2.

2 Ризики використання і негативні риси криптовалюти

В першу чергу, вона не має офіційного статусу, а в деяких країнах навіть
заборонено. А її анонімність сприяє тому, що з великою активністю її
використовують інтернет-шахраї. Ну і не додає крипті очок те, що з втратою
пароля автоматично губляться і гроші на гаманці – без авторизації отримати
доступ до нього неможливо.
Один з основних недоліків криптовалюти це те що нею користуються в
Даркнеті. Тобто для того щоб анонімно сплачувати нелегальні і злочинні
закази. Наприклад купляють наркотики, продають зброю, нелегальні товари,
замовні вбивства і тд. (Власна думка)
Також криптовалютою можуть користуватися корупціонери, завдяки чому
не залишати слід корупції. (Власна думка)
На курсі криптовалюти можно я заробити так і втратити. Наприклад якщо
криптовалюта різко впаде, як це було в 2011 і літом 2017 рр. (Власна думка)
В Україні склалася доволі неоднозначна та складно прогнозована ситуація,
зауважує Олександр. У 2017 році український уряд, з одного боку, намагався
продемонструвати свою інноваційність і запустив один з перших блокчейн-
аукціонів СЕТАМ за підтримки компанії BitFury. Водночас наприкінці 2017
року почастішали заяви з боку можновладців про необхідність жорсткого
регулювання криптовалют і заборони того, що неможливо зробити
регульованим. До того ж силовики зробили декілька рейдів, якими завдавали
збитки майнерам — прикриваючись стандартними заявами про «боротьбу з
терористами» та «відмивання коштів», наголошує Рябцев.
При цьому Україна втрачає унікальний шанс стати центром розвитку
криптовалют у Центральній та Східній Європі, створюючи зручні умови, як
для майнінґу, так і для торгівлі, додає експерт: «За методологією Bloomberg
щодо технічних умов для видобутку криптовалют (зокрема, швидкість
інтернету та вартість електроенергії) наша країна впевнено входить до
п’ятірки лідерів. Проте головним фактором ризику для криптопідприємців
залишається невизначеність на законодавчому рівні діяльності та
прискіплива увага з боку силових структур». Олександр Рябцев підкреслює,
що регулювання у «ручному режимі» нічого доброго не принесе і також
зауважує: «» Розвиток інноваційних технологій в Україні може вивести її з
розряду бідних країн третього світу і дозволить посісти своє місце серед
розвинених країн на Землі. Проте для досягнення цієї мети необхідне
виконання декількох пов’язаних факторів. Серед них — визнання
криптовалют нерегульованим активом; реальне зниження податкового
навантаження на рівень не вище Сингапуру (0-20%); сприяння розвитку
культури технологічного підприємництва. »
Серед потенційних ризиків, про які нагадує Роман Корнилюк: високі
операційні ризики ринку приватних цифрових валют, зокрема технологічних
збоїв, шахрайства, відмивання брудних коштів і фінансування тероризму
можуть становити загрозу економічній безпеці та системам оподаткування
національних економік, особливо малих за потужністю; висока волатильність
(стрибки) курсу криптовалют до фіатних грошових одиниць наражає
учасників на ринковий ризик, який теоретично може поширитись на
традиційні ринки фінансових і товарних активів, в той час як регулятори нині
не мають жодної можливості підтримати ліквідність крипторинків, ставши
кредитором останньої інстанції.
Також одною з негативних рисою криптовалют, однак, є те, що вони не
централізовані. Вони не проходять через регульовані банки і традиційні
платіжні системи. Натомість вони часто використовують блокчейни –
онлайновий бухгалтерський облік трансакцій, який утримується мережею
анонімних комп’ютерів в інтернеті.
Це викликає стурбованість щодо піддатливості системи до хакерських
нападів та інших фінансових зловживань.