МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЦЕНТРАЛЬНОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

Кафедра природничих наук та методик їхнього навчання

ЗВІТ

З ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
Студентки спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини,
Хімія)
Група БХ20Б
Муровщик Яни Юріївни

Перевірила
кандидат хімічних наук,
доцент, доцент кафедри
природничих наук і
методик їхнього навчання
Терещенко Оксана Василівна

Кропивницький
 Проходження хіміко-технологічної практики є необхідною основою
для подальшого вивчення ряду дисциплін. Хіміко-технологічна практика
має важливе значення для забезпечення єдності теоретичної і практичної
підготовки.
Завданнями практики були:
- ознайомлення з реальним технологічним процесом, роботою
підприємства;
- закріплення теоретичних знань, отриманих в процесі навчання за
напрямом підготовки;
- ознайомлення з особливостями роботи на сучасному обладнанні
аналітичних і науково-дослідних лабораторій;
- участь у виконанні аналітичних, науково-дослідних і прикладних робіт
лабораторій і підприємств хімічного профілю;
- підготовка звіту про виконану роботу;
- набуття досвіду організаторської і виховної роботи.

В перший день практики було проведено установчу зустріч з

керівником практики, де було обговорено завдання практики, техніку
безпеки на відповідних підприємствах.
Наступного дня відвідали лакофарбувальний завод. Дане
підприємство займається виготовленням фарб для різних потреб. На
території підприємства розміщені ангари, який кожен з них відповідає за
певний етап виготовлення фарб. В лабораторії більш детально
ознайомились з процесом виготовлення кольорів фарб, проводили
експерименти з фарбою оцінюючи якість та її стійкість. Саме з лабораторії
починається створення фарб, адже саме спеціаліст “відшукує” необхідний
відтінок та потім направляє свої дослідження у відповідний цех, де і
починається масове виробництво фарби та подальше її сортування у відра.
 Було відвідано Кіровоградський науково-дослідний
експертно-криміналістичний центр МВС України. Директор установи
Кримчук Сергій Григорович. Ознайомились з особливостями організації
роботи з сектором фізико-хімічних досліджень. Експерти розповіли про
використання нового обладнання під час своїх досліджень, які питання
вони вирішують, які труднощі та складнощі у даній діяльності.
Завдання, які постають перед експертами:
– встановлення факту належності речовини до наркотичних засобів
(психотропних речовин, прекурсорів).
– виявлення на предметі-носії слідів наркотичних засобів.
– встановлення можливостей застосування наданих на дослідження
речовин для виготовлення наркотичних засобів (психотропних речовин).
– визначення спільного джерела походження наданих на
дослідження наркотичних речовин.

Наступна установа, яку відвідали під час практики – водоочисні

споруди. Найбільш вражаюче, це масштаб території. Це пов’язано з тим,
що велика кількість етапів необхідна для очистки води, яка надходить з
усього міста. Реконструкцію каналізаційних очисних споруд розпочали у
Кропивницькому у 2019 році. Вартість проєкту – сім мільйонів вісімсот
тисяч доларів. Це гроші Світового банку. До 2023 реконструкція була
завершена. Завдяки модернізації відтепер матимемо сучасні і, мабуть,
унікальні в межах України очисні споруди. Можемо суттєво економити
електроенергію. Але головне – це позитивний вплив на екологію регіону.
Стічні води цілого міста після очищення потрапляють у водойми. Тому це
робить їх безпечними для довкілля.
В даній установі діє лабораторія, в якій досліджують якість води,
наявність домішок, біологічних факторів та інших шкідливих для
споживання води речовин. Вода це та речовина, яку використовують
щодня людина. Людина існувати без води не зможе. Гадаю, що дана
лабораторія має надважливу місію, адже завдяки її досліджень залежить
якість води у наших водоймищах.

Завдяки цій практиці, я ознайомилась з особливість роботи кожного

із підприємства та їхнім реальним технологічним процесом. Під час
практики мала можливість використовувати теоретичні знання, які здобули
на лекціях, на практиці. Це дозволило краще розуміти та застосовувати
принципи хімічних процесів та технологій у реальних умовах. Практика
допомогла вдосконалити свої навички роботи в хімічній лабораторії,
включаючи вимірювання, змішування реагентів, виконання реакцій та
аналіз результатів.
Ознайомилися з реальними технологічними процесами та
устаткуванням, які використовуються в промисловості. Це допомагає
зрозуміти, як працює виробництво та які вимоги пред'являються до
хімічних технологій.
Успішне проходження практики може відкрити двері до
можливостей працевлаштування.. Багато компаній шукають молодих
спеціалістів з практичним досвідом у галузі, і практика може бути
відмінним способом побудувати свою кар'єру в хімічній промисловості.
 ДОДАТКИ

За ступенем впливу на організм людини

Ртуть є дуже токсичною речовиною для людини, і її вплив на
організм може бути серйозним. Вона може накопичуватися в тканинах тіла
та призводити до різних захворювань та порушень функцій органів. Тому
можна визначити ртуть як речовину з високим рівнем небезпеки для
здоров'я людини.

За ступенем шкідливих речовин у повітрі.

Ртуть у формі парів, яка може виділятися під час виробничих

процесів або в результаті використання ртутних продуктів, є надзвичайно

небезпечною речовиною. Вдихання парів ртуті може призвести до

серйозних проблем з дихальною системою та нервовою системою. Тому

ртуть у повітрі класифікується як речовини надзвичайно небезпечні, яка

потребує контролю та обмеження її впливу на людей.

За ступенем шкідливих речовин у воді:

Ртуть у воді може мати серйозні наслідки для навколишнього
середовища і здоров'я людей. Це особливо стосується організмів, які
живуть у водоймах, оскільки ртуть може накопичуватися в їхніх тканинах і
викликати токсичні ефекти. Тому ртуть у воді також класифікується як
надзвичайно небезпечні, і вона потребує контролю та регулювання її рівнів
для забезпечення безпеки навколишнього середовища і здоров'я людей.

За ступенем шкідливих речовин у грунті:

 Ртуть у грунті є серйозною проблемою, оскільки вона може
залишатися там на довгий час і мати шкідливий вплив на рослини,
ґрунтові мікроорганізми та тварин, які з ним взаємодіють. Ртуть може
проникати в продовольчі ланцюги через рослини та воду з ґрунту, що може
призвести до токсичності для тварин та людей, які споживають забруднені
продукти. Таким чином, ртуть у грунті також розглядається як речовини
дуже небезпечні, яка потребує відповідних заходів контролю та
регулювання для збереження навколишнього середовища і здоров'я людей.

1) ГДК в повітрі робочої зони – < 0,1 мг/м;

2) середня смертельна доза при введенні в шлунок – < 15 мг/кг ;
3) середня смертельна доза при нанесенні на шкіру – < 100 мг/кг;
4) середня смертельна концентрація в повітрі – < 500 мг/м';
5) коефіцієнт можливості інгаляційного отруєння (KMIO) – > 300;
6) зона гострої дії – < 600;
7) зона хронічної дії – > 10,0.

𝐴·𝑆
J = lg α · 𝑀 · ГДК
200,59 · 7,4
J = lg 0,575 · 200,59· 2,1
1484,366
J = lg 242,212425 = 6,1
Висновок

Речовина Клас небезпеки

За ступенем у повітрі у воді у грунті
на організм
людини
Ртуть ІІ І І ІІ
Надзвичайно Дуже
з високим речовини
небезпечна
небезпечні
рівнем надзвичайно речовина
небезпеки небезпечна

Отже, ртуть небезпечна речовина, є високим рівнем небезпеки для

людини, надзвичайно небезпечна у повітрі та у воді та дуже небезпечна у
грунті.

Контрольні питання

1.

2. Класи небезпеки за ступенем впливу на організм людини

підрозділяються на чотири класи небезпеки:
1-й - речовини надзвичайно небезпечні;
2-й - речовини високо небезпечні;
3-й - речовини помірно небезпечні;
4-й - речовини мало небезпечні.

3. Показники, які враховуються при визначенні класу небезпеки

шкідливої речовини за ступенем впливу на організм людини:
 ● ГДК в повітрі робочої зони;
● середня смертельна доза при введенні в шлунок;
● середня смертельна доза при нанесенні на шкіру;
● середня смертельна концентрація в повітрі;
● коефіцієнт можливості інгаляційного отруєння (KMIO) ;
● зона гострої дії;
● зона хронічної дії.

4. Класи небезпеки у повітрі:

- речовини надзвичайно небезпечні - ГДК менше 0,1 мг/м° (свинець, ртуть,

озон);
- речовини високо небезпечні - ГДК 0,1...1,0 мг/м° (кислоти сірчана та
соляна, хлор, фенол, бром, йод);
- речовини помірно небезпечні - ГДК 1,1...10,0 мг/м° (вінілацетат, толуол,
ксилол, спирт метиловий, оксид цинку);
- речовини мало небезпечні - ГДК більше 10,0 мг/м' (пари спирту, бензину,
ацетону, аміак).

5. Класи небезпеки за ступенем шкідливих речовин у воді:

І клас - надзвичайно небезпечні,
ІІ клас - високо небезпечні,
III клас - небезпечні,
IV клас - помірно небезпечні.
6. Класи небезпеки за ступенем шкідливих речовин у грунті

1 група - речовини надзвичайно небезпечні;

2 група - речовини дуже небезпечні;
3 група - речовини помірно небезпечні;
4 група - інші.