Практика

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ
Методичні вказівки для проведення

практичних занять
студентам усіх спеціальностей
Обговорено і рекомендовано
на засіданні кафедри харчових технологій,
хімії і безпеки життєдіяльності
Протокол № 9
від “19“ квітня 2012р
Чернігів ЧДТУ 2012
1
Цивільний захист. Методичні вказівки для проведення практичних занять.
Студентам усіх спеціальностей/ Укл. Авер’янов Ф.І. - Чернігів: ЧДТУ, 2012р.-
с.122
Укладачі: Федір Іванович Авер’янов, старший викладач кафедри

харчових технологій, хімії і безпеки життєдіяльності ЧДТУ
Відповідальний за випуск: Ольга Іллівна Сиза, завідувач кафедри

харчових технологій, хімії і безпеки
життєдіяльності, доктор технічних наук,
професор
Рецензент: Вікторія Миколаївна Челябієва, доцент кафедри

харчових технологій, хімії і безпеки життєдіяльності,
кандидат технічних наук.
2
ЗМІСТ
Передмова 5
Практичне заняття 1 Моніторинг та визначення рівня небезпек
при НС 6
1.1 Визначення рівня надзвичайних ситуацій 6
1.1.1 Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання
інформації про їх загрозу або виникнення 6
1.1.2 Приклади для визначення рівня надзвичайної ситуації 7
1.2 Ідентифікація потенційно небезпечних підприємств 8
1.3 Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки за наявності на об’єкті
небезпечних речовин 10
1.3.1 Категорирование небезпечних речовин 10
1.3.2 Групи небезпечних речовин 11
1.4 Практичне визначення класу об’єкту підвищеної небезпеки 11
1.4.1 Коротка схема проведення ідентифікації ПНО 12
Практичне заняття 2 Практичні розрахунки пов’язані з вибухами

та пожежами
2.1 Загальні відомості 33
2.2 Визначення надлишкового тиску та ступеню руйнування будівель
та споруд при вибуху горючої речовини всередині приміщення 34
2.3 Вибухи горючої речовин ззовні приміщення(у відкритому просторі) 36
2.4 Визначення надлишкового тиску на певної відстані при вибуху
вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі 39
2.5 Розрахунок характеристик зони задимлення, що утворюється під час
пожеж 40
Практичне заняття 3 Оцінка прогнозованої радіаційної

обстановки
3.1 Загальні положення 46
3.2 Поняття про радіоактивність, іонізуючи випромінювання та їх
характеристики 47
3.3 Оцінка прогнозованої радіаційної обстановки 49
3.3.1Виявлення прогнозованої обстановки 51
3.3.2 Виявлення радіаційної обстановки при невідомому виході 52
активності зі зруйнованого реактора
3.3.3 Визначення дози опромінення в зонах зараження 53
3.3.4 Визначення дози опромінення при подоланні зон радіоактивного
зараження 54
3.3.5 Визначення часу початку перебування в зоні зараження 55
3.3.6 Визначення тривалості перебування в зонах зараження 55
3.3.6 Визначення втрат населення у залежності від отриманої
дози опромінення 56
3
Практичне заняття 4 Оцінка хімічної обстановки
4.1 Загрози хімічної небезпеки 69
4.2 Визначення масштабів зон зараження НХР 73
4.2.1 Визначення глибини зон хімічного зараження 73
4.2.2 Урахування впливу перешкод на шляху розповсюдження
хмари забрудненого повітря 77
4.2.3 Визначення площі зони хімічного зараження 81
4.3 Визначення тривалості дії НХР 82
4.4 Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об’єкту 82
4.5 Визначення можливих втрат населення в районах хімічного
зараження 82
4.6 Визначення часу перебування людей у засобах
індивідуального захисту 82
4.7 Довгострокове (оперативне) прогнозування 82
4.8 Аварійне прогнозування 84
Практичне заняття 5 Оцінка інженерної обстановки при

надзвичайних ситуаціях природного характеру
5.1 Короткі теоретичні відомості 93
5.2 Оцінка ступеню руйнування та розмірів зон руйнувань при землетрусі 95
5.2.1 Визначення розмірів зон руйнування при землетрусі 96
5.2.2 Визначення масштабів зон руйнувань в осередку землетрусу 97
5.2.3 Визначення ступеню руйнувань окремих будинків і споруд за
землетрусу певної інтенсивності 98
5.3 Оцінка інженерної обстановки при повені 100
5.3.1 Визначення параметрів хвилі прориву при руйнуванні гребель
водосховищ 101
5.4 Визначення ступеню ураження об’єкту і міста залежно від
ступеню руйнувань будинків та споруд 103
5.5 Визначення втрат населення і потреби в медичних формуваннях
для медичної допомоги ураженим, кількості особового складу
формувань та техніки для проведення аварійно – рятувальних робіт 104
Практичне заняття 6 Оцінка стійкості роботи промислового

підприємства за надзвичайних ситуацій
6.1 Загальні положення 108
6.2 Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання при дії
надлишкового тиску 109
6.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження 115
6.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження 117
4
Передмова
Рекомендації розроблено згідно з вимогам Закону “Про правові основи
цивільного захисту» і типової навчальної програми нормативної дисципліни
«Цивільний захист» для вищих навчальних закладів, затвердженої заступником
міністра освіти і науки, молоді та спорту України 31.03.2011р.
У методичних рекомендаціях надано практичний, теоретичний та
довідковий матеріал щодо розв’язування завдань з цивільного захисту,
спрямованих на визначення рівня надзвичайної ситуації згідно з постановою
Кабінету Міністрів України № 368 від 24 березня 2004р “Положення про
класифікацію надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за
їх рівнями ”, віднесення потенційно небезпечних об’єктів до об’єктів
підвищеної небезпеки, оцінки масштабів і параметрів зон ураження при
вибухах, пожежах, інших надзвичайних ситуаціях мирного часу, з оцінки
обстановки у зонах радіоактивного та хімічного зараження, при землетрусах,
повенях, оцінки стійкості функціонування промислових підприємств у НС.
Рекомендації призначені для використання викладачами предмету
“Цивільний захист ” та студентами, які вивчають цю дисципліну при підготовці
та проведенні занять. Можливе часткове використання рекомендацій при
вивченні інших предметів, у тому числі, “Безпека життєдіяльності ” та “Основи
охорони праці ”
Рекомендації також можуть бути використані в практичній роботі
керівним складом, робітниками, службовцями відділів з надзвичайних ситуацій,
штабів ЦО підприємств для удосконалення знань про надзвичайні ситуації і
методи їх оцінки.
5
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1
МОНІТОРИНГ ТА ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ НЕБЕЗПЕК ПРИ НС
1.1 Визначення рівня надзвичайних ситуацій

1.1.1 Приклади для визначення рівня надзвичайної ситуації
1.2 Ідентифікація потенційно небезпечних підприємств
небезпечних речовин
1.3.1 Категорирование небезпечних речовин
1.3.2 Групи небезпечних речовин
1.4 Практичне визначення класу об’єкту підвищеної небезпеки.
1.4.1 Коротка схема проведення ідентифікації ПНО
1.1 Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання

інформації про їх загрозу або виникнення
У процесі визначення рівня надзвичайної ситуації (НС) послідовно
розглядаються три групи факторів: територіальне поширення; розмір
заподіяних (очікуваних) економічних збитків та людських втрат;
класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій.
Встановлення факту віднесення аварійної події до рангу НС, визначення
виду та рівня НС проводиться у такій послідовності.
При настанні аварійної події оперативний черговий персонал об'єкта
сповіщає про неї постійному органу управління місцевого рівня ЄДСЗР, а
також відповідному, за підпорядкуванням, галузевому органу управління
місцевого регіонального чи загальнодержавного рівня.
Постійні органи повсякденного управління місцевого рівня ЄДСЗР та
вищевказані галузеві органи здійснюють першу оцінку аварійної події на її
відповідність вимогам віднесення до рангу НС.
З цією метою виконується цільовий пошук необхідної класифікаційної
картки, а вже в ній - схожої конкретної ознаки. У разі збігу або значної
схожості аварійної події хоч з однією з наведених у картці конкретних ознак
провадиться співставлення числових критеріїв цієї ознаки з реальною межею,
яка досягнута аварійною подією. При перевищенні хоч одного з критеріїв
аварійна подія заноситься до журналу НС і про це негайно сповіщаються орган
повсякденного управління регіонального рівня ЄДСЗР і регіональна структура
галузевих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, де також
вона реєструється в журналі НС під визначеним цифровим кодом з додаванням
в кінці літери «М» (місцева).
Навіть якщо параметри аварійної події досягли рівня встановленого в
класифікаційній картці першого критерію і це відносить НС лише до місцевого
рівня, контроль за її розвитком повинні забезпечити, одночасно готуючи
додаткові сили та засоби реагування до направлення в місце події, регіональні
органи управління ЄДСЗР. Це поширюється і на випадки, коли аварійна подія
сталася за межами конкретного об'єкта і тому з самого початку є місцевою.
6
При подальшому погіршенні ситуації і досягненні критеріїв, що визначені
у колонці термінового сповіщення, НС переходить до регіонального рівня
управління, який повинен взяти на себе відповідальність за своєчасне, повне і
адекватне реагування на НС і терміново сповістити про НС органи
повсякденного управління державного рівня ЄДСЗР (оперативно-чергові
служби МНС України, галузевих міністерств та інших центральних органів
виконавчої влади). У цей період НС заноситься до журналу НС державного
рівня під визначеним цифровим кодом з додаванням в кінці літери «Р»
(регіональна). Одночасно змінюється літера в коді у всіх журналах інших
рівнів управління. З цього моменту контроль за її розвитком повинні
забезпечити, одночасно готуючи додаткові сили та засоби реагування до
направлення в місце події, органи управління державного рівня ЄДСЗР.
Відповідальність за своєчасне, повне і об'єктивне інформування
координаційних органів управління державного рівня ЄДСЗР покладена
Кабінетом Міністрів України на галузеві міністерства та інші центральні органи
виконавчої влади, якими розроблені та узгоджені відповідні класифікаційні
картки.
У разі подальшого погіршення ситуації і досягнення критеріїв, що
визначені в останньому стовпчику картки, НС переходить до державного рівня
управління, органи якого з цього моменту беруть на себе відповідальність за
своєчасне, повне та адекватне реагування на НС. У журналах реєстрації всіх
рівнів знову і вже остаточно змінюється літера у визначеному цифровому коді з
«Р» на «Д» (державна).
У разі, якщо прояви аварії (катастрофи) можуть бути віднесені до різних
галузей або конкретних видів НС, остаточне рішення щодо її класифікації
приймає комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних
ситуацій на тому рівні, до якого належить ситуація.
Рівень ситуації визначають згідно з “Положенням про класифікацію
надзвичайних ситуацій в Україні”, воно затверджено постановою Кабінету
Міністрів України № 368 від 24 березня 2004р. Відповідно до територіального
поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості
людей, які загинули, визначають чотири рівні надзвичайних ситуацій –
державний, регіональний, місцевий та об’єктовий.
1.1.1 Приклади для визначення рівня надзвичайної ситуації

Приклад 1.1 Визначити рівень НС, якщо вона охопила 4 райони області,
кількість загиблих – 6, потерпілих 24 чол., а збитки перевищили 21 тис.
мінімальних розмірів заробітної плати.
Розв’язування: За територіальною ознакою ситуація належить до
регіонального рівня. За кількістю постраждалих рівень місцевий, за загиблими
ситуацію можна було би віднести до державного рівня, однак збитки не
підтверджують державний рівень ситуації. Таким чином ситуація відноситься
до регіонального рівня.
7
Приклад 1.2 При вибуху природного газу у житловому будинку загиблі
15 людей, постраждалих 26, збитки перевищили 60 тис. мін. розмірів заробітної
плати, будинок зруйнований практично повністю.
Розв’язування: За кількістю загиблих ситуація відноситься до
державного рівня. Кількість постраждалих та збитки не можуть зменшити
рівень ситуації.
Приклад 1.3 При дорожньо – транспортній пригоді загиблі 14 людей.
Визначити рівень надзвичайної ситуації.
Розв’язування: За кількістю загиблих ситуація відноситься до
державного рівня. Однак ситуація пов’язана з ДТП, тож рівень зніжується на
два рівня до місцевого.
1.2 Ідентифікація потенційно небезпечних підприємств

Головною функцією органів державної виконавчої влади, адміністрації
підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності
господарювання у разі виникнення НС є захист населення та організація його
життєзабезпечення.
Заходи щодо захисту населення плануються та проводяться по всіх
районах, населених пунктах, охоплюють усе населення. Водночас характер і
зміст захисних засобів встановлюється залежно від ступеня загрози місцевих
умов з урахуванням важливості виробництва для безпеки населення, інших
економічних та соціальних чинників. З цією метою міста розподіляються за
групами важливості, а об'єкти - за категоріями стосовно засобів захисту
населення у разі надзвичайної ситуації. Цей розподіл здійснює Кабінет
Міністрів України на підставі ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів.
При ідентифікації використовується Методика ідентифікації потенційно
небезпечних об'єктів.
Для міст встановлені наступні групи: особливої важливості; першої
групи; другої групи; третьої групи.
Для підприємств та організацій встановлені наступні категорії:
особливої важливості; першої категорії; другої категорії.
При ідентифікації небезпек треба виходити з принципу «все впливає на
все», тобто джерелом небезпеки може бути все живе і неживе, а підлягати
небезпеці також може все живе і неживе.
Найбільш небезпечна ситуація для людини виникає за таких умов:
- небезпека реально існує;
- людина знаходиться в зоні дії небезпеки;
- людина не має достатніх засобів захисту, не використовує їх або ці
засоби неефективні.
Ідентифікація небезпечних об’єктів провадиться на основі критеріїв, що
враховують:
- кількість і види(категорію) небезпечних речовин, що застосовуються на
об’єкті;
- умови(температуру і тиск), за яких ці речовини зберігаються або
використовуються;
8
- порогову кількість небезпечної речовини;
Основні терміни щодо ідентифікації:
суб'єкт господарської діяльності - юридична або фізична особа, у
власності або у користуванні якої є хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки;
об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються,
виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або
кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює
або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти
як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення
надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;
небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна,
горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження
(біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і
тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я
людей та довкілля;
порогова маса небезпечних речовин - нормативно встановлена маса
окремої небезпечної речовини або категорії небезпечних речовин чи сумарна
маса небезпечних речовин різних категорій;
ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки - порядок визначення
об'єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об'єктів;
потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому можуть
використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи
транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші
об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення
аварії;
аварія на об'єкті підвищеної небезпеки (далі - аварія) - небезпечна
подія техногенного характеру, що виникла внаслідок змін під час експлуатації
об'єкта підвищеної небезпеки (наднормативний викид небезпечних речовин,
пожежа, вибух тощо) і яка спричинила загибель людей чи створює загрозу
життю і здоров'ю людей та довкіллю на його території і/або за його межами;
транскордонний вплив аварії - шкода, заподіяна населенню та довкіллю
однієї держави внаслідок аварії, яка сталася на території іншої держави;
Ідентифікація передбачає аналіз структури об'єктів господарської
діяльності та характеру їх функціонування для встановлення факту наявності
або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати
виникнення НС, а також визначення рівнів можливих НС.
У процесі ідентифікації розглядаються і ураховуються внутрішні і
зовнішні чинники небезпеки.
Внутрішні чинники небезпеки характеризують небезпечність будов,
споруд, обладнання, технологічних процесів об'єкта господарської діяльності та
речовин, що виготовляються, переробляються, зберігаються чи
транспортуються на його території. Зовнішні чинники небезпеки безпосередньо
не пов'язані з функціонуванням об'єкта господарської діяльності, але можуть
ініціювати виникнення НС на ньому та негативно впливати на її розвиток
(природні явища та аварії на об'єктах, які розташовані поблизу).
9
небезпечних речовин
1.3.1 Категорирование небезпечних речовин

Для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки до небезпечних речовин
за їх властивостями відносяться такі категорії речовин:
1) горючі (займисті) гази, у тому числі:
 горючі (займисті) стиснуті гази;
 горючі (займисті) зріджені гази під тиском;
 горючі (займисті) кріогенне зріджені гази;
2) горючі рідини;
3) горючі рідини, перегріті під тиском.
Якщо рідина являє собою суміш горючих рідин, за температуру кипіння при
атмосферному тиску береться температура википання половини маси рідини.
Якщо даних про таку температуру немає, за температуру кипіння береться
температура на початку кипіння суміші (фракції).
4) вибухові речовини:
- речовини або суміші речовин, які, згораючи в режимі детонації, утворюють
ударну хвилю в повітрі;
- речовини або суміші речовин, екзотермічні реакції з якими у режимі
детонації, дефлаграції або теплового вибуху в оболонці призводять до
руйнування цієї оболонки з утворенням ударної хвилі в повітрі та розкиданням
уламків.
Вибухові речовини поділяють на ініціюючі (первинні), бризантні (вторинні)
та піротехнічні.
 Ініціюючі (первинні) вибухові речовини - речовини, які під впливом
теплових або механічних зовнішніх факторів здатні до швидкого
хімічного перетворення з виділенням тепла і газоподібних продуктів.
 Бризантні (вторинні) вибухові речовини - речовини, які під впливом
ініціюючих вибухових речовин або значних теплових чи механічних
зовнішніх факторів здатні до хімічного перетворення з виділенням тепла і
газоподібних продуктів.
 Піротехнічні суміші - композиції на основі окислювача та горючої
речовини з різними функціональними домішками, що здатні під впливом
ініціюючих вибухових речовин або під значним впливом зовнішніх
факторів до екзотермічних реакцій із світловим, тепловим, звуковим,
реактивним або димовим (зокрема сльозогінним) ефектом;
5) речовини-окисники - речовини 5 класу небезпеки, у тому числі:
- речовини, які підтримують горіння, викликають та/або сприяють
спалахуванню інших речовин у результаті екзотермічної окисно-відновної
реакції, температура розкладання яких не перевищує 65 град. С, та/або час
горіння суміші окисника яких з органічною речовиною (дубовою тирсою) не
10
перевищує часу горіння еталонного окисника з дубовою тирсою (наприклад
перманганат калію, бромат калію, перхлорат калію тощо);
- органічні пероксиди (речовини з двовалентною структурою кисню, які
можуть вважатися похідними пероксиду водню).
До цієї категорії відносяться речовини, які підтримують процес горіння
(наприклад кисень, озон, оксиди азоту та інші речовини в зрідженому стані);
6) високотоксичні та токсичні речовини - речовини, які мають властивості,
зазначені в таблиці.
Таблиця 1.1 – Характеристики високотоксичних і токсичних речовин
Клас речовини ГДК у Середня Середня Середня Дискримін
повітрі смертельна смертельна смертельна уюча доза
робочої доза LD(50) доза (LD(50) концентраці міліграмів
зони, при при впливі на я (LD(50) у на на 1 кг
міліграмів потраплянні шкіру, повітрі ваги тіла
на 1 куб. в шлунок, міліграмів на міліграмів
метр мілігр. на1 1 кг ваги тіла на 1 куб.
кг ваги тіла метр
1 клас - менш як 0,1 менш як 15 менш як 100 менш як менш як 5
високотоксична 500
11 клас - 0,1-1 15-150 100-500 500-5000 5

токсична
7) речовини, які становлять небезпеку для довкілля (високотоксичні для
водних організмів)
Таблиця 1.2 – Характеристики речовин високотоксичних для водних організмів
Смертельна Ефективна концентрація Інгібуюча концентрація
концентрація (LC(50), EC(50) при впливі на (IC(50) при впливі на
при впливі на рибу дафнії протягом48 водорості протягом72
протягом 96 годин, годин, міліграмів на1 годин, міліграмів на1
міліграмів на 1 літр літр літр
не більш як 10 не більш як 10 не більш як 10
1.3.2 Групи небезпечних речовин

За видами аварій, що можуть статися виходячи з властивостей
небезпечних речовин, та за впливом вражаючих факторів цих аварій категорії
небезпечних речовин об'єднуються в групи:
група 1 (вибух) - горючі (займисті) гази, горючі рідини, перегріті під тиском,
ініціюючі (первинні), бризантні (вторинні) та піротехнічні вибухові речовини,
речовини-окислювачі, речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з
виділенням горючих та/або вибухонебезпечних чи токсичних газів;
група 2 (пожежа) - горючі (займисті) гази, горючі рідини, горючі рідини,
перегріті під тиском, речовини-окисники, а також речовини, які вступають у
бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих та/або вибухонебезпечних чи
токсичних газів;
11
група 3 (шкідливі для людей і довкілля) - високотоксичні речовини, токсичні
речовини, речовини, які становлять небезпеку для довкілля (високотоксичні для
водних організмів), речовини, які становлять небезпеку для довкілля (токсичні
для водних організмів) та/або можуть здійснювати довгостроковий негативний
вплив на водне середовище, а також речовини, які вступають у бурхливу
реакцію з водою з виділенням горючих та/або вибухонебезпечних чи токсичних
газів.
Індивідуальними небезпечними речовинами вважаються речовини та
суміші речовин, для яких встановлено значення нормативів порогових мас, що
відрізняються від значень нормативів порогових мас тих категорій, до яких ці
речовини можна віднести за їх властивостями.
1.3.3 Встановлення класу небезпеки потенційно небезпечного об’єкту

Потенційно небезпечний об'єкт вважається об'єктом підвищеної
небезпеки відповідного класу у разі, коли значення сумарної маси небезпечної
або декількох небезпечних речовин, що використовуються або виготовляються,
переробляються, зберігаються чи транспортуються на об'єкті, дорівнює або
перевищує встановлений норматив порогової маси.
У разі коли відстань між потенційно небезпечними об'єктами за
адміністративною ознакою не досягає 500 метрів, вони вважаються одним
потенційно небезпечним об'єктом.
У разі коли до складу потенційно небезпечного об'єкта за
адміністративною ознакою входять дільниці, відділення або окремі установки з
небезпечними речовинами, що знаходяться на відстані понад 500 метрів одна
від одної, вони вважаються окремими потенційно небезпечними об'єктами.
Під час проведення ідентифікації для кожного потенційно небезпечного
об'єкта розраховується сумарна маса кожної небезпечної речовини із
зазначених у нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речовин
або кожної небезпечної речовини, яка за своїми властивостями може бути
віднесена до будь-якої категорії або до декількох категорій небезпечних
речовин згідно із зазначеними нормативами.
У разі коли небезпечна речовина може бути віднесена одночасно до
кількох категорій небезпечних речовин, використовується значення речовини
у тій категорії, в якій її порогова маса найменша.
У разі коли сумарна маса жодної індивідуальної небезпечної речовини
або небезпечної речовини будь-якої категорії не перевищує 1 відсотка
порогової маси небезпечних речовин другого класу, об'єкт не відноситься до
об'єктів підвищеної небезпеки.
За сумарну масу небезпечної речовини береться:
1) для сховищ (резервуарів) - сумарна маса небезпечної речовини, що може в
них знаходитися при повному завантаженні відповідно до технологічного
регламенту, проектної або іншої документації.
2) для технологічних установок - максимальна сумарна маса, що може
знаходитися в апаратах і трубопроводах відповідно до технологічного
регламенту, умов процесу та правил експлуатації;
12
3) для обладнання колонного типу - сумарна маса небезпечної речовини при
максимальному рівні рідини на тарілках.
4) для лінійної частини магістральних нафтопровідних,
нафтопродуктопровідних та інших трубопровідних систем для
транспортування рідких небезпечних речовин - сумарна маса небезпечної
речовини, що міститься у лінійній частині трубопроводу між двома запірними
пристроями, і сумарна маса, що може виділитися протягом часу, встановленого
для виявлення витоку речовини та здійснення перекриття запірних пристроїв, а
для внутрішньозаводських трубопроводів - сумарна маса небезпечної речовини
у всьому трубопроводі.
5) для систем постачання природного газу до населених пунктів та
адміністративних районів - сумарна маса природного газу, що міститься в
системі за умови дотримання проектного значення тиску.
Потенційно небезпечний об'єкт відноситься до об'єктів підвищеної
небезпеки 1 класу, якщо сумарна маса хоча б однієї індивідуальної небезпечної
речовини або небезпечної речовини однієї категорії на потенційно
небезпечному об'єкті, дорівнює пороговій масі небезпечних речовин 1 класу
або перевищує таку масу.
У разі коли сумарна маса жодної індивідуальної небезпечної речовини або
небезпечної речовини будь-якої категорії не перевищує порогову масу
небезпечних речовин 1 класу, за її властивостями визначаються категорії, до
яких вона може бути віднесена.
Якщо індивідуальна небезпечна речовина за своїми властивостями може
бути віднесена до кількох категорій, її сумарна маса враховується під час
визначення сумарної маси небезпечних речовин у кожній категорії, до якої вона
може бути віднесена.
Порогову масу небезпечних речовин однієї групи або категорії
визначають за формулою:
QПГК = і/ і/ Q і
де QПГК - порогова маса небезпечних речовин однієї групи або категорії;
qi - сумарна маса небезпечної речовини або категорії небезпечної речовини,
що перебуває на об'єкті;
Qi - норматив порогової маси небезпечної речовини або категорії небезпечної
речовини відповідного класу;
i - змінюється від 1 до n, де n - загальна кількість індивідуальних небезпечних
речовин та категорій небезпечних речовин.
Розрахунок значення порогової маси небезпечних речовин однієї

категорії або групи для 1 класу проводиться з використанням значення Q i для 1
класу, а для 2 класу - з використанням значення Qi для 2 класу.
Якщо речовина належить за своїми властивостями також до однієї з
категорій речовин визначення QПГК здійснюється з урахуванням порогової маси
для індивідуальної небезпечної речовини.
небезпеки 1 класу, якщо сумарна маса небезпечних речовин хоча б однієї
13
категорії дорівнює пороговій масі небезпечних речовин 1 класу цієї категорії
або перевищує таку масу.
У разі коли сумарна маса небезпечних речовин жодної категорії не
перевищує порогову масу небезпечних речовин 1 класу для цієї категорії, за
властивостями індивідуальних небезпечних речовин і категорій небезпечних
речовин визначаються групи, до яких вони можуть бути віднесені. Порогова
маса небезпечних речовин зазначених груп розраховується згідно з
вищенаведеною формулою.
Якщо небезпечна речовина за своїми властивостями може бути віднесена
до кількох груп, її сумарна маса враховується у кожній групі, до якої вона може
бути віднесена.
У разі коли небезпечна речовина може бути віднесена одночасно до
кількох груп небезпечних речовин, під час визначення класу небезпеки
використовується зазначення речовини у тій групі, де її розрахована порогова
маса найменша.
небезпеки 1 класу, якщо сумарна маса небезпечних речовин хоча б однієї групи
дорівнює пороговій масі небезпечних речовин 1 класу для цієї групи або
перевищує таку масу.
Якщо сумарні маси всіх індивідуальних небезпечних речовин, категорій
або груп небезпечних речовин менші за нормативи порогової маси небезпечних
речовин 1 класу, але хоча б одна з них дорівнює нормативу порогової маси
небезпечних речовин 2 класу або перевищує їх, потенційно небезпечний об'єкт
відноситься до об'єктів підвищеної небезпеки 2 класу.
Якщо сумарні маси всіх індивідуальних небезпечних речовин, категорій
або груп небезпечних речовин менші за нормативи порогової маси небезпечних
речовин 2 класу потенційно небезпечний об'єкт не відноситься до об'єктів
підвищеної небезпеки.
У разі коли найменша відстань від елементів потенційно небезпечного
об'єкта до елементів селитебної території або промислових об'єктів не
перевищує 500 метрів для небезпечних речовин 1 і 2 групи і 1000 метрів для
небезпечних речовин 3 групи, пороговою масою вважається маса небезпечних
речовин, визначена за формулою: Qir = Qi *(R x / RП)2 ,
де Qir - порогова маса небезпечних речовин;
Q i - встановлений або розрахований згідно з пунктом 10 цього Порядку
норматив порогової маси 2 класу;
Rx - відстань від потенційно небезпечного об'єкта до межі найближчого
елемента селитебної території або промислового об'єкта;
RП - гранична відстань від потенційно небезпечного об'єкта до
найближчого промислового об'єкта або елемента селитебної території,
починаючи з якої проводиться перерахунок нормативу порогової маси (для
речовин 1 і 2 групи RП дорівнює 500 метрів, для речовин 3 групи R П дорівнює
1000 метрів).
У разі коли Qir менше 1 відсотка встановленого або розрахованого
нормативу порогової маси 2 класу, порогова маса приймається рівною 1
14
відсотку незалежно від відстані потенційно небезпечного об'єкта до елементів
селитебної території.
У разі коли найменша відстань від елементів потенційно небезпечного
об'єкта до елементів селитебної території або промислових об'єктів не досягає
500 метрів для небезпечних речовин 1 і 2 групи та 1000 метрів для речовин 3
групи і сумарна маса хоча б однієї з усіх видів небезпечних речовин або хоча б
однієї категорії чи групи небезпечних речовин дорівнює пороговій масі
небезпечних речовин 2 класу або перевищує таку масу, потенційно
небезпечний об'єкт відноситься до об'єктів підвищеної небезпеки 2 класу, а
якщо менша - потенційно небезпечний об'єкт не відноситься до об'єктів
1.4 Практичне визначення класу об’єкту підвищеної небезпеки.
1.4.1 Коротка схема проведення ідентифікації ПНО

- Виявить характер розміщення ПНО відносно місцевості( виявить на якої
території знаходиться об'єкт - виробничої, селітебної або ландшафтно -
рекреаційної, визначити відстань до міст скупчення людей, транспортних
магістралей);
- Визначити можливі джерела виникнення надзвичайної ситуації, наявну
кількість небезпечних та токсичних речовин;
- Визначити чи відносяться речовини до індивідуальних небезпечних, чи
ні, визначити до яких категорій та груп відносяться небезпечні та токсичні
речовини;
- Розрахувати загальну масу кожної індивідуальних речовин, оскільки
речовина може задаватися об’ємом;
- Порівняти загальну масу кожної індивідуальної речовини з пороговими
масами індивідуальних речовин для 1 класу – якщо загальна маса
індивідуальної речовини більш або дорівнює порогової – об’єкт відноситься до
об’єкта підвищеної небезпеки 1 класу. В противному випадку.
- Розрахувати загальну масу небезпечних речовин у кожної з 9 категорій,
включаючи в загальну суму і загальні суми всіх індивідуальних небезпечних
речовин що відносяться до цій категорії;
- Розрахувати загальну порогову масу для кожної категорії та групи для
першого та другого класу небезпек;
- Порівняти загальну масу речовини за кожну категорією з пороговою
масою небезпечних речовин для цих категорії для першого класу – якщо
загальна маса більш або дорівнює порогової – об’єкт відноситься до об’єкта
підвищеної небезпеки 1 класу. В противному випадку.
- Порівняти загальну масу речовини за кожною категорією з пороговою
масою кожної категорії для другого класу – якщо загальна маса більш або
дорівнює порогової – об’єкт відноситься до об’єкта підвищеної небезпеки 2
класу. В противному випадку.
- Розрахувати загальну масу небезпечних речовин за кожну групу;
15
- Порівняти загальну масу речовини за групою з пороговою масою за
групою для першого класу – якщо загальна маса більш або дорівнює порогової
– об’єкт відноситься до об’єкта підвищеної небезпеки 1 класу. В противному
випадку.
групою для другого класу – якщо загальна маса більш або дорівнює порогової –
об’єкт відноситься до об’єкта підвищеної небезпеки 2 класу.
- Порівняти відстань від ПНО до місць скупчення людей, якщо відстань
менша за нормативну(500м для 1 і 2 групи небезпечних речовин і 1000 м для 3
групи) провести розрахунок порогових мас небезпечних речовин за відстанню;
відстанню для першого класу – якщо загальна маса більш або дорівнює
порогової – об’єкт відноситься до об’єкта підвищеної небезпеки 1 класу. В
противному випадку.
відстанню для другого класу – якщо загальна маса більш або дорівнює
порогової – об’єкт відноситься до об’єкта підвищеної небезпеки 2 класу.
В противному випадку об’єкт не відноситься до об’єктів підвищеної
небезпеки.
Приклад 1.6 На підприємстві в ємності зберігається під тиском 500м 3

аміаку. Треба провесті ідентифікацію підприємства. Відстань об’єкту до межі
селитебної території 200 м. Ємність заповнюється на 90% об’єму. Визначити,
чи відноситься об’єкт до об’єкту підвищеної небезпеки.
Рішення: для аміаку значення порогової маси індивідуальної небезпечної
речовини знаходимо за додатком 2(500 і 50 т. для 1 та 2 класу небезпеки).
- визначаємо масу небезпечної речовини:
М = (500* 0.681 * 0.9) = 306т.
Порівнюючи загальну масу речовини з пороговим значенням речовин
для 1 та 2 класу ми віднесемо об’єкт до 2 класу небезпеки за масою небезпечної
речовини.
Відстань від селитебної території дорівнює 200м.
Визначимо, чи е підприємство об’єктом підвищеної небезпеки за
територією.
Порогова маса за територією для 1 класу розраховується наступним
чином:
Qir = Qi *(R x / RП)2 =5000* (200/ 1000)2 = 200 тон
Порогова маса за територією для 2 класу:
Qir = Qi *(R x / RП)2 =500* (200/ 1000)2 = 20 т.
Порівнюючи порогову масу небезпечної речовини за відстанню зі
загальною масою речовини робимо висновок, що об’єкт відноситься до об’єкту
підвищеної небезпеки 1 класу.
Приклад 1.7 На складі пальних матеріалів підприємства зберігаються 4 ємності

з розчинниками – метанолом, толуолом, бензолом та ацетоном. Місткість
16
ємностей 50 м3 . Максимальна заповнюваність ємностей – 90%. Відстані складу
від виробничих цехів 300м. Визначити, чи є підприємство об’єктом підвищеної
небезпеки та його клас.
Розв’язування:
- Визначаємо, чи є серед розчинників індивідуально небезпечні – так,
метанол.
- Визначаємо категорію, порогову масу та групу для кожної речовини, а
також густину і розраховуємо масу. Усе це у таблиці 1.3
Таблиця 1.3 – Кількісні характеристики речовин
Речовина Порогова маса, тон Густина, Маса, Категорія група
1 клас 2клас т/ м3 тон
Метанол 5000 500 1.32 59.4 2 2
Ацетон 50000 5000 2.4 108 2 2
Бензол 50000 5000 3.32 149.4 2 2
Толуол 50000 5000 3.84 172.8 2 2
- Для індивідуальної небезпечної речовини - метанолу порівнюємо масу з

пороговими масами для 1 і 2 класу, вона менша. Робимо висновок, що за
індивідуальною небезпечною речовиною об’єкт не відноситься до об’єкту
Визначаємо небезпечність об’єкту за категоріями небезпечних речовин. Усі
речовин відносяться до 2 категорії.
- Загальна їх маса: М = 59.4 + 108 +149.4+172,8 = 489.6 т.
Розрахуємо загальну предельну масу для небезпечних речовин 1 класу за
формулою:
QПГК 1 = і/ і/ Qі)= (59.4 + 108 +149.4+172,8)/( 59.4/5000 + 108/50000
+149.4/50000+172,8/50000) = (489.6* 50000)/1024.2 = 23901.582 т.
За 2 категорією об’єкт не відноситься до 1 класу небезпеки.
Загальна предельна маса небезпечних речовин для 2 класу:
QПГК 2 = і / і/ Qі = (59.4 + 108 +149.4+172,8)/( 59.4/500 + 108/5000
+149.4/5000+172,8/5000) = 2390,158т.
За категорією об’єкт не відноситься до 2 класу небезпеки.
Визначаємо небезпечність об’єкту за відстанню складу(хранилища)

небезпечних речовин до межі виробничої території. Для небезпечних речовин 1
і 2 класу небезпечна відстань складу від міст скупчення людей повинна бути
500м. У нашому випадку – відстань 300м.
Порогова маса за територією для 1 класу розраховується наступним чином:
Qir = Qi *(R x / RП)2 =23901.582* (300/ 500)2 = 8604,57 тон
Порогова маса за територією для 2 класу:
Qir = Qi *(R x / RП)2 = 2390,158* (300/ 500)2 = 86,0457т.
Порівнюючи порогову масу небезпечної речовини за відстанню зі загальною
масою речовини робимо висновок, що об’єкт відноситься також до об’єкту
підвищеної небезпеки 2 класу.
17
Таблиця 1.4 - Нормативи порогових мас деяких індивідуальних небезпечних речовин
Найменування індивідуальної Порогова маса, тонн Категорії та групи, до
небезпечної яких може бути
речовини віднесена речовина
1 клас 2 клас категорія група
1 2 3 4 5
Алкіли свинцю 50 5 2, 3, 7, 9 1, 2, 3
Аміак 500 50 1, 8 1, 3
Амонію нітрат 2500 350 5 1
Амонію нітрат (добрива) 5000 1250 5 1
Арсенатний ангідрид, 2 1 7, 8, 9 3
арсенатна кислота та/або її солі
Арсенітний ангідрид, арсенітна 0,1 7, 8, 9 3
кислота та/або її солі
Арсеновмісний водень (арсін) 1 0,2 1, 7, 9 1, 2, 3
Ацетилен 50 5 1 1, 2
Берилій та його сполуки у 0,01 3, 7 2, 3
перерахунку на берилій
Бром 50 20 6, 8, 9 1, 2, 3
Водень 50 5 1 1, 2
Вугільної кислоти 0,75 0,3 8 3
дихлорангідрид (фосген)
Етилену оксид 50 5 1, 5, 8 1, 2
Кисень 2000 200 6 1, 2
Метанол 5000 500 2, 3, 9 1, 2, 3
Метилізоціанат 0,15 2, 3, 7 1, 2, 3
4,4-метилен-біс(2-хлоранілін) 0,01 3, 7, 9 1, 2, 3
та/або солі в
порошкоподібному стані
Нікелеві 1 7 3
сполуки(дрібнодисперсний
порошок), монооксид нікелю,
діоксид |нікелю, триоксид
нікелю, сульфід нікелю (II),
сульфід нікелю (III)
Поліхлоридні дибензофурани 0,001 7, 9 3
та поліхлоридні
дибензодіоксини(включаючи
ТХДД), розраховані із
застосуванням коефіцієнта
токсичного еквіваленту ТХДД
Пропілену оксид 50 5 2, 3, 8 1, 2
Сірки діоксид 250 25 1 1, 2
1 2 3 4
Продовження 5
таблиці 1.4
Сірки триоксид 75 7,5 8 3
Сірководень 50 5 1, 8 1, 2
Толуїдиндиізоціонат 100 10 3, 7 1, 2, 3
Формальдегід (концентрація 50 5 1, 8, 9 1, 2, 3
понад 90 відсотків)
Фосфористий водень (фосфін) 1 0,2 7, 9 3
Хлор 25 10 6, 8 1, 2
Хлороводень (зріджений газ) 250 25 8, 9 3
Канцерогени: 4-амінобіфеніл 0,001 7, 9 3
та/або його солі, бензидин
|та/або його солі,
бі(хлорметиловий) ефір,
хлорметилметиловий ефір
диметилкарбамілхлорид,
диметилнітрозомін,
гексаметилфосфористий
триамід2-нафтиламін та/або
його солі, 1,3-пропансултон-4-
нітродифеніл
Таблиця 1.5 – Нормативи порогових мас небезпечних речовин за категоріями
Номе Найменування категорії небезпечних Порогова Групи, до яких може

р речовин маса, тонн бути віднесена
катег 1 клас 2 клас речовина відповідної
орії категорії
1 2 3 4 5
1 Горючі (займисті) гази 200 50 1, 2
2 Горючі рідини 50 000 5 000 2
3 Горючі рідини, перегріті підтиском 200 50 1, 2
4 Ініціюючі (первинні) вибухові речовини 50 10 1
5 Бризантні (вторинні) та піротехнічні 200 50 1
вибухові речовини
6 Речовини-окисники 200 50 1, 2
7 Високотоксичні речовини 20 5 3
8 Токсичні речовини 200 50 3
9 Речовини, які становлять небезпеку 500 200 3
для навколишнього природного
середовища(високотоксичні для водних
організмів) та/або можуть здійснювати
довгостроковий негативний вплив на
водне середовище
1 2 3 4 5
19
10 Речовини, які вступають у бурхливу 200 50 1, 2, 3таблиці 1.5
Продовження
реакцію з водою з виділенням горючих
та/або вибухонебезпечних чи
токсичних газів
Таблиці 1.6 - КЛАСИФІКАЦІЯ надзвичайних ситуацій (згідно з державним

класифікатором надзвичайних ситуацій ДК 019-2001
------------------------------------------------------------------
|Код НС | Назва НС |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10000 |НС ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10100 |Аварії (катастрофи) на транспорті |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10110 |Аварії на транспорті з викиданням (загрозою викидання) |
| |небезпечних та шкідливих речовин |
|-------+--------------------------------------------------------|
| |БНР |
|-------+--------------------------------------------------------|
| |НХР |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10114 |Аварії на транспорті із загрозою розливання |
| |пально-мастильних матеріалів |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10130 |Аварії на залізницях, у тому числі в метрополітені, з |
| |тяжкими наслідками (катастрофи) |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10140 |Аварії на водному транспорті |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10141 |Аварії риболовецьких і рибопромислових суден |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10142 |Аварії нафтоналивних суден з загрозою розливання |
| |пально-мастильних матеріалів |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10143 |Аварії на суднах для перевезення хімічних речовин |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10144 |Аварії пасажирських суден |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10151 |Авіаційні катастрофи в аеропортах та населених пунктах |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10160 |Аварії на автодорожньому транспорті |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10161 |Аварії автодорожнього транспорту на шляхах |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10162 |Аварії автодорожнього транспорту на мостах, у тунелях, |
| |на залізничних переїздах |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10170 |Аварії на трубопроводах |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10171 |Аварії на магістральних газопроводах |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10172 |Аварії на нафтопроводах та продуктопроводах |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10180 |Аварії на міському транспорті |
Продовження таблиці
|-------+--------------------------------------------------------| 1.6
|10181 |Аварії на міському електротранспорті |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10182 |Аварії на іншому міському пасажирському транспорті |
20
|-------+--------------------------------------------------------|
|10200 |Пожежі, вибухи |
|-------+--------------------------------------------------------|
|12010 |Пожежі, вибухи у будівлях та спорудах |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10211 |Пожежі, вибухи у спорудах, на комунікаціях та |
| |технологічному обладнанні промислових об'єктів |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10212 |Пожежі, вибухи у будівлях та спорудах нежитлового |
| |призначення |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10220 |Пожежі, вибухи на об'єктах розвідування, видобування, |
| |перероблення, транспортування та зберігання |
| |легкозаймистих, горючих, а також вибухових речовин |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10230 |Пожежі, вибухи на транспорті |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10231 |Пожежі, вибухи на залізницях |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10240 |Пожежі, вибухи у шахтах, підземних та гірничих |
| |виробітках |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10250 |Пожежі на радіаційно, хімічно та біологічно небезпечних |
| |об'єктах без викидання (виливання) небезпечних речовин |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10260 |Лісові пожежі техногенного характеру |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10300 |Аварії з викиданням (загрозою викидання) НХР на інших |
| |об'єктах (крім аварій на транспорті) |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10310 |Аварії з викиданням (загрозою викидання), утворення та |
| |розповсюдження НХР під час їх виробництва, перероблення |
| |або зберігання (захоронення) |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10320 |Аварії з викиданням (загрозою викидання) БНР на |
| |підприємствах промисловості і в науково-дослідних |
| |установах |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10400 |Наявність у навколишньому середовищі шкідливих |
| |(забруднювальних) речовин понад ГДК |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10410 |Наявність у ґрунті шкідливих (забруднювальних) речовин |
| |понад ГДК |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10420 |Наявність у повітрі шкідливих (забруднювальних) речовин |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10421 |Наявність в атмосферному повітрі шкідливих |
| |(забруднювальних) речовин понад ГДК |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10422 |Наявність у повітрі підземних та гірничих виробіток |
| |шкідливих (забруднювальних) речовин понад ГДК |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10423 |Наявність у повітрі підземних та гірничих виробіток РР |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10430 |Наявність у воді шкідливих (забруднювальних) речовин |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10431 |Наявність у поверхневих водах шкідливих |
| |(забруднювальних) речовин понад ГДК Продовження|таблиці 1.6
|-------+--------------------------------------------------------|
|10432 |Наявність у питній воді шкідливих (забруднювальних) |
| |речовин понад ГДК |
21
|-------+--------------------------------------------------------|
|10433 |Наявність у підземних водах шкідливих (забруднювальних) |
| |речовин понад ГДК |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10434 |Наявність у підземних водах радіоактивних речовин понад |
| |ГДК |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10500 |Аварії з викиданням (загрозою викидання) РР (крім аварій|
| |на транспорті) |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10510 |Аварії з викиданням (загрозою викидання) РР на атомних |
| |станціях, атомних енергетичних установках виробничого |
| |або дослідного призначення |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10520 |Аварії з викиданням (загрозою викидання) РР на |
| |підприємствах ядерно-паливного циклу (крім атомних |
| |електростанцій) |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10530 |Аварії джерел іонізуючого випромінення (включаючи |
| |ядерно-паливний цикл) |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10540 |Аварії з радіоактивними відходами, які не виробляються |
| |атомними станціями |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10550 |Аварії з радіоактивними джерелами іонізуючого |
| |випромінення та РР (на підприємствах) |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10560 |Ядерні та радіологічні аварії за межами України із |
| |загрозою забруднення її території |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10600 |Раптове руйнування будівель і споруд |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10610 |Руйнування елементів транспортних комунікацій |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10620 |Руйнування будівель та споруд виробничого призначення |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10630 |Руйнування будівель та споруд нежитлового призначення |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10640 |Руйнування будівель та споруд житлового призначення |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10650 |Руйнування підземних споруд систем життєзабезпечення |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10660 |Руйнування підземних споруд шахт, підземних та гірничих |
| |виробіток |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10700 |Аварії в електроенергетичних системах |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10710 |Аварії на атомних електростанціях |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10720 |Аварії на гідроелектростанціях |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10730 |Аварії на теплоелектростанціях |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10740 |Аварії на автономних електроенергетичних станціях |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10750 |Аварії на інших електроенергетичних станціях |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10760 |Аварії в електричних мережах |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10770 |Порушення стійкості або поділу об'єднаної енергосистеми |
| |України на складові частини Продовження таблиці
| 1.6
|-------+--------------------------------------------------------|
|10800 |Аварії в системах життєзабезпечення |
|-------+--------------------------------------------------------|
22
|10810 |Аварії у каналізаційних системах із скиданням і |
| |викиданням забруднювальних речовин |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10820 |Аварії у теплових мережах (системах гарячого |
| |водопостачання) холодної пори року |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10830 |Аварії у системах забезпечення населення питною водою |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10840 |Аварії на комунальних газопроводах |
|-------+--------------------------------------------------------|
|10900 |Аварії систем зв'язку та телекомунікацій |
|-------+--------------------------------------------------------|
|11000 |Аварії на очисних спорудах |
|-------+--------------------------------------------------------|
|11010 |Аварії на очисних спорудах стічних вод з викиданням і |
| |скиданням забруднювальних речовин |
|-------+--------------------------------------------------------|
|11020 |Аварії на установках газоочищення джерел забруднення |
| |атмосфери з викиданням забруднювальних речовин в |
| |атмосферу |
|-------+--------------------------------------------------------|
|11100 |Гідродинамічні аварії |
|-------+--------------------------------------------------------|
|11110 |Прориви гребель (дамб, шлюзів тощо) з утворенням хвиль |
| |прориву та катастрофічних затоплень |
|-------+--------------------------------------------------------|
|11120 |Прориви гребель (дамб, шлюзів тощо) з утворенням |
| |проривної повені |
|-------+--------------------------------------------------------|
|11130 |Аварійне спрацьовування водосховищ гідроелектростанцій у|
| |зв'язку із загрозою прориву гідроспоруди |
|-------+--------------------------------------------------------|
|11200 |Аварії у системах нафтогазового промислового комплексу |
|-------+--------------------------------------------------------|
|11210 |Аварії на бурових установках з виникненням відкритих |
| |нафтових і газових фонтанів |
|-------+--------------------------------------------------------|
|11220 |Аварії на свердловинах із виникненням |
| |газонафтоводовиявлень |
|-------+--------------------------------------------------------|
|11230 |Аварії на діючих свердловинах з виникненням відкритих |
| |нафтових і газових фонтанів |
|-------+--------------------------------------------------------|
|11240 |Аварії на законсервованих свердловинах з виникненням |
| |відкритих нафтових і газових фонтанів |
|-------+--------------------------------------------------------|
|11250 |Аварії на нафтобазах та нафтосховищах |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20000 |НС ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20100 |Геологічні НС |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20110 |Землетруси |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20120 |Виверження грязьових вулканів |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20130 |Зсуви |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20140 |Обвали, осипи |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20150 |Осідання (провалля) земної поверхні Продовження таблиці
| 1.6
|-------+--------------------------------------------------------|
|20160 |Карстові провалля |
|-------+--------------------------------------------------------|
23
|20400 |Гідрологічні прісноводні НС |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20410 |Високі рівні води (водопілля, паводки) |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20420 |Маловоддя |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20430 |Затори |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20440 |Селі |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20450 |Низькі рівні води |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20460 |Ранній льодостав та поява льоду на судноплавних водоймах|
| |і річках |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20470 |Інтенсивний льодохід |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20480 |Підвищення рівня ґрунтових вод (підтоплення) |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20500 |Пожежі в природних екологічних системах |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20510 |Пожежі лісові (за винятком НС з кодом 10250) |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20520 |Пожежі степових та хлібних масивів |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20530 |Пожежі на торфовищах |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20600 |Інфекційні захворювання людей |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20610 |Екзотичні та особливо небезпечні інфекційні захворювання|
| |людей (окремі випадки) |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20620 |Небезпечні інфекційні хвороби (групові випадки) |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20630 |Епідемічний спалах небезпечних інфекційних хвороб |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20640 |Епідемія |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20650 |Пандемія |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20660 |Інфекційні захворювання людей невизначеної етіології |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20700 |Масове отруєння людей |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20710 |Отруєння людей у результаті споживання неякісних |
| |продуктів харчування |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20720 |Отруєння людей у результаті споживання неякісної питної |
| |води |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20730 |Отруєння людей токсичними та іншими речовинами (окремі |
| |випадки) |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20740 |Отруєння людей токсичними та іншими речовинами (групові |
| |випадки) |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20750 |Отруєння людей токсичними або іншими небезпечними |
| |речовинами (масові випадки) |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20800 |Інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин |
Продовження таблиці
|-------+--------------------------------------------------------| 1.6
|20810 |Окремі випадки екзотичних та особливо небезпечних |
| |інфекційних захворювань сільськогосподарських тварин |
|-------+--------------------------------------------------------|
24
|20820 |Ензоотії |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20830 |Епізоотії |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20840 |Панзоотії |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20850 |Інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин |
| |невизначеної етіології |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20860 |Інфекційні захворювання риб невизначеної етіології |
|-------+--------------------------------------------------------|
|20900 |Масові отруєння сільськогосподарських тварин |
|-------+--------------------------------------------------------|
|21000 |Масова загибель диких тварин |
|-------+--------------------------------------------------------|
|21100 |Ураження сільськогосподарських рослин хворобами та |
| |шкідниками |
|-------+--------------------------------------------------------|
|21110 |Панфітотія |
|-------+--------------------------------------------------------|
|21120 |Прогресуюча епіфітотія |
|-------+--------------------------------------------------------|
|21140 |Масове розповсюдження шкідників сільськогосподарських |
| |рослин |
|-------+--------------------------------------------------------|
|30400 |Встановлення вибухового пристрою у багатолюдному місці, |
| |установі (організації, підприємстві), житловому секторі,|
| |транспорті |
|-------+--------------------------------------------------------|
|30500 |Зникнення або викрадення зброї та небезпечних речовин з |
| |об'єктів їх зберігання, використання, перероблення та |
| |під час транспортування |
|-------+--------------------------------------------------------|
|30520 |Зникнення або викрадення боєприпасів з об'єктів |
| |зберігання, використання, перероблення та під час |
| |транспортування |
|-------+--------------------------------------------------------|
|30530 |Зникнення або викрадення бронетехніки з об'єктів |
|-------+--------------------------------------------------------|
|30540 |Зникнення або викрадення артозброєння з об'єктів |
|-------+--------------------------------------------------------|
|30550 |Зникнення або викрадення вибухових матеріалів з об'єктів|
|-------+--------------------------------------------------------|
|30560 |Зникнення або викрадення РР (приладів або устаткування з|
| |використанням РР) з об'єктів зберігання, використання, |
| |перероблення та під час транспортування |
|-------+--------------------------------------------------------|
|30570 |Зникнення або викрадення сильнодіючих отруйних речовин |
| |(приладів або устаткування, де вони використовуються) з |
| |об'єктів зберігання, використання, перероблення та під |
| |час транспортування |
|-------+--------------------------------------------------------|
|30700 |Аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших |
| |об'єктах військового призначення з викиданням уламків, |
| |реактивних та звичайних снарядів |
25
Для спрощення машинної обробки інформації класифікатор визначає
оригінальний код кожної надзвичайної ситуації, що складається з 5 цифр, які
вказують на клас, групу і вид надзвичайної ситуації, та однієї літери, яка вказує
рівень надзвичайної ситуації (О - об'єктовий, М - місцевий, Р - регіональний, Д
- державний).
До надзвичайних ситуацій техногенного характеру (код 10000) належать

групи (в дужках зазначено код групи):
транспортні аварії (катастрофи - 10100);
пожежі, вибухи (10200);
аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) на
об'єктах економіки (10300);
наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад гранично
допустимі концентрації (10400);
аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин (10 500);
раптове руйнування споруд(10600);
аварії на електроенергетичних системах (10700);
аварії на системах життєзабезпечення (10800);
аварії систем зв'язку та телекомунікацій (10900);
аварії на очисних спорудах (11000);
гідродинамічні аварії(11100).
Надзвичайні ситуації природного характеру (код 20000) включають групи:
геологічні (20100);
метеорологічні (20200);
гідрологічні морські та гідрологічні прісноводні (20300 та 20400);
пожежі в природних екосистемах (20500);
інфекційна захворюваність людей (20600);
отруєння людей (20700);
інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин (20800);
масова загибель диких тварин (20900);
ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками (20950).
До надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру (код 30000)
належать:
збройні напади, захоплення і утримання важливих об'єктів або реальна загроза
вчинення таких акцій щодо органів державної влади, дипломатичних та
консульських установ, правоохоронних органів, телерадіоцентрів та вузлів
зв'язку, військових гарнізонів, державних закладів, атомних електростанцій або
інших об'єктів атомної енергетики (30100);
замах на керівників держави та народних депутатів України (30200);
напад, замах на членів екіпажу повітряного або швидкісного морського
(річкового) судна, викрадення або спроба викрадення, знищення або спроба
знищення таких суден, захоплення заручників з числа членів екіпажу чи
пасажирів (30300);
встановлення вибухового пристрою в громадському місці, установі, організації,
підприємстві, житловому секторі, на транспорті (30400);
26
зникнення або викрадення з об'єктів зберігання, використання, переробки та під
час транспортування вогнепальної зброї, боєприпасів, артозброєння, вибухових
матеріалів, радіоактивних речовин, СДОР, наркотичних речовин, препаратів та
сировини (30500);
виявлення застарілих боєприпасів (30600);
аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших об'єктах військового
призначення з викидом уламків, реактивних та звичайних снарядів (30700).
Зазначений класифікатор не містить ні конкретних, ані спеціальних ознак
небезпечних ситуацій воєнного характеру і не дає їхнього поділу на групи.
Особливості оцінки та реагування на надзвичайні ситуації воєнного характеру
визначаються законодавством України, окремими нормативними і
відповідними оперативними і мобілізаційними планами і не вивчаються в
межах навчальної програми дисципліни «Безпека життєдіяльності».
Кожна кваліфікаційна картка надзвичайної ситуації містить інформацію про

вид, групу та клас надзвичайної ситуації, ознаки виду надзвичайної ситуації та
рівень цих ознак, коли ситуація вважається надзвичайною, коли вимагається
термінове оповіщення про неї та коли вона вимагає державного реагування.
Ознаки виду надзвичайної ситуації характеризують загрозу або виникнення
надзвичайної ситуації і поділяються на конкретні (фізичні, хімічні, технічні,
статистичні та інші) та спеціальні.
Таблиця 1.7 – Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій(короткий витяг)

№ з/п Опис ознаки( короткий опис ситуації, випадку, події, Одиниця Порогове Примітки
пригоди, аварії, явища) виміру значення
показник показника
а ознаки ознаки
1 2 3 4 5
1 Надзвичайні ситуації у транспортній сфері
1.1 Загибель, отруєння або травмування людей внаслідок Особа Загинуло від
транспортних подій(аварій, катастроф, інцидентів, 3 осіб,
інших подій на транспорті, крім випадків дорожньо- госпіталізов
транспортних подій - ДТП) ано від 10
осіб
- у випадках пожеж або вибухів Загинуло від
2осіб,госпіт
алізовано
від 5 осіб
1.2 Загибель або травмування людей внаслідок дорожньо- -"- Загинуло від
транспортних пригод 5осіб,госпіт
алізовано
від 15 осіб
1.3 Транспортні події (аварії), у які потрапили керівники Факт 1
держави - Президент України,Прем'єр-міністр,Віце-
прем'єр-міністри України Міністри, Державні секретарі
та їх заступники) та народні депутати України
1 2 3Продовження 4 таблиці51.7
27
1.4 Безпосередня загроза життю людей пасажирам або Особа Від 50
персоналу транспортних засобів, населенню), що
вимагає (призвела) до їх термінової евакуації
|1.5 Викид (безпосередня загроза викиду) небезпечних Клас
хімічних речовин (НХР), до яких належать небезпечні небезпеки
вантажі, що мають за ГОСТ 12.1.007.76 відповідний НХР
клас небезпеки (відповідну ступінь токсичності), які визначаєть
створюють(можуть створити) фактори ураження для ся за
персоналу транспортного засобу, населення або інших ГОСТ
об'єктів навколишнього середовища: 2.1.007.76
для НХР 1-го класу небезпеки Тонна Від 0,01
для НХР 2-го класу небезпеки -"- Від 0,05 Від
для НХР 3-го класу небезпеки -"- 0,1
для НХР 4-го класу небезпеки -"- Від 0,5
1.6 Викид з транспортного засобу радіоактивних Факт 1
речовин(РР)або пошкодження вантажу (упаковка,
контейнер тощо),РР пов'язане з транспортною подією
(аварією, пожежею чи іншою небезпечною подією)
1.7 Пошкодження ємності з виходом пально-мастильних Тонна Від 5
матеріалів у довкілля
1.8 Ушкодження вантажу (упаковка,контейнер тощо) або Факт 1
розгерметизація обладнання з загрозою виходу
біологічно небезпечних речовин (БНР)
1.9 Пошкодження залізничного рухомого складу до Одиниця Від 3
ступеня вилучення з інвентарного парку
1.10 Вибух (пожежа) у рухомому складі транспортного Факт 1
засобу з вибухонебезпечними (легкозаймистими),
небезпечними хімічними речовинами або
нафтопродуктами
1.11 Повна перерва у русі на багатоколійній або Година Від 5
одноколійній залізничній дільниці внаслідок
транспортної події (аварії), яка призвела до руйнування
транспортних комунікацій
1.12 Повна перерва у русі метрополітену (однієї лінії) -"- Від 2
1.15 Розлив нафти або нафтопродуктів унаслідок Куб. м Від 1,0
транспортних подій (аварій) на водному транспорті
1.19 Руйнування повітряного судна до ступеня вилучення з Факт 1
реєстру внаслідок авіаційної події
1.21 Руйнування мостів, шляхопроводів, тунелів Факт 1,поод.об'єк
ти місцевого
рівня
1.26 Пожежі (вибухи) на транспорті, для ліквідації яких, Факт 1
окрім сил та засобів відомчої пожежної охорони,
залучені додаткові сили та засоби державної пожежної
охорони, інших аварійно-рятувальних служб або
формувань цивільної оборони
2 Надзвичайні ситуації у виробничій сфері
2.1 Загибель або травмування людей внаслідок аварій, Особа Загинуло від
катастроф, отруєнь та нещасних випадків 3осіб,госпіт
алізовано
від10 осіб
1 2 3Продовження
4 5 1.7
таблиці
28
2.2 Загибель або травмування людей (персоналу) внаслідок Загинуло від
руйнування підземних споруд (у тому числі обрушення 2осіб,
покрівель, породи на шахтах), випадків пожеж та госпіта-
вибухів лізовано від
5осіб
2.3 Безпосередня загроза життю людей (персоналу -"- Від 50
об'єктів, населенню), що вимагає(призвела до) їх
термінової евакуації
2.4 Випадок окремого (групового, масового) отруєння Факт 1
людей хімічними та токсичними речовинами
військового походження
2.5 Випадок окремого (групового, масового) отруєння Особа Від 10, від
людей НХР, що використовуються на виробництві, або 26 –
іншими речовинами группового
від 101-
масового)
2.8 Пожежі (вибухи), для ліквідації яких, окрім сил та Факт 1
засобів державної пожежної охорони або інших
аварійно-рятувальних служб, залучені додаткові сили
та засоби формувань цивільної оборони
2.11 Зона хімічного забруднення (фактично або за Факт 1
прогнозом) поширюється за межі об'єкта
2.14 Перевищення в повітрі (всередині робочих приміщень раз Від 20 Для
об'єктів) шкідливих (забруднюючих) речовин понад шкідливих
ГДК речовин з
гостроспря
мованою
дією - від
10 разів
2.19 Радіаційне забруднення довкілля з причини мЗв/рік Від 1
виникнення аварії на об'єкті, де використовуються
відходи або джерела іонізуючого ядерні матеріали,
радіоактивні випромінювання, внаслідок якого
населення отримало або може отримати еквівалентну
дозу опромінення
2.20 Викид у навколишнє середовище радіоактивних Факт 1 Для
речовин, що призвів до підвищення потужності випадку
еквівалентної дози на межі проммайданчика вище 1,0 варій на
мкЗв/год.(100 мкБер/год.) або на межі санітарно- атомних
захисної зони понад 0,15 мкЗв/год. (15 мкБер/год.) над станціях
природним фоном на цей час для даної місцевості
2.23 Припинення подачі електроенергії енергоблоком Година Від 2
(блоками) АЕС у об'єднану енергосистему України з
причини аварійного виходу з ладу обладнання
2.25 Руйнування мостів, шляхопроводів, тунелів Факт 1, поодинокі
об'єкти
місцевого
рівня
2.27 Обрушення несучих конструкцій будівель основного Відсоток Від 10%
виробництва підприємства (обласного значення) площі
будівель
1 2 3 Продовження
4 5 1.7
таблиці
29
2.28 Вихід з ладу основного технічного обладнання -"- Понад 10%
виробництва підприємства (обласного значення) від
внаслідок руйнування його будівель та споруд загального
обсягу
2.29 Повна або часткова зупинка виробничої діяльності Доба Більше 1
підприємства (обласного значення) внаслідок
руйнування його будівель та споруд
2.34 Повна або часткова зупинка виробничої діяльності Година Від 12
автономної електроенергетичної станції внаслідок
аварії
2.40 Прориви гребель на річках Дніпро та Дністер Факт 1
3 Надзвичайні ситуації у сфері життєзабезпечення
3.1 Загибель, отруєння або травмування людей внаслідок Особа Загинуло від
аварій, катастроф та інших небезпечних подій 3осіб,
госпіталізов
ано від 10
осіб
3.3 Загибель, отруєння або травмування людей внаслідок -"- Загинуло від
пожеж(у тому числі внаслідок отруєння чадним газом) 3осіб,
у спорудах житлового призначення (побутові пожежі) госпіталізов
ано від 5
осіб
Таблиця 1.8 – Перелік основних джерел небезпеки, які притаманні

потенційно небезпечним об'єктам
 Технологічне обладнання, пов'язане з використанням, виготовленням,
переробкою, зберіганням або транспортуванням небезпечних речовин.
 Технологічне обладнання, пов'язане з використанням, виготовленням,
переробкою, зберіганням або транспортуванням самозаймистих та
легкозаймистих твердих речовин та матеріалів.
 Устаткування, на якому виробляється горюче волокно, інші речовини,
які здатні вибухати, самозайматися, займатися від джерел запалювання з
подальшим поширенням горіння після його усунення, утворюється
горючий пил.
 Балони, контейнери, цистерни та інші ємності із стисненими,
зрідженими, отруйними та вибухонебезпечними газами.
 Резервуари, цистерни, балони та інші ємності з небезпечними
речовинами.
 Технологічне обладнання термічних цехів і дільниць, електротермічні
установки підвищеної та високої частоти.
 Вибухові матеріали, що застосовуються у виробничих процесах, засоби
військового призначення, що містять вибухові матеріали, які
виготовляються, знаходяться на зберіганні або утилізуються.
 Відкриті газові (нафтові) фонтани.
 Технологічне обладнання, що застосовується для видобування та
переробки газу, нафти, конденсату.
30
 Циклотрони, бетатрони, лінійні прискорювачі та інші прискорювальні
установки.
 Технологічне обладнання для виробництва скла та скловиробів.
 Устаткування для виготовлення та застосування скловати, шлаковати,
азбесту, мастики на бітумній основі, перхлорвінілових і бакелітових
матеріалів.
 Устаткування для виготовлення та застосування лакофарбових
покриттів, ґрунтовок та шпатльовок на основі нітрофарб, полімерних
композицій (поліхлорвінілових, епоксидних тощо).
 Гальванічні дільниці.
 Дільниці гасіння вапна.
 Генераторні ацетиленові установки.
 Ливарні, плавильні, заливальні дільниці та устаткування для
термообробки литва.
 Установки та обладнання для виробництва, переробки, розподілу і
зберігання та застосування продуктів розподілу повітря, хлору, аміаку,
природного та супровідних металургійному та хімічному виробництву
газів.
 Стани гарячої і холодної прокатки, трубоформувальні стани та стани
пічного зварювання труб.
 Установки для відпалювання сталі, сплавів і відливок.
 Установки для гранулювання доменного шлаку.
 Відвали гірничих порід.
 Об'єкти, на яких проводяться підземні та відкриті гірничі роботи.
 Конструктивні елементи кар'єрів (уступи, берми тощо).
 Технологічне обладнання для збагачення корисних копалин.
 Колії тунельних споруд.
 Пульпопроводи. Дамби гідротехнічних споруд, гідровідвалів.
 Водозабірні споруди.
 Аварійні виробничі будови і споруди.
 Стаціонарне обладнання для вантажно-розвантажувальних робіт,
підіймальні споруди.
 Технологічне обладнання для одержання розплавів чорних та кольорових
металів, сплавів на основі цих розплавів.
 Гідротехнічні споруди, хвостосховища, шламонакопичувачі,
накопичувачі токсичних відходів.
 Гірничошахтне обладнання.
 Обладнання для виготовлення вибухових матеріалів і виробів на їх
основі, комплекси для їх переробки та зберігання.
 Технологічне обладнання основних виробництв хімічної, біохімічної,
нафтохімічної, нафтогазовидобувної та нафтогазопереробної
промисловості.
31
 Обладнання та лінійні частини магістральних газопроводів,
нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, трубопроводів небезпечних
хімічних речовин та технологічне обладнання, яке використовується під
час їх експлуатації.
 Лінійні частини магістральних газопроводів, нафтопроводів,
нафтопродуктопроводів, трубопроводів небезпечних хімічних речовин, їх
відгалуження та основні споруди на них.
32
ПРАКТИЧНІ РОЗРАХУНКИ ПОВ’ЯЗАНІ З ВИБУХАМИ ТА
ПОЖЕЖАМИ
2.1 Загальні відомості
2.2 Визначення надлишкового тиску та ступеню руйнування будівель
та споруд при вибуху горючої речовини всередині приміщення
2.3 Вибухи горючої речовини зовні приміщення (у відкритому просторі)
вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
2.5 Розрахунок характеристик зони задимлення, що утворюється під час
пожеж
2.1 Загальні відомості
Вибухи та їх наслідки - пожежі, виникають на об'єктах, які виробляють
вибухонебезпечні й хімічні речовини. При горінні багатьох матеріалів
утворюються високотоксичні речовини, від дії яких люди гинуть частіше, ніж
від вогню. Раніше при пожежах виділявся переважно чадний газ. Але в останні
десятиріччя горить багато речовин штучного походження: полістирол,
поліуретан, вініл, нейлон, поролон. Це призводить до виділення в повітря
синильної, соляної й мурашиної кислот, метанолу, формальдегіду та інших
високотоксичних речовин.
Найбільш вибухо- та пожежонебезпечні суміші з повітрям утворюються
при витоку газоподібних та зріджених вуглеводних продуктів метану, пропану,
бутану, етилену, пропілену тощо.
В останнє десятиріччя від третини до половини всіх аварій на
виробництві пов'язано з вибухами технологічних систем та обладнання:
реактори, ємності, трубопроводи тощо. Пожежі на підприємствах можуть
виникати також внаслідок пошкодження електропроводки та машин, які
перебувають під напругою, опалювальних систем.
Проведені дослідження показали, що пожежі й вибухи відбуваються:
через несправність електрообладнання - в 23% випадків; куріння в
неналежному місці - 18%; перегрів внаслідок тертя в несправних вузлах машин
- 10%; перегрів пальних матеріалів - 8%; контакти з пальними поверхнями
через несправність котлів, печей, димоходів - 7%; контакти з полум'ям,
запалення від полум'я горілки - 7%; запалення від пальних часток (іскри) від
установок та устаткування для спалювання - 5%; самозапалювання пальних
матеріалів - 4%, запалювання матеріалів при різанні та зварюванні металу - 4%.
Більше 63% пожеж у промисловості обумовлено помилками людей або їх
некомпетентністю. Коли підприємство скорочує
33 штати й бюджет аварійних
служб, знижується ефективність їх функціонування, різко зростає ризик
виникнення пожеж та вибухів, а також рівень людських та матеріальних втрат.
В Україні є понад 1200 великих вибухо- та пожежонебезпечних об’єктів,
на яких знаходиться понад 13,6 міліонів тон твердих і рідких вибухо- та
пожежонебезпечних речовин. Ці об’єкти розташовані в центральних, східних і
південних областях країни, де сконцентровані хімічні, нафто- і газопереробні,
33
коксохімічні, металургійні та машинобудівні підприємства, розгалужена
мережа нафто-, газо-, аміакопроводів, експлуатуються нафтогазопромисли і
вугільні шахти.
За певних умов, у процесі виробництва стають небезпечними і легко
спалахують деревний, вугільний, борошняний, зерновий, амонієвий, торф’яний,
льняний та бавовниковий пил.
Причиною загоряння, вибухів, руйнувань і пожеж може бути наявність у
виробничих приміщеннях парів легкозаймистих рідин або газів і джерела
запалення. Імовірність вибуху і його небезпечність визначаються такими
характеристиками парів, рідин і газів, які бувають у виробничих приміщеннях:
- межами вибухової концентрації в повітрі парів (у відсотках до об’єму);
- щільністю парів і газів відносно щільності повітря, яка приймається за
одиницю;
- температурою самоспалахування парів і газів;
- температурою самозагоряння парів і газів; точкою загоряння парів
рідин (нижня межа температури, при якій можливе спалахування від сто-
роннього джерела запалювання).
Пари деяких рідин і газів можуть загорятися від відкритого вогню,
електричної іскри, розжареного предмета, сигарети. Більш небезпечними є
рідини з низькою точкою загоряння - тому що їхні пари можуть спалахувати
при температурі навколишнього повітря.
Небезпечні також важкі гази, які можуть збиратися до вибухової
концентрації в підвалах, погребах, ярах, долинах; менш небезпечні гази, які
мають щільність меншу від щільності повітря, вони швидко піднімаються і
розсіюються у верхніх шарах атмосфери.
При ідентифікації потенційно небезпечних підприємств визначають, як
правило, категорію або групу небезпечних речовин. У якості показника
віднесення речовини до категорії легкозаймистих або горючих виступає
температура спалаху.
При визначенні категорії пожежонебезпечності підприємства
використовують величину надлишкового тиску, що виникає при вибуху
речовини у відкритому просторі та в середини приміщення. Розрахунку таких
характеристик вибухо та пожеже небезпечних підприємств і призначене це
практичне заняття.
2.2 Визначення надлишкового тиску та ступеню руйнування

будівель та споруд при вибуху горючої речовини всередині приміщення
При оцінці обстановки, що виникає 34на об’єкті, де використовуються
вибухо-, пожеженебезпечні речовини, важливо розрізняти випадки, коли аварія
виникає в приміщенні чи поза приміщенням. Вибухи в приміщеннях приводять
до більш тяжких руйнацій тому, що частка участі горючої речовини внаслідок
виключення розпорошення, у вибуху значно більша. Також при вибухах у
приміщеннях значну небезпеку для людей становить не стільки безпосередній
34
вплив повітряної хвилі, скільки вторинні впливи (уламки, бите скло тощо) при
руйнуванні обладнання, котре там знаходиться, та конструкцій об’єкту.
При вирішенні цього завдання розраховують величину надлишкового
тиску, який виникає при вибуху, за ним визначають ступінь руйнування
обладнання та споруд. Можна також визначати категорію виробництва за
вибухо – пожежною небезпекою.
Рисунок 2.1 - Руйнування будинків при вибуху вибухонебезпечної (горючої)

рідини
Якщо при вибуху утворюється надлишковий тиск більше 5 кПа –
виробництво вважається вибухо – пожежо небезпечним і відносится до
категорії А або Б.
Надлишковий тиск вибуху для горючих речовин , які складаються з
атомів C , H , O , Cl , Br , I , F, визначають за формулою:
Р = (Рmax - Рo) * (100* m *z) / (Vс в. * C стех. k н *),
де Рmax - максимальний тиск вибуху стехіометричної газоповітряної або
пароповітряної суміші у замкнутому об’ємі , кПа;
Рo – початковий тиск (приймається рівним 101 кПа);
m – маса горючої речовини, газу, кг;
z – коефіцієнт участі горючої речовини в вибуху (для горючих газів – 0.5; ЛЗР -
0.3);
35
Vс в – вільний об’єм приміщення, м 3 ;
C стех. – стехіометрична концентрація горючого газу або пари, об. %;
C стех. = 100/(1 +4.84β), де β – стехіометричній коефіцієнт оксигену в реакції
згоряння: β = nC + [ (nН + nХ) / 4] - nО/2, тут nC , nН , nХ , nО - число атомів карбону,
гідрогену, галогенів, оксигену в молекулі горючої речовини.
k н - коефіцієнт негерметичності приміщення (приймається рівнім 3);
- густина пари або газу.
35
Надлишковий тиск вибуху для горючих речовин, крім зазначених вище, а
також сумішей, можна обчислити наступним чином :
Р = (m * НТ z Рo) / (Vс в. * Т 0 * С р*k н*  в),
де НТ - теплота згоряння, Дж / кг.
 В - густина повітря до вибуху, кг/ м 3 ;
С р - теплоємність повітря (приймається рівною 1.01 * 10 3 Дж / кг * К);
Т 0 – початкова температура повітря , К.
Приклад за завдання: У виробничому приміщенні розміром 12*6*3,2 м.
у результаті аварії на трубопроводі розлилося 8кг ацетону. Приміщення цеху –
цегляній двоповерховий будинок. Визначити величину надлишкового тиску,
що утворюється при вибуху.
Розв’язування: 1) Стехіометричний коефіцієнт оксигену в реакції
згоряння (формула ацетону - С 3 Н6 О):
β = nC + (nН + nХ) / 4 - nО /2= 3 + (6/4) – 1/2 = 4
2) Стехіометрична концентрація:
C стех. = 100 /(1 +4.84β) = 100/ (1+ 4.84 * 4) = 4.91
3) Вільний об’єм приміщення VСВ. = VПР. * 0.8 = 252 * 0.8 =201,6 м3
4) Надлишковий тиск: Р = (Рmax - Рo) * (100* m *z) / (Vс в. * C стех*. k н* ) =
= (909 – 101) (100 * 8* 0.3) / (201,6* 4,91 * 3 * 2.4) = 26,97 кПа.
Висновок: При вибуху 8 кг. ацетону в середини приміщення утворюється
надлишковий тиск у 27 кПа. При цьому тиску цегляній двоповерховий будинок
буде повністю зруйнований.
2.3 Вибухи горючої речовини ззовні приміщення (у відкритому

просторі)
На підприємствах зі вибухо- і пожеже небезпечною технологією вибухи
виникають при витіканні газоподібних або зріджених вуглеводневих продуктів.
Змішування їх з повітрям приводити до утворення вибухо- та пожеже
небезпечних сумішей. До вибухо - та пожеже небезпечних відносяться гази
метан, етан, пропан, ацетилен, етилен, пропілен, бутилен і ін. Вибух або
займання відбувається при певному змісту газу в повітрі, приводити до
зруйнування або ушкодження будинків, споруд, технологічних установок,
ємностей та трубопроводів.
В осередку вибуху у відкритій атмосфері можна визначити дві зони: зону
детонації (детонаційної хвилі) і розповсюдження (дії) ударної хвилі. У зоні
детонації тиск має максимальне значення.
Умовний (розрахунковий) радіус зони детонаційної хвилі (r O) визначають
за емпіричною формулою: rO = 18.5 * 36 ,
де QH – кількість речовини (в тонах), яка вилилася або розтеклася з
ємності (сховища), що розгерметизовано;
К – коефіцієнт, який характеризує об’єм газів або парів речовини, що
перейшли в стехіометричну суміш (за даними джерел, він може розрізнятися
від 0.4 до 0.6). Емпіричний показник перед коренем дозволяє враховувати різни
умови виникнення вибуху.
36
В межах зони 1 діє надлишковий тиск, якій приблизно можна вважати
постійним і рівним 1700 кПа. Точніші значення тиску визначають за
довідковими даними для кожної речовини, наприклад, за таблицею 2.2.
Максимальний тиск в зоні детонації – це найбільший тиск, який виникає при
утворенні найбільш пожежо - вибухонебезпечної суміші газу, пару або пилу з
повітрям в замкнутому об’ємі при початковому тиску суміші 101кПа
(атмосферному тиску).
За межами зони детонації, в зоні дії повітряної ударної хвилі, формується
фронт ударної хвилі, який розповсюджується по поверхні землі. Він різко
зніжується до атмосферного через невелику відстань. Літературні джерела
дають різні закономірності його зміни з урахуванням відстані до місця вибуху.
В таблиці 2.1 приведені зведені дані зміни надмірного тиску, виходячи із
відстані, що виражено в частках від радіуса зони детонації (r 1 / rO), і
максимального тиску в зоні детонації.
Таблиця 2.1 - Зміна тиску в зоні розповсюдження ударної хвилі
Максим. тиск Значення надмірного тиску, кПа, на відстані від центру вибуху в
в зоні частках від rO (r1 / rO)
детонації,
1 1.05 1.1 1.2 1.4 1.8 2.0 3.0 4.0 6.0 8.0 10 12 15 20 30
кПа
500 500 270 155 115 90 55 48 25 15 8 5 4 3 2.5 1.5 1.0
900 900 486 279 207 162 99 86 45 26 14 9 7 5 4.5 2.7 1.8
1000 1000 540 310 230 180 110 96 50 29 16 10 8 6 5 3 2
1700 1700 918 527 391 306 195 163 82 50 28 18 13 10 8 5 3.7
2000 2000 1080 620 460 360 220 192 100 58 32 20 16 12 10 6 4
У межах осередку ураження, що виникнув при вибуху, виділяють зони

руйнувань:
- повних та сильних руйнувань. На дальній межі зони надмірний тиск дорівнює
50кПа;
- середніх руйнувань. Тиск змінюється від 50 до 30 кПа;
- слабких руйнувань. Тиск на дальній(зовнішньої) межі зони 10 кПА.
При оцінки вибуху горючої рідини у відкритому просторі можна
розраховувати масштаби зон руйнування, визначати можливе значення
надмірного тиску при відомих відстанях об’єкту від місця аварії (вибуху), а
також визначати ступень руйнування різних будинків, споруд, будівель
залежно від величини надмірного тиску та інші завдання. При цьому також
використовують таблицю 2.1.
37
37
Рисунок 2.2 Зони руйнувань при вибуху у відкритому просторі
Таблиця 2.2 – Максимальний тиск і концентраційні межи загоряння окремих
речовин
Речовина (газ, суміш) Максимальний Концентраційні межі загоряння
тиск вибуху, кПа НКМВ, % ВКМВ, %
Аміак 600 15 28
Ацетилен 1030 2.5 90
Ацетон 893 2 13
Бензен 1.4 7.1
Гідроген 739 4 75
Деревинна мука 770
Карбон (11) оксид вуглецю 12.5 74
Толуен 1.3 6.7
Полістирол 720 25 -
Поліетилен 560 12 -
Магній 500 12 -
Алюміній 660 25 -
Сульфур 460 17 -
Фосфор червоний 700 14 -
Приклад за завданням: На промисловому підприємстві трапилася

аварія у сховищі з розливом і вибухом горючої речовини. Кількість речовини в
ємності – 75 тон. Речовина - толуол. Треба визначити розміри зон руйнування.
Розв’язування: За таблицями 38 2.2 та 2.3 визначаємо величину
максимального тиску, в цьому випадку – 900 кПа(при відсутності табличних
даних і при невідомому типу речовини умовно приймаємо це значення тиску ).
1) Радіус зони детонації, де тиск буде максимальним і рівним 900 кПа:
rO = 18.5 * = 18.5 * = 18.5 *3,347 = 61,92 м.
2) Розрахуємо радіуси зон слабких, середніх і сильних руйнувань. За
таблицею 2.1 знайдемо, що за максимального тиску 900 кПа тиск в 9кПа буде за
38
відношенням r1 / rO = 8, в 14кПа - за відношенням r 1 / rO = 6, інтерполюванням
знаходимо, що тиску 10 кПа відповідає відношення r1 / rO = 7.6. Цей результат
отримано через пропорцію:
r10/ rO = 6 + [(8 – 6)/ (14 – 9)] * 4 = 7.6. Тут r 10 – радіус зони, де на межи
зони тиск дорівнює 10 кПа.
3) Отримаємо радіус зони слабких руйнувань: rСЛ = 61,92 * 7.6 = 470,6 м.
4) Аналогічно обчислюють радіуси середніх і сильних руйнувань:
rСЕР = 234 м.; rСИЛ. = 178 м.
Таблиця 2.3 - Характеристика деяких легкозаймистих рідин і газів

Назва рідин і Межі Точка Відносна Максимум Температура
газів вибухової загоряння густина парів тиску спалахування
концентрації, парів, оС і газів вибуху, ,
об’ємні % кПа о
С
Ацетилен 2,5 - 100 - 0,91 1035 305
Ацетон 2,6 - 12,8 -18 2,00 573 535
Аміак 15,0 - 28,0 - -0,58 - 630
Бутан 1,8 - 9,0 - 1,9 669 410
Етиловий 3,3 - 19,0 13 1,59 684 365
спирт
Етилен 2,7 - 36,0 - 0,69 821 425
Водень 4,0 - 75,0 - 0,07 697 585
Метан 1,5 - 15,0 - 0,55 - 538
Лігроїн 1,3 - 6,0 - 43 3.0 - 4.0 - 250 - 400
Пропан 2,2 - 10,0 - 1,5 662 450

вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
Це завдання також розв’язують за допомогою таблиці 2.1. Спочатку
розраховують відношення відстані від місця вибуху до об’єкту(r 1) до радіусу
зони детонацій (rO) - r1 / rO ; далі у таблиці 2.1 за відношенням і максимальним
тиском знаходять тиск на відстані r1 .
Приклад за завданням: Визначить, яких руйнувань зазнає виробничий
цех, якщо відстань його від місця вибуху39– 240 м. Тип будинку цеха - масивний
промисловий будинок з металевим каркасом і крановим обладнанням
вантажністю 25 – 50 т. Умови вибуху взяти з попереднього прикладу
1) Як і у прикладі 1 радіус зони детонації rO = 18.5 * = 61,92м.
2) Тип вуглеводневої речовини нам не відомий – беремо значення
максимального тиску в цьому випадку – 900 кПа.
39
3) Знаходимо відношення відстані від міста вибуху до об’єкту r 1 до
радіусу зони детонації rО (r1/rО), що складає 3.88
4) У таблиці 2.1 знаходимо, що відношенню r1/rО рівному 4.0 відповідає
тиск 26 Па (це при максимальному тиску 900кПа), а відношенню r 1/rО = 3.0
відповідає 45кПа. Тоді, при відношенні r 1/rО = 3.88 тиск буде: Р = 26 + (45 –
26)/(4.0 – 3.0) * (4 - 3.88) = 26 + 4.18 = 30.18кПа
5) За цього надмірного тиску приміщення цеху зазнає середніх руйнувань
(ступінь руйнування визначено за додатком Б1)
2.5 Розрахунок характеристик зони задимлення, що утворюється під

час пожеж
Зона задимлення є небезпечною для людини, якщо вміст оксиду вуглецю
складає понад 0,2 %, вуглекислого газу понад 6 %, кисню менше 17 %. При
наявності в зоні горіння НХР, пластмас, фанери можуть виділятися токсичні
продукти: фенол, формальдегід, хлористий водень, ціаністий водень, оксиди
азоту та інші речовини (додаток Б І).
Зона задимлення при пожежі має форму трапеції (рисунок 2.3)
1 — палаюча споруда; 2 — зона теплового впливу; 3 — зона задимлення;

Г — глибина зони задимлення, м, Ш — ширина зони задимлення, м
В - ширина зони горіння(приведений розмір осередку пожежі) м,
Рисунок 2.3 - Зони вражаючого впливу на людину під час пожежі
Ширину зони горіння на різний випадок розраховують:

- для палаючих будівель В = √ S = (l — довжина стіни, Н — висота
будівлі), м;
- для штабелів пильного лісу В = (hш — висота штабеля), м;
- при горінні нафтопродуктів у резервуарах, ЛЗР: В = Dрез;
- для пальної рідини В = 0,8 Dрез, де Dрез — діаметр резервуара, м;
- при розливі пальної рідини В = d, де d, — діаметр розливання (вільне
розтікання), м. Розраховується за формулою: d = , де V — об’єм
3
рідини, м ;
40
- при виливанні в піддон В = Li — довжина піддону, м.
Ширину зони задимлення Ш визначають за формулою:
Ш = В + 2∆В,
де ∆В = 0,1Г — при стійкому вітрі (відхилення менш ±6°); ∆В = 0,4Г —
під час дії нестійкого вітру (відхилення більш 6°);
40
Глибину небезпечної за токсичною дією частини зони задимлення Г, м,
визначають за співвідношенням
Г =34,2/K1* [М (а+b)/ К2*vпер*D]2/3
де М — маса токсичних продуктів горіння, кг;
D — токсична доза, мгхв/л (Додаток Б1));
а, b — коефіцієнти частки маси токсичних продуктів у первинній і
вторинній хмарах. При пожежі коефіцієнти а і b для всіх НХР приймають
значення: а = 1, b = 0; ∆В — для стійкого вітру.
vпер - швидкість перенесення диму знаходимо за таблицею(додаток Б2); К 1
- коефіцієнт шорсткості поверхні: відкрита поверхня — 1; степова рослинність,
сільгоспугіддя — 2; чагарник, окремі дерева — 2,5; міська забудова, ліс — 3,3;
К2 — коефіцієнт ступеня вертикальної стійкості атмосфери (інверсія — 1;
ізотермія — 1,5; конвекція — 2).
Приклад за завданням: Розрахунок характеристик зони задимлення, що
утворюється під час пожеж. Пожежа у населеному пункті. Горить ємність з
бензином. Бензин витік у піддон розміром 6*6*4. Маса 40 тон. День, швидкість
вітру 1м/сек.
- категорія стійкості атмосфери – конвекція, швидкість перенесення хмари –
2м/с.; при горінні бензину токсична речовина, що виділяється – оксид вуглецю,
його токсодоза – 6мг* хв/л.
Глибину небезпечної за токсичною дією частини зони задимлення
визначимо за співвідношенням:
Г = 34.2/3.3[40000*(1 + 0) / (2* 2*7)]2/3 = 1315 м.
Ширина зони задимлення:
Ш = 6 + 2 * 131,5 = 269 (м),
де ∆В = 0,1 *1315 = 131,5.
Таким чином у зоні задимлення площею близько 353735 кв.м. люди можуть
отримати ураження від диму.
Суміші летких речовин, що виділяються при пожежах, складні за
вмістом, їх вплив на живий організм розглядають диференційовано, а не
адитивне.
41
41
Таблиця 2.4 - Токсичні речовини, що виділяються під час задимлення
Токсична ре- Матеріали, що виділя- Смертельно Небезпечні
човина ють токсичні речовини небезпечні концентрації
під час пожежі концентрації через 30 хв
через 5…10 хв
% мг/л % мг/л
Оксид вуглецю Каучук, оргскло, 0,5 6 0,2 2,4
вініпласт
Хлористий Вініпласт, каучук, 0,3 4,5 0,1 1,5
водень пластикат
Фосген Фторопласт 0,005 0,25 0,0026 0,1
Оксид азоту Нітрон, органічне скло 0,05 1,0 0,01 0,2
Сірководень Лінолеум 0,08 1,1 0,04 0,6
Сірчистий газ Каучук, сірка 0,3 8,0 0,04 1,1
Таблиця 2.5 -Швидкість (м/сек) переносу переднього фронту хмари зараженого
повітря залежно від швидкості вітру
Стан атмосфери Швидкість (V10) вітру на висоті 10 м., м/сек.
2 2 3 4 5 6
Конвекція 2 2 5 - - -
Ізотермія - - 5 5 5 10
Інверсія - 5 10 10 - -
Таблиця 2.6 - Ступені руйнування елементів об’єкта господарської діяльності і

комунікацій в залежності від величини надмірного тиску
№ Характеристика будинків і споруд Руйнування в залежності від
пп величини тиску, кПа
слабкі середні великі повні
1 2 3 4 5 6
1 Масивні промислові будинки з металевим 20 - 30 30 -40 40 - 50 50-70
каркасом і крановим обладнанням
вантажністю 25 – 50 т.
2 Будинки з легким металевим каркасом і 10 - 20 20 - 30 30 -50 50-70
без каркасної конструкції
3 Промислові будинки з металевим каркасом
42 і 10-20 20-30 30-40 40-50
бетонним заповненням з площею скління
30%
4 Промислові будинки з металевим каркасом і 10 - 20 20 - 30 30 - 40 40-50
суцільним крихким заповненням стін і
покрівлі
5 Будинки із збірного залізобетону 10-20 20-30 - 30-60
42
1 2 3 4
таблиці 6
2.6
6 Цегляні безкаркасні виробничо – допоміжні 10 - 20 20 - 35 35 - 45 45-60
будинки з перекриттям із залізобетонних
збірних елементів одно - і багатоповерхові
7 Те саме з перекриттям з дерев’яних 8-15 15-25 25-35 35
елементів одно - і багатоповерхові
8 Адміністративні багатоповерхові будинки з 20-30 30-40 40-50 50-60
металевим або залізобетонним каркасом
9 Цегляні малоповерхові будинки (1–2 8 - 15 15 - 25 25 - 35 35-45
поверхи)
10 Цегляні багатоповерхові будинки (3 поверхи і 8 - 12 12 - 20 20 - 30 30-40
більше)
11 Складські цегляні будинки 10 - 20 20 - 30 30 - 40 40-50
12 Дерев’яні будинки 6 - 8 8 - 12 12 - 20 20-30
13 Руйнування звичайного скління 0.5 - 1 1 - 2 2 - 3 -
13 Руйнування армованого скління 1 – 1.5 1.5 - 2 2 - 5 -
Промислові споруди і обладнання
1 Навантажувальні естакади, зовнішнє 40 - 70 70 - 80 80 -
облаштування і повітропроводи доменних 100
печей
2 Технологічні трубопроводи і допоміжні 30 - 40 40 - 60 60 - 70
споруди промислових об’єктів
3 Галереї енергетичних комунікацій на 10 - 15 15 – 20 20 - 25
металевих або залізобетонних естакадах
4 Залізобетоні естакади з прольотом до 20 м. 100- 110- 120-
110 120 150
5 Преси гідравлічні, верстати токарні важки 25-40 40-60 60-70 -
6 Верстати токарні легкі 6-12 - 15-25 -
7 Кранове обладнання 20-30 30-50 50-70 70
8 Електродвигуни 20-40 40-50 50-70 -
9 Розподільчі устрої трансформаторних 30-40 40-60 60-80 120
підстанцій
10 Відкрито розташовані трансформатори 10-30 30-50 50-60 60
11 Газгольдери 15-20 20-30 30-40 40
12 Наземні резервуари ПММ 30-40 40-70 70-90 90
13 Сховища ПММ напівзаглибленого типу 40-50 50-80 80-100 100
14 Заглиблені і обваловані резервуари ПММ 20-50 50-100 100- 200
43
200
15 Наземні резервуари для збереження нафти і 15-20 20-30 30-40 40
готової продукції
16 Водонапірні башти 10-20 20-40 40-60 60
Мережі комунального господарювання
1 Підземні сталеві трубопроводи зварні 600- 1000- 1500- 2000
43
1000 1500 2000
1 2 3 4 таблиці
Продовження 5 2.66
2 Сталеві трубопроводи заглиблені на 20 см. 150- 250- 500 -
200 350
3 Трубопроводи на металевих або 20-30 30-40 40-50 -
залізобетонних естакадах
4 Оглядові колодязі і запори на системах 200- 400- 600- 1000
комунального господарства 400 600 1000
Електричні мережі
1 Кабельні підземні лінії 200- 300- 600- 1500
300 600 1000
2 Повітряні лінії високої напруги 25-30 30-50 50-70 70
3 Повітряні лінії низької напруги на дерев’яних 20-40 40-60 60-100 100
опорах
4 Силові лінії електрифікованих залізних доріг 30-50 50-70 70-120 120
Засоби зв’язку
1 Автомобільні радіостанції 15-20 20-30 45-55
2 Телефонно – телеграфна апаратура 10-30 30-50 50-60 60
3 Радіорелейні лінії зв’язку 30-50 50-70 70-120 120
4 Повітряні лінії зв’язку 20-40 40-60 60-100 100
5 Наземні кабельні лінії зв’язку 10-30 30-50 50-60 60
6 Антені устрої 10-20 20-30 30-40 40
Мости, греблі, пристані
1 Металеві мости прольотом до 45 м. 50-100
100- 150- 200-
150 200 300
2 Металеві мости прольотом до 45 - 100м. 40-80 80-100 100- 150-
150 200
3 Металеві мости прольотом більше 100м. 40-80 80-100 100- 150-
150 200
4 Залізобетоні мости і шляхопроводи 50-80 110- 130-
130 200
5 Греблі 20-70 - 1000-
1500
6 Затвори гребель - 70-100 1000-
1500
7 Пірси на дерев’яних палях, плавучі пристані 90
8 Сухі і плавучі доки 130
44
9 Причальні пірси та стінки 175
10 Пірси, моли, хвильоломи і набережні стінки 400
ряженої конструкції з наповненням каменями
Аеродроми, шосейні та залізничні дороги
1 Наземні споруди аеропортів 15-25 25-35 35-45
2 ВПП з бетонним покриттям 300- 400- 1500-
44
400 1500 2000
1 2 3 4 таблиці
Продовження 5 2.66
3 ВПП з металевим покриттям 100- 150- 400-
150 400 700
4 Шосейні дорогі з асфальтобетонним 120- 300- 1000- 2000-
покриттям 300 1000 2000 400
5 Залізничні дорожні колії 100- 150- 200- 300-
150 200 300 500
6 Залізобетоні труби в насипах доріг 100- 300- 400- 600
200 400 500
Засоби транспорту, інженерні машини
1 Рухомий залізничний склад і енергопоїзди 30-40 40-80 80-100 100-
200
2 Тепловози і електровози 50-70 70-100 100-
150
3 Вантажний автотранспорт 20-30 30-55 55-65 90-
130
4 Легковий автотранспорт і автобуси 10-20 20-30 30-50 50
5 Тягачі, трактори і бульдозери 30-40 40-80 80-100 110-
130
6 Екскаватори і автогрейдери 20-30 30-50 50-60
7 Транспортні реактивні літаки 13-15 30-40 45-55
8 Транспортні судна 30-60 60-80 80-100
9 Вертольоти і поршневі літаки 7-8 8-10 10-13
Захисні споруди і підвальні приміщення
1 Сховища 11 класу 300- 400- 550- 650
400 550 650
2 Сховища 111 класу 200- 300- 370- 450
300 370 450
3 Сховища 1V класу 100- 140- 180- 220
140 180 220
4 Сховища V класу 50-70 70-90 90-110 110
5 Протирадіаційні укриття 30-40 40-60 60-90 90
6 Підвали в одноповерхових будинках 20-30 30-60 60-80 80
7 Підвали в багатоповерхових будинках 35-50 50-70 70-100 100
45
45
ОЦІНКА ПРОГНОЗОВАНОЇ РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ
3.1 Загальні положення

характеристики
3.3 Оцінка прогнозованої радіаційної обстановки
3.3.1Виявлення прогнозованої обстановки
3.3.2 Виявлення радіаційної обстановки при невідомому виході
активності зі зруйнованого реактора
3.3.3 Визначення дози опромінення в зонах зараження
зараження
3.3.5 Визначення часу початку перебування в зоні зараження
3.3.6 Визначення тривалості перебування в зонах зараження
3.3.6 Визначення втрат населення у залежності від отриманої дози
опромінення

При надзвичайних ситуаціях у результаті дії різноманітних факторів
може змінюватися оточуюче середовище, тобто виникають умови, що суттєво
впливають на життєдіяльність населення, дії особового складу формувань
цивільної оборони і в цілому об’єктів господарської діяльності. Цій комплекс
наслідків дії надзвичайної ситуації розуміють як обстановку. Вона може бути
радіаційною, хімічною, біологічною, інженерною, пожежною,
гідрометеорологічною та іншою.
Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом в атмосферу
радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгострокове радіоактивне
забруднення місцевості на величезних площах. При цьому випадку
констатується виникнення надзвичайної ситуації, як мінімум, регіонального
рівня.
Найбільшою за масштабами забруднення навколишнього середовища
стала аварія, яка відбулася в 1986р. на Чорнобильській АЕС. Історія людства
ще не знала такої аварії, яка була б настільки згубною за своїми наслідками для
довкілля, здоров'я та життя людей.
За оцінками спеціалістів, відбулись викиди 50 мегакюрі небезпечних
ізотопів і 50 мегакюрі хімічно інертних радіоактивних газів. Сумарне
радіоактивне забруднення еквівалентне випадінню радіоактивних речовин від
вибуху декількох десятків таких атомних бомб, які були скинуті над Хіросімою.
Внаслідок цього викиду були забруднені атмосфера, води, ґрунти, рослинність
на сотні кілометрів. Під радіоактивне ураження потрапили території України,
Білорусі, Росії, де тепер мешкає 5 млн. осіб. Під впливом радіоактивного
зараження опинилися й держави Західної Європи. Усього, за сучасними
даними, внаслідок Чорнобильської катастрофи в Україні постраждало майже
3,23 млн. осіб, з них 2,35 млн. мешкають на забрудненій території, більше 358
46
тисяч брали участь у ліквідації наслідків аварії, 130 тисяч були евакуйовані в
1986 р. або були відселені пізніше.
Слід пам'ятати, що попереду ще сотні років, необхідні для перетворення
станції та забруднених територій в екологічно безпечну зону, розв'язання
безпрецедентних економічних, соціальних і суто людських проблем.

характеристики
Радіоактивне зараження місцевості відбувається при випадінні
радіоактивних речовин. Радіоактивні – це речовини, які при різноманітних
внутріядерних перетвореннях випромінюють іонізуючи випромінювання. Чим
ні більше внутріядерних перетворень тим більше утворюється іонізуючих
випромінювань, тім небезпечніше для людини. Кількісною мірою
радіоактивності є активність – число ядерних перетворень за одиницю часу.
Одиниця активності – бекерель, коли відбувається одне перетворення за
секунду.
Іонізуючим випромінюванням (ІВ) називають будь-який вид
випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до його іонізації
(виникнення іонів - електричних заряджених часток різних за знаком).
Іонізуючі випромінювання широко використовуються в машино- та
приладобудуванні, гірничій та вугільній промисловості, металургії та інших
галузях народного господарства для автоматичного контролю технологічних
операцій, а також для керування цими операціями, визначення дефектів
(дефектоскопія) у литві, зварних швах, для контролю якості виробів. Їх
використовують також при структурному аналізі кристалічних речовин.
Джерелами ІВ, окрім радіоактивних речовин, можуть бути електровакуумні
прилади (клістрони, генераторні та модуляторні лампи, кенотрони, тиратрони,
магнетрони, електронно-променеві трубки).
Розрізняють такі види ІВ:
Корпускулярні, що складаються з часток: -, -, нейтронне
випромінювання.
- випромінювання – це потік ядер атомів гелію з низькою проникаючої(у
повітрі середній пробіг складає 3—5 см.), та високою іонізуючою(на кожному
сантиметри пробігу утворює десятці тисяч пар іонів) властивістю. Внаслідок
цих властивостей - частки не проникають через шкіру. Цей вид
випромінювання спостерігається переважно у природних радіоактивних
елементів (радій, торій, уран, плутоній, тощо).
- випромінювання – це потік електронів або позітронів. Їх максимальний
пробіг в повітрі не перевищує 180см, а в живих тканинах – 2,5см. Іонізуюча
здатність - часток нижче (на кожному сантиметри пробігу утворює від кілька
десятків до сотень пар іонів), а проникаюча здатність вище, ніж у -часток,
оскільки вони мають значно меншу масу та при однаковій енергії з - частками
мають менший заряд(середній пробіг у повітрі - часток з середней енергією -
30-50 см.).
47
Нейтронне випромінювання – потік елементарних часток з масою, близькій до
маси протонів, які не мають заряду, але мають велику проникаючу здатність
(соразмірна з здатністю гама-випромінювання).
Хвильове або фотонне випромінювання по характеру енергетичного
спектру може бути характеристичним або гальмовим:
Характеристичне – фотонне випромінювання з дискретним спектром, яке
виникає при зміні енергетичного стану атому.
Гальмове – фотонне випромінювання з неперервним спектром, яке виникає
при зміні кінетичної енергії заряджених часток.
До фотонного випромінювання належать - випромінювання і рентгенівське.
- випромінювання – електромагнітне (фотонне) випромінювання, що
випромінюється при ядерних перетвореннях або при взаємодії часток.
Характеризується великою проникаючою здатністю (у залежності від енергії
довжина пробігу може бути від кілька сотень метрів до 2-3 кілометрів) та
малою іонізуючою дією (на кожному см. пробігу утворює кілька пар іонів).
Рентгенівське – сукупність гальмового та характеристичного випромінювань.
Виникає в електровакуумних приладах при бомбардуванні речовини потоком
електронів. Характеризується малою іонізуючою здібністю та великою
глибиною проникання.
Іонізуючі випромінювання володіють значною енергією. При
проходженні через оточуюче середовище вони взаємодіють з ним, при цьому
витрачають частку своєї енергії. Середовище цю енергію поглинає. Для
визначення поглинутої енергії будь-якого виду випромінювання в середовищі
прийнято поняття поглиненої дози опромінення Д. Це середня енергія dE, що
передана випромінюванням речовині в деякому елементарному об’ємі, поділена
на масу речовини dm в цьому об’ємі:
Д = dE /dm.
Одиниця цієї величини – грей (Гр); 1Гр = 1Дж/кг. Допускається
використовувати позасистемну одиницю – рад, 1рад = 0,01Гр.
Різні види ІВ мають різну біологічну дію. Отже, для оцінки біологічної
дії різного роду випромінювання введено поняття коефіцієнта якості
випромінювання Q, який показує, у скільки разів даний вид випромінювання
має найсильнішу біологічну дію, ніж рентгенівське або - випромінювання при
однаковій поглиненій енергії в одному грамі тканини. Для оцінки радіаційної
небезпеки випромінювання довільного складу використовується еквівалентна
доза Н, яка визначається як поглинута доза Д, помножена на середній
коефіцієнт якості випромінювання Q в даній точці тканини:
Н = ДQ
Величину Н виражають в зівертах (Зв); 1Зв = 1Дж/кг. Допустимо
застосовувати позасистемну одиницю бер (1бер = 0,01Зв). Бер (біологічний
еквівалент рада) – це еквівалентна доза будь-якого ІВ в біологічній тканині,
котра створює той же біологічний ефект, що й доза в 1 рад рентгенівського або
-випромінювання.
48
В атмосферному повітрі практично вся енергія іонізуючих
випромінювань (80—90% та більше) йде на іонізацію, тобто при дії
випромінювання у повітрі утворюються позитивно та негативно заряджені
частинки - іони. Для кількісної оцінки іонізуючої дії рентгенівського та -
випромінювань в сухому атмосферному повітрі використовується поняття
експозиційної дози Х. Це відношення повного заряду dQ іонів одного знаку,
що виникають в малому об’ємі повітря під дією ІВ, до маси повітря в цьому
об’ємі:
X = dQ/dm.
За одиницю експозиційної дози приймають кулон на кілограм (Кл/кг).
Допускається також використовувати позасистемну одиницю рентген (Р):
1Р = 2,5810-4Кл/кг.
Співвідношення між поглинутою дозою випромінювання Д та
експозиційною дозою Х має вид:
Д = fХ,
де f – коефіцієнт, що залежить від енергії, поглинутої в середовищі та
щільності середовища. Для повітря f = 0,85.
Поглинена, еквівалентна та експозиційна дози, віднесені до одиниці
часу, відповідно називаються потужностями: Р – поглиненої, РЕКВ –
еквівалентної, РЕКС – експозиційної доз.
Небезпеку радіоактивної речовини неможливо оцінити його масою, так як
вона (небезпека) залежить від виду речовини, його концентрації та інш.
Джерелом іонізуючих випромінювань є радіоактивні речовини, в яких ІВ
утворюються при ядерних перетвореннях. Кількісна мера ядерних перетворень
– активність. Це відношення числа спонтанних ядерних перетворень dN за
малий проміжок часу dt до цього проміжку. Одиниця активності А в системі
СИ –бекерель. Один бекерель дорівнює одному ядерному перетворенню в
секунду. Також вводиться спеціальна одиниця активності – кюрі (1Ки =
3,71010Бк). На практиці використовується одиниця активності – мілікюрі (мКи).
Ступень зараженості місцевості радіоактивними речовинами можна
характеризувати потужністю дози випромінювання – чим ні більше ступінь
зараження, тим більшу потужність дози утворюють ці радіоактивні речовини.
Але величина потужності дози залежить від висоти, на якій вона вимірюється.
Для виключення помилок при вимірах потужності дози (тоді як вона буде
виміряна на різних висотах) прийнято для характеристики ступеня зараженості
місцевості вимірювати потужність дози на відстані 0,7 — 1 метр від поверхні
землі. Визначена таким чином потужність дози називається рівнем радіації.
Одиниці вимірювання рівня радіації — грей на секунду, позасистемні — рад на
годину, рентген на годину.
Радіоактивна речовина може бути розчиненою, находитися в суміші або
бути розподіленою на поверхні нерадіоактивної речовини. Чим більша
активність радіоактивної речовини, що знаходиться у такому контакті з
нерадіоактивною, тим більша дія її випромінювання як на конкретну речовину,
так і на оточуюче середовище. Радіоактивне зараження є певною
49
концентрацією деякої активності на нерадіоактивній речовині або в ній.
Кількісною характеристикою радіоактивного забруднення є ступень
радіоактивного зараження, під яким розуміють величину активності, що
припадає на одиницю ємності, маси чи поверхні цих речовин. Таким чином
відрізняють об‘ємну, масову чи поверхневу активність. Одиниці їх виміру —
бекерель на літр, кілограм чи на квадратний метр.
3.3 Оцінка прогнозованої радіаційної обстановки

Таким чином, радіоактивне зараження має значний вплив на
життєдіяльність населення і техногенну небезпеку об’єктів. За масштабами зон
зараження та наслідками впливу радіаційних аварій на об’єкти і населення
можна визначати рівень надзвичайної ситуації, ідентифікувати потенційно
небезпечні об’єкти, планувати заходи захисту та заходи з ліквідування
надзвичайних ситуацій.
Коли говорять про визначення масштабів зон радіоактивного зараження –
це означає, по другому, виявлення радіаційної обстановки. Коли вирішують
завдання з визначення дози опромінення, часу перебування у зонах зараження,
часу початку робіт у зонах – все це – оцінка радіаційної обстановки.
Оцінка радіаційної обстановки входить до заходів радіаційного та
хімічного захисту з комплексу заходів захисту населення при надзвичайних
ситуаціях.
Основна мета оцінки – не допустити опромінення населення та
особового складу формувань при ліквідуванні наслідків НС понад допустимі
дози. Оцінка радіаційної обстановки може бути проведена на етапі
прогнозування та на етапі оцінки фактичної радіаційної обстановки.
При оцінці радіаційної обстановки, яка прогнозується, можна
розв’язувати завдання за виявленням радіаційної обстановки і вирішувати
типові завдання з оцінки. При виявленні радіаційної обстановки визначають
масштаби прогнозованих зон зараження і відображають їх на карті (схемі).
Масштаби зон зараження залежать від типу ядерного енергетичного реактора та
його потужності, кількості зруйнованих енергетичних реакторів, виходу
активності зі зруйнованого реактору та метеорологічних умов. Прогнозовані
зони відображаються на карті(схемі) у вигляді еліпсів.
При оцінці радіаційної обстановки як на етапі прогнозування, так і при
оцінці фактичної обстановки, вирішаються наступні типові завдання:
1. Визначення дози опромінення при перебуванні людей у зонах
радіоактивного зараження;
2. Визначення дози опромінення при перетинанні людьми зон
зараження;
3. Визначення часу початку перебування людей у зонах
радіоактивного зараження по дозі опромінення, яка задана (припустима);
4. Визначення часу початку перетинання зон радіоактивного
зараження по дозі опромінення, яка задана (припустима);
5. Визначення тривалості перебування людей у зонах радіоактивного
зараження по дозі опромінення, яка задана (припустима);
50
6. Визначення втрат населення у зонах радіоактивного зараження.
3.3.1 Виявлення прогнозованої обстановки

При ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів для встановлення
рівня надзвичайної ситуації необхідно визначати масштаби зон зараження,
тобто проводити виявлення радіаційної обстановки.
При виявленні радіаційної обстановки на етапі прогнозування
визначають масштаби прогнозованих зон зараження і відображають їх на карті
(схемі). Масштаби зон зараження залежать від типу ядерного енергетичного
реактора та його потужності, кількості зруйнованих енергетичних реакторів,
виходу активності із зруйнованого реактору та метеорологічних умів.
Таким чином, вихідні дані при виявленні обстановки, що прогнозується,
наступні: тип ядерної енергетичної установки (реактору); потужність реактору,
W МВт; кількість аварійних реакторів, од; координати АЕС, х, у ; час
аварії, ТАВ год., хв.; вихід активності, h %; швидкість вітру, V м/сек..;
напрямок вітру, , град.; стан хмарного покрову.
Порядок виявлення обстановки:
1. за таблицею 3.4 визначають категорію стійкості атмосфери (інверсія,
ізотермія або конвекція);
2. визначають швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого
повітря – таблиця 3.6;
3. на карту (схему) в залежності від напрямку повітря наносять вісь зони
можливого радіоактивного зараження;
4. визначають розміри зон можливого зараження в залежності від
категорії стійкості атмосфери, швидкості переносу переднього фронту хмари
зараженого повітря, типу реактора(РВПК або ВВЕР), виходу активності із
зруйнованого реактора за таблицями 3.7 – 3.11;
5. на карті (схемі) викреслюють можливі зони зараження в вигляді
еліпсів, велика вісь яких за розміром дорівнює довжині зони, а мала вісь –
ширині зони зараження
Приклад за завданням: На N-й АЕС 9.04 ц.р. виникла аварія. Тип
аварійного реактору – ВВЕР, потужність реактору - 1000 МВт; кількість
аварійних реакторів - 1; час аварії - 14.00, вихід активності - 50 %; швидкість
вітру – 2,1 м/сек..; напрямок вітру - 2700; стан хмарного покрову – середній.
00
00 90
270
АЕС Вісь зони
180
1. Визначаємо категорію стійкості атмосфери: конвекція, швидкість переносу
переднього фронту хмари зараженого повітря VПЕР = 2 м/сек..
2. Креслимо вісь зон можливого забруднення (ЗМЗ) для напрямку вітру 2700
51
1. Розміри прогнозованих зон зараження визначаємо за таблицею 3.7
(залежно від категорії та швидкості перенесення хмари, виходу активності,
типу реактора):
Таблиця 3.1 – Розміри прогнозованих зон зараження
Індекс зон Довжина, км Ширина, км Площа, км2
М 438 111 38400
А 123 24,6 2380
Б 20,47 3,73 59,8
В 8,87 1,07 7,45
Г - - -
4. Відображаємо прогнозовані зони на карті (схемі) за розмірами зон
Рисунок 3.1 – Схема відображення прогнозованих зон радіоактивного зараження
3.3.2 Виявлення радіаційної обстановки при невідомому виході активності

зі зруйнованого реактора
Приклад за завданням: Виявити радіаційну обстановку при аварії на
реакторі РВПК– 1000. Час аварії 10.00, швидкість вітру – 4,2 м/с., хмарність
середня, кількість зруйнованих реакторів – 1, вихід активності – невідомий.
Розв’язування :
1. Реально вимірюється рівень радіації (Хвим) на відстані 5 – 15 км від
аварійного реактора. Припустимо о 15 год. 00 хв. (5 год. від часу аварії) на
відстані 9 км потужність дози випромінювання склала 2,5 рад/годину.
2. Перерахуємо рівень радіації на одну годину після аварії. Зміна рівня
радіації протягом часу, як і активності, підпорядковується експотенційному
закону, тобто: Рt = Р1* (t/t0)- 0,4 , де значення (t/t0)- 0,4 в таблицях наводиться як
коефіцієнт Кt. За таблицею 3.20 коефіцієнт К t для 5 – х годин після аварії – К t =
0.525
3. Тоді рівень радіації на одну годину:
Р1 = Рt / Кt = 2,5 / 0.525 = 4,76 рад/ годину.
4. За таблицею 3.4 ступінь вертикальної стійкості атмосфери –
ізотермія.
52
5. Швидкість перенесення переднього фронту за таблицею 3.6 – 5 м/с.
6. За таблицями визначаємо потужність дози випромінювання, що
прогнозується на 1 год. після аварії в точці виміру рівня радіації. У нашому
випадку на відстані 9 км. при виході активності 10% потужність дози склала би
3.1 Р/год., а при виході активності 30% - 6,5 Р/год. Інтерполюванням знаходимо
реальний вихід активності:
h = 10 + (30 – 10)/(6,5 – 3,1) * (4,76 – 3,1) = 19,71 %
7. За таблицею 3.8 визначаємо розміри ЗМЗ методом інтерполяції.
На прикладі зони М( вихід активності – 19,71%) :
Довжина (LМ) =270+ (418 - 270)/(30-10).9,71 = 341,85 км
Ширина (ШМ) = 18,2 + (31,5- 18,2)/(30-10). 9,71 = 24,66 км
Площа (SМ) = 3860 + (10300 - 3860)/(30-10) *9,71 = 7002,72 км2
3.3.3 Визначення дози опромінення в зонах зараження
При вирішенні цього завдання за таблицями визначають розміри зон
зараження та положення об’єкту відносно зон – тобто, в якої зоні(М,А,Б,В або
Г) знаходиться об’єкт. Далі за таблицями визначають дозу зони - це така доза,
яку могла би отримати людина при находженні її у середини зони при
відкритому розташуванні. у кінці розраховують реальну дозу опромінення за
формулою:
Рисунок 3.2 - Схема визначення ДЗОНИ за таблицями 2.16 – 2.20
Приклад за завданням: Визначити дозу, яку отримає особовий склад

формування ЦО при роботі в зоні можливого зараження. Час аварії 4.00,
початок робіт на об’єкті – 7.00, тривалість – 12 годин, умови робіт – люди
будуть працювати в одноповерхових виробничих будинках.
Зруйнований на АЕС реактор РВПК – один, вихід активності 30%, відстань
від об’єкту до місця аварії – 25 км. Метеоумови – швидкість вітру – 6,1 м/с.,
хмарність – суцільна.
1. Визначаємо: категорія стійкості атмосфери – ізотермія, швидкість переносу
переднього фронту хмари повітря – 10м/с, час формування сліду на об’єкті –
0.65 год.
Таблиця 3.2 – Розміри зон забруднення
53
Розміри Зони забруднення
зон М А Б В Г
Довжина 482 135 25 12 -
Ширина 285 5,99 2.02 1,02 -
Площа 10700 635 20 10.6 -
2. Визначаємо положення об’єкта відносно зон забруднення - об’єкт
розташований на дальній межі зони Б.
3. Так як час формування сліду радіоактивної хмари на об’єкті – 0,65 години, а
час початку робіт – 3 години (7.00 – 4.00), то час початку опромінення – 3
години після аварії.
4. За таблицею 3.14 Д ЗОНИ. = 16.3 рад
5. Д ОПР. = 16.3 / (3,2* 7) = 0.73рад.(тут – у знаменнику 7 - коефіцієнт
послаблення для одноповерхових виробничих будівель, 3,2 - коефіцієнт зони
для дальньої межі)

зараження
Приклад за завданням: О 10 год.00 хв. 5.10 ц.р. виникла аварія на N-й АЕС.
Тип реактору – РВПК – 1000, кількість аварійних реакторів – 1, час аварії -
10.00, 5.04 ц.р., вихід активності - 30 %. Швидкість вітру - 4 м/с, напрямок вітру
– 2700, хмарність - середня. Особовий склад сил ЦО має подолати ЗМЗ на
відстані 60 км від аварійного реактора при швидкості 40 км/год. Кут маршруту
руху () по відношенню до вісі сліду – 600. Початок подолання – 14 год.00 хв.
Визначити, яку дозу отримає особовий склад при подоланні зон зараження.
1. Визначаємо час початку подолання вісі сліду: t под.= 14.00 – 10.00 = 4 год.
2. Визначаємо час формування сліду (tФ) ЗМЗ на маршруті руху: TФ = 3 год.
3. Визначаємо коефіцієнт, який враховує кут маршруту руху відносно вісі сліду
хмари (Кt у спец. Табл..): Кt = 0,79
4. Визначаємо коефіцієнт (Ки), що враховує швидкість руху під час подолання
сліду: Ки = 20/40 = 0,5
5. Визначаємо коефіцієнт (Кw), що враховує потужність енергоблоку та частку
активності, що викинута під час аварії: Кw = 10 –4.п. W . h = 10 –4.1.1000.30 = 3
6. Визначаємо табличні значення дози випромінювання при подоланні сліду:
Дпод. = 60,1 мрад
7. Розраховуємо дозу опромінення при подоланні особовим складом сил ЦО
сліду радіоактивної хмари:
Доп = (Дпод. * Кt * Ки * Кw * )/КПОС. = (60,1 * 0,78 * 0,5 * 3)/2 = 36,16 мрад
3.3.5 Визначення часу початку перебування в зоні зараження

При вирішенні цього завдання за таблицями визначають розміри зон
зараження та положення об’єкту відносно зон – тобто, в якої зоні(М,А,Б,В або
Г) знаходиться об’єкт та розраховують умовну величину – дозу зони за
формулою: Д ЗОНИ.= ДЗАД*К ПОСЛ.* К ЗОНИ
54
Д ЗОНИ. - це така доза, що могла би отримати людина при находженні її у
середини зони при відкритому розташуванні. Далі за таблицями визначають час
початку перебування.
Приклад за завданням: Особовий склад сил ЦО має виконати роботи на
внутрішній межі зони Б. Термін виконання робіт (Т роб.) – 9 год., умови
перебування в зоні – триповерхові виробничі будинки, задана доза опромінення
(Дзад) – 2 рад. Визначити можливий час початку робіт на об’єкті.
1. Розрахуємо дозу опромінення, яку можна отримати всередині зони
при відкритому розташуванні - Д ЗОНИ.= ДЗАД*К ПОСЛ.* К ЗОНИ = 2 * 6/ 3.2 =
3.75рад.
де коефіцієнт зони- К зони = 1/3.2 визначаємо за таблицями 3.12 – 3.16
2. За таблицею 3.13для зони Б у стовпці тривалості перебування 9 годин
знаходимо значення дози, рівне або близьке розрахованому по пункту 1- це 4,21
і 3,06. Значенню Д ЗОНИ = 4,21 рад відповідає час початку опромінення – 5 діб, а
значенню Д ЗОНИ = 3,06 рад – час початку 10 діб. Інтерполюванням знаходимо
час початку опромінення – 7 діб.
Рисунок 3.3 - Визначення часу початку перебування в зоні зараження
3.3.6 Визначення тривалості перебування в зонах зараження

Як і при визначенні часу початку опромінення в цьому завданні за
таблицями визначають розміри зон зараження та положення об’єкту відносно
зон – тобто, в якої зоні(М,А,Б,В або Г) знаходиться об’єкт та розраховують
умовну величину – дозу зони. Це така доза, що могла би отримати людина при
находженні її у середини зони при відкритому розташуванні. Далі за таблицями
визначають тривалість перебування.
Приклад за завданням: На Х – ой АЕС в 3.00 виникла аварія на

енергоблоці ВВЕР – 1000. Вихід активності з реактора 10%. Швидкість вітру
3,1 м/с., хмарність – суцільна. Визначити тривалість роботи обслуговуючого
персоналу об’єкта, якщо відстань об’єкту від АЕС - 30 км., прибуття зміни на
об’єкт о 8.00, можлива доза за час роботи – 0,5 рад. Умови роботи на об’єкті –
робота на відкритої місцевості.
55
Розв’язування: Для виявлення розмірів зон зараження за таблицями
визначаємо: категорія стійкості атмосфери – інверсія, швидкість переносу –
10м/с., час формування сліду – 0.8 години.
Таблиця 3.3 – Розміри зон зараження
Розміри зон Зони зараження
М А Б В Г
довжина/ширина 73/2,1 - - - -
Виходячи з відстані об’єкту до місця аварії, визначаємо положення його

відносно зон радіоактивного забруднення – об’єкт всередині зони М.
Розраховуємо можливу дозу(Д ЗОНИ) в середині зони М:
Д ЗОНИ = Д ЗАД. * КПОС. * КЗОНИ = 0,5* 1* 1 = 0,5 рада.
Час початку робіт – 5 годин після аварії (8.00 – 3.00), час початку
формування сліду – 0.8 години, тоді час початку опромінення – 5 годин.
За таблицею 3.12 визначаємо тривалість перебування в зоні – близько 1
доби.
3.3.6 Визначення втрат населення у залежності від отриманої дози
Втрати населення можна визначить по сумарної дозі опромінення , яку
отримали люди за визначений строк.
Вихідні дані :
1. Доза , яку визначили при рішенні завдань 1 або 2—Двиз.
2. Доза , яку отримали раніше – Дотр.ран.
3. Час, який минув після попереднього опромінення.
Розв’язування: За таблицею 3.17 визначаємо остаточний коефіцієнт
Кост. і за його допомогою дозу залишкову: Д зал.= Дотр.ран. * К ост.
Далі находимо сумарну дозу опромінення : Дсум. = Д виз. + Д зал.
За таблицею 3.18 за сумарною дозою визначаємо втрати.
Приклад за завданням: При роботі у зоні радіоактивного зараження
особовий склад команди ЦО отримав дозу опромінення 100 рад. Розрахувати
наслідки цього опромінення, якщо півтора міцяця потому люди також отримали
80 рад.
Рішення: 1. Кост.= 0.35 (або 35% за таблицею 3.17)
2. Д зал.= Дотр.ранее*К ост. = 80 * 0.35 = 28 рад.
3. Дсум. = Д виз. + Д зал. = 100 + 28 = 128 рад.
4. За таблицею 3.18 втрати в команді ЦО складуть 5%, причому в
перші дві доби захворюють окремі люди (втрати будуть мати поодинокі
випадки), протягом 3 – 4 тижнів після опромінення захворюють всі останні 5 %.
Смертельних випадків не очикується.
Таблиця 3.4 - Категорії стійкості атмосфери
Швидкість Час доби
(V10 вітру день Ніч
на висоті наявність хмарності
10 м., м/сек. відсутня середня суцільна відсутня Суцільна
56
V10  2 Конвекція Конвекція Конвекція Конвекція Конвекція
2 V10 3 Конвекція Конвекція Ізотермія Інверсія Інверсія
3 V10 5 Конвекція Ізотермія Ізотермія Ізотермія Інверсія
5 V10 6 Ізотермія Ізотермія Ізотермія Ізотермія Ізотермія
V10 6 Ізотермія Ізотермія Ізотермія Ізотермія Ізотермія
Таблиця 3.5 - Час початку формування сліду після аварії на РНО,

години.
Відстань від Категорії стійкості атмосфери
АЕС, км. Конвекція Ізотермія Інверсія
Середня швидкість перенесення хмари, м/сек.
2 5 10 5 10
5 0.5 0.3 0.1 0.3 0.1
10 1.0 0.5 0.3 0.5 0.3
20 2.0 1.0 0.5 1.0 0.5
30 3.0 1.5 0.8 1.5 0.8
40 4.0 2 1 2 1
50 6.0 2.5 1.2 2.5 1.3
60 6.5 3 1.5 3 1.5
70 7.5 4 2 4 2
80 8.0 4 2 4 2
90 8.5 4.5 2.2 4.5 2.5
100 9.5 5 2.5 5 3
150 14 7.5 3.5 8 4
200 19 10 5 10 5
250 23 12 6 13 6.5
300 28 15 6.5 16 8
350 32 17 9 18 9
400 37 19 10 21 11
450 41 22 11 23 12
500 46 24 12 28 13
60 53 29 15 31 16
700 61 34 17 36 18
800 72 38 20 41 20
900 82 43 22 46 23
1000 89 48 24 50 26
Таблиця 3.6 - Швидкість (м/сек) переносу переднього фронту хмари зараженого

повітря в залежності від швидкості вітру
Стан атмосфери Швидкість (V10) вітру на висоті 10 м., м/сек.
2 2 3 4 5 6
57
Конвекція 2 2 5 - - -
Ізотермія - - 5 5 5 10
Інверсія - 5 10 10 - -
Таблиця 3.7 - Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості при аварії на

РНО. Метеоумови – конвекція, швидкість переносу хмари 2 м/сек.
Вихід Індекс Тип реактора
активно- зони РВПК- 1000 ВВЕР- 1000
сті Довжина, Ширина, Площа, Довжина, Ширина, Площа,
в %. км км км2 км км км2
3 М 62.5 12.1 595 82.5 16.2 1050
3 А 14.1 2.75 30.4 13.0 2.22 22.7
3 Б - - - - - -
3 Г - - - - - -
3 Г - - - - - -
10 М 140 29.9 3290 185 40.2 5850
10 А 28.0 5.97 131 39.4 6.81 211
10 Б 6.88 0.85 4.52 - - -
10 В, Г - - - - - -
30 М 249 61.8 12100 338 82.9 22000
30 А 62.6 12.1 595 82.8 15.4 1000
30 Б 13.9 2.71 29.6 17.1 2.53 34.0
30 В 6.96 0.87 4.48 - - -
30 Г - - - - - -
50 М 324 81.8 20800 438 111 384400
50 А 88.3 18.1 1260 123 24.6 2380
50 Б 18.3 3.64 52.3 20.4 3.73 59.8
50 В 9.21 1.57 11.4 8.87 1.07 7.45
50 Г - - - - - -
Таблиця 3.8 - Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості при аварії на

РНО. Метеоумови - ізотермія, швидкість переносу хмари 5 м/сек.
сті Довжина, Ширина, Площа, Довжина, Ширина, Площа,
1 2 3 4 5 6 7 8
3 М 145 8.42 959 74.5 3.70 216
3 А 34.1 1.74 42.6 9.9 0.29 2.27
1 2 3 4 5 6
Продовження 7таблиці 3.88
3 Б - - - - - -
3 Г - - - - - -
3 Г - - - - - -
10 М 270 18.2 3860 155 8.76 1070
58
10 А 75 3.92 231 29.5 1.16 26.8
10 Б 17.4 0.69 9.4 - - -
10 В 5.8 0.11 0.52 - - -
10 Г - - - - - -
30 М 418 31.5 10300 284 18.4 4110
30 А 145 8.42 959 74.5 3.51 205
30 Б 33.7 1.73 45.8 9.9 0.28 2.21
30 В 17.6 0.69 9.63 - - -
30 Г - - - - - -
50 М 583 42.8 19600 379 25.3 7530
50 А 191 11.7 1760 100 5.24 411
50 Б 47.1 2.4 88.8 16.6 0.62 8.15
50 В 23.7 1.1 20.5 - - -
50 Г 9.41 0.27 2.05 - - -
Таблиця 3.9 - Розміри прогнозованих зон забруднення на сліду хмари при аварії
на РНО. Метеоумови - ізотермія, швидкість переносу хмари 10 м/сек
сті Довжина, Ширина, Площа, Довжина, Ширина, Площа
3 М 135 5.99 635 53 1.87 78
3 А 26 1.04 21 5.22 0.07 0.31
3 Б, В, Г - - - - - -
10 М 272 14 3080 110 5.33 460
10 А 60 2.45 115 19 0.58 8.75
10 Б 11 0.32 3.02 - - -
10 В - - - - - -
10 Г - - - - - -
30 М 482 28 10700 274 13 2980
30 А 135 5.99 635 53 1.87 78
30 Б 25 1.02 20 5.05 0.07 0.29
30 В 12 1.02 20 5.05 0.07 0.29
30 Г - - - - - -
50 М 619 37 18300 369 19 5690
50 А 36 1.51 42 10 0.27 2.18
50 Б 17 0.59 8.38 - - -
50 В, Г
Таблиця 3.10 - Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості при аварії на РНО.
Метеоумови -інверсія, швидкість переносу хмари 5 м/сек
Індекс Тип реактора
зони РВПК- 1000 ВВЕР- 1000
59
Вихід Довжина, Ширина, Площа, Довжина, Ширина, Площа,
активно- км км км2 км км км2
сті
в %.
3 М 126(1/138) 3.63 359 17(28/48) 0.61 8.24
3 А - - - - - -
3 Б - - - - - -
3 Г - - - - - -
3 Г - - - - - -
10 М 241(8/249) 7.86 1490 76(13/89) 2.58 154
10 А 52(16/69) 1.72 71 - - -
10 Б - - - - - -
10 В - - - - - -
10 Г - - - - - -
30 М 430(6/436) 14 4760 172(10/182) 5.08 686
30 А 126(13/139) 3.63 359 17(28/45) 0.61 8.25
30 Б - - - - - -
30 В - - - - - -
30 Г - - - - - -
50 М 561(5/566) 18 8280 204(8/212) 6.91 1110
50 А 168(10/178) 4,88 644 47(17/64) 1.52 56
50 Б 15(27/42) 0.41 4,95 - - -
50 В - - - - - -
50 Г - - - - - -
Таблиця 3.11 - Розміри прогнозування зон забруднення місцевості на сліду хмари при аварії
на РНО. Метеоумови - інверсія, швидкість переносу хмари 10 м/сек
активності зони РВПК- 1000 ВВЕР- 1000
в %. Довжина, Ширина, Площа, Довжина, Ширина, Площа,
км км км2 км км км2
1 2 3 4 5 6 7 8
3 М 115 3.04 275 - - -
3 А
3 Б
3 Г
3 Г
10 М 239 6.81 1280 73 2.1 118
10 А 42 1.18 38 - - -
1 2 3 4 5 6
Продовження7 таблиці 83.11
10 Б
10 В
10 Г
60
30 М 441 12 4470 162 4.4 558
30 А 115 3.04 275 - - -
30 Б
30 В
30 Г
50 М 579 17 7960 224 6.3 1410
50 А 156 4.24 519 33 0.95 25
50 Б - - - - - -
50 В - - - - - -
50 Г
61
Таблиця 3.12- Доза опромінення, яку отримує людина при відкритому розташуванні всередині зони забруднення (Д зони),
рад, зона М
Час початку Тривалість перебування людини у зоні забруднення
62
опромінення Години Доби Місяці

після аварії 1 2 3 4 5 6 7 9 12 15 18 1 1.5 2 3 5 10 15 1 2 6 12
1 0.04 0.07 0.10 0.13 0.16 0.19 0.21 0.26 0.33 0.39 0.45 0.55 0.74 0.90 1.18 1.64 2.51 3.19 4.70 6.78 11.5 15.8
2 0.03 0.06 0.09 0.12 0.15 0.17 0.20 0.24 0.31 0.37 0.42 0.53 0.71 0.87 1.15 1.61 2.48 3.15 4.67 6.74 11.5 15.8
3 0.03 0.06 0.09 0.12 0.14 0.16 0.19 0.23 0.29 0.35 0.41 0.51 0.69 0.85 1.13 1.58 2.45 3.12 4.63 6.71 11.4 15.7
5 0.02 0.05 0.08 0.10 0.12 0.15 0.17 0.21 0.27 0.33 0.38 0.48 0.65 0.81 1.08 1.54 2.40 3.07 4.58 6.65 11.4 15.7
Години
6 0.02 0.05 0.07 0.09 0.12 0.14 0.16 0.20 0.26 0.32 0.37 0.47 0.64 0.79 1.07 1.52 2.38 3.05 4.55 6.62 11.4 15.6
7 0.02 0.05 0.07 0.09 0.11 0.13 0.16 0.20 0.25 0.31 0.36 0.45 0.63 0.78 1.05 1.50 2.36 3.03 4.53 6.60 11.3 15.6
9 0.02 0.04 0.06 0.08 0.11 0.13 0.15 0.18 0.24 0.29 0.34 0.43 0.60 0.75 1.02 1.47 2.32 2.99 4.49 6.55 11.3 15.6
12 0.02 0.04 0.05 0.08 0.10 0.12 0.13 0.17 0.22 0.27 0.32 0.41 0.51 0.72 0.98 1.42 2.27 2.93 4.43 6.49 11.2 15.5
15 0.01 0.03 0.05 0.07 0.09 0.11 0.13 0.16 0.21 0.26 0.30 0.39 0.55 0.69 0.95 1.39 2.23 2.89 4.38 6.44 11.2 15.4
18 0.01 0.03 0.04 0.05 0.08 0.10 0.12 0.15 0.20 0.25 0.29 0.37 0.53 0.67 0.92 1.35 2.19 2.84 4.33 6.39 11.1 15.4
1 0.01 0.03 0.04 0.05 0.08 0.09 0.11 0.14 0.18 0.23 0.27 0.35 0.49 0.63 0.87 1.29 2.11 2.84 4.24 6.29 11.0 15.3
2 0.01 0.02 0.03 0.04 0.06 0.07 0.08 0.11 0.14 0.18 0.21 0.28 0.40 0.52 0.74 1.13 1.90 2.53 3.90 6.00 10.7 14.9
3 0.01 0.02 0.03 0.04 0.05 0.06 0.07 0.09 0.12 0.15 0.18 0.24 0.35 0.46 0.66 1.02 1.75 2.36 3.77 5.77 10.4 14.7
Доби
5 - 0.01 0.02 0.03 0.04 0.05 0.06 0.07 0.09 0.12 0.15 0.19 0.29 0.38 0.55 0.87 1.55 2.11 3.47 5.42 10.8 14.3
10 - 0.01 0.01 0.02 0.03 0.03 0.04 0.05 0.07 0.09 0.11 0.14 0.21 0.28 0.42 0.67 1.24 1.74 2.97 4.82 9.34 13.5
15 - 0.01 0.01 0.02 0.02 0.03 0.03 0.04 0.06 0.07 0.09 0.12 0.17 0.23 0.36 0.56 1.06 1.51 2.65 4.40 8.81 12.9
1 - - 0.01 0.01 0.01 0.02 0.02 0.03 0.04 0.06 0.06 0.08 0.12 0.16 0.24 0.40 0.78 1.13 2.07 3.60 7.71 11.6
2 - - - 0.01 0.01 0.01 0.01 0.02 0.02 0.03 0.04 0.05 0.08 0.11 0.17 0.28 0.55 0.81 1.53 2.77 6.40 10.1
Місяці
6 - - - - - - - 0.01 0.01 0.01 0.02 0.02 0.03 0.05 0.08 0.14 0.29 0.43 0.84 1.61 4.18 7.19
12 - - - - - - - - - 0.01 0.01 0.01 0.02 0.03 0.05 0.09 0.18 0.27 0.54 1.06 2.91 5.27
Примітки: 1. Дози опромінення на внутрішній межі зони приблизно в 3.2 рази більші, а на зовнішній межі – в 3.2 рази
менші, ніж вказано в таблиці.
2. При визначенні за допомогою таблиці часу початку або тривалості перебування людей в зоні, необхідно задану дозу
опромінення розділити на 3.2 при знаходженні людей на внутрішній межі зони або помножити на 3.2 при знаходженні їх
на зовнішній межі зони.
62
Таблиця 3.13 - Доза опромінення, яку отримує людина при відкритому розташуванні всередині зони забруднення (Д зони),
рад, зона А
опромінення Години Доби Місяці
після аварії 1 2 3 4 5 6 7 9 12 15 18 1 1.5 2 3 5 10 15 1 2 6 12
1 0.40 0.76 1.08 1.37 1.66 1.93 2.18 2.66 3.32 3.94 4.51 5.56 7.41 9.03 11.8 16.4 25.1 31.0 47.0 67.8 115 158
2 0.35 0.47 0.97 1.24 1.52 1.87 2.02 2.48 3.13 3.82 4.28 5.32 7.14 8.75 11.5 16.1 24.8 31.0 46.7 67.4 115 158
3 0.32 0.62 0.90 1.16 1.42 1.66 1.90 2.35 2.97 3.56 4.11 5.13 6.93 8.52 11.3 15.8 24.5 31.0 46.3 67.1 114 157
5 0.28 0.54 0.80 1.04 1.28 1.51 1.83 2.15 2.85 3.31 3.84 4.82 6.59 8.15 10.8 15.4 24.0 30.0 45.8 66.2 114 156
Години
6 0.26 0.52 0.76 0.99 1.22 1.46 1.66 2.07 2.66 3.21 3.73 4.70 6.44 7.99 10.7 15.2 23.8 30.0 45.5 66.2 114 156
7 0.25 0.49 0.73 0.95 1.18 1.39 1.60 2.00 2.58 3.12 3.63 4.59 6.31 7.85 10.5 15.0 23.6 30.0 45.3 66.0 113 156
9 0.23 0.46 0.68 0.89 1.10 1.31 1.51 1.89 2.44 2.96 3.46 4.39 6.08 7.59 10.2 14.7 23.2 29.0 44.9 55.5 113 156
63
12 0.21 0.42 0.62 0.82 1.02 1.21 1.39 1.76 2.28 2.77 3.25 4.15 5.79 7.26 9.88 14.2 22.7 29.0 44.3 64.9 112 155
15 0.19 0.39 0.58 0.77 0.96 1.13 1.31 1.65 2.15 2.62 3.08 3.95 5.54 6.99 9.56 13.9 22.3 28.0 43.8 64.4 112 154
18 0.18 0.36 0.54 0.71 0.89 1.07 1.23 1.56 2.04 2.50 2.94 3.78 5.33 6.74 9.27 13.5 21.9 28.0 43.3 63.9 111 154
1 0.16 0.33 0.49 0.65 0.81 0.97 1.12 1.43 1.87 2.30 2.71 3.51 4.98 6.34 8.79 12.9 21.1 27.0 42.4 62.9 110 153
2 0.12 0.25 0.38 0.47 0.63 0.75 0.87 1.11 1.47 1.82 2.16 2.83 4.09 5.28 7.47 11.3 19.0 25.0 39.8 60.0 107 147
3 0.10 0.21 0.32 0.42 0.53 0.64 0.74 0.95 1.26 1.56 1.86 2.44 3.57 4.63 6.63 10.2 17.5 23.0 37.7 57.7 104 147
Доби
5 0.08 0.17 0.25 0.39 0.43 0.51 0.60 0.76 1.01 1.26 1.51 1.99 2.93 3.84 5.57 8.74 15.5 21.0 34.7 54.2 100 143
10 0.06 0.12 0.18 0.25 0.31 0.37 0.43 0.55 0.74 0.92 1.10 1.46 2.17 2.87 4.21 6.76 12.4 17.0 29.7 48.2 93.4 135
15 0.05 0.10 0.15 0.20 0.25 0.30 0.35 0.45 0.60 0.75 0.90 1.20 1.79 2.37 3.51 5.68 10.6 15.0 26.5 44.0 88.1 129
1 0.03 0.07 0.10 0.13 0.17 0.21 0.24 0.31 0.41 0.53 0.63 0.84 1.26 1.67 2.49 4.08 7.86 11.0 20.7 36.0 77.1 116
2 0.02 0.04 0.07 0.10 0.12 0.14 0.16 0.21 0.28 0.36 0.43 0.57 0.86 1.14 1.70 2.82 5.52 8.0 15.3 27.7 64.0 101
Місяці
6 0.01 0.02 0.03 0.04 0.06 0.07 0.08 0.11 0.14 0.18 0.22 0.29 0.44 0.59 0.88 1.46 2.91 4.0 8.46 16.1 47.1 71.9
12 - 0.01 0.02 0.02 0.03 0.04 0.05 0.06 0.09 0.11 0.13 0.18 0.27 0.37 0.55 0.92 1.84 2.0 5.45 10.6 29.1 52.7
Примітки: 1. Дози опромінення на внутрішній межі зони приблизно в 3.2 рази більші, а на зовнішній межі – в 3.2
рази менші, ніж вказано в таблиці.
2. При визначенні за допомогою таблиці часу початку або тривалості перебування людей в зоні, необхідно задану
дозу опромінення розділити на 3.2 при знаходженні людей на внутрішній межі зони або помножити на 3.2 при
знаходженні їх на зовнішній межі зони.
63
Таблиця 3.14 - Доза опромінення, яку отримує людина при відкритому розташуванні всередині зони забруднення
(Дзони), рад, зона Б
Тривалість перебування людини у зоні забруднення
64
Час початку
Години Доби Місяці
після аварії 1 2 3 4 5 6 7 9 12 15 18 1 1.5 2 3 5 10 15 1 2 6 12
1 2.23 4.17 5.309 7.55 9.11 10.5 11.9 14.6 18.2 21.5 24.7 30.4 40.6 49.4 64.9 90.1 137 174 257 371 633 868
2 1.94 3.70 5.54 6.84 8.34 9.74 11.0 13.6 17.1 20.4 23.4 29.1 39.1 47.7 63.2 88.4 136 172 255 369 631 866
3 1.76 3.40 4.94 6.38 7.79 9.13 10.4 12.8 16.3 19.5 22.5 28.1 37.9 46.7 61.9 86.9 134 171 254 367 629 864
5 1.53 3.00 4.39 5.70 7.02 8.27 9.48 11.8 15.0 18.1 21.0 26.4 36.1 44.6 59.6 84.4 131 168 251 364 626 860
Години
6 1.46 2.85 4.19 5.46 6.73 7.94 9.11 11.3 14.5 17.5 20.4 25.7 35.3 43.8 58.7 83.4 130 167 249 363 624 859
7 1.39 2.73 4.02 5.25 6.48 7.65 8.80 11.0 14.1 17.0 19.9 25.1 34.5 43.0 57.8 82.4 129 166 248 361 623 858
9 1.29 2.53 3.74 4.90 6.06 7.18 8.27 10.3 13.3 16.2 18.9 24.0 33.3 41.6 56.2 80.6 127 163 246 359 620 855
12 1.17 2.31 3.43 4.66 5.89 6.63 7.65 9.64 12.4 15.2 17.8 22.7 31.7 39.8 54.1 78.2 124 160 242 355 617 852
15 1.08 2.15 3.19 4.20 5.22 6.20 7.17 9.06 11.7 14.3 16.9 21.6 30.3 38.2 52.3 76.1 122 158 240 352 614 848
18 1.02 2.02 3.00 3.96 4.92 5.86 6.78 8.58 11.1 13.7 16.1 20.7 29.2 36.9 50.8 74.2 119 155 237 350 611 845
1 0.92 1.82 2.72 3.60 4.47 5.33 6.17 7.84 10.2 12.6 14.8 19.2 27.3 34.7 48.1 71.0 116 151 232 345 605 839
2 0.70 1.40 2.09 2.77 3.46 4.13 4.80 6.13 8.08 9.90 11.8 15.5 22.4 28.9 40.9 61.9 104 138 218 328 588 821
3 0.59 1.18 1.77 2.35 2.93 3.51 4.08 5.22 6.91 8.57 10.2 13.4 19.5 25.3 36.3 55.9 96.3 129 206 316 574 807
Доби
5 0.47 0.94 1.41 1.88 2.35 2.82 3.82 4.21 5.58 6.94 8.28 10.9 16.0 21.0 30.5 47.8 84.9 116 190 297 552 783
10 0.34 0.68 1.02 1.36 1.70 2.04 2.38 3.06 4.06 5.07 6.06 8.04 11.9 15.7 23.1 37.0 68.2 95.5 163 264 512 740
15 0.28 0.55 0.83 1.11 1.39 1.67 1.95 2.50 3.33 4.16 4.98 6.61 9.84 13.0 19.2 31.1 58.4 82.9 145 241 482 708
1 0.19 0.38 0.58 0.77 0.97 1.16 1.35 1.74 2.32 2.90 3.48 4.63 6.91 9.18 13.6 22.3 43.0 62.3 113 197 422 640
2 0.13 0.26 0.39 0.54 0.65 0.79 0.92 1.18 1.57 1.97 2ю36 3.15 4.71 6.27 9.36 15.4 30.2 44.4 83.8 152 350 555
Місяці
6 0.06 0.13 0.20 0.26 0.33 0.40 0.47 0.61 0.81 1.01 1.21 1.62 2.43 3.23 4.84 8.05 15.9 23.7 46.3 88.6 229 394
12 0.03 0.08 0.12 0.16 0.21 0.25 0.29 0.38 0.51 0.63 0.76 1.02 1.53 2.04 3.06 5.08 10.1 15.1 29.8 58.2 159 289
64
(Дзони), рад, зона В
Тривалість перебування людини у зоні забруднення
65
Час початку
після аварії 1 2 3 4 5 6 7 9 12 15 18 1 1.5 2 3 5 10 15 1 2 6 12
1 7.05 13.2 18.7 23.8 28.8 33.4 37.7 46.1 57.6 68.2 78.1 96.3 128 156 205 285 436 553 815 1174 2002 2745
2 6.14 11.7 16.9 21.6 26.3 30.8 35.0 43.0 54.2 64.5 74.2 92.1 123 151 200 279 430 547 808 1168 1997 2739
3 5.58 10.7 15.6 20.1 24.6 28.8 32.9 40.7 51.6 61.7 71.2 88.8 120 147 195 274 425 541 803 1162 1991 2733
5 4.86 9.48 13.9 18.0 22.2 26.1 29.9 37.3 47.6 57.3 66.5 83.6 114 141 188 267 416 532 793 1152 1981 2733
Години
6 4.61 9.03 13.2 17.2 21.2 25.1 28.8 35.9 46.1 55.6 64.5 81.5 111 138 185 263 412 528 789 1148 1976 2717
7 4.41 8.64 12.7 16.6 20.5 24.2 27.8 34.8 44.7 54.0 62.9 79.5 109 136 182 260 409 525 785 1143 1971 2713
9 4.08 8.02 11.8 15.5 19.1 22.7 26.1 32.8 42.3 51.3 59.9 76.1 105 131 177 254 402 518 778 1136 1963 2704
12 3.73 7.33 10.8 14.2 17.6 20.9 24.2 30.4 39.5 48.1 56.3 71.9 100 125 171 247 394 508 768 1125 1952 2693
15 3.44 6.81 10.1 13.3 16.5 19.6 22.6 28.6 37.2 45.5 53.4 68.5 96.0 121 165 240 386 500 759 1115 1942 2673
18 3.23 6.40 9.51 12.5 15.5 18.5 21.4 27.1 35.3 43.3 50.9 66.5 92.4 116 160 234 3769 493 7450 1107 1932 3673
1 2.91 5.78 8.60 11.4 14.1 16.8 19.5 24.7 32.4 39.8 47.0 60.8 76.3 109 152 243 367 479 735 1091 1915 2673
2 2.22 4.43 6.62 8.76 10.9 13.0 15.2 19.3 25.5 31.6 37.5 49.0 70.9 91.4 129 195 330 439 689 1040 1859 2596
3 1.88 3.74 5.60 7.44 9.28 11.1 12.9 16.5 21.8 27.1 32.2 42.4 61.8 80.3 114 176 304 409 654 1000 1815 2552
Доби
5 1.50 2.99 4.48 5.96 7.45 8.92 10.3 13.3 17.6 21.9 26.2 34.5 50.8 66.6 96.6 151 276 367 601 939 1745 2478
10 1.08 2.16 3.24 4.32 5.39 6.47 7.54 9.67 12.8 16.0 19.1 25.4 37.7 49.7 73.0 117 215 302 515 835 1619 2342
15 0.88 1.77 2.65 3.53 4.41 5.29 6.17 7.92 10.5 13.1 15.7 20.9 31.1 41.1 60.8 98.5 184 262 459 762 1526 2441
1 0.61 1.23 1.84 2.46 3.07 3.68 4.29 5.52 7.35 9.18 11.0 9.96 14.9 19.8 29.6 48.9 95.6 140 265 481 1109 1755
2 0.41 0.83 1.24 1.61 2.08 2.49 2.91 3.74 4.99 6.23 7.47 9.96 14.9 19.8 29.6 48.9 95.6 140 265 481 1109 1755
Місяці
6 0.21 0.43 0.545 0.85 1.07 1.28 1.50 1.92 2.56 3.21 3.85 6.51 7.68 10.2 15.3 25.4 50.4 75.0 146 280 725 1246
12 0.13 0.26 0.40 0.53 0.67 0.81 0.94 1.20 1.61 2.01 2.42 3.22 4.84 6.45 9.67 16.0 32.0 47.8 94.4 184 504 914
65
(Дзони), рад, зона Г
після аварії
66
1 2 3 4 5 6 7 9 12 15 18 1 1.5 2 3 5 10 15 1 2 6 12
1 23.1 43.3 61.7 78.1 94.7 109 124 151 189 224 256 316 422 514 674 937 1433 1817 2679 3861 6586 9024
2 20.1 38.5 55.5 72.1 86.7 101 115 141 178 212 244 302 406 498 657 918 1413 1797 2658 3839 6563 9001
3 18.3 35.3 51.3 66.0 81.0 94.9 108 133 169 202 234 292 394 485 543 903 1397 1780 2640 3820 6544 8980
5 16.0 31.1 45.6 59.3 73.0 85.9 98.5 122 156 188 218 274 375 464 620 877 1368 1750 2608 3787 6510 8947
Години
6 15.1 29.6 43.6 56.7 69.9 82.5 94.7 118 1512 182 212 267 367 455 610 866 1356 1737 2594 3773 6495 8931
7 14.5 28.4 41.8 54.6 67.3 79.5 91.4 114 146 177 206 261 359 447 600 856 1344 1725 2381 3759 6480 8916
9 13.4 26.3 38.9 51.0 63.0 74.6 85.9 107 139 168 197 250 346 432 584 837 1323 1702 2557 3733 6453 8889
12 12.2 24.1 35.7 46.9 58.1 68.9 79.5 100 129 158 185 236 329 413 562 812 1294 1672 2524 3698 6416 8851
15 11.3 22.3 33.2 43.6 54.2 64.5 74.5 94.1 122 149 175 225 315 397 544 791 1269 1645 2494 3667 6383 8817
18 10.6 21.0 31.2 41.2 51.2 60.9 70.5 89.2 116 142 167 215 303 384 528 772 1246 1620 2467 3638 6351 8785
1 9.57 18.9 28.2 37.3 46.4 55.3 64.1 81.4 106 130 154 199 283 361 500 738 1206 1576 2418 3585 6296 8727
2 7.31 14.5 21.7 28.8 35.9 42.9 49.9 63.7 84.0 103 123 161 233 300 425 644 1086 1443 2265 3417 6112 8237
3 6.17 12.3 18.4 24.5 33.5 36.5 42.4 54.3 71.8 89.1 105 139 203 263 377 581 1001 1346 2150 3288 5967 8387
Доби
5 4.93 9.85 14.7 19.6 24.4 29.3 34.1 43.7 58.0 72.1 86.1 113 167 218 317 497 882 1206 1977 3088 5737 8144
10 3.56 7.11 10.6 14.2 17.7 21.2 24.7 33.8 42.2 52.5 63.0 83.5 123 163 240 385 708 992 1694 2744 5321 7699
15 291 5.81 8.72 11.6 14.5 17.4 20.2 26.0 34.6 43.2 51.7 68.7 102 135 200 323 607 862 1510 2506 5017 7365
1 2.02 4.04 6.06 8.08 10.1 12.1 14.1 18.1 24.1 30.1 36.1 48.1 71.8 95.4 141 232 447 647 1182 2054 4389 6656
2 1.36 2.73 4.10 5.47 6.84 8.21 9.57 12.3 16.4 20.4 24.5 32.7 48.9 65.1 97.3 160 314 461 871 1581 3646 5768
Місяці
6 0.71 1.41 2.12 2.81 3.51 4.22 4.93 6.34 8.43 10.5 12.6 16.8 25.2 33.6 50.3 83.6 165 246 481 920 2384 4097
12 0.43 0.87 1.32 1.76 2.21 2.66 3.09 3.96 5.30 6.63 7.95 10.6 15.9 21.2 31.7 52.8 105 157 310 605 1658 3003
2. При визначенні за допомогою таблиці часу початку або тривалості перебування людей в зоні, необхідно задану дозу
опромінення розділити на 3.2 при знаходженні людей на внутрішній межі зони або помножити на 3.2 при знаходженні
їх на зовнішній межі зони
66
Таблиця 3.17 - Доля випромінювання, яка залишилася від отриманої дози на
даний час
Час, який минуле після попереднього 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 1
опромінення, Тпр., тиждень 4
Кост. в % 90 75 60 50 42 35 30 25 20 17 15 11 11 1
0
Таблиця 3.18 - Втрати особового складу (населення) в залежності від отриманої

дози радіації та розподіл втрат по часу. Однократне (до 4-х діб) опромінення.
Доза Втрати (%) особового складу(населення) Смертність
радіації протягом часу , який відраховується від кінця від
опромінення опромінення
Двох діб Другого та Третього Всього (%)
третього та
тижня четвертого
тижня
100 Поод.вип. 0 Поод.вип. Поод.вип. 0
125 Поод.вип. 0 5 5 0
140 Поод.вип. 0 10 10 0
150 Поод.вип. 0 15 15 0
160 2 0 18 20 0
170 3 0 22 25 0
180 5 0 25 30 0
190 10 0 30 40 0
200 15 10 35 50 Поод. вип.
210 20 0 40 60 2
225 30 40 0 70 5
240 40 30 0 80 8
260 60 15 0 90 12
300 85 5 0 100 20
325 95 0 0 100 25
350 100 0 0 100 30
400 100 0 0 100 40
500 100 0 0 100 70
600 100 0 0 100 100
Таблиця 3.19 - Середнє значення коефіцієнта послаблення випромінювання

укриттям та транспортними засобами (Кпос.)
Назва сховища та транспортних засобів або умови розміщення Кпос.
формувань ЦО і населення
1 2
67
Відкрите розташування на місцевості 1
Захисні споруди
Сховища з вхідним блоком з лісоматеріалів 500
1 2
Продовження таблиці 3.19
Перекриття, щілини, траншеї та окопи 50
Заражені відкриті окопи, траншеї, щілини 3
Виробничі та адміністративні будівлі
Виробничі одноповерхові будівлі 7
Виробничі та адміністративні триповерхові будівлі 6
Житлові будинки
Одноповерхові цегляні (підвал) 10 (40)
Двоповерхові –“— (підвал) 15 (100)
Триповерхові –“— (підвал) 20 (400)
П’ятиповерхові --“—(підвал) 50 (400)
Одноповерхові дерев’яні (підвал) 2 (7)
Двоповерхові дерев’яні (підвал) 8 (12)
Транспортні засоби
Автомобілі та автобуси 2
Бронетранспортери 4
Танки 10
Залізничні платформи 1.5
Пасажирські вагони 3
Товарні вагони 2
Таблиця 3.20 - Коефіцієнти для перерахунку потужності дози

опромінювання на різний час після аварії
Т, год. Кт Т, год. Кт Т, год. Кт Т, год. Кт
0.5 1.32 4.5 0.545 8.5 0.427 16 0.33
1 1 5 0.525 9 0.417 20 0.303
1.5 0.85 5.5 0.508 9.5 0.408 1доба 0.282
2 0.76 6 0.49 10 0.4 2 0.213
2.5 0.7 6.5 0.474 10.5 0.39 3 0.182
3 0.645 7 0.465 11 0.385 4 0.162
3.5 0.61 7.5 0.447 11.5 0.377 5діб 0.146
4 0.575 8 0.434 12 0.37 6діб 0.137
68
ОЦІНКА ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ
4.1 Загрози хімічної небезпеки

В Україні функціонує понад 1600 об'єктів, на яких зберігається або
використовується у виробничій діяльності більше 330 тис.т небезпечних
хімічних речовин, у тому числі: близько 11,5 тис. т хлору, 230 тис. т аміаку та
понад 90 тис. т інших НХР. В світі же використовується в промисловості,
сільському господарстві і для побутових потреб більше 6 млн. токсичних
речовин. 60 тис. з них виробляється у великих кількостях, у тому числі більше
500 речовин, які відносяться до групи небезпечних хімічних речовин. Серед
об'єктів, які зберігають або використовують у своїй діяльності хімічні
речовини, найбільш потенційно небезпечними є об'єкти з виробництва
вибухових речовин та утилізації непридатних боєприпасів; великотоннажні
виробництва неорганічних речовин (добрива, хлор, аміак, кислоти); нафто- та
газопереробні заводи; об'єкти з виробництва продуктів органічного синтезу;
об'єкти, що використовують хлор та аміак; склади і бази із запасами
отрутохімікатів для сільського господарства; магістральні аміако- та
етиленопроводи.
Хімічно небезпечні об'єкти(ХНО) розподілені за ступенями небезпеки:
I ступінь - 80 об'єктів ; II ступінь -184 об'єкти; III ступінь - 381 об'єкт; IV
ступінь - 927 об'єктів.
Усього в зонах можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) від цих об'єктів
мешкає близько 14 млн. осіб (31,7% від населення країни). Територіально
найбільша кількість ХНО зосереджена у східних областях України, а саме у
Харківській -169, Донецькій - 168, Луганській - 142 і Дніпропетровській - 106.
До міст з дуже високим рівнем забруднення належать Одеса,
Дніпродзержинськ, Красноперекопськ, Армянськ.
Водні об'єкти України забруднені переважно сполуками важких металів,
азоту, сульфатами, дещо менше нафтопродуктами та фенолами. Причиною
забруднення поверхневих вод є стічні води підприємств різних галузей
промисловості, поверхневий стік із забруднених територій, а також явища
вторинного забруднення, які спостерігаються на водних об'єктах через донні
відклади.
Основними забруднюючими речовинами річок і водосховищ басейну
Дніпра були сполуки марганцю, цинку та сульфати. Найбільш висока
концентрація по сполуках марганцю ( 57 ГДК) відмічена на р. Сула - м. Лубни,
по сполуках цинку (27 ГДК) на р. Псел - м. Гадяч. по сульфатах (19 ГДК) на р.
Солона - с. Новоселівка.
Води Чорного моря найбільш забруднені нафтовими вуглеводнями,
фенолами, а води дельти р. Дунай нітритним азотом; Азовського моря - також
нафтовими вуглеводнями, фенолами, нітритним азотом.
69
Рисунок 4.1 – Дії особового складу на хімічно зараженої місцевості
Небезпека ураження населення, робочих, службовців НХР, ОР вимагає

прийняття певних мір по підвищенню ефективності захисту населення,
підтриманню у готовності сил і засобів ЦЗ, що залучаються до ліквідації
наслідків аварій та катастроф, навчанню населення умілим діям у ЗМХЗ.
Для організації ефективних заходів захисту населення в осередках
хімічного забруднення (зараження) необхідно знати хімічну обстановку,
способи першої допомоги та уміти використовувати засоби індивідуального
захисту.
Хімічна обстановка - це сукупність наслідків хімічного зараження
території небезпечними хімічними речовинами, які впливають на
життєдіяльність населення та територій. Найбільш небезпечними, з точки зору
хімічного забруднення, вважаються хімічно небезпечні об’єкти(ХНО).
ХНО - промисловий об'єкт або його структурні підрозділи, на якому
знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться,
завантажуються або розвантажуються, виконуються у виробництві,
розміщуються або складуються, знищуються тощо) одне або декілька НХР. До
ХНО не належать залізниці.
70
Для організації хімічного захисту населення та територій визначаються
хімічно небезпечні адміністративно-територіальні одиниці (ХНАТО).
ХНАТО - територіальна одиниця, до якої зараховуються області, райони, а
також будь-які населені пункти областей, які потрапляють у ЗМХЗ.
Небезпечна хімічна речовина - хімічна речовина, безпосередня чи
опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне
захворювання або отруєння людей і /або завдати шкоди довкіллю.
Більшість хімічних речовин характеризуються токсичністю, тобто
отруйним впливом на живий організм через органи дихання, шлунково-
кишковий тракт, шкірне покриття.
Чисельною характеристикою зараження повітря та водних джерел є
концентрація НХР - кількість отруйної речовини, яка міститься в одиниці
об'єму повітря чи води (г/м3; мг/л).
Розрізняють гранично допустиму концентрацію (ГДК) та порогову
концентрацію.
ГДК - це максимально допустима концентрація, яка при постійній дії на
людину не може спричинити, навіть через тривалий час, яких-небудь
патологічних змін, чи захворювань у персоналу, що працює у робочій зоні
ХНО.
Порогова концентрація - найменша кількість речовини, яка може визвати
відчутний, фізіологічний ефект. При цьому ураженні потерпілі відчувають
лише первинні ознаки отруєння і не втрачають працездатності.
Концентрація НХР, яка перевищує порогову, є уражаючою, тобто може
призвести до ураження і смерті.
Таблиця 4.1 – Характеристика НХР за ступенями токсичності
Клас ГДК в повітрі, Середньосмертельні
3
токсичності мг/ м Концентрація, Доза при
мг/л внутрішньому
надходженні, мг/кг
Надзвичайно токсичні до 0.1 менше1 менше 1
Високотоксичні 0.1 – 1 1–5 1 – 50
Сильно токсичні 1.1 – 10 6 – 20 51 – 500
Помірно токсичні Теж 21 – 80 501 – 5000
Малотоксичні більш 10 81 – 160 5001 – 15000
Практично нетоксичні - більше 160 Більше 15000
При місцевому застосуванні токсичний ефект з'являється у місцях

контакту НХР з тканинами організму (ураження покровів шкіри, подразнення
органів дихання, розлад зору). При загальній дії токсичний ефект з'являється
після попадання НХР у кров через шкіру, органи дихання чи шлунково-
кишковий тракт. Тому при оцінці токсичності ураховуються її характер, ступінь
і спосіб подання в організм.
Виявлення та оцінка хімічної обстановки при аваріях на ХНО є одним з
основних етапів роботи з організації захисту робітників, службовців та
71
населення.
Під хімічною обстановкою розуміють обстановку, яка складається на
місцевості та об’єктах, які на ній розташовані, у результаті аварії на хімічно-
небезпечному підприємстві і характеризується масштабами та ступенем
хімічного забруднення. Хімічна обстановка потребує оцінки та вжиття засобів
захисту населення, об’єктів та сил ЦО.
Аварія на хімічно небезпечному підприємстві створює серйозну загрозу як
для виробничого персоналу, так і для населення.
При всіх способах зберігання і транспортування можливі руйнування
ємностей з небезпечними хімічними речовинами(НХР) і вихід їх (з розливом і
переходом у пар) в навколишнє середовище – на поверхню землі або в піддон
та обвалування(якщо ємність має піддон або обвалування), у водоймища і
повітря з утворенням хмари зараженого повітря. Хмара НХР – суміш парів і
дрібних крапель НХР з повітрям в обсягах(концентраціях) небезпечних до
довкілля.
При аварії можливе утворення первинної і вторинної хмари зараженого
повітря.
Первинна хмара – це пароподібна хмара НХР, яка є в будь – якій ємності
над поверхнею зрідженої НХР і яка виходить в атмосферу безпосередньо в
результаті миттєвого (1 - З хв.) переходу при руйнуванні ємності без випару з
підстильної поверхні.
Вторинна хмара – це хмара небезпечної хімічної речовини, яка виникає
протягом певного часу внаслідок випаровування розлитої рідини з підстильної
поверхні.
При оцінці хімічної обстановки визначають:
1) Масштаби зон хімічного зараження – глибину та площу зон
2) Тривалість вражаючої дії НХР
3) Час підходу хмари НХР до об’єкту
4) Можливі втрати населення під час хімічного ураження
5) Термін перебування людей у засобах індивідуального захисту
Прийняті допущення при оцінки хімічної обстановки:
 Ємності при аварії руйнуються повністю.
 Якщо вилита НХР розливається підстильною поверхнею, приймається
для прогнозування що це розлив “вільно”. Товщина шару рідини НХР (h)
приймається при цьому рівною 0,05 м. Якщо вилита НХР розливається
поверхнею, яка має обвалування або піддон, приймається що це розлив “у
піддон”, при цьому висота шару розлитої НХР має бути h = Н – 0,2 м, де H-
висота піддону (обвалування), м.
 Усі розрахунки виконуються на термін не більш 4 годин. Після
отримання даних розраховане значення глибини переносу хмари зараженого
повітря порівнюється з максимальним значенням переносу повітряних мас за 4
години (за таблицею 4.10). Для подальшої роботи береться найменше з двох
значень, що порівнюються.
 При аварії на продукто - і газопроводі кількість викиду приймається
рівною його максимальному значенню, яке знаходитися в трубопроводі між
72
двома автоматичними відсікачами. Наприклад, при аварії на аміакопроводі
Тольяті – Одеса за кількість викиду приймається 500тон аміаку.
Рисунок 4.2 – Завдання при оцінки хімічної обстановки
4.2 Визначення масштабів зон хімічного зараження
Масштаби зон хімічного зараження залежно від їх фізичних властивостей

і агрегатного стану розраховують:
 для стислих газів – тільки по первинній хмарі.
 для отруйних речовин, що киплять вище температури навколишнього
середовища – тільки по вторинній хмарі.
 Для зріджених газів – по первинній і вторинній
4.2.1 Визначення глибини зон хімічного зараження

Розрахунок глибини зони зараження НХР. Розрахунок проводиться за
допомогою даних таблиць № 4.5 – 4.10 залежно від кількісних характеристик
викиду НХР і швидкості вітру. Кількісні характеристики викиду визначаються
по їх еквівалентним значенням.
Еквівалентна кількість НХР – така кількість хлору, масштаб зараження якою
при інверсії еквівалентний масштабу зараження при даному ступеню
вертикальної стійкості повітря кількістю даної речовини, що перейшла в
73
первинну (вторинну) хмару.
Рисунок 4.3 – Схема визначення глибини зони хімічного зараження
Визначення еквівалентної кількості НХР по первинній хмарі

Еквівалентна кількість НХР по первинній хмарі (у тоннах) визначається
за формулою: ,
де k1 – коефіцієнт, який залежіть від умов зберігання НХР (для стислих газів k 1
= l, інші у таблицею 4.5);
k3 – коефіцієнт, рівний відношенню порогової токсодози хлору до порогової
токсодози інших НХР (таблиця 4.5);
k5 – коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря (для
інверсії він дорівнює -1, для ізотермії – 0.23, для конвекції – 0.08);
k7 – коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря (таблиця 4.5). Для
стислих газів k7 = l;
Qo — кількість викинутого (розлитого) НХР, т.
При аваріях у сховищах стислого газу Qo розраховується за формулою :
,
3
де d – густина НХР (т/м ) (таблиця 4.5);
VХ – об’єм сховища, м 3; Р – тиск стислого газу у ємності в атмосферах.
При аваріях на газопроводі, величина Qo розраховується за формулою:
(т),
де n – процентний вміст НХР в природному газі;
Vг — об’єм секції газопроводу між автоматичними відсікачами (м3).
74
Визначення еквівалентної кількості НХР по вторинній хмарі
Еквівалентна кількість НХР по вторинній хмарі визначається за
формулою: ,
де k2 – коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР;
k4 – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (таблиця 4.7);
k6 – коефіцієнт, який залежить від часу, що минув від початку аварії: спочатку
розраховують час випаровування (TВИП.) речовини з поверхні розливу і
зрівнюють час випаровування з часом, який минув після аварії (N). Величину К 6
за таблицею 4.9 беруть для меншого з двох порівнюваних значень.
h – товщина шару НХР (м)
Визначення глибини зони зараження за еквівалентну кількість НХР
Розрахунок глибин зон хімічного зараження первинною (вторинною)
хмарою при аваріях на технічних ємностях, сховищах та транспорті
проводиться за допомогою таблиці 4.6, 4.10
У таблиці 4.6 приведені максимальні значення глибин зон зараження
первинною Г1 або вторинною Г2 хмарою НХР , які визначаються залежно від
еквівалентної кількості НХР та швидкості витру. Глибини зон зараження для
первинної і вторинної хмари за таблицею 4.6 визначаються окремо. Для цього
у таблиці в першої строки знаходять значення еквівалентної кількості а в
першому стовпці - значення швидкості вітру – на перетинанні цих параметрів
знаходять глибину зони (рисунок 4.4).
При відсутності в таблиці точного значення еквівалентної кількості НХР
величину глибини знаходять інтерполюванням. Наприклад, у первинну хмару
перейшло 6.8 тон НХР. Швидкість повітряу 4м/с. Визначитиь глибину ЗХЗ.
В таблиці 4.6 глибини приведені для еквівалентної кількості НХР для 5 і 10 тон.
Для швидкості повітря 4м/с глибина для 5тон дорівнює 4.36 км. Глибина для 10
т. в таблиці – 6.46 км. Тоді глибина для 6.8 т. буде:
Г6.8 = 4.36 + (6.46 – 4.36)/(10 – 5) *(6.46 – 5) = 5.316 км.
Швидкість Еквівалентна кількість СДОР(НХР), т.

вітру, м/с. 0.01 0.05 0.1 0.5 1 3 5 10 20
1
2
3
4
5 Г
6
7
8
Рисунок 4.4 – Схема визначення глибини зони хімічного зараження за табл..4.6
Повна глибина зони зараження Гп (км) визначається за формулою:
75
де Г1 – найбільший, ГІІ – найменший з розмірів Г1 і Г2.
Отримане значення Гп порівнюється з максимально можливим значенням
глибин перенесення повітряних мас при різних швидкостях вітру (таблиця
4.11). За кінцеву величину приймаємо менше значення.
Приклад за завданням 1: На хімічно небезпечному об’єкті сталася аварія на
технічному трубопроводі з рідким хлором. Кількість рідини, яка витекла, не
встановлена. У технічній системі знаходилося 40 тонн зрідженого хлору.
Метеоумови: швидкість вітру – 5 м/с, t пов = 0°С, ізотермія. Визначить глибину
розповсюдження хмари за час після аварії 4 години і тривалість дії джерела.
Розлив НХР вільний.
Розв’язування: Так як кількість викиду не встановлена, приймаємо її рівною 40
тонам (згідно з прийнятим допущенням 1)
- Визначаємо еквівалентну кількість речовини в первинній хмарі:
- Визначаємо час випаровування хлору з площі розливу за формулою:
Так як час випаровування хлору менше часу, який минув після аварії, то для
визначення коефіцієнту К6 приймається час випаровування. Оскільки він менше
1 години, то значення К6 беремо для одної години. В даному випадку К6 = 1.
- Визначаємо еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі:
- За таблицею 4.6 визначаємо глибину зони зараження первинною хмарою:
- Інтерполюванням знаходимо глибину зони зараження для QЄ2 = 11,8 m:
- Знаходимо повну глибину зони зараження:
Глибина зони зараження хлором у результаті аварії може скласти 6,84 км.
Тривалість дії джерела зараження – близько 40 хвилин.
Приклад за завданням 2: Оцінити: на якій відстані буде небезпека для
населення при утворенні зони хімічного зараження у випадку руйнування
ізотермічного сховища аміаку ємністю 30000 т.
Ємність обвалована на висоту 3.5 м. Температура повітря 20°С. Час від початку
аварії – 4 години.
Оскільки метеоумови і кількість викиду невідомі, то приймаємо: метеоумови
— інверсія, швидкість вітру — 1 м/с.
1) визначаємо об’єм викиду НХР - він дорівнює загальній кількості речовини,
котра вміщується в ємності 30000 тонн;
2) визначаємо еквівалентну кількість НХР яка перейшла в первинну хмару:
Q Є1 = 0.01* 0.04 * 1 * 1 * 30000 = 12 тонн
3) час випаровування аміаку за швидкості вітру 1 м/с:
76
Оскільки час випаровування аміаку складає 90 годин, то для визначення
коефіцієнту К6 беремо 4 години (згідно з прийнятим допущенням 3), за
таблицею 4.10 він дорівнює 3.03.
4)
5) за таблицею 4.6 знаходимо глибину для первинної і вторинної хмари:
6) Порівнюємо знайдені значення Г1 та Г2 з максимально можливим значенням

глибини перенесення повітряних мас за чотири години(таблиця 4.10), яка
складає 20 км. Приймаємо кінцеву глибину зони зараження рівною 20 км.
Приклад за завданням 3: На хімічно небезпечному об’єкті сталася
аварія на ємності, де зберігалося 20 тон акролеїну. Ємність встановлена в
піддоні висотою 1.8м. Час аварії - 13.00. Кількість рідини, яка витекла, не
встановлена. Метеоумови: швидкість вітру – 3,1 м/с, t пов = 20°С, хмарність
суцільна. Визначити глибину розповсюдження хмари за 3 години після аварії.
Розв’язування: Так як кількість викиду не встановлена, приймаємо її рівною
20 тонам. Категорія стійкості атмосфери – ізотермія.
- Визначаємо еквівалентну кількість речовини в первинній хмарі:
Первинної хмари не буде.
- Визначаємо час випаровування хлору з площі розливу за формулою:
Так як час випаровування хлору більші часу, який минув після аварії, то для
визначення коефіцієнту К6 приймається час що минув після аварії, тобто 3
години. В даному випадку К6 = 2,41.
Визначаємо еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі:
За таблицею 4.6 визначаємо глибину зони зараження вторинною хмарою:
Так як первинна хмара відсутня, вона ж буде й повною глибиною.
4.2.2 Урахування впливу перешкод на шляху розповсюдження хмари

забрудненого повітря
При розповсюдженні хмари зараженого повітря в реальних умовах і на
реальній місцевості на шляху розповсюдження можуть зустрічатися різни
перепони у вигляді лісових масивів, міської забудови та сільського
будівництва, що зменшує глибину розповсюдження і потребує врахування.
Тому в умовах міської забудови, сільського будівництва або лісів глибина
розповсюдження хмари забрудненого повітря для кожного 1 км. цих зон
77
зменшується на відповідні коефіцієнти.
Таблиця 4.2 - Коефіцієнти зменшення К ЗМЕН. глибин перенесення хмари
забрудненого повітря при різних умовах розповсюдження
СВСП Міська забудова Лісові масиви Сільське будівництво
Інверсія 3.5 1.8 3
Ізотермія 3 1.7 2.5
конвекція 3 1.5 2
Врахування зменшення має кілька випадків:

Випадок 1. Аварія трапилася у населеному пункті або в інших
несприятливих для розповсюдження хмари умовах (наприклад, у лісі) і
довжина населеного пункту (або іншої перешкоди) на шляху розповсюдження
хмари Lпер. значно менша глибини розповсюдження без перешкод. –
Для находження глибини спочатку розраховують за формулами або по
таблицях глибину без перешкод – Г таб.
- Вимірюють по карті(схемі) довжину населеного пункту (або іншої
перешкоди) на шляху розповсюдження хмари Lпер.
- За таблицею 4.2 находять коефіцієнт КЗМЕН.
- Розраховують глибину реальну за формулою :
Греал. = Гтаб. - Lпер.*КЗМЕН. + Lпер.
Місц
Г таб
е Напрямок вітру
аварії
ХНО
Lпер.
Населений
пункт
Рисунок 4.5 - Порядок визначення глибини зони забруднення при

розташуванні ХНО в населеному пункті
Приклад за завданням: На хімічно небезпечному об’єкті (ХНО), який
розташований в населеному пункті з міською забудовою, відбувся викид хлору
в кількості 100 тонн. Викид на поверхню вільний.
Додаткові дані:
- глибина міста у напрямку розповсюдження хмари забрудненого повітря
становіть 8 км.
- метеоумови: температура повітря + 200 С, інверсія, швидкість вітру 1 м/с.
78
1. Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря без перешкод
становить 32.5 км.(у окр..таблицях)
2. Коефіцієнт зменшення глибини Кзмен. за таблицею 4.2 становить 3.5
3. Реальна глибина розповсюдження з урахуванням перешкод:
Греал. = Гтаб. - Lпер.*КЗМЕН. +Lпер.= 32.5 – 8 * 3.5 +8 = 12.5 км.
Випадок 2. Аварія трапилася у населеному пункті або в інших
несприятливих для розповсюдження хмари умовах (наприклад, у лісі) і
довжина населеного пункту (або іншої перешкоди) на шляху розповсюдження
хмари Lпер. рівна або співпоставима з глибиною розповсюдження без
перешкод.
 Для визначення реальної глибини розраховують за формулами або
по таблицям глибину без перешкод – Г таб.
 Вимірюють по карті(схемі) довжину населеного пункту (або іншої
перешкоди) на шляху розповсюдження хмари - Lпер.
 Порівнюють глибину табличну з довжиною перешкоди в напрямку
розповсюдження хмари, якщо вони близькі один одному або глибина таблична
менша довжини перешкоди, тоді, з урахуванням перешкоди, хмара не вийде за
межи перешкоди.
 За таблицею 4.2 находять коефіцієнт КЗМЕН.
 Формула для розрахунку глибини реальної : Греал. = Гтаб. /КЗМЕН.
Приклад за завданням: На ХНО, який розташований в населеному
пункті з міською забудовою, відбувся викид хлору в кількості 1 тонни. Розлив
на підстильній поверхні – вільний. Глибина міста у напрямку розповсюдження
хмари забрудненого повітря становіть 12 км. Температура повітря + 20 0 С,
інверсія, вітер – 1 м/с.
1. Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря без
перешкод становить 4.8км.(у окр..таблицах)
2. Порівнюємо глибину табличну з довжиною перешкоди в напрямку
розповсюдження хмари. Глибина без перешкод менша, ніж довжина перешкоди
в напрямку розповсюдження хмари, тоді, з урахуванням перешкоди, хмара не
вийде за межи перешкоди.
3. Коефіцієнт зменшення глибини Кзмен. за таб. 4.2 становить 3.5
4. Реальна глибина становіть: Греал. = Гтаб. /КЗМЕН. = 4.8 / 3.5 = 1.37
км.
Випадок 3. Аварія трапилася за населеним пунктом і на шляху
розповсюдження зустрічаються перешкоди – населені пункти(міська або
сільська забудова), ліса і так інше.
Для находження глибини спочатку розраховують за формулами або по
таблицям глибину без перешкод – Г таб.
Вимірюють по карті(схемі) відстань від міста аварії до перешкоди R і
визначають залишок від глибини табличної Гост.таб. = Гтаб. - R
Вимірюють по карті(схемі) довжину населеного пункту (або іншої перешкоди)
на шляху розповсюдження хмари Lпер. і порівнюють її з глибиною
79
залишковою:
– якщо Гост.таб >> Lпер.( Гост.таб > Lпер* Кз) , то глибину з
урахуванням перешкод визначають по пункту 1: Греал.з пер. = Гост.таб. -
Lпер.*КЗМЕН. +Lпер.
Загальна глибина реальна розраховується як сума :
Гзаг.реал. = R + Греал.з пер.
- якщо Lпер. >>Гост.таб або рівна її, то глибину з урахуванням
перешкод визначають по пункту 2: Греал.з пер. = Lпер./КЗМЕН
- Загальна глибина реальна розраховується як сума:
Гзаг.реал. = R + Lпер./КЗМЕН
Місц
е Г таб
Напрямок вітру
аварії
ХНО
R Lпер. Населений
пункт
Рисунок 4.6 - Порядок визначення глибини зони забруднення при розташуванні

ХНО за межами населеного пункту
Приклад за завданням: На ХНО, який розташований поза населеним

пунктом, відбувся викид хлору в кількості 100 тонн. Викид на поверхню
вільний. На відстані 2 км. від міста аварії на шляху розповсюдження хмари
розташований лісовий масив глибиною 3км., на відстані 9 км. від міста аварії
розташований населений пункт, який має довжину в напрямку розповсюдження
хмари 5 км. Метеоумови: температура повітря + 250 С, ізотермія, вітер 1 м/с.
1. Глибина розповсюдження без перешкод – Г таб. = 32.5 км.
2. Відстань від міста аварії до перешкоди R 1 = 2 км., залишок від
глибини табличної Гост.таб. = Гтаб. – R = 32.5 – 2 = 30.5
3. Гост.таб >> Lпер. , то глибину з урахуванням перешкод
визначаємо (Коефіцієнт зменшення глибини - Кзмен. для лісу 1.7):
Греал.з пер. = Гост.таб. - Lпер.*КЗМЕН. +Lпер.= 30.5 – 3 * 1.7 + 3 = 28.4
4. Оскільки на шляху розповсюдження знову зустрічається
перешкода, то вчиняємо таким же чином, що і в першому випадку. Відстань до
населеного пункту від лісового масиву R 2 = 4 км, залишок від глибини -
Гост.таб.2 = Гост.таб. – 4 = 28.4 – 4 =24.4
5. Гост.таб >> Lпер., то глибину з урахуванням населеного пункту
визначаємо (Коефіцієнт зменшення глибини - Кзмен. для населеного пункту –
2.5)
80
Греал.з пер.2 = Гост.таб.2 - Lпер.*КЗМЕН. + Lпер = 24.4 - 4 * 2.5 + 4 =
18.4км.
6. Остаточну глибину отримаємо:
Греа. = R1 + R2 +Греал.з пер.2 = 2 + 4 + 18.4 = 24.4 км.
4.2.3 Визначення площі зони хімічного зараження

Площа зони можливого зараження хмарою НХР визначається за формулою:
,
де SВ – площа зони можливого зараження НХР, км2;
Г – глибина зони зараження, км;
g – кутові розміри зони можливого зараження, град.
Кутові розміри зони можливого зараження залежать від швидкості вітру і
мають вигляд як у таблиці 4.5
Таблиця 4.3 – Кутові розміри зони можливого зараження
Параметри Швидкість вітру
зони Х.З. Менш 1 м/с 1 м/с. Від 1 до 2м/с. Більше 2 м/с.
Кутові розміри 3600 1800 900 450
зони
Вигляд Коло полу коло сектор сектор
Схема
Площа зони фактичного зараження SФ в км2 розраховується за формулою:

,
де k8 – коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря:
інверсія – 0,081; ізотермія – 0,113; конвекція – 0,235;
N – час, що минув від початку аварії.
Ширину зони зараження розраховують за формулою: Ш = 0.3 Г n, де n дорівнює
0.6 для інверсії, 0.75 для ізотермії і 0.95 для конвекції.
Приклад до завдання: Визначити ширину і площу можливої та реальної зони
зараження, якщо обчислена глибина зони зараження складає 16.5км, швидкість
вітру 3м/с, ізотермія.
Розв’язування: При ізотермії ширина зони Ш = 0.3 Г0.75 = 0.3 * 16,50.75 = 2.456
За швидкості вітру 3 м/с прогнозована зона зараження – сектор з кутом 450
площа прогнозованої зони: 106.83
Площа фактичної зони: 40.6
4.3 Визначення тривалості дії НХР

Тривалість вражаючої дії НХР визначається часом її випаровування з
підстильній поверхні (з площі розливу).
Час випаровування НХР з площі розливу визначається за формулою:
81
Приклад за завданням: Визначити тривалість вражаючої дії НХР – рідкого
хлору, який розлито на території підприємства. Температура повітря – 15 0С,
швидкість вітру - 1.5 м/с
Розв’язування: Оскільки хлор розлито на території підприємства, то
приймаємо товщину шару рідини рівною 0.05 м. Тривалість вражаючої дії
= (0.05 * 1.338)/ (0.18*0.8*1.17) = 0.4години, тобто за даних
метеоумов тривалість дії хлору не перевищить 0.5 години.
4.4 Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об’єкту

Час підходу зараженого повітря до об’єкту залежить від швидкості перенесення
хмари повітряним потоком: ,
де Х – відстань від джерела зараження до заданого об’єкта, км;
V – швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря, км/год
(визначається за таблицею 4.8).
4.5 Визначення можливих втрат населення в районах хімічного зараження

Можливі втрати робітників і службовців визначаються з використанням даних
таблиці 4.4 залежно від умов перебування (в будівлях або на відкритій
місцевості) і забезпеченості їх засобами індивідуального захисту.
Таблиця 4.4 - Можливі втрати працівників, службовців і населення від СДОР в
осередках ураження (Р), %
Умови перебування людей Без Забезпеченість людей протигазами,
протигазі %
в 20 30 40 50 60 70 80 90 100
На відкритій місцевості 90-100 75 65 58 50 70 35 25 18 10
В простих укріпленнях, будинку 50 40 35 30 27 22 18 14 9 4
4.6 Визначення часу перебування людей у засобах індивідуального захисту

Час перебування людей у засобах індивідуального захисту залежить від
температури зовнішнього повітря і визначається за таблицею 4.11
4.7 Довгострокове (оперативне) прогнозування

Оцінка хімічної обстановки може бути використана для дострокового
(оперативного) і аварійного прогнозування при аваріях на ХНО і транспорті,
а також для визначення ступеня хімічної небезпеки ХНО і адміністративно –
територіальних одиниць.
Довгострокове (оперативне) прогнозування здійснюється заздалегідь для
визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться
для ліквідації наслідків аварії, складання планів роботи та інших
довгострокових (довідкових) матеріалів.
При цьому можуть вирішуватися завдання:
82
 Визначення масштабів зон можливого хімічного забруднення.
 Визначення втрат населення, яке може опинитися в зонах
можливого хімічного забруднення.
Зона
Північ можливого
хімічного
забруднення
Захід ХЛОР– 35 т
Схід
Прогнозована
зона хімічного
Південь
Рисунок 4.7 - Схема нанесення зон хімічного забруднення при

оперативному прогнозуванні
Для довгострокового прогнозування використовуються такі дані:
а) Загальна кількість СДОР на об'єктах і данні про розміщення їх запасів в
ємностях і технологічних трубопроводах (на воєнний час та для
сейсмонебезпечних районів тощо). У цьому разі приймається розлив НХР
“вільно“.
б) Кількість НХР в одиничній максимальній технологічній ємності для інших
об’єктів. У цьому разі приймається розлив НХР “ у піддон “ або “ вільно “ у
залежності від умов зберігання НХР.
в) Метеорологічні дані: інверсія, швидкість вітру в приземному шарі - 1 м/с,
температура повітря +20С, напрямок вітру не враховується, а розповсюдження
хмари забрудненого повітря приймається у колі 360 0.
г) Середня щільність населення в даній місцевості.
д) Площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) SЗМХЗ = 3.14 Г 2.
е) Площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) SПЗХЗ = 0.11 Г 2.
ж) Ступень заповнення ємностей приймається 70% від паспортного об’єму
ємності.
з) Ємності з НХР при аваріях руйнуються повністю.
и) При аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах тощо) кількість НХР, що
може бути викинута, приймається за її кількість між відсікачами (для
продуктопроводів об’єм НХР приймається 300 – 500 т).
к) Заходи щодо захисту населення детальніше плануються на глибину зони
можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин
після початку аварії.
Приклад за завданням: Для складання планів реагування і захисту
населення необхідно провести довгострокове (оперативне) прогнозування для
наступних умов.
На хімічно небезпечному підприємстві, яке розташоване на відстані 9 км.
83
від населеного пункту, міститься 2 ємності по 50 і 100т. хлору. Навколо
ємностей побудовано обвалування висотою 2.3м.
Додаткові дані. На карті визначаємо, що населений пункт має глибину 4
км., ширину 5 км. Площа населеного пункту становить 18 кв.км., у ньому
проживає 12 тис. осіб.
Метеоумови: для оперативного планування приймаються лише такі
метеоумови – інверсія, швидкість вітру – 1 м/с., температура повітря + 20 0 С.
Напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого
повітря приймається у колі 3600.
Розв’язування: Для оперативного планування розрахунки виконують за
максимальним об’ємом одиничної ємності. Глибина зони для 100 т. хлору
дорівнює 82.2 км.(у окр..таблицах)
1. З урахуванням того, що ємність обвалована, приймаємо для висоти
обвалування 2.3 м. коефіцієнт зменшення глибини, рівний 2.4 (за таблицею 2.4),
тоді глибина розповсюдження забрудненого повітря становіть:
Г = 82.2/ 2.4 = 34.25 км.
2. Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення становить:
ШПЗХЗ = 0.3 * 34.25 0.6 = 2.5 км.
3. Площа зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить
через населений пункт, становить. SПЗХЗ = 2.5*4 = 10 км2
4. Площа населеного пункту складає 18 кв.км. Частка площі населеного
пункту, яка опиняється у ПЗХЗ, становіть 10 * 100/18 = 55.6 %.
5. Кількість населення, яке проживає у населеному пункті і опиняється у
ПЗХЗ, дорівнює: 12000* 55.6 / 100 = 6672 особи.
6. Можливі втрати населення у випадку аварії розподіляються:
легкі – до (6672 * 25/100) = 1668 осіб.
середньої важкості – до (6672 * 40/ 100) = 2669 осіб.
зі смертельними наслідками – до (6672 * 35/100) = 2335 осіб.
7. Термін підходу хмари забрудненого повітря до населеного пункту при
швидкості вітру1 м/с.(швидкість переносу хмари за таблицею 5.10 – 5 км/год.)
становить 9/5 = 1.8 годин.
8. Для оперативного прогнозування приймається  = 360 0
9. Площа ЗМХЗ для оперативного прогнозування:
SЗМХЗ = 3.14 * 34.252 = 3683.42 км2
10. Площа ПЗХЗ для оперативного прогнозування:
SПЗХЗ = 0.11 * 34.252 = 129.04км2
4.7 Аварійне прогнозування
Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за
даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні
можливого забруднення.
Для аварійного прогнозування масштабів зараження безпосередньо після
аварії використовують таки дані:
 Загальна кількість НХР на момент аварії в ємності (трубопроводі), на
якій виникла аварія.

 Характер розливу НХР на підстильній поверхні (“вільно“ або “у
84
піддон“).
 Висота обвалування (піддону).
0
 Реальні метеорологічні умови: температура повітря( С), швидкість
(м/с) і напрямок вітру у приземному шарі, ступень вертикальної стійкості

повітря СВСП (інверсія, ізотермія, конвекція).
 Середня щільність населення для місцевості, над якою
розповсюджується хмара НХР.
 Площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) .
 Площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ).
 Прогнозування здійснюється на термін не більший ніж 4 години, після
чого прогноз має бути уточнений.

північ Зона
можливого
хімічного
захід Аміак
20т схід
Прогнозована
зона
хімічного
забруднення південь
Рисунок 4.8 - Схема нанесення зон хімічного забруднення при аварійному
прогнозуванні. Напрямок вітру – західний, швидкість – 2 м/с.
При аварійному прогнозуванні виконуються практично усі можливі
завдання по оцінці хімічної обстановки.
Приклад за завданням: Внаслідок аварії на ХНО на місцевості
розлилося 10 тонн хлору. Швидкість вітру 2 м/с., інверсія. Температура повітря
+200 С. Здійснити аварійне прогнозування.
Рішення: для швидкості вітру 2 м/с. і інверсії швидкість переносу хмари
дорівнює 10 км/год. Коефіцієнт кутового розміру зони забруднення g = 90
- Глибина розповсюдження хмари дорівнює 11.3 км.
- Термін дії джерела забруднення для хлору: = 0.05*1.553/

0.052*1*1.33 = 1.123 год.
- Площа ЗМХЗ дорівнює: SЗМХЗ = 8.72 * 11.32 * 90 = 100.21 км2
- Площа ПЗХЗ дорівнює: SПЗХЗ = 0.081 * 11.32 4 0.2 = 13.648 км2
- Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення:
ШПЗХЗ = 0.3 * 11.3 0.6 = 1.29 км.
85
Таблиця 4.4 – Основні фізико – хімічні властивості НХР
Наймен Дегазуючи
ування Фізико – хімічні властивості Токсичні властивості речовини і
НХР Агрегатний стан Темпе Щіль Показники вражаючої дії ГДК, Уражаюча розчини
ратура ність мг/л дія
кипінн г/см3 Конц., експо
я, 0 С мг /л зиція
аміак Безбарвний газ -33 0.68 Розчінюється в воді, ефірі. Вибухо – 0.05 0.2 360 вода
небезпечний при 15 – 28%. Збуджує
нервову систему.
Азотна Безбарвна рідина, 84 1.5 Сильний окислювач. Підпалює тирсу, - 0.005 30 Вода, луги
кислота яка димить на солому. Зі спиртом, скипидаром
повітрі вибухає. Викликає опіки.
87
Бензол Безбарвна рідина 80 0.88 Поражає органи дихання, 0.5 10 - 15 20 Спалю-

розчинюється в спирті, ефірі, сам вання
розчиняє гуму, смолу.
Вибухонебезпечна концентрація 1.5 –
8 % в повітрі.
Нітро- Жовтувата рідина 210 1.2 Горить без вибуху. Суміш з 0.2 Спалю-
бензол повітрям(1.8 %) вибухає. Діє як Невідомі вання
наркотик. Поражає органи дихання.
Гідра- Жовтувата рідина 10.5 1.01 Сильний відновник, суміш з киснем - 0.01 0.4 240 Вода
зин вибухонебезпечна. Поражає легені,
печінку, викликає судороги.
Гептил Рідина 203 1.4 В воді розчиняється мало, при - 0.8 120 Луги,
(йодист нагріванні – розкладається. Викликає спалювання
ий) запалення легенів.
Соляна Розчин хлористого - 85 1.2 Розчиняє більшість металів. викликає - 0.64 30 Вода, луги
кислота водню, жовтого роздратування і запалення слизистих
86
кольору. оболонок очей, носа, легенів. Продовження таблиці 4.4
Муравьї Безбарвна рідина 100.8 1.2 Сильний відновник. Пари з повітрям 0.3 0.5 3 Вода,
на вибухають. Викликає кашель, луги
кислота запалення легенів.
Сірча- Безбарвний газ - 10 4 Діє як роздражаюча, отруйна - 0.1 – 30 - Гашене
ний речовина. 0.5 60 вапно,
ангідрид аміак, луги
Сірко- Безбарвна рідина 46.3 1.26 Вибухонебезпечний при концентрації - 1.5 – 90 Сірчаний
вуглец в повітрі 1.25 – 60 %. Викликає опіки 1.6 натрій або
шкіри і отруєння. Можливі калій
смертельні ураження.
Сірчана Масляниста 330 1.8 Сильний окислювач. Викликає опіки, - 1.5 – 90 Вода. луги
88
кислота безбарвна речовина кашель, чхання, запалення легенів. 1.6

Синиль Безбарвна рідина 25.7 0.7 Швидкодіюча отруйна речовина. - 0.02 – 30 Луги, аміак,
на Викликає слабкість, головний біль, 0.04 формалін в
кислота втрату свідомості. приміщенні
Оцетна Рідина 118.7 1.04 Концентрована викликає опіки, - 2.3 30 Вода, луги
кислота роздратування органів дихання.
Фосген Газ 8.2 1.42 Отруйна речовина задушливої дії. - 0.01 60 Самодегаза
ція
Хлор Зеленувато –жовтий - 34 1.56 Викликає отік легенів, їх сильне - 0.01 60 Лугові
газ ураження. відходи,
вода
Хлорпік Безбарвна, 13 1.2 Викликає роздратування очей, - 0.025 10 Аміачна
-рин масляниста рідина носоглотки, легенів вода, роз-
чини лугів
87
Таблиця 4.5 - Допоміжні коефіцієнти для визначення глибин зон хімічного зараження
№№ Найменування Густина, т/м3 Темпе- Порого- Значення допоміжних коефіцієнтів

пп СДОР Газ Ріди- ратура ва К1 К2 К3 К7 для температур, С
на кипіння токсо- -40 -20 0 20 40
С доза
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
1 Акролеїн – 0,839 52,7 0,8 0 0,013 0,75 0,1 0,2 0,4 1 2,2
2 Аміак: зберігання 0,0008 0,681 -33,42 15 0,18 0,025 0,04 0/0,9 0,3/1 0,5/1 1/1 1,4/1
під тиском
Аміак: ізотермічне – 0,681 -33,42 15 0,01 0,025 0,04 0/0,9 1/1 1/1 1/1 1/1
зберігання
3 Ацетонітрил – 0,768 81,6 21,6 0 0,004 0,028 0,02 0,1 0,3 1 2,0
4 Ацетонціангідрін – 0,932 120 1,9 0 0,02 0,316 0 0 0,3 1 1,5
89
5 Водень 0,0085 1,64 62,47 0,2 0,17 0,54 0,857 0,3/0,1 0,5/0,1 0,8/1 1/1 1,2/1
миш’яковистий
6 Водень фтористий – 0,989 19,52 4 0 0,028 0,15 0,1 0,2 0,5 1 1
7 Водень хлористий 0,0016 1,191 85,1 2 0,28 0,037 0,3 0,64/1 0,6/1 0,8/1 1/1 1,2/1
8 Водень бромистий – 1,49 66,77 2,4 0,13 0,055 6 0,2/1 0,5/1 0,8/1 1/1 1,2/1
9 Водень ціаністий 0,0036 0,687 25,7 0,2 0 0,26 3 0 0 0,4 1 1,3
10 Діметиламін – 0,68 6,9 1,2 0,06 0,041 0,5 0/0,1 0/0,3 0/0,8 1/1 2,5/1
11 Метиламін 0,002 0,699 6,5 1,2 0,13 0,034 0,5 0/0,3 0/0,7 0,5/1 1/1 2,5/1
12 Метил бромистий 0.0014 1.732 3.6 1.2 0.04 0.039 0.5 0/0.2 0/0.4 0/0.9 1/1 2.3/1
13 Метил хлористий - 0.983 23.76 198 0.125 0.044 0.056 0/0.5 0.1/0 0.6/1 1/1 1.5/1
14 Метилакрилат 0,0023 0,953 80,2 6 0 0,005 0,025 0,1 0,2 0,4 1 3,1
15 Метилмеркаптан – 0,876 5,95 1,7 0,05 0,043 0,353 0/0,1 0/0,3 0/0,8 1/1 24/1
88
Продовження таблиці 4.5
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
16 Метил акрилової – 0,806 77,3 0,75 0 0,007 0,8 0,04 0,1 0,4 1 2,4
кислоти
17 Окис азоту – 1,491 21 1,5 0 0,04 0,4 0 0 0,4 1 1
18 Окис етилену – 0,882 10,7 2,2 0,05 0,041 0,27 0/0,1 0/0,3 0/0,7 1/1 3,2/1
19 Сірчаний 0,0029 1,462 10,1 1,8 0,11 0,049 0,333 0/0,2 0/0,5 0,3/1 1/1 1,1/1
ангідрид
20 Сірководень 0,0015 0,964 60,35 16,1 0,27 0,042 0,036 0,3/1 0,5/1 0,8/1 1/1 1,2/1
21 Сірчаний вуглець – 1,263 46,2 45 0 0,021 0,013 0,1 0,2 0,4 1 2,1
22 Соляна кислота – 1,198 – 2 0 0,021 0,3 0 0,1 0,3 1 1,6
90
(концентр.)
23 Триметиламін – 0,671 2,9 6 0,07 0,047 0,1 0/0,1 0/0,4 0/0,9 1/1 2,2/1
24 Формальдегід – 0,815 19 0,6 0,19 0,034 1 0/0,4 0/1 0,5/1 1/1 1,5/1
25 Фосген 0,0035 1,432 8,2 0,6 0,05 0,061 1 0/0,1 0/0,3 0/0,7 1/1 2,7/1
26 Фтор 0,0017 1,512 188,2 0,2 0,95 0,038 3 0,7/1 0,8/1 0,9/1 1/1 11/1
27 Фосфор – 1,57 75,3 3 0 0,01 0,2 0,1 0,2 0,4 1 2,3
трьоххлористий
28 Фосфору – 1,675 107,2 0,06 0 0,003 10 0,05 0,1 0,3 1 2,6
хлороокис
29 Хлор 0,0032 1,338 –34,1 0,6 0,18 0,052 1 0/0,9 0,9/1 0,6/1 1/1 4,4/1
30 Хлорпікрин – 1,658 112,3 0,02 0 0,002 30 0/0,3 0,1 0,3 1 2,9
31 Хлорціан 0,0021 1,22 12,6 0,75 0,04 0,048 0,8 0/0 0/0 0/0,6 1/1 3,9/1
32 Етиленамін – 0,883 56 4,8 0 0,009 0,125 0,05 0,1 0,4 1 2,2
33 Етиленсульфід – 1,005 55 0,1 0 0,013 6 0,05 0,1 0,4 1 2,2
34 Етилмеркаптан – 0,839 35 2,2 0 0,028 0,27 0,1 0,2 0,5 1 1,7
89
Таблиця 4.6 - Глибина зон можливого зараження СДОР, км
Швид Еквівалентна кількість СДОР
кість 0,01 0,05 0,10 0,5 1 3 5 10 20 30 50 70 100 300 500 1000
вітру
м/с
1 0,38 0,85 1,25 3,16 4,75 9,18 12,5 19,2 29,5 38,1 52,6 65,2 81,9 166 231 363,0
2 0,26 0,59 0,84 1,92 2,84 5,35 7,20 10,8 16,4 21,0 28,7 35,3 44,0 87,7 121 189,0
3 0,22 0,48 0,68 1,53 2,17 3,99 5,34 7,96 11,9 15,1 20,5 25,2 31,3 61,4 84,5 130,0
91
4 0,19 0,42 0,59 1,33 1,88 3,28 4,36 6,46 9,62 12,1 16,4 20,0 24,8 48,1 65,9 101,0
5 0,17 0,38 0,53 1,19 1,68 2,91 3,75 5,53 8,19 10,3 13,8 16,8 20,8 40,1 54,6 83,60
6 0,15 0,34 0,48 1,09 1,53 2,66 3,43 4,88 7,20 9,06 12,1 14,7 18,1 34,6 47,0 71,70
7 0,14 0,32 0,45 1,00 1,42 2,46 3,17 4,49 6,48 8,14 10,8 13,1 16,1 30,7 41,6 63,16
8 0,13 0,30 0,42 0,94 1,33 2,30 2,97 4,20 5,92 7,42 9,90 11,9 14,6 27,7 37,4 56,70
9 0,12 0,28 0,40 0,88 1,25 2,17 2,80 3,96 5,60 6,86 9,12 11,0 13,5 25,3 34,2 51,60
10 0,12 0,26 0,38 0,84 1,19 2,06 2,66 3,76 5,31 6,50 8,50 10,2 12,5 23,4 31,6 47,53
11 0,11 0,25 0,36 0,80 1,13 1,96 2,53 3,58 5,06 6,20 8,01 9,61 11,7 21,9 29,4 44,15
12 0,11 0,24 0,34 0,76 1,08 1,88 2,42 3,43 4,85 5,94 7,67 9,09 11,0 20,5 27,6 41,30
13 0,10 0,23 0,33 0,74 1,04 1,80 2,37 3,29 4,66 5,70 7,37 8,72 10,4 19,4 26,0 38,90
14 0,10 0,22 0,32 0,71 1,00 1,74 2,24 3,17 4,49 5,50 7,10 8,40 10,0 18,4 24,6 36,81
15 0,10 0,22 0,31 0,69 0,97 1,68 2,17 3,03 4,34 5,31 6,86 8,11 9,70 17,6 23,5 34,98
Примітка: 1 При швидкості вітру >15 м/с розміри зон зараження приймати як при швидкості вітру 15 м/с.
2 При швидкості вітру <1 м/с розміри зон зараження приймати як при швидкості вітру 1 м/c.
90
Таблиця 4.7 - Значення коефіцієнта К4 в залежності від швидкість вітру
Швидкість 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 15
вітру м/с
К4 1,00 1,33 1,67 2,00 2,34 2,67 3,00 3,34 3,67 4,00 5,08
Таблиця 4.8 - Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого

повітря в залежності від швидкості вітру
Швидкість вітру м/с 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Швидкість Інверсія 5 10 16 21 – – – – – – – – – – –
перенесенн Ізотермія 6 12 18 21 29 35 41 47 53 59 65 71 76 82 88
я км/г Конвекці 7 4 21 28 – – – – – – – – – – –
я
Примітка: Орієнтовна структура втрати людей в осередках ураження складає: в

легкому ступені – 25%, в середньому і важкому ступенях (з виходом з ладу не
менше ніж на 2-3 тижні і з потребою госпіталізації) – 40%, зі смертельними
випадками – 35%.
Таблиця 4.9 - Значення коефіцієнта К6 в залежності від часу після початку

аварії
Час, після початку аварії, г 1 2 3 4
К6 1 1,74 2,41 3,03
Примітка: При часі, після початку аварії N>4 годин значення коефіцієнта
К6=N0,8
Таблиця 4.10 - Граничне значення глибин переносу повітряних мас за 4 год. при різних швидкостях вітру, км
Стан призем- Швидкість вітру, м/с
ного шару 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
атмосфери
Інверсія 20 40 64 84 – – – – – – – – – – –
Ізометрія 24 48 72 96 116 140 164 188 212 236 260 304 352 284 328
Конвенція 28 56 84 112 – – – – – – – – – – –
Примітка: При часі після початку аварії N > 4 год. значення глибин, які
одержані за таблицею 4.6 порівнюються з гранично можливими значеннями
переносу повітряних мас ГП, які визначені за формулою: ГП = N  V , де V –
швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря в залежності від
швидкості вітру і ступені вертикальної стійкості повітря (таблиця 4.8)
Таблиця 4.11 - Допустимий час перебування людей в засобах захисту шкіри

Температура повітря, С +30 і вище 25 – 29 20 – 24 15 – 19 +15 і нижче
Час перебування, год. 0,3 0,5 0,8 2 3
91
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5
ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОЇ ОБСТАНОВКИ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ
СИТУАЦІЯХ ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ
5.1 Короткі теоретичні відомості

5.2 Оцінка ступеню руйнування та розмірів зон руйнування при землетрусі
5.2.1 Визначення інтенсивності землетрусу в епіцентрі і на відстані від
епіцентру
5.2.2 Визначення розміру і площі зон руйнувань в осередку землетрусу
землетрусу певної інтенсивності
5.3 Оцінка інженерної обстановки при повені
водосховищ
5.4 Визначення ступеню ураження об’єкту і міста залежно від ступеню
руйнувань будинків та споруд
5.5 Визначення втрат населення і потреби в медичних формуваннях для
медичної допомоги ураженим, кількості особового складу формувань та
техніки для проведення аварійно – рятувальних робіт
5.1 Короткі теоретичні відомості

При надзвичайних ситуаціях техногенного і природного походження
наслідком їх протікання є руйнування будинків та споруд, що у подальшому
супроводжується пошкодженням обладнання і комунікацій та загибеллю
людей. За ступенем руйнування і кількістю загиблих встановлюється категорія
аварій і рівень надзвичайної ситуації.
Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, обсяги і терміни проведення
рятувальних та інших невідкладних робіт, обсяги заходів по відновленню
життєдіяльності населення також залежать від ступеня руйнування будинків,
споруд, об’єктів і загалом від стану ураження міст та населених пунктів.
Виникаючі при НС руйнування поділяють за ступенями на кілька видів:
повни, сильні, середні та слабкі. Кожному ступеню руйнування відповідає своє
значення збитку, обсяг рятувальних та відновлювальних робіт і термін їх
проведення.
Повне руйнування – руйнування всіх елементів будинків , включаючи
підвальні приміщення, ураження людей, що знаходяться в них. Збитки
складають 70% вартості основних виробничих фондів, подальше їх
використання неможливе. Відновлення можливе тільки за умови нового
будівництва.
Сильне руйнування – руйнування частини стін і перекриття верхніх
поверхів, виникнення тріщин в стінах, деформація перекриття нижніх поверхів,
ураження частини людей, що знаходилися в них. Збитки складають від 30 до 70
% вартості основних виробничих фондів , можливе обмежене використання
92
потужностей, що збереглися. Відновлення можливе в порядку капітального
ремонту.
Середнє руйнування – руйнування, головним чином, другорядних
елементів будинків та споруд (покрівлі, перегородок, віконних і дверних
заповнень), виникнення тріщин в стінах. Перекриття, як правило, не повалені,
підвальні приміщення збереглися, ураження людей – здебільшого уламками
конструкцій.
Збитки складають від 30 до 70 % вартості основних виробничих фондів.
Промислове обладнання, техніка, засоби транспорту відновлюються в порядку
середнього ремонту, а будинки і споруди - після капітального ремонту.
Слабке руйнування – руйнування віконних і дверних заповнень та
перегородок. Можливе ураження людей уламками конструкцій. Підвали і
нижні поверхи збереглися і придатні для тимчасового використання після
поточного ремонту будинків, споруд, обладнання і комунікацій. Збитки
складають до 10 % вартості основних виробничих фондів. Відновлення
можливе в порядку середнього або поточного ремонту.
Виникаюча при надзвичайних ситуаціях обстановка, яка характеризується
руйнуванням об’єкту, і складає інженерну обстановку, яку потрібно оцінювати і
враховувати.
Оцінка інженерної обстановки включає:
 Визначення масштабів і ступеню руйнування елементів і об’єкту
загалом (ступеню руйнування будинків і споруд, комунально – енергетичних і
технологічних мереж, у тому числі і захисних споруд для укриття виробничого
персоналу; визначення розмірів зон завалів, обсягів і трудомісткість
інженерних робіт, можливостей об’єктових і приданих формувань по
проведенню рятувальних та інших невідкладних робіт і в інших випадках.
 Аналіз їх впливу на стійкість роботи окремих елементів і об’єкта
загалом, а також на життєдіяльність населення;
 Висновки про стійкість роботи окремих елементів і об’єкта загалом
у надзвичайних ситуаціях і рекомендації по її підвищенню, пропозиції по
проведенню рятувальних та інших невідкладних робіт і робіт по відновленню
виробництва.
Вихідними даними для оцінки інженерної обстановки в надзвичайних
ситуаціях є:
- данні про найімовірніші НС та їх характеристики;
- характеристики інженерно – технічного і житлового комплексу міста і
об’єктів, характеристики захисних споруд та інше.
Послідовність оцінки інженерної обстановки на об’єкті, в місті, селі
можна рекомендувати проводити наступним чином :
1. Спочатку визначають ступень руйнування окремих елементів
об’єкта від вражаючих факторів надзвичайних ситуацій, підраховують кількість
елементів, яки отримали повні, сильні, середні і слабкі руйнування загалом за
об’єкт.
За кількістю елементів об’єкту (в %), які отримали повні, сильні, середні і
слабкі руйнування визначають ступень ураження об’єкта (за таблицею 5. 1).
93
Таблиця 5.1 - Ступінь ураження об’єктів, населених пунктів, міст в
залежності від характеру руйнування будинків і споруд
Ступінь ураження об’єкта, Характер руйнування будинків і споруд об’єктів
населеного пункту, міста господарської діяльності, в %
Слабкі Середні Сильні і повні
Слабка - < 0.2 До 75 До 5 До 20
Середня – від 0.21 До 48 6 - 12 21 - 50
Сильна – від 0.51 - 13 - 20 51 - 80
Повна - > 0.8 - - Більше 80
2. Визначають ступень руйнування населеного пункту – сіла, міста - за

кількістю об’єктів (в %), яки отримали повні, сильні, середні і слабкі
руйнування відповідно (за таблицею 5.2).
3. За ступенем ураження населеного пункту визначають втрати
населення, а також потрібну кількість особового складу сил ЦО, техніки, яка
необхідна для проведення аварійно – рятувальних робіт і кількість особового
складу медичних формувань для надання медичної допомоги потерпілому
населенню.
Таблиця 5.2 - Ступінь ураження міст в залежності від ступеню
руйнування об’єктів господарської діяльності
Ступінь руйнування Ступінь ураження міста
об’єктів, в % 0.1 0.2 0.3 0.4 0.5 0.6 0.7 0.8 0.9 1.0
Повні і сильні 8 16 20 30 40 50 60 70 85 90
Середні 2 3 5 8 10 12 15 18 15 10
5.2 Оцінка ступеню руйнування та розмірів зон руйнування при

землетрусі
Землетруси е одним із найбільш грізних природних катастроф по числу
жертв, обсягу пошкоджень, по величині території, яку вони охоплюють і по
важкості захисту від них. Цьому сприяє і психологічний фактор: джерела
землетрусів, які знаходяться в надрах землі, невидимі. Землетрус ударяє
подібно блискавці і за кілька десятків секунд лишає за собою руйнування,
спустошення і десятки тисяч загиблих. Незважаючи на зусилля сейсмологів,
землетруси часто приходять неочікуване.
Половина людства живе в сейсмічно – активних областях, тобто в
районах, де можливі руйнівні землетруси. В Україні найбільш небезпечними у
сейсмічному відношенні е області Закарпатська, Івано – Франківська,
Чернівецька, Одеська та Республіка Крим. На території Закарпаття
відзначаються осередки землетрусів з інтенсивністю 6 – 7 балів(за шкалою
Ріхтера) в зонах Тячів – Сигет, Мукачеве – Свалява. Найбільш значні
землетруси малі місце в Закарпатті в ХV111 столітті – 2 рази, Х1Х – 6 разів, у
ХХ ст.. – 8 разів.
94
Руйнування будинків, споруд та інших об’єктів при землетрусі залежить
від прояву інтенсивності енергії землетрусу на поверхні землі, яка вимірюється
в балах по шкалі Ріхтера, глибини, від міцності об’єктів та тривалості дії
землетрусу. В загальному випадку осередки ураження при землетрусі можна
порівнювати з осередками ядерного ураження. У зв’язку з цим оцінка
можливих масштабів і ступеня ураження при землетрусах може бути проведена
аналогічно оцінки руйнування при ядерному вибуху. Різниця оцінці в тому, що
як критерій дії землетрусу використовують не максимальний надмірний тиск у
фронті ударної хвилі, а максимальну інтенсивність землетрусу в балах за
шкалою Ріхтера. При дії землетрусу утворюється осередок ураження.
Осередком ураження при землетрусі називають територію, в межах якої
утворилися масові знищення і руйнування будинків, споруд і інших об’єктів,
що супроводжується ураженням і загибеллю людей, тварин і рослин.
Осередки масового знищення виникають, як правило, в районі(зоні)
землетрусу, де інтенсивність за шкалою Ріхтера складає У11 – У111 балів і
більше. При цьому більшість будинків і споруд отримують середні і сильні
руйнування. В районі землетрусу може бути один або кілька осередків
враження в залежності від кількості населених пунктів, які піддадуться
руйнуванню.
Оцінку можливих масштабів руйнувань при землетрусі проводять за
інтенсивністю(силою) землетрусу. Силу землетрусу можна розрахувати за
формулами:
в епіцентрі ІН = 1.5М – 3.5 lg Н + 3 (балів);
на відстані R IR = 1.5М - 3.5 lg + 3 (балів),
де Н – глибина гіпоцентру, км; R – відстань від епіцентру, км.
Сильні струси ґрунту будуть спостерігатися на значних відстанях від
епіцентру.
Наприклад, при М = 8 - 9 балів струси будуть відчуватися на відстані до
100 – 160 км протягом 0.5 – 1.5 хв.
5.2.1 Визначення інтенсивності землетрусу в епіцентрі і на відстані

від епіцентру
За землетрусу в осередку ураження виділяють зони повних(сильних)
середніх(слабких) руйнувань. Приймають, що на місцевості, де інтенсивність
землетрусу менша за 5 балів, руйнування або незначні, або відсутні, за
інтенсивності 7 і більше балів руйнування повні та сильні, а в інтервалі
інтенсивністей від 5 до 7 спостерігаються слабкі та середні руйнування.
Оцінку можливих масштабів руйнувань за землетрусу проводять за
інтенсивністю(силою) землетрусу. Силу землетрусу можна розрахувати
залежно від глибини гіпоцентру і величини магнітуди за формулами:
- у епіцентрі інтенсивність: ІН = 1.5М – 3.5 lg Н + 3 (балів);
- на відстані R: IR = 1.5М - 3.5 lg + 3 (балів),
де Н – глибина гіпоцентру, км; R – відстань від епіцентру, км., М –
магнітуда землетрусу.
95
Приклад за завданням: За конкретним значенням магнітуди
землетрусу(М = 6), глибині гіпоцентру(Н =50км) і відстані від епіцентру до
об’єкта (R = 55 км) треба визначити інтенсивність у епіцентрі землетрусу, а
також визначити, якою буде спостерігатися інтенсивність на об’єкті.
Інтенсивність землетрусу в епіцентрі: ІН = 1.5М – 3.5 lg Н + 3 = 1.5* 6 –
3.5 lg 50 + 3 = 9 – 5.95 + 3 = 6.05 балів
На відстані 55 км: IR = 1.5М - 3.5 lg + 3 = 1.5 * 6 – 3.5lg +3
= 5.45 балів
Рисунок 5.1 – Руйнування в осередку землетрусу
5.2.2 Визначення розміру і площі зон руйнувань в осередку

землетрусу
Розв’язування завдання з находження розмірів зон зазначеної
інтенсивності також здійснюють за допомогою вище наведених співвідношень
(як у завданні 7.2.1).
Приклад за завданням: Визначити відстань(радіус) від центру
землетрусу на якій будуть спостерігатися повні(сильні), середні(слабкі)
руйнування та їх площу. Максимальна магнітуда землетрусу 9 балів, глибина
гіпоцентру 64 км.
96
Розв’язування: На межі осередку землетрусу(там, де руйнування
практично відсутні) інтенсивність землетрусу менше 5 балів. Знайдемо, на якої
відстані від епіцентру землетрусу буде інтенсивність 5 балів
На відстані R інтенсивність землетрусу: I R = 1.5М - 3.5 lg + 3
(балів),
тоді R = = = 279.94 км
На межі повних та сильних руйнувань інтенсивність 7 балів, тоді радіус:
R= = = 107.61 км
Площа зони повних руйнувань: S =  R2 = 36361км2
Висновок: В радіусі 107.6 км. усі будинки та споруди отримають сильні
або повні руйнування.
Рисунок 5.2 – Зони руйнувань в осередку землетрусу

землетрусу певної інтенсивності
Руйнування будинків, споруд та інших об’єктів у випадку землетрусу
залежить від інтенсивності енергії землетрусу на поверхні землі. Ступень
руйнування визначають за таблицею 5.3
Таблиця 5.3 – Ступені руйнування елементів об’єкту залежно від

інтенсивності землетрусу
№ Руйнування залежно від
пп Характеристика будинків і споруд інтенсивності, балів
слабкі середні великі повні
1 2 3 4 5 6
1 Масивні промислові будинки з металевим V11 - V111- 1Х – Х –
каркасом і крановим обладнанням V111 1Х Х Х11
вантажністю 25 – 50 т.
2 Будинки з легким металевим каркасом і V1 – V11 – V11 – 1Х –
без каркасної конструкції V11 V111 1Х Х11
1 2 3
таблиці 55.3 6
97
3 Промислові будинки з металевим каркасом і V1 – V11 – V11 – 1Х –
бетонним заповненням з площею скління V11 V111 1Х Х
30%
4 Промислові будинки з металевим каркасом і V1 – V11 – V11 – 1Х –
суцільним крихким заповненням стін і V11 V111 1Х Х
покрівлі
5 Будинки із збірного залізобетону V1 –V11 V11 – – V111 –
V111 Х1
6 Цегляні без каркасні виробничо – допоміжні V1 – V11 – V11 – 1Х –
будинки з перекриттям із залізобетонних V11 V111 1Х Х1
збірних елементів одно і багатоповерхові
7 Такі ж з перекриттям з дерев’яних V1 V1 – V11 – більш
елементів одно - і багатоповерхові V11 V111 V111
8 Адміністративні багатоповерхові будинки з V11 V111- 1Х – Х –
металевим або залізобетонним каркасом V111 1Х Х Х1
9 Цегляні малоповерхові будинки (1–2 V1 V1 – V11 – V111
поверхи) V11 V111 –1Х
10 Цегляні багатоповерхові будинки (3 V1 V1 – V11 – V111
поверхи і більш) V11 V111 –1Х
11 Складські цегляні будинки V– V1 – V11 – 1Х –
V1 V111 1Х Х
12 Трубопроводи на металевих або V11 V111- 1Х – -
залізобетонних естакадах V111 1Х Х
За відсутності у таблиці окремих видів будинків і споруд, ступінь їх
руйнування можливо визначити за таблицею ступенів руйнування елементів
об’єкту при різних значеннях надмірного тиску повітряної хвилі ΔP,кПа
(додаток Б1). При використанні таблиці орієнтовно можна приймати наступні
значення надмірного тиску залежно від інтенсивності землетрусу I (у балах):
Таблиця 5.4 Відповідність інтенсивності землетрусу величіні надмірного тиску
Інтенсивність, I в балах V V1 V11 V111 1X X X1
Значення надмірного тиску, кПа 10 20 30 40 50 60 70
Приклад за завданням: Об’єкт розташований у місцевості, де можливі

землетруси інтенсивністю V111 балів. Визначить можливу ступінь руйнування
об’єкту за землетрусу максимальної інтенсивності.
Характеристика об’єкту:
- Виробничі цехи – 5 шт. – промислові будинки з металевим
каркасом і бетонним заповненням стін.
- Складські приміщення - 4 шт. – цегляні малоповерхові будинки.
- Адміністративні будинки - 1 шт. - 4х поверхова будівля з
залізобетонним каркасом.
- Захисні споруди: сховища 111кл. – 2 шт.; сховища V кл. – 1 шт.
- Сховище ПММ напівзаглибленного типу .
- Мережі комунального господарства – на металевих естакадах.
98
1) За таблицею 7.4 визначаємо величину надлишкового тиску, яка
відповідає інтенсивності землетрусу V111 балів. Отримаємо:  Р = 40 кПа.
2) За величиною інтенсивності визначаємо ступень руйнування тих
будівель, які є в таблиці 5.3:
- Виробничі цехи – 5 шт. отримують середні або великі руйнування.
- Складські приміщення – 4 шт. також отримують середні або великі
руйнування.
- Адміністративний будинок - 1 шт. отримує слабкі або середні
3) За величиною надмірного тиску (додаток Б1) визначаємо руйнування
інших будівель і споруд за надлишкового тиску 40кПа:
- Захисні сховища 111кл. 2 шт. та сховище V кл. не отримують
руйнувань.
- Сховище ПММ отримує слабкі руйнування.
- Мережі комунального господарства – руйнування середні і сильні.
З урахуванням того, що більшість споруд об’єкту отримує середні або
сильні руйнування (90 %) робимо висновок, що об’єкт отримує сильний ступінь
5.3 Оцінка інженерної обстановки при повені

Інженерна обстановка при повені виникає при затопленні населених
пунктів, промислових, сільськогосподарьских та інших об’єктах, де ведеться
діяльність людей. При цьому також можливе виникнення осередків ураження.
Осередком ураження при повені вважається територія, в межах якої
утворилися затоплення місцевості, знищення і руйнування будинків, споруд і
інших об’єктів. Супроводжується ураженням і загибеллю людей, тварин і
врожаю сільськогосподарських рослин, псуванням і знищенням сировини,
палива, добрів і т. ін.. Затоплення місцевості відбувається внаслідок
руйнування гребель і інших гідродинамічне небезпечних об’єктів, внаслідок
паводків, повнів.
Руйнування гребель і інших гідродинамічно небезпечних об’єктів може
статися як від дії природних сил (землетруси, лавини, урагани, обвали, зсуви),
так і від переливу води через гребінь гребли внаслідок великих повеней, або
при втраті ними стійкості, конструктивних дефектах, порушенні правил техніки
безпеки при експлуатації і т. ін. При прориві греблі в ній виникає проран від
розмірів якого залежить об’єм і швидкість падіння води від верхнього б’єфу в
нижній б’єф і параметри хвилі прориву – головного вражаючого фактору цього
виду аварії.
Головними характеристиками хвилі прориву, які визначають її руйнівну
дію, є глибина і швидкість потоку у даному створі. Максимальна глибина
потоку (h) і максимальна його швидкість (VMAX )залежать від висоти греблі і
розмірів(ширини B і глибини H) прорану, гідродинамічних і топографічних
умов русла і заплавини ріки.
99
Значний вплив на обстановку і життєдіяльність населення матимуть і
масштаби зон затоплення. Вони залежать від глибини і площі стояння
небезпечних рівнів води, площі затоплення, пори року (весна, літо або зима) і
ін.
Рисунок 5.3 – Прояви повню в місті
Найефективнішим способом захисту населення при від повеней є

евакуація. Перед евакуацій необхідно вимкнути в будинках електроенергію, газ,
воду, взяти запас продуктів, медикаментів, документи й вибути за зазначеним
маршрутом. У разі раптової повені треба терміново залишити будинок і зайняти
найближче безпечне підвищене місце, вивісивши сигнальне біле або кольорове
полотнище.
Після спаду води і повернення додому необхідно дотримуватися таких
заходів безпеки: не торкатися до електропроводки, не використовувати харчові
продукти, що потрапили у воду. Увійшовши до будинку, провітрити його.
Вмикати газ та електричну енергію забороняється.

водосховищ
Головними характеристиками хвилі прориву, які визначають її руйнівну
дію, є глибина і швидкість потоку у даному створі. Максимальна глибина
потоку (h) і максимальна його швидкість (VMAX )залежать від висоти греблі і
розмірів(ширини B і глибини H) прорану, гідродинамічних і топографічних
умов русла і заплавини ріки.
100
Значний вплив на обстановку і життєдіяльність населення матимуть і
масштаби зон затоплення. Вони залежать від глибини і площі стояння
небезпечних рівнів води, площі затоплення, пори року (весна, літо або зима) і
ін.
Дія хвилі прориву на об’єкті подібна дії ударної хвилі вибуху звичайних
вибухових речовин у повітрі, але відрізняється від неї тим, що діючим тілом тут
є не повітря, а вода. За критичні параметри хвилі прориву, при яких наступає
загибель або тяжке поранення людей, приймається h  1.5 м і V MAX  2.5 м/ сек.
Вихідними даними при визначенні параметрів хвилі прориву і масштабів
зон затоплення є об’єм водосховища, ширина прорану, глибина води перед
греблею (глибина прорану). Порядок визначення наступний:
- Спочатку визначають середню швидкість руху хвилі пропуску за
таблицею 5.5
- Визначається час спорожнення водосховища: Т = W / N* B *3600,
де W – об’єм водосховища;
N – максимальна витрата води на один метр ширини прорану, м 3/ с *м.
В - ширина прорану або дільниці переливу води через гребінь не
зруйнованої греблі. Н – глибина прорану.
Таблиця 5.5 - Залежність максимальної швидкості руху хвилі пропуску і
максимальній витрати води від глибини прорану
Н, м 5 10 25 50
V MAX , м/с 2 3 5 7
3
N, м / с* м 10 30 125 350
Далі визначається висота хвилі пропуску на різній відстані від греблі за

таблицею 5.6
Таблиця 5.6 – Орієнтована висота хвилі пропуску і тривалість її проходження
при різних відстанях від греблі
Найменування параметра Відстань від греблі, км.
1 25 50 100 150 200 250
Висота хвилі пропуску, м 0.25 Н 0.2Н 0.15Н 0.075Н 0.05Н 0.03Н 0.02Н
Тривалість проходження хвилі Т 1.7Т 2.6Т 4Т 5Т 6Т 7Т
пропуску, годин
 Визначається час приходу хвилі пропуску на різних відстанях від

греблі: t ПР = R / V
 На карті або схемі позначають межі зон затоплення, для чого:
- знаходять на карті ізолінії – це лінії, які з’єднують точки місцевості з
однаковим перевищенням їх висоти над рівнем моря, такі, що мають
перевищення над рівнем моря рівним висоті хвилі пропуску в даної точці;
- по цих ізолініях наносять межі зон затоплення, з’єднуючи ці ізолінії
плавною кривою.
101
 залежності від висоти і швидкості руху хвилі пропуску визначають
ступень руйнування різних об’єктів за додатком В2.
Приклад до завдання: Оцінити обстановку на об’єкті, який
розташований в зоні катастрофічного затоплення на відстані 15 км. від греблі.
Рівень перевищення місцевості, де розташований об’єкт, над рівнем води у
річці 1 м. На об’єкті будинки переважно з легким металевим каркасом.
Характеристика водосховища:
 глибина можливого прорану - 18м;
 об’єм водосховища - 13 км 3 ;
 можлива ширина прорану - 15м.
Максимальну швидкість руху хвилі прориву знаходимо інтерполюванням
за таблицею 7.5: V MAX = 4.06 м/с. Це робиться наступним чином. Для висоти
прорану 10м швидкість складає 3м/с, при висоті 25 м вона дорівнює 5м/с.
Складаємо пропорцію:
V MAX 18м = 3 + [(5 – 3) / (25 – 10)] * 8 = 3 + 1.06 = 4.06 м/с
Також визначаємо і максимальні витрати води: N = 80.66 м 3 /с *м.
Час спорожнення водосховища Т = 13*109м 3 /(80.66 * 15 * 3600) = 2984.64
годин = 124 доби
Висота хвилі пропуску на відстані 15 км: h = 3.98м.
Час підходу хвилі пропуску t ПР = 1.1 година.
Можлива висота хвилі прориву на об’єкті дорівнює різниці між висотою
хвилі пропуску на об’єкті і перевищенням місцевості над рівнем води в річці –
це 2.98м.
За максимальної швидкості хвилі пропуску 4.06м/с і висоті її на об’єкті
2.98 м будинки отримують сильні і середні руйнування, люди, які в цей час
будуть знаходитися на відкритий місцевості, можуть загинути.
5.4 Визначення ступеню ураження об’єкту і міста залежно від ступеню

руйнувань будинків та споруд
Це завдання розв’язується за допомогою даних таблиць 5.7 та 5.8
Таблиця 5.7 - Ступінь ураження об’єктів, населених пунктів, міст залежно від
характеру руйнування будинків і споруд
Ступінь ураження об’єкта, Характер руйнування будинків і споруд об’єктів
населеного пункту, міста господарської діяльності, в %
Слабкі Середні Сильні і повні
Слабка - < 0.2 До 75 До 5 До 20
Середня – від 0.21 До 48 6 - 12 21 - 50
Сильна – від 0.51 - 13 - 20 51 - 80
Повна - > 0.8 - - Більше 80
Таблиця 5.8 - Ступінь ураження об’єктів і міст залежно від ступеню руйнування
об’єктів господарської діяльності
102
Ступінь Ступінь ураження об’єкту
руйнування 0.1 0.2 0.3 0.4 0.5 0.6 0.7 0.8 0.9 1.0
будинків і
споруд, в %
Повні і сильні 8 16 20 30 40 50 60 70 85 90
Середні 2 3 5 8 10 12 15 18 15 10
Приклад до завдання: В результаті надзвичайної ситуації на об’єкті

утворилася складна обстановка. Будинки та споруди отримали різноманітний
ступінь руйнування. Інженерною розвідкою встановлено:
- сильно та повністю зруйновано 16 будівель;
- середніх руйнувань зазнали 12 споруд;
- слабкі руйнування отримали 28 споруд.
Потрібно визначити ступінь руйнування об’єкту в цілому.
Розв’язування: Всього на об’єкті 56 споруд різного призначення. В процентах
сильні руйнування отримали 28.6% будівель і споруд, середні – 21.4%, слабкі
50%. Виходячи з цього, можна за таблицею 5.7 і 5.8 встановити, що загальний
ступінь руйнування об’єкту – середній, ступінь 0.4. Розв’язав завдання із
визначенням ступеня руйнування за кожним з об’єктів, далі можна визначати
ступінь руйнування міста.
5.5 Визначення втрат населення і потреби в медичних формуваннях для

медичної допомоги ураженим, кількості особового складу формувань та
техніки для проведення аварійно – рятувальних робіт
Для розв’язування використовуємо таблиці 5.9 та 5.10
Приклад до завдання: За умовами попереднього завдання обчислити
втрати населення і необхідну кількість особового складу сил ЦО та техніки,
необхідних для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
Розв’язування: За даними таблиці 5.9 визначаємо, що за ступеня
ураження об’єкту 0.4 загальні втрати населення складатимуть 12%,
безповоротні – 3%, санітарні 9%; з них легкі – 4%, середньої важкості – 3.5%,
важкі – 1.5%. Для проведення рятувальних робіт потрібно 33 одиниці
інженерної техніки та 2.3 тис. людей особового складу невоєнізованих
формувань(таблиця 5.10).
103
Таблиця 5.9 - Визначення втрат населення залежно від ступеня ураження
об’єкту
№ Види втрат населення, % Ступінь ураження об’єкту
пп.
0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0.7 0,8 0.9 1.0
1 Загальні 4 8 10 12 16 28 40 80 90 100
2 Безповоротні 1 2 2.5 3 4 7 10 20 25 30
Санітарні, в т.ч.: 3 6 7.5 9 12 21 30 60 65 70
- легкі 1.5 2.5 3 4 5 9 13.5 27 28 30
3 - середньої важкості, 1 2.5 3 3.5 5 8 12 24 27 30
- важкі
0.5 1 1.5 1.5 2 4 4.5 9 10 10
4 Потреба в першій 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100
медичній допомозі, з них:
- само і взаємодопомога 15 15 15 10 10 10 10 5 5 5
- силами сандружин 85 85 85 90 90 90 90 95 95 95
Таблиця 5.10 – Потрібна кількість особового складу сил ЦО та техніки,

необхідних для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
Необхідна кількість Ступінь ураження об’єкту
особового складу, 0.1 0.2 0.3 0.4 0.5 0.6 0.7 0.8 0.9 1.0
техніки
Особовий склад 0.6 1.3 1.9 2.3 2.4 2.6 2.8 2.9 3.3 3.6
формувань, (тис. чол..)
Інженерна техніка, од. 8 16 28 33 38 46 63 66 68 75
Таблиця 5.11 – Втрати робітників та службовців на об’єктах(%) залежно від
ступеню руйнування будівель та споруд
Ступень Ступень захищеності персоналу
руйнування Незахищені В будинках В захисних спорудах
Загальні Санітарні Загальні Санітарні Загальні Санітарні
Слабкі 8 3 1,2 0,4 0,3 0,1
Середні 12 9 3,5 1,0 1,0 0,3
Сильні 80 25 30 2,5 2,5 0,8
Повні 100 30 40 7,0 7,0 2,5
104
Таблиця 5.12 - Параметри водосховищ Дніпровського каскаду ГЕС і зон можливого затоплення
№пп Найменування параметрів водосховищ і Київська Канівська Кременчук- Дніпродзер- Дніпровська Каховська
гребель ГЕС і зон можливого затоплення ГЕС ГЕС ська ГЕС жінська ГЕС ГЕС
ГЕС
А. Греблі і водосховища
1 Відстань між осями гребель, км. - 123 149 114 129 230
2 Об’єм водосховища, км 3 3.7 2.6 13.9 2.4 3.3 18.2
3 Площа дзеркала, км 2 922 675 2250 567 410 2150
106
4 Довжина водосховища, км. 110 148 140 137 240

5 Глибина максимальна, м. 14.5 21 20 16 53 22
6 Протяжність гребель, км. 40.9 10.7 8.1 3.2
7 Ширина гребня гребель, м. 21 95 26 74
8 Перевищення над НДГ, м. 4.5 3.3 5.0 4.6
9 Глибина спрацювання, м. 3.0 1.0 3.1 1.2 1.9 2.2
10 Інтенсивність спрацювання, тис.м 3/год. 6.0 6.5 13.0 13.0 13.0 15.0
11 Тривалість спрацювання, діб. 6 7 10 11 12 19
Б. Зони затоплення
12 Площа затоплення, км 2 150.0 335.0 2250.0 840 342.0 640.0
13 Всього потрапляє в зону затоплення 57 48 192 48 45 86

населених пунктів, в т.ч. міст, од.
14 Потрапляє в зону затоплення населення, тис. 590.8 73.0 540.0 363.0 195.0 101.0
чол..
15 Потрапляє в ЗМЗ ОНГ, які продовжують 60 - 132 34 148 24
працювати, од.
Найменування об’єктів Сильні руйнування Середні руйнування Слабкі руйнування

h, м V, Питоме хвильове h, V , Питоме хвильове h, м V , м/с Питоме хвильове
м/с навантаження, тс/м 2 м м/с навантаження, тс/м 2 навантаження,
тс/м 2
105
Стіни на залізобетонних і металевих палях 6.0 5.0 7.5 3.0 3.0 1.35 1.0 2.0 0.2
Те саме на дерев’яних палях 4.0 5.0 5.0 2.0 3.0 0.9 1.0 1.0 0.05
Стіни, моли, водоломи із масивної кладки 7.0 5.0 8.75 4.0 3.0 1.8 2.0 2.9 0.4
Кранове обладнання портів 6-10 4-9 4.8-4.5 6.0 2-3 1.2-2.7 2.0 1.5-2 0.2-0.4
Дерев’яні 1 – 2 поверхові будинки 3.5 2.0 0.7 2.5 1.5 0.28 1.0 1.0 0.05
Цегляні малоповерхові будинки 4.0 2.5 1.25 3.0 2.0 0.6 2.0 1.0 1.0
Промислові будинки з легким металевим 5.0 2.5 1.56 3.5 2.0 0.7 2.0 1.5 0.2
каркасом
Пром. будови з важким металевим або 7.5 4.0 6.0 6.0 3.0 2.7 3.0 1.5 0.34
залізобетон. каркасом
Залізничні колії 2.0 2.0 0.4 1.0 1.0 0.05 0.5 0.5 0.06
Шосейні дороги з твердим покриттям 4.0 3.0 1.8 2.0 1.5 0.22 1.0 1.0 0.05
Залізничні мости (бетоні) 2.0 3.0 0.9 1.0 2.0 0.20 - - -

Металеві мости з прольот. 30 - 100 м. 2.0 3.0 0.9 1.0 2.0 0.20 - - -
Залізничній рухомий состав 3.5 3.0 1.6 3.0 1.5 0.34 1.5 1.0 0.12
Автомобілі 2.0 2.0 0.4 1.5 1.5 0.17 1.0 1.0 0.05
Таблиця 5.13 - Ступені руйнування різних об’єктів при дії хвилі прориву в залежності від висоти хвилі і її швидкості
106
107
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №6
ОЦІНКА СТІЙКОСТІ РОБОТИ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА ЗА
НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
6.2 Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання при дії надлишкового
тиску
6.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження
6.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження

Найбільші стихійні лиха і промислові катастрофи XX століття заподіяли
шкоду здоров’ю більш мільярду людей населення Землі. З них на виробництві
загинуло п’ять мільйонів і травмовано майже двісті мільйонів. Руйнівні
наслідки окремих техногенних аварій часом порівнянні з наслідками сильних
землетрусів та застосуванням сучасних засобів ураження. Свідчення тому —
трагедія на підприємстві концерну «Юніон карбайд» (м. Бхопал, Індія, 1984 р.),
яка привела до отруєння двохсот тисяч людей, що в два рази перевищує
кількість потерпілих від атомного бомбардування м. Нагасакі Японія (8 серпня
1945 р.). Глобальна ядерна катастрофа, котра відбулася 26.04.1986 р. в Україні,
на Чорнобильській атомній електростанції (АЕС), змусила вилучити зі
всілякого вжитку 6,5 тисяч км2 землі (території) і завдала значних збитків
державі та населенню.
Визначальним фактором у підтриманні цивільної безпеки населення на
необхідному рівні, що суттєво впливає на підвищення добробуту країни, це її
економічний стан. Головною складовою економічного потенціалу держави є
стійке функціонування її території, АТО та ОЕ в НС мирного та воєнного часу.
Порушення цієї умови може привести до значних руйнувань, великих втрат
населення, виробничого персоналу, скорочення випуску сільськогосподарської
та промислової продукції, занепаду економіки в цілому. Звідси необхідність
завчасного запровадження відповідних заходів з забезпечення і підвищення
стійкості території держави, роботи ОЕ, захисту їх виробничого персоналу і
населення АТО у НС.
Ефективність економіки держави залежить від того, наскільки галузі
господарства, а також окремі об’єкти господарювання, здатні стійко працювати
не тільки в звичайних умовах, а і в умовах надзвичайних ситуацій техногенного
характеру.
Значні руйнування, пожежі та втрати серед населення, викликані
наслідками надзвичайних ситуацій, можуть стати причиною різкого скорочення
випуску промислової та сільськогосподарської продукції, а отже і зниження
економічного потенціалу держави. Це диктує необхідність завчасного
прийняття заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
техногенного характеру а також забезпечення стійкої роботи промислових
об’єктів на випадок виникнення надзвичайних ситуацій.
Вивчення можливих надзвичайних подій, характерних для даної місцевості та
даного виробництва, дозволяє диференційовано і найбільш спрямовано
107
підходити до розробки та здійснення заходів, які можуть запобігти або
пом’якшити наслідки аварій, катастроф та стихійного лиха.
Підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання – головний
фактор запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного
характеру.
6.2 Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання при дії надлишкового

навантаження
Перед тим, як планувати та проводити заходи по підвищенню стійкості
роботи будь-якого об’єкта, необхідно дати оцінку існуючій стійкості даного
об’єкта, а також небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій.
Метою оцінки стійкості є виявлення найбільш слабких елементів
виробництва до дій вражаючих факторів НС та розробка конкретних
рекомендацій щодо підвищення стійкості цих слабких елементів, так і об’єкта в
цілому.
Для оцінки реальної стійкості на об’єкті періодично проводяться
дослідження.
Методика оцінки стійкості об'єкта базується на таких вихідних
положеннях:
- стійкість об’єкта і небезпека виникнення НС оцінюється по відношенню
до кожного з можливих вражаючих факторів НС (варіантів аварій, стихійного
лиха, сучасної зброї);
- значення параметрів вражаючих факторів беруться максимальними
щодо умов розташування об'єкта;
- спочатку оцінюється стійкість кожного елемента об'єкта;
- стійкість об'єкта в цілому оцінюється по стійкості найбільш слабкого
елемента.
Порядок оцінки стійкості роботи об’єкту в надзвичайних
ситуаціях
При більшості надзвичайних ситуаціях, наприклад, вибухах
нафтопродуктів, дії напору сильного вітру, основним вражаючим чинником,
що діє на виробничі будівлі, споруди, обладнання, є повітряна ударна хвиля,
основним параметром якої є надмірний або надлишковий тиск або тиск
швидкісного напору. В інших випадках дію вражаючих факторів можна
порівняти з дією надлишкового тиску – це відноситься, наприклад, до дії
землетрусу, хвилі прориву при катастрофічному затопленні і в інших
випадках.
Як кількісний показник стійкості об’єкту до впливу надлишкового
навантаження приймається значення надмірного тиску, за якого будівлі,
споруди і обладнання об’єкту зберігаються або отримують слабке і середнє
руйнування. Це значення надмірного тиску прийнято вважати межею стійкості
об’єкта до ударної хвилі,
108
За межу стійкості будь-якого елемента об’єкту /будівля, споруда,
обладнання/ приймається мінімальне значення , за якого елемент отримає
середнє руйнування.
Послідовність оцінки:
1. При здійсненні оцінки стійкості виробничого підприємства
спочатку визначають максимальні параметри тих вражаючих факторів, які
можуть суттєво впливати на стійкість основних елементів об’єкту:
- для вибуху вибухо - небезпечної речовини в відкритому або закритому
просторі - максимальне значення надлишкового тиску повітряної хвилі;
- для землетрусу – визначають інтенсивність землетрусу і відповідну йому
величину надмірного тиску;
- для катастрофічного затоплення - визначають можливу висоту хвилі прориву
на об’єкті та тиск водної хвилі прориву;
- для сильного штормового або ураганного вітру визначають тиск швидкісного
напору;
2. Виділити основні елементи об’єкту і визначити ступені їх руйнування
залежно від додаткового навантаження повітряної або іншої хвилі.
Таблиця 6.1 Ступінь руйнування та межа стійкості елементів цеху залежно від
надлишкового тиску(зразок)
Ступінь руйнування основного Межа
елементу залежно від величини стійкості для
Основні елементи цеху надлишкового тиску основного
Слабкі Середні Сильні Повні елементу, кПа
Будинок виробничого 10 - 20 20 - 30 30 - 40 40 - 50 20
приміщення – будинок з
металевим каркасом і
бетонним заповненням з
площею скління 30%
Відкрито розташовані 10 - 30 30 - 50 50 - 60 60 30
трансформатори
4. Визначити межу стійкості елементів( ) при дії надлишкового тиску –

це найменше значення надлишкового тиску, при якому елемент отримає
середній ступінь руйнування.
5. Визначити межу стійкості всього цеху(ΔРlim)залежно від меж стійкості
елементів – за найменшою величиною межі стійкості елементів, які входять до
складу цеху.
6. Порівняти з і визначити стан стійкості об’єкту в цілому.
При об’єкт стійкий, а при об’єкт нестійкий
до впливу максимальних параметрів вражаючих факторів.
7. Визначити ступінь руйнування основних елементів цеху і можливий
збиток /процент виходу з ладу/ при максимальному значенні величини
параметра вражаючого фактора, визначити найбільш уразливі елементи.
Таблиця 6.2 - Очікуваний збиток залежно від розмірів руйнування

109
Міри руйнування Слабкі Середні Сильні Повні
Очікуваний збиток, % 10-30 30-50 50-90 90-100
8. При необхідності(тобто коли цех не є стійким), внести пропозиції про

підвищення стійкості роботи цеху.
9. Результати оцінки відобразити в таблиці, вигляд якої наведено нижче.
В завершенні робляться висновки, в яких указується:
 межа стійкості об’єкта;
 найуразливіші елементи об’єкта;
 характер та ступень руйнувань, що очікуються на об’єкті від
надлишкового навантаження повітряної або іншої хвилі та можливий
збиток;
 межа підвищення стійкості найбільш вразливих елементів об’єкта.
Можливі пропозиції з підвищення стійкості:

- підвищення стійкості несучих конструкцій і перекриттів будівель шляхом
установки додаткових колон, ферм, контрфорсів або підкосів;
- розміщення обладнання на нижніх поверхах будівель, в підвалах і підземних
спорудах, надійне закріплення його на підмурівку, установка спеціальних
захисних кожухів або ковпаків;
- прокладка комунально-енергетичних і технологічних мереж під землею;
- створення резервних запасів палива, сировини, обладнання, контрольно-
вимірювальної апаратури;
- заміна відстані до безпечної між промисловим і вибухонебезпечним
об’єктами;
- зменшення кількості вибухових речовин в сховищах.
Приклад за завданням: Оцінка стійкості роботи цеху при надзвичайних

ситуаціях
За типом зазначеної надзвичайної ситуації потрібно провести аналіз
стійкості роботи виробничого цеху і при необхідності запропонувати інженерно
– технічні та організаційні заходи з підвищення стійкості його функціонування
в умовах надзвичайних ситуацій
Таблиця 6.3 - Вихідні дані з оцінки стійкості виробничого цеху
Вид надзвичайної ситуації і
її Вибух у сховищі нафтопродуктів.
параметри Речовина - мазут Кількість 60тонн.
Відстань 220м від цеху
1 2
Тип будинку З металевим каркасом і бетонним
заповненням з площею скління 30%
Верстати Середні
Трансформатори Блочні
Електродвигуни потужністю до, кВт До 2, відкриті
1 2
110
Повітряні мережі електропостачання Високої напруги на дерев’яних опорах
Резервуари Наземні металеві
Трубопроводи На металевих естакадах
1. Для вибуху нафтопродуктів у сховищі знаходимо максимальне значення
надмірного тиску, яке буде спостерігатися на відстані 220 м від місця
вибуху(що буде діяти на будинок і обладнання цеху). Для цього обчислюємо
радіус зони детонації:
rO = 18.5 * = 18.5* = 57.53м.
Для вуглеводневої речовини - мазуту – беремо значення максимального тиску

– 900 кПа
2. Знаходимо відношення відстані від місця вибуху до цеху r 1 до радіусу
зони детонації rО (r1/rО), воно дорівнює 3.82
3. У таблиці 2.4 знаходимо, що відношенню r1/rО, рівному 3.0 відповідає
тиск 45 кПа (це за максимального тиску 900кПа), а відношенню r1/rО = 4.0
відповідає 26 кПа. Тоді, при відношенні r 1/rО = 3.82 тиск буде: Р = 45 – (45 –
26)/(4.0 – 3.0) * 0.82 = 86 – 15.58 = 29.42 кПа. Таким чином, на будинок цеху і
технологічне обладнання буде діяти надлишковий тиск: = 29.42 кПа
4. Виділяємо основні елементи цеху, від яких буде залежати його стійкість. У
таблиці 3.2 визначаємо величини надлишкового тиску, за яких основні
елементи цеху отримують різні ступені руйнування.
Таблиця 6.4 – Ступені руйнування елементів об’єкту
Основні елементи об’єкту Ступінь руйнування елементів за
величини надмірного тиску
слабкий середній сильний повний
Будинок з металевим каркасом і 10 - 20 20 - 30 30 - 40 40 - 50
бетонним заповненням з площею
скління 30%
Верстати середні 15 - 25 25 -35 35 – 45 -
Трансформатори блочні 30 - 40 50 - 60 - -
Електродвигуни потужністю до 2 20 - 40 50 - 70 - 80 - 100
кВт, відкриті
Повітряні мережі 25 -30 30 - 50 50 -70 70
електропостачання високої
напруги
Резервуари наземні металеві 30 - 40 40 - 70 70 – 90 90
Трубопроводи на металевих 20 –30 30 - 40 40 -50 -
естакадах
5. Знаходимо межу стійкості кожного елементу цеху – надлишковий тиск, який

викликає середні руйнування. Будинок цеху має межу стійкості 20кПа, верстати
111
– 30кПа; трансформатори – 50кПа; електродвигуни – 50кПа; мережі
електропостачання – 30кПа; резервуари – 40кПа; трубопроводи – 30кПа.
6. Визначаємо межу стійкості цеху в цілому за мінімальною межею стійкості
елементів, які входять до його складу: = 20кПа.
7. Порівнявши з ( 29.42 кПа >> 20 кПа) робимо висновок, що
наш цех не стійкий до дії надзвичайної ситуації, яка може виникнути у
результаті вибуху мазуту в сховищі нафтопродуктів.
8. Результати оцінки відображаємо в таблиці 6.4
9. Визначаємо можливий ступінь руйнування елементів цеху при
максимальному значенні надлишкового навантаження = 29.42кПа
Будинок цеху отримує середні руйнування, верстати – середні; трансформатори
– слабкі; електродвигуни – слабкі; мережі електропостачання – слабкі;
резервуари – слабкі; трубопроводи – слабкі руйнування.
Знаходимо можливу шкоду для кожного елементу цеху:
для будинку цеху шкода може скласти до 50 %, верстатів – до 40%;
трансформаторів і електродвигунів –до 10%; ; мереж електропостачання – до
30 %; резервуарів – до 10%; трубопроводів – до 25%.
Висновки:
- цех є нестійким до дії надзвичайної ситуації, межа стійкості об’єкту – 20 кПа;
- найуразливіші елементи об’єкту – будинок цеху, верстати середні,
електродвигуни та трубопроводи на металевих естакадах;
- в цеху від надлишкового навантаження = 29.42кПа очікується
середній та слабкий ступінь руйнування основних елементів, збиток може
скласти від 10 до 40%;
- межа підвищення стійкості найбільш вразливих елементів об’єкту – до 30 кПа.
Заходи з підвищення стійкості:
 потрібно підвищити стійкість несучих конструкцій і перекриттів
будівлі цеху шляхом установки додаткових колон, ферм;
 для підвищення стійкості верстатів необхідно надійно закріпити їх
на фундаменті, виготовити спеціальні захисні кожухи або ковпаки;
 розглянути можливість прокладання комунально-енергетичних і
технологічних мереж під землею;
 зменшити кількість нафтопродуктів у сховищі або перенести
сховище на більш безпечну відстань від об’єкту.
112
Таблиця 6.5 - Результати оцінки стійкості цеху промислового підприємства при дії повітряної хвилі
Ступінь руйнувань за , кПа Межа стійкості Збитки
Елементи цеху та їх елементу % руйнувань за Примітка
характеристики 10 20 30 40 50 60 70 80
Будинок з металевим
каркасом і бетонним 20 50
заповненням з Межа
площею скління 30% стійкості
Технологічне цеха
обладнання – 40 40
верстати середні кПа
114
Трансформатори 50 10
блочні
Електродвигуни 10
потужністю до 2 кВт,
відкрити
КЕС:
Трубопроводи на 30 25
металевих естакадах
Повітряні мережі 30 30
електропостачання
високої напруги
Слабкі руйнування Сильні руйнування

Середні руйнування Повні руйнування
113
6.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження
Радіоактивне зараження впливає на виробничу діяльність об'єкта шляхом
дії на людей. Загроза захворювання людей променевою хворобою може
викликати необхідність зупинки або обмеження функціонування об’єкту на
певний час, протягом якого рівні радіації зменшатися до величин небезпечних
для людей.
За критерій стійкості роботи промислового об'єкта в умовах
радіоактивного зараження приймається допустима доза радіації (Д доп), яку
можуть одержати люди під час роботи на зараженій місцевості.
Вихідними даними будуть:
- тип ядерного реактору та його потужність(q, МВТ);
- кількість зруйнованих реакторів;
- час і місце аварії;
- відстань об'єкту від місця аварії (R,KM);
- метеорологічні умови на час аварії(швидкість середнього вітру в приземному
шарі, хмарність, (Vсв,км/год);
- напрямок середнього вітру (береться в бік об'єкта - в такому випадку об'єкт
опиниться на осі сліду радіоактивної хмари з максимальним рівнем радіації);
- допустима доза радіації Ддоп, Р(визначають відповідно до закону України«Про
захист людини від іонізуючих випромінювань» від 24.02.1998 № 35).
Послідовність оцінки стійкості об'єкта до радіоактивного зараження така.
1. Виявляється максимальний рівень радіації, очікуємий на об'єкті на
одну годину після аварії (Р1max).
За відповідною таблицею(додаток Е1)для заданих типу ядерного
енергетичного реактору, його потужності та швидкості середнього вітру
знаходять рівень радіації на одну годину після аварії на осі сліду на відстані RX ,
який приймається за Р1max.
2. Розраховується доза радіації, яку можуть одержати люди під час
роботи зміни (tр=12год) в цеху і при перебуванні у сховищі за формулою:
Допр. = (Р1max* Кtн + Р1max* Кtk)* Т/(2* Косл),
де Кtk і Кtн коефіцієнти, знаходять за додатком Е2;
Кпосл - коефіцієнт послаблення радіації будівлею (захисною спорудою, таблиця
3.19), при відсутності табличних значень Кпосл. його можна розрахувати за
формулою:
,
де КР – коефіцієнт розташування сховища( Додаток .3);
di – шар половинного послаблення захисного матеріалу;
hi – товщина шару захисного матеріалу;
tn- час початку роботи в зоні зараження після аварії, год ;
tK- час закінчення роботи , год.
Початок роботи tn визначається за формулою:
114
де tвип- час випадання радіоактивних речовин із хмари радіоактивних речовин
складає в середньому 1 год.
Час закінчення роботи tK=tn+tp, год.(tр- тривалість роботи робочої зміни )
3. Порівнюється доза допустима з дозою, що отримує особовий склад за час
роботи в зоні при перебуванні в цехах або в захисних спорудах .
4. Аналізують результати оцінки і роблять висновки чи є стійким об'єкт
до радіоактивного зараження чи ні(якщо Допр. <Ддоп - стійкий; якщо Допр. >Ддоп
- не стійкий);
- забезпечує або ні сховище надійний захист виробничого персоналу;
- забезпечують або ні захисні якості цеху безперервну роботу зміни на
протязі встановленого часу.
Пропонуються заходи з підвищення стійкості роботи об'єкта в умовах
радіоактивного зараження :
- підвищити ступінь герметизації будівель (споруд) в яких працюють
люди;
- підготувати системи вентиляції до роботи в режимі очистки повітря від
радіоактивного пилу;
- застосовувати режими радіаційного захисту людей в умовах
радіоактивного зараження місцевості.
Приклад за завданням:
У 11.30 скоїлася аварія на АЕС. Тип аварійного реактору РВПК – 1000,
зруйнований один реактор, вихід активності 10%. Відстань об’єкту від місця
аварії 13км, персонал працює у три поверхових виробничих будинках. Є
можливість укриття робітників у сховищі. Коефіцієнт послаблення сховища
500раз. Метеорологічні умови на час аварії: хмарність суцільна, швидкість
вітру 3м/с, напрямок вітру у бік об’єкту. Оцінити стійкість цеху в даних
умовах.
- категорія стійкості – ізотермія, швидкість перенесення хмари – 5м/с.
- максимальний рівень радіації на одну годину – 2.6 р/г.
- час початку формування сліду на об’єкті 0.65 години; так як час випадіння
радіоактивних речовин з хмари не менш одній години, вважаємо час початку
опромінення – 1 година.
- ДДОП.- допустима доза опромінення персоналу об’єкта. Її визначають у
відповідності до Закону «Про захист людини від впливу іонізуючих
випромінювань ”. Для персоналу об’єктів, на яких здійснюється практична
діяльність з джерелами іонізуючих випромінювань, доза опромінення за рік не
повинна перевищувати 2 бер(рад), а при виникненні аварійної ситуації вона
може збільшуватися до 5 бер.
- Розрахуємо дозу опромінення за робочу зміну( 8 годин) при перебуванні в
цеху і у сховищі.
Дбуд. = (Р1max* Кtн + Р1max* Кtk)* Т/(2* Косл) = (2,6* 1 + 2,6 * 0,417)*8/ (2* 6) =
2.456 Р
Д сх. = (2,6* 1 + 2,6 * 0,417)*8/ (2* 500) = 0,0295 Р = 29,5 мР
115
Висновки: 1. Цех в умовах радіоактивного зараження стійкий, оскільки доза,
що отримає виробничий персонал за час роботи в зоні зараження у
виробничому приміщенні протягом зміни не перевищує допустиму дозу при
аварійному опроміненні( Дбуд. < Ддоп.)
6.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження.

Вплив хімічного зараження на виробничу діяльність об'єкта виявляється
шляхом дії на людей, а також хімічного зараження поверхні обладнання,
сировини, продукції виробництва небезпечними хімічними речовинами. Усе це
може привести до поразки людей та необхідності проведення обеззаражування,
тобто до зниження стійкості роботи підприємства.
Критерієм стійкості промислового об'єкта до дії хімічного зараження є
гранично допустимі втрати робітників та службовців, при яких об'єкт ще не
припиняє випуск готової продукції. Ця величина втрат є границею стійкості
об'єкта до хімічного зараження (Вг).
Умови стійкості: якщо очікувані втрати (В) перевищують границю
стійкості, тобто В>ВГ , об'єкт не стійкий до роботи в умовах хімічного
зараження; якщо навпаки - стійкий.
Послідовність оцінки:
1. Розраховують можливі масштаби зон хімічного зараження і виявляють, чи
попадає об'єкт у зону хімічного зараження.
2. Розраховують час початку зараження як час підходу хмари зараженого
повітря до об’єкту - tпідх, хв.
3. Визначають тривалість вражаючої дії НХР у даних умовах(tур).
4. Визначають можливі втрати (В) робітників та службовців з урахуванням
використання засобів колективного та індивідуального захисту.
Методика розрахунків наведених параметрів показана в матеріалах
практичного заняття №4.
Якщо кількість виробничого персоналу, які зберегли працездатність, в
змозі забезпечити роботу об'єкта і випуск продукції, то об'єкт вважається
стійким до хімічного зараження .
У висновках з оцінки стійкості об'єкта зазначається:
- чи попадає об'єкт в зону хімічного зараження ;
- чи стійкий об'єкт до хімічного зараження ;
- доцільні способи захисту робітників та службовців.
Можливі заходи щодо підвищення стійкості об'єкта:
- будівництво захисних споруд (сховищ);
- накопичування та зберігання відповідних типів засобів індивідуального
захисту;
- підготовка до проведення евакуаційних заходів у стислі терміни;
- навчання робітників та службовців діям за сигналами оповіщення, а
також способам надання само- та взаємодопомоги.
116
Таблиця 6.6 - Потужність дози випромінювання на вісі зони
зараження у залежності від типу реактора, виходу активності,
швидкості вітру, СВСП і відстані від міста аварії на одну годину
після аварії
Відстань Тип реактора – РВПК
від міста аварії, км Вихід активності, %
10 30 50
Конвекція, швидкість 5 м/с.
2 2.7 7.0 7.7
3 2.15 6.3 7.7
4 1.9 5.7 6.5
5 1.7 5.1 6.0
6 1.55 4.5 5.5
7 1.4 3.9 5.1
9 1.15 3.9 4.7
11 0.95 3.1 4.3
13 0.75 2.4 3.6
15 0.65 1.6 3.0
Ізотермія, швидкість 5 м/с.
2 6.0 8.5 31
3 5.5 8.2 21.8
4 5.1 7.8 19.7
5 4.5 7.6 18.5
6 4.2 7.3 17.3
7 3.8 7.1 16.2
9 3.1 6.5 14.3
11 2.6 5.9 12.5
13 2.2 5.4 10.8
15 1.55 4.85 9.35
Ізотермія, швидкість 10 м/с
2 6.85 8.25 8.5
3 6.5 7.85 8.1
4 6.15 7.3 7.7
5 5.8 6.8 7.4
6 5.6 6.5 7.1
7 5.3 6.1 6.7
9 4.7 5.35 6.2
11 4.2 4.65 5.6
13 3.8 3.9 5.1
15 3.45 3.35 4.6
117
118
Таблиця 6.7 - Коефіцієнти перерахунку потужності дози опромінювання на
різний час після аварії
Т, год. Кт Т, год. Кт Т, год. Кт Т, год. Кт
0.5 1.32 4.5 0.545 8.5 0.427 16 0.33
1 1 5 0.525 9 0.417 20 0.303
1.5 0.85 5.5 0.508 9.5 0.408 1доба 0.282
2 0.76 6 0.49 10 0.4 2 0.213
2.5 0.7 6.5 0.474 10.5 0.39 3 0.182
3 0.645 7 0.465 11 0.385 4 0.162
3.5 0.61 7.5 0.447 11.5 0.377 5діб 0.146
4 0.575 8 0.434 12 0.37 6діб 0.137
Таблиця 6.8 – Значення коефіцієнту за розташуванням сховища - КР

№ пп Умови розміщення сховища КР
1 Окремо розташоване сховище за межами забудови 1
2 Окремо розташоване сховище в межах забудови 2
3 Вбудоване в окремо розміщеному будинку сховище :
- для стін, які виступають над поверхнею землі 2
- для перекриттів 4
4 Вбудоване всередині виробничого комплексу або житлового
кварталу сховище:
- для стін, які виступають над поверхнею землі 4
- для перекриттів 8
119
Рекомендована література
Законодавча та нормативна література
1. Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань”,
ВРУ, № 22. – К.,1998р.
2. Закон України «Про аварійно-рятувальні служби» від 14.12.1999 № 1281.
3. Закон України «Про державний матеріальний резерв» від 24.01.1997
№ 51/97-ВР (із зм. і доп., внесеними Законами України від 18.11.1997 №
642/97-ВР, від 16.07.1999 № 988-ХІУ, від 11.05.2000 № 1709-Ш, від
16.02.1998 № 174).
4. Закон України «Про захист людини від іонізуючих випромінювань» від
24.02.1998 № 35.
5. Закон України «Про захист людини від інфекційних хвороб» від 06.04.2000
№ 1645-Ш.
6. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
техногенного та природного характеру» від 16.09.2000 № 149.
7. Закон України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» від 13.07.2000
№ 1908-Ш.
8. Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 № 2245-
Ш.
9. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» // Відомості Верховної
Ради України. — 1992. — № 50. — Ст. 678.
10. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» //
Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 41. — Ст. 546.
11. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» від 24.06.2004 №
1859-ІУ.
12. Закон України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного
забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» // Відомості Верховної
Ради України. — 1991. — № 16. — Ст. 198; 1992. — № 13. — Ст. 177.
13. Закон України “ Про Цивільну Оборону України” з доповненнями і
змінами, ВРУ, № 2974 Х11. – К.,1997.
14. ДБН- 97. Державні будівельні норми України. — К.: Держстандарт, 1999.
15. Державний класифікатор НС. ДК019. — 2001. Київ. — 2002.
16. ДСТУ 3891-99. Безпека у надзвичайних ситуаціях. — К.: Держстандарт,
1999.
17. ДСТУ 2156-93. Безпечність промислових підприємств. Терміни та
визначення.
18. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ- 97), МОЗ України. – К.,1997
19. Положення “Про невоєнізовані формування ЦО”. Проект. Штаб ЦО
України. – К.,1994.
20. Положення “Про класифікацію надзвичайних ситуацій”, постанова КМУ №
1099. – К.,2004.
21. Положення “ Про Цивільну Оборону України”, постанова КМУ, № 299. –
К.,1994.
22. Постанова КМ України «Про Державну комісію з питань техногенно-
екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій» від 16.02.1998 № 174 (із зм. і
120
доп., внесеними постановами КМ України від 24.09.1999 № 1763, від 21.10.1999
№ 43).
23. Постанова КМ України «Про єдину державну систему запобігання і
реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» від
03.08.1998 № 1198.
24. Постанова КМ України «Про затвердження Методики оцінки збитків від
наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру» від 15
лютого 2002 № 175 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 862
(862-2003-п) від 04.06.2003).
25. Постанова КМ України «Про затвердження Положення про організацію
оповіщення і зв’язку у НС» від 15.02.1999 р.
26. Постанова КМ України «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій»
від 15.07.1998 № 1099.
27. Постанова КМ України “Про ідентифікацію та декларування безпеки
об'єктів підвищеної небезпеки" №956 від 11.07. 2002 p
28. Постанова КМ України"Методика прогнозування наслідків виливу (викиду)
НХР при аваріях на промислових об'єктах і транспорті"№ 73/82/641 122 від
23.03.2001 р
29. Наказ МНС України "Про затвердження Методики ідентифікації потенційно
небезпечних об'єктів" №98 від 23.02.2006 р
30. Наказ МНС України" Про введення в дію Методики спостережень щодо
оцінки радіаційної та хімічної обстановки"
31. Наказ МНС України " Про затвердження Положення про паспортизацію
ПНО" №338 від 18.12.2000 р
Навчальна література
32. Васійчук В.О. і др. Цивільний захист. Конспект лекцій для студентів всіх
спеціальностей. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2001.- 208с.
33. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона. Навчальний
посібник. Видання друге. – Львів.: Афіша, 2001.
34. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения.
Справочник под ред. Демиденко Г. П., Киев. Высш. шк. 1989, 287 с.
35. Стеблюк М.І. Цивільна оборона. К. 2004
Навчально – методична література

36. Методика прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними
речовинами при аваріях (руйнуваннях) на хімічно небезпечних об’єктах і
транспорті. Держгідромет СРСР. – М., 1991.
37. Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних
речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті. Постанова КМУ, №
73/82/64/122. – К.,2001.
38. Практичні заняття з цивільної оборони. Методичні рекомендації для
студентів усіх спеціальностей. Авер’янов Ф.І, - Чернігів, 2004.
121
39. Оцінка обстановки в прикладах і завданнях. Методичні рекомендації для
вивчення Цивільної оборони студентами усіх спеціальностей. Ф.І. Авер’янов, -
Чернігів, 2002.
40. Цивільна оборона. Тексти лекцій з курсу цивільної оборони для вивчення
студентами усіх спеціальностей. Авер’янов Ф.І. - Чернігів, 2004.
41. Цивільна захист. Тексти лекцій з курсу. Для студентів усіх спеціальностей.
Авер’янов Ф.І. - Чернігів, 2004.
122

Практика

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Практика

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Методичні вказівки для проведення

Чернігів ЧДТУ 2012

Укладачі: Федір Іванович Авер’янов, старший викладач кафедри

Відповідальний за випуск: Ольга Іллівна Сиза, завідувач кафедри

Рецензент: Вікторія Миколаївна Челябієва, доцент кафедри

Практичне заняття 2 Практичні розрахунки пов’язані з вибухами

Практичне заняття 3 Оцінка прогнозованої радіаційної

Практичне заняття 5 Оцінка інженерної обстановки при

Практичне заняття 6 Оцінка стійкості роботи промислового

1.1 Визначення рівня надзвичайних ситуацій

1.1 Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання

1.1.1 Приклади для визначення рівня надзвичайної ситуації

1.2 Ідентифікація потенційно небезпечних підприємств

1.3.1 Категорирование небезпечних речовин

11 клас - 0,1-1 15-150 100-500 500-5000 5

1.3.2 Групи небезпечних речовин

1.3.3 Встановлення класу небезпеки потенційно небезпечного об’єкту

Розрахунок значення порогової маси небезпечних речовин однієї

1.4 Практичне визначення класу об’єкту підвищеної небезпеки.

1.4.1 Коротка схема проведення ідентифікації ПНО

Приклад 1.6 На підприємстві в ємності зберігається під тиском 500м 3

Приклад 1.7 На складі пальних матеріалів підприємства зберігаються 4 ємності

- Для індивідуальної небезпечної речовини - метанолу порівнюємо масу з

Визначаємо небезпечність об’єкту за відстанню складу(хранилища)

Таблиця 1.5 – Нормативи порогових мас небезпечних речовин за категоріями

Номе Найменування категорії небезпечних Порогова Групи, до яких може

Таблиці 1.6 - КЛАСИФІКАЦІЯ надзвичайних ситуацій (згідно з державним

До надзвичайних ситуацій техногенного характеру (код 10000) належать

Кожна кваліфікаційна картка надзвичайної ситуації містить інформацію про

Таблиця 1.7 – Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій(короткий витяг)

Таблиця 1.8 – Перелік основних джерел небезпеки, які притаманні

2.2 Визначення надлишкового тиску та ступеню руйнування

Рисунок 2.1 - Руйнування будинків при вибуху вибухонебезпечної (горючої)

2.3 Вибухи горючої речовини ззовні приміщення (у відкритому

У межах осередку ураження, що виникнув при вибуху, виділяють зони

Приклад за завданням: На промисловому підприємстві трапилася

Таблиця 2.3 - Характеристика деяких легкозаймистих рідин і газів

2.4 Визначення надлишкового тиску на певної відстані при вибуху

2.5 Розрахунок характеристик зони задимлення, що утворюється під

1 — палаюча споруда; 2 — зона теплового впливу; 3 — зона задимлення;

Ширину зони горіння на різний випадок розраховують:

Таблиця 2.6 - Ступені руйнування елементів об’єкта господарської діяльності і

3.1 Загальні положення

3.1 Загальні положення

3.2 Поняття про радіоактивність, іонізуючи випромінювання та їх

3.3 Оцінка прогнозованої радіаційної обстановки

3.3.1 Виявлення прогнозованої обстановки

4. Відображаємо прогнозовані зони на карті (схемі) за розмірами зон

Рисунок 3.1 – Схема відображення прогнозованих зон радіоактивного зараження

3.3.2 Виявлення радіаційної обстановки при невідомому виході активності

Рисунок 3.2 - Схема визначення ДЗОНИ за таблицями 2.16 – 2.20

Приклад за завданням: Визначити дозу, яку отримає особовий склад

3.3.4 Визначення дози опромінення при подоланні зон радіоактивного

3.3.5 Визначення часу початку перебування в зоні зараження

Рисунок 3.3 - Визначення часу початку перебування в зоні зараження

3.3.6 Визначення тривалості перебування в зонах зараження

Приклад за завданням: На Х – ой АЕС в 3.00 виникла аварія на

Виходячи з відстані об’єкту до місця аварії, визначаємо положення його

Таблиця 3.5 - Час початку формування сліду після аварії на РНО,

Таблиця 3.6 - Швидкість (м/сек) переносу переднього фронту хмари зараженого

Таблиця 3.7 - Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості при аварії на

Таблиця 3.8 - Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості при аварії на