Методи дослідження океанів

Глибоководні дослідження — це дослідження

фізичних, хімічних та біологічних умов на
морському дні
з науковими або комерційними цілями.
Глибоководні дослідження вважаються відносно
недавньою
діяльністю людини в порівнянні з іншими
напрямками геофізичних досліджень, оскільки
дослідження
морських глибин почалося лише в порівняно
останні роки. Глибини океану все ще
залишаються
значною мірою недослідженою частиною
планети і утворюють відносно невідкриту
територію.
Першим інструментом, який використовувався
для глибоководних досліджень, був
зондуючий тягар, який використовував
британський дослідник сер Джеймс Кларк Росс.
За допомогою цього інструмента він досяг
глибини 3 700 м у 1840 р.
У 20 столітті глибоководні дослідження значно
просунулися завдяки низці технологічних
винаходів, починаючи від
гідролокаційної системи, яка може виявляти
присутність об'єктів під водою за допомогою
звуку, до пілотованих
підводних апаратів для глибокого занурення.
Для наукових досліджень океану використовують
батискафи-невеликі підводні човни спеціальної
конструкції
для витримування великого тиску,які вміщують
усього кілька осіб.
В океанськіх глибинах було відкрито багато
дивовижних живих істот,
деякі з них живуть тaм,куди ніколи не потрапляє
сонячне світло.
Через значний тиск води підводні дослідження й
сьогодні вкрай небезпечні.
Океан приховує доволі багато таємниць.Існує
думка,що нині космос досліджений
набаго краще за океан.

Історія станції "Академік

Вернадський"

Антарктична станція «Академік Вернадський»

була відкрита в лютому 1996 року, коли
Англійське Антарктичне Товариство передало
Україні
станцію «Фарадей».
Наукова база на Аргентинських островах поблизу
Антарктичного півострова була заснована під час
Британської експедиції на Землю
Грейама в 1934-1937 роках.
З 1994 р. по лютий 1996 р. тривав процес
передачі станції Україні. Це був жест доброї волі
уряду Великої Британії.
6 лютого 1996 р. на станції було урочисто
спущено британський прапор та натомість
піднято Державний прапор України. Українську
станцію назвали
на честь видатного вченого, засновника вчення
про біосферу та ноосферу, першого президента
Академії наук України (1918 р.) Володимира
Вернадського.
Україна вивчає живу і неживу природу на
антарктичній станції з 1996 року. Основна
робота, яку українські вчені виконують на
антарктичної станції
"Академік Вернадський"- це метеорологічні
спостереження. Вони мають в тому числі
прикладне значення: щоденний прогноз погоди у
вашому місті
враховує дані з "Вернадського".