МКР 2

1. Поясніть чим є інформаційна безпека.

Інформаційна безпека — це стан захищеності інформаційного
середовища суспільства, який забезпечує його формування, використання
і розвиток в інтересах громадян, організацій, держави. Під
інформаційним середовищем [information environment] розуміють сферу
діяльності суб'єктів, пов'язану зі створенням, перетворенням і
споживанням інформації. Інформаційне середовище умовно поділяється
на три основні предметні частини: створення і розповсюдження вихідної
та похідної інформації;
формування інформаційних ресурсів, підготовки інформаційних
продуктів, надання інформаційних послуг;
споживання інформації;
та дві забезпечувальні предметні частини:
створення і застосування інформаційних систем, інформаційних
технологій і засобів їхнього забезпечення;
створення і застосування засобів і механізмів інформаційної безпеки.
Більш розгорнуте формулювання інформаційної безпеки — це стан
захищеності потреб в інформації особистості, суспільства і держави, при
якому забезпечується їхнє існування і прогресивний розвиток незалежно
від наявності внутрішніх і зовнішніх інформаційних загроз. Слід
відзначити, що задоволення в будь-якій мірі потреб в інформації
призводить до оволодіння відомостями про навколишній світ та процеси,
що протікають в ньому, тобто інформованості особистості, суспільства та
держави. Стан інформованості визначає ступінь адекватності сприйняття
суб'єктами навколишньої дійсності і як наслідок — обґрунтованість
рішень та дій, що приймаються. [4, c. 46-48]

2. Розкрийте значення понять "Кібербезпека" та "Інформаційна безпека".

Комп'ютерна безпека — це сукупність проблем у галузі телекомунікацій та

інформатики, пов'язаних з оцінкою і контролюванням ризиків, що виникають
при користуванні комп'ютерами та комп'ютерними мережами і розглядуваних з
точки зору конфіденційності, цілісності і доступності. Кібербезпека — це
безпека ІТ систем (обладнання та програм). Кібербезпека є частиною
інформаційної безпеки будь-якої організації.

Інформаці́йна безпе́ка — це стан захищеності систем обробки і зберігання

даних, при якому забезпечено конфіденційність, доступність і цілісність
інформації, використання й розвиток в інтересах громадян або комплекс
заходів, спрямованих на забезпечення захищеності інформації особи,
суспільства і держави від несанкціонованого доступу, використання,
оприлюднення, руйнування, внесення змін, ознайомлення, перевірки запису чи
знищення

Інформаційна безпека держави характеризується ступенем захищеності і, отже,

стійкістю основних сфер життєдіяльності (економіки, науки, техносфери, сфери
управління, військової справи, суспільної свідомості і т. д.) стосовно
небезпечних (дестабілізаційних, деструктивних, суперечних інтересам країни
тощо), інформаційним впливам, причому як до впровадження, так і до
вилучення інформації[2].

Поняття інформаційної безпеки не обмежується безпекою технічних

інформаційних систем чи безпекою інформації у чисельному чи електронному
вигляді, а стосується усіх аспектів захисту даних чи інформації незалежно від
форми, у якій вони перебувають.

2. Проаналізуйте контент сучасних блогерів, який шкодить інформаційній

безпеці України (блоги, сторінки у соціальних мережах, діяльність у
комунікаційних каналах).
Ольга Шарий
Особистий канал проросійської журналістки та блогерки Ольги Шарій,
дружини Анатолія, створений 5 червня 2019 року. Канал має майже 138
тисяч підписників.
Ольга Шарій веде канал у доволі грубій, зверхній формі, з використанням
обсценної лексики, переходами на особисті образи як щодо української
влади, так і щодо західних політиків. Традиційним для цього каналу є
російський глосарій на зразок «гражданская война» та «нацики». Авторка
часто спотворює суть сказаного опонентами. Найчастіше мішені її атак —
президент Володимир Зеленський, Офіс президента та Кабмін.
Є в риториці каналу й мова ворожнечі, дискримінація українців за
мовною ознакою (російськомовні більш привілейовані), регіоном
(мешканці західної частини України — гірші українці, «нацики»). Як
зазначає Ольга в одному зі своїх дописів: «Война всем показала, что на
самом деле мы очень-очень любим эту страну. Но мне подтвердила —
страну, но не государство и не власть».

2. Шейх Тамир
Блогер Максим Шихалієв запустив свій телеграм-канал «Шейх Тамир»
(338 тисяч підписників) у 2020 році. Поступово його канал перетворився зі
спортивного на політичний, нібито гумористичні дописи замінили відео з
російських телепрограм, а тренування — антизахідні випади та критика
української влади. Хоча час від часу Шихалієв і згадує про свій спортивний
блог, однак основний контент каналу присвячений поширенню меседжів
Росії та критиці України. Загалом його канал — це збірка класичних
антиукраїнських наративів і меседжів про «зраду Зеленського»,
«недієвість антиросійських санкцій», «загниваючий Захід», «загрозу
України для сусідніх країн», про «нацистів» і «гарне ставлення Росії до
окупованих територій та полонених українських військових». Тобто
класична методичка російського пропагандиста в дії.