мінєєва
Комп‟ютерний набір і верстка: К.М. Хом’як, О.Р. Хамуляк
Підписано до друку
Формат
Ум. друк. арк..
Обл..-вид. арк.
Тираж
Замовлення
Видавець та виготовлювач – Національна академія сухопутних військ

імені гетьмана Петра Сагайдачного
79012, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32
тел.: (032) 258-44-12
Свідоцтво про внесення суб‟єкта видавничої справи до Державного

реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої
продукції ДК № 3939 від 14.12.2010 р.
128

РХБЗ наочний посібник

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

РХБЗ наочний посібник

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Г.А. Матвєєв, Р.В. Казмірчук, К.М. Хом’як, В.В.

РАДІАЦІЙНИЙ, ХІМІЧНИЙ, БІОЛОГІЧНИЙ

В.С. Кіцула, начальник організаційно-планового управління

Г.А. Матвєєв, Р.В. Казмірчук, К.М. Хом’як, В.В. Ларіонов,

К 25 Радіаційний, хімічний, біологічний захист

У наочному посібнику на основі вимог сучасних керівних

© Г.А. Матвєєв, Р.В. Казмірчук, К.М. Хом‟як, В.В. Ларіонов

Аналіз бойових дій останніх локальних війн і збройних

Використовує енергію, Використовує токсичну Використовує Використовує процеси і

ядерному вибуху хімічних речовин патогенних сутністю

Призначена для завдання масових втрат, руйнувань та зараження

Уражаючі фактори можуть тривалий час завдавати втрат

Володіє потужним морально-психологічним впливом

Широкий спектр засобів доставки

Великий ризик використання міжнародним тероризмом

ЗАХОДИ ТА ЗАСОБИ ЗАХИСТУ

НАДМАЛІ МАЛІ СЕРЕДНІ ВЕЛИКІ НАДВЕЛИКІ

≤ 1 кТ 1-10 кТ 10-100 кТ 100 кТ-1 МТ ˃1 МТ

ВИДИ ЯДЕРНИХ ВИБУХІВ

ВИСОТНИЙ ПОВІТРЯНИЙ НАЗЕМНИЙ ПІДЗЕМНИЙ НАДВОДНИЙ ПІДВОДНИЙ

Висота 10 км і На поверхні На поверхні Під

СВІТЛОВЕ РАДІАЦІЙНЕ ПРОНИКАЮЧА ЕЛЕКТРОМАГНІТНИЙ

ядерного вибуху світлової області, м

ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД СВІТЛОВОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ

ГАММА (γ) - НЕЙТРОННЕ (n) -

Потік гамма квантів. ПРОНИКАЮЧА

СТУПЕНІ ПРОМЕНЕВОЇ ХВОРОБИ

ПЕРШИЙ ДРУГИЙ ТРЕТІЙ ЧЕТВЕРТИЙ

Одужання наступає при

Коефіцієнт послаблення іонізуючого випромінювання деяких об’єктів

Відкриті щілини, траншеї, окопи (не дезактивовані) 3

Радіаційне зараження місцевості

АЛЬФА (α) - БЕТА (β) -

ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД РАДІАЦІЙНОГО ЗАРАЖЕННЯ МІСЦЕВОСТІ

БОЙОВІ ТОКСИЧНІ ХІМІЧНІ РЕЧОВИНИ

ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ ТОКСИНИ ФІТОТОКСИКАНТИ

ВИДИ БОЙОВОГО СТАНУ

Пара Аерозоль Краплі

Інгаляційне Шкіряно-резорбтивне Аліментарне

КЛАСИФІКАЦІЯ ОТРУЙНИХ РЕЧОВИН

Смертельної дії Ті, що тимчасово виводять

ЗА ФІЗІОЛОГІЧНОЮ ДІЄЮ НА ОРГАНІЗМ

ЗА ШВИДКІСТЮ НАДХОДЖЕННЯ ЗА ТРИВАЛІСТЮ ЗБЕРЕЖЕННЯ

Швидкодіючі Повільнодіючі Стійкі Нестійкі

Агрегатний Тверда Поро-

+10 ºС, 15 хв- 1-12 12-48 12-24

Пероральна 0,14 0,14 0,2 1-2 5-10 1 - - - - - - -

2 Р-5 Іприт Зайкова

6 Р-33 Радянський Ві-газ (VR. Аналог VX)

7 ВР-33 Згущений Ві-газ

9 ВР-35 Згущений зарин

13 РК-7 Суміш іприту та люїзиту

14 ВР-5 Згущений іприт Зайкова

15 ВР-55 Згущений зоман

16 ВР-43 Згущений люїзит

17 Р-65 Хлорбензальмалондинитрил (CS)

18 Р-78 Хинуклидил-3-бензалат (BZ)

19 ВР-16 Згущений іприт

20 ВРК-7 Суміш кисневого і сірчаного іпритів

21 ВР-74 Згущений іприт

ЗА ДІЄЮ НА ОРГАНІЗМ, ЩО УРАЖАЄТЬСЯ

ЗА РОЛЛЮ В ОРГАНІЗМІ ПРОДУЦЕНТА

Гербіциди Арборициди Дефоліанти Десиканти

Характеристика Ботулінічний токсин Стафілокововий токсин