Процес деколонізації африканських країн можна розділити на кілька

періодів:
I етап (1946–1947) Проголошена формальна незалежність більшості
африканських країн, проте фактично вони не стали незалежними.
II етап (1960–1965) У 1960 р. реально незалежними стали відразу 17
країн Африки. Для врегулювання територіальних суперечок була створена
Організація Африканської єдності.
1. Нігерія
2. Демократична Республіка Конго
3. Республіка Конго
4. Камерун
5. Сенегал
6. Того
7. Малі
8. Сомалі
9. Мадагаскар
10. Бенін
11. Буркіна-Фасо
12. Ніжньомавританія (нині Мавританія)
13. Габон
14. Центральноафриканська Республіка
15. Соломонові острови
16. Малаві
17. Кот-д’Ивуар
III етап (1975) Остаточна ліквідація системи колоніалізму.
Незалежність від Португалії здобули Ангола, Гвінея-Бісау, Мозамбік,
Острови Зеленого Мису, Сан-Томе та Принсіпі.
 IV етап (1980–1990-і роки) У 1980 р. врегульовано проблему Південної
Родезії (нині Зімбабве); у 1982 р. Британія надала незалежність Белізу. У
1990 р. Південно-Африканська Республіка надала незалежність Намібії.
Процес деколонізації африканських країн був складним і
різноманітним для кожної окремої країни. Ось деякі загальні аспекти цього
процесу:
1. Боротьба за незалежність: Багато африканських країн досягли
незалежності внаслідок мирних переговорів з колоніальними державами, але
деякі виборювали свободу шляхом збройного опору та повстань.
2. Створення нових держав: Після отримання незалежності було
необхідно створити нові політичні, економічні та соціальні структури для
країн, які раніше були колоніями.
3. Наслідки колоніалізму: Багато африканських країн стикалися з
проблемами спадщини колоніалізму, такими як корупція, етнічні конфлікти,
низький рівень освіти та розвитку.
4. Пошук своєї національної ідентичності: Важливим аспектом
деколонізації було формування нової національної ідентичності для кожної
країни, яка відображала її унікальність і культурні цінності.
5. Міжнародне співробітництво: Багато африканських країн шукали
підтримку та співпрацю з іншими країнами та міжнародними організаціями
для підтримки свого економічного та політичного розвитку після отримання
незалежності.