Тема: Дієслово як самостійна частина мови.

Тренувальні вправи
Мета: навчальна – узагальнити знання учнів про дієслово як
частину мови: його значення, морфологічні ознаки,
синтаксичну роль, закріплювати вміння правильно
вживати дієслова в різних особових формах в усному та
писемному мовленні;
розвивальна – розвивати уміння створювати
висловлювання, використовуючи різноманітні засоби
виразності мови;
виховна – виховувати відчуття потреби у здобутті знань.
Тип уроку: узагальнення й систематизація знань.
Обладнання: комп’ютерна презентація.

Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Оголошення епіграфа
1. Який розділ науки про мову вивчає частини мови?
2. Назвіть самостійні частини мови.
3. Яка частина мови називається дієсловом?
4. Які морфологічні ознаки властиві дієсловам?
5. Яку синтаксичну роль найчастіше виконують дієслова у реченні?
Сьогоднішній урок пропоную провести під гаслом:
Я знаю, для чого мені потрібно все,
що я пізнаю, і де я можу ці знання застосувати
ІV. Виконання системи творчих завдань, спрямованих на повторення й
поглиблення вивченого.
1. Нещодавно ми відзначали День козацтва. Що це за свято? Якими ви
уявляєте козаків? Яка їх роль в історії України?
 Крім войовничих заслуг, французький дослідник і воєнний картограф Гійом де
Боплан побачив козаків такими (слайд 4):
Козаки уміють добре обробляти землю, сіяти, жати, випікати хліб,
готувати різні м'ясні страви, варити мед. Вони сповідують грецьку віру, яку по-
своєму називають руською, дуже шанують святкові дні і дотримуються постів.
Мало хто з козаків помирає від хвороби, хіба що в глибокій старості, бо більшість
гине почесною смертю на війні.
Виписати із тексту словосполучення із перехідними і неперехідними
дієсловами.
(Обробляти землю – перехідне; випікати хліб – перехідне; готувати страви –
перехідне; варити мед – перехідне; сповідують віру – перехідне; шанують дні –
перехідне; дотримуються постів – неперехідне; помирає від хвороби – неперехідне;
гине на війні – неперехідне).
Особливими формами дієслова є дієприкметник і дієприслівник, на що вони
вказують?
Утворіть від дієслів обробляти, випікати, шанують форми дієприкметника і
дієприслівника (обробляти – оброблений, обробивши; випікати – випечений,
випікаючи; шанують – шанований, шануючи).
2. У День козацтва відзначається християнське свято Покрови. Що ви про
нього знаєте? Яка історія його виникнення? Чи випадково ці два свята
відзначаються в один день? (Відповіді учнів, робота із текстом, слайд 5).
Історія зберігає багато свідчень того, як вищою волею Пресвята Богородиця
боронила наш народ, козацьке військо, надавала воїнам сил у боротьбі з ворогом.
Свято Покрови й надалі буде об'єднувати й живити вірою у повсякчасне
заступництво Божої Матері за людський рід, мир і добро на нашій землі.
Випишіть із тексту дієслова, визначивши їх час і вид.
(Зберігає – теп.час, недок.вид; боронила – мин.час, недок.вид; надавала –
мин.час, недок.вид; буде об’єднувати – майб.час, складена форма, недок.вид; буде
живити - майб.час, складена форма, недок.вид).
Утворити від дієслова об’єднувати три форми майбутнього часу.
 (Проста форма – об’єднаю; складна форма – об’єднуватиму; складена форма –
буду об’єднувати).
3. Багато подій, свят мають відображення у прислів’ях і приказках, народних
прикметах. Пропоную вам відновити їх (слайд 6).
Прислівʼя, приказки про козаків:
Не журися – нехай плаче
Прміняти – напасти
Загибай – виручай
Метеорологічні спостереження та прислів’я про Покрову:
Лежить – продасть
Минула – з’їла
Прийшов - нагрій
(Для вчителя: не журися, козаче, нехай твій ворог плаче; сам загибай, а
братчика виручай; козаку лучче проміняти шаблю на веретено, ніж напасти вдвох
на одного; хто лежить до Покрови, той продасть усі корови; минула Покрова – з’їла
полудень корова; прийшов Покров – нагрій хату без дров).
4. Фізкультхвилинка (слайд 7)
Раз – підняти руки вгору!
Два – нагнутися додолу,
Не згинайте, діти, ноги,
Як торкаєтесь підлоги.
Три-чотири – прямо стати!
Будем дружно присідати,
Щоб ногам роботу дати.
Раз! – піднялись. Два! – присіли.
Хай мужніє ваше тіло!
Випишіть із тексту фізкультхвилинки інфінітиви, розберіть їх за будовою.
5. Пригадайте, у яких творах художньої літератури, художніх фільмах
зустрічаються образи козаків.
Іван Шаповал у творі «Запорозький дуб» зобразив дерево, яке бачило не одне
покоління козаків, і навіть вважають, що саме під цим дубом козаки писали листа
турецькому султану, неодноразово під ним відпочивав Богдан Хмельницький зі
своїм військом (слайд 8).
Іван Шаповал «Запорозький дуб»
У Верхній Хортиці стоїть і досі могутній запорозький дуб, про який існує
чимало переказів та легенд. Це один з найстаріших дубів на Україні: йому вже
понад сім століть. Ще за Богдана Хмельницького цьому дубові було 400 років.
Дуб-велетень витримав усі випробування часу, зберіг до глибокої старості свою
силу й чудову красу.
Люди зв'язують життя цього дуба з історичним минулим нашого краю, зокрема з
історією запорозького козацтва. Звідси й пішла назва “Запорозький дуб”, що
закріпилася за ним ще здавна.
Змініть за особами дієслова стояти, витримати.
6. Пропоную вам виконати пошукову роботу. За допомогою планшетів знайти
в Інтернеті від слова «козак» похідні географічні назви, зазначивши цікаві факти
про них (слайд 9).

V. Підсумок уроку
1. Повернення до епіграфа уроку, обговорення його доречності до змісту
уроку.
2. Рефлексія.
Після сьогоднішнього уроку я знаю, я умію
VІ. Оцінювання
VІІ. Домашнє завдання