Білопільський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №5

Ім. А.С. Макаренка

Реферат
«Інтеграцій ні процеси в Африці. Рай они зброй них конфліктів та
проявів тероризму»

Підготувала: учениця 10 класу

Бокатова Аліна
Вчитель: Головач А.В
 I. Інтеграцій ні процеси
Інтеграційні процеси в Африці обумовлені залежним становищем материка в системі світового
господарства й низьким рівнем розвитку продуктивних сил. Найбільшим інтеграційним об’єднанням
є Африканський союз, створений у 2001 р. (змінив Союз африканських держав, що існував до того
часу) (мал. 1). До його складу входять усі країни материка.

Головними завданнями організації є прискорення економічної та політичної інтеграції країн і

створення єдиного уряду Африканського регіону (щось на зразок Ради ЄС). Тобто передбачається
інтеграція восьми регіональних економічних співтовариств, кожне з яких існує в межах окремого
регіонального договору: Союз арабського Магрибу, Загальний ринок Східної та Південної Африки,
Співтовариство держав Сахеля-Сахари, Східноафриканське товариство, Економічне співтовариство
держав Центральної Африки, Економічне співтовариство країн Західної Африки, Міжурядовий орган
із питань розвитку, Співтовариство розвитку Півдня Африки.

Африканський союз активно займається розв’язанням проблеми пандемії СНІДу, виступає

посередником під час вирішення військових конфліктів, які є звичайним явищем для регіону
(наприклад, у 2011 р. під час громадянської війни в Лівії), вирішує окремі державні урядові проблеми
країн (Мавританії у 2005 р., Малі у 2012 р.).

У додаткових джерелах знайдіть інформацію про реакцію Африканського союзу щодо заборони
президента США Д. Трампа на в'їзд громадян країн регіону до США. Обговоріть її на одному з уроків
географії. Африканський союз планує створення зони вільної торгівлі, єдиного африканського ринку,
Центрального африканського банку та введення у 2023 р. єдиної валюти. Щороку 25 травня на
континенті та в усьому світі відзначають День визволення Африки. Зробіть свій внесок у його
святкування у вашому навчальному закладі.

II. Рай они зброй них конфліктів та проявів тероризму

Соціально-економічна ситуація, що склалася в багатьох африканських країнах, поширення корупції,
нелегальна торгівля природними ресурсами та інші чинники призводять до виникнення районів
збройних конфліктів і проявів тероризму на материку.

Протягом останніх десятиліть збройні конфлікти й терористичні атаки відбувалися в багатьох країнах
Африки. В окремих із них воєнні дії, громадянські та партизанські війни тривають десятиліттями:
Судан, Сомалі, ДР Конго, Нігерія. Ведеться повномасштабна війна з радикальними ісламістами в
Нігерії, тривають воєнні сутички в Лівії, далеко за межами Африки відомі сомалійські пірати й
терористи, ісламські угруповання здійснюють терористичні акти на Синайському півострові Єгипту.
Південний Судан відокремився від Судану, але війна там не припинилася. У військових операціях
беруть участь навіть підлітки.

Африка перетворилася на головне джерело біженців світового масштабу. Основна їх частина прямує
до розвинених країн ЄС. Здобуття незалежності країнами Африки не покращило, а навпаки,
погіршило ситуацію у сфері безпеки. ООН здійснює миротворчі місії та операції, у тому числі й на
території африканських країн. Миротворчі сили ООН продовжують свою діяльність у ДРК, Судані,
Південному Судані, Малі, ЦАР.

Важким спадком епохи колоніалізму залишаються в Африці територіальні та міжетнічні конфлікти,

що виснажують і без того бідні бюджети країн. Характерною ознакою політико-географічного
положення Африканського регіону є наявні райони збройних конфліктів. За їх загальним числом
Африка опинилася на 1-му місці в світі. За останні півстоліття в регіоні сталося 186 державних
переворотів, 26 великомасштабних воєн й незліченна кількість різного роду конфліктів меншого
масштабу, а кількість загиблих перевищила 7 млн. Окрім того, Африка – це єдиний район світу, де
число конфліктів рік від року не лише не зменшується, а навіть зростає. За це Африку називають
«киплячим континентом». При цьому більшість конфліктів відбувається у бідних і найбідніших
країнах на тлі гострого дефіциту фінансових і матеріальних ресурсів, величезного зовнішнього боргу.
Там часто при владі перебувають представники однієї з місцевих народностей, яка має
привілейоване становище й дискримінує інші етнічні групи.

Прикладом країни з особливо затяжним конфліктом може слугувати Ангола, де збройна боротьба
Національного союзу за повну незалежність Анголи (УНІТА) з урядом почалася ще в 1966 р., а
закінчилася лише в 2002 р. У ході громадянської війни в Руанді, що спалахнула на міжетнічному
підґрунті, людські втрати перевищили 1 млн осіб, ще 2 млн стали біженцями. В результаті
громадянської війни зі складу Ефіопії у 1993 р. виокремилася Еритрея. Розпадом на дві країни
завершилася у 2011 р. тривала війна, що її вели урядові війська Судану з народами південної частини
країни, які виступають проти насильницької ісламізації. В останні роки відбулися політичні
перевороти в ряді арабських країн Північної Африки (Лівія, Єгипет). В Алжирі уряд веде збройну
боротьбу з Ісламським фронтом порятунку. Територія Західної Сахари окупована Марокко. Її
майбутнє підлягає врегулюванню згідно з відповідними рішеннями ООН.

До кінця ХХ ст. Африка була регіоном, вільним від тероризму. Все змінилося в 1998 р., коли зазнали
нападів посольства США у Кенії та Танзанії. Будівлі посольств було зруйновано, загинуло понад 200
людей, понад 4000 було поранено. При цьому жертвами терористів стало лише 12 американців. Нині
Африка стала ледь не головною ареною міжнародного тероризму, в основі якого лежать
здебільшого релігійні причини. В регіоні посилюються ісламський фундаменталізм та екстремізм. В
Африці діють десятки великих міжнародних терористичних організацій. Найбільшу небезпеку для
світу має дестабілізація в Нігерії, де виникла ісламська терористична організація «Боко Харам»
(«Західна освіта гріховна»), яка закликає до викорінення моделі світського розвитку країни та
проголошення ісламської держави. Ознакою діяльності організації стали скоординовані терори
стичні акти в країні та прикордонних районах з використанням терористів-смертників, жертвами яких
стають мирні люди різного віросповідання.

У Сомалі існує ісламська терористична організація «Аш-Шабаб» («Молодіжний рух моджахедів»),

мета якої – визволення країни від іноземних військ, створення ісламської держави та поширення
істинної віри в країні та поза її межами. Під контролем організації перебуває південна частина
Сомалі. Для боротьби з нею сусідня Кенія ввела свої війська в Сомалі. Відповіддю на це були
терористичні акти в столиці Кенії – Найробі та інших містах. Районом піратського тероризму є
територіальні води Сомалі. Ісламістське терористичне угруповання туарегів «Ансар ад-Дін» діє також
на території Малі, яка силоміць прагне примусити частину країни жити за законами шаріату.
Особливістю африканських терористичних організацій є їх висока мобільність. Кордони більшості
держав, особливо у Сахарі, терористи вільно долають. Через те в Африці нині важко провести межу
між міжнародним та місцевим тероризмом.
 Висновок
• Найбільше інтеграційне об'єднання Африканський союз включає всі країни материка. Його
головними завданнями є економічна та політична інтеграція країн, розв'язання проблеми
пандемії СНІДу, створення зони вільної торгівлі. Центрального африканського банку тощо.
• Різні соціально-економічні чинники сприяють виникненню районів збройних конфліктів та
проявів тероризму на материку.
 Найбільші та найтриваліші збройні конфлікти на материку відбуваються в Нігерії, ДРК, Сомалі,
Судані, Лівії, постійним явищем є терористичні акти в Єгипті та Південному Судані, що
спричиняє виникнення потоків біженців до багатих країн ЄС.
• ООН здійснює на території Африки миротворчі місії та операції.