Rektion heißt, dass bestimmte Verben, Substantive und Adjektive einen bestimmten

Kasus fordern. Es gibt keine festen Regeln, welches welchen Kasus fordert. Wir heben
einige oft verwendete Verben, Adjektive und Substantive hervor.

2. Rektion der Substantive

o Abschied (nehmen) von D - прощатися

o Angst (haben) vor D
o Anspruch (stellen) auf A – претендувати на
o Auswahl an D
o Bedarf an D - вимагати
o Bescheid (wissen) über A
o Einfluss (nehmen) auf A – впливати на
o Freude (haben) an D
o Kritik (üben) an D ,
o Notiz (nehmen) von D
o Protest (einleiten gegen A)
o Rache (nehmen) an D - помститися
o Recht (haben) auf A – мати право на
o Rücksicht (nehmen) auf A – брати до уваги
o Schritt (halten) mit D – йти в ногу з
o Stellung (nehmen) zu D – зайняти позицію
o Wert (legen) auf A – поставити значення
o Widerstand (leisten) gegen A – чинити опір

3. Rektion der Adjektive

o abhängig von D – залежний від

o ähnlich D – схожий
o arm an D - бідний
o aufmerksam auf A – уважний до
o bekannt mit D – знайомий з
o besorgt um A – хвилюється за
o bewandert in D – досвідчений у
o blas vor D – удар перед
o böse auf A – злий на
o dankbar für A – вдячний за
o einverstanden mit D – згоден з
o erstaunt über A - вражений
o fähig zu D – здатний на
o fertig mit D – готовий з
o froh über A – рада за
o geeignet zu D – підходить для
o hungrig nach D – голодний за
o interessant für A – цікавий для
o reich an D - багатий
o stolz auf A – пишатись кимось
o treu D – вірний кому
 o verantwortlich für A – відповідальний за
o verliebt in A закоханий в
o verlobt mit D – заручена з
o voll von D - повний
o zufrieden mit D - задоволений

Das Fehlen eines Artikels

Відсутність артикля

1) якщо перед іменником стоїть займенник або кількісний числівник:

Die Feder — meine Feder — zwei Federn || перо — моє перо — два пера;

das Heft — dieses Heft — alle Hefte || зошит — цей зошит — усі зошити.

Примітка. В деяких випадках, наприклад, коли йдеться про предмети, добре відомі тим, хто говорить,
перед сполученням іменника з кількісним числівником вживається означений артикль.

Hans, Karl und Erich sind gute Schwimmer. || Ганс, Карл і Еріх — добрі плавці. Die drei Freunde
gehen oft zusammen baden. || Троє друзів часто ходять разом купатися.

2) у множині, якщо в однині іменник вживався з неозначеним артиклем:

Hier steht eine Tasse. Hier stehen Tassen. || Тут стоїть чашка. Тут стоять чашки.

3) у звертаннях:

Kinder, hört zu! Діти, слухайте! || Junge, steh auf! Хлопче, встань!

4) якщо перед іменником стоїть означення в родовому відмінку:

Annas Eltern sind Arbeiter. Батьки Ганни — робітники.

5) перед назвами міст і країн середнього роду:

Berlin liegt an der Spree. Берлін розташований на Шпрее.

Zwei große deutsche Städte tragen den gleichen Namen: das sind Frankfurt am Main und Frankfurt an der
Oder. Два великих німецьких міста мають одну й ту ж назву: це Франкфурт на Майні і Франкфурт на
Одері.

Paris ist die Hauptstadt Frankreichs. Париж — столиця Франції.

Якщо ж назви міст і країн середнього роду вживаються з означенням, то перед ними ставиться
означений артикль:

Das heutige Berlin ist sehr schön. Сьогоднішній Берлін дуже гарний.

Назви країн жіночого роду вживаються з означеним артиклем:

Die Hauptstadt der Slowakei ist Bratislava.

Genf befindet sich in der Schweiz. Женева знаходиться у Швейцарії.

6) перед власними іменами:

Bertolt Brecht ist ein bekannter deutscher Dramatiker.

Бертольт Брехт — відомий німецький драматург.

Але власні імена вживаються з означеним артиклем, якщо перед ними стоїть означення:
Schon mit acht Jahren gab der kleine Ludwig van Beethoven sein erstes Konzert.Вже у вісім років
маленький Людвіг ван Бетховен дав свій перший концерт.

7) перед іменниками, що означають назви речовин:

Trinken Sie gern Kaffee? Чи Ви охоче п’єте каву?

Adjective

Примітка. Не слід плутати вживання заперечних займенників nichts — нічого і nicht — не.

Es ist dunkel. Ich sehe nichts. – Темно. Я нічого не бачу.

Es ist dunkel. Ich sehe nicht. – Темно. Я не бачу.

Was schreibst du? — Ich schreibe nichts. – Що ти пишеш? — Я нічого не

пишу.

Schreibst du? — Nein, ich schreibe nicht. – Ти пишеш? Ні, я не пишу.