Чи є у людства май бутнє?

Сьогодні ми є спостерігачами великого науково-технічного прогресу у світі.

Та чи означає це, що людство змогло так само високо розвинути свою
духовність? Ми часто чуємо такі фрази: “ми крокуємо в ногу з часом” чи “
майбутнє за нами”, проте коли науковці чи винахідники говорять це, вони
мають на увазі технічний розвиток і покращення життя людини за
допомогою нових технологій.

На мою думку, майбутнє людства полягає зовсім не у технічному розвитку

чи кількості електромобілів на дорогах. Наше майбутнє у гармонії з
навколишнім середовищем та духовності, адже жоден механізм не зможе
замінити чуйне людське серце чи піклуватися про ближнього, не зможе так
само відчувати красу природи або насолоджуватися мистецтвом.

Прикладом того, що може статися з нашим світом за відсутності духовності,

зобразив відомий американський письменник Рей Бредбері в оповіданні
“Усмішка”. Читаючи перші рядки твору відчуваєш жах. Адже планета
спотворена війною, а люди зранку займають чергу, щоб плюнути в картину
“Мона Ліза”. Лякає те, як легко влада вирішила віддати портрет місцевим
жителям на знищення. Головному героєві теж вдалося вирвати собі
шматочок. Символічно, що на клаптику полотна опинилася саме усмішка. Це
шматок вічної краси, котра століттями хвилювала людство. Тоді що нам
необхідно зробити, щоб врятувати красу світу від такої жорстокості та
бездуховності?

Я вважаю, що в образі красивої жінки письменник показав саму природу.

Саме її необхідно рятувати, як не дивно, від самих людей. Від тих, хто зараз
живе на Землі, залежить яким буде наше майбутнє і чи буде воно взагалі.
Якщо ми збагнемо вічні цінності й не допустимо екологічної катастрофи, то
Мона Ліза посміхнеться і наступним поколінням.

Отже, можна зробити висновок, що той хто не втратив якостей справжньої

людини та вміє цінувати прекрасне, зможе врятувати світ. Якщо в серці хоча
б однієї особи переможе добро, ми зможемо мати майбутнє.