АФРИКА

Склад регіону

На сучасній політичній карті Африки – 59 держав і територій. З них 53 суверенні країни, які є
членами ООН. У регіоні існують різні за площею держави: від дуже великих (Алжир, Демократична
Республіка Конго, Судан) до країн-карликів (Сейшельські Острови – 455 км², Сан-Томе і Принсипі –
1000 км²).

Дві африканські країни – Нігерія та Ефіопія – належать до групи найбільших за кількістю

населення країн світу (понад 100 млн осіб). Водночас у ряді країн живе менш ніж 1 млн осіб
(Джибуті, Екваторіальна Гвінея, Коморські Острови та ін.).

На політичній карті Африки початку ХХ ст. було лише дві незалежні країни – Ефіопія та Ліберія.
Всі інші території було поділено між європейськими країнами. Найбільші площі колоній дісталися
Франції, Великій Британії та Португалії. Свої володіння мали в Африці Німеччина, Італія, Іспанія та
Бельгія. Перші дві африканські країни здобули незалежність у першій половині ХХ ст. – Південно-
Африканська Республіка (ПАР) та Єгипет. Масова деколонізація континенту розпочалася в 50-х рр.
ХХ ст. з Північної Африки.

Нині від колишніх колоніальних імперій в Африці залишилося кілька невеликих за площею
залежних територій, що перебувають під контролем Великої Британії (Острів Святої Єлени), Франції
(острови Реюньйон та острів Майотта), Іспанії (міста Сеута і Мелілья на території Марокко).

За геосхемою регіонів ООН, Африка поділена на 5 субрегіонів (мал. 167): Північна Африка (6
держав), Західна Африка (16 держав), Центральна Африка (9 держав), Східна Африка (18 держав)
та Південна Африка (5 держав).

За формою правління більшість держав Африки є республіками. В Африці переважають

президентські республіки, в яких президент є не лише головою держави, а й очолює уряд. Крім
того, в Африці багато змішаних республік, де президент залежний від законодавчої влади. На
материку небагато парламентських республік, в яких роль президента є переважно
представницькою, а уряд очолює прем’єр-міністр (Туніс, Ефіопія, Еритрея). У ПАР та Зімбабве до 80
– 90-х рр. ХХ ст. зберігався режим апартеїду, що дискримінував місцеве корінне темношкіре
населення. Нині у більшості африканських країн правлять режими, які є дискримінаційними щодо
білого населення. В ряді країн (Нігерії, Мавританії, Сенегалі, Демократичній Республіці Конго,
Екваторіальній Гвінеї) спостерігається відступ від демократичних досягнень у бік авторитаризму.
 В Африці збереглися 3 монархії. Вони є конституційними. Королівства Марокко та Есватіні –
дуалістичні монархії. В них монарх має свободу прийняття рішень, але в заданих Конституцією
рамках. Королівство Лесото є парламентською монархією. Там монарх не має влади. Законодавча
влада належить парламенту, виконавча – уряду. Монарх виконує лише представницьку та
церемоніальну роль.

Типи країн Африки за рівнем економічного розвитку:

Африканський регіон є одним з найменш розвинутих. Лише одна держава ПАР належить до
типу високорозвинутих країн. Господарство країни склалося під упливом колоніального минулого
та економічного порядку, запровадженого англійськими колонізаторами. ПАР є переселенською
країною, яка зберігає свою аграрно-сировинну спеціалізацію.

Усі інші держави Африканського континенту є країнами, що розвиваються. Середній рівень ВВП
у них на одну особу майже у 8 разів нижчий від середньосвітового показника. Значна соціально-
економічна відсталість країн зумовлена їх тривалою колоніальною залежністю. Внаслідок цього
господарство функціо нувало в інтересах країн-метрополій, що виявлялося у нещадній експлуатації
природних ресурсів, ігноруванні розвитку обробної промисловості, інфраструктури, соціальної
сфери. Це стримувало процес формування національних економік, зумовило їх залежність від
світового ринку та іноземного капіталу.

Найменш розвинуті країни займають 56,4 % площі Африки, в них проживає 52,6 % населення
регіону. Водночас ці країни виробляють 26 % ВВП Африки. 14 держав Африки відносять до групи
країн великого потенціалу. У більшості з них переважають первинний сектор економіки, а також
харчова та легка промисловість. В окремих країнах (Єгипет, Туніс, Марокко) значну частку ВВП
створює міжнародний туризм. Найвищі прибутки мають країни-дрібні острови (Сейшельські
Острови), які відомі своїм туристичним бізнесом, та нафтодобувні країни (Габон, Лівія, Алжир,
Нігерія).
___________________________________________________________________________==========
=================================================================---------------------------------
-----------------------------------------------------------------------------

• Африка складається з 59 держав і територій, з яких 53 є суверенними країнами, що

становлять членів ООН. Різноманітність регіону видна у розмірах держав: від великих, таких як
Алжир, Демократична Республіка Конго і Судан, до країн-карликів, таких як Сейшельські Острови
та Сан-Томе і Принсипі.

• Найбільш населені країни Африки - Нігерія та Ефіопія, з понад 100 мільйонами жителів у
кожній. Проте є й країни з невеликою кількістю населення, менше ніж 1 мільйон осіб, такі як
Джибуті, Екваторіальна Гвінея та Коморські Острови.
 • У минулому, лише Ефіопія та Ліберія були незалежними країнами, а решта територій була
під поділом європейських країн. Масова деколонізація почалася у 50-х роках ХХ століття,
починаючи з Північної Африки.

• Сьогодні лише кілька невеликих територій залишилися під контролем колишніх

колоніальних імперій.

• Геополітично, Африка поділена на 5 субрегіонів за геосхемою регіонів ООН: Північна,

Західна, Центральна, Східна та Південна Африка.

• Більшість країн Африки є республіками. Президентські республіки переважають, але є і

парламентські республіки. У деяких країнах спостерігається відступ від демократичних принципів у
бік авторитаризму.

• На Африканському континенті існують також монархії, проте вони в основному мають

представницьку та церемоніальну роль.

• Економічно, Африка залишається одним з найменш розвинених регіонів світу. Лише ПАР
належить до високорозвинених країн, в той час як інші є країнами, що розвиваються. Низький
рівень ВВП на душу населення пов'язаний з тривалою колоніальною залежністю та нерівномірним
розвитком.

• Таким чином, Африка - це континент з великою різноманітністю в культурі, політиці та

економіці, який продовжує виявляти свій потенціал і шукати шляхи до подальшого розвитку.