Диференційна діагностика раку кишечнику, раку шлунку, раку

підшлункової залози, раку стравоходу

Рак кишечнику

 Рак дванадцятипалої кишки:

 Клініка:
 Відрижка, печія, погіршення або відсутність апетиту, невизначені болі у
верхніх відділах живота, нездужання, загальна слабкість, зниження маси тіла,
жовтяниця;
 Біль:
 У ранні терміни носить тупий, ниючий характер, часто постійний. Зазвичай
не пов'язаний із прийомом їжі.
 Пізніше, біль приймає пекучий характер; зростає його інтенсивність і
тривалість, з'являється відчуття тяжкості в епігастральній ділянці. Біль
посилюється після прийому їжі і може супроводжуватися блювотою.
 Біль локалізується в епігастральній ділянці, рідше – у правому підребер'ї.
 Характерною є іррадіація в спину.

 Діагностика заснована на рентгенологічному і ендоскопічному дослідженнях.

 Також застосовують УЗД, що дозволяє до операції виявити проростання
пухлини в підшлункову залозу і судини брижі, метастази в лімфатичних вузлах
і печінці, асцит (скупчення рідини в животі).
 Проводиться дуоденоскопія з цитологічним дослідженням відбитків і
біопсійного матеріалу з уражених ділянок слизової оболонки.

 Лікування: хірургічне
 Операції в абсолютній більшості випадків проводяться лапароскопічним методом.
 Медикаментозне лікування: хіміотерапія (застосовують при лікуванні
дисемінованих форм раку органів панкреатодуоденальної зони).

 Рак сліпої кишки:

 Клініка: Постійний ниючий біль в животі; нудота, що переходить в блювоту;
швидка втрата ваги за короткий період; часті запори; метеоризм; помірна і
виражена анемія (блідість шкіри і слизових оболонок, порушення концентрації
уваги, біль голови, запаморочення, тахікардія); зниження апетиту; загальна
слабкість
 Рак сліпої кишки може імітувати апендицит з гострими і сильними болями в правій
стороні живота, втратою апетиту, нудотою, одноразовою блювотою

 Стадії перебігу раку сліпої кишки:

1. Пухлина не поширюється за стінки товстого кишечника.
2. Новоутворення проростає через стінку, може поширитися на сусідні органи.
Лімфовузли не уражені
3. Приєднується ураження лімфовузлів, які знаходяться поруч з товстим
кишечником
4. Рак проростає в просвіт кишки, а пухлинні клітини по кровоносним та
лімфатичним судинам поширюються далі по всьому організму, утворюючи
метастази в сусідніх органах
  Діагностика:
 Загальний аналіз крові, дослідження функції печінки і нирок, КТ грудної
клітки, черевної порожнини і тазу
 Колоноскопія – золотий стандарт
 Найбільш точна діагностика – променеве дослідження за допомогою клізми з
барієм.
 Сонографія – неоднорідне ураження в правій клубовій ямці з потовщенням
стінки кишечника.
 Діагностична лапаротомія виявляє тверду масу в цій області
 Сучасний метод ранньої діагностики пухлин – позитронно-емісійна
комп’ютерна томографія (ПЕТ-КТ)

 Лікування:
 Хірургічні методи складаються з лапароскопічного видалення пухлини і
резекції кишки.
 Вважаються основним і дієвим способом лікування раку сліпої кишки.
 В окремих запущених випадках, оперативне лікування може носити
симптоматичний характер – формування колостоми (в разі кишкової
непрохідності).
 Для викорінення будь-якого метастатичного захворювання проводиться
ад’ювантна терапія.
 Хіміотерапія: Доксорубіцин, Фторурацил, Капецитабин, Іринотекан,
Циклофосфан (для пригнічення росту пухлини, знищення злоякісних клітин і
придушення можливого метастазування)

 Рак ободової кишки

 Клініка:
 Рак правої половини ободової кишки → латентні кровотечі (прогресуюча
анемія) і біль у животі.
 Рак лівої половини ободової кишки → явна кровотеча з нижнього відділу ШКТ
і зміна ритму випорожнень (діарея з великою кількістю слизу або закреп).

 Стадії:
1 стадія Локалізація пухлини знаходиться в межах слизового, м'язового шару стінки
товстої кишки.
2 стадія Пухлина захопила всю стінку кишки та сусідні органи, лімфатичні вузли при
цьому не порушені.
3 стадія Ураження лімфатичних вузлів незалежно від локалізації самої пухлини.
4 стадія Поява віддалених метастазів новоутворення чи канцероматозу

 Діагностика:
 Лабораторні дослідження: тест на наявність прихованої крові у калі (реакція
Грегерсена)
 Колоноскопія - найважливіше дослідження, що дає можливість виявити
пухлину, провести забір біоптатів та оглянути цілий кишківник, щоб виявити
синхронні утворення
 Ректороманоскопія – підходить для первинної діагностики
 Іригоскопія – визначення місцезнаходження пухлини.
 КТ:
 досліджуються дві області - черевна порожнина та грудний відділ.
 дозволяє виявити уражені лімфовузли, віддалені метастази та визначити
тактику лікування.
  ПЕТ-КТ – уточнення локалізації та поширення процесу розвитку пухлини.
 УЗД та МРТ черевної порожнини органів.

 Лікування:
 Класична або лапароскопічна резекція пухлини з видаленням навколишніх
лімфатичних вузлів.
 У випадку не запущених, добре диференційованих і невеликих пухлин
дозволяється локальне ендоскопічне висічення;
 Хіміотерапія при наявності метастазів у лімфатичні вузли або інших
несприятливих факторів ризику
 Найчастіше фторурацил (5-ФУ) з кальцію фолінатом, капецитабін
і оксаліплатин.

 Рак сигмоподібної кишки

 Клініка:
 Перші симптоми: періодичні запори та діарея; підвищене газоутворення;
погіршення апетиту; зниження ваги; слабкість та швидка стомлюваність;
блідість шкіри; субфебрильна температура протягом тривалого часу
 При збільшенні розміру пухлини можуть з'явитися: регулярні запори; часті
позиви до дефекації; почуття неповного спорожнення кишечника; домішки
крові у калі; слизові та гнійні виділення; біль, спазми у лівій частині живота.

 Стадії:
0 стадія – преінвазивна форма; злоякісні клітини з'являються у поверхневому
епітеліальному шарі внутрішньої оболонки кишечника;
1 стадія – пухлина збільшується до 2 см та поширюється на слизовий шар
оболонки кишечника;
2 стадія – розмір пухлини більше 2 см, вона проростає у м'язовий або усі шари
кишечника, але не перекриває його просвіт;
3 стадія – діаметр пухлини перевищує просвіт сигмовидної кишки, проростає крізь
її стінку, є метастази у ближніх лімфовузлах;
4 стадія – пухлина перекриває просвіт сигмовидної кишки, уражує суміжні органи,
є віддалені метастази.

 Діагностика:
 загальні аналізи крові, сечі та калу;
 аналіз калу на приховану кров;
 аналізи крові на онкомаркери;
 трансректальне УЗД прямої кишки;
 колоноскопія – основне дослідження
 іригоскопія
 біопсія
 гістологічний аналіз – визначення типу новоутворення;
 імуногістохімічний аналіз – визначення особливостей злоякісного
новоутворення;
 УЗД, КТ або МРТ – виявлення метастазів.

 Лікування:
 оперативне втручання – залежно від розташування пухлини та глибини
проростання у стінку кишечника виконують:
 ендоскопічну операцію –малотравматична органозберігаюча операція, під
час якої видаляють пухлину через пряму кишку;
  черевно-анальну резекцію –органозберігаюча операція, під час якої
видаляють всю пряму кишку, «замінюючи» її низводимою кишкою, яку
простягають і зшивають з анальним отвором;
 внутрішньочеревну резекцію – видалення частини кишечника, ураженого
пухлиною, з наступним зшиванням верхнього та нижнього кінців;
 операцію Гартмана – якщо зшивання кінців прямої кишки неможливе,
нижній зашивають, а верхній виводять назовні в області черевної
порожнини у вигляді колостоми;
 екстирпацію прямої кишки – видалення прямої кишки та анального отвору з
формуванням колостоми.
 хіміотерапія;
 променева терапія;
 таргетна терапія;
 імунотерапія.

 Рак прямої кишки:

 Клініка:
 Часто пухлина, виявляється при пальцевому обстеженні per rectum.
 Наявність кров'яних, слизових або гнійних виділень у калових масах;
метеоризм та нетримання калу; біль, що виникає у процесі дефекації.
 Постійний біль у животі, який супроводжується бурчанням та утворенням
великої кількості газів.
 Відчуття того, що кишечник після дефекації випорожнений лише частково;
зниження маси тіла; втрата апетиту; постійна слабкість та анемія.
 Пожовтіння склер, шкіри тіла (спостерігається на пізніх стадіях)

 Діагностика:
 Лабораторні дослідження:
 Тест на наявність прихованої крові у калі (реакція Грегерсена)
 Визначення рівня пухлинних маркерів
 Колоноскопія: найважливіше дослідження, що дає можливість виявити
пухлину, провести забір біоптатів та оглянути цілий кишківник, щоб виявити
синхронні утворення (у 1–3 % випадків вогнище раку є в іншому відділі
товстого кишківника).
 УЗД черевної порожнини і КТ — виявлення метастазів у печінку і лімфатичні
вузли.
 Ендосонографія і МРТ — оцінка ступеня місцевої запущеності раку прямої
кишки.
 ПЕТ — виявлення рецидиву рака товстого кишківника.

 Лікування:
 Абляція та емболізація – безопераційні методи лікування захворювання, які є
ефективними при невеликих пухлинах, їх розмір не перевищує 4 см.
 Абляція – видалення новоутворення за допомогою ультразвуку або
радіохвиль.
 Емболізація – руйнує або закупорює судини, які постачають пухлину
кров'ю.
 Хіміотерапія – допоміжне лікування.
 Більшість препаратів вимагають системного введення
 Також застосовується і регіонарна хімія, спрямована на лікування локальних
метастазів.
 Таргетна та імунотерапія:
  Основна мета застосування – полегшення хвороби на пізній стадії, а також
запобігання рецидивам.

Тести: Рак кишечнику

Хворий 63-х рокiв скаржиться на бiль у правiй пахвиннiй дiлянцi, здуття живота,
слабкiсть, стiйкi закрепи бiльше 7 мiсяцiв. Об’єктивно: шкiра блiда, суха. В правiй
здухвиннiй дiлянцi пальпується утворення 5-7 см, малорухоме, неболюче.
Аускультативно: пiдсилення кишкових шумiв. У кровi: еритроцити - 2,9·1012/л, Нb80 г/л,
швидкiсть осiдання еритроцитiв - 32 мм/год. Кров у калi.
Який найбiльш iмовiрний дiагноз?
А. Рак слiпої кишки
B. Хвороба Крона
C. Полiп слiпої кишки
D. Рак правої нирки
E. Спастичний коліт

Хвора 64-х рокiв скаржиться на постiйний тупий бiль у правiй здухвиннiй дiлянцi,
схуднення на 20 кг за 6 мiсяцiв, стiйкi закрепи, вiдсутнiсть апетиту. Об’єктивно: шкiра
землистого кольору, тургор її знижений. В правiй здухвиннiй дiлянцi пальпується
iнфiльтрат 6х8 см, щiльний, мало рухливий, неболючий. Вiльна рiдина в черевнiй
порожнинi не визначається. При аускультацiї - посилення кишкових шумiв. В кровi: Hb-80
г/л. Реакцiя Грегерсена - позитивна.
Який найбiльш вiрогiдний дiагноз?
А. Рак ободової кишки
B. Рак правої нирки
C. Апендикулярний iнфiльтрат
D. Заочеревинна пухлина
E. Злоякiсна пухлина тонкої кишки

Хворий 54-х рокiв скаржиться на постiйний тупий бiль у мезогастральнiй дiлянцi, втрату
ваги, домiшки темної кровi в калi, закрепи. Протягом року втрата ваги до 10 кг. В кровi:
ер.-3, 5 · 1012/л, Hb- 87 г/л, лейк.- 12, 6 · 109 /л, паличкоядерний зсув, ШОЕ43 мм/год.
Який найбiльш вiрогiдний дiагноз?
А. Рак поперечно-ободової кишки
B. Виразкова хвороба шлунка
C. Хронiчний колiт
D. Хронiчний панкреатит
E. Рак шлунку

Хворий 58-ми рокiв скаржиться на здуття кишечника, закрепи, рiзку слабкiсть, схуднення.
Впродовж останнього мiсяця випорожнення лише пiсля прийому послаблюючих. Пiд час
пальпацiї живота спостерiгається щiльне утворення у лiвiй здухвиннiй дiлянцi.
Який найбiльш iмовiрний дiагноз?
А. Рак сигмоподiбної кишки
B Рак слiпої кишки
C Пухлина брижi товстої кишки
D Пухлина заочеревинного простору злiва
E Рак лiвого сечоводу
Рак шлунку

 Клініка:
  Ранні симптоми:
 втрата або зниження апетиту;
 дискомфорт в шлунку, відчуття важкості, здуття, а також відчуття швидкого
переповнення шлунка після прийому їжі;
 відраза до деяких видів їжі, часто з'являється відраза до риби або м'яса
(білкових продуктів);
 нудота, блювота, що не приносить полегшення.
 слабкість і стомлюваність при невеликих фізичних навантаженнях, зниження
інтересу до життя, апатія, депресія
 Пізні симптоми:
 порушення проходження твердої, а потім і рідкої їжі (дисфагія); відбувається
звуження просвіту шлунка за рахунок зростання пухлини;
 збільшення живота в розмірах внаслідок наявності рідини в черевній порожнині
(асцит);
 больовий синдром:
 біль локалізується в надчеревній області.
 носить тупий, постійний характер, при цьому відзначається почуття тиску і
підпирання в надчеревній області.
 при проростанні пухлини шлунка в інші органи, підшлункову залозу,
діафрагму, печінку біль може віддавати в поперекову область, область
серця.

 Стадії
1.1. Стадія 0 – Поодинокі клітини в верхньому шарі епітелію.
2.2. Стадія ІА – уражений виключно підслизовий шар
3. Стадія IВ – є метастази в 1-2 сусідніх з органом лімфовузлах
3.4. Злоякісні клітини виявляються в слизовій оболонці шлунка, але обмежені пухлиною.
Виразок немає.
5. Стадія ІІА – метастази в 3-6 лімфатичних вузлах
6. Стадія ІІВ – вражені тканини шлунка, більше 6 лімфовузлів з метастазами.
4.7. Розповсюдження пухлини. Порушено слизові, субсерозні і м'язові шари шлунка.
8. Стадія IIIA – вражені 7 лімфовузлів, і більш
9. Стадія IIIB – проростання в селезінку, підшлункову залозу, тонкий кишечник.
Стадія IIIС – проростання пухлини в діафрагму, нирки, печінку з утворенням
метастазів у віддалених лімфовузлах.
5. Стадія IV – Уражений не тільки шлунок, але і віддалені органи.
Є численні метастази.

 Діагностика:
 Загальний, біохімічний (АЛТ, АСТ, білірубін загальний / прямий, креатинін, ЛДГ,
сечовина, загальний білок) аналізи крові, коагулограма, загальний аналіз сечі;
 При плануванні хірургічного лікування обов'язкові аналізи крові на гепатит В, С, а
також реакція Вассермана (проба на сифіліс);
 Група крові, резус-фактор;
 Фіброгастроскопія дозволяє діагностувати рак на ранніх стадіях в 98%
випадків
 Рентгенологічне дослідження шлунка з застосування контрастного препарату
(барій / Тріомбраст);
 КТ органів грудної, черевної порожнини з внутрішньовенним контрастуванням(
Тріомбраст) - дозволяє визначити наявність або відсутність пухлини /
новоутворення / поліпа, а також уточнити поширеність процесу;
  Серед запальних ознак особливу увагу звертають на різні деформації шлунка, що
виникають при його пухлинному ураженні.
 Одним з найчастіших та ранніх проявів деформації при раку шлунка є
укорочення малої кривизни.
 Відмічається також звуження прозіру шлунка (циркулярний дефект
наповнення), утворення фігури “піскового годинника” або “качанчика”.
 При раці верхніх відділів шлунку може виникати каскадний перегиб
 Лікування:
 Хірургічний метод:
 На ранніх стадіях – ендоскопічна операція
 При розташуванні пухлини в нижній третині шлунка – субтотальна
дистальна резекція шлунка (видаляється близько 4/5 всього шлунка);
 При розташуванні пухлини в середніх або верхніх відділах шлунка –
гастректомія;
 При розташуванні пухлини в верхній частині шлунка і невеликих розмірах
пухлини – субтотальна проксимальна резекція шлунка;
 При неможливості радикального видалення пухлини проводять операції,
спрямовані на полегшення загального стану і харчування пацієнта:
 Гастростомія - установка зонда в шлунок, через черевну стінку з метою
харчування хворого.
 Ентеростомія - установка зонда в тонку кишку через черевну стінку,
виконується для відновлення прохідності травного тракту і з метою
харчування хворого.
 Хіміотерапію проводять при первинно нерезектабельній пухлині, рецидивах і
метастазах пухлини, а також після паліативних операцій, пробних лапаротомій і в
поєднанні з паліативним опроміненням.
 Після радикальних операцій проводять ад'ювантні курси хіміотерапії. В основному
використовують 5-фторурацил і фторафур, рідше, адріаміцин, фарморубіцин,
мітоміцін, препарати платини, гімзар, етопозид, метотрекса

Тести: Рак шлунку

Пацієнт 65- ти років звернувся зі скаргами на блювоту з'їденим, схуднення, відсутність

апетиту. При огляді тургор шкіри знижений, в лівій надключичній ділянці щільний
лімфовузол діаметром 1 см. При пальпації живота визначається перерозтягнутий шлунок,
в епігастрії пальпується пухлиноподібне утворення.
Яка патологія зумовлює таку картину?
А. Панкреатит
В. Гастрит
С. Виразкова хвороба шлунка
Д. Рак шлунка
Е. Дуоденальна виразка

У пацієнта на рак шлунку в термінальній стадії скарги: біль у надчеревній ділянці, втрата
апетиту, схуднення, загальна слабкість.
Яка потенційна проблема може виникнути у пацієнта?
A. Голодний біль
B. Блювання, яке приносить полегшення
C. Шлункова кровотеча
D. Тенезми
E. Оперізуючий біль у животі

При обстеженні пацієнта 48-ми років медична сестра виявила скарги на відсутність
апетиту, відразу до м'ясної їжі та рибних страв, відчуття важкості в епігастрії, нудоту,
втрату маси тіла. При пальпації живота відмічається болісність в епігастральній ділянці,
палькується пухлиноподібне утворення.
Яке захворювання запідозрить медсестра?
A. Хронічний ентероколіт
B. Рак шлунка
C. Холецистопанкреатит
D. Виразкова хвороба шлунка
E. Хронічний гастрит

Рак підшлункової залози

 Клініка:
 Рак головки - жовтяниця, с-м Курвуазьє, інтоксикація, свербіж шкіри, зниження
апетиту, нудота, блювота, проноси, похужання.
 При проростані пухлини в ДПК с-м стенозу вихода з шлунка.
 Рак тіла і хвоста - болі в епігастрії, похудання.

 Діагностика:
 Релаксаційна зондова дуоденографія (в/м метацин, в/в глюконат кальція).
 Ознакою раку є випрямлення і ригідні сть внутрішнього контура 12п-к-ки.
 Екскреторна інфузійно-ерапельна холангіографія (під час якої здійснюється 1-ве
струминне введення 20-40 мл рентгенконтрасту – біліграфін)

 Лікування:
 Радикальне - панкреатодуоденорезекція + анастомози.
 Паліативне - холіцистоентероанастомоз, холедеоходуоденоанастомоз.
 Хіміотерапія, променева.

Тести: Рак підшлункової залози

У хворої 50-ти рокiв впродовж пiвтора мiсяця спостерiгається стабiльне наростання

жовтяницi, анемiї з перiодичними пiдйомами температури тiла. Пiд час пальпацiї
виявлено збiльшений i безболiсний жовчний мiхур. Розвиток якого захворювання можна
припустити?
А. Рак головки пiдшлункової залози
B. Рак жовчного мiхура
C. Жовчнокам’яна хвороба
D. Ехiнококоз печiнки
E. Первинний склерозивний холангiт

Чоловiк 65-ти рокiв палить протягом 40 рокiв. За останнi мiсяцi схуд на 10 кг. Скаржиться
на бiль у епiгастральнiй дiлянцi пiсля вживання їжi, дiарею, жовтяницю. Об’єктивно:
збiльшений, безболiсний жовчний мiхур. Кал знебарвлений, глиноподiбний. У кровi:
збiльшення рiвня загального та прямого бiлiрубiну, лужної фосфатази i
глютамiнпiруваттрансферази. У сечi: позитивна реакцiя на бiлiрубiн i негативна на
уробiлiноген.
Де розташований первинний процес, який призвiв до зазначених змiн?
А. Пiдшлункова залоза
B. Загальна жовчна протока
C. Печiнка
D. Дванадцятипала кишка

Рак стравоходу

 Клініка:
 Дисфагія: порушення проходження твердої, а потім і рідкої їжі
 Схуднення, виснаження
 Загрудинні болі при проходженні їжі
 Слинотеча
 С-ми езофагіту
 С-ми здавлення органів середостіння

 Діагностика:
 Лабораторні дослідження: ЗАК, БАК, коагулограма, RW, ВІЛ, ЗАС
 ФГДС з біопсією - основний метод
 Рентгенологічне дослідження - звуження стравоходу, супрастенотичне
розширення, депонування в стінці при виразковій формі
 Езофагоскопія- вузол, звуження ригідність стінки, відсутність розправлення
складок
 Ендосонографія( ЕСГ)- оцінка глибини інфільтрації стінки стравоходу; +прицільна
тонкоголкову біопсію збільшеного лімфатичного вузла; - за наявності матеріально-
технічного забезпечення;
 КТ, ПЕТ, ПЕТ-КТ-оцінка місцевого поширення та метастазів за класифікацією
ТNМ;

 Лікування: Оперативне:
 Для раку шийного, верхньогрудного відділу:
Стадія I – III, немає дисфагії 4 ст 1) Променева терапія
2) хіміотерапія
Стадія III, є дисфагія 4 ст 1) симптоматична операція
2) променева терапія
3) хіміотерапія
Стадія IV, немає дисфагії 4 ст 1) хіміопроменева терапія
2) хіміотерапія
Стадія IV, є дисфагія 4 ст 1) симптоматична операція
2) хіміопроменева терапія
3) хіміотерапія
Стадія ІІІ- IV, є стравохідна нориця 1) симптоматична операція

 Основна операція-гастростомія, ентеростомія;

 Додаткові втручання( за можливості):

 Відео-ендоскопічна гастростомія,
  Встановлення внутрішньостравохідного стенту, що саморозширюється;

 Середньо-, нижньогрудний, абдомінальний відділи:

Стадія I - III 1) променева терапія
2) оперативне втручання
Стадія I – III, резекція пухлини можлива 1) променева терапія
2) оперативне втручання
Стадія ІІІ, резекція пухлини неможлива, 1) променева терапія
немає дисфагії IV та стравохідної нориці 2) хіміотерапія
Стадія III, резекція пухлини неможлива, 1) симптоматична або паліативна
є дисфагія IVступеню операція
2) променева терапія
3) хіміотерапія
Стадія IV, немає дисфагії IV та 1) хіміопроменева терапія
стравохідної нориці 2) хіміотерапія
Стадія IV, є дисфагія IVступеню 1) симптоматична або паліативна
операція
2) хіміопроменева терапія
3) хіміотерапія
Стадія ІІІ- IV, є стравохідна нориця 1) симптоматична операція

 Основні оперативні втручання при стадії І-ІІІ, ІІІ коли резекція можлива:
 Резекція стравоходу за Гарлоком(3 нижні відділи),
 Резекція стравоходу за Льюісом( всі грудні відділи),
 Субтотальна езофагектомія із одномоментною пластикою стравоходу (3
нижні відділи),
 Субтотальна езофагектомія за Тореком( 3 нижні відділи, коли
одномоментна пластика неможлива);

 Основні оперативні втручання на стадії ІІІ, резекція неможлива+ дисфагія/

стадія ІV+дисфагія:
 Резекція стравоходу за Гарлоком паліативна,
 Резекція стравоходу за Льюісом паліативна,
 Формування обхідного стравохідно-кишкового анастомозу- 3 методи
показані при задовільному стані;
 Гастростомія, ентеростомія( ті ж показання+ якщо є нориця);

 Додаткові втручання( за можливості):

 Відео-ендоскопічна гастростомія,
 Встановлення внутрішньостравохідного стенту, що саморозширюється;

 Хіміотерапія. Варіанти схем:

 Основні:
 фторурацил+ цисплатин
 фторурацил+ доксорубіцин+ цисплатин
 цисплатин+блеоміцин
 блеоміцин+етопозид+цисплатин
 Додаткові:
 цисплатин+ доцетак
Тести: Рак стравоходу
Хворий 38-ми років скаржиться на утрудненне ковтання твердої їжі, яке з’явилось біля
місяця тому, а в останній час і напіврідкої. Відмічає також слабкість, погіршення
загального стану, зниження апетиту, втрату маси тіла, підвищення температури.
Об’єктивно: шкіра суха, бліда, язик обкладений, інших відхилень не виявлено. У крові:
гіпохромна анемія, підвищення ШОЕ.
Який попередній діагноз?
А. Рак стравоходу
B. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба
C. Склеродермія
D. Рак шлунку
E. Езофагіт

Хворий 58-ми років скаржиться на утруднене проходження твердої їжі по стравоходу,

"кашель під час вживання їжі". Вважає себе хворим впродовж чотирьох місяців.
Об’єктивно: у надключичних ділянках по одному щільному лімфовузлу до 0,7 см у
діаметрі.
Який діагноз найбільш імовірний у даному випадку?
A. Рак стравоходу
B. Лімфогранулематоз
C. Трахеїт
D. Езофагіт
E. Пухлина середостіння

У 60-ти річного чоловіка розвинулась дисфагія, яка швидко прогресує протягом декількох
тижнів. Відмічені втрата ваги, анемія.
Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Рак стравоходу
B. Стороннє тіло стравоходу
C. Ахалазія кардії
D. Дивертикул стравоходу
E. Грижа стравохідного отвору діафрагми

Жінка 76 років скаржиться на прогресуюче порушення ковтання, переважно твердої їжі,

протягом останніх 6 тижнів. Іноді відзначає зригування твердими масами. Болю під час
ковтання не відзначає. Схудла на 6 кг. 10 років тому перенесла інфаркт міокарда, постійно
приймає аспірин та пролонговані нітрати. Алкоголь вживає помірно, палить. Об’єктивно:
шкіра іктерична, шия без особливостей, лімфатичні вузли не збільшені. Грудна клітка не
змінена; з боку серцево-судинної системи виражених змін немає. Печінка +3 см.
Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Рак стравоходу
B. Діафрагмальна грижа
C. Дифузне звуження стравоходу
D. Міастенія
E. Ахалазія стравоходу