КІБЕРБЕЗПЕКА ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНО-

ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ.

З розвитком і запровадженням технологій, все гостріше постає питання
кібербезпеки. За останні роки значно зросла кількість кібератак на різні
сфери діяльності людини, в тому числі на економічні структури. Це дуже
актуальна тема, оскільки забезпечення безпеки роботи промислових об’єктів
є важливою складовою розвитку не лише окремої структури, а і економіки
країни в цілому.
Кібератака – спрямовані дії в кіберпросторі, які здійснюються за
допомогою засобів електронних комунікацій та спрямовані на досягнення
однієї або сукупності цілей.
Особливо негативні наслідки несуть за собою атаки на промислові
об’єкти. Наслідками таких кібератак можу бути не лише витік даних і
фінансові втрати, але і повна зупинка виробництва, яка може призвести до
техногенної катастрофи.
Кібератаки сильніше і частіше зачіпають малий і середній бізнес.
Напади на великі організації становлять лише невеликий відсоток від
загальної кількості атак, які відбуваються щороку. Насправді, 71 відсоток
зломів баз даних доводиться саме на малий бізнес.
Спрямований фішинг і «Watering Holes» – найбільш поширені типи
атак. У той час як традиційні фішинг-атаки розсилають електронні листи
сотням або тисячам адресатів, спрямовані фішинг-атаки націлені на невеликі
групи людей.
У разі використання стратегії атаки типу «Watering Holes» хакери
розміщують шкідливі програми в коді веб-сайтів, які відвідують
співробітники компанії, що атакується.
Перші атаки на інформаційні системи підприємств та державних
установ України було зафіксовано наприкінці 2013 року. Тоді понад
22 підприємств та державних установ України були заражені комп’ютерним
хробаком «Uroboros». Головною метою якого було викрадення інформації.
 В активну фазу війни в кіберпросторі РФ перейшла в травні 2014 року,
коли російські хакери на 20 годин вивели з ладу інформаційну систему
Центральної виборчої комісії України «Вибори».
В ніч на 23 грудня 2015 року російськими хакерами було проведено
атаку на внутрішню мережу «Прикарпаття обленерго». В ту ніч було
вимкнено близько 30 підстанцій, унаслідок чого близько 230 тисяч
мешканців на кілька годин залишилися без світла.
Ще одну кібератаку на енергетичну сферу було здійснено 18 грудня
2016 року на підстанції «Північна» в Києві, коли протягом 2 годин через збій
в автоматиці управління більшість споживачів північної частини правого
берега Києва та прилеглих районів області залишилися без струму.
Іншу кібератаку, під час якої постраждали сайти Міністерства фінансів,
Держказначейства, Пенсійного фонду, було здійснено в грудні 2016 року.
Унаслідок цієї кібератаки було видалено частину інформації, а також
виведено з ладу обладнання.
Але наймасштабнішою атакою вважається атака з використанням
вірусу «NotPetya». Ця кібератака відбулася 27 червня 2017 року, було
заражено близько 12 тисяч персональних комп’ютерів, більшість із яких
належала приватним українським організаціям, а також Уряду, банкам,
державним енергетичним компаніям, київському аеропорту
та метрополітену.
Повністю запобігти кібернетичним атакам не можливо, незалежно від
складності систем захисту. Проте, своєчасне виявлення та швидке адекватне
реагування на кібернетичні атаки дозволяє значно мінімізувати наслідки від
цих атак.
Список використаних джерел

1. Шинкаренко А.Ю. Ставицький О.В. «Кібербезпека як один з механізмів

забезпечення стабільного розвитку економіки в Україні»
 Національний технічний університет України «Київський
політехнічний інститут імені горя Сікорського» (дата звернення:
28.10.2020)
2. Закон України від 2017р. №45, ст.403 URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19#Text (дата звертання:
01.11.2020)
3. Міністерство оборони України «Кібератаки російської федерації.
Хронологія» URL:https://www.mil.gov.ua/ukbs/kiberataki-rosijskoi-
federaczii-hronologiya.html (дата звертання : 01.11.2020)
4. Шеломенцев В. П. «Поняття та сутність кібернетичної атаки» (дата
звернення: 28.10.2020)