Конспект уроку для дистанційного навчання

з природознавства, 5 клас
Урок 53.
Тема: Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища
Мета: поглибити знання про пристосуванням організмів до періодичних змін
умов середовища; наводити приклади та описувати пристосування
організмів до середовища життя; розуміти та вміти пояснити причинно-
наслідкові зв’язки в природі; виховувати емоційно-ціннісне ставлення до
природи.
Актуалізація опорних знань
Пригадайте:
- Що таке середовище існування організмів?
- Які чинники середовища існування організмів можете назвати?
- Яке значення світла для живих організмів?
- Як вологість впливає на живі організми?
- Як живі організми пристосовуються до зміни температури
навколишнього середовища?
Мотивація навчальної діяльності
 Вам відомо, що всім біологічним явищам властива періодичність. У
багатьох частинах земної кулі весна змінюється літом, а осінь – зимою. Кожної
пори року відбуваються зміни в живій природі, пов’язані зі змінами тривалості
світлового дня і температури. Ми дізнаємося, як організми пристосовуються до
періодичних змін умов середовища.
Вивчення нового матеріалу
Завдання 1. Перегляньте відеофільм за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=SULxdVfAyTY

Завдання 2. Опрацюйте представлений матеріал, запам’ятайте приклади

пристосування організмів до сезонних змін та несприятливих
умов.
1. Пристосування організмів до сезонних змін
 Пригадайте, як навесні пробуджується жива природа. Починається
весняний рух соків дерев і кущів. Він настає тоді, коли відтане ґрунт, і вода з
коренів почне надходити в усі органи рослини. Найпершими зацвітають дерева
і кущі, які запилюються вітром.
- Назвіть рослини, які запилюються вітром.
Розцвітають багаторічні трав’янисті рослини листяного лісу.
- Пригадайте, які першоцвіти зростають у вашій місцевості?
Після зими з’являються комахи. Повертаються перелітні птахи.
Починається період розмноження у багатьох видів земноводних, риб, птахів,
звірів. Протягом весни й до середини літа все більше стає квітучих рослин,
комах.
 З наближенням осені ріст багатьох видів рослин сповільнюється,
зменшується кількість квітучих рослин, закінчується розмноження птахів.
Дозрівають плоди і насіння. Дедалі помітнішою стає підготовка рослин і тварин
до зими. У рослин накопичуються запаси поживних речовин у кореневищах,
бульбах, цибулинах.
- Пригадайте, які ще зміни в житті рослин спостерігаються восени.
У комах в спеціальних органах – жирових тілах – накопичується жир. Під
шкірою у багатьох звірів також відкладається жир
- Пригадайте, які ще зміни відбуваються в життя тварин восени.
Пристосуванням до низьких температур є осіння линька у тварин. У
звірів відростає густий підшерсток, хутро стає густішим, у деяких звірів
змінюється забарвлення. У птахів з’являється пух - низький провідник тепла,
він захищає птаха від переохолодження взимку.
2. Пристосування організмів до несприятливих умов
Багато видів організмів набули здатність пристосовуватися до
несприятливих умов (високих або дуже низьких температур, зниження
вологості, відсутності їжі тощо).
Стан глибокого спокою. У такому стані в організмів уповільнюється
газообмін, припиняється харчування, тварини стають нерухомими.
Температура, яка призводить до такого стану в різних організмів неоднакова. У
деяких комах, риб, земноводних глибокий спокій настає вже при зниженні
температури до + 15С°, а ще в інших – лише при температурі 0 С°.
У різних видів рослин стан зимового спокою переживають різні органи.
Наприклад, у цибулі, часнику, тюльпана – цибулини; у папороті, пирію –
кореневища; у чортополоху - прихилені до землі розетки листків; у
більшості рослин – насіння.
Тварини переживають несприятливі зимові умови перебуваючи у стані
сплячки, зимового сну і заціпеніння.
Сплячка. У сплячку впадають хом’яки, бурундуки, деякі види летючих
мишей, їжаки, ховрахи. У стані сплячки тварини не харчуються. У них дуже
сповільнюється дихання, знижується частота серцебиття, різко знижується
температура тіла. У такому стані в тварин важко помітити будь-які ознаки
життя.
Наприклад, у бурундука і їжака температура тіла знижується до 2º С, усі
життєві процеси значно сповільнюються. У ховраха температура тіла
знижується до 1 ºС, в хом’яка – до 4ºС, тоді як у звичних умова вона
становить 34-38ºС.
Одні тварини сплять в норах, інші – у гніздах, дуплах й інших укриттях.
Наприклад, їжак заривається в кубло із сухого листя, трави, моху. Інколи
влаштовується у норі, встилаючи її тим же матеріалом, що й кубло.
Бурундуки залягають в сплячку в гніздах, які вони облаштовують
недалеко від виходу з нори, устилаючи його м’якою підстилкою.
У норах, гніздах й інших місцях сплячки тварин температура дещо вища,
ніж зовні, підтримується певна волога. Під час сплячки тварини існують
завдяки витрачання жиру й інших органічних речовин, які накопичили
заздалегідь. Перед сплячкою жир складає близько 30-40% маси тіла тварини.
Тварини, які впадають у сплячку без достатнього запасу жиру, зазвичай до
весни не доживають.
Зимовий сон. Деякі звірі, наприклад бурі ведмеді,єноти, борсуки,
проводять зиму в стані зимового сну. Частота дихання, серцебиття, температура
тіла під час зимового сну у них знижується, але не суттєво.
Наприклад, ведмедиця в стані зимового сну народжує від одного до чотирьох
малят. Маса тіла новонародженого ведмежати близько 500 г, тоді як маса
тіла ведмедиці -150 кг. Вигодувати маленьких дитинчат молоком значно
простіше, ніж великих, зважаючи на те, що ведмедиця у цей час не
харчується.
Заціпеніння у тварин. Деякі види комах і риб, а також жаби, ящірки, змії
переживають зиму в стані заціпеніння. У тварин дуже охолоджується тіло.
Наприклад, у жаб до -0,8ºС, а у тритонів до -1,5ºС. Якщо температура тіла у
цих тварин впаде ще нижче – вони загинуть.
Тварини, які впадають в заціпеніння, при зниженні температури
навколишнього середовища рушають на зимівлю в більш сприятливі місця.
Наприклад, багато риб переміщуються у глибокі ділянки водойми – ями. Тут у
стані заціпеніння вони нерухомо лежать на дні. У багатьох риб тіло
вкривається товстим шаром слизу, який дещо захищає їх від низьких
температур. Деякі види риб, наприклад карасі, зимують закопуючись в
мул. Відомі випадки, коли риби вмерзали в мул і залишалися живими,
якщо їхні внутрішні органи не були пошкоджені морозом. Жаби,
починаючи з серпня перебираються на зимівлю в струмки із швидкою
течією і з глибокими ділянкам на дні, або у водойми, що не промерзають.
Тут вони збираються до купи під камінням, в заростях рослин. Деякі
зариваються в мул. Ящірки зимують на суші в норах, закриваючи вхід
листям або землею. Гадюки на зимівлю збираються в підземних пустотах
у норах кротів, у згнилих коріннях рослин на глибину до 2 м.
Температура на такій глибині, зазвичай до 1-3º С. По одному в норах,
тріщинах землі на глибині 35-40 см зимують вужі.
Зимівля на дні водойми, в норах, тріщинах землі й інших укриттях в стані
заціпеніння допомагає тваринам уникнути замерзання під час сильних зимових
холодів. Коли настають сприятливі умови життєдіяльність тварин
відновлюється.

Висновки.
1. Зміни в живій природі, які спостерігаються кожного року, пов’язані
зі зміною тривалості дня і температури навколишнього середовища.
2. Тривалість світлового дня впливає на річні цикли розвитку організмів.
3. Багато видів організмів пристосовуються до несприятливих умов
навколишнього середовища, перебуваючи в стані глибокого спокою.
4. Стан сплячки, зимового сну, заціпеніння – пристосування тварин до
несприятливих умов навколишнього середовища взимку.
Фізкультхвилинка: https://www.youtube.com/watch?v=T9-CnfdD340
Закріплення засвоєних знань
Завдання 1. Гра-тестування «Так чи ні?»
1. У нашій місцевості умови існування живих організмів змінюються по
сезонах: а) так; б) ні.
2. До умов існування взимку рослини готуються заздалегідь:
а) так; б)ні.
3. Осінній листопад не супроводжується зміною забарвлення листків:
а) так; б) ні.
4. Одна з причин листопаду – зміна тривалості світлового дня:
а) так; б) ні.
5. Комахи, змії, жаби, ящірки взимку активні:
а) так; б)ні.
6. Переліт птахів – це пристосування до періодичних річних змін
температури:
а) так; б) ні.
7. Деякі ссавці взимку впадають у сплячку:
а) так; б) ні.
8. Осілі та кочові птахи змінюють своє оперення восени:
а) так; б) ні.
9. Взимку необхідно підгодовувати осілих і кочових птахів:
а) так; б) ні.
10. Біле хутро горностая взимку добре помітні його ворогам або жертві:
а) так; б) ні.
11. Рукокрилі, що живляться комахами, взимку впадають у сплячку:
а) так; б) ні.
12. Бурий ведмідь взимку впадає в дрімотний сон:
а) так; б) ні.
Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Виконати завдання після параграфа.
3. *Скласти екологічну казку «Чому ведмідь взимку спить?»

Додатковий матеріал до уроку

 Птах - американська білогорла дрімлюга харчується комахами. Взимку
літаючих комах немає, тому птах впадає в зимову сплячку. Температура тіла
дрімлюги знижується приблизно до 6ºС, тоді як зазвичай, вона близько 40ºС.
 Дуже багато видів колібрі на ніч впадають у заціпеніння, що нагадує
сплячку. У цей час температура їхнього тіла знижується до 8-9ºС. Відомо, що
колібрі витрачають багато енергії, тому в них дуже інтенсивний обмін речовин:
протягом дня вони поглинають кількість їжі, яка удвічі перевищує їхню масу.

До зустрічі на наступному уроці! Бажаю успіхів!

Бережіть себе, дотримуйтеся правил гігієни!

З повагою, ваш учитель!