1.

Подразливість у живих організмів

2. Пристосування до умов середовища
3. Навіщо сприймати подразнення?
Подразливість є дуже важливою адаптацією живих організмів до їхнього середовища
існування. Цей процес надає організму інформацію про те, де знайти сприятливі місця
перебування, партнерів для розмноження, джерела живлення та можливу небезпеку.
4. Сприйняття подразнень залежить від способу життя виду, властивостей середовища
існування цього виду, та наявність спеціальних еволюційно складених чутливих структур.
Наприклад, у тварин із сидячим способом життя поширена радіальна симетрія тіла, бо вони
мають очікувати на дію подразника з усіх боків з однаковою ймовірністю. А у тварин із
рухливим способом життя поширена білатеральна або двобічна симетрія, бо саме передня
частина їхнього тіла найчастіше зазнає дії подразника
5. Сенсорні системи та умови існування
Із виникненням нових організмів впродовж еволюції їхні сенсорні системи розвивалися в
залежності від їхнього середовища існування, бо тваринам потрібно було вміти адекватно
реагувати на певні подразники аби відчувати зміни в навколишньому середовищі та у
власному тілі. У різних середовищах існування органи чуття розвивалися по-різному, аби
дати змогу організмам сприймати певний набір сигналів, необхідних для їхнього
виживання.
6. У тварин, що мешкають у наземно-повітряному середовищі існування та активні удень
добре розвинена зорова сенсорна система, бо світло для них є найефективнішим
подразником який надає їм необхідну інформацією про джерела їжі та можливу
небезпеку.
Але для тварин, які ведуть нічний спосіб життя світло не є таким ефективним, тому у них
розвинені інші сенсорні системи. Наприклад, кажани найбільше використовують слухові
органи чуття, а саме здатність до ехолокації. А ямкоголові змії найбільше використовують
терморецептори, здатні сприймати інфрачервоні промені, так як їхньою основною
здобиччю є теплокровні гризуни.
7. Так як у водному середовищі світло поширюється дуже погано, у тварин, які там мешкають
майже не розвинені ограни зору. На заміну очам, вони використовують нюхову систему, як
наприклад акули, та сомато-сенсорну, як наприклад деякі молюски та членистоногі. У риб є
специфічний орган під назвою бічна лінія, який сприймає коливання середовища та
допомагає орієнтуватися у просторі.
Також, деякі мешканці водойм використовують електрорецептори для легкого пошуку їжі
на дну водойм. Представниками таких тварин є скат та качкодзьоб.
8. Мешканцям ґрунтового середовища світло майже не потрібне, тому їх зорова сенсорна
система розвинена дуже слабо. Найкраще у них розвинені нюх, слух та дотик, адже їм
потрібно постійно рити ходи або проповзати між частками ґрунту.
9. Подразливість у взаємодіях живих організмів
10. Внутрішньовидові взаємодії
Подразливість у внутрішньовидових взаємодіях є дуже важливим еволюційним фактором.
Цю здатність тварини використовують під час визначення партнера для розмноження,
визначення місця тварини в ієрархії, взаємодії особин різних особин та конкуренції за
ресурси.
Вибір партнера відбувається за участі відповідних сенсорних систем, які допомагають
обрати оптимальний варіант для ефективного розмноження та продовження свого
існування як виду.
 Визначення місця в ієрархії є нагальною потребою у тварин, які утворюють складні
соціальні угруповання. Прикладами таких тварин є слони, голуби, шимпанзе, леви тощо.
Взаємодія особин різних поколінь поширена в основному серед ссавців та є дуже
важливою при передачі досвіду своїм нащадкам, бо це допомагає значно підвищити
шанси на виживання особин виду.
Конкуренція між тваринами є дуже поширено виникає при нестачі ресурсів. Ресурсами
можуть бути їжа, місця водопою, укриття від небезпеки, та місця для розмноження. Успіх
у конкуренції значною мірою залежить від ефективності роботи органів чуття та здатності
організму до сприйняття подразнень.
11. Міжвидові взаємодії
У взаємодіях на міжвидовому рівні подразливість є важливою для багатьох форм відносин:
хижацтво, конкуренція, коменсалізм, мутуалізм, паразитизм тощо.
Конкуренція у міжвидових відносинах майже не відрізняється від внутрішньовидової
конкуренції, та також цілком залежить від роботи сенсорних систем.
У хижацтві робота органів чуття є основою цих взаємовідносин, бо саме вона визначає
шанси хижака впіймати жертву і шанси жертви втекти від хижака. Часто особини виду
взаємодіють між собою для більшого успіху у виявленні хижаків, що суттєво знижує ризик
стати їх жертвою.
Види тварин, які взаємодіють використовуючи коменсалізм або мутуалізм можуть знайти
одне одного тільки за допомогою сенсорних систем, так само як і деякі паразити,
наприклад клопи. Але іншим паразитам, які потрапляють в організм хазяїна через
переносники робота органів чуття не має ніякого значення.
12. Значення подразливості для екосистем
Сприйняття подразнень є дуже важливою здатністю, бо саме від цього залежить стан
популяцій певних видів, які входять до складу екосистеми.
Тому ми можемо сказати, що подразливість є однією з головних властивостей екосистем.
Екосистема реагує на дії тих чи інших подразників змінюючи співвідношення особин різних
видів, перерозподіляючи екологічні ніші вимерлих видів між іншими та перебудовуючи
трофічні зв’язки та кругообіг окремих речовин.
13. Дякую за увагу!!!