Help3 2017

Юрій Миколайович Лозовик
Любов Павлівна Гальперіна
ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА. ТРЕНІНГ

для студентів напряму підготовки 6.030503 -
Міжнародна економіка
Практикум
Київ-2013
Рецензенти
Ястремський О. І. - доктор економічних наук, професор, завідувач

кафедри менеджменту, т.в.о. ректора Приватного вищого навчального
закладу «Міжнародний християнський університет - Київ»
Тринька Л. Я. - кандидат економічних наук, доцент кафедри
інноваційної діяльності ННІ післядипломної освіти Національного
університету біоресурсів і природокористування України
Лозовик Ю. М., Гальперіна Л. П. Виробнича практика. Тренінг / Юрій

Миколайович Лозовик, Любов Павлівна Гальперіна. - К.: КНЕУ, 2013. - 202
с.
Практикум є комплексним методично-інформаційним забезпечення з

організації виробничої практики студентів напряму підготовки 6.030503 -
«Міжнародна економіка» з використанням оригінальної комп'ютерної бізнес-
симуляції. Він містить інформацію про порядок проведення тренінгу,
розрахунково-аналітичний комплекс бізнес-симуляції в дистанційному
режимі «Титани міжнародного бізнесу» та методичні рекомендації студентам
з розробки та ухвалення управлінських рішень.
Практикум рекомендовано для студентів вищих навчальних закладів
економічного профілю, викладачів, осіб, які здобувають другу вищу освіту,
економістів-практиків і всіх, кого цікавлять питання економічного
управління сучасним експортно-орієнтованим підприємством.
Розповсюджувати та тиражувати
без офіційного дозволу авторів заборонено
© Ю. М. Лозовик,
Л.П. Гальперіна 2013,доп.2014, 2015
ЗМІСТ
Вступ 5
1. Особливості організації виробничої практики студентів 9

напряму підготовки 6.030503 - Міжнародна економіка
2. Завдання студентів у ігровому комплексі «Титани 22

міжнародного бізнесу»
3. Порядок проведення ділової гри «Титани міжнародного 24

бізнесу» у дистанційному режимі
4. Розробка управлінських рішень у діловій грі «Титани 36

4.1. Зміст ділової гри «Титани міжнародного бізнесу» 36

та основні її положення
4.2. Імітаційна модель господарських процесів на підприємстві 40
4.3. Інвестування та розвиток підприємства 41

4.3.1. Придбання та/або продаж виробничого обладнання 41
вітчизняного та закордонного виробництва
4.3.2. Ремонт виробничого обладнання 45
4.3.3. Технологічні схеми виробництва продукції 46
4.3.4. Підвищення рівня якості (зберігання) продукції 49
4.3.5. Найм та/або звільнення персоналу (бригад) 50
4.3.6. Навчання персоналу за кордоном 51
4.3.7. Розвиток дилерської мережі за кордоном 51
4.4. Постачання сировини, матеріалів та енергетичних ресурсів на 52

підприємство
4.4.1. Системи управління запасами на підприємстві 52
4.4.2. Особливості постачання природного газу на підприємство 52
4.4.3. Постачання мішків різного типу 53
4.4.4. Особливості постачання електроенергії та оплати за її 54
споживання
4.5. Виробництво продукції 54

4.5.1. Організаційно-технологічні особливості підприємств- 54
виробників азотних добрив
4.5.2. Складання та взаємоузгодження виробничої програми між 55
основними цехами
4.5.3. Оцінка потреби в купованій сировині, матеріалах та 59
енергетичних ресурсах
4.5.4. Амортизаційна політика підприємства 59
4.6. Збут продукції на внутрішньому та зовнішніх міжнародних 60

ринках
4.6.1. Особливості збутової програми підприємства 60
4.6.2. Міжнародні умови торгівлі 61
4.6.3. Збут продукції на внутрішньому та зовнішніх 62
міжнародних ринках
4.6.4. Український ринок азотних добрив 63
4.6.5. Ситуація на світовому ринку мінеральних добрив 80
4.6.5.1. Світовий ринок аміачної селітри 81
4.6.5.2. Світовий ринок карбаміду 85
4.6.6. Місткість ринків продукції 89
4.6.7. Основні напрями збутової політики підприємства 90
4.6.8. Цінова політика підприємства 91
4.6.9. Рекламна кампанія 92
4.6.10. Особливості транспортування продукції на внутрішній і 92
міжнародні регіональні ринки продукції
4.7. Фінансові операції підприємства 93

4.7.1. Кредитні операції 94
4.7.2. Депозитні операції 95
4.7.3. Екстрені кредити (овердрафт) і банкрутство 96
4.7.4. Операції з продажу іноземної валюти 97
4.8. Звітність та аналіз господарської діяльності підприємства 100

4.8.1. Управлінська звітність 100
4.8.2. Форми фінансової звітності 100
4.8.2.1. Звіт про фінансові результати 101
4.8.2.2. Звіт про рух грошових коштів 104
4.8.3. Фінансові показники 109
4.8.4. Податки та збори 110
4.8.5. Перспективна діагностика виробничо-господарської 111
діяльності підприємства
5. Поточний і підсумковий контроль виконання завдань з 123

виробничої практики
6. Додатки 140
7. Питання, які найчастіше задають гравці 181

8. Відомості про авторів 200
9. Література 202
ВСТУП
Нині більшість молодих фахівців не має достатнього практичного

досвіду роботи, а чимало роботодавців, в свою чергу, скаржиться на
недостатні аналітичні здібності молодих спеціалістів і, як наслідок, невміння
ефективно та своєчасно вирішувати проблемні ситуації, що виникають на
підприємстві. Отримання необхідних практичних навичок роботи з
інформацією можливе лише за умови, якщо студент активно залучається до
різноманітних навчальних тренінгів і турнірів, які максимально наближені до
реалій діяльності сучасного підприємства. Організовуючи виробничу
практику на базі он-лайн платформ з використанням комп'ютерних ділових
ігор, викладачі університету поставили собі за мету запропонувати студентам
унікальний набір професійних компетенцій, що має компенсувати нестачу
практичних професійних навичок і навчити їх ефективно використовувати
здобуті в навчальних аудиторіях знання в реальному професійному
середовищі. Викладачі виступають у ролі організаторів начального
міждисциплінарного тренінгу, який спрямований на активне залучення
студентів до навчання. Проведення виробничої практики у вигляді тренінгу
спрямоване на розвиток у студентів, що виступають у ролі учасників
тренінгу, комунікаційних навичок, розуміння бізнес-процесів, формування
лідерських якостей, розвиток умінь управління проектами й роботи в
команді.
Головним завданням проходження виробничої практики є перевірка та
закріплення теоретичних знань, здобутих під час вивчення спеціальних
дисциплін; набуття практичних навиків і досвіду роботи зі спеціальності;
перевірка рівня професійної підготовки майбутнього спеціаліста для
подальшої самостійної професійної діяльності. Результатом проходження
виробничої практики є вирішення індивідуальних завдань, які
оформлюються у вигляді звіту.
Виробнича практика студентів факультету міжнародної економіки і
менеджменту здійснюється без відриву від навчання з використанням
комп'ютерної ділової гри «Титани міжнародного бізнесу». Сценарієм ділової
гри передбачено управління бізнес-процесами на підприємствах, що
здійснюють збутову діяльність на міжнародних ринках.
Метод комп'ютерних ділових ігор значно поширений як у
вітчизняній, так і в закордонній практиці навчання. Він є невід'ємним
елементом навчальних програм вищих навчальних закладів, в тому числі і
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима
Гетьмана». Зокрема, на кафедрі стратегії підприємств тривалий час успішно
використовуються бізнес-симуляції - «Sigam-Market», «Битва Титанів»,
«Дельта» та інші.
Комп'ютерна ділова гра - це один з найбільш ефективних методів
активного навчання, що ґрунтується на математичній моделі, яка дає змогу
імітувати діяльність окремого суб'єкта господарювання в глобальному
ринковому середовищі. Роль керівника суб'єкта господарювання відіграє
студент, який є користувачем програми. Він учиться опрацьовувати
інформаційні матеріали віртуального підприємства, приймати управлінські
рішення, аналізувати їх, закріплює та здобуває нові практичні навики та
вміння вирішення практичних завдань і ситуацій.
На відміну від традиційного проходження виробничої практики,
використання комп'ютерної ділової гри суттєво скорочує час на накопичення
професійного досвіду й надає реальну можливість аналізу впливу прийнятих
управлінських рішень на загальний результат діяльності підприємства.
Ділова гра дає учасникам можливість експериментувати в різних ситуаціях,
розробляти альтернативні стратегії для вирішення складних виробничо-
господарських проблем з використанням методів як науково-обґрунтованих,
так і інтуїтивних, зокрема, методу «спроб і помилок», здійснювати на їх
основі перевірку попередньо поставлених цілей і гіпотез. У разі проходження
виробничої практики на діючому підприємстві це практично неможливо
здійснити молодому спеціалісту (студенту) у терміни, визначені навчальним
планом. Ділова гра формує в майбутніх спеціалістів цілісне розуміння
діяльності підприємства в динамічному аспекті, оскільки рішення
приймаються поетапно, а також дає змогу за результатами гри аналізувати
економічний ефект від прийнятих управлінських рішень. Це, в свою чергу,
дає можливість учаснику віртуальної виробничої практики зрозуміти всю
складність економічної системи та отримати навики майбутніх дій в
реальних умовах господарювання.
Перевагами віртуальної виробничої практики, що здійснюється у формі
тренінгу з використанням комп'ютерної ділової гри, є:
S можливість швидкого залучення всіх учасників у процес навчання та
вирішення основних практичних завдань, попередньо сформованих
бізнес-тренером;
S формування навичок правильного визначення як стратегічних, так і
тактичних цілей підприємства, необхідних ресурсів і формування
планових рішень на наступні періоди;
S можливість розгляду та оцінки загальної ситуації на ринку й отримання
досвіду прийняття рішень за різних ситуацій (лідера чи аутсайдера);
S системний аналіз ситуації, розвиток уміння визначати не лише один
причинно-наслідковий зв'язок, а систему взаємопов'язаних факторів,
що впливають на загальний результат;
S постійний моніторинг діяльності за схемою «управлінське рішення -
результат - аналіз - нове рішення», що дає змогу демонструвати ефект
і результат від прийнятих рішень у короткостроковому періоді;
S командна робота й висока віддача кожного учасника гри, що сприяє
формуванню загальнокомандного духу та роботі на результат.
Комп'ютерна ділова гра «Титани міжнародного бізнесу» розроблена
доцентом кафедри стратегії підприємств ДВНЗ «Київський національний
економічний університет імені Вадима Гетьмана» кандидатком економічних
наук Лозовиком Юрієм Миколайовичем, який є автором більше 20
різноманітних комп'ютерних економічних програм, зокрема: бізнес-
симуляцій «Битва Титанів», «Битва Олімпійців», «Битва Титанів з
Олімпійцями», «Fuzzy-інвест», «Інвестпроект», «Фіндіагностика» та ін. На
основі використання зазначених бізнес-симуляцій у період 2011-2012 рр.
було успішно проведено декілька бізнес-турнірів: «Золотий актив України»
(осінній сезон 2011 р.), «Золотий актив КНЕУ» (весняний сезон 2012 р.),
«Золотий актив України» (осінній сезон 2012 р.), учасники яких
представляли вищі навчальні заклади, промислові, торговельні підприємства
та підприємства сфери послуг.
Автори практикуму: Ю. М. Лозовик - вступ, розділи 1-4; Л. П.
Гальперіна - розділ 5, п. 4.6.4, 6-9 (підготовлено спільно з Ю. М. Лозовиком).
Робота над розробкою комп'ютерних ділових ігор - це постійний
динамічний процес, який залежатиме від потреб ринку освіти. Для кожного із
розробників комп'ютерних ділових ігор результат їхньої роботи - це лише
окремий етап у їх професійному зростанні, тому зауваження, побажання та
пропозиції щодо поліпшення структури практикуму та програмного
продукту можна надсилати за адресою: Україна, 03680, м. Київ, пр.
Перемоги 54/1, ДВНЗ «Київський національний економічний університет
імені Вадима Гетьмана», кафедра стратегії підприємств, e-mail:
strategy@kneu. kiev. ua
1. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ І
МЕНЕДЖМЕНТУ
Без власної стратегії

потрапиш під вплив чужої тактики
Виробнича практика є важливою стадією процесу підготовки

бакалаврів денної форми навчання за спеціальністю 06.050305 «Міжнародна
економіка», під час якої перевіряються здобуті теоретичні знання й
відпрацьовуються професійні навички та вміння. Виробнича практика
відіграє ключову роль у формуванні майбутніх професіоналів. Вона включає
ділові зустрічі, виробничі ситуації, тренінги, ділові ігри, практичні завдання
та ситуації з окремих дисциплін на базі реальних і віртуальних підприємств,
організацій і установ; передбачає підготовку звіту з проходження виробничої
практики. По завершенню виробничої практики студенти здають
диференційований залік у формі захисту попередньо підготовленого
письмового звіту про практику.
Поглибленому вивченню основних форм міжнародної діяльності
підприємств сприяє комплексний характер виробничої практики, що
передбачає ознайомлення студента з організацією роботи міжнародної
компанії, принципами обґрунтування та ухвалення управлінських рішень.
Основною метою виробничої практики є практичне застосування
студентами здобутих знань і набутих у процесі навчання вмінь здійснення
міжнародної діяльності, розвиток навичок науково-дослідної роботи та
вирішення практичних завдань.
За результатами проходження виробничої практики студенти повинні
вміти:
• аналізувати економічну ситуацію, що склалася на підприємстві;
• розраховувати основні показники діяльності підприємства, аналізувати
динаміку цін, зміну обсягів продажу на міжнародних ринках;
• здійснювати прогнозні та планові розрахунки;
• аналізувати управлінську та фінансову звітність підприємства;
• складати перспективні операційні фінансові та нефінансові бюджети;
набути навиків:
• проведення ділових переговорів;
• вирішення реальних управлінських проблем на підприємстві в умовах
швидких змін на міжнародних ринках.
Виробнича практика складається з двох частин.
Перша частина проходження виробничої практики передбачає
комплексне та системне вивчення діяльності функціонуючого підприємства,
здійснення діагностики та визначення перспектив його розвитку. Вона
реалізується шляхом організації екскурсій, ділових зустрічей, майстер-класів,
"круглих столів" з представниками українських підприємств та організацій,
що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, філій і представництв
зарубіжних компаній в Україні; консалтингових груп; інвестиційних
компаній; міжнародних аудиторських компаній; комерційних банків в
Україні; представництв зарубіжних банків і фінансових установ. Програмою
практики також передбачені зустрічі з представниками органів державного
регулювання з метою кращого розуміння студентами прямих і непрямих
методів державного регулювання міжнародної діяльності. Такий підхід до
організації виробничої практики дає змогу студентам краще зрозуміти
проблематику й можливості вирішення стратегічних, тактичних та
операційних завдань економічного управління підприємством. Але оцінити
загальний економічний ефект від реалізації розроблених рішень ще на етапі
їх впровадження за той час, що відведено на виробничу практику, коли
рішення можуть потребувати тривалішого часу на їх реалізацію, практично
неможливо або дуже складно. Саме тому, більшість з поставлених
студентами гіпотез не вдається спростувати чи підтвердити.
Другою, і основною, частиною виробничої практики для студентів
напряму підготовки 6.030503 - «Міжнародна економіка» є організація та
проведення тренінгу, що дає змогу моделювати бізнес-середовище для
розробки управлінських рішень.
Головною метою тренінгу є отримання практичних навиків
управління підприємством в умовах нестабільного ринкового середовища та
аналізу факторів, що впливають на виробничо-господарську діяльність
підприємства.
Тренінг, як складова виробничої практики, розроблений відповідно до
цілей і завдань навчання студентів напряму підготовки 06.030505 -
«Міжнародна економіка», оскільки дає змогу у процесі проходження
віртуальної виробничої практики отримати навики роботи з:
• формування та реалізації стратегії конкурентної поведінки
підприємства на міжнародних та регіональних ринках;
• обґрунтування величини та структури капіталу підприємства;
• здійснення експортних операцій; організації транспортування продукції
за кордон з урахуванням офіційних правил Міжнародної торгової
палати для тлумачення торговельних термінів (на умовах СШ і FOB -
«Інкотермс-2000», «Інкотермс-2010») з урахування антидемпінгового
законодавства, транспортного мита, податків (у тому числі ПДВ) і
зборів;
• створення представництв за кордоном та організації роботи з дилерами
та дистриб'юторами;
• навчання персоналу за кордоном;
• придбання нового більш сучасного енергозберігаючого обладнання
порівняно з вітчизняними аналогами;
• страхування ризиків, пов'язаних з наслідками неефективного
транспортування (втрати), псування (злежування продукції) і продажем
продукції за кордоном.
Крім того, під час тренінгу студенти отримують навички та вміння:
• планування та аналізу операційних і фінансових бюджетів
підприємства;
• проведення перспективної фінансової діагностики підприємства та
обґрунтування управлінських рішень щодо поліпшення прибутковості
підприємства, ліквідності, фінансової стійкості, оперативних і
стратегічних заходів щодо фінансування діяльності підприємства.
Тренінг спрямований на набуття студентами вмінь і навичок
практичного застосування знань, що отримані під час вивчення нормативних
дисциплін на бакалаврському рівні підготовки, тому його основне завдання
полягає у формуванні інформаційного масиву, необхідного для виконання
індивідуальних завдань, розробці пропозицій щодо поліпшення діяльності
віртуальних підприємств та перевірки дієвості запропонованих рекомендацій.
В основу проходження студентами тренінгу, як складової виробничої
практики, покладено ділову гру «Титани міжнародного бізнесу».
Комп'ютерна ділова гра «Титани міжнародного бізнесу» - це
унікальний програмний продукт для розвитку навичок управління бізнес-
процесами підприємства, що функціонує в умовах ринкової економіки. Під
час проведення ділової гри учасники вивчають управлінську та фінансову
звітність, аналізують різноманітні показники за основними бізнес-процесами
й на основі цього приймають управлінські рішення. Учасники тренінгу
отримають навики стратегічного планування, оперативного планування й
контролю, управлінського обліку, фінансового управління, міжнародного
менеджменту. У процесі проведення ділової гри моделюються складні
комплексні процеси та ситуації й аналізуються різноманітні варіанти
вирішення непростих проблем.
Процес організації та проведення тренінгу з використанням
комп'ютерної ділової гри «Титани міжнародного бізнесу» відбувається в
дистанційному режимі через сайт тренінгового центру факультету, на якому
розміщені інформація про тренінгові технології, наукові статті, правила
ділової гри, розрахунково-аналітичний комплекс бізнес-симуляції «Титани
міжнародного бізнесу», бізнес-форум, де учасники можуть обмінятися
думками з гравцями інших команд, розмістити свої побажання та пропозиції.
За допомогою цього web-ресурсу забезпечується відправка та
збереження інформації.
Отже, завдяки реалізації виробничої практики у формі тренінгу з
використанням комп'ютерної ділової гри «Титани міжнародного бізнесу» та
інформаційної он-лайн платформи забезпечується:
- проведення ділової гри (бізнес-турніру);
- зворотній зв'язок між викладачем і студентом;
- постійний зв'язок зі студентською аудиторією.
У програмі «Титани міжнародного бізнесу» дотримано принцип
оптимальної (збалансованої) кількості економічних параметрів керування для
умов навчального процесу, які якісно збалансовані та дають змогу
розробляти основні операційні й фінансові бюджети підприємства. Програма
не переобтяжена розрахунком великої кількості показників. Усі показники
розраховуються без особливих труднощів і можуть бути з легкістю сприйняті
студентами.
Порівняно з існуючими нині програмами-аналогами, версія «Титани
міжнародного бізнесу» має оригінальний, авторський алгоритм розподілу
обсягів продажу продукції. Цей алгоритм якісно відрізняється від описаних у
мікроекономіці традиційних моделей олігополії. Побудований алгоритм дає
змогу вирішити наукову проблему перерозподілу обсягів продажу продукції
за умов включення до моделі одночасно як цінових і нецінових параметрів,
так і обсягів пропозиції продукції. Таким чином, ґрунтуючись на поглядах
мікроекономічної школи, у програмі було вирішено наукову проблему
розподілу обсягів продажу продукції на основі великої кількості показників
(ціна, обсяг пропозиції, реклама, сервіс). У традиційних кількісних
мікроекономічних моделях розподіл обсягів продажу продукції здійснюється
тільки на основі ціни або обсягу пропозиції.
Основні етапи проведення тренінгу, як головної складової
виробничої практики, з використанням комп'ютерної ділової гри.
1. Організаційний етап - знайомство студентів зі структурою,
завданнями та методами виробничої практики; формування міні-команд.
2. Підготовчий етап (проведення міні-лекції; ознайомлення з
правилами ділової гри).
3. Основний етап (проведення бізнес-гри, розгляд і виконання
індивідуальних завдань, які виконуються на матеріалах віртуальних
підприємств).
4. Заключний етап (презентація результатів гри й захист звіту з
виробничої практики).
Головним організаційним документом на основному етапі
проходження виробничої практики є календарний графік ухвалення
управлінських рішень, у якому наведено орієнтовний перелік робіт,
попередньо визначений керівниками практики, обов'язковий для виконання
на базі створених підприємств, що працюють у віртуальних галузях і
конкурують на міжнародних ринках.
Студент-практикант зобов''язаний:
S якісно та у відповідні терміни виконати всі види робіт, передбачені
програмою виробничої практики відповідно до оперативно-
календарного плану-графіку;
S по завершенню проходження практики написати, оформити та
захистити звіт з виробничої практики, який обов'язково має бути
попередньо рецензований керівником від кафедри.
Студент має право:
• до початку практики отримати консультацію від керівника практики
про перелік робіт і календарний графік їх виконання;
• отримати необхідну інформацію та консультацію щодо виконання
індивідуальних завдань, проходження ділової гри, написання звіту;
• вимагати об'єктивної оцінки результатів практики.
Контроль за виконанням студентами вимог щодо проходження
практики здійснюється в двох формах:
• поточний;
• підсумковий.
Поточний контроль здійснює керівник практики від університету. Під
час проведення практичних занять передбачена атестація студентів.
Студенти повинні систематично та своєчасно звітувати керівникам практики
від університету про результати виконання індивідуальних завдань і
ситуацій, що виконуються відповідно до встановленого графіку за
матеріалами реальних і віртуальних підприємств.
Підсумковий контроль здійснюється під час захисту звіту з
виробничої практики.
Особливості організації комп 'ютерної ділової гри .
1. На початку гри учасникам повідомляються правила та
календар ігор.
2. Формуються ігрові команди в складі від 1 до 4 осіб. У процесі
проведення ділової гри не може бути змінений склад ігрової команди.
3. Учасники команди визначають координатора (капітана), на якого
покладають організаційні функції контролю за графіком проведення
ділової гри та взаємоузгодження роботи учасників команди. На
початку гри капітан має заповнити реєстраційну форму та надіслати її
за вказаною адресою на сайті. У реєстраційній формі передбачено
заповнення обов'язкових реквізитів: інформація про учасників, місця
їхньої роботи, електронні адреси. Гравці обов'язково мають прийняти
рішення щодо назви команди. Наприклад: «Торнадо», «Шторм»,
«Убойная сила», «Блискавка», «Черепаха» тощо. У разі ненадання такої
інформації учасниками ідентифікація ігрової команди програмою буде
здійснюватись через назву «Команда» з певним цифровим індексом,
наприклад, «Команда 1», «Команда 2».
4. У складі кожної академічної групи (ігрової галузі) може бути від 2 до
10 команд. Комп'ютерною програмою передбачено коригування умов
відповідно до кількості ігрових команд.
5. Капітан розподіляє функції управління основними господарськими
процесами між учасниками команди. На капітана покладені функції
організатора, координатора, стратега, а також публічного представника
команди.
6. Для участі в змаганні ігрові команди отримують «Ім'я користувача»
(відповідатиме назві команди) і «Пароль» для доступу до меню
користувача.
7. Окрім «Імені» та «Паролю» команди отримують вихідну
документацію про роботу віртуального підприємства за попередні
періоди (кожен ігровий період - місяць роботи підприємства),
інструкцію користувача та календар ігор.
8. Якщо команда-переможець у відбірному турі чи напівфіналі
відмовляється від участі у фіналі бізнес-турніру, то право участі у
фіналі автоматично переходить до команди, яка посіла друге місце у
даній групі (ігровій галузі). Перші (відбірні) тури проводяться в
дистанційному режимі, а завершальний (фінальний) тур - у
комп'ютерних класах університету.
9. Змагання відбувається у кілька ігрових періодів. Кількість таких
періодів визначається організаторами ділової гри. Одиницею виміру
часового періоду в бізнес-симуляції є місяць.
У разі виникнення непередбачених ситуацій (несвоєчасного вводу
інформації) команда не дискваліфікується й замість неї «нульові» рішення
приймає комп'ютер.
Послідовність прийняття рішень в ігровому комплексі
«Титани міжнародного бізнесу»
Логіко-структурну схему прийняття рішень у бізнес-симуляції «Титани
міжнародного бізнесу» подано на рисунку 1.1.
Проведення першого ігрового періоду в

автоматичному режимі
Перший період
гри (t=0)
Ознайомлення ігрових команд з результатами
першого ігрового періоду
Прийняття рішень на наступний ігровий період

(заповнення «Бланку прийняття рішень»)
1
Алгоритм розподілу обсягів
Ні
Період гри
(t>1)
Формування операційних і фінансових звітів
підприємств (ф1, ф2, ф3 згідно з П(С)БО)
Ознайомлення ігрових команд з досягнутими

результатами діяльності підприємства
і
Підведення підсумків гри за зіграний період
І
Ні Гру завершено?
Так
Підведення підсумків гри
Рис. 1.1. Послідовність прийняття рішень ігровими командами під

час проведення тренінгу з використанням бізнес-симуляції «Титани
Слід зазначити, що цей алгоритм є універсальним і тому з успіхом

застосовується у інших бізнес-симуляціях, наприклад: «Битва Титанів», GMS
та Sigam. На початку гри команди знаходяться у рівних умовах і мають
однакові показники фінансово-господарської діяльності. Командам
необхідно проаналізувати показники початкового (першого) періоду,
визначитись зі стратегією та тактикою на наступні періоди й сформулювати
власні завдання, завчасно передбачивши різноманітні наслідки від реалізації
власної поведінки на різних ринках (обладнання, матеріалів, інформації,
продукції та ін.). У процесі гри гравці набувають необхідних навиків
командної роботи, вчаться знаходити спільну мову, тому що кожний етап гри
вимагає високого загальнокомандного духу та злагодженості в діях. Успіх
значною мірою залежатиме, як від зусиль, які прикладає кожен гравець до
його досягнення, так і від гри команди загалом. Отже, для одержання
перемоги достатньо важливим є бажання учасників виграти та їхній
емоційний настрій, але ще більш важливим є ланцюжок прийняття
послідових та ефективних рішень, відмінних від дій конкурентів.
У загальному вигляді процес прийняття рішень у програмі «Титани
міжнародного бізнесу» відбувається за такою схемою: «управлінські рішення
^ алгоритм розподілу обсягів продажу продукції ^ виведення результатів
розрахунку».
На початку гри необхідно:
• по-перше, проаналізувати вихідну інформацію про діяльність
підприємства (дані операційних і фінансових бюджетів підприємства
за попередній період);
• по-друге, здійснити перспективну діагностику діяльності
підприємства з урахуванням змін у внутрішньому та ринковому
середовищі;
• по-третє, заповнити управлінські форми та підтвердити прийняті
управлінські рішення.
Прийняті рішення гравці вносять у «Форму прийняття рішень», яка є
основою клієнтського модулю (меню учасника на web-сайті). Після цього
дані в автоматичному режимі із заповнених форм переносяться в
адміністративний блок, де відбувається розрахунок усіх необхідних
показників і здійснюється візуалізація результатів гри.
За результатами проведених розрахунків команди отримують
деталізовані операційні бюджети (продажу, виробництва, виробничих
запасів, прямих витрат на матеріали, прямих витрат на оплату праці,
загальновиробничих витрат, адміністративних витрат, витрат на збут та ін.) і
фінансові бюджети, які формуються у вигляді звіту про фінансові результати,
звіту про рух грошових коштів (управлінська форма) та балансу
підприємства. Фінансова звітність у програмі представлена відповідно до
вимог діючих в Україні П(С)БО.
Далі алгоритм прийняття рішень повторюється.
Структуру вхідної та вихідної документації наведено в таблиці 1.1
Таблиця 1.1
Структура управлінських рішень (Блок №1)
Таблиця 1.2. Планові рішення щодо придбання і/або продажу агрегатів на підприємстві
Таблиця 1.3. План проведення ремонтних робіт на підприємстві
Таблиця 1.4. Найм і/або звільнення персоналу
Таблиця 1.5. Винагорода дилерів (комісійні)
Таблиця 1.6. Запланові обсяги виробництва продукції на підприємстві
Таблиця 1.7. Рішення щодо якості продукції
Таблиця 1.8. Планові рішення щодо пакування продукції на підприємстві
Таблиця 1.9. Планові рішення щодо цін та обсягів перевезення карбаміду на регіональні
ринки світу
Таблиця 1.10. Планові рішення щодо цін та обсягів перевезення аміачної селітри на
регіональні ринки світу
Таблиця 1.11. Планові рішення щодо цін та обсягів перевезення карбамідо-аміачної суміші
на регіональні ринки світу
Таблиця 1.12. Планові рішення щодо цін і обсягів перевезення товарного аміаку
Таблиця 1.13. Фрахтування суден
Таблиця 1.14. Витрати на проведення рекламних заходів підприємства
Таблиця 1.15. Кредити
Таблиця 1.16. Розміщення коштів на депозитному рахунку
Таблиця 1.17. Витрати на придбання аналітичної інформації
Комп'ютерна програма формує вихідну документацію за такими

господарськими процесами. постачання, виробництво, збут і фінанси.
Таблиця 1.2
Структура вихідної документації ігрової команди
Блок № 2. ПОСТАЧАННЯ
Таблиця 2.1. Облік надходження та використання матеріалів на підприємстві
Таблиця 2.2. Графік погашення зобов'язань перед постачальниками за мішки
Таблиця 2.3. Графік здійснення авансових платежів за природний газ
Таблиця 2.4. Рух виробничих основних засобів на підприємстві
Блок № 3. ВИРОБНИЦТВО
Таблиця 3.1. Обсяги виробництва продукції підприємства
Таблиця 3.2. Пакування продукції на підприємстві
Таблиця 3.3. Виробнича собівартість продукції підприємства
Таблиця 3.4. Рівень використання виробничих потужностей підприємства
Таблиця 3.4. Кількість бригад
Блок № 4. ЗБУТ
Таблиця 4.1. Облік руху аміачної селітри на підприємстві
Таблиця 4.2. Облік руху карбаміду на підприємстві
Таблиця 4.3. Облік руху карбамідо-аміачної суміші на підприємстві
Таблиця 4.5. Обсяги пропозиції карбаміду підприємства на регіональних ринках світу
Таблиця 4.6. Обсяги пропозиції аміачної селітри підприємства на регіональних ринках
світу
Таблиця 4.7. Обсяги пропозиції карбамідо-аміачної суміші підприємства на регіональних
ринках світу
Таблиця 4.8. Обсяги продажу карбаміду підприємства на регіональних ринках світу
Таблиця 4.9. Обсяги продажу аміачної селітри підприємства на регіональних ринках світу
Таблиця 4.10. Обсяги продажу карбамідо-аміачної суміші підприємства на регіональних
Таблиця 4.11. Залишки нереалізованого карбаміду підприємства на регіональних ринках
світу
Таблиця 4.12. Залишки нереалізованої аміачної селітри підприємства на регіональних
Таблиця 4.13. Залишки нереалізованої карбамідо-аміачної суміші підприємства на
регіональних ринках
Таблиця 4.14. Витрати на транспортування карбаміду на регіональні ринки світу
Таблиця 4.15. Витрати на транспортування аміачної селітри на регіональні ринки світу
Таблиця 4.16. Витрати на транспортування карбамідо-аміачної суміші на регіональні
Таблиця 4.17. Виручка від реалізації карбаміду на регіональних ринках (за курсом НБУ)
Таблиця 4.18. Виручка від реалізації аміачної селітри на регіональних ринках (за курсом
НБУ)
Таблиця 4.19. Виручка від реалізації карбамідо-аміачної суміші на регіональних ринках
(за курсом НБУ)
Блок № 5. ФІНАНСИ
Таблиця 5.1. Баланс підприємства
Таблиця 5.2. Звіт про фінансові результати підприємства
Таблиця 5.3. Звіт про рух грошових коштів підприємства
Таблиця 5.4. Адміністративні витрати
Таблиця 5.4. Продаж валюти
Блок №6. АНАЛІТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ
Таблиця 6.1. Дані про обсяги виробництва карбаміду (КА), аміачної селітри (АС),
карбамідо-аміачної суміші (КАС), аміаку (NH3) конкурентів
Таблиця 6.2. Дані про пакування КА конкурентами
Таблиця 6.3. Дані про пакування АС конкурентами
Таблиця 6.4. Дані про пакування КАС конкурентами
Таблиця 6.5. Динаміка цін на КА
Таблиця 6.6. Динаміка цін на АС
Таблиця 6.7. Динаміка цін на КАС
Таблиця 6.8. Динаміка цін на аміак(КНз)
Таблиця 6.9. Сезонні індекси зміни ринкового попиту на КА
Таблиця 6.10. Сезонні індекси зміни ринкового попиту на АС
Таблиця 6.11. Сезонні індекси зміни ринкового попиту на КАС
Таблиця 6.12. Сезонні індекси зміни ринкового попиту на аміак
Таблиця 6.13. Обсяги продажу підприємств на ринках КА
Таблиця 6.14. Обсяги продажу підприємств на ринках АС
Таблиця 6.15. Обсяги продажу підприємств на ринках КАС
Таблиця 6.16. Обсяги продажу підприємств на ринках аміаку
Таблиця 6.17. Дані про залишки нереалізованого КА
Таблиця 6.18. Дані про залишки нереалізованої АС
Таблиця 6.19. Дані про залишки нереалізованої КАС
Таблиця 6.20. Дані про залишки нереалізованого аміаку
Таблиця 6.21. Пряма реклама конкурентів
Таблиця 6.22. Непряма реклама (корпоративна)
Таблиця 6.23. Динаміка цін на природний газ
Таблиця 6.24. Динаміка цін на електричну енергію
Таблиця 6.25. Динаміка цін на мішки типу "Біг-бег"
Таблиця 6.26. Прогноз курсу валют
Таблиця 6.27. Динаміка курсу акцій підприємств на фондовій біржі
Таблиця 6.28. Динаміка показників інфляції
Таблиця 6.29. Фінансова звітність підприємств-конкурентів
2. Завдання гравців у ігровому комплексі «Титани міжнародного
бізнесу» (хімічна промисловість)
У комп'ютерній діловій грі «Титани міжнародного бізнесу» (хімічна

промисловість) гравці виступають у ролі керівників акціонерних товариств
публічного типу (ПАТ). Головним завданням ігрових команд є ефективне
управління підприємством в умовах конкуренції на ринках продукції,
напівфабрикатів, сировини, обладнання.
Упродовж ігрових періодів гравці приймають управлінські рішення за
такими напрямами діяльності підприємства:
• придбання і/або продаж обладнання;
• проведення ремонтних робіт обладнання;
• придбання сировини;
• виробництво продукції;
• пакування готової продукції (управління диверсифікацією
продукції);
• перевезення та продаж готової продукції на вітчизняному та
міжнародних ринках;
• продаж напівфабрикатів;
• проведення рекламних заходів;
• отримання та погашення кредитів;
• відкриття та закриття депозитних рахунків;
• виплата дивідендів;
• придбання аналітичної інформації.
У розширеній версії передбачаються нові можливості щодо:
• випуску і викупу власних акцій (проект);
• придбання і/або продаж акцій інших підприємств (проект);
• придбання обладнання за лізинговою схемою (проект).
Прийняття управлінських рішень розпочинається після попереднього
вивчення гравцями історії підприємства за чотири попередні періоди (місяці),
які були здійснені комп'ютером без участі гравців.
Таким чином, на початку гри підприємство має сформований статутний
капітал у вигляді основних засобів, нематеріальних активів і грошових
коштів, внесених засновниками.
Починаючи з п'ятого періоду, завдання гравців полягають у
формуванні виробничих потужностей та здійсненні виробництва продукції,
що мають забезпечити належний рівень прибутковості підприємства. Далі
виникатимуть нові завдання, пов'язані з розвитком підприємства,
утриманням або розширенням його ринкових позицій і закріпленням
фінансового становища підприємства.
Таблиця 2.1
Завдання ігрових^ команд
Номер Ігровий Ухвалення Характеристика Завдання ігрових
ігрового період рішень інформації команд
періоду здійснюється
1 1 місяць комп'ютером Створення статутного капіталу
2 2 місяць комп'ютером Оренда будівель; придбання
нового обладнання; найм
працівників; замовлення Ознайомлення
матеріалів, сировини, природного з історією
газу тощо підприємства
3 3 місяць комп'ютером Постачання та виробництво
продукції
4 4 місяць комп'ютером Постачання, виробництво та збут
продукції
5 5 місяць гравцем/
командою Стабілізація та
6 6 місяць гравцем/ подальший
командою розвиток
7 7 місяць гравцем/ підприємства,
командою зокрема:
8 8 місяць гравцем/ Документація за результатами утримання або
командою попередньо ухвалених рішень розширення його
9 9 місяць гравцем/ ігровою командою ринкових позицій
командою та закріплення
10 10 місяць гравцем/ фінансового
командою успіху
11 11 місяць гравцем/ підприємства
командою
12 12 місяць гравцем/
командою
3. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ДІЛОВОЇ ГРИ «ТИТАНИ
МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ» У ДИСТАНЦІЙНОМУ РЕЖИМІ
Проведення ділової гри забезпечується за

допомогою web-сайта, на якому розміщений
розрахунково-аналітичний комплекс бізнес-симуляції
«Титани міжнародного бізнесу» та бізнес-форум, де
гравці можуть обмінятися думками з гравцями інших
команд, висловити свої побажання та пропозиції.
Для отримання документації за попередньо зіграні періоди ігровим
командам необхідно:
по-перше, здійснити вхід на сайт шляхом введення «Ім'я
користувача» та «Пароля», що надаються на початку проведення ділової
гри. Для їх отримання команди завчасно повинні заповнити заявку на участь
у турнірі та надіслати її на електронну пошту організатора турніру.
Рис. 3.1. Меню учасника бізнес-тренінгу «Титани міжнародного бізнесу»

Після авторизації відбувається вхід на сайт і висвітлюється Меню
користувача
У меню учасника тренінгу відображаються вся необхідна документація,
«Форма прийняття рішень», календар ігор, інформація про рейтинг команд, а
також завдання для перевірки знань з бюджетного та фінансового
управління, які необхідно вирішити за матеріалами фінансово-господарської
діяльності віртуального підприємства.
За необхідності основні пункти Меню користувача! можуть бути
змінені організатором тренінгу - додані нові пункти або вилучені існуючі.
По-друге, у Меню користувача] обрати підпункт «Документація»,
після чого на екрані монітора висвітлиться нова сторінка «Документація за
попередньо зіграні періоди», на якій необхідно обрати документацію
відповідного періоду й натиснути кнопку Download
По-третє, обрати один з альтернативних варіантів Відкрити, Зберегти
Відмінити
Хто т а к і Т и т а н и Б і з н е с у ? Б і з н е с - т у р н і р " З о л о т и й актив У к р а ї н и " Бізнес-тренінг"Економічне управління підприємством" Відомості про автора
[І] Головне неню AK

J L
Downloads Home
. Головна сторінка
. А к т у а л ь н і с т ь р о з р о б к и п р о г р а м н о г о продукту
" Б и т в а Титанів" І Документація за попередні зіграні періоди
. Б і з н е с - с и м у л я ц і я " Б и т в а Титанів"
. Нові версії к о м п ю т е р н о ї п р о г р а м и "Битва
Титанів" Documents
. А в т о р с ь к е свідоцтво " Б и т в а Титанів"
. Б і з н е с - т у р н і р " З о л о т и й актив У к р а ї н и " Order b y : N a m e | Date | Hits [ A s c e n d a n t ]
. К а л е н д а р т у р н і р у " З о л о т и й актив У к р а ї н и "
[Tin
. Н о в и н и ( Р е й т и н г ігрових к о м а н д і
. Фотогалерея
^ Документація за 2 зіграний період
Открытие «Enterprisel.html» и
Download
Вы собираетесь открыть файл
[І] Меню користувача
..j Enterprisel.html
Блок прийняття управлінських рішень являющийся Firefox HTML Document (230 КБ)
из http://localhost
У п р а в л і н с ь к а та ф і н а н с о в а звітність
підприємства
J Доку
Как Firefox следует обработать этот файл?
Інструкція
® Открыть б Firefox (по умолчанию)
К а л е н д а р б і з н е с гри Download
Р е й т и н г ігрових к о м а н д О Сохранить файл
• Выполнять автоматически для всех файлов данного типа.
Ш ВВЕДЕННЯ У БІЗНЕС-ТРЕНІНГ
1.1.1. Хто т а к і Т и т а н и Б і з н е с у ?
1.1.2.Економічне обгрунтування бізнес-тренінгу
Рис. 3.2. Відкриття] або Збереження] результатів роботи ігрової команди

Команди зможуть здійснювати контроль за прийнятими
управлінськими рішеннями, слідкувати за датами проведення наступних
ігрових періодів і рейтингами команд за попередньо зіграні періоди. На рис.
3.3 наведено фрагмент календаря проведення бізнес-тренінгу з
використанням бізнес-симуляції «Титани міжнародного бізнесу», який надає
інформацію про періоди проведення тренінгу та час, що відводиться на
прийняття управлінських рішень.
Рис. 3.3. Фрагмент календаря проведення бізнес-тренінгу

Для прозорості та відкритості роботи ігрових команд визначається

рейтинг команд, фрагмент якого наведено на рис. 3.4.
[І] Головне меню
J t Реитинг
•S*. Г о л о в н а с т о р і н к а Написав Administrator І Г ^
Актуальність р о з р о б к и програмного продукту
"Битва Титанів" РЕИТИНГ ІГРОВИХ К О М А Н Д (ВЕСНЯНИИ СЕЗОН - 2012)
Бізнес-симуляція "Битва Титанів"

Нові версії к о м п ю т е р н о ї п р о г р а м и "Битва
Титанів" І г р о в л г а л у з ь М°1
Авторське свідоцтво "Битва Титанів"
Бізнес-турнір "Золотий актив України" Рейтинг Підприємство № Величина прибутку
Календар турніру "Золотий актив України"
1 Підприємство - 1(Титани) 579 3 43
Н о в и н и (Рейтинг ігрових команд")
Фотогалерея 2 Підприємство - 5(Бантики) 324 265
3 Підприємство - 3(BS) 320 194
4 Підприємство - 4(ТриО) 301 769

[І] Меню користувача
5 Підприємство - 9(фенікс) 277 770
Блок прийняття управлінських рішень 6 Підприємство - 7(Арсенал) 275 772

У п р а в л і н с ь к а та Ф і н а н с о в а звітність
7 Підприємство - 2(111) 198 700
Інструкція 8 Підприємство - 8(25) 153 425
К а л е н д а р бізнес гри
9 Підприємство - 6(4evei:) -1 087 43 6
Рейтинг ігрових к о м а н д
1Ū Підприємство - 10(Sky) -1 95В 313
Рис. 3.4. Фрагмент відображення рейтингу команд після

першого зіграного періоду
Для введення ігровими командами управлінських даних і передачі їх

адміністратору призначена «Форма прийняття управлінських рішень».
Ш Головне І.ІЄНЮ
Форма прийняття управлінських рішень у бізнес -с имуляції
Головна сторінка ТИТАНИ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ: БИТВА ЗА ОЛІМП "

Актуальність розробки програмного продукту
"Битва Титанів"
І Бізнес-симуляція "Битва Титанів"
5, Нові версії компютерної програми "Битва
Титанів"
1 Авторське свідоцтво "Битва Титанів"
Бізнес-турнір "Золотий актив України"
Кал єн да p турніру "Золотий актив України"
Новини (Рейтинг ігрових команд)
Фотогалерея
В Меню користувача
. Блок прийняття управлінських рішень

Управлінська та Фінансова звітність
'. ІНСТРУКЦІЯ
і Календар бізнес гри
і Рейтинг ігрових команд © Пакет комп'ютерних програм "Титани Бізнесу", автор Лозо вик Ю.М., "КНЕу 2013
Підприємство|Гравець1 Період [2 mail|h1 @ukr net

0 ВВЕДЕННЯ У БІЗНЕС ТРЕНІНГ
1. ІННОВАЦІЇ ТА Р О З В И Т О К
1.1.1. Хто такі Титани Бізнесу? 1.1. Купівля і/або продаж обладнання
. 1.1 2.Економічне обгрунтування бізнес-тренініу 1.1. 1. Прийміть рішення іцодо придбання/продажу агрегатів аміаку
1.1.3. Про тренінгові технології Вітчизняного виробництва Японського виробництва Європейського виробництва
1.2. Порядок проведення тренінгу
Придбати Продати Придбати Продати Придбати Продати
1.3. Дистанційний процес навчання
1.4. Оцінка Візнес-тренером загальних
результатів роботи ігрових команд
І І І І І
1.1.2. Прийміть рішення іцодо придбання/продажу агрегатів з виробництва
Карбаміду Аміачної селітри (АС) КАС
0 РОЗРАХУНКОВО-АНАЛІТИЧНИЙ КОМПЛЕКС
Рис. 3.5. Візуальне представлення форми прийняття управлінських

рішень на інформаційному сайті www.battleoftitans.com.ua
У верхній частині форми прийняття управлінських рішень (рис.3.6)
автоматично виводиться інформація про комп'ютерну програму та
персональні дані команди (назва команди та контактний e-mail капітана). Ці
дані необхідні для ідентифікації віртуального підприємства.
Підприємство Administrator Період 2 mail yuraimOukr.r
Рис. 3.6. Інформація про гравця та ігровий комплекс

Блок №1. «Інновації та розвиток»
Важливішим етапом прийняття управлінських рішень є планування

розширення/скорочення виробничих потужностей, модернізації та
проведення ремонту виробничого обладнання, управління персоналом та
розвитком дистриб'юторської мережі за кордоном. Сценарієм гри
передбачено, що значна частина коштів має бути спрямована гравцем на
зменшення рівня енерговитрат та підвищення рівня конкурентоспроможності
продукції. Особливістю управління персоналом є те, що найм або звільнення
робітників здійснюється цілими виробничими бригадами.
1. ІННОВАЦІЇ Т А Р О З В И Т О К
1.1. Купівля і. або п р о д а ж о б л а д н а н н я
1.1.1. Прийміть рішення щодо придбання/продажу агрегатів аміаку
Вітчизняного виробництва Японського виробництва Європейського виробництва
1 0 0 0 0 0
1.1.2. Прийміть рішення щодо придбання/продаж/ агрегатів з виробництва

Карбаміду Аміачної селіт| з и (АС) КАС
1 • • • 0 •
1.2. Р е м о н т та м о д е р н і з а ц і я агрегатів а м і а к у
Вітчизняного виробництва Японського виробництва Європейського виробництва
[ū Įu [сі
1.3. У п р а в л і н н я п е р с о н а л о м
Найм Звільнення
0 0
1.4. Р о з в и т о к д и с т и б ю т о р с ь к о ї м е р е ж і
ЄС Північна Південна Азія Україна
Комісійні Америка Америка
% І 3Ū 120 [э І 1Ū І 1Ū
Рис. 3.7. Управлінські рішення щодо інновацій та
розвитку підприємства
Блок №2. «Постачання»
На етапі постачання необхідно замовити достатню кількість

енергетичних ресурсів, основних матеріалів і сировини для виконання
виробничої програми в наступному періоді. Переважна більшість інших
видів матеріалів находить на підприємство згідно із системою «точно за
часом».
2. ПОСТАЧАННЯ
2.1. Прийміть р і ш е н н я щодо п р и д б а н н я :
Природного газу, Мішки 50 кг. Мішки т и п у
тис. мЗ шт Біг-бег, шт
• • Ū
Рис. 3.8. Управлінські рішення щодо постачання сировини, матеріалів та

енергетичних ресурсів
Природний газ, що одночасно використовується в процесі виробництва як
паливо й сировина, посідає найбільш важливе місце в системі постачання та
виробництва. В умовах інфляції ціни на природний газ постійно зростають.
Оскільки витрачання грошових коштів на придбання природного газу посідає
найбільшу частку щодо інших видів матеріалів та енергетичних ресурсів, то
необхідно дуже уважно відноситись до фінансового планування й визначати
потребу в цьому ресурсі не тільки в натуральному (тис. м ), але й у
вартісному вимірнику. У разі замовлення недостатньої кількості природного
газу для виконання виробничої програми в комп'ютерній програмі не
передбачено обмеження випуску продукції, а в автоматичному режимі
відбувається використання додаткових обсягів природного газу, за який
доведеться сплатити додаткові кошти за ціною, вищою на 20% від ринкової.
Це пов'язано з особливостями видобутку та транспортування природного
газу.
Блок № 3. «Виробництво»
На етапі формування виробничої програми гравцям необхідно

визначитись з обсягами виробництва продукції (карбаміду, аміачної селітри,
карбамідо-аміачної суміші та товарного аміаку), її рівнем якості та умовами
пакування. Обсяг виробництва та пакування будь-якого виду продукції
визначається у тоннах. Рівень якості продукції залежить від рівня її обробки
продукції спеціальними розчинами для зниження рівня її злежування.
Найвищій якості (вищому ґатунку) відповідає значення «1», першому ґатунку
- «2», а другому - «3».
Під час вводу даних не відбувається жодної автоматичної перевірки,
тому гравці мають доволі відповідально ставитись до планових значень
показників. Планові показники виробничої програми мають відповідати
наявним виробничим потужностям і бути взаємоузгодженими за основними
технологічними процесами. Лише на етапі обробки даних основний алгоритм
комп'ютерної програми порівнює наявні виробничі потужності із
запланованою кількістю продукції та узгоджує випуск продукції між
основними та допоміжними підрозділами підприємства. У разі вводу
помилкових даних відбудеться їх корегування в заданій гравцем пропорції
щодо виробництва основних видів продукції.
Оцінка відхилень запланованих даних від фактичних за вихідною
документацією дость гравцю змогу фіксувати власні помилки, що зроблені
ще на етапі розрахунку планових показників.
3. ВИРОБНИЦТВО
КА АС КАС Аміак
Обсяг в-ва, т Ū 0 Ū •
Якість, сорт 3 ' 3 т 3 t
КА AC КАС Сорт Якість продукції

50-кг мішки, т Ū 0 Ū 1 - висока
Біг-Бег, т Ū 0 Ū 2 - середня
Насип,т Ū Ū Ū 3 - низька
Рис. 3.9. Формування виробничої програми підприємства-виробника азотних

добрив
Також слід пам'ятати, що за базовими установками в програмі вся продукція

зберігається, транспортується й реалізується насипом. У випадку вводу
некоректних даних щодо пакування продукції програма автоматично
виправить рішення, виходячи із заданої гравцем пропорції та кратності
місткості мішків. Якщо ж пакувальних мішків виявиться недостатньо, то
вони будуть придбані за значно вищою ціною, і виробнича програма буде
виконана в повному обсязі.
Блок № 4. «Реалізація продукції»

Збутову програму підприємства слід розпочинати з визначення обсягів
транспортування продукції на регіональні ринки світу, обґрунтування
показників ціноутворення, рекламної кампанії та кредитування споживачів
продукції. Окрім реалізації готової продукції, у підприємств існують
можливості здійснювати продаж напівфабрикату - товарного аміаку.
Обсяги транспортування продукції встановлюються у тоннах, а ціни - у
валюті того регіону, в якому здійснюються продаж продукції.
4. ПРОДАЖ ПРОДУКЦІЇ
Прийміть рішення щодо продажу:
4.1 .Карбамід (КА) (50 -кг мішки) (Біг-Беги) (насип)
Обсяг, т Ціна Обсяг, т Ціна Обсяг, т Ціна
ЄС
Пн Америка
Пд Америка
Азія
Україна
4.2.Аміачна селітра(АС) (50 -кг мішки) (Біг-Беги) (насип'

ЄС
Пн Америка
Пд Америка
Азія
Україна
4.3. КАС (50 -кг мішки) (Біг-Беги) (насип

Обсяг, т Ціна Обсяг, т Ціна Обсяг, т Діна
ЄС
Пн Америка
Пд Америка
Азія
Україна
Рис. 3.10. Форма управлінських даних щодо цін та обсягів перевезення

продукції на ринки
4.4. Реклама, ЄС Північна Південна Азія Україна
грн. Америка Америка
Інтернет
Телебачення
Преса
Радіо
Журнали
Виставки
4.6. Кредитування споживачів

Америка Америка
%
Рис. 3.11. Форма управлінських даних щодо рекламних заходів і

кредитування споживачів
4.5. Фрахтування суден, од. 4.7. Товарний аміак
ЄС Обсяг, т Ціна
Пн Амер
Пд Амер
Азія
Рис. 3.12. Оренда суден і продаж товарного аміаку
Блок №5. «Фінансові операції»

У ігровому комплексі існує три варіанти отримання кредитних коштів,
за умов різних відсоткових ставок:
• на 3 періоди за ставкою 25 %;
• на 5 періодів - 20 %;
• на 7 періодів - 18 %.
Існує також три варіанти депозитних вкладів.
5. ФІНАНСИ
Ставка 10% 13% 1G%

2-період^ Г 3-періоди| 4-періоди
5.2. Кредити, грн. Ставка 25% НУ' 18%

З-періоди 5-періодів 7-періодів
5.3. Виплата дивідендів, %
Рис. 3.13. Фінансові операції підприємства

Розмір дивідендів визначається у відсотках (%) від величини чистого
прибутку ігрового періоду.
Блок №6. «Платна аналітична інформація»

Для зручності користувачів вибір необхідної інформації здійснюється
через відповідні випадаючи списки. Вартість будь-якого виду інформації
становить 30 000 грн. Список можливих варіантів аналітичних звітів подано
на рис. 3.14.
G. АНАЛІТИЧНА І Н Ф О Р М А Ц І Я ("3Ū ŪŪO" - підтвердити; "Ū" -відхилити)
Дані про обсяги виробництва 0 т Дані про якість КА у конкурентів Ū •
Дані про пакування КА конкурентами Ū т Дані про якість АС у конкурентів Ū T
Дані про пакування АС конкурентами Ū тT Дані про якість КАС у конкурентів Ū T
Дані про пакування КАС Ū T
на:
Динаміка цін на КА Ū т - карбамід Ū T
Динаміка цін на АС Ū т - аміачну селітру Ū •
Динаміка цін на КАС Ū Ū T
Динаміка цін на а м і а к ( Ж З ) Ū T Ū T
Обсяги продажу підприємств на ринках:

- карбаміду Ū т Дані про залишки нереалізован. КА Ū T
- аміачної селітри Ū т Дані про залишки нереалізованої АС Ū •
- КАС Ū т Дані про залишки нереалізован. КАС Ū T
- аміаку Ū т Дані про залишки нереалізован. NH3 Ū T
Пряма реклама конкурентів • т Непряма реклама (корпоративна)
Рис. 3.14. Платна аналітична інформація в ігровому комплексі «Титани

Усім гравцям надається безплатна макроекономічна інформації про

динаміку цін на енергетичні та матеріальні ресурси (природний газ,
електроенергію, мішки різних видів), прогноз зміни курсу валют, динаміки
курсу акцій підприємств на фондовій біржі, показники інфляції, а також
інформація про фінансовий стан підприємств-конкурентів (ф №1). Гравці
мають можливість замовити платну інформацію про зміну ситуації на
міжнародних ринках, зокрема, про зміну ринкових сегментів, цінові стратегії
підприємств, витрати конкурентів на рекламу тощо.
Загалом уся аналітична інформація поділяється на дві групи: звітна
(інформація за попередній період чи періоди) і прогнозна.
Прогнозна інформація відображає зміни, які мають відбутися на
наступних етапах бізнес-гри. Це інформація про сезонні коливання у функції
ринкового попиту та динаміку цін на матеріали. Інформація щодо зміни
обсягу попиту на ринках продукції різних типів відображається у вигляді
сезонних індексів і надається на два періоди вперед. Прогнозна інформація
про ціни на матеріали також надається на два періоди вперед.
Звітна інформація є важливою для проведення порівняльного аналізу
роботи підприємств та написання на завершальному етапі ділової-гри
аналітичного звіту. Інформація надається у розрізі ключових гравців за
кожним видом ринку продукції за попередні періоди гри. На основі такої
інформації гравці зможуть більш обґрунтовано розробляти власну оборонну
чи наступальну стратегію та тактику. Загальна величина витрат на придбання
інформації про цінові та нецінові стратегії (про зміни ринкових часток,
динаміку попиту на продукцію, рекламу й цін за кожним видом ринку) для
підприємства становить 25*30 000=750 000 грн.
Після заповнення основної форми прийняття управлінських рішень

слід обов'язково перевірити правильність введення «Ім'я користувача» та
«e-mail», а також цифрові дані, після чого відправити дані адміністратору
сайта (рис. 3.15).
Рис. 3.15. Підтвердження вводу даних
У разі успішної відправки даних адміністратору сайта на екрані з'явиться

повідомлення: «Дані успішно відправлені до бази даних адміністратора
сайта!».
4. РОЗРОБКА УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У ДІЛОВІЙ ГРІ
«ТИТАНИ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ»
(хімічна промисловість)
4.1. Зміст ділової гри «Титани міжнародного бізнесу»

та основні її положення
Бізнес-симуляція « Титани міжнародного бізнесу», як і попередня версія

«Битва Титанів», дає змогу імітувати діяльність підприємств на найбільш
складних видах ринків недосконалої конкуренції. Одночасно в тренінгу в
рамках однієї ігрової галузі можуть брати участь від 2 до 10 команд. За
необхідності можливе одночасне формування кількох ігрових галузей зі
складом підприємств від 1 до 10. Тренінг складається з певної кількості
ігрових періодів. Гравцями приймаються командні рішення щодо постачання,
виробництва та продажу продукції на ринках, питань фінансового
управління, інновацій та розвитку підприємства. Перемагає в конкурентній
боротьбі на віртуальному ринку команда, яка досягає найкращих фінансових
результатів, зокрема й кумулятивного прибутку.
У новій версії програми «Титани міжнародного бізнесу» порівнянно з
бізнес-симуляцією «Битва Титанів» авторами враховано особливості
хімічної промисловості з виробництва азотних добрив.
Рис.4.1. Емблеми комп'ютерних програм

Ігрові підприємства - це великі багатотажні виробництва, які мають
низку технологічних та організаційних особливостей, пов'язаних з
необхідністю здійснення безперервного випуску продукції впродовж року
для досягнення найбільшої ефективності функціонування.
Основним видом діяльності хімічних підприємств є виробництво й
продаж азотних добрив і напівфабрикатів. Із самого початку гри учасникам
надаються альтернативи щодо формування різноманітних технологічних
схем виробництва продукції, які формують певний рівень
конкурентоспроможності підприємства. Технологічна схема виробництва
визначає послідовність процесів виробництва й використання
напівфабрикатів на наступних етапах виробництва. Слід зазначити, що для
виробництва основних видів азотних добрив необхідні аміак і азотна кислота,
і/або вуглекислота. Тому на початку гри, передусім, необхідно визначитись з
потужностями для виробництва аміаку та інших напівфабрикатів, які
потрібні для випуску основних видів азотних добрив - аміачної селітри,
карбаміду та КАС.
Особливістю підприємств з виробництва азотних добрив є високий
ступінь їх концентрації. Ігрова галузь представлена 10 підприємствами, які
мають ідентичні можливості щодо розвитку самого підприємства та
формування достатнього рівня експортного потенціалу, необхідного для
конкурентної боротьби на регіональних ринках світу. Високий рівень
концентрації учасників передбачає, що під час розробки власної стратегії
слід врахувати можливі «ходи» (стратегії) інших учасників щодо
виробництва продукції та її продажу на ринках Європи, Америки, Азії та
інших регіонів світу.
З урахуванням специфіки підприємств реалізовані нові модулі з:
• придбання та/або продажу обладнання з різними параметрами
енерговитрат і потужностей;
• ремонту різних видів обладнання;
• виробництва азотних добрив з урахуванням технологічних схем
виробництва;
• пакування продукції в мішки різних видів;
• продажу продукції на внутрішньому та зовнішніх ринках;
• сезонність з урахуванням кліматичних умов регіонів;
• прив'язки до курсу валют відповідного регіону;
• продажу напівфабрикату - аміаку;
• емісії та продажу/викупу акцій;
• отримання кредитів і депозитів;
• безоплатного та платного отримання аналітичної інформації.
Програмний продукт «Титани міжнародного бізнесу» адаптований до
використання фахівцями з галузі економіки, має зручний інтерфейс та
містить велику кількість вбудованих інструментів, які дають змогу
вирішувати різноманітні економічні задачі на стратегічному, тактичному та
операційно-технічному рівні. Зокрема, реалізовано найбільш важливі
інструменти бюджетного та фінансового управління.
Завдяки проходженню виробничої практики кожний студент може
спробувати свої сили у віртуальному середовищі, що імітує реальний
економічний простір. У програмі реалізовані основні наукові принципи:
простота та доступність інформації; багатоваріантність у прийняті
управлінських рішень.
Простота та доступність інформації. Програма не перевантажена
великою кількістю показників, але при цьому вони є доволі інформативними
й з легкістю можуть бути сприйняті гравцем. Велику увагу під час розробки
ділової гри було зосереджено на метричній системі. Ураховуючи те, що
виробництво азотних добрив здійснюється на багатотажних заводах, то
обсяги випуску та продажу визначаються в тоннах (т), а ціни на
продукцію встановлюється з розрахунку за 1 т продукції з урахуванням
витрат на пакування (напис, мішки місткістю 50 або 1000 кг).
Багатоваріантність у прийняті управлінських рішень. У
комп'ютерній програмі дотримано принцип мінімально-достатньої кількості
альтернативних або взаємодоповнюючих варіантів прийняття управлінських
рішень, переважна більшість яких укладається в систему «трьох варіантів»:
• три види обладнання (вітчизняного, європейського та японського
виробництв);
• три види ремонту (поточний, капітальний спрощений,
капітальний);
• три види основних матеріалів (природний газ, мішки 50 кг, мішки
1000 кг, усі інші види матеріалів надходять на підприємство згідно
із системою «точно за часом»);
• три основні види продукції (карбамід, аміачна селітра, карбамідо-
аміачна суміш);
• три рівня якості (вищого, першого та другого ґатунку);
• три види пакування продукції (мішки 50 кг, мішки типу «Біг-Бег»,
без пакування - напис);
• три основні географічні регіони збуту продукції (ЄС, Америка та
Азія);
• три види валюти (дол. США, євро, укр. гривня);
• три варіанти отримання кредитних коштів, які відрізняються
термінами та ставками відсотків;
• три варіанти депозитних вкладів.
4.2. Імітаційна модель господарських процесів на підприємстві
У імітаційній моделі ділової гри основні господарські процеси на

підприємстві мають бути взаємоузгоджені згідно з функціями прогнозування,
планування, організації, регулювання, обліку та контролю експортно-
орієнтованого підприємства. До моменту прийняття рішень щодо продажу
продукції на внутрішньому та міжнародних ринках, ігровим командам
попередньо слід визначитись з необхідними ресурсами та обсягами
виробництва продукції.
Рис. 4.2. Імітаційна модель господарських процесів на експортно-

орієнтованому підприємстві
Для здійснення процесу виробництва азотних добрив необхідні
виробничі приміщення (цехи), обладнання певного типу, сировина та
енергетичні ресурси, а також трудові ресурси (табл.4.1).
Таблиця 4.1
Управлінські рішення щодо організації виробництва продукції
на підприємстві
Підсистема прийняття Цілі учасників гри Управлінські рішення
управлінських рішень
Система постачання - своєчасна поставка на Придбання енергетичних ресурсів

підприємство необхідних (природного газу)
сировини, матеріалів та Придбання пакувальних матеріалів
енергетичних ресурсів. (мішків різної місткості)
Управління - скорочення або Придбання та введення в
основними засобами розширення потужностей; експлуатацію нового обладнання
- оновлення існуючих Виведення з експлуатації певного
потужностей. обладнання (потужностей)
Проведення ремонтних робіт
різного типу складності
Управління - забезпечення виробничої Найм персоналу
персоналом програми працівниками Звільнення персоналу
різних категорій; Підвищення мотивації працівників
- якісне стимулювання до роботи
роботи працівників.
4.3. Інвестування та розвиток підприємства
4.3.1. Придбання та/або продаж виробничого обладнання

вітчизняного та закордонного виробництва
Успіх у грі в значною

мірою залежить від
ефективності інвестиційної
політики, тобто стратегії
довгострокових інвестицій в
основні засоби (обладнання), бо
першим рішенням ігрових команд у діловій грі є придбання виробничого
обладнання, що дасть змогу забезпечити виробництво продукції належної
якості, щоб задовольнити прогнозований попит на ринку.
Ігрові команди прийматимуть управлінські рішення, що є
характерними для будь-якого типу виробництва, наприклад:
- придбання нового виробничого обладнання (потужностей);
- виведення з експлуатації та продаж виробничого обладнання;
- проведення ремонтних робіт різного типу складності.
За правилами гри від моменту прийняття рішень щодо придбання
устаткування до моменту введення його в експлуатацію проходить рівно
одних місяць. За цей час здійснюються його оплата, доставка, монтаж і
введення в експлуатацію. З другого періоду починається нарахування
амортизаційних відрахувань.
Під обладнанням у програмі розуміють сукупність агрегатів, машин і
механізмів, що забезпечують повний цикл виробництва в одному цеху.
Вартість придбання обладнання включає витрати на його доставку, монтаж і
введення в експлуатацію.
Головним напрямом інвестиційної діяльності є освоєння нових видів
виробництв. Процес виробництва продукції відбувається одночасно у
декількох цехах. За умовами гри виробничі приміщення беруться в оренду.
Згідно з умовами гри учасники можуть організувати виробництво аміаку в
трьох цехах - АМ1 (обладнання вітчизняного виробництва - типу ГІАП),
АМ2 (обладнання японського виробництва - Тоуо Enginuring Сотрапу), АМ3
(обладнання французького виробництва - ENSA) і по одному цеху - АС, КА,
КАС. При проектуванні цеху аміачної селітри програма автоматично вводить
в експлуатацією цех азотної кислоти, без якої виробництво аміачної селітри
неможливе. Крім того, програма автоматично вводить в експлуатацію цехи
основного виробництва - водопостачання, парокотельні та допоміжного
виробництва - ремонтний і центри автоматики КіП.
Команди мають альтернативи щодо введення в експлуатацію нових
потужностей для різних видів виробництв відповідно до технологічних схем
виробництва (докладно розглянуті у п.4.3.3.). Вибір обладнання є складним
завданням. Для виробництва аміаку можуть використовуватися три види
обладнання з різними потужностями, для яких характерними є відмінності в
нормах витрат енергетичних і сировинних ресурсів, термінах експлуатації та
проведенні ремонтних робіт.
Для вітчизняного обладнання характерними є
більш високі витрати енергетичних ресурсів, більший
експлуатаційний період і необхідність більш частого
проведення ремонтних робіт. Для виробничого
обладнання японського й французького виробництва характерними є висока
вартість, що обґрунтована кращими енергетичними нормами та відсутністю
необхідності частого проведення ремонтних робіт.
Таблиця 4.2
Проектні потужності та рівень енерговитрат виробничих агрегатів
з виробництва аміаку
Потужність нових агрегатів/ Обладнання
Енерговитрати вітчизняного французького японського
виробництва виробництва виробництва
Обсяг виробництва, т за рік 200 000 180 000 120 000
Витрати природного газу, тис. м3 на тонну 1,19 0,99 0,8
Витрати електроенергії, ТкВт/год. на тонну 0,058 0,05 0,055
Потужність агрегатів з виробництва азотних добрив наведено в табл. 4.3.
Таблиця 4.3
Проектні потужності хімічних агрегатів з виробництва
азотних добрив
Потужність нових Вид продукції
агрегатів Аміачна селітра Карбамід Карбамідо-аміачна
(АС) (КА) суміш (КАС)
Обсяг виробництва, т за 300 000 240 000 120 000
рік (25 000 т/міс) (20 000 т/міс) (10 000 т/міс)
Витрати аміаку на тону 0,4785=
продукції, т 0,438 0,575 70 % *АС +
30 % *КА
Витрати електроенергії,
ТкВт/год. 0,038 0,137 0,0677
Очевидно, що стратегічні рішення щодо введення нових потужностей є
альтернативними, тому повинні бути достатньо обґрунтованими. У разі,
якщо потужностей підприємства виявиться недостатньо для повного
задоволення попиту на продукцію, підприємство може втратити споживачів
через повільне їх обслуговування або дозволить конкурентам збільшити їх
частку на ринку. За умов утримання надлишкових потужностей, і як
наслідок, неефективного їх використання, підприємство змушене нести
додаткові витрати на амортизацію, обслуговування тощо, що в свою чергу,
впливає на рівень прибутку підприємства. Тобто планова потужність
виробничих приміщень, обладнання, складських площ має бути достатньою
для задоволення попиту на продукцію та послуги підприємства впродовж
досліджуваного періоду з урахуванням сезонних і циклічних коливань
попиту, тенденцій його зростання або скорочення.
Іншою проблема, яку доведеться вирішувати гравцям - це проблема
обмеженості фінансових ресурсів. Придбати всі види обладнання з
виробництва основних видів азотних добрив на початку гри неможливо,
оскільки не вистачить початкових фінансових ресурсів. Лише за умов
успішної операційної та інвестиційної діяльності, а також зовнішнього
фінансування ігрова команда зможе отримати необхідні фінансові ресурси,
щоб удосконалити технологічні процеси виробництва продукції.
Продаж обладнання
На початку періоду здійснюється пошук покупця виробничого
обладнання. Далі між покупцем і керівником підприємства, який виступає в
ролі продавця обладнання, укладається та підписується договір купівлі-
продажу виробничого обладнання, згідно з яким лише після надходження
авансового платежу від покупця, здійснюється демонтаж виробничого
обладнання та його передача покупцеві.
У разі прийнятті рішення щодо доцільності продажу виробничого
обладнання рекомендується:
- по-перше, проаналізувати ступінь зношення обладнання
(агрегату), його експлуатаційний термін використання,
матеріальні та енергетичні норми витрат на виробництво
продукції;
- по-друге, зіставити необхідну величину витрат на поточні
ремонти і з сумою збитку від продажу обладнання;
- по-третє, розрахувати величину втраченої вигоди (або збитку) від
продажу продукції на регіональних ринках світу.
4.3.2. Ремонт виробничого обладнання
Для забезпечення безперебійної високопродуктивної роботи на

підприємстві необхідно організувати технологічне спостереження та
обслуговування виробничого устаткування (агрегатів) - регулярно проводити
його очищення, змащування, а також своєчасно здійснювати відновлення
зношених частин та окремих вузлів. Гравцям надаються різноманітні
альтернативи щодо відновлення технологічного обладнання або заміни
зношеного обладнання більш сучасним, а також демонтажу застарілого
обладнання з подальшим його продажем. Для проведення ремонтних,
монтажних і демонтажних робіт на підприємстві створюється ремонтно-
механічний цех (РМЦ).
При прийнятті управлінських рішень з організації роботи ремонтно-
механічного цеху необхідно обов'язково враховувати структуру ремонтного
циклу та міжремонтні періоди за видами виробничого обладнання,
вітчизняного та закордонного виробництв. Структура ремонтного циклу для
підприємств з безперервним циклом виробництва традиційно визначається як
перелік і послідовність виконання поточних (П), спрощених капітальних
ремонтів (СК) і капітальних ремонтів (К) за час використання обладнання.
Рис. 4.3. Структура ремонтного циклу виробничого обладнання
Міжремонтний цикл - це відрізок часу між двома капітальними

ремонтами або між часом вводу устаткування в експлуатацію та першим його
капітальним ремонтом.
Якщо для агрегатів аміаку вітчизняного виробництва (спроектованого
ГІАП) і закордонного виробництва (ТОУО, ENSA) міжремонтний цикл
становить 12 місяців, то структура поточних ремонтів між капітальними
ремонтами є різною. Зокрема, загальна кількість поточних ремонтів для
агрегатів вітчизняного виробництва має становити від 3 до 4 разів на рік, а
для закордонних агрегатів - до 2 разів на рік.
Унаслідок несвоєчасно проведених профілактичних ремонтів
погіршуються норми витрат матеріальних та енергетичних ресурсів, тоді як
наслідки від несвоєчасних капітальних ремонтів є більш масштабними, що
пов'язано із суттєвим зростанням виробничих витрат або навіть вимушеною
зупинкою обладнання в зв'язку з його аварійним станом.
4.3.3. Технологічні схеми виробництва продукції
Гравцям надаються різноманітні альтернативи щодо організації

виробництва продукції за такими технологічними процесами виробництва:
1) аміаку (NH3);
2) аміачної селітри (АС);
3) карбаміду (КА);
4) карбаміду та аміачної селітри (АС, КА);
5) карбаміду (КА), аміачної селітри (АС) та КАС.
Технологічний процес виробництва аміачної
селітри, що зображений на схемі № 1, відбувається
шляхом поєднання азотної кислоти та аміаку. Аміак
отримують шляхом промислового синтезу з
елементів водню та азоту, а азотну кислоту, в свою
чергу, отримуємо шляхом поєднання аміаку з
підготовленою водою. Основним елементом для
виробництва аміаку та азотних добрив є природний
газ, який одночасно використовується як паливо та сировина. Частка
природного газу в собівартості азотних добрив складає від 40 % до 70 %.
Відповідно до схеми №2 для виробництва карбаміду основною

сировиною є аміак і двооксид вуглецю, який отримують як побічний продукт
під час виробництва технологічного газу для синтезу аміаку.
а) Технологічна схема виробництва №1 б) Технологічна схема виробництва №2

в) Технологічна схема виробництва №3
Рис. 4.4. Альтернативні технологічні схеми виробництва азотних добрив
З метою зниження витрат природного газу та електричної енергії на

виробництво продукції командам надаються можливості щодо
впровадження технологій виробництва аміаку шляхом:
• придбання нового, більш сучасного, обладнання, вітчизняного та
закордонного виробництв (Toyo Enginuring Company (Японія) та
ENSA(Франція)) і/або
• проведення поточних і капітальних ремонтів, спрямованих на
відновлення оптимальних для цієї технології норм витрат
енергетичних ресурсів.
Виробництво аміаку
Виробництво синтетичного аміаку ґрунтується на реакції з'єднання
азоту та водню під тиском 320-350 кгс/см за температури 480-550 °С у
присутності каталізатора.
Виробництво азотної кислоти
Виробництво неконцентрованої азотної кислоти здійснюється за
схемою каталітичного окислення газоподібного аміаку з подальшою
абсорбцією оксидів азоту, які утворилися, знесоленою водою й каталітичним
розкладенням залишкових оксидів азоту з подальшою утилізацією тепла на
газовій турбіні.
Виробництво аміачної селітри
Аміачну селітру отримують нейтралізацією азотної кислоти
газоподібним аміаком з подальшою донейтралізацією розчину аміачної
селітри й випарюванням. Кінцевою стадією є гранулювання плаву з
охолодженням у «киплячому» шарі та обробкою гранул аміачної селітри
лїламїном або диспергатором. Технологія дає змогу випускати високоякісну
продукцію з тривалим часом зберігання.
4.3.4. Підвищення рівня якості (зберігання) продукції
Гравці мають можливість поліпшувати якість за кожним видом

продукції (АС, КА, КАС) шляхом підвищення терміну її зберігання. Слід
пам'ятати, що з підвищенням рівня злежування гранул азотних добрив,
пропорційно зростають витрати на обробку гранул лїламїном або
диспергатором, що, своєю чергою, призводить до зростання собівартості
продукції. Залежно від прийнятих управлінських рішень щодо якості
продукції підприємства можуть випускати відповідно продукцію трьох
ґатунків - «А» (найвищої якості), «В» (поліпшеної якості), «С» (базової
якості).
Таблиця 4.4
Тривалість зберігання продукції в залежності від рівня її

злежування
Рівень якості (злежування) Тривалість зберігання
Продукції Продукції
«А» - дуже високої якості 12 місяців
«В» - покращеної якості 9 місяців
«С» - базової якості 6 місяців
4.3.5. Найм та/або звільнення персоналу (бригад)
Роботу основних цехів з виробництва напівфабрикатів та готової

продукції забезпечують виробничі бригади. До складу бригад входять такі
працівники: апаратники, механіки, налагоджувальники, слюсарі-ремонтники,
слюсарі КВПіА, прибиральники, начальник зміни. Крім цього, у кожному
цеху згідно зі штатним розписом є начальник цеху, табельник і економіст.
Усього до складу однієї бригади входять 14 чоловік, а середній рівень їхньої
заробітної плати становить 3000 грн.
Для забезпечення безперервного циклу виробництва будь-якого
промислового агрегату, тобто при роботі 24 години на добу, мають бути
сформовані чотири цехові бригади, що забезпечить оптимальне виконання
виробничої програми в три зміни. Це дає змогу забезпечити належний рівень
змінності персоналу та його відпочинок, щоб не порушувати вітчизняне
трудове законодавство, що регламентує восьмигодинний робочий день.
Графік роботи виробничих бригад на підприємстві наведено в табл. 4.5
Таблиця 4.5
Графік роботи виробничих бригад підприємства-виробника азотних
добрив
1 зміна 2 зміна 3 зміна
1 бригада 2 бригада 3 бригада
У разі недостатньої кількості виробничих бригад комп'ютерна

програма виправить рішення. Відбудеться терміновий найм працівників
бригади, за який доведеться сплатити преміальні кошти агентству з найму
працівників. Величина витрат, пов'язаних з наймом одного працівника,
становить 5000 грн.
У разі звільнення працівників за ініціативою підприємства їм
доведеться виплатити потрійну заробітну плату. За умов середньої заробітної
плати 3000 грн. - витрати на звільнення одного працівника становитимуть
9000 грн.
4.3.6. Навчання персоналу за кордоном
Гравцям надається можливість підвищити рівень кваліфікації

фінансових менеджерів за кордоном у Лондонській школі бізнесу. Навчання
передбачає оволодіння програмою МВА, яка охоплює 12 модулів. Це дасть
змогу гравцям отримувати більш повну вихідну документацію про діяльність
підприємства за попередні періоди гри.
4.3.7. Розвиток дилерської мережі за кордоном
Дилери та агенти виступають у ролі посередників між кінцевим

покупцем і виробником продукції. Крім притаманних функцій з просування
продукції та пошуку кінцевих споживачів, на дилерів та агентів покладено
логістичні функції, пов'язані з орендою необхідних торговельних площ. За
виконання цих функцій агентам і дистриб'юторам мають бути виплачені
комісійні - матеріальна винагорода, розмір якої може відповідати або не
відповідати їхнім очікуванням. Якщо розмір винагороди за виконану роботу
виявиться значно нижче від очікуваного, то агенти й дистриб'ютори не
будуть ефективно виконувати функції з просування продукції. Це погіршить
взаємовідносини з роздрібними та оптовими покупцями, зменшиться
географія покриття ринку, що, своєю чергою, позначиться на обсягах
продажу продукції. Найбільш відчутні наслідки від неефективної системи
взаємовідносин з дилерами та агентами відчуваються на ринках ЄС та
Північної Америки.
4.4. Постачання сировини, матеріалів та енергетичних ресурсів на

підприємство
4.4.1. Системи управління запасами на підприємстві
Підприємства для безперервного та ефективного функціонування

повинні бути належним чином забезпечені товарно-матеріальними запасами.
Вибір політики управління запасами фактично передбачає отримання
відповіді на питання: яка величина запасів, у який момент часу потрібна для
виконання виробничої програми.
У програмі реалізовано дві системи управління запасами: з фіксованою
періодичністю та система управління «точно за часом», що є різновидом
системи управління запасами з фіксованою величиною поставки. Основна
увага гравців має бути зосереджена на придбанні енергетичних ресурсів і
пакувальної тари - мішків. Інші матеріали надходять на підприємство тоді,
коли вони необхідні. За такої схеми оплата за матеріали здійснюється в
момент їх отримання підприємством.
4.4.2. Особливості постачання природного газу на підприємство
Договором поставки природного газу передбачені певні умови його

оплати. На початку першого періоду надається аванс у розмірі 50 %, далі -
ще 50 % уже на початку другого періоду. Наприкінці першого періоду
здійснюється корегування сум спожитого газу. У випадку недобору
природного газу його залишок переноситься на наступний період і
підприємство не сплачує штраф за недобір. Але, якщо споживання більшої
природного газу було більшим, ніж заявлено, доведеться доплатити ще 20%
від ринкової ціни. Отже, розрахунок за природний газ здійснюється на
умовах авансових платежів.
4.4.3. Постачання мішків різного типу
Уся гранульована продукція може бути запакована в мішки різної

місткості - звичайні мішки місткістю 50 кг та мішки типу «Біг-Бег»
місткістю 1000 кг. Доставка мішків на підприємство займає один місяць.
Оплата за мішки відповідно до умов договору поставки здійснюється в два
етапи. На початку періоду команди здійснюють оплату за мішки у розмірі
50%. Виникає дебіторська заборгованість постачальника перед
підприємством. Далі, на кінець ігрового періоду, уся партія мішків надходить
на підприємство й виникає вже кредиторська заборгованість підприємства
перед постачальником, яку необхідно ліквідувати у наступному періоді гри.
Тому потреба в мішках має плануватися щонайменше на один період вперед.
У разі суттєвого нарощення обсягів виробництва ігрові команди повинні
завчасно потурбуватися про достатню кількість мішків на складах
підприємства, бо за таких умов виробництва можливе виникнення їх нестачі.
За такої ситуації комп'ютерна програма не обмежить випуск продукції, а
здійснить термінову поставку мішків на підприємство, але за вищою ціною,
яка не вигідна підприємству. Ціна у двічі перевищуватиме ту, за якою мішки
надходять на підприємство відповідно до попередньо укладеного договору.
4.4.4. Особливості постачання електроенергії та оплати за її
споживання
На підприємство поставка електроенергії здійснюється за попереднім

договором з енергетичною компанією. Електроенергія надходить у
централізованому порядку від АЕС. Оплата за спожиту електроенергію
здійснюється в тому місяці, коли відбулось її споживання.
4.5. Виробництво продукції
4.5.1. Організаційно-технологічні особливості підприємств -

виробників азотних добрив
Підприємства-виробники азотних добрив

належать до підприємств «технологічного» типу.
На підприємствах «технологічного» типу
виробництва розробка й узгодження показників виробничої програми
здійснюється за методом «top-down», тобто в централізованому порядку та в
деталізованому вигляді доводиться до основних виконавців.
Процес виробництва продукції забезпечують, поряд з основними
цехами, допоміжні підрозділи. Продукція, до моменту виходу з виробництва,
проходить велику кількість послідових і паралельних технологічних
операцій, формується проміжна продукція, яка в подальшому виробництві
розглядається як напівфабрикат. У допоміжних підрозділах відбуваються
процеси, пов'язані з виготовленням продукції або наданням послуг, які
споживаються основними підрозділами підприємства.
Складання та взаємоузгодження виробничої програми основних і
допоміжних підрозділів технологічного підприємства здійснюється з
використанням науково-обґрунтованих методів.
4.5.2. Складання та взаємоузгодження виробничої програми між
основними цехами
У програмі реалізовано балансово-матричну модель виробництва

продукції, яка є основою розробки техпромфінплану практично будь-якого
сучасного підприємства технологічного типу. Основою інформаційного
забезпечення моделі складання та взаємоузгодження виробничої програми
між основними та допоміжними підрозділами підприємства є технологічна
матриця, до складу якої входять коефіцієнти прямих витрат сировини та
матеріалів на одиницю продукції. За допомогою цієї моделі в програмі
вирішуються три важливі задачі щодо визначення:
- обсягів кінцевої продукції (Q = E - Л\\ • X);
- обсягів виробництва за кожним виробничим процесом (X = E - Л\\- • Q)
- взаємоузгодження обсягів виробництва основних і допоміжних

підрозділів підприємства.
Виробнича програма та кошторис витрат складаються на основі
планових обсягів виробництв, прогресивних норм використання обладнання,
витрат сировини й матеріалів, палива та енергії, ринкових цін на ці
матеріали, норм трудових витрат, кошторисів витрат на обслуговування та
управління виробництвом.
Для кращого розуміння процесу складання та взаємоузгодження
виробничої програми з використанням балансово-матричної моделі
розглянемо приклад. Науково-обґрунтовані проектні норми витрат
напівфабрикатів і послуг власного виробництва за умов обрання гравцем
агрегатів ГІАП (з випуску аміаку, аміачної селітри, карбаміду та карбамідо-
аміачної суміші) такі:
з
- зворотна вода, тм : на 1 тонну аміаку -0.46; на 1 тонну азотної

кислоти - 0.185; на 1 тонну аміачної селітри марки «А» - 0.0005;
- знесолена вода, тм з : на 1 тонну аміаку -0.0027;
3
- хімічно очищена вода, тм : на 1 тонну азотної кислоти - 0.00175;
на 1 тонну сірчаної кислоти - 0.00095;
- освітлена вода, тм : на 1 тонну сірчаної кислоти -0.003;
- теплоенергія (пара), Гкал: на 1 тонну аміаку(зворотні відходи) +
0.437; на 1 тонну азотної кислоти (зворотні відходи) + 1.23; на 1
тонну сірчаної кислоти (зворотні відходи) + 0.083; на 1 тонну
аміачної селітри марки «А» - 0.26; на 1 тонну карбаміду марки
«Б» - 1.8;
- конденсат паровий, тм : на 1 тонну азотної кислоти (зворотні
відходи) + 0.00015; на 1 тонну аміачної селітри - 0.00015;
- аміак, т: на 1 тонну азотної кислоти - 0.284; на 1 тонну аміачної
селітри марки «А» - 0.2135;на 1 тонну карбаміду марки «Б» -
0.575;
- кисень, тм : на 1 тонну азотної кислоти - 0.006; на 1 тонну
карбаміду марки «А» - 0.6;
- азот технологічний, тм : на 1 тонну азотної кислоти - 0.0007;
- азотна кислота, т: на 1 тонну аміачної селітри марки «А» -
0.789;
- сірчана кислота, т: на 1 тонну аміачної селітри марки «А» -
0.0038;
- вуглекислота, т: на 1 тонну карбаміду марки «Б» - 1.5;
- аміачна селітра, т: на 1 тонну карбамідо-аміачної суміші - 0.7;
- карбамід, т: на 1 тонну карбамідо-аміачної суміші - 0.3.
Позначимо обсяг виробництва за кожним видом продукції чи послуг
підприємства через х з порядковим індексом: зворотна вода промислова - хг;
теплоенергія - х2; знесолена вода - х3; хімочищена вода - х4; освітлена вода
- х5; пара - х6; аміак - х7; кисень-газ - х8; азот технологічний - х9; азотна
кислота - х10; сірчана кислота - х11; аміачна селітра - х12; вуглекислота - х13;
карбамід - х14. Кисень, азот технологічний і вуглекислота є відходами
виробництва аміаку, тому всі витрати в аміачному виробництві відносяться
повністю, без розподілу, на виробництво аміаку.
Виходячи з наведених вище даних, складаємо систему лінійних
рівнянь, що відображають виробничі зв'язки для підприємства-виробника
азотних добрив:
Х7 0
• Х
8 0• Х
9 - 0.284 • х10 0 • х
11 - 0.2135 ' Х
12 0• Х
13 - 0.575 • х,14
0 1 0• - 0.006х10 0 • 0 0• - 0.6 •
• 8 Х Х
9 х
11 • Х
12 Х
13 Х14
0 0 1• Х
9 - 0.0007х10 0• х
11
0
• 12 Х 0• Х
13
0
• Х
14
0 0 0 0 • 0.789 • 0 •
1
• 10
х х
11 Х
12
Х
13
0
• Х
14 (4.1)
0 0 0 0 1 - 0.0038 ' 0 • 0
х
11 Х
12
Х
13 • Х
14
0 0 0 0 0 1 0 • 0
• 12Х Х
13 • 14 Х
0 0 0 0 0 0 1 • 13 Х 1.5 • х14
0 0 0 0 0 0 0 1
• Х
14
За даними системи лінійних взаємозв'язків формується нормативна

матриця прямих витрат продукції власного виробництва (напівфабрикатів).
... 1 0 0 - 0.284 0 - 0.2135 0 - 0.575

... 0 1 0 - 0.006 0 0 0 - 0.6
... 0 0 1 -0.0007 0 0 0 0
... 0 0 0 1 0 - 0.789 0 0 (4.2)
... 0 0 0 0 1 -0.0038 0 0
... 0 0 0 0 0 1 0 0
... 0 0 0 0 0 0 1 -1.5
... 0 0 0 0 0 0 0 1
Далі складається обернена нормативна матриця, на основі якої й

розробляється розгорнута виробнича програма за основними підрозділами та
цехами.
Припустимо, що гравець планує випустити за місяць 70 тис. т аміачної
селітри, 50 тис. т карбаміду і 10 тис. т товарного аміаку, тоді виробнича
програма за основними виробничими цехами повинна відповідати таким
показникам:
0 q 42167.4972
0 Ч2 9925.82216
0 Ч3 187.326864
0 Ч4 96.9052
0 Ч5 0.798
0 Чб 2.2155
10000 Ч7 69380.32
0 Ч8 30331.38
0 Ч9 38.661
0 Ч10 55230
0 Ч11 266
70000 Ч12 70000
0 Чіз 75000
50000 Чі4 50000
На першому етапі складання виробничої програми підприємства

необхідно з'ясувати, чи всі його цехи підприємства мають необхідні
виробничі потужності для виконання встановленого обсягу робіт. Для цього
слід порівняти розрахунковий обсяг товарної продукції з проектною
потужністю згідно з технічною документацією, попередньо вирахувавши час
на проведення капітальних ремонтів. Якщо виявиться, що який-небудь з
основних чи допоміжних цехів не має необхідної виробничої потужності,
виникає потреба в організаційно-технічних заходах для ліквідації "вузького
місця" з метою приведення у відповідність виробничої потужності цього
цеху з виробничими потужностями цехів, що випускають основну
продукцію. У разі неможливості збільшення потужності в проблемному
підрозділу завдання щодо товарної продукції підприємства слід переглянути.
На наступному етапі здійснюється розрахунок суми витрат, виходячи з
потреби в матеріальних та енергетичних ресурсах і ринкових цін за одиницю
даного ресурсу, витрат на амортизацію, заробітну плату, відрахувань на
соціальне страхування та інших витрат, а також розрахунок собівартості
аміаку, аміачної селітри й карбаміду.
4.5.3. Оцінка потреби у купованій сировині, матеріалах і
енергетичних ресурсах
Визначення потреби в купованій сировині, матеріалах та енергетичних

ресурсах, необхідних для виготовлення продукції основними підрозділами, у
програмі здійснюється за балансово-матричною моделлю в три етапи:
- на підготовчому етапі здійснюється множення нормативної матриці

прямих витрат матеріалів та енергетичних ресурсів (B), отриманих від
постачальників, на обернену матрицю прямих витрат продукції
власного виробництва (напівфабрикатів) підприємства-виробника
азотних добрив (E - Л)-1;
- на другому етапі визначається загальна величина матеріалів і
енергетичних ресурсів у натуральному вимірнику на всю виробничу
програму, для цього множиться попередньо отримана матриця
(В(Е - Л)-1) на стовпець товарної продукції (Q);
- на третьому етапі розраховується величина витрат на енергетичні чи
матеріальні ресурси, для цього множиться попередньо розрахована
потреба відповідного ресурсу в натуральному вимірнику на ціну його
придбання.
4.5.4. Амортизаційна політика підприємства
Амортизація матеріальних і нематеріальних активів на підприємстві

здійснюється прямолінійним методом, а термін використання активів
установлений за групами устаткування.
4.6. Збут продукції на внутрішньому та зовнішніх міжнародних
ринках
4.6.1. Особливості збутової програми підприємства
Одними з найскладніших і відповідальніших завдань є ухвалення

рішень щодо реалізації продукції на внутрішньому та зовнішніх міжнародних
ринках.
У програмі реалізований механізм, згідно з яким гравці мають
можливість продавати лише ту продукцію, яка є в наявності на початок
періоду, тобто продукцію, яка була випущена в попередньому періоді та
продукцію, яка залишилася нереалізованою в попередні періоди гри.
Попит на продукцію підприємства формується під впливом цінових і
нецінових факторів. Класики неокласичної економічної школи зазначали, що
попит завжди формується в певний час, у певному місці та за певних
обставин. Загальновідомо, що попит на продукцію підприємства зростатили
за умов зниження ціни та збільшення впливу нецінових факторів.
Гравцям надається широкий перелік інструментів ринкової поведінки, а
саме: кількість і ціна продукції, рівень її якості та варіанти пакування,
витрати на проведення рекламних заходів, витрати на найм і звільнення
дистриб'юторів, витрати на їх заробітну плату, відсотки від продажу
продукції (ставка комісійних зі збуту), можливість кредитування покупців
(можливість відстрочки оплати на 1 період). Варіюючи цими параметрами
можна збільшувати або скорочувати обсяги попиту на продукцію
підприємства. Наприклад, надаючи відстрочку в оплаті продукції, попит на
таку продукцію порівняно з іншими підприємствами, які не здійснюють цієї
стратегії, починає зростати. Це можна пояснити збільшенням кількості
покупців, для яких продукція підприємства, отримана на таких умовах, стає
доступнішою.
За умов стандартизованої продукції реклама не завжди має позитивний
ефект і на етапі виходу підприємства на ринок може забезпечити лише
тимчасовий ефект.
Ставка комісійних зі збуту продукції - це попередньо обговорений
відсоток від реалізованої продукції, який виплачується агентам і
дистриб'юторам як комісійна винагорода.
Ринковий попит на продукцію підприємства залежить не лише від
прийнятих рішень окремим підприємством, його конкурентами, а й від
сезонних коливань попиту, кліматичних умов регіону, життєвого циклу
продукції, поведінки внутрішніх виробників на регіональних ринках світу, їх
можливостей задовольнити потреби власного внутрішнього ринку тощо.
Згідно із сезонними коливаннями, кожний продукт проходить кілька етапів:
від поступового зростання продажу, стрімкого підвищення попиту, до
скорочення продажу в міжсезонний період.
Необхідно уважно слідкувати за ситуацією та тенденціями, які
спостерігаються на регіональних ринках світу, щоб приймати правильні
рішення. Важливо не лише вчасно вийти на певний ринок, а й своєчасно
вийти з нього. Для цього слід визначитись з політикою щодо:
- ціноутворення;
- пакування та якості продукції;
- комісійних ставок зі збуту;
- витрат на рекламу;
- кредитування покупців з відстрочкою.
4.6.2. Міжнародні умови торгівлі

У програмі реалізовані найбільш
поширені умови продажу продукції - FOB і
CIF. Нагадаємо, що за умовами FOB (Free of
Board) основними обов'язками підприємства є забезпечення належного рівня
якості та пакування продукції, транспортування й завантаження продукції на
борт судна, оформлення необхідних документів для вивозу продукції за
кордон і повідомлення покупця про те, що товар був переданий перевізнику.
Транспортування продукції здійснюється за рахунок покупця продукції.
Переважна більшість видів продукції в ігровому комплексі, а саме:
карбамід, аміачна селітра, карбамідо-аміачна суміш, реалізуються на умовах
СШ (Cost, Insurance and Freiqht). Лише напівфабрикат - аміак - реалізується
на умовах FOB. Доставка до порту відвантаження здійснюються по
аміакопроводу.
Згідно з умовами СШ обов'язки підприємства полягають у тому, що
продукція доставляється до місця призначення (порту призначення), тобто
всі витрати, пов'язанні з транспортуванням, страхуванням, зберіганням
продукції здійснюються за рахунок підприємств-продавців. Зокрема, у
ігровому комплексі до таких витрат належать витрати на оренду морських
суден, вантажно-розвантажувальні роботи, перевезення й страхування
продукції, оформлення необхідних транспортних документів тощо.
4.6.3. Збут продукції на внутрішньому та зовнішніх міжнародних

ринках
Для успішного прийняття рішень щодо продажу продукції на

внутрішньому та зовнішніх ринках необхідно чітко визначити ключових
гравців, межі їх взаємодії, цілі, завдання та обмежуючі параметри. Серед
найбільш важливих параметрів можна виділити наступні:
• місткість ринків азотних добрив;
• сезонність продажу продукції на ринках;
• ситуація на регіональних товарних ринках азотних добрив;
• географічне розміщення підприємств-виробників азотних добрив;
• собівартість виробництва азотних добрив основних конкурентів;
• максимально можливий обсяг реалізації продукції за заданого
рівня цін окремого підприємства і його конкурентів;
• ціни конкурентів і максимально допустима ціна, яку готовий
заплатити за продукцію споживач окремої групи.
Продукція кожного виду реалізується на п'яти ринках, з яких чотири -
це зовнішні регіональні ринки світу, а п'ятий ринок є внутрішнім (продукція
реалізується на умовах FOB).
Сценарієм гри передбачено продаж продукції на вітчизняному та
закордонних ринках, а саме:
- ЄС (ринок № 1);
- Північної Америки (ринок № 2);
- Південної Америки (ринок № 3).
- Азії (Індія, Китай, В'єтнам) (ринок № 4).
4.6.4. Український ринок азотних добрив
Для українського ринку азотних добрив характерною є активна

поведінка аграрних підприємств у весняний та осінній періоди. Але через
високі ціни на природний газ сподіватися на низькі ціни вітчизняним
аграрним підприємства не доводиться. Неплатоспроможність вітчизняних
аграрних підприємств, високі ставки за кредитами та недостатня державна
підтримка зумовлюють поступове скорочення внутрішнього ринку азотних
добрив.
Українські сільгоспвиробники споживають, переважно, азотні добрива,
частка яких у структурі споживання становить понад 60%, інша частина
припадає на фосфорні, калійні та комплексні добрива.
Рис. 4.6.1. Структура споживання азотних Рис. 4.6.2. Структура споживання азотних
добрив у світі добрив в Україні в 2010 р.
Якщо в світі основним видом азотних добрив є карбамід у зв'язку з

його найбільшою ефективністю, то в Україні - аміачна селітра, частка якої в
структурі споживання досягає 66 %, а іноді й 85 %. Це пов'язано з більш
низькою вартістю аміачної селітри порівняно з карбамідом і специфікою
українських чорноземів. Попит на аміачну селітру та карбамід має сезонний
характер, а їх поставки зазвичай здійснюються у великих обсягах. У
кількісному значенні обсяг попиту на аміачну селітру в Україні в 2009-2011
рр. становив приблизно 1,5-1,8 млн. тонн на рік. Тому виробники мають
своєчасно підготуватися до сезону продажу продукції на внутрішньому
ринку. За прогнозами аналітичних компаній, до 2015 р. в Україні відбудеться
збільшення обсягів продажу до 2,25 млн. т. на рік.
Українським підприємствам-виробникам азотних добрив важливо
нарощувати експорт продукції на міжнародних ринках. Це пояснюється
низькою платоспроможністю вітчизняного споживача, що не дає змоги
забезпечити виробників азотних добрив необхідним мінімумом грошових
коштів. Здійснення експортних операцій дасть можливість підприємству
отримати валюту, що збільшить величину його оборотних активів. Реалізація
валютних коштів дасть змогу передусім своєчасно здійснювати розрахунки
за природний газ, що, своєю чергою, забезпечить нормальний операційний
цикл виробництва продукції. Тому частка експорту на вітчизняних
підприємствах в структурі товарної продукції має бути доволі високою.
За обсягами виробництва мінеральних добрив Україна посідає третє
місце в Європі після Німеччини та Росії та є одним з провідних виробників
цієї продукції в світі. Основну частку у виробництві мінеральних добрив
займають азотні добрива, питома вага яких становить близько 99 %
вітчизняного виробництва. Загалом хімічна промисловість є другою після
металургії статтею українського експорту.
Українські сільськогосподарські підприємства також використовують
переважно азотні добрива, частка яких в структурі споживання становить 2/3
(близько 70 %), відповідно 1/3 припадає на фосфатні, калійні та змішані
добрива.
Таблиця 4.6.1
Виробництво мінеральних добрив у 2003-2011 р.*
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Мінеральні
добрива, тис. т 2470 2407 2633 2566 2840 2689 2166 2285 2940
* - складено за даними Держстату України
Динаміка виробництва мінеральних добрив, наведена на з рис. 4.6.3

свідчить про стабільно високі обсяги виробництва. До 2007 р. спостерігалося
зростання виробництва, після чого намітився спад у виробництві. Найнижчі
обсяги виробництва спостерігалися у 2009 р., проте після відновлення
національної та світової економіки в 2011 р., обсяги виробництва азотних
добрив різко зросли. Одним з факторів такого зростання було формування
запасів на 2012 р., ураховуючі очікування підвищення цін на добрива.
3500
3000 -
2500 : j 1 —
1
2000 --Ш. і І і : іі І І і • в и р о б н и ц т в о у перерахунку на д і ю ч у
речовину
1500 • і і і • І І : ' і 1 | —
• експорт у перерахунку на д і ю ч у
1 речовину
1000 -- і ! і І 1 į —і
500 - - і І І 1 І 1 : І 1 І —
0 і і — —і і і і — —I-**-
2 0 0 1 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2 0 1 1
Рис. 4.6.3. Виробництво азотних добрив в Україні, тис. тонн у

перерахунку на азот (за даними: http://www.agro-business.com.ua)
Структура виробництва азотних добри в в Україні у 2011 році (у %)

2% 2%
• Карбамід
• Аміачна селітра
29% Нітрат а м о н і ю
• 61% • С у м і ш і с е ч о в и н и га н і т р а т а м о н і ю
• інші
Рис. 4.6.4. Структура виробництва азотних добрив в Україні (за

даними: http://www. agro-business. com. ua)
З рис. 4.6.4 видно, що основними продуктами у виробництві азотних

добрив є карбамід та аміачна селітра. Ці види добрив є найбільш
популярними як серед вітчизняних, так і зарубіжних аграріїв. Щоправда,
якщо в світі основним видом азотних добрив є карбамід через свою
найбільшу ефективність, то в Україні - аміачна селітра. Передусім це
викликано її більш низькою вартістю порівняно з карбамідом та її високою
ефективністю на українських ґрунтах.
Структура споживання азотних добрив в
Україні (у %)
Інші
15%
Аміачна
селітра
85%
Рис. 4.6.5. Структура споживання азотних добрив в Україні у

2011р. (за даними Atlanta Capital)
В Україні щорічно відчутно зростає внесення мінеральних добрив, тоді

як використання органічних знижується. Якщо в 2005 році вносилося 558
тис. тонн мінеральних добрив у діючій речовині, то у 2011 - 1180 тис. тонн у
діючій речовині. За розрахунками обсяги внесених добрив на 1 га посівної
площі збільшилися з 32 кг д. р. у 2005 р. до 63 кг - у 2011-му р. Азотних
добрив у 2011 році на українських полях було внесено 822 тис. тонн діючої
речовини (рис. 4.6.6). Зростання споживання було викликане прагненням
сільськогосподарських підприємств підвищити обсяги збирання зернових на
тлі підвищення уваги іноземних компаній до українського агросектору.
Рекордні врожаї зернових у 2008 і 2011 роках відзначалися підвищеним
внесенням мінеральних добрив. У 2008 р. спостерігалося використання
найбільших обсягів азотних добрив для вирощування сільськогосподарських
культур в Україні.
Україні (за даними: http://www.sworld.com.ua)
Українські хімічні підприємства орієнтовані на експорт своєї продукції

за кордон. Проте на сьогодні ще не досягнуті результати 2007 р., коли обсяги
експорту досягли 5352,7 тис. тонн азотних добрив. На відміну від
внутрішнього споживання, яке в 2008 р. ще зростало, споживання на
іноземних ринках почало спадати. Однією з головних причин було значне
подорожчання азотних добрив. Через подорожчання енергетичних ресурсів
та вартості транспортування добрив у 2009 та 2010 році українські
підприємства недорахувалися сотень мільйонів доларів доходів, що змусило
їх серйозно замислитися над оновленням виробничих потужностей. Загалом
у 2009 р. ціна на карбамід за кордоном підвищилася на 8 %, аміачної селітри
- на 40 %. За даними Atlanta Capital, у 2010 році було експортовано70 %
вироблених в Україні азотних добрив, у 2011 - близько 72 %, у 2012 році, за
неостаточними даними, тенденція зберігалася. В імпорті також зберігається
тенденція до зростання. На відміну від експорту, у 2009 р. відбувалося
зростання обсягів закупівель передусім через нижчу вартість добрив.
(за даними Міністерства економічного розвитку та торгівлі України)
В структурі експорту азотних добрив українського виробництва

переважає карбамід - 70 %, на аміачну селітру припадає лише 16 %.
Насамперед це пов'язано зі значним попитом саме на карбамід за кордоном,
оскільки роль цього виду добрива у формуванні врожаїв становить 40-70%.
Карбамід і надалі становитиме основну частку експорту, проте за умови, що
вітчизняні підприємства здійснять реструктуризацію виробництва та
зменшать частку газу у виробництві карбаміду.
Експорт азотних добрив за товарними позиціями, 2011 р.
І К а р б а м і д {у т.ч. у в о д н о м у р о з ч и н
І Н і т р а т а м о н і ю { а м і а ч н а с е л і т р а ) , у т.ч.
у водному розчині
U Сульфат а м о н і ю
В Суміші нітрату а м о н і ю з к а р б о н а т о м
кальціюабо іншими неорганічними
р е ч о в и н а м и , щ о не с д о б р и в а м и
У С у м і ш і с е ч о в и н и та н і т р а т у а м о н і ю у
в о д н о м у або аміачному розчині
U Кііраї натрію
У інше
Рис. 4.6.9. Експорт азотних добрив у 2012 р.
Структура експорту за регіонами у

Структура експорту за регіонами у %, %, груд.-черв.2012 р. Австралія
__„„ А в с тнр а л і я
2011 р. та Країни т а
Країни гнп- о 9 Океанія:
^_^^Океанія;
Європа;Щ Д _08^~ 0,78
11,16
Європа;
Африка; 17,5
14,49 Азія; 37,7

Азія; 4 0 , 1 9
• •
Африка;
20,16
Америка;
32,78 Америка;
22,96
Рис. 4.6.10. Структура експорту азотних добрив за регіонами в

2011-2012 рр. (за даними Міністерства економічного розвитку та торгівлі
України)
Основними ринками збуту української продукції є країни Азії та

Америки. Нині Азія виявляє неабиякий інтерес до української хімічної
промисловості, що спричинене зростаючими потребами у збільшенні
врожайності сільськогосподарських культур. На 4.6.10.1-2 помітні відносно
значні зміни в структурі експорту продукції. Така різниця в показниках може
бути через те, що дані 2012 р. доступні лише за 6 місяців, а терміни
закупівель продукції можуть відрізнятися залежно від регіонів. Загалом варто
зазначити регіон Африки як найбільш перспективний після азійського.
Найбільша частка імпорту азотних добрив припадає на аміачну селітру
- 45%, тоді як на карбамід припадає лише 27% (рис. 4.6.11). Імпортна
продукція пердусім користується попитом через свою нижчу вартість,
оскільки абсолютна її більшість імпортується з інших країн СНД, де
собівартість добрив нижча, ніж в Україні.
n Vn
Я Н і т р а т а м о н і ю ( а м і а ч н а с е л і т р а ) , у т.ч.
у водному розчині
• К а р б а м і д (у т . ч . у в о д н о м у розчині
С у м і ш к а р б а м і д у та н і т р а т у а м о н і ю у
в о д н о м у або аміачному розчин
• Суміші нітрату а м о н і ю з к а р б о н а т о м
кальцію або і н ш и м и неорганічними
р е ч о в и н а м и , щ о не e д о б р и в а м и
• Сульфат амоні ю
Рис. 4.6.11. Структура імпорту азотних добрив в Україну за 2011

рік (за даними Міністерства економічного розвитку та торгівлі України)
З рисунку рис. 4.6.12 видно, що експортна вартість азотних добрив у

різних регіонах неоднакова. Найвищі ціни на українські азотні добрива в
США, найнижчі - в Європі та Австралії. Варто зазначити, що в 2012 р.
знизилася ціна на добрива в Азії, що не відповідало очікуванням вітчизняних
виробників. Щодо імпорту, то варто вказати на високу вартість європейських
добрив, які імпортуються в Україну, а це сульфат амонію, калійні добрива та
інші складні види добрив.
Рис. 4.6.12. Середні експортні та імпортні ціни за 1 кг азотних
добрив за регіонами (за даними Міністерства економічного розвитку та
торгівлі України)
Як бачимо з рисунка рис. 4.6.13, відбуається поступове зменшення

різниці між експортними та імпортними цінами на азотні добрива. Це
спричинене підвищенням внутрішньої ціни на газ у Росії, що поступово
підвищує собівартість добрив, вироблених у країні. Приклад 2010 р. свідчіть
про швидке відновлення ринків, які розвиваються, що є ще одним доказів
правильної орієнтації на експорт в країни Азії та Африки.
Рис. 4.6.13. Динаміка середніх цін за 1 кг азотних добрив (за даними

Міністерства економічного розвитку та торгівлі України)
Станом на 2011 р. найбільшими покупцями азотних добрив
українського виробництва були Бразилія, Індія, Туреччина. Експорт у ці
країни становить майже третину від загальних обсягів продажу добрив за
кордон. Розвиток економік цих держав, їх територіальне розташована та
велика кількість населення сприяють розвитку сільського господарства
екстенсивним та інтенсивним способами, тому в майбутньому варто не
втратити позицій на ключових для українських виробників ринках.
15 найбільших покупців азотних добрив українського виробництва 2011

р. (тис.тонн)
Рис. 4.6.14. Найбільші покупці українських азотних добрив в 2011 р

Ключовими підприємствами-виробниками аміачної селітри є ПАТ

«Концерн «Стирол», ПАТ «Азот» (Черкаси), Сіверськодонецьке об'єднання
«Азот» і ПАТ «Рівнеазот». Виробництво аміачної селітри українськими
підприємствами за три квартали поточного року перевищило минулорічний
показник цього ж періоду на 3%. Таке зростання передусім зумовлене
зростанням попиту на внутрішньому ринку. Щодо внутрішнього споживання,
то за десять місяців 2012 р. споживання селітри склало 1406 тис. тонн
порівняно з торішнім показником в 1274 тис. тонн за такий же період. Частка
імпортних постачальників за два роки майже не змінилася - близько 14 %
(рис. 4.6.15-16). Підвищення ціни на газ для України призводить до
підвищення собівартості виробництва та подорожчання аміачної селітри на
внутрішньому ринку. Якщо середні оптові ціни в 2011 і 2012 році трималися
на рівні 3040 грн/т, то в 2013 р. відбулося подорожчання до 3200 грн/т.
•
2050
L J
2000
H .
ис. т
1950
1900
3 кв.2011 3 кв.2012
Рис. 4.6.15. Виробництво аміачної селітри в Україні

(за даними: http: //svitagro. com)
і ПАТ "Азот" (м.Черкаси)
u Сіверськодонецьке об'єднання
"Азот"
J ПАТ "Рівнеазот"
Ы ПАТ "Концерн "Стирол"
Імпорт
Рис. 4.6.16. Частки вітчизняних виробників та імпортерів аміачної

селітри на вітчизняному ринку в 2012 р. (за даними: http://svitagro.com)
Останніми роками помітне зростання інтересу з боку українських

аграріїв до карбаміду. Пік споживання карбаміду в Україні припадає на 2011
р. У 2012 р. було помітне зниження попиту передусім через збільшення ціни.
Проте, весною 2012 року аграрії збільшили попит на карбамід, в першу
чергу, через сезонний дефіцит селітри, але виробники не змогли
задовольнити попит на цей вид добрива.
Рис. 4.6.17. Динаміка середніх цін на карбамід українського
виробництва (за даними http ://svitagro.com)
На відміну від вітчизняних виробників, за 2012 р. по відношенню до

2011 р., обсяг імпорту у фізичній вазі зріс на 29% і склав 150 тис. тонн. В
свою чергу, відвантаження карбаміду з українських заводів зменшилося на
33% - до 235 тис. т. Найбільшим українським виробником карбаміду є ПАТ
«Азот» (Черкаси), на продукцію іноземних підприємств припадає 39% ринку.
ПАТ "Азот" (Черкаси)
• Сіверськодонецьке об'єднання
"Азот"
• К о н ц е р н "Стирол"
• ОПЗ
• Імпорт
Рис. 4.6.18. Частки вітчизняних виробників та імпортерів

карбаміду на ринку України (за даними http://svitagro.com )
У весняний період дефіцит основних азотних добрив змусив аграріїв

переключити свою увагу на альтернативні продукти, зокрема на сульфат
амонію, що сприяло зростанню цін на цей продукт у весняний сезон. Проте в
другій половині року ціни були нижчими, ніж у 2011 році. Постачальниками
сульфату амонію є іноземні підприємства та лише одне вітчизняне
підприємство - ПАТ «Азот» (Черкаси).
У 2012 році ринок КАС продовжував демонструвати високі показники
зростання. Тільки за перші десять місяців року обсяг ринку перевищив на
43% показник за весь 2011 р. Проте варто зазначити, що ці цифри все ж
нижчі за показники, що очікувались основними гравцями ринку.
Ринок складних добрив у 2012 р. також продовжував демонструвати
позитивну динаміку споживання. Загалом місткість ринку за перші 10 місяців
становила 837 тис. тонн , що на 120 тис. тонн більше показника 2011 р. за цей
же період. Складні добрива українського виробництва в 2012 р.
продовжували витісняти імпортні. Ціни на цей вид добрив в 2011 та 2012
році залишалися стабільними.
Зростання іноземних інвестицій у сільськогосподарську галузь
України, а також діяльність великих вітчизняних сільськогосподарських
компаній дає змогу розраховувати на подальше зростання врожаю зернових,
що може бути досягнуто тільки за рахунок підвищення споживання добрив.
Саме азотні добрива продовжують користуватися найбільшою популярністю
в українських аграріїв.
Загалом зростання споживання азотних добрив буде зумовлене такими
глобальними факторами:
- зростанням чисельності населення;
- збільшенням споживання біопалива;
- посиленням дефіциту орних земель.
Таким чином, зростання споживання азотних добрив забезпечують
густонаселені країни Азії та Африки, у яких спостерігаються високі темпи
економічного зростання, активне збільшення чисельності населення й низьке
споживання мінеральних добрив у сільському господарстві. До цих країн
належать Індія, Пакистан, Індонезія, В'єтнам, Нігерія.
За прогнозами експертів, до 2015 р. в Україні очікується підвищення
обсягів виробництва зернових до 50-52 млн. тонн при досягненні
врожайності в 30-32 ц/га, що нижче показника 1990 р. на 10%. Підвищення
обсягів виробництва в сільському господарстві сприятиме зростанню
споживання азотних добрив в Україні. Прогнозується, що споживання
аміачної селітри в 2015 р. досягне 2,25 млн. тонн, що на 18 % більше рівня
2012 р., карбаміду - 0,42 млн. тонн, що на 10% вище рівня 2012 р. До 2015 р.
очікується також зростання середніх цін на аміак на 80 %, в порівнянні з
цінами 2011 р., на карбамід - на 130 %, аміачну селітру - на 60%.
Експерти зазначають, що очікується поступове зростання споживання
мінеральних добрив до 2017 р. удвічі (за песимістичним прогнозом, у 1,7
раза), обсяг споживання азотних добрив в Україні до 2017 року зросте з 950
тис. тонн у 2012 році до 2 млн. тонн (діючої речовини). Також прогнозується
збільшення частки України у світовому споживанні мінеральних добрив з
нинішніх 1 % до 1,5-1,7% в 2017 р. За оцінками експертів Group DF,
упродовж наступних п'яти років усупереч міжнародним тенденціям в Україні
може збільшитися кількість оброблюваних орних земель на 7 млн. га, з 18,7
млн. га в цьому році до і до 25,4 млн. га в 2017 р. В Україні ще залишилися
необроблювані землі. Здебільшого це низько- та середньо-родючі ґрунти,
урожаї на яких залежать від кількості внесених добрив. Усе вищезазначене
свідчить про перспективи ринку азотних добрив в Україні та світі. Проте є
низка загрожуючи факторів для української хімічної промисловості:
нестабільність ціни на енергоресурси (передусім на газ), недостатньо добре
налагоджена логістична мережа поставок добрив у регіони, застаріле
обладнання на підприємствах. Якщо першу проблему можна вирішити лише
на рівні держави, то дві останні - на рівні власників хімічних підприємств.
Істотний вплив та виникнення тенденцій кон'юнктури ринку aзoтниx
добрив мали aзiйcькa ^roa та процеси рeфoрмувaння в дeржaвax
^ m p a ^ ^ ! ' i Східної Європи, ^ a i ' m x СНД. ЦІМ та продукцію пeрecтaлa
бути критичним чинником у нaмiрax придбaння. Визнaчaльними CTara якість
товару, стабільність постачань, рівень сервісу, відповідність стандартам,
екологічність застосовуваних технологій, підвищення швидкості доставки
продукції.
За даними ООН, щорічно населення Землі збільшується в середньому
на 80 млн. осіб. Чисельність населення переважно зростає за рахунок країн,
що розвиваються, оскільки темпи приросту населення в розвинутих країнах
близькі до нуля, а в країнах з перехідною економікою -скорочуються. Для
забезпечення продовольством зростаючого населення, виробництво зернових
має бути збільшене до 2015 р. на 4 % порівняно з 2012 р., до 2025 р. - на
18%.
Попит на добрива підтримуватиме й підвищення потреб промисловості
для виробництва біоетанолу. Ґрунти, зайняті під культури для виробництва
біоетанолу, потребують підвищених норм внесення добрив через високу
виснаженість ґрунту даними культурами. Бурхливе зростання цін на нафту та
нафтопродукти, а також посилення заходів з охорони навколишнього
середовища у багатьох країнах світу підвищили попит на біоетанол як на
альтернативний вид палива.
Зростання попиту на сільськогосподарську продукцію наштовхується
на складнощі з розширення посівних площ. Оскільки основні придатні для
сільського господарства землі вже освоєні, площі орних земель
збільшуються. Спостерігається стійка тенденція зниження площі орних
земель, що припадають на одного жителя планети. Так, якщо в 1990 р. на
одного жителя припадало 26 соток ріллі, то до 2010 р. цей показник знизився
до 20,5 сотки на особу. За прогнозами експертів, до 2025 р. на одного жителя
планети припадатиме 17 соток ріллі. Екстенсивний шлях нарощування
виробництва продуктів харчування майже вичерпаний. Забезпечення потреб
у сільськогосподарській продукції можливо тільки шляхом інтенсифікації
виробництва, що немислимо без активного використання мінеральних
добрив.
Важливим є екологічний фактор конкурентоспроможності. Відсутність
жорстких природоохоронних вимог у країнах, що розвиваються, і країнах з
новими ринковими економіками сприяє розгортанню виробництва. Місцеві
хімічні компанії практично не звертають уваги на необхідність проведення
природоохоронних заходів, хоча населення дедалі більше протестує проти
погіршення якості навколишнього середовища. У країнах Азії, зокрема Китаї,
Сінгапурі, В'єтнамі, Таїланді, Малайзії, на Філіппінах немає ефективних
заходів контролю на законодавчому рівні, що дає змогу країнам економити
на відповідних витратах і тим самим підвищувати конкурентоспроможність
своїх товарів.
Аналіз кон'юнктури світового ринку хімічної продукції та в Україні
показує, що для забезпечення конкурентоспроможності української хімічної
промисловості на світовому ринку необхідно створити умов для
впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій, забезпечити високі
екологічні норми тощо.
Галузева зовнішньоторговельна структура хімічної промисловості
неоптимальна (здебільшого експортуються сировина і матеріали та
низькотехнологічна продукція основної хімії, тоді як кінцева
високотехнологічна продукція переважно імпортована). Очевидно, що
позитивні ефекти від вступу до СОТ очікуються в результаті зняття низки
обмежень поставки продукції на міжнародні ринки, посилення позицій
виробників під час проведення антидемпінгових та спеціальних розслідувань
тощо. Своєю чергою, реалізація експортного потенціалу зумовлює зростання
обсягів виробництва в хімічній промисловості, підвищення прибутковості,
що позитивно впливає на інвестиційний клімат.
Водночас нові реалії суспільно-економічного буття визначають не
тільки нові перспективи, а й ризики для хімічної галузі України.
Небезпечним, зпогляду міжнародної конкурентоспроможності, є полегшення
доступу до вітчизняного ринку імпортної хімічної продукції, переважно
високотехнологічного сегмента. Виглядає неоптимальною, з позицій
мiжнaрoднoї кoнкурeнтocпрoмoжнocтi xiмiчнoї гвлузї Укрaїни, cтруктурa
зaлучeниx iнoзeмниx iнвecтицiй, ЯКІ cпрямoвaнi пeрeвaжнo в екологічно
НЄ6ЄЗПЄЧНІ вирoбництвa з низькoю дoдaнoю вaртicтю ocнoвнoї xiмiї. Тaкi
iнcтитуцiйнi xaрaктeриcтики підприємств, як зoвнiшньoeкoнoмiчнa
дiяльнicть, cтруктурa кaпiтaлoвклaдeнь тa iннoвaцiйнa дiяльнicть зaлeжaть
ВІД зaпрoвaджeнoї урядoм iнтeгрaцiйнoї пoлiтики. Зтачний cтупiнь
дeржaвнoгo рeгулювaння в Україні НЄ cпрямoвaний нa cтимулювaння виxoду
кoрпoрaтивниx пiдприємcтв нa зoвнiшнi ринки з iннoвaцiйнoю прoдукцiєю,
щo мaє враховуватися під час рoзрoбки мexaнiзмiв рeaлiзaцiї iнтeгрaцiйниx
cтрaтeгiй Укрaїни.
4.6.5. Ситуація на світовому ринку мінеральних добрив
За останні десятиліття спостерігалися високі темпи розвитку світового

ринку азотних, фосфорних і калійних добрив. Цьому сприяло зростання
світової економіки загалом і сільського господарства зокрема. У результаті
менш, як за 30 років обсяг ринку мінеральних добрив збільшився майже в 5
разів і досяг більш як 70 млрд. доларів при стабільних середніх багаторічних
значень темпів приросту приблизно 3% на рік.
Для підприємств з виробництва азотних добрив у світі характерними
такі особливості:
1. Основною сировиною для виробництва азотних добрив є природний
газ, родовища якого є лише в деяких регіонах світу.
2. Стабільне зростання цін на енергоносії та сировину значно впливає
на рівень цін на мінеральні добрива, оскільки їх виробництво відрізняється
високою енергоємністю та сировинною залежністю.
3. Виробничі потужності характеризуються високою капіталоємністю
та сконцентровані поблизу джерел сировини, морських портів або ринків
збуту.
4. У зв'язку з тим, що виробництво й споживання мінеральних добрив є
географічно віддаленими, значна частка продукції галузі експортується.
Визначимо ключові фактори зростання споживання добрив у світі:
1. Зростання чисельності населення в світі веде до збільшення попиту
на основні продукти харчування за умов одночасного скорочення ресурсу
посівних площ з розрахунку на людину. За даними Міжнародної асоціації
добрив (IFA), до 2015 р. екстенсивний приріст орних площ практично
припиниться через вичерпання природних і сільськогосподарських земель.
Приріст площ не перевищує 0,3-0,5% на рік при зростанні споживання
сільгосппродукції не менш як на 5-6% в рік. Це зумовлює необхідність
інтенсивного ведення сільського господарства, розробки та впровадження
нових технологій.
2. Останніми роками складні кліматичні умови негативно позначилися
на врожаї сільгоспкультур у більшості провідних країн-сільгоспвиробників і
призвели до зниження світових запасів зернових, що, своєю чергою,
призвело до зростання попиту на мінеральні добрива.
3. Збільшення доходів на душу населення в країнах з економікою, що
розвивається, веде до поліпшення раціону харчування та зростання
споживання продукції тваринництва, зокрема м'яса та молочних продуктів,
що вимагає виробництва додаткових обсягів продукції рослинництва, і як
наслідок, веде до збільшення попиту на мінеральні добрива.
4. Підвищення попиту на біопаливо (біоетанол, біодизель) відповідно
зумовлює додатковий попит на сільгосппродукцію технічного призначення і
на добрива.
4.6.5.1. Світовий ринок аміачної селітри
У 2010 р. світовий експорт аміачної селітри становив приблизно 9,44

млн. тонн на загальну суму більш як 2.5 млрд. дол. США. Середньорічні
темпи зростання експорту аміачної селітри за останні п'ять років становили
2,5-3% на рік у натуральному вимірі та 12-15 % - у вартісному, що
підтверджує стрімке зростання світових цін на аміачну селітру.
Лідируючі позиції в світі з виробництва аміачної селітри посідає
норвезька компанія <^ага», друге місце - узбецька компанія «Узкимесаноат»
і далі - наступні три позиції займають російські виробники -
«УКРАЛХИМ», «ЕкроХим», «АКРОН». Слід зазначити, що українські
виробники аміачної селітри входять до двадцятки найбільших світових
виробників. Загальний обсяг виробництва аміачної селітри в світі за 2010 р.
перевищив 40 млн. тонн.
Головними експортерами на світовому ринку аміачної селітри є Росія,
Саудівська Аравія, Україна, Литва та інші країни (див. рис. 4.6.19).
Переважна більшість країн належить до нетто-експортерів аміачної селітри,
для яких характерною умовою є формування позитивного торговельного
балансу. Винятком є США, які більше імпортують, ніж експортують і, саме
тому належать до групи країн нетто-імпортерів. У списку світових
експортерів аміачної селітри Росія посідає перше місце.
Росія 35.83%
Ру
Мін
]
9.79%
Литва 5.08% Україна 5.69%
Рис. 4.6.19. Частка країн-лідерів у світовому експорті аміачної селітри

у 2010 р. (за даними Trade Map)
За підсумками 2010 р. року середня розрахункова ціна за тонну
експортної аміачної селітри становила 265 дол. США. Зокрема, найвищий
рівень цін був зафіксований у країнах ЄС, а найнижчий у Росії (195 дол.
США), Узбекистані (189 дол. США) і країнах Перської затоки. Найбільші
темпи приросту експорту продукції були в Саудівській Аравії, Австралії та
Польщі. І навпаки, зниження темпів зростання експортних поставок
спостерігається в Україні, Румунії, Болгарії, Німеччині та Канаді.
Таким чином, до числа потенційних конкурентів для вітчизняних
підприємств можна віднести Росію, Саудівську Аравію та інші країни, що
володіють значними запасами природного газу та мають виходи до морських
портів.
У 2010 р. світовий імпорт аміачної селітри становив 8,2 млн. тонн на
суму 2,7 млрд. дол. США. Цього ж року загальна кількість імпортерів
аміачної селітри становила 159 країн. Порівняно з 2009 роком, відбулося
збільшення імпорту аміачної селітри на 17 %. Середня умовна вартість за
тонну імпортованої аміачної селітри була 327 дол. США.
Індія 1.68% Франція 1.59%
Бразолія 12.63%
Турція 8.02%
Рис. 4.6.20. Частка країн-лідерів у світовому імпорті аміачної
селітри у 2010 р. (за даними Trade Map)
Основними країнами-імпортерами аміачної селітри на світовому ринку

в 2010 р. були Індонезія, Бразилія, Туреччина, США, Великобританія та ін.
Серед першої двадцятки країн-світових імпортерів найвища вартість за тону
аміачної селітри зафіксована за поставками до Оману (1170 дол. США),
Франції (715 дол. США), Індонезії (561 дол. США) і найменша вартість при
постачанні в Україну (189 дол. США), Бразилію (214 дол. США) та Канаду
(233 дол. США).
Найбільш швидкими темпами впродовж останніх п'яти років зростав
імпорт аміачної селітри до Оману (147%) і Канади (33%). Скорочення обсягів
імпорту аміачної селітри спостерігається у США, Перу, Франції, Угорщині,
Аргентині і Мексиці. Серед нових ринків збуту найбільш цікавими є країни
нетто-імпортери, які мають від'ємний торговельний баланс, де імпорт
перевищує експорт і щорічно нарощують обсяги імпорту у вартісному та
кількісному виразі. Винятком є країни нетто-експортери, до яких належить:
Франція, Україна, Канада, Австралія.
Результати аналітичних досліджень, представлені у спеціалізованих
виданнях «Хімія України» і «ХімКур'єр», підтверджують, що ринки аміачної
селітри ЄС і Північної Америки є доволі привабливими для ігрових
підприємств. На цих ринках спостерігаються схожі до українських
кліматичні умови, але рівень платоспроможності аграрних підприємств ЄС
більш високий. Розробляючи стратегії виходу підприємства на ринки ЄС,
слід пам'ятати, що підприємства ЄС мають кращі технології виробництва,
але отримують більш дорогий природний газ. Тому собівартість продукції
більш висока, ніж на вітчизняних підприємствах. Розрахунок за продукцію
здійснюється в євро для ринків ЄС та доларах США для ринку Північної та
Південної Америки.
У програмі зроблені певні спрощення щодо ринку Азії. Основною
валютою на цьому ринку є дол. США. Ринок характеризується швидким
зростанням та ажіотажним попитом, в той час, коли на внутрішньому ринку
України спостерігається міжсезонний період. Схожа ситуація характерна для
ринку Латинської Америки. Отже, ці ринки є доволі привабливими для
ігрових команд і дають змогу суттєво розширити експортні можливості в
географічному просторі, знизити ризики та збільшити валютні надходження.
4.6.5.2. Світовий ринок карбаміду
Виробництво й продаж карбаміду на світових ринках здійснюють

практично всі країни Європи, Азії та Америки. Найбільшими виробниками в
світі є Китай, Індія, США, Росія, Україна, а також Саудівська Аравія, Катар,
Канада, Єгипет, Лівія, Венесуела, Індонезія та Малайзія.
Рис. 4.6.21. Структура світового ринку виробництва азотних

добрив
Сировинні запаси цих країн дають їм змогу утримувати світове

лідерство у виробництві карбаміду. Якщо в 2006 р. світове виробництво
карбаміду становило 133,5 млн. тонн, то в 2011-му виробництво збільшилось
майже до 160 млн. тонн.
За даними IFA, близько 20-25 % світового виробництва карбаміду йде
на експорт. Основними країнами-експортерами цього продукту є Росія,
Україна, Саудівська Аравія, Катар, Канада, Єгипет, Лівія, Венесуела,
Індонезія та Малайзія. Лідерами з експортних поставок карбаміду є країни
Перської затоки, які постійно збільшують виробничі потужності та
володіють значними запасами природного газу. Лідируючі позиції займають
Росія та Україна, які мають значні виробничі та логістичні можливості.
США, Китай, Індія, будучи найбільшими у світі виробниками продукту,
майже не беруть участь в експортних програмах. Фактично ці країни
споживають ледь не весь вироблений обсяг цього виду мінеральних азотних
добрив.
Ціни на карбамід зростають не так стрімко, як ціни на фосфорні
добрива, тому карбамід користується стабільно зростаючим попитом навіть
серед сільськогосподарських підприємств навіть незабезпечених країн світу.
Найактивнішими споживачами-імпортерами карбаміду є нині Індія, В'єтнам,
Таїланд, Бразилія, Мексика, Туреччина, Австралія, Перу, а також країни
Західної Європи, Близького Сходу та Африки. Найближчими роками
споживання карбаміду істотно зросте в країнах Східної Європи, Азії
(В'єтнамі, Таїланді, а також Індії) і Латинської Америки (Мексиці, Бразилії,
Гондурасі, Гватемалі та Перу). Додатковий попит на карбамід може
виникнути внаслідок звуження світового ринку аміачної селітри через
суворість вимог до безпеки її виробництва, зберігання, перевезення та
застосування. Темпи зростання споживання карбаміду вищі, в порівняно з
іншими видами азотних добрив.
За прогнозами Міжнародної асоціації виробників мінеральних добрив
(IFA), у найближчій перспективі пропозиція азотовмісних продуктів на
світовому ринку зростатиме випереджаючими темпами порівняно з попитом,
що веде до зростаючого дисбалансу між їх пропозицією і попитом й може
негативно позначитися на цінах.
Ігровою ситуацією передбачено, що введення нових потужностей
відбувається в країнах з відносно недорогим природним газом - країнах
Перської затоки та Латинської Америки.
Незважаючи на те, що на світовому ринку пропозиція карбаміду вже
зараз перевищує попит, в Аргентині, Венесуелі, В'єтнамі та низці інших
країн планується ввести в експлуатацію значну кількість нових потужностей
з його виробництва. Найближчими роками ця тенденція збережеться, що
призведе до значного загострення конкуренції й часткового перегрупування
сил на світовому ринку.
2012 2013 2014 2015

• Перевищення пропозиції над попитом на азотні добрива, млн.т
Перевищення пропозиції над попитом на карбамід, млн.т
Рис. 4.6.22. Прогнозний баланс між попитом і пропозицією

на ринках азотних добрив
На думку провідних аналітиків ринку мінеральних добрив істотного

перевиробництва карбаміду в 2013 р. не відбудеться. За умови збереження
високих цін на сировину та енергоресурси спостерігатиметься скорочення
обсягів виробництва в США та Західній Європі. У Західній Європі
найдорожчим ресурсом є робоча сила, що суттєво здорожує кінцеву
продукцію й робить її менш конкурентоспроможною на ринках світу. За
умов завантаження існуючих потужностей у світі в середньому на 88%-90%
на світовому ринку можна очікувати формування ринкової рівноваги.
Найближчими роками триватиме зростання обсягів виробництва карбаміду в
країнах, що розвиваються, і в країнах з дешевим природним газом. У 2014 р.
відбудеться суттєве загострення конкуренції на міжнародному ринку у
зв'язку з істотним перевищенням пропозиції над попитом. За такої ситуації
можливий перехід центрів впливу з традиційних ринків Європи та США на
ринки, що швидко розвиваються (Азії та Латинської Америки).
За інформацією аналітиків компанії CMAI, підприємствами-
виробниками мінеральних добрив на Близькому Сході ретельно розроблена
та впроваджується стратегія пуску в експлуатацію нових потужностей, що
створить дисбаланс на експортному ринку карбаміду. Основними
імпортерами залишаться США, країни Латинської Америки та Азії,
незважаючи на розвиток власного виробництва в останніх. Потреба в
додаткових обсягах карбаміду найближчими роками залишатиметься. Високі
темпи зростання виробництва карбаміду в Китаї, Індії та Бразилії є
величезним потенціалом для експортних можливостей Близького Сходу.
Основні чинники, що визначають ситуацію на ринках азотних
добрив:
1. Очікуване зростання цін на російський природний газ для
українських промислових виробників, що призведе до зростання експортних
цін на аміак та азотні добрива українських виробників.
2. Відносно низький рівень цін на природний газ у країнах Перської
затоки, що підвищить рівень їх конкурентоспроможності з продажу аміаку та
азотних добрив (існують плани з розширення виробництва аміаку та азотних
добрив).
3. Збереження високого попиту на сільгосппродукцію, що матиме
позитивний вплив на рівень цін на азотні добрива та їх споживання в
провідних сільськогосподарських регіонах.
4. Збереження значного рівня залежності виробників у міжсезонний
період від імпорту азотних добрив з окремих країн, які фактично визначають
(диктують) ціни на ринку (наприклад, Індія - щодо азотних добрив).
5. Постійно зростає інтерес до створення виробничих потужностей у
великих країнах-споживачах азотовмісних продуктів, що потенційно може
призвести до перетворення цих країн у нетто-експортерів у віддаленому
майбутньому.
4.6.6. Місткість ринків продукції
Місткість товарного ринку зазвичай визначається в рамках,

установлених на етапі дослідження часового інтервалу, продуктових і
географічних меж, переліку основних учасників ринку.
Місткість ринку - це динамічний показник, який показує загальний
обсяг попиту, що сформувався на продукцію всіх підприємств за певних
умов - у певний час та за певних обставин, тобто співвідношення цінових і
нецінових факторів, які є визначальними для покупців під час вибору
продукції .
За умов повного доступу до інформації щодо продажу продукції, основними
учасниками використовується прямий метод розрахунку, за яким місткість
ринку визначається як сума обсягів реалізації продукції всіма продавцями на
певному ринку.
Частка ринку - це відсоткове відношення обсягів продажу продукції
певного підприємства до загальної місткості ринку продукції.
Зазвичай на практиці, спостерігається ситуація, коли точні параметри
ринкового попиту не відомі. Лише емпіричним методом - методом «спроб і
помилок», можна визначити кількісні параметри впливу цінових і нецінових
факторів на цінову еластичність попиту.
Гравці мають можливість проаналізувати інформацію про зміну
ситуації на ринках, зокрема:
• про зміну ринкових сегментів (місткості ринку, ринкових часток
підприємств);
• цінову стратегію підприємств;
• витрати конкурентів на рекламу та сервісне обслуговування.
Для цього необхідно придбати відповідні аналітичні звіти на ринку
інформації.
Ринкові важелі - це цінові та нецінові інструменти, що дають змогу
впливати на механізм формування ринкової рівноваги на ринках продукції.
4.6.7. Основні напрями збутової політики підприємства
У програмі реалізовані наведені нижче напрями збутової діяльності:

1. Планування обсягів перевезення продукції на внутрішній та зовнішні
ринки.
2. Оцінка впливу сезонних і циклічних коливань у функції попиту на
продукцію.
3. Визначення параметрів ринкового попиту на продукцію: ціни, якості та
варіантів пакування продукції.
4. Проведення рекламної кампанії.
5. Стимулювання каналів збуту продукції (робота з дилерами, агентами).
6. Кредитування покупців.
Згідно з представленою моделлю ринку, ринковий попит на продукцію
визначають такі цінові та нецінові фактори:
• ціна продукції;
• витрати на рекламну кампанію;
• рівень злежування;
• пакування продукції;
• ставка комісійної винагороди зі збуту продукції;
• ставка та терміни кредитування покупців.
4.6.8. Цінова політика підприємства
Доволі важливо в конкурентній боротьбі правильно прийняти рішення

щодо ціноутворення. Під час формуванні цін потрібно керуватися деякими
загальновідомими положеннями.
На ринках, де виникли значні складські запаси (тобто нереалізована
продукція), слід знижувати ціни або збільшувати витрати на рекламу та
сервіс. Проте надмірне зниження ціни може призвести до зменшення обсягу
продажу, бо з одного боку, дешева продукція може викликати сумніви в
споживачів щодо її якості, а з іншого, необхідно враховувати фактор
«престижності» придбання саме дорогої продукції.
У разі виникнення незадоволеного попиту навряд чи доцільно
продовжувати політику низьких цін. За таких умов можна збільшити
надходження за рахунок підвищення цін або зростання обсягів продажу.
Якщо ціна висока, споживачі перестають виявляти інтерес до продукції
підприємства, тобто обсяг ринкового попиту на продукцію підприємства
буде нульовим.
Головним завданням гравців на етапі прийняття управлінських рішень
з продажу продукції є диференціація продукції за рахунок якіснішого
обслуговування споживачів, розвитку власної дилерської мережі, проведення
рекламної кампанії, поліпшеної системи кредитування та інших факторів.
Використання цих ринкових важелів дає змогу збільшити попит на
продукцію підприємства, але це не означає автоматичного збільшення
розміру прибутку. Спочатку, із зростанням дії цих факторів, прибуток буде
поступово збільшуватись, а згодом - скорочуватись. За умов занадто великих
витрат на зазначені нецінові важелі витрати на них можуть перекрити
величину валового прибутку, і підприємство отримає збиток.
4.6.9. Рекламна кампанія
Загальна величина витрат на рекламу складається із суми витрат на

просування продукції через класичні та нові канали розповсюдження:
• мережу Інтернет;
• телебачення;
• пресу (газети й журнали);
• радіо;
• біг-борди.
Велика увага має бути приділена проведенню спеціалізованих виставок
- налагодженню тісних взаємозв'язків з потенційними споживачами, що,
своєю чергою, дає змогу популяризувати продукцію та створити позитивний
імідж підприємству-виробнику азотних добрив.
4.6.10. Особливості транспортування продукції на внутрішній та

міжнародні регіональні ринки продукції
Учасники гри мають прийняти рішення щодо перевезення продукції на

внутрішній і міжнародні ринки азотних добрив з метою її реалізації,
ураховуючи при цьому залишки нереалізованої продукції на початок і кінець
ігрового періоду.
Розробляючи план перевезення продукції на внутрішній і міжнародні
ринки азотних добрив слід пам'ятати, що в ігровому комплексі є низка
обмежень:
- по-перше, у поточному місяці можна продавати лише ту
продукцію, яка є в наявності на складах підприємства на початок місяця;
- по-друге, запланована до відвантаження продукція не повинна
перевищувати її наявну кількість;
- по-третє, транспортування не потребує значного часу, тому
надходження продукції на ринки здійснюється у короткі строки, що дозволяє
реалізувати продукцію у тому періоді, коли приймаються рішення про її
продаж.
Азотні добрива, що випускаються у попередньому періоді, у
наступному - мають бути обов'язково транспортовані на внутрішній чи
європейські, американські, азійські ринки. Це пов'язано з обмеженням у
площах складських приміщень на території заводу. Якщо ж рішення гравцем
щодо транспортування продукції на ринки не були ухвалені, то вся продукція
автоматично перевозиться на збереження на орендовані склади, що
знаходяться на внутрішньому ринку. З цих орендованих складів
підприємство може транспортувати на міжнародні ринки або реалізувати
добрива безпосередньо на вітчизняному ринку.
Транспортування продукції на міжнародні ринки світу може
здійснюватись одночасно як зі складів підприємства, так і з орендованих
складів, що знаходяться на внутрішньому ринку. За умов транспортування
продукції з орендованих складів відбувається удосконалення інформаційної
системи управління логістичними процесами, що потребує додаткових
постійних витрат на її утримання незалежно від кількості продукції, що
перевозиться. Величина таких витрат складає 400 000 грн. за період.
Пріоритетними є ті напрями транспортування продукції, які
забезпечують постійне надходження валюти. Це ринки ЄС, Північної та
Південної Америки та Азії. Транспортування продукції на внутрішній ринок
здійснюється за залишковим принципом.
4.7. Фінансові операції підприємства

Під час ділової гри учасники вирішують ті ж завдання, що й фінансові
менеджери в щоденній практиці. Найбільш важливими завданнями є такі:
- управління грошовими надходженнями та видатками підприємства;
- вибір напрямів і джерел фінансування довгострокових інвестицій
(зовнішнє фінансування та емісія акцій);
- управління оборотними активами (запасами, дебіторською та
кредиторською заборгованістю) підприємства.
Фінансова політика в діловій грі реалізується через кредитні та
депозитні операції, а також рішення щодо нарахування та виплати дивідендів
та додаткової емісії чи вилучення акцій.
Основні фінансові рішення
Управлінські рішення Основні параметри
Отримання кредитів Термін кредиту
Сума кредитних коштів
Відкриття депозитів Термін депозитного вкладу
Сума депозитних коштів
Виплата дивідендів Розмір дивідендів на одну акцію
Випуск і продаж нових акцій Обсяг емісії (продажу) акцій
Викуп акцій Обсяг викупу акцій
4.7.1. Кредитні операції
Важливим джерелом фінансування виробничо-господарської діяльності

підприємства є банківські кредити. Слід пам'ятати, що учасники гри
зобов'язані своєчасно погашати загальну суму боргу й відсотки за кредитом.
За умовами гри погашення основної суми боргу за банківськими кредитами
здійснюється рівними частинами в кожному ігровому періоді (місяці), а
нарахування відсотків від суми заборгованості на початок кожного періоду та
їх сплата здійснюються наприкінці кожного місяця.
Величина зобов'язань, за умов отримання кредиту в розмірі 30 000 грн.
на три місяці під 25%, наведено в таблиці 4.7.2.
Таблиця 4.7.2.
Графік здійснення платежів за короткостроковим кредитом
Показник Період здійснення платежів
1-й період 2-й період 3-й період
Повернення
основної суми боргу 10 000 10 000 10 000
Боргові зобов'язання
на початок періоду 30 000 20 000 10 000
Відсотки за
кредитом (25%) 7 500 5 000 2 500
Загальна сума
платежу 17 500 15 000 12 500
Отже, загальна сума платежів за короткостроковим кредитом терміном

на 3 місяці становить 45 000 грн.
4.7.2. Депозитні операції
Найбільш поширеним фінансовим інструментом є депозит. У діловій

грі депозит - це грошовий внесок, розміщений підприємством у фінансовій
організації з метою отримання доходу у вигляді відсотків у результаті
здійснення фінансової операції з вкладом.
У програмі реалізовано можливість розміщення вільних грошових
коштів на депозитному рахунку в банку на два, три або чотири місяці, а
визначення суми доходу за депозитом здійснюється за допомогою найбільш
поширеної методики - складного відсотку. Величина відсоткових ставок
задається організатором бізнес-турніру.
Припустимо, що гравець розміщує депозит у розмірі 10 000 грн.
терміном на три періоди з нарахуванням відсотків на кінець періоду за
ставкою в 10 %.
Порівняння методик розрахунку простих і складних відсотків, грн.
Методика розрахунку складних відсотків
Період
Відсотки за депозитом Накопичена сума
місяць - 1 10000*10%=1000 11000

місяць - 2 11000*10%=2100 12100
місяць - 3 12100*10%=3310 13310
Згідно з реалізованого в програмі алгоритму, вільні грошові кошти

розміщуються на депозитному рахунку, який не змінює величину грошових
коштів на поточному рахунку в балансі підприємства. Щоб отримати
накопичені відсотки, необхідно не використовувати грошові кошти за вже
нарахованими відсотками впродовж передбачених періодів. У разі
виникнення дефіциту грошових коштів на кінець періоду їх нестача
перекривається як за рахунок овердрафту, так і за рахунок депозитних
коштів, при цьому попередньо нараховані відсотки не повертаються.
4.7.3. Екстрені кредити (овердрафт) і банкрутство
У разі відсутності чи недостатності грошових коштів на поточному

рахунку підприємства для здійснення необхідних розрахунків за
зобов'язаннями, їх дефіцит перекривається використанням кредитної лінії
(овердрафт). Кредитна лінія встановлюється відповідно до мінімально
допустимого рівня оборотних коштів, необхідних для погашення
кредиторської заборгованості за поставлені матеріали, розрахунків з
працівниками з оплати праці, поточних платежів тощо. Але слід урахувати,
що сума боргу за таким кредитом разом із відсотками обов'язково
погашається у наступному ігровому періоді. Плата за користування
овердрафтом є найвищою з усіх можливих варіантів фінансування, оскільки у
разі відсутності власних грошових коштів для здійснення розрахунків з
контрагентами дає змогу тривалий час уникати банкрутства підприємства.
Здійснюючи овердрафтне кредитування, банк проводить платежі за
клієнта на суму, що перевищує залишок коштів на поточному рахунку в
межах певного ліміту. Фактично банк отримує високодохідне джерело
розміщення коштів, бо овердрафт є короткостроковим кредитом, за яким уже
у наступному місяці підприємство має сплатити відсотки.
Гравці не мають можливості розвивати підприємство за рахунок такої
кредитної лінії, тобто розширювати нові виробничі лінії, проводити поточні
та капітальні ремонти обладнання, наймати персонал, розвивати дилерську
мережу. Кошти згідно з договором надаються лише на поточні потреби. Це
означає, що кошти надаються лише на поповнення оборотних активів і
погашення поточних зобов'язань, передусім це розрахунки за отримані
виробничі запаси, розрахунки із заробітної плати та соціальних виплат,
тимчасова виплата відсотків за кредитами тощо. У разі суттєвого
перевищення потреби у фінансових коштах над встановленим лімітом
підприємствами-кредиторами може бути ініційоване звернення до
арбітражного суду про визнання підприємства банкрутом.
Слід пам'ятати, що за умовами гри потрійне використання овердрафту
призводить до банкрутства гравця, бо систематична невиплата відсотків за
овердрафтом означає неплатоспроможність гравця, указує на
неспроможність фінансового менеджера підприємства виконати свої
обов'язки перед клієнтами та ставить під загрозу ліквідність банківської
установи.
4.7.4. Операції з продажу іноземної валюти
Операції в іноземній валюті - це господарські операції, вартість яких

визначена в іноземній валюті, або яка потребує розрахунків в іноземній
валюті (П(С)БО № 21, п. 4). Усі ігрові підприємства виступають у ролі
експортерів продукції - реалізують продукцію на регіональних ринках ЄС,
Північної та Південної Америки, Азії, а отже, отримують валюту, якою потім
розраховуються з контрагентами на цих ринках, продають валюту і вже за
рахунок національної валюти розраховуються за енергетичні ресурси з
вітчизняними постачальниками. Проводячи операції з іноземною валютою
слід враховувати діючий і прогнозний ринковий курс та курс, установлений
НБУ.
Основна ігрова валюта у певному регіоні світу
Регіон Валюта
ЄС Євро
Північна Америка Долар США
Південна Америка Долар США
Азія Долар США
Україна Гривня
Валютний рахунок на кінець періоду не має залишку в зв'язку з тим,

що після розрахунків з дилерами та дистриб'юторами вся валюта, що
залишилася, переводиться в національну. Операції з продажу іноземної
валюти ускладнюються нерівномірним надходженням грошових коштів, що
зумовлене різними умовами кредитування споживачів.
Операції з продажу валюти - це операції, за яких валюта розглядається
у вигляді товару, у результаті реалізації якого визначаються дохід і
собівартість від реалізації валюти. Результатом продажу валюти є прибуток
або збиток. Крім цього, необхідно враховувати зміни у валютному курсі
НБУ, оскільки собівартість реалізованої валюти завжди визначається за
курсом НБУ на дату реалізації.
Валютний курс НБУ - установлений Національним банком України
курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. У
програмі розглядається два різновиди валютного курсу:
- курс НБУ на початок місяця;
- курс НБУ на кінець поточного місяця.
В результаті зміни валютного курсу НБУ утворюється курсова різниця,
яка розраховується шляхом віднімання валютного курсу НБУ на кінець
періоду за мінусом його величини на початок. Курсова різниця, як і результат
від продажу валюти, також відносяться на фінансові результати у вигляді
прибутку або збитку.
4.8. Звітність та аналіз господарської діяльності підприємства
4.8.1. Управлінська звітність
Управлінська звітність спрямована на забезпечення внутрішніх

користувачів якісною обліковою інформацією, необхідною для прийняття
обґрунтованих рішень з питань управління підприємством. Метою її
складання є надання оперативної, релевантної інформації для потреб
управління та адресність згідно з вимогами управлінського персоналу. Це
інформація про технічний стан обладнання, рівень використання виробничих
потужностей, рух персоналу, рух матеріалів, готової продукції тощо.
Управлінська звітність у діловій грі - це приблизно 30 звітів, які
складаються щомісячно.
Необхідно докладно розглянути всі ці звіти, щоб зрозуміти
взаємозв'язки показників і на їх основі розробляти перспективні оперативні
та фінансові бюджети.
4.8.2. Форми фінансової звітності
Форми фінансової звітності, на відміну від форм управлінської

звітності, регламентуються державою. У діловій грі «Титани міжнародного
бізнесу» основні форми фінансової звітності розробляються відповідно до
ПСБО №1:
1. Бухгалтерський баланс.
2. Звіт про фінансові результати.
3. Звіт про рух грошових коштів.
Фінансова звітність у діловій грі складається щомісячно. Зміни в
бухгалтерському балансі показуються на кінець певного періоду, тоді як дані
в звіті про фінансові результати показуються за результатами ігрового
періоду. Для кращої інтерпретації даних і можливості їх аналізу вихідна
документація наводиться в динаміці. Зокрема, баланс відображає інформацію
на початок і кінець ігрового періоду, а звіт про фінансові результати показує
інформацію за поточний ігровий та минулий зіграний періоди.
4.8.2.1. Звіт про фінансові результати
Серед основних принципів, на яких ґрунтуються бухгалтерський облік

та фінансова звітність в Україні, слід зазначити принцип нарахування та
відповідності доходів i витрат. Він полягає в тому, що для визначення
фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи
звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів.
При цьому доходи й витрати відображаються в бухгалтерському обліку та
фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати
надходження або сплати грошових коштів.
Основними нормативними документами, які визначають облік доходів
підприємства є П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» та П(С)БО 15
«Дохід», а класифікація та облік витрат на виробництво продукції
відбувається відповідно до П(С)БО 16 «Витрати».
Схема формування собівартості реалізованої продукції
Прямі витрати Непрямі загальновиробничі витрати
на нерозподілені
розподілені
матеріальні оплату інші змінні постійні
постійні
праці
виробнича собівартість
собівартість реалізованої продукції

До виробничої собівартості продукції включаються:
- матеріальні витрати;
- витрати на оплату праці;
- інші виробничі витрати;
- змінні загальновиробничі витрати;
- постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.
Змінні загальновиробничі витрати - це витрати на обслуговування та
управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або
майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності.
Постійні загальновиробничі витрати - це витрати на обслуговування та
управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже
незмінними) за зміни обсягу діяльності.
Згідно з п. 16 П(С)БО 16 «Витрати» підприємства самостійно
визначають перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат.
Розподіл постійних і змінних загальновиробничих витрат на
продукцію, що виробляється підприємством, здійснюється по-різному:
- змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об'єкт
витрат з використанням бази розподілу, виходячи з фактичної
потужності звітного періоду;
- постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об'єкт
витрат з використанням бази розподілу за нормальної потужності.
Нормальна потужність підприємства - це очікуваний середній обсяг
діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності
підприємства впродовж кількох років або операційних циклів з урахуванням
запланованого обслуговування виробництва.
Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до
собівартості реалізованої продукції, є витратами звітного періоду. Згідно з
П(С)БО 16 вони поділяються на адміністративні витрати, витрат на збут та
інші операційні витрати. Зі структурою адміністративних витрат i витрат на
збут можна ознайомитись у наступних табл. 4.8.2-3.
Структура та величина адміністративних витрат, грн.
Структура витрат Величина витрат, грн.
Заробітна плата управлінського персоналу 100 000
Нарахування на заробітну плату управлінського персоналу 38 500
Обслуговування рахунка в банку 250
Оренда офісного приміщення 70 000
Витрати на аудит 8 000
Страхування майна 16 000
Витрати на охорону 10 000
Витрати на зв'язок 4 000
Інші витрати на управління 12 000
Витрати на дослідження ринку *
Амортизація необоротних активів 4 500
* - величина визначається гравцем ігрової команди.
Структура витрат на збут продукції
Структура витрат*
Витрати на просування продукції (рекламу)
Витрати на вантажно-розвантажувальні роботи
Витрати на фрахтування суден і транспортування продукції на міжнародні ринки
Витрати на оренду складських приміщень
Заробітна плата дистриб'юторів
Комісійні (відсотки від продажу продукції)
* - величина всіх витрат визначається гравцем.
Послідовність розрахунку показників у звіті про фінансові результати є

такою:
1) чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг) (р.035) визначається шляхом віднімання від доходу
(виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (р.010)
суми непрямих податків - податку на додану вартість (р.015),
акцизного збору (р.020), інших вирахувань з доходу (р.030);
2) валовий прибуток (р. 050) або збиток (р. 055) розраховують шляхом
віднімання від чистого доходу(р.035) собівартості реалізованої
продукції (р. 040);
3) фінансові результати від операційної діяльності: прибуток (100) або
збиток (105) визначається шляхом вирахування з валового прибутку
суми витрат періоду - адміністративних витрат, витрат на збут та
інших операційних витрат (р. 060-091);
4) фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування
визначають(р.170 або р.175) з урахуванням доходів і витрат від
фінансової діяльності, отриманого прибутку (збитку) від впливу
інфляції на монетарні статті (р. 110-165);
5) визначаються фінансові результати від звичайної діяльності;
6) визначають чистий прибуток (р. 220) або збиток (р.225).
4.8.2.2. Звіт про рух грошових коштів
Найважливішим фінансовим документом є звіт про рух грошових

коштів. ЗРГК - це кошторис очікуваних надходжень і виплат грошових
коштів у процесі господарської діяльності підприємства за певний період.
Метою його розробки є визначення необхідного обсягу грошових коштів і
збалансованості позитивного та негативного грошових потоків за обсягом і в
часі. Надходження грошових коштів називається позитивним грошовим
потоком, а вибуття - негативним. Різниця між позитивним і негативним
грошовими потоками за кожним видом діяльності називається чистим
грошовим потоком. Слід зазначити, що витрачання ресурсів у вартісному
значенні визначається вітчизняними П(С)БО через поняття «витрати», але
для пояснення витрачання грошових коштів бажано застосовувати поняття
«видатки грошових коштів», оскільки гроші самі по собі мають вартісне
значення.
Звіт про рух грошових коштів включає всі грошові надходження та
видатки, які для зручності в програмі згруповані в розрізі трьох основних
видів діяльності: операційної, фінансової та інвестиційної. Така класифікація
дає змогу оцінити вплив цих видів діяльності на фінансовий стан
підприємства і суму грошових коштів.
На першому етапі визначаються надходження та виплати грошових
коштів за основною діяльністю, яка дає можливість визначати здатність
підприємства генерувати грошові потоки, достатні для погашення позик,
підтримки операційної потужності підприємства, виплати дивідендів та
здійснення нових інвестицій без залучення зовнішніх джерел фінансування.
Операційна діяльність підприємства - це основна діяльність,
спрямована на виробництво та реалізацію продукції (товарів, робіт, послуг),
яка є головною метою створення підприємства й забезпечує левову частку
його доходу, а також інша операційна діяльність, яку не можна кваліфікувати
як інвестиційну або фінансову. Слід зазначити, що на практиці одна й та сама
операція може бути відображена по-різному, залежно від того, що є
основною діяльністю підприємства. Наприклад, дохід від реалізації цінних
паперів для інвестиційної компанії є доходом від основної діяльності, а для
промислових підприємств - це складова інвестиційної діяльності; дохід від
реалізації комп'ютера підприємством, що надає послуги, є доходом,
отриманим від інвестиційної діяльності, а для фірми, яка спеціалізується на
торгівлі комп'ютерною технікою - операційною діяльністю. У програмі
велика увага приділяється статтям надходження і витрачання (видатків)
грошових коштів, загальний перелік яких наведено на рис. 4.8.1.
Надходження Видатки
(200) г- (300)
І
Погашення кредиторської заборгованості
Виручка (дохід) від реалізації продукції,
за сировину, матеріали, товари та послуги,
товарів, робіт і послуг (210)
яка виникла в звітному періоді і та, яка
має бути погашена в звітному періоді
(310)
Аванси, отримані від покупців за
продукцію, товари, роботи та послуги
Аванси, сплачені постачальникам (320)
(220)
Погашення дебіторської заборгованості

ч Погашення поточних зобов'язань (330)
Погашення заборгованості за виплатами
(товарної) (230)
працівникам (340)
Погашення дебіторської заборгованості за Сплачені аванси працівникам (350)

розрахунками (240)
Погашення заборгованості за внутрішніми

Інші надходження (250-290) розрахунками (360)
Видатки на утримання адміністративного

персоналу (370)
Видатки на рекламну кампанію (380)
Інші операційні виплати (390)
Рис. 4.8.1. Надходження й видатки грошових коштів у результаті

здійснення операційної діяльності підприємства
Наступними етапами є визначення надходження та видатків грошових

коштів за інвестиційною та фінансовою діяльністю.
Інвестиційна діяльність, пов'язана з придбанням і реалізацією
необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою
частиною еквівалентів грошових коштів.
До 2008 р. інвестиційною вважалася діяльність, пов'язана з
придбанням та продажем усіх необоротних активів. З 1 січня 2008 р., після
набрання чинності нової редакції П(С)БО 27, ситуація змінилася. Тепер
основні засоби та нематеріальні активи, які планується продати й для яких
виконуються критерії п.1. розділу ІІ П(с)БО 27, визнають окремою групою
необоротних активів - як такі, що утримаються для продажу, вони
визнаються запасами, а їх продаж тепер формує дохід та витрати не від
інвестиційної, а від операційної діяльності. Однак у деяких випадках продаж
необоротних активів може здійснюватись і без їх переводу до складу запасів,
тоді відповідні доходи та витрати продовжують відображати в складі
інвестиційної діяльності.
Видатки
(500) Г-
Дохід від реалізація корпоративних прав Видатки на придбання корпоративних
(фінансових інвестицій) (411) прав (фінансових інвестицій) (511)
Дохід від реалізації майнових комплексів Видатки на придбання майнових

( 412) комплексів (512)
Дохід від реалізації необоротних активів Видатки на придбання необоротних

(413) активів (513)
_ Отримання дивідендів (421)
Повернення позик іншими

підприємствами (422)
Рис. 4.8.2. Надходження та видатки грошових коштів у результаті

інвестиційної діяльності підприємства
Фінансовою вважається діяльність, яка приводить до зміни розміру й

складу власного та позикового капіталу підприємства. Розкриття інформації
про рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності є важливим,
оскільки вона надає дані щодо можливих вимог сплатити грошові кошти з
боку тих, хто надає підприємству капітал.
Від продажу власних акцій (610) Сплата відсотків за кредитами (710)
Погашення основної суми боргу за

Ві д продажу боргових зобов'язань
кредитами (720)
(620)
Виплата дивідендів (730)

Отримання позик (кредитів) (630)
Виплати грошових коштів на

Інші надходження (640-690) погашення зобов'язань за фінансовою
орендою (740)
Погашення позик грошовими коштами

(750-790)
Рис. 4.8.3. Надходження й видатки грошових коштів у результаті

фінансової діяльності підприємства
Оскільки сальдо грошових коштів на кінець періоду не може бути

від'ємним, то в алгоритмі програми передбачено надання овердрафту.
Підприємства, які отримали в попередньому періоді овердрафт, не можуть
витрачати грошові кошти на розвиток.
4.8.3. Фінансові показники
На основі даних фінансової звітності в програмі розраховуються

необхідні фінансові показники, що широко використовуються на практиці
для оцінки виробничо-господарської діяльності й фінансового стану
підприємства.
У програмі реалізовані такі методики:
1) агрегування статей балансу;
2) вертикального та горизонтального аналізу;
3) коефіцієнтного аналізу;
4) інтегрованої оцінки показників фінансового стану.
4.8.4. Податки та збори
Безперечно, що в діловій грі обійтись без певних спрощень неможливо.

Зокрема, всі види податків нараховуються та сплачуються щомісячно (без
авансових платежів, тоді як на практиці окремі податки сплачуються раз на
квартал або навіть на рік.
У діловій грі передбачено застосування загальної системи
оподаткування відповідно до вимог українського законодавства, яка
передбачає нарахування та сплату обов'язкових податків і платежів до
бюджету. Зокрема, увага приділяється питанням нарахування та сплати таких
податків, як: податку на додану вартість (ПДВ); податку на прибуток (1111) і
податку з доходів фізичних осіб (ПДФО). Ці податки разом становлять
основну частину зобов'язань перед бюджетом.
Відповідно до вимог законодавства, яке регулює питання
оподаткування, базові ставки за цими податками становлять:
- ставка податку на додану вартість - 20%;
- ставка податку на прибуток - 21 %;
- ставка податку з доходів фізичних осіб - 15%.
У програмі реалізовано традиційну для української економіки схему
розрахунку податку на додану вартість. Сума ПДВ, що підлягає сплаті до
бюджету, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання
звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.
Податкове зобов'язання з ПДВ у підприємства виникає в разі здійснення
операцій з реалізації продукції покупцям у розмірі 20% встановленої ціни
продажу. Податковий кредит формується в програмі під час закупівлі
матеріалів, замовлення рекламної компанії, сервісного обслуговування,
здійснення комунальних платежів і придбання основних засобів.
Відповідно до вимог українського законодавства податок на прибуток
повинен бути погашений не пізніше 40 дня наступного за звітним кварталом.
Тобто підприємство може накопичувати величину податку на прибуток і
сплачувати його раз на квартал або сплачувати щомісячно. Саме другу схему
реалізовано в програмному продукті.
4.8.4. Перспективна діагностика виробничо-господарської
діяльності підприємства
Комп'ютерна програма «Титани міжнародного бізнесу» (модуль

користувача ) поєднує бюджетне та фінансове управління на підприємстві в
єдину систему економічного управління, що дає змогу учасникам тренінгу
розробляти різноманітні сценарії розвитку подій (кількість таких сценаріїв
визначається самим учасником) і визначати результати економічно-
господарської діяльності. Зокрема, у програмі реалізовано блоки щодо
формування та взаємоузгодження операційних бюджетів, що цілком
відповідає потребам сучасного підприємства і дозволяє на їх основі
вирішувати значну кількість завдань з перспективної фінансової діагностики
(оцінка ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості та ділової
активності).
Рис. 4.8.4. Інтерфейс програми «Титани міжнародного бізнесу»

Працюючи з програмою, аналітик може здійснити попередній аналіз
вихідних показників за відповідним ступенем впливу на підприємство та
оцінити різноманітні варіанти розвитку подій за такими сценаріями:
• песимістичним;
• негативним;
• прийнятним;
• позитивним;
• оптимістичним.
Задавши ймовірність виникнення певного сценарію, фінансовий
аналітик зможе проаналізувати можливі вигоди та ризики для підприємства.
У загальному вигляді процес прийняття рішень у програмі «Титани
міжнародного бізнесу» (клієнтський блок) відбувається за такою схемою:
«вихідні дані ^ алгоритм ^ вивід результатів розрахунку».
На першому етапі роботи з програмою «Титани міжнародного бізнесу»
(клієнтський блок) необхідно:
• по-перше, ввести вихідну інформацію про діяльність підприємства
(дані операційних і фінансових бюджетів підприємства за попередній
період);
• по-друге, здійснити всі необхідні настройки щодо середовища
функціонування підприємства;
• по-третє, заповнити управлінські форми та підтвердити прийняті
управлінські рішення.
На другому етапі програма автоматично проведе розрахунок
прогнозних показників діяльності підприємства. За результатами проведених
розрахунків аналітик отримує деталізовані операційні бюджети (продажу,
виробництва, виробничих запасів, прямих витрат на матеріали, прямих
витрат на оплату праці, загальновиробничих витрат, адміністративних
витрат, витрат на збут та інші) і фінансові бюджети, які формуються у
вигляді звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів
(управлінська форма) і балансу підприємства. Фінансову звітність у програмі
представлено відповідно до вимог діючих П(С)БО в Україні.
Основними напрямами аналізу, що проводиться за допомогою
комп'ютерної програми «Титани міжнародного бізнесу» (клієнтський блок),
є:
• оцінка ефективності використання капіталу та активів підприємства;
• обґрунтування стратегії просування продукції на ринки;
• обґрунтування виробничого портфеля (виробничої програми)
продукції підприємства;
• розробка прогнозних операційних і фінансових бюджетів на
наступний період;
• аналіз динаміки структури активів і пасивів балансу підприємства;
• перспективний аналіз надходжень і видатків грошових коштів за
видами діяльності (операційна, фінансова та інвестиційна);
• розрахунок фінансових показників на основі попередньо
сформованих прогнозних фінансових форм (розрахункового балансу,
звітів про фінансові результати та рух грошових коштів).
Розрахунок здійснюється за основними господарськими процесами -
постачання, виробництво, збут і фінанси.
Блок №1. Постачання.
• бюджет матеріалів;
• графік погашення кредиторської заборгованості постачальникам за
попередньо отримані матеріали (проводиться за певними групами
постачальників).
Блок №2. Виробництво.
• виробничий портфель підприємства;
• прямі витрати на матеріали;
• прямі витрати на оплату праці;
• пряма амортизація;
• змінні загальновиробничі витрати;
• постійні загальновиробничі витрати;
• виробнича собівартість.
Блок №3. Збут.
• обсяги продажу продукції на ринках;
• графік погашення дебіторської заборгованості за певними групами
споживачів;
• кошторис витрат на рекламу;
• кошторис витрат на сервісне обслуговування;
• собівартість реалізованої продукції;
• кошторис витрат на перевезення та зберігання продукції на певних
ринках;
• кошторис витрат на аналітичні дослідження.
Блок №4. Фінанси.
• графік погашення заборгованості за податками та зборами;
• баланс підприємства;
• звіт про фінансові результати;
• звіт про рух грошових коштів;
• горизонтальний аналіз балансу;
• вертикальний аналіз балансу;
• аналіз ліквідності підприємства на основі агрегування балансу;
• аналіз фінансової стійкості підприємства на основі агрегування
балансу;
• коефіцієнтний аналіз фінансових показників (ліквідності,
платоспроможності, ділової активності, оборотності та
рентабельності);
• аналіз заборгованості підприємства за короткостроковими кредитами;
• аналіз заборгованості підприємства за довгостроковими кредитами;
• оцінка депозитів підприємства.
У блоці «Фінанси» реалізована велика кількість самостійних блоків, що
ґрунтуються на наукових результатах дослідження, викладених у попередніх
блоках програми (2,3,4). Зокрема, на основі попереднього агрегування
балансу проводиться оцінка:
S фінансової стійкості дев'ятикомпонентного показника;
S ліквідності та платоспроможності підприємства;
S показників з використанням вертикального та горизонтального
аналізу;
S фінансових коефіцієнтів.
Програмний продукт «Титани міжнародного бізнесу» (клієнтський
блок) адаптований до використання фахівцями з галузі економіки, має
зручний інтерфейс і містить велику кількість вбудованих інструментів, які
дають змогу вирішувати різноманітні завдання фінансової діагностики.
Діагностика фінансової стійкості та ліквідності підприємства доцільно
проводити на основі попереднього агрегування статей активу й пасиву
балансу за такими групами. Агрегування активу балансу в програмі
здійснюється за наступними групами: високоліквідні, швидколіквідні,
повільноліквідні та важколіквідні ресурси, а пасиву - постійні пасиви,
довгострокові, короткострокові й термінові пасиви. Використаний алгоритм
агрегування статей активу й пасиву балансу за терміновістю представлено у
таблицях 4.8.4 та 4.8.5.
Агрегований актив балансу підприємства
Група Назва групи Зміст групи Код рядка
1 2 3 4
Високоліквідні грошові кошти та їх еквіваленти,
р. 230, р. 240, р. 220
А1 активи поточні фінансові інвестиції
р. 150, р. 160, р. 170,
Швидко ліквідні
А2 дебіторська заборгованість р. 180, р. 190, р. 200,
активи
р. 210
запаси, інші оборотні активи,
витрати майбутніх періодів, р. 100, р. 110, р. 120,
Повільноліквідні
необоротні активи та групи р. 130, р. 140, р. 250,
А3 активи
вибуття, довгострокова р. 270, р. 275, р. 050
дебіторська заборгованість
необоротні активи "мінус"
Важколіквідні р. 080 - р. 050
А4 довгострокова дебіторська
активи
заборгованість
Агрегований ^ пасив балансу підприємства
Група Назва групи Зміст групи Код рядка
1 2 3 4
кредиторська заборгованість
р. 530, р. 540, р. 550,
П1 Термінові пасиви за товари, роботи і послуги;
р. 560, р. 570, р. 580,
поточні зобов'язання за
р. 590, р. 600
розрахунками
короткострокові кредити
П2 Короткострокові банків, поточна заборгованість р. 500
пасиви за довгостроковими р. 510
зобов'язаннями, векселі р. 520
видані
П3 Довгострокові пасиви довгострокова заборгованість р. 480
власний капітал, забезпечення р. 380
П4 Постійні пасиви
наступних витрат і платежів, р. 430
доходи майбутніх періодів р. 630
Програма дає змогу оцінити показники ліквідності підприємства,

порівнявши їх відповідними агрегатами активу й пасиву.
Оцінка платіжного надлишку чи нестачі активів
Умова ліквідності Платіжний надлишок або нестача
А1 > П1 А1 - П1
А2 > П2 А2- П2
A3 > П3 A3 - П3
А4 < П4 П4 - А4
Розглянемо докладніше можливості цієї програми щодо оцінки

інтегрованого показника фінансової стійкості.
У програмі реалізовано методику фінансової стійкості, запропоновану
російськими дослідниками А.Д. Шереметом і Р.С. Сайфуліним, яка на
відміну від трьохкомпонентного показника надає більш чіткі результати.
Відповідно до цієї методики визначається не трьохкомпонентна, а
дев'ятикомпонентна методика оцінки фінансової стійкості. Для зіставлення
використовуються такі агрегати: основні засоби та інші необоротні
активи( F ) ; запаси і витрати( z ) ; джерела власних коштів(^); довгострокові
кредити і позикові кошти( K T ); розрахунки (дебіторська заборгованість) та
інші активи( r); короткострокові кредити й позичкові кошти( K ) . За
результатами зіставлення показників можливі комбінації, представлені в
таблиці 4.8.7.
Розширена система часткових умов та градацій фінансової стійкості
для пропонованого дев'ятикомпонентного показника
№ 1 2 3
1 F + Z + r < U + KT + K' F + Z + r < U + KT F + Z +r < U
нормальний рівень передабсолютний рівень абсолютний рівень
фінансової стійкості фінансової стійкості фінансової стійкості
2 F + Z < U + KT + K' F + Z < U + KT F +Z < U
передкризовий рівень нормальний рівень передабсолютний рівень
фінансової стійкості фінансової стійкості фінансової стійкості
3 F < U + KT + K' F < U + KT F <U
кризовий рівень фінансової передкризовий рівень нормальний рівень
стійкості фінансової стійкості фінансової стійкості
Українським дослідником у галузі нечітко-множинного аналізу

Коцюбою О.С модифікована методика розрахунку дев'ятикомпонентного
показника фінансової стійкості (D):
r
d (XJJ) d (x12) d (x13)
D= d ( x
2 1 )
d ( x
2 2 )
d ( X
2 3 ) (4.1)
d (X31 ) d (X32 ) d (X33 ) j
1, ЯКЩО XJJ > 0

п и і = 1,3, J = 1, 3 . (4.2)
р цьому d (X..) =
J 0, ЯКЩО XJJ < 0
x11 = (Uc + KT + K') - (F + Z + ra), x12 = (Uc + KT ) - (F + Z + ra),
x13 = Uc - ( F + Z + ra ), x21 = (Uc + KT + K') - ( F + Z ) ,
X22 = (Uc + KT) - ( F + Z ) , X23 = Uc - (F + Z ) , (4.3-12)
x31 = (Uc + KT + K') - F, x32 = (Uc + K1) - F , X33 = Uc - F.
Виникає питання про розпізнавання загального рівня, або зони

фінансової стійкості підприємства, виходячи з розподілу значень елементів
матриці D .
Всі можливі ситуації фінансової стійкості можна розбити на дві групи.
В першому випадку, для кожної градації фінансової стійкості або не
виконується жодна, або виконуються всі часткові умови. У цій ситуації зону
фінансової стійкості, у якій знаходиться підприємство, розумно визначати за
найвищою градацією з виконанням усіх часткових умов. Тоді між
значеннями матриці D з релевантної цій ситуації підмножини й зонами
фінансової стійкості має місце така відповідність:
(111Л
1) D — 111 - зона абсолютної фінансової стійкості.
m
v y
(110 ^
2) D— 111 - зона передабсолютної фінансової стійкості.

1 1 1
v y
( 1 0 0^
3) D — 110 - зона нормальної фінансової стійкості.
111 y
( 0 0 0^
4) D — 100 - зона передкризової фінансової стійкості.
110 У
( 0 0 0^ ( 0 00^
5) D — 000 або D — 000 - зона кризової фінансової стійкості.
100 y
000y
Складнішим щодо аналізу є випадок, коли спостерігається виконання

не всіх часткових умов фінансової стійкості в межах окремої градації. За
таких умов ситуації зону фінансової стійкості слід визначати на основі
оцінювання за кожною градацією ступеня виконання відповідного до неї
набору часткових умов. Якщо прийняти гіпотезу про нерівноцінність
окремих часткових умов фінансової стійкості в межах окремої градації, то
вказане оцінювання можна здійснювати так:
11 — С і 3 d (Л*13 ) ,
1
2 = С
12 d ( Х
12) + С
23 d ( Х
23 )
,
d С d d ( Х )
1
3 = С
11 ( Х
п ) + 22 ( Х
22 )
+ С
33 3 3 ,
d d
l
4 = c
21
(x
21) + c
32
(x
32 ),
l = | c
3 1 d ( x
3 1 )
, якщо d ( x
3 1 )
=1 (4 13-18)
5
[1, якщо d (x31) = 0
при цьому
c13 = 1 , c12 + c23 = 1 , c11 + c22 + c33 = 1 , c21 + c32 = 1 , =1, (4
.19-4.24)
cjj >0, i = 173, j = p , (4.25)
де ls, s = 1,5 - ступінь виконання набору часткових умов фінансової
стійкості, який відповідає s -й градації; cv, i = 1,3, j = 1,3 - ваговий
коефіцієнт, який відповідає ij -й умові (індикатору) фінансової стійкості
згідно з матрицею D.
Вагові коефіцієнти еі;, i = 1,3, j = 1,3 доцільно визначати за допомогою
правила Фішберна. Його сутність полягає в установленні вагових

коефіцієнтів для альтернатив або детермінант за предметом аналізу,
виходячи із системи переваг між ними. У початковому варіанті правило
Фішберна дає змогу „зважувати" суворо спадну систему переваг. О.О.
Недосєкіним було запропоновано модифікацію правила Фішберна для
змішаної системи переваг, коли разом з альтернативами (детермінантами),
які мають різну значущість, присутні рівнозначні альтернативи. У цьому разі
/ N
вагові коефіцієнти слід розраховувати за формулулою: r = k j ^ k t , i = 1, N,

i =1
(4.26)
при цьому
kN = 1, (4.27)
kM ={Kk ':, , X *^X i X ,; i = N,2. (4.28)

M
Очевидно, що в пропонованій програмі оцінка фінансової стійкості з

урахуванням низки чинників (галузева специфіка, фінансова стратегія
підприємства та ін.) може настроюватися по-різному. Якщо орієнтуватися на
пріоритетність часткових умов фінансової стійкості, пов'язаних з основними
засобами, запасами й витратами, то можна прийти до такої структури
відношення переваги між відповідними компонентами матриці D:
d(x23) У d(x12), d(x22) У d(xn) ~ d(x33), d(x32) У d(x21).
Перетворення, згідно з правилом Фішберна, побудованої системи

переваг у кількісні оцінки приводить до такого:
Cjj — 1 / 4 , c12 — 1 / 3 , c13 — 1,
c21 — 1 / 3 , c22 — 2 / 4 , c23 — 2 / 3 ,
—1 —2 / 3 1/ 4
С 31 , С 32 , С
33 —
.
Прийняті вагові коефіцієнти дають змогу закінчити розпочатий вище
класифікатор можливих ситуацій фінансової стійкості (див. табл. 4.8.8).
Класифікатор ситуацій фінансової стійкості для прийнятого набору
вагових коефіцієнтів у випадку виконання не всіх часткових умов
Оцінка ступеня відповідності даній градації фінансової стійкості Результуюча
Вигляд
Кризова Передкризова Нормальна Передабсо- Абсолютна оцінка рівня
№ матриці
фінансова фінансова фінансова лютна фінансова фінансової
D стійкості
стійкість (К) стійкість (ПК) стійкість (Н) стійкість (ПА) стійкість (А)
'10 0"
1 1 1 2/3 0 (2/3)ПА
1 111
1 1 1
, У
N
1 1 0
1 1 1 1/3 0 (1/3)ПА
2 1 1 0
v1 Ч
'0 0 0^
1 1 3/4 2/3 0 (3/4)Н;
3 1 1 1
1 1 1
(2/3)ПА
. У
' 1 1 0
1 1 3/4 1/3 0 (3/4)Н;
4 1 1 0
1 1 0
(1/3)ПА
V /
'0 0 0
1 1 3/4 0 0 (3/4)Н
5 1 1 0
1 1 1
V /
' 1 0 0
1 1 3/4 0 0 (3/4)Н
6 1 1 0
1 1 0
4
' 1 0 0
1 1 2/4 0 0 (2/4)Н
7 1 0 0
1 1
, 1
' 0 0 0
1 1 2/4 0 0 (2/4)Н
8 1 1 0
1 1 0
\ /
'0 0 0 Л
1 1 1/4 0 0 (1/4)Н
9 1 0 0
v1 1 1
J
4
' 1 0 0
1 1 1/4 0 0 (1/4)Н
10 1 0 0
1 1 0
, j
'0 0 0 Л
1 2/3 1/4 0 0 (2/3)ПК;

11 0 0 0
(1/4)Н
v 1 1 1
j
N
' 1 0 0
1 1/3 1/4 0 0 (1/3)ПК;
12 1 0 0
1 0 0 J
(1/4)Н
'0 0 0 Л
1 2/3 0 0 0 (2/3)
13 0 0 0
ПК
v 1 1 0
j
' 0 0 0
1 1/3 0 0 0 (1/3)
14 1 0 0
1 0 0
ПК
V /
Останній стовпчик табл. 4.9.8 відображає результуючі оцінки рівня

фінансової стійкості для заданого варіанта матриці D. Указані результуючі
оцінки визначаються за найвищою градацією фінансової стійкості із
ступенем відповідності між 0 і 1. Можна бачити, що в деяких випадках така
відповідність має місце одночасно для двох суміжних градацій. У цих
ситуаціях найвищий рівень фінансової стійкості, що досягається, однозначно
не розпізнається, і результуюча оцінка формується як двокомпонентна. Для
варіанта матриці D під номером 11 з табл. 4.8.8 результуюча оцінка рівня
фінансової стійкості становить (1/3)ПК і (1/4)Н, тобто на 1/3 фінансова
стійкість підприємства характеризується як передкризова і на 1/4 - як
нормальна.
Результати проведеного аналізу зони фінансової стійкості з
використанням комп'ютерної програми «Титани міжнародного бізнесу»
наведено на рисунку 4.8.5.
'"ТИТАНИ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ" Команда "Торнадо-КНЕУ"' Міодуль користувача програми
<&$йл Н?;трійки ДїЧІЛМ
Перейти на Завантажити Сценврій Отнвдстнчннй

Л-с наступний
ігровий
операційні
та фінансові кОсновні
астrpw
ройкм Залишилось часу на прийняття рішень f į į Вихід
• Нонєр ігрового періоду період бюджети в:0в:0в

• Анайіаяіяльносїіпідприємсїеа ІГрОЕНЙ п е р і о д ІІ?і на nunpj ІЕНС івя ПАТ OJE ОМ Підтвердити
прийняття рішень
Į Į f Упрпьшнські рішення •j- Р е з у л ь т а т и r p i i m j n j M i r M t i B . i 'за п о п е р е д н і й п е р і о д і
О Ловідке
I ДаJніL.Пр&
о į^ivЛ
uД
ІП
1Н
Ї1НvМ
raС
ІТВ
JЙ {С
>J Vvfo^rПоелІпІіявя || Виробництво Збут Фінач
jы
Ф Відомості про розробників
г 1.1 Кредиторська заборгованім:тъ за товари, роботи та послį.. уги520. p 530) 1 572 ОООя
3 1.2 Поточнізобовязакня за розрахунками (p. яо-айї 1 761
4 1.3 Інші поточні зобовязаиня t p. 605, p. 610) 21 700І
5 2 Кредити та інші позикові кошти, у тону числі !p 500. p ШЯp 450)4 m od
6 2.1 Короткострокові кредити 1 ПОЗИКОВ,Ікошти [p. 500) 0|
7 £ 2 Довгострокові кредити і. позикові кошти (p. 440. f, 450) 4 700 000
S 2 3 Інші довгострокові зобовяан кя (pSgO.j 470) 0
а 3. Власні кошти (капітал) (p. 330. p 430, p 630)1E010 001
10 3.1 Н еросподілений прибуток (непокритий збиток) !p 350) m
11Баланс Баланс(Сумд) 26 53.2 165
AETEE Сука ІИАСНЕ Суна
1. Необоротні активи 12 ]£4 500 1. Джерела власник коигтів 1S 010 001
2 Запас и і ви трати 3112 3373. Довгострокові кредити і [танки 4 700 000
1 Р о з р а х у н к и Сд<ь 4 561 7002. K ор отко стр окові кредити і поаихи а
заЬ.) r a інші і і ^ т н а к
4 Грицеві киши 973 0204. Тсриновь зобовя'зання S 822 163
Всюго активів 26 532 165Всього I].". 26 532 165
V4-K(THK(t) 1и+као и
F+Z+T(a) а 0 0
F+Z і і 0
F і і 1
ОУб-Завантаження умов (Гри
Деторсысэ грограма доцента кафедри стратегії підприємств ДЁНЗ "Київсьй*і національний ексмомічний тгиверситет імені Вадима Геїьма-іа* Лозоеика Юрія Мйчзяаййєича
Рис.4.8.5. Результати розрахунку фінансової стійкості підприємства

в програмі «Титани міжнародного бізнесу» (клієнтський блок)
Збереження результатів розрахунків відбувається у вигляді Мш/-файлів,

які легко інтегруються з різноманітними інформаційними інтернет-ресурсами
та можуть бути переглянуті, доповнені й збережені в найбільш популярних
програмних продуктах, таких як Microsoft Office та Adobe Acrobat.
Оцінювання загальних результатів практики студентів відбувається у
діапазоні від 0 до 100 балів.
Загальна сума балів отриманих під час проходження практики
переводиться в 4-бальну шкалу та шкалу ECTS за критеріями:
Оцінка за шкалою, що Оцінка за національною Оцінка за шкалою
використовується в КНЕУ шкалою ECTS
90 - 100 відмінно A
80 - 89 B
добре
70 - 79 C
66 - 69 D
задовільно
60 - 65 E
незадовільно з можливістю
21 - 59 FX
повторного складання
незадовільно з обов'язковим
0 - 20 F
повторним вивченням
Виробнича практика студентів 4 курсу, які знаходяться на

індивідуальному (включеному) навчанні
Оцінювання результатів практики студентів на включеному навчанні

відбувається в діапазоні від 0 до 100 балів. Виробнича практика таких
студентів, оцінюється за результатами підготовки письмового звіту, який
необхідно надати керівнику академічної групи з практики до дня або у день
захисту звітів з виробничої практики студентами денної форми навчання.
Захист письмового звіту в аудиторії є не обов'язковий.
Звіт з виробничої практики студента 4 курсу на включеному навчанні
за напрямом підготовки 6503 - «міжнародна економіка» виконується
українською мовою обсягом до 15 сторінок друкованого тексту (титульна
сторінка, вступ, розділ 1, розділ 2, розділ 3, висновки і пропозиції, список
використаних джерел) і має містити обов'язкові складові, передбачені
структурою звіту (дод. C.3).
Звіт з виробничої практики студента 4 курсу на включеному навчанні
оформлюється відповідно до таких вимог: текст звіту оформляється на
аркушах формату А4, шрифтом Times New Roman, розмір кеглю 14 з
інтервалом 1,5. Поля на сторінці - 2 см. Нумерація сторінок - зверху в
правому куті. Кожний новий розділ звіту з виробничої практики починається
з нового аркуша.
За бажанням студент, окрім основного тексту, він може надати
додатки, кількість яких необмежена. Таблиці й рисунки оформлюються
відповідно до стандартних вимог.
Критерії оцінювання звітів з виробничої практики студентів 4 курсу
на включеному навчанні:
- відмінному рівню (90 - 100 балів) відповідає вичерпне розкриття

всіх структурних одиниць звіту; здійснення порівняльного аналізу;
уміння обґрунтовувати та стисло висловлювати власні думки;
наявність пропозицій щодо удосконалення організації навчального
процесу; методик проведення контрольних заходів; методики
підготовки та написання дипломної роботи; організації та
проведення виробничих практик, навчальних тренінгів тощо у
ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»; бездоганне оформлення
звіту згідно із зазначеними вище вимогами;
- доброму рівню (70-89 балів) відповідає недостатньо повне

розкриття окремих структурних одиниць звіту; порушення
цілісного підходу під час аргументації пропозицій; здійснення
порівняльного аналізу; пропозиції щодо удосконалення організації
навчального процесу; методик проведення контрольних заходів;
методики підготовки та написання дипломної роботи; організації
та проведення виробничих практик, навчальних тренінгів тощо у
ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»; наявність порушень вимог
щодо оформлення звіту;
- задовільному рівню (60-69 балів) відповідає слабке розкриття всіх
структурних одиниць звіту; відсутність аргументації пропозицій та
порівняльного аналізу; фрагментарність пропозицій щодо
вдосконалення організації навчального процесу; методик
проведення контрольних заходів; методики підготовки та
написання дипломної роботи; організації й проведення виробничих
практик, навчальних тренінгів тощо у ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима
Гетьмана»; недотримання вимог з оформлення звіту;
- незадовільному рівню (0-59 балів) відповідає слабке розкриття всіх

структурних одиниць звіту без порівняльного аналізу; відсутність
висновків і пропозицій; незадовільні знання понятійного апарату;
порушення вимог щодо оформлення звіту з виробничої практики;
відсутність посилань на використані джерела; несвоєчасне подання
звіту керівнику практики.
Загальна сума балів, отриманих під час проходження виробничої
практики, переводиться в 4-бальну шкалу та шкалу ECTS за такими
критеріями:
Оцінка за шкалою, що Оцінка за національною Оцінка за шкалою

використовується в КНЕУ шкалою ECTS
90 - 100 Відмінно A
80 - 89 B
Добре
70 - 79 C
66 - 69 D
Задовільно
60 - 65 E
Незадовільно з можливістю
21 - 59 FX
повторного складання
Незадовільно з обов'язковим
0 - 20 F
повторним вивченням
6. ДОДАТКИ
Додаток А
Види азотних добрив
Азотні добрива відрізняються між собою за: вмістом і формою

сполучення азоту (нітратні, амонійні, амідні); фазовим станом (тверді й
рідкі). Розрізняють також фізіологічно кислі та фізіологічно лужні азотні
добрива. До основних видів азотних добрив відноситься:
1. Карбамід
Карбамід ((NH 2 ) 2 CO) - найбільш
концентрований вид твердих азотних
добрив, синтезується з двох видів
газів CO2 і NH 3 . Це кристалічна
речовина білого кольору, що містить
приблизно 46% азоту. Карбамід
застосовують у великих масштабах
перед посівною.
2. Аміачна селітра
Аміачна селітра, або нітрат амонію,
NH 4 N0 3 - це кристалічна речовина
білого кольору, що містить 36% азоту
в амонійній і нітратної формах.
Обидві форми азоту легко
засвоюються рослинами.
Гранульовану аміачну селітру
застосовують у великих масштабах перед посівною. Випускають
шляхом реакції синтезу азотної кислоти (NH 3 +2O 2 ^HNO 3 +H 2 O) з
аміаком (NH3): HNO 3 +NH 3 ^HN 4 NO 3 .
3. Карбамідо-аміачна суміш - комбінований вид азотних добрив до
складу якого в певній пропорції входять карбамід та аміачна селітра.
Додаток Б
Таблиця Б. 1
Форма прийняття рішень в ігровому комплексі
(заповнення форми у середовищі Microsoft Excel)
Підприємство Е5 Į Період 15
1. ІННОВАЦІЇ ТА РОЗВИТОК
1.1. К у п і в л я і / а б о п р о д а ж о б л а д н а н н я
1.1.1. П р и й м і т ь р і ш е н н я щ о д о п р и д б а н н я / п р о д а ж у а г р е г а т і в а м і а к у
Віт чизнян ого вир обни цтва Яп омського вир обни цтва Євр опейського вир обн и цтва
С14 Е14 114 К14 014 Q14
1.1.2. П р и й м і т ь р і ш е н н я щ о д о п р и д б а н н я / п р о д а ж у а г р е г а т і в з в и р о б н и ц т в а
Карбаміду Аміачної селітри (АС) КАС
С19 Е19 119 К19 019 Q19
1.2. Р е м о н т т а м о д е р н і з а ц і я а г р е г а т і в а м і а к у
Віт чизнян ого вир обни цтва Японського вир обни цтва Європейського виробництва
С24 124 024
1.3. У п р а в л і н н я п е р с о н а л о м
Найм Звільнення
C2S E2S
1.4. Р о з в и т о к д и с т и б ю т о р с ь к о і ' м е р е ж і
Комісійні Америка Америка
ЕЗЗ G33 113 КЗЗ МЗЇ
2. ПОСТАЧАННЯ
2.1. П р и й м і т ь р і ш е н н я щ о д о п р и д б а н н я :
Пр up одного газу. Мішки 50 кг, Мішки типу
тис. мЗ иіт. Біг -бег, шт
EJ9 ІЇ9 M 39
3. ВИРОБНИЦТВО
КА АС КАС Аміак
Обсяг в-еа, m Е43 G43 143 К43
Якість, сорт ї ї
КА АС КАС Сорт Якість продукції

50-кг мішки, m Е48 G48 148 1 - висока
Біг-Бег. m Е49 G49 149 2 - середня
Насип, m Е50 G50 150 3 - низька
4. ПРОДАЖ ПРОДУКЦІЇ
Прийміть рішення щодо продажу:
4.1. Кар 6 амід (КА) (50 -кг мішки) (Біг-Беги) (насип)
Обсяг, т Діна Обсяг, т Діна Обсяг, т Діна
ЄС Е58 G 58 Євр о К58 М58 Євр o Q58 558 Євр о
Пн А м е р и к а Е59 G 59 Дол.США К59 M 59 Дол.США Q59 559 Дол.США
Пд А м е р и к а Е60 G 60 Дол.США К60 M 60 Дол.США Q60 560 Дол.США
Азія Е61 G61 Дол.США К61 M 61 Дол.США Q61 561 Дол.США
Україна Е62 G62 Гривня К62 M 62 Гривня Q62 S62 Гривня
Продовження табл. Б.1
4.2.Аміачна селітра(АС) (50 кг мішки) (Біг-Беги) (насип)
ЄС Е66 G66 Євро К66 M 66 Євро Q66 S66 Євро
Пн А м е р и к а Е67 G67 Дол.США К67 M 67 Дол.США Q67 S67 Дол.США
Пд А м е р и к а Е68 G68 Дол.США К68 M 68 Дол. США Q68 S6S Дал. США
Азія Е69 G69 Дал. США К 69 M 69 Дол. США Q69 S69 Дал. США
Україна Е70 G 70 Гривня К70 M70 Гривня Q70 S70 Гривня
4.3. КАС (50 -кг мішки) (Біг-Беги) (насип)

ЄС Е74 G 74 Євро К74 М74 Євро q74 S74 Євро
Пн А м е р и к а Е75 G75 Дол.США К75 M 75 Дол.США Q75 S75 Дол.США
Пд А м е р и к а Е76 G76 Дол.США К76 M 76 Дол.США q76 S76 Дол.США
Азія Е77 G77 Дол.США К77 M 77 Дол.США qЛ S77 Дол.США
Україна Е78 G 78 Гривня К78 M 78 Гривня q78 S78 Гривня
4,4. Реклама, ЄС Північна Південна Азія Україна 4.5, Фрахтування суден, од.
грн. Америка Америка
інтернет Е82 G82 182 К82 М82 ЄС S82
Телебачення Е83 G83 183 К83 М83 Пн А м е р и к а S83
Преса Е84 G84 184 К84 М84 Пд А м е р и к а S84
Радіо Е85 G85 185 К85 M 85 Азія S85
Журнали Е86 G8S 186 К86 М86
Виставки Е87 G87 187 К87 М87
4.6. Кредитування споживачів
% Е92 G92 192 К92 МЭ2
5. ФІНАНСИ
5.1. Д е п о з и т и , г р н . Ставка 10% 13% 16%
2-періода 197 3-періода М97 4-періода Q97
5.2. К р е д и т и , г р н . Ставка 25 И 20М IBM
3-періода 1101 5-періода M1Ū1 7-періода Ц101
5.Ї. Виплата д и в і д е н д і в , И 1104
6. АНАЛІТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ ("1" - підтвердити; "0" -відхилити)

Д а н і про обсяги виробництва 1108 Д а н і п р о якість КА у к о н к у р е н т і в U108
Д а н і п р о п а к у в а н н я КА к о н к у р е н т а м и 1109 Дані про якістьАСу конкурентів U109
Дані про пакування АС конкурентами 1110 Д а н і про якість КАС у к о н к у р е н т і в U110
Д а н і п р о пакування КАС 1111
С е з о н н і і н д е к с и з м і н и р и н к о в о г о п о п и т у на:
Д и н а м і к а ц і н на КА 111} - карбамід U113
Д и н а м і к а ц і н на А С 1114 - аміачну селітру U114
Д и н а м і к а ц і н на КАС 1115 - КАС U115
Д и н а м і к а ц і н на аміак(ГІНЗ) 1116 - аміак U116
О б с я г и п р о д а ж у п і д п р и є м с т в на р и н к а х :
- карбаміду 1119 Д а н і п р о з а л и ш к и н е р е а л і з о в а н о г о КА U119
- аміачної селітри 1120 Дані про залишки нереалізованої АС U120
- КАС 1121 Д а н і про з а л и ш к и нереалізованої КАС U121
- аміаку 1122 Д а н і п р о з а л и ш к и н е р е а л і з о в а н о г о NH3 U122
Пряма реклама конкурентів 1124 Непряма реклама (корпоративна) U124

Додаток В
ОСНОВНІ МЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ В ІГРОВОМУ КОМПЛЕКСІ
Таблиця В. 1
Основні параметри ділової гри
Показник Значення
показника
Ігрова галузь виробництво азотних добрив
Ігровий період Місяць
Кількість ігрових періодів max 30
Кількість підприємств-конкурентів у галузі 10
Кількість основних видів продукції 3
Кількість ринків продажу продукції 5
Основні види азотних добрив
Вид азотних добрив Скорочення
(умовне позначення)
Карбамід КА
Аміачна селітра АС
Карбамідо-аміачна суміш КАС
Характеристика матеріалів, сировини, енергетичних ресурсів і
готової продукції
Показник Значення/ міра ваги /
розмірність
Одиниця виміру природного газу тис. куб. м (тис. м 3 )
Одиниця виміру електроенергії ТкВтг
Місткість звичайного мішка 50 кг
Місткість мішка типу «Біг-Бег» 1000 кг
Обсяг виробництва продукції т (1000 кг)
Приклад: 50 кг (1 мішок) - 0,05
т;
100 кг (2 мішка) - 0,1 т;
2000 кг (40 мішків) - 2
т
Обсяг продажу продукції, в тому числі: т
- у 50 кг мішки; т (20*50 кг)
- у 1000 кг мішки; т
- насипом т
Валюта регіону
Регіональні ринки Валюта регіону
світу
ЄС (Європейський союз) Євро
Північна Америка дол. США
Південна Америка дол. США
Азія (Китай) дол. США
Україна Гривня
Ціни встановлюються у: грошових од. за 1 т
Основні проектувальники та виробники виробничого обладнання
Обладнання Назва компанії Цех*
Вітчизняного виробництва ГІАП АМ-1
Європейського (французького) ENSA АМ-2
виробництва
Японського виробництва Тоуо Enginuring АМ-3
Сотрапу
* - будується в разі придбання обладнання
Основні характеристики виробничої програми
Показник Кількісне значення показника
Кількість змін 3
Тривалість зміни, год. 8
Необхідна кількість бригад для обслуговування одного 4
виду обладнання
Управління персоналом
Показник Величина витрат,
Грн.
Середня заробітна плата промислово-виробничого персоналу 6 000
Найм одного працівника через відділ кадрів 5 000
Терміновий найм одного працівника через кадрове агентство 10 000
Звільнення одного працівника 9 000
Навчання працівника за кордоном 50 000
Взаємозв'язок між величиною витрат і рівнем
якості продукції (ґатунком), грн/т
Ґатунок / Карбамід (КА) Аміачна Карбамідо-
Вид продукції селітра (АС) аміачна суміш
(КАС)
Ґатунок «Вищий» 0,38 * 122.56 = 46.57 46,57 залежить від
Ґатунок «1» 0,20*122.56=24.51 24,51 особливостей
обробки КА та
Ґатунок «2» 0,15*122.56=18.38 18,38 АС
де: 0.38; 0.20; 0.15 - це норми витрат матеріалів (кг на т певного виду азотних добрив), що
використовуються для обробки гранул азотних добрив; 122.56 грн - це ціна за 1 кг
матеріалу.
Діапазон можливих значень показників збутової програми
Показник Допустимий діапазон значень
Обмежується наявною величиною запасів готової
Обсяги транспортування і-го виду
продукції на складах підприємства на початок
продукції на ринки
періоду
Ціна за продукцію, гр. од. від 0 до да
Витрати на просування продукції від 0 до да
(рекламу), грн.
Вантажомісткість одного судна, т до 30 000
Комісійна винагорода, % від 0 до 100
Кредитування клієнтів з від 0 до 100
відстрочкою в місяць, %
Витрати на оренду судна місткістю 30 000 т, грн.
Регіон / У разі попереднього У разі термінового
Умови транспортування замовлення замовлення
ЄС 120 000 140 000
Північна Америка 400 000 520 000
Південна Америка 520 000 640 000
Азія 160 000 185 000
Україна - -
Витрати на транспортування продукції до місця призначення *
Регіон / Витрати на Витрати на вантажно- Витрати на
транспортування розвантажувальні роботи, грн/ т транспортування
Звичайні Мішки типу Насип продукції (без оренди
мішки «Біг-бег» суден), грн. / т
ЄС 75 50 25 210
Північна Америка 75 50 25 240
Південна Америка 75 50 25 250
Азія 75 50 25 230
Україна 30 20 10 40
* - без оренди суден
Вартість продажу іноземної валюти, грн.*
Курс іноземної валюти до Валюта
вітчизняної 1 дол. 1 євро
Ринковий 8,25 10,6

НБУ 8,16 10,5
* - на початку гри
Ринкові ціни за упаковку, грн./шт.
Вид упаковки / У разі попереднього У разі термінового
Умови придбання замовлення замовлення
Мішки звичайні 2 10
Мішки типу «Біг-Бег» 25 100
Особливості прийняття та реалізації управлінських рішень
в ігровому комплексі «Титани міжнародного бізнесу»
Операція Період t Період t+1 Період t+2 Період t+3 Період t+4 Період t+5 Період t+6 Період t+7
Придбання обладнання УР, О,Н E
Продаж обладнання УР Ао, В
Розрахунки з постачаль- 50% Ав 50% О, Н
никами природного газу
Розрахунки 50% Ав, Н 50% О
з постачальниками упаковки
Розрахунки з постачаль- 100% О, Н
никами інших видів ТМЦ
Розрахунки з оплати праці 50% ЗП 50% ЗП
Виробництво продукції УР і
Транспортування і продаж УР
продукції
Розрахунки з покупцями Ао=х-ВР О=
(100-х)ВР
Короткостроковий кредит № 1 УР, Н В % + К/3 В % + К/3 В % + К/3
Короткостроковий кредит №2 УР, Н В % + К/5 В % + К/5 В % + К/5 В % + К/5 В % + К/5
Короткостроковий кредит №3 УР, Н В % + К/7 В % + К/7 В % + К/7 В % + К/7 В % + К/7 В % + К/7 В % + К/7
Овердрафт Н* В%+К
Розрахунки за податками Р, О
Депозит №1 УР, ДВ Д % Д % + ДВ
Депозит №2 УР, ДВ Д % Д % Д % + ДВ
Депозит №3 УР, ДВ Д % Д % Д % Д % + ДВ
Дивіденди УР, Р, Д
Умовні позначення: УР - ухвалення рішення; Н - надходження; В - демонтаж (вибуття) обладнання ; E - введення в експлуатацію, О
- оплата; В % - відсотки за кредитом; Д % - відсотки за депозитним вкладом; P - розрахунок; ЗП - заробітна плата; ВР - виручка від
реалізації; К - погашення основної суми боргу за кредитом; A - аванс (Ао - одержаний; Ав - виданий); Д - одержання дивідендів (один раз
на рік); ДВ - депозитний вклад; Н * - надходження грошових коштів на рахунок підприємства за умов виникнення їх дефіциту; x - відсоток
кредитування покупців, що визначається гравцем.
Види банківських кредитів
Вид кредиту Термін надання Ставка за кредитом,
кредиту, місяців % за місяць
Короткостроковий кредит № 1 3 25
Овердрафт 1 36
Види депозитних вкладів
Вид депозиту Термін вкладу, місяців Відсотки за депозитом,
% за місяць
Депозит № 1 2 10
Вартість придбання нових потужностей/ обладнання
(з урахуванням витрат на монтаж обладнання)
Вид виробництва Потужності, т/рік Витрати на придбання
(без ПДВ), грн.
Аміак, ГІАП 200 000 8 000 000
Аміак, ENSA 180 000 10 000 000
Аміак, Тоуо Enginuring 120 000 12 000 000
Company
Аміачна селітра 300 000 6 500 000
Карбамід 240 000 6 500 000
Карбамідо-аміачна суміш 120 000 5 000 000
Таблиця B.18
Норми витрат матеріалів, сировини, енергетичних ресурсів
на виробництво продукції підприємства
№ Матеріали, що Аміак, т Азотна Сірчана Аміачна Карбамід,
використовуються у кислота, кислота, т селітра, т
виробництві т т
1. Природний газ, тис. м 3 1.190000 0 0.0008 0 0
2. Електроенергія, 0.058000 0 0.125 0.038 0.137
ткВт/год.
3. Моноетонламін, т 0.000600 0 0 0 0
4. Активоване вугілля, т 0.000006 0 0 0 0
5. Каталізатор АКМ, т 0.000400 0 0 0 0
6. Каталізатор ГІАП-8, т 0.000300 0 0 0 0
7. Каталізатор ГІАП-10, т 0.000300 0 0 0 0
8. Каталізатор НКМ, т 0.000400 0 0 0 0
9. Силікагель, т 0.000007 0 0 0 0
10. Тринатрійфосфат, т 0.000040 0 0 0 0
11. Каталізатор САН, т 0.000100 0 0 0 0
12. Каталізатор LKS, т 0.000050 0 0 0 0
13. Каталізатор SK-201-2, т 0.000050 0 0 0 0
14. Каталізатор R-67-74, т 0.000060 0 0 0 0
15. Платина, г 0 0.13 0 0 0
16. Каталізатор АВС, тис. м 0 0.016 0 0 0
17. Каталізатор АВК-10, т 0 0.0001 0 0 0
18. Контактна маса, т 0 0 0.0004 0 0
19. Сірка, т 0 0 0.334 0 0
20. Вапно негашене, т 0 0 0.000048 0 0
21. Гідразинсульфат, т 0 0 0.000018 0 0
22. Тринатрійфосфат, т 0 0 0.000007 0 0
23. Флотигам, т 0 0 0 0.35 0
24. Масло індустріальне, т 0 0 0 0.00056 0
Таблиця B.19
Ціни на матеріали, сировину, енергетичні ресурси,
отримані від постачальників
№ Матеріали, що використовуються у Ціни на матеріали, отримані
виробництві від постачальників
1. Природний газ 2200 грн./тис. м3 *
2. Електроенергія 1261.2 грн./ткВт/год.*
3. Моноетонламі н 55400 грн./т
4. Активоване вугілля 130600 грн./т
5. Каталізатор АКМ 0.6 грн./т
6. Каталізатор ГІАП-8 1864.8 грн./т
7. Каталізатор ГІАП-10 1631.7 грн./т
8. Каталізатор НКМ 1631.7 грн./т
9. Силікагель 29200 грн./т
10. Тринатрійфосфат 17439 грн./т
11. Каталізатор САН 128000 грн./т
12. Каталізатор LKS 188281 грн./т
13. Каталізатор SK-201-2 100000 грн./т
14. Каталізатор R-67-74 185964 грн./т
15. Платина 196.64 грн./г
16. Каталізатор АВС 3753.36 грн./тис. м3
17. Каталізатор АВК-10М 66236.6 грн./т
18. Контактна маса 109848 грн./т
19. Сірка 2563.44 грн./т
20. Вапно негашене 1134.4 грн./т
21. Гідразинсульфат 0.32 грн./т
22. Тринатрійфосфат 13944 грн./т
23. Флотигам 122.56 грн./т
24. Масло індустріальне 19581.4 грн./т
* - залежить від ціни придбання та обліку вибуття запасів.
Таблиця B.20
Матриця прямих витрат на виробництво продукції (напівфабрикатів) підприємства
Звортон Теплое Знесоле Хімочи Освітл Конден Аміак, т Кисень, Азот, Азотна Сірчана Аміачна Вугл Карбамі
а вода, нергія, на вода, щена ена сат тм 3 т кислота, т кислота, селітра, т екисл д, т
3
тм3 Гкал тм 3 вода, тм вода, паровий т ота,т
тм 3
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Зворотна вода, тм3 1 1.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.40 0.00 0.00 0.31564 0.00 0.34775 0.00 0.26450
Теплоенергія, Гкал 2 0.00 1 .00 0.00 0.00 0.00 0.00 -0.430 0.00 0.00 -1.354 11 -0.083 -0.90201 0.00 1.54873
Знесолена вода, тм3 3 0.00 0.00 1.00 0.00 0.00 0.00 0.0027 0.00 0.00 0.00077 0.00 0.00118 0.00 0.00155
3
Хімочищена вода, тм 4 0.00 0.00 0.00 1.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00175 0.00095 0.00138 0.00 0.00
3
Освітлена вода, тм 5 0.00 0.00 0.00 0.00 1.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00000 0.003 0.00001 0.00 0.00
Конденсат паровий, тм3 6 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 1.00 0.00 0.00 0.00 -0.00015 0.00 0.00003 0.00 0.00
Аміак, т 7 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 1.00 0.00 0.00 0.28400 0.00 0.43758 0.00 0.570
Кисень, тм3 8 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 1.00 0.00 0.00600 0.00 0.00473 0.00 0.60
Азот, т 9 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 1.00 0.00070 0.00 0.00055 0.00 0.00
Азотна кислота, т 10 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 1 .00 0.00 0.7890 0.00 0.00
Сірчана кислота, т 11 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 1.00 0.0038 0.00 0.00
Аміачна селітра, т 12 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 1.00 0.00 0.00
Вуглекислота, т 13 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 1.00 1.50
Карбамід, т 14 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 1.00
Вартість виробництва напівфабрикатів

Вид напівфабрикату (чи готової продукції) Всього витрат, грн.
Зворотна вода, тм 3 243.6
Теплоенергія, Гкал 164.96
Знесолена вода, тм 3 7382.74
Хімочищена вода, тм 3 4493.44
3
Освітлена вода, тм 2461.02
Конденсат паровий, тм 3 4493.44
Аміак, т (*)
Кисень, тм 3 194.42
Азот, т 266.24
Азотна кислота, т (*)
Сірчана кислота, т (*)
Аміачна селітра, т (*)
Вуглекислота, т 150
Карбамід, т (*)
* - залежить від особливостей виробництва та цін на ресурси.
ДодатокД.Документаціяігровоїкомандиза4період
Додаток C. 1
Структура звіту студента з проходження виробничої практики
Звіт про практику має містити в собі наступні обов'язкові складові:
Титульна сторінка (див. дод. С.2).
Зміст (з обов'язковою нумерацією сторінок)

Індивідуальний календарний план проходження виробничої практики (з
контролем його виконання та оцінкою результатів)
Розділ I. Сучасні методи міжнародної економічної діяльності і

менеджменту
1.1. Конспект лекцій, дискусій, презентацій
1.2. Самоаналіз набутих компетенцій
1.3. Визначення посад, які студент готовий зайняти згідно набутих
компетенцій
1.4. Резюме (готується студентом особисто із зазначенням конкретних
посад, які студент визначив для себе як пріоритетні)
Розділ II. Аналіз та обґрунтування ухвалених управлінських рішень у
віртуальній моделі ЗЕД підприємства
2.1. Покроковий аналіз та обґрунтування ухвалених управлінських рішень
у кожному ігровому періоді
2.2. Індивідуальне завдання №1
2.3. Індивідуальне завдання №2
Висновки та пропозиції (3-5 сторінок друкованого тексту)
Список використаних джерел
Додатки
Додаток Д. Документація ігрової команди за 4 період
ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА/ТРЕНІНГ
з використанням бізнес-симуляцп
"ТИТАНИ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ
(хімічна промисловість)"
© Лозовик Ю.М. доцент кафедри стратегії підприємств КНЕУ, 2010-2013
Ігрова галузь: 1
Історія ігрової команди
за 4 зіграний період
Таблиця 1 .1. Рейтинг ігрових команд
ПРИИНЯТІ УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ В ІГРОВОМУ ПЕРІОДІ
Таблиця 1 .2. Планові рішення щодо придбання і/або продажу агрегатів
Таблиця 1 .3. План проведення ремонтних робіт на підприємстві
Таблиця 1 .4. Найм і/або звільнення персоналу
Таблиця 1 .5. Комісійні (винагорода дилерам)
Таблиця 1 .6. Замовлення природного газу та пакувальних мішків
Таблиця 1 .7. Запланові обсяги виробництва продукції на підприємстві
Таблиця 1 .8. Рішення щодо якості продукції
Таблиця 1 .9. Планові рішення щодо пакування продукції на підприємстві
Таблиця 1.10. Планові рішення щодо цін і обсяги перевезення карбаміду (КА) на
Таблиця 1.11. Планові рішення щодо цін і обсяги перевезення аміачної
селітри(АС) на регіональні ринки світу
Таблиця 1.12. Планові рішення щодо цін і обсяги перевезення карбамідо-
аміачної суміші (КАС) на регіональні ринки світу
Таблиця 1.13. Рішення щодо цін і обсягів перевезення товарного аміаку
Таблиця 1.14. Фрахтування суден, од.
РЕЗУЛЬТАТИ ГРИ КОМАНДИ

ПОСТАЧАННЯ
Таблиця 2.1. Облік надходження та використання матеріалів на підприємстві
Таблиця 2.2. Облік надходження та використання природного газу на
підприємстві
Таблиця 2.3. Графік погашення зобов"язань перед постачальниками за мішки
Таблиця 2.4. Графік здійснення авансових платежів за природний газ (поставка
через 30 днів)
Таблиця 2.5. Графік здійснення авансових платежів за природний газ (поставка
через 60 днів)
Таблиця 2.6. Рух виробничих основних засобів на підприємстві
ВИРОБНИЦТВО
Таблиця 3.1. Обсяги виробництва продукції підприємства
Таблиця 3.2. Пакування продукції на підприємстві
Таблиця 3.3. Виробнича собівартість продукції підприємства
Таблиця 3.4. Рівень використання виробничих потужностей на підприємстві
Таблиця 3.5. Облікова кількість бригад
ЗБУТ
Таблиця 4.1. Облік руху аміачної селітри на підприємстві
Таблиця 4.2. Облік руху карбаміду на підприємстві
Таблиця 4.3. Облік руху карбамідо-аміачної суміші на підприємстві
Таблиця 4.4. Облік руху товарного аміаку
Таблиця 4.6. Обсяги пропозиції карбаміду підприємства на регіональних ринках
світу
Таблиця 4.7. Обсяги пропозиції аміачної селітри підприємства на регіональних
Таблиця 4.8. Обсяги пропозиції карбамідо-аміачної суміші підприємства на
регіональних ринках світу
Таблиця 4.9. Обсяги продажу карбаміду підприємства на регіональних ринках
світу
Таблиця 4.10. Обсяги продажу аміачної селітри підприємства на регіональних
Таблиця 4.11. Обсяги продажу карбамідо-аміачної суміші підприємства на
Таблиця 4.12. Залишки нереалізованого карбаміду підприємства на регіональних
Таблиця 4.13. Залишки нереалізованої аміачної селітри підприємства на
Таблиця 4.14. Залишки нереалізованої карбамідо-аміачної суміші підприємства
на регіональних ринках
Таблиця 4.15. Витрати на транспортування карбаміду на регіональні ринки світу
Таблиця 4.16. Витрати на транспортування аміачної селітри на регіональні
Таблиця 4.17. Витрати на транспортування карбамідо-аміачної селітри на
Таблиця 4.18. Виручка від реалізації карбаміду на регіональних ринках (за
курсом НБУ)
Таблиця 4.19. Виручка від реалізації аміачної селітри на регіональних ринках
(за курсом НБУ)
Таблиця 4.20. Виручка від реалізації карбамідо-аміачної селітри на
регіональних ринках (за курсом НБУ)
ФІНАНСИ
Таблиця 5.1. Баланс підприємства
Таблиця 5.2. Звіт про фінансові результати підприємства
Таблиця 5.3. Звіт про рух грошових коштів підприємства
Таблиця 5.6. Витрачання коштів на придбання дровини, матеріалів та
енергетичних ресурсів
Таблиця 5.7. Аналіз фінансової ліквідності підприємства
Таблиця 5.8. Аналіз фінансової стійкості підприємства
Таблиця 5.9. Максимально- допустимі значення за кредитами
АНАЛІТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ
Таблиця 6.1. Дані про обсяги виробництва (карбаміду (КА), аміачної селітри
(АС),карбамідо-аміачної суміші (КАС), аміаку) конкурентів
Таблиця 6. 2. Дані про пакування КА конкурентами
Таблиця 6. 3. Дані про пакування АС конкурентами
Таблиця 6. 4. Дані про пакування КАС конкурентами
Таблиця 6. 5. Дані про якість КА у конкурентів
Таблиця 6. 6. Дані про якість АС у конкурентів
Таблиця 6. 7. Дані про якість КАС конкурентами
Таблиця 6. 8. Динаміка цін на КА
Таблиця 6. 9. Динаміка цін на АС
Таблиця 6.10. Динаміка цін на КАС
Таблиця 6.11. Динаміка цін на аміак(Ш3)
Таблиця 6., 13. Сезонні індекси зміни ринкового попиту на АС
Таблиця 6., 14. Сезонні індекси зміни ринкового попиту на КА-C
Таблиця 6., 15. Сезонні індекси зміни ринкового попиту на NH3
Таблиця 6. 16. Обсяги продажу підприємств на ринках КА
Таблиця 6. 17. Обсяги продажу підприємств на ринках АС
Таблиця 6. 18. Обсяги продажу підприємств на ринках КАС
Таблиця 6. 19. Обсяги продажу підприємств на ринках аміаку
Таблиця 6. 20. Дані про залишки нереалізованого КА
Таблиця 6. 21. Дані про залишки нереалізованої АС
Таблиця 6. 22. Дані про залишки нереалізованої КА-C
Таблиця 6. 23. Дані про залишки нереалізованого NH3
Таблиця 6. 24. Пряма реклама конкурентів
Таблиця 6. 25. Динаміка цін на природний газ і пакувальні мішки
Таблиця 6. 26. Прогноз курсу валют
Таблиця 6. 27. Фінансова звітність підприємств-конкурентів
Таблиця 1.1.1. Рейтинг ігрових команд за величиною прибутку

Величина Загальна
Підприємство № прибутку за 4-й величина
період, грн. прибутку, грн.
Підприємство - 1 23 728 866 19 504 251
Підприємство - 2 23 728 866 19 504 251
Підприємство - 3 23 728 866 19 504 251
Підприємство - 4 23 728 866 19 504 251
Підприємство - 5 23 728 866 19 504 251
Підприємство - 6 23 728 866 19 504 251
Підприємство - 7 23 728 866 19 504 251
Підприємство - 8 23 728 866 19 504 251
Підприємство - 9 23 728 866 19 504 251
Підприємство - 10 23 728 866 19 504 251
Таблиця 1.1.2. Рейнинг на основі інтегрованих показників

Інтегрований Інтегрований
Рейтинговий
показник показник
показник Загальний
фінансової фінансової
прибутковості рейтинг*
ліквідності стійкості
(0-1)
(0-1) (0-1)
Підприємство - 1 0.0000000 1.000 0.700 0.4113800
Підприємство - 2 0.0000000 1.000 0.700 0.4113800
Підприємство - 3 0.0000000 1.000 0.700 0.4113800
Підприємство - 4 0.0000000 1.000 0.700 0.4113800
Підприємство - 5 0.0000000 1.000 0.700 0.4113800
Підприємство - 6 0.0000000 1.000 0.700 0.4113800
Підприємство - 7 0.0000000 1.000 0.700 0.4113800
Підприємство - 8 0.0000000 1.000 0.700 0.4113800
Підприємство - 9 0.0000000 1.000 0.700 0.4113800
Підприємство - 10 0.0000000 1.000 0.700 0.4113800

* - Рейтинг=0.5396*І(прибутковості)+0.2970*І(фінансової
стійкості)+0.1634*І(фінансової ліквідності)
ПРИЙНЯТІ УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ В ІГРОВОМУ ПЕРІОДІ №4
Таблиця 1.2. Планові рішення щодо придбання і/або продажу агрегатів на

підприємстві №1
Придбано Продано
агрегатів агрегатів
NH3(вітчизняного виробництва) 0 0
NH3(європейського виробництва) 0 0
NH3(японського виробництва) 0 0
AC (аміачна селітра) 0 0
КА (карбамід) 0 0
КАС (карбамідо-аміачна суміш) 0 0
Таблиця 1.3. План проведення ремонтних робіт на підприємстві №1

Зменшений
Поточний Капітальний
капітальний
ремонт, ремонт,
ремонт,
грн. за грн. за
грн. за
агрегат агрегат
агрегат
NH3(вітчизняного виробництва) 0 0 0
NH3(європейського виробництва) 0 0 0
NH3(японського виробництва) 0 0 0
Таблиця 1.4. Найм і/або звільнення працівників

Управління персоналом Найм Звільнення
Кількість бригад 0 0
Таблиця 1.5. Комісійні (винаго рода дилерам)

ПН ПД
Дилер ЄС Азія Україна
Комісійні,% 0 0 0 0 0
Таблиця 1.6. Придбання природного газу та пакувальних мішків

Природний Мішки 50-кг.
газ, тис. м3 "Біг-Бег" мішки
Період - 4 0 20000 0
Таблиця 1.7. Запланові (фактичні) обсяги виробництва продукції

на підприємстві №1
КАС (карбамідо-
AC (аміачна КА (карбамід),
аміачна суміш), NH3, т
селітра), т т
т
25000 20000
Період - 4 0 (0.00) 0 (0.00)
(25000.00) (20000.00)
Таблиця 1.8. Рішення щодо якості продукції
АС (аміачна КАС (карбамідо-
Продукція КА (карбамід)
селітра) аміачна суміш)
Гатунок 1 1 1
Таблиця 1.9. Планові рішення щодо пакування продукції на

1000-кг.
мішки
50-кг
типу Насип, т
мішки, т
"Біг-
Бег", т
AC (аміачна селітра) 0 1 0
КА (карбамід) 0 1 0
КАС (карбамідо-аміачна суміш) 0 0 0
Таблиця 1.10. Планові(скореговані) рішення щодо цін і обсяги

перевезення КА на регіональні ринки світу
Обсяги Обсяги
Обсяги
перевезення перевезення
Ціна* Ціна* перевезення Ціна*
КА (50 кг. КА (1000 кг.
КА (насип), т
мішки), т Мішки) т
ЄС 25000(0) 540 4000(4000) 430 0(0) 0
Пн.
25000(0) 550 4000(4000) 550 0(0) 0
Америка
Пд.
25000(0) 550 3000(3000) 480 0(0) 0
Америка
Азія 25000(0) 550 3000(3000) 470 0(0) 0
Внут.
25000(0) 3400 4000(4000) 4000 0(0) 0
ринок
* - ціни встановлено в: EURO - для ринку Європи, Дол.США - для ринків Пн і Пд Америки, Дол.США -
для ринку Азії, Грн. - для внутрішнього ринку

перевезення АС на регіональні ринки світу
Обсяги
Обсяги
перевезення Обсяги
перевезення
Ціна* АС (10 0 0 кг. Ціна* перевезення Ціна*
АС (50 кг.
мішки "Біг- АС (насип), т
мішки), т
Бег"), т
ЄС 25000(0) 340 5000(5000) 360 0(0) 0
Пн.
25000(0) 350 5000(5000) 430 0(0) 0
Америка
Пд.
25000(0) 350 2500(2500) 400 0(0) 0
Америка
Азія 25000(0) 360 2500(2500) 400 0(0) 0
Внут.
25000(0) 3400 5000(5000) 3400 0(0) 0
ринок
* - ціни встановлено в: EURO для ринку Європи, Дол.США - для ринків Пн і Пд Америки, Дол.США -
для ринку Азії, грн - для внутрішнього ринку
перевезення КАС на регіональні ринки світу
Обсяги
Обсяги
перевезення Обсяги
перевезення
Ціна* АС (10 0 0 кг. Ціна* перевезення Ціна*
АС (50 кг.
мішки "Біг- АС (насип), т
мішки), т
Бег"), т
Європи 0(0) 0 0(0) 0 0(0) 0
Пн.
0(0) 0 0(0) 0 0(0) 0
Америки
Пд.
0(0) 0 0(0) 0 0(0) 0
Америки
Азії 0(0) 0 0(0) 0 0(0) 0
Внут.
0(0) 0 0(0) 0 0(0) 0
ринок
* - ціни встановлено в: EURO для ринку Європи, Дол.США - для ринків Пн і Пд
Америки, Дол.США - для ринку Азії, грн - для внутрішнього ринку
Таблиця 1.13. Рішення щодо цін і обсягів перевезення товарного

аміаку
Ціна, Обсяг транспортування,
Показник
грн т
Значення показника 0 0
Таблиця 1.14. Фрахтування суден, од.

ПН ПД
Регіон ЄС Азія Україна
Кількість суден,
1 1 1 1 0
од.
Таблиця 1.15. Витрати на проведення рекламних заходів

підприємства №1
Пн. Пд. Внут.
Вид реклами / Ринок ЄС Азія
Америка Америка ринок
Інтернет 0 0 0 0 0
Телебачення 0 0 0 0 0
Преса 0 0 0 0 0
Радіо 0 0 0 0 0
Газети і журнали 0 0 0 0 0
Проведення виставок 0 0 0 0 0
ВСЬОГО 0 0 0 0 0

на 3 на 5 на 7
Період кредитування
місяці місяці місяці
Кредит 0 0 0
на 3 на 4 на 5
Строки по депозиту
місяці місяці місяці
Депозит 0 0 0

Витрати,
Вид інформації
грн.
Дані про обсяги виробництва (карбаміду (КА), аміачної
селітри (АС), карбідо-аміачної суміші (КАС), аміаку) 0
конкурентів
Дані про пакування КА конкурентами 0
Дані про пакування АС конкурентами 0
Дані про пакування КАС конкурентами 0
Рівень якості КА конкутентів (злежування) 0
Рівень якості АC конкутентів (злежування) 0
Рівень якості КАС конкутентів (злежування) 0
Динаміка цін на КА 0
Динаміка цін на АС 0
Динаміка цін на КАС 0
Динаміка цін на NH3 0
Сезонні індекси зміни ринкового попиту на КА 30000
Сезонні індекси зміни ринкового попиту на АС 30000
Сезонні індекси зміни ринкового попиту на КАС 0
Сезонні індекси зміни ринкового попиту на NH3 0
Обсяги продажу підприємств на ринках КА 0
Обсяги продажу підприємств на ринках АС 0
Обсяги продажу підприємств на ринках КАС 0
Обсяги продажу підприємств на ринках NH3 0
Дані про залишки нереалізованого КА 0
Дані про залишки нереалізованого АС 0
Дані про залишки нереалізованого КАС 0
Дані про залишки нереалізованого NH3 0
Пряма реклама конкурентів 0
Непряма реклама (корпоративна) 0

РЕЗУЛЬТАТИ ГРИ КОМАНДИ ЗА 4 ІГРОВИЙ ПЕРІОД
ПОСТАЧАННЯ
Таблиця 2.1. Облік надходження та використання матеріалів на
підприємстві №1 за 4 період
1000 кг.
Од. 50-кг
мішки типу
виміру мішки
"Біг-Бег"
Залишок матеріалів на початок періода шт. 0 52000
Відпущено матеріалів у виробництво шт. 0 45000
Обсяг замовлених матеріалів шт. 0 20000
Залишок матеріалів на кінець періода шт. 0 27000

Вартість залишків матеріалів на початок
грн. 0 1750000
періода
Собівартість матеріалів, відпущених у
грн. 0 1514423.08
виробництво
Вартість замовлених матеріалів грн. 0 500000
Вартість залишку матеріалів на кінець періода грн. 0 735576.92
Таблиця 2.2. Облік надходження та використання природного газу

на підприємстві №1
В нат.
од. Вартість,
виміру, грн.
тис.куб.м
Не використаний, але оплачений запас газу на
3969.13 8771778.18
початок періода
Наявний до використання 22750 50505000
Використано у процесі виробництва 27771.08 62104411.83
Термінова (додаткова) поставка 1051.95 2827633.64

Не використаний, але оплачений запас газу на
0
кінець періода
Замовлено на наступний період 27750 62160000
Таблиця 2.3. Графік погашення зобов"язань перед постачальниками

за мішки
Період Період Період
- 3 - 4 - 5
Період - 3 787500 787500 0
Період - 4 0 250000 250000
Період - 5 0 0 0
Погашення кредиторської заборгованості, грн. - 1037500 250000
Кредиторська заборгованість, грн. 787500 250000 -

Таблиця 2.4. Графік здійснення авансових платежів за природний
газ (поставка через 30 днів)
Період - Період - Період -
3 4 5
Період - 3 25252500 25252500 0
Період - 4 0 31080000 31080000
Період - 5 0 0 0
Авансовий платіж за період, грн. - 56332500 31080000
Наступний авансовий платіж, грн. 25252500 31080000 -
Таблиця 2.5. Графік здійснення авансових платежів за природний

газ (поставка через 60 днів)
Період Період Період Період
- 3 - 4 - 5 - 6
Період - 3 0 0 0 0
Період - 4 0 0 0 0
Період - 5 0 0 0 0
Період - 6 0 0 0 0
Авансовий платіж за період, грн. 0 0 0 0
Наступний авансовий платіж, грн. 0 0 0 0
Таблиця 2.6. Рух виробничих основних засобів на підприємстві №1

Введено Вибуло
(надійшло, (ухвалено
Вхідна Потужність
але не рішення
потужність на кін.
введено у про
експлуатацію) вибуття)
NH3(вітчизняного
2 0(0) 0(0) 2
виробництва)
NH3(європейського
0 0(0) 0(0) 0
NH3(японського
0 0(0) 0(0) 0
AC 1 0(0) 0(0) 1
КА 1 0(0) 0(0) 1
^C 0 0(0) 0(0) 0
ВИРОБНИЦТВО
Таблиця 3.1. Обсяги виробництва продукції на підприємстві №1

КА£, NH3,
AC, т КА, т
т т
Період - 4 25000.00 20000.00 0 0
Таблиця 3.2. Пакування продукції на підприємстві №1
AC КА КАС
50-кг мішки, т 0 0 0
1000 кг. мішки типу "Біг-
25000.00 20000.00 0
Бег", т
Насип, т 0 0 0
Таблиця 3.3. Кошторис витрат на ви робництво продукції, грн,

NH3 АС КА КАС
Зворотна вода 2514469.41 3045 0 0
Теплоенергія -1617600.7 1072240 5938560 0
Знесолена вода 447293.49 0 0 0
Хімочищена вода 0 0 0 0
Освітлена вода 0 0 0 0
Пар 0 16850.4 0 0
Аміак 0 16350686.99 35228646.43 0
Кисень 0 0 2333040 0
Азот технологічний 0 0 0 0
Азотна кислота 0 16035293 0 0
Сірчана кислота 0 100479.54 0 0
Аміачна селітра 0 0 0 0
Вуглекислота 0 0 4500000 0
Карбамід 0 0 0 0
КАС 0 0 0 0
Природний газ 62104241.87 0 0 0
Електроенергія 1707090.46 1198140 3455688 0
Інші прямі витрати 1682939.74 1438459.6 931456 0
Витрати на зар.плату 672000 336000 336000 0
Відрахування до ПФ 258720 129360 129360 0
Амортизація 666666.67 270833.33 270833.33 0

Інші загальновиробничі
304152 249600 124800 115200
витрати
Всього витрат 68739972.94 37200987.86 53248383.77 115200
Собівартість виробництва
продукції (без пакування), - 1488.04 2662.42 -
грн./т
Таблиця 3.4. Рівень використання виробничих потужностей на
підприємстві
КАС, NH3,
AC, % КА, % О О
О О
Період - 4 100.00 100.00 0 67.35
Максимально можлива потужність агрегатів аміаку: вітчизняного виробництва -
0.96, французького виробництва - 0.00, японського виробництва - 0.00.
Таблиця 3.5. Облікова кількість бригад

NH3 AC КА КАС
Кількість бригад 8 4 4 0
ЗБУТ
Таблиця 4.1. Облік руху аміачної селітри на підприємстві №1 за 4

період
АС АС (10 0 0 кг.
АС
(5 0-кг мішки типу
(насип)
мішки) "Біг-Бег")
Залишок готової продукції на початок періоду,
0 20000 0
т
Реалізовано, т 0 17373 0
Вироблено, т 0 25000 0
Залишок готової продукції на кінець періоду,
0(0*) 27627(25000*) 0(0*)
т
Вартість залишків готової продукції на
0 28792699.05 0
початок періоду, грн.
Собівартість реалізованої продукції, грн. 0 25010778.03 0
Собівартість виробленої продукції, грн. 0 38042334.02 0

Вартість залишку готової продукції на кінець
0 41824255.04 0
періоду, грн.
*- у тому числі на власних складах підприємства
Таблиця 4.2. Облік руху карбаміду на підприємстві №1

КА КА (1000 кг.
КА
(5 0-кг мішки типу
(насип)
мішки) "Біг-Бег")
Залишок готової продукції на початок
0 18000 0
періоду, т
Залишок готової продукції на кінець періоду,
0(0*) 23925(20000*) 0(0*)
т
Вартість залишків готової продукції на
0 46649588.23 0
початок періоду, грн.
Собівартість реалізованої продукції, грн. 0 36477386.35 0
Собівартість виробленої продукції, грн. 0 53921460.69 0
Вартість залишку готової продукції на кінець
0 64093662.57 0
періоду, грн.
*- у тому числі на власних складах підприємства;
Таблиця 4.3. Облік руху карбамідо-аміачної суміші на

КАС
(1000
КАС кг.
КАС
(5 0-кг мішки
(насип)
мішки) типу
"Біг-
Бег")
Залишок готової продукції на початок періоду, т 0 0 0
Залишок готової продукції на кінець періоду, т 0(0*) 0(0*) 0(0*)
Вартість залишків готової продукції на поч., грн. 0 0 0
Собівартість реалізованої продукції, грн. 0 0 0
Собівартість виробленої продукції, грн. 0 0 0
Вартість залишку готової продукції на кін., грн. 0 0 0
*- у тому числі на власних складах підприємства;
Таблиця 4.4. Облік руху товарного аміаку (NH3)

NH3
(аміак)
Залишок готової продукції на початок періоду, т 0
Реалізовано, т 0
Вироблено, т 0
Залишок готової продукції на кінець періоду, т 0
Вартість залишків готової продукції на початок періоду, грн. 0
Собівартість реалізованої продукції, грн. 0
Собівартість виробленої продукції, грн. 0
Вартість залишку готової продукції на кінець періоду, грн. 0
Таблиця 4.5. Витрати на проведення рекламних заходів

підприємства №1
Вид реклами / Ринок Європи Азії
Америки Америки ринок
Інтернет 0 0 0 0 0
Телебачення 0 0 0 0 0
Преса 0 0 0 0 0
Радіо 0 0 0 0 0
Газети і журнали 0 0 0 0 0
Проведення виставок 0 0 0 0 0
ВСЬОГО 0 0 0 0 0
Таблиця 4.6. Обсяги пропозиції карбаміду підприємства на

ЄС Пн. Америка Пд. Америка Азія Внут. ринок
КА (50-кг мішки),
0 0 0 0 0
т
КА ("Біг-Бег"), т 4000.00 4000.00 3000.00 3000.00 4000.00
КА (насип), т 0 0 0 0 0
Таблиця 4.7. Обсяги пропозиції аміачної селітри підприємства на

ЄС Пн. Америка Пд. Америка Азія Внут. ринок
АС (50-кг мішки),
0 0 0 0 0
т
АС ("Біг-Бег"), т 5000.00 5000.00 2500.00 2500.00 5000.00
АС (насип), т 0 0 0 0 0
Таблиця 4.8. Обсяги пропозиції карбамідо-аміачної суміші

підприємства на регіональних ринках світу
ЄС Азія
КАС (50-кг мішки), т 0 0 0 0 0
КАС ("Біг-Бег"), т 0 0 0 0 0
КАС (насип), т 0 0 0 0 0
Таблиця 4.9. Обсяги продажу карбаміду підприємства на

регіональних эинках світу
ЄС Азія
КА (50-кг мішки), т 0 0 0 0 0
КА (1000 кг. мішки "Біг-Бег"), т 3834.00 3843.00 1517.00 965.00 3916.00
КА (насип), т 0 0 0 0 0
Таблиця 4.10. Обсяги продажу аміачної селітри підприємства на

ЄС Азія
АС (50-кг мішки), т 0 0 0 0 0
АС (1000 кг. мішки "Біг-Бег"), т 4875.00 5000.00 1807.00 1116.00 4575.00
АС (насип), т 0 0 0 0 0
Таблиця 4.11. Обсяги продажу карбамідо-аміачної суміші
Внут.
ЄС Пн. Америка Пд. Америка Азія
ринок
КАС (50-кг мішки), т 0 0 0 0 0
КАС (1000 кг. мішки "Біг-Бег"),

0 0 0 0 0
т
КАС (насип), т 0 0 0 0 0
Таблиця 4.12. Залишки нереалізованого карбаміду підприємства на

ЄС Азія
КА (50-кг мішки), т 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00
КА (1000 кг. мішки "Біг-Бег"), т 166.00 157.00 1483.00 2035.00 84.00
КА (насип), т 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00
Таблиця 4.13. Залишки нереалізованої аміачної селітри

Внут.
ЄС Пн. Америка Пд. Америка Азія
ринок
АС (50-кг мішки), т 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00
АС (1000 кг. мішки
125.00 0.00 693.00 1384.00 425.00
"Біг-Бег"), т
АС (насип), т 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00
Таблиця 4.14. Залишки нереалізованої карбамідо-аміачної суміші

підприємства на регіональних ринках
ЄС Азія
КАС (50-кг мішки), т 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00
КАС (1000 кг. мішки "Біг-Бег"), т 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00
КАС (насип), т 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00
Таблиця 4.15. Витрати на транспортування карбаміду на

ЄС Азія
КА (50-кг мішки), грн. 0 0 0 0 0
КА (1000 кг. мішки "Біг-

1040000.00 1160000.00 900000.00 840000.00 240000.00
Бег"), грн.
КА (насип), грн. 0 0 0 0 0
Таблиця 4.16. Витрати на транспортування аміачної селітри на
ЄС Азія
АС (50-кг мішки), грн. 0 0 0 0 0
АС (1000 кг. мішки

1300000.00 1450000.00 750000.00 700000.00 300000.00
"Біг-Бег"), грн.
АС (насип), грн. 0 0 0 0 0
Таблиця 4.17. Витрати на транспортування карбамідо-аміачної

селітри на регіональні ринки світу
ЄС Азія
КАС (50-кг мішки), грн. 0 0 0 0 0
КАС (1000 кг. мішки "Біг-Бег"), грн. 0 0 0 0 0
КАС (насип), грн. 0 0 0 0 0
Таблиця 4.18. Виручка від реалізації карбаміду на регіональних

ринках (за діючим курсом НБУ)
TR(4),
TR(1), грн TR(2), грн TR(3), грн TR(5), грн
грн
50-кг мішки
мішки типу "Біг-
17 310 510 17 289 657 5 956 348.8 3 710 039 15 664 000
Бег"
Насип
Таблиця 4.19. Виручка від реалізації аміачної селітри на

регіональних ринках (за діючим курсом НБУ)
TR(3), TR(4),
TR(1), грн TR(2), грн TR(5), грн
грн грн
50-кг мішки
1000 кг. мішки типу
18 427 500 17 587 000 5 912 504 3 651 552 15 555 000
"Біг-Бег"
Насип
Таблиця 4.20. Виручка від реалізації карбамідо-аміачної селітри

на регіональних ринках (за діючим курсом НБУ)
TR(1), TR(2), TR(3), TR(4), TR(5),
грн грн грн грн грн
50-кг мішки
1000 кг. мішки типу "Біг-Бег"
Насип
Фінанси
Таблиця 5.1. Баланс підприємства (тис.грн.)
Код Період Період -
1 Показник
рядка - 3 4
2 I. Необоротні активи 0
3 Нематеріальні активи 1000 196 191
4 первісна вартість 1001 218 218
5 накопичена амортизація 1002 23 27
6 Незавершені капітальні інвестиції 1005
7 Основні засоби 1010 27 792 26 583
8 первісна вартість 1011 29 000 29 000
9 знос 1012 1 208 2 417
10 Інвестиційна нерухомість 1015
11 Довгострокові біологічні активи 1020
12 Довгострокові фінансові інвестиції: 0

які обліковуються за методом участі в
13 1030
капіталі інших підприємств
14 Інші фінансові інвестиції 1035
15 Довгострокова дебіторська заборгованість 1040
16 Відстрочені податкові активи 1045
17 Інші необоротні активи 1090
18 Усього за розділом І 1095 27 987 26 774
19 II. Оборотні активи 0
20 Запаси 1100 85 964 106 653
21 Поточні біологічні активи 1110

Дебіторська заборгованість за продукцію,
22 1125
товари, роботи, послуги
23 Дебіторська заборгованість за розрахунками: 0
24 за виданими авансами 1130 25 253 31 080
25 з бюджетом 1135
26 у тому числі з податку на прибуток 1136
27 Інша поточна дебіторська заборгованість 1155
28 Поточні фінансові інвестиції 1160
29 Гроші та їх еквіваленти 1165 9 750 7 637
30 Витрати майбутніх періодів 1170
31 Інші оборотні активи 1190
32 Усього за розділом II 1195 120 967 145 371
33 III. Необоротні активи, утримувані для 1200

продажу, та групи вибуття
34 Баланс 1300 148 954 172 145

Код
36 Пасив
рядка
38 I. Власний капітал 0
39 Зареєстрований (пайовий) капітал 1400 100 000 100 000
40 Капітал у дооцінках 1405
41 Додатковий капітал 1410 205 205
42 Резервний капітал 1415 1 186
43 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 -3 038 19 504
44 Неоплачений капітал 1425
45 Вилучений капітал 1430
46 Усього за розділом I 1495 97 166 120 895

II. Довгострокові зобов'язання і
47 0
забезпечення
48 Відстрочені податкові зобов'язання 1500
49 Довгострокові кредити банків 1510 50 000 50 000
50 Інші довгострокові зобов'язання 1515
51 Довгострокові забезпечення 1520
52 Цільове фінансування 1525
53 Усього за розділом II 1595 50 000 50 000
54 Н І . Поточні зобов'язання і забезпечення 0
55 Короткострокові кредити банків 1600
56 Поточна кредиторська заборгованість за: 0
57 довгостроковими зобов'язаннями 1610
58 товари, роботи, послуги 1615 788 250
59 розрахунками з бюджетом 1620
60 у тому числі з податку на прибуток 1621
61 розрахунками зі страхування 1625 278 278
62 розрахунками з оплати праці 1630 722 722
63 Поточні забезпечення 1660
64 Доходи майбутніх періодів 1665
65 Інші поточні зобов'язання 1690
66 Усього за розділом НІ 1695 1 787 1 250

ІУ. Зобов'язання, пов'язані з необоротними
67 активами, утримуваними для продажу, та 1700
групами вибуття
68 Баланс 1900 148 954 172 145
Таблиця 5.2. Звіт про фінансові результати підприємства №1
I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ(тис.грн.)
Код Період Період
Показник
рядка - 3 - 4
1 1 2
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів,
2 2000 100 887
робіт, послуг)
Собівартість реалізованої продукції (товарів,
3 2050 61 488
робіт, послуг)
4 Валовий: 0
5 прибуток 2090 39 399
6 збиток 2095
7 Інші операційні доходи 2120 90 847
8 Адміністративні витрати 2130 263 323
9 Витрати на збут 2150 9 880
10 Інші операційні витрати 2180 115 90 006
11 Фінансовий результат від операційної діяльності: 0
12 прибуток 2190 30 037
13 збиток 2195 -378
14 Дохід від участі в капіталі 2200
15 Інші фінансові доходи 2220
16 Інші доходи 2240
17 Фінансові витрати 2250
18 Втрати від участі в капіталі 2255
19 Інші витрати 2270
20 Фінансовий результат до оподаткування: 0
21 прибуток 2290 30 037
22 збиток 2295 -378
23 Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300 6 308

Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після
24 2305
оподаткування
25 Чистий фінансовий результат: 0
26 прибуток 2350 23 729
27 збиток 2355 -378
II. СУКУПНИЙ ДОХІД(тис.грн.)

Показник
рядка - 3 - 4
1 1 2
2 Дооцінка (уцінка) необоротних активів 2400

3 Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 2405
4 Накопичені курсові різниці 2410

Частка іншого сукупного доходу асоційованих та
5 2415
спільних підприємств
6 Інший сукупний дохід 2445
7 Інший сукупний дохід до оподаткування 2450

Податок на прибуток, пов'язаний з іншим сукупним
8 2455
доходом
9 Інший сукупний дохід після оподаткування 2460
10 Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460) 2465 -378 23 729
Таблиця 5.3. Звіт про рух грошових коштів підприємства №1

(тис.грн.)
Показник
рядка - 3 - 4
1 Залишок грошових коштів на початок періоду 100 88 813 9 750
2 1. Операційна діяльність
3 1.1. Надходження 200 15 482 139 184
4 Виручка (дохід) від реалізації 210 122 066
5 в т.ч.
6 - продукції 211 122 066
7 - товарів 212
8 - робіт, послуг 213
9 Аванси, отримані від покупців 220
10 в т.ч.
11 - за продукцію 221
12 - за товари 222
13 - за роботи 223
14 Погашення дебіторської заборгованості (товарної) 230
15 в т.ч.
16 - не забезпечену векселем: 231
17 - за продукцію 2311
18 - за товари 2312
19 - за роботи 2313
20 з них:
21 - сумнівна заборгованість 232
22 - безнадійна заборгованість 233
23 - забезпечена векселем 234
Погашення дебіторської заборгованості за
24 240
розрахунками
25 в т.ч.
26 - з бюджетом 241 15 482 17 118
27 - за претензіями 242
28 - з підзвітними особами 243
29 - інша 244
250-
30 Інші надходження
290
31 1.2. Витрачання 300 94 545 141 296
Погашення кредиторської заборгованості за сировину,
32 310 77 408 85 588
матеріали, товари:
33 та, яка виникла у звітному періоді: 311 47 342 59 548
34 та, яка виникла у попередньому періоді: 312 30 066 26 040
35 Погашення поточних зобов"язань: 330 15 908 44 159
36 в т. ч.
37 - з бюджетом за податками: 331 15 482 43 603
38 - з ПФ і ФСС за єдиним соціальним внеском 332 427 556
39 Погашена заборгованість за виплатами працівникам: 340 1 108 1 444
40 в т.ч.
- основна заробітна плата виробничих робітників (за
41 341 336 672
продукцію)
42 - адміністративному персоналу 342 50 50
- додаткова заробітна плата виробничих робітників
43 343
(за продукцію)
44 - інші виплати робітникам 344
45 Сплачені аванси працівникам (з/пл) 350 722 722
46 - виробничим робітникам 351 672 672
47 - адміністративному персоналу 352 50 50
Погашена заборгованість за внутрішніми
48 360
розрахунками:
49 в т.ч.
50 - підзвітним особам 361
51 - інша 362
52 Адміністративні витрати 370 120 180
53 консультаційно-інформаційні витрати 371
54 за розрахунково-касове обслуговування 372
55 Витрати на збут 380 60
56 - маркетингове дослідження ринку 381 60
57 - реклама 382
58 - сервісне та гарантійне обслуговування 383
59 - інші 384
60 Інші операційні витрати 390
61 складські витрати, з них: 391
62 - за зберігання сировини і матеріалів 3911
63 - за зберігання готової продукції 3912
64 - за зберігання товарів 3913
65 транспортні витрати 392 9 880
66 відсотки дилерам і агрентам (комісійні) 393
67 витрати на модернізацію виробництва 394
68 інші 395 45
200-
69 РУХ КОШТІВ ВІД ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ -2 113
300 79 063
70 ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
71 2.1. НАДХОДЖЕННЯ 400
72 Дохід від реалізації: 410
73 в т.ч.
74 корпоративних прав (фінансових інвестицій) 411
75 з них:
76 акції 4111
77 частки у капіталі інших підприємств 4112
78 боргових зобов"язань інших підприємств 4113
79 майнових комплексів 412
80 необоротних активів, з них
81 планово (рах.286) 4131
82 інші 4132
83 Отримані : 420
84 - дивіденди 421
85 - відсотки 422
86 - повернення раніше наданих позик 423
430-
87 Інші надходження
490
88 2.2. ВИТРАЧАННЯ 500
89 Витрати на придбання: 510
90 в т.ч.
91 корпоративних прав (фінансових інвестицій) 511
92 з них:
93 - акції 5111
94 - частки у капіталі інших підприємств 5112
95 - боргавих зобов"язань інших підприємств 5113
96 майнових комплексів 512
97 необоротних активів 513
98 Інші платежі 520
400-
99 РУХ КОШТІВ ВІД ІНВЕНСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
500
100 3. Фінансова діяльність
101 3.1. Надходження 600
102 від продажу власних акцій 610
103 боргових зобов"язань 620
104 у т.ч.
105 облігацій 621
106 векселів 622
107 Отримання позики 630
108 - короткострокового кредиту 631
109 - середньострокового кредиту 632
110 - довгострокового кредиту 633
111 - овердрафту 634
112 інших позик 635
640-
113 інші надходження
690
114 - % за коштами на поточних рахунках 641
115 - % за коштами на депозитних рахунках 642
116 3.2. Витрачання 700
117 Погашення % за кредити 710
118 у т.ч.
119 - короткострокового 711
120 - середньострокового 712
121 - довгострокового 713
123 Погашення кредиту (тіла) 720
124 у т.ч.
125 - короткострокового 721
126 - середньострокового 722
127 - довгострокового 723
129 - інших позик 725
130 Сплачені дивіденди 730
131 Погашення заборгованості за фінансовою орендою: 740
750-
132 Інші виплати
790
600-
133 РУХ КОШТІВ ВІД ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
700
134 Залишок грошових коштів на кінець періоду 800 9 750 7 637

Адміністративні витрати грн.
Заробітна плата управлінського персоналу 100000
Нарахування 38500
Обслуговування рахунку у банку 250
Оренда офісного приміщення 70000
Витрати на аудит 8000
Страхування майна 16000
Витрати на охорону 10000
Витрати на зв"язок 4000
Інші витрати на управління 12000
Витрати на дослідження ринку 60000
Амортизація необоротних активів 4500
Дохід C/c
Курсов Прибуток(збит
від Комісі валюти з Винагоро
а Гроші на ок) від
реалізац я урахуванн да
різниц рахунку продажу
ії банку ям дилерам
я валюти
валюти комісії
Значення
90801505. 90846928 45423. 89890534.
показник 0 956394.54 0
34 .8 46 26
а, грн.
Таблиця 5.6. Витрачання коштів на придбання сировини, матеріалів

та енергетичних ресурсів (код рядка 310, ЗРГК)
всього,
Витрачання коштів
грн.
Оплата за прямі матеріали, що надійшли за ситемою Just-in-Time 24596634.47
Оплата за термінову поставку природного газу 2827633.64
Аванс за природний газ, що надійде у наступному періоді 31080000
Остаточний розрахунок за природний газ, замовлений у попередньому
25252500
періоді
Придбання непрямих матеріалів 793752
Предоплата за мішки (50-кг та "Біг-Беги") 250000
Погашення кредиторської заборгованості за попередньо поставлені
787500
мішки
Витрачання коштів за термінового постачання 50 кг мішків для
0
пакування АС
0
пакування КА
0
пакування КАС
0
пакування АС
0
пакування КА
0
пакування КАС
Таблиця 5.7. Аналіз фінансової ліквідності підприємства

Нестача
А К Т И В Співвідношення П А С И В
(надлишок)
1. Джерела власних
1. Необоротні активи (F) < (менші) -94120860.60
коштів (U)
3. Довгострокові
2. Запаси і витрати (Z) > (більші) 56653494.50 кредити і позики
(K(T))
2. Короткострокові
3. Розрахунки (ДЗ) та інші
> (більші) 31080000.00 кредити і позики
активи - r(a)
(K(t))
4. Термінові
4. Грошові кошти(М) > (більші) 6387366.07 зобов'язання
(K(p))
Таблиця 5.8. Аналіз фінансової стійкості підприємства
U+K(T)+K(t) U+K(T) U
F+Z+r(a) 1 1 0
F+Z 1 1 0
F 1 1 1
Таблиця 5.9. Максимально-допустимі значення за кредитами

кредит на 7 кредит на 5 кредит на 3
місяців місяців місяці
Варіант №1 69645223.93
Варіант №2 15670175.38 53975048.55
Варіант №3 15670175.38 18177403.45 35797645.10
Аналітична інформація
Період - 5 Період - 6 Період - 7 Період - 8
ЄС 1.982 1.425 1.461 1.452
ПН Америка 1.782 1.225 1.336 1.352
ПД Америка 0.788 1.692 2 .740 2.769
Азія 0.898 1.692 2.940 2.869
Україна 1.952 1.368 1.409 1.426
Таблиця 6.13. Сезонні індекси зміни ринкового попиту на АС

Період - 5 Період - 6 Період - 7 Період - 8
ЄС 1.982 1.326 1.361 1.470
ПН Америка 1.962 1.126 1.241 1.220
ПД Америка 0.898 1.792 2.440 2.579
Азія 0.898 1.792 2.940 2.679
Україна 1.972 1.326 1.361 1.270
Таблиця 6.25. Динаміка цін на природний газ і пакувальні мішки

Мішки типу Природний
5 0 кг-мішки
"Біг-Бег" газ
Період t+1 2 25 2260
Період t+2 2 25 2380
Таблиця 6.26. Прогноз курсу валют на наступний період

Дол. США Євро
НБУ 8.20 10.5
Ринковий курс 8.30 10.6
7. ПИТАННЯ, ЯКІ НАЙЧАСТІШЕ ЗАДАЮТЬ ГРАВЦІ
Загальні запитання
Ви на вступній лекції сказали, що можна вводити дані декілька разів,
тоді яке рішення буде зараховане?
Буде зараховане рішення, яке останнє було ухвалене за часом.
Інновації та розвиток
У 6-му періоді ми закупили обладнання КАС, але воно не відобразилось

в документації. Ми не можемо зрозуміти, в чому проблема.
Не вистачило коштів на придбання обладнання КАС.
Яка реальна місячна продуктивність агрегатів аміаку японського
обладнання?
Значення потужності у інструкції наведено за рік (слайд 39). Для визначення
місячної потужності необхідно поділити річну потужність на дванадцять.
Це значення для японського обладнання складає 10 000 т.
Норми витрат електричної енергії та природного газу наведені в тоннах

чи кг?
Норми витрат електроенергії, природного газу та інших видів матеріалів,
сировини, енергетичних ресурсів наведені на тону продукції - аміаку, АС, КА
та КАС.
Ми замовили у поточному періоді 3 агрегати. У звіті написано, що

придбано лише 2. До того ж не придбано найважливіший з тих, що ми
хотіли придбати.
Так, дійсно Ви замовляли КАС, але його не отримали. Не вистачило коштів.
Дані щодо придбання і продажу агрегатів обов'язково перевіряються.
Перевірка здійснюється поетапно - спочатку перевіряються можливості
щодо придбання агрегатів аміаку, далі АС та КА і на останньому етапі
КАС. Таким чином, два агрегати аміаку були придбані, бо коштів на їх
придбання було достатньо, а на один агрегат КАС не вистачило коштів.
Чи працюватиме продане обладнання в періоді, в якому воно

продається. Тобто чи можу я в одному управлінському рішенні продати
верстат і одночасно використати його для виробництва?
Рішення про продаж приймається у періоді t, в цьому ж періоді обладнання
ще використовується. Виводиться з експлуатації з наступного періоду.
Кошти надійдуть від продажу також у наступному періоді.
Яка різниця між агрегатами? Скільки коштує кожен тип агрегатів?Де

цю інформацію можна знайти?
Інформація наведена на 39-40 слайдах, які ви можете переглянути у
інструкції. Для цього необхідно завантажити help1.pdf з сайту через меню
користувача.
Наймана бригада починає працювати в поточному чи в наступному

періоді?
В поточному періоді.
Наймати бригади потрібно в момент ухвалення рішень щодо придбання

обладнання чи в момент вводу його в експлуатацію.
Наймати бригади бажано у періоді вводу обладнання в експлуатацію, щоб
мінімізувати витрати.
Коли варто звільняти персонал, що працює на обладнанні, яке

продається, - в тому ж періоді, коли прийнято рішення щодо продажу
обладнання чи в наступному?
Якщо рішення щодо продажу обладнання ухвалюєте у поточному періоді, то
звільняєте працівників у наступному, бо обладнання у поточному періоді ще
використовується.
Чи можна продати всі верстати? Чи для існування підприємства

наявність якогось обладнання є обов'язковою вимогою?
Можна продавати всі, але Ви продаєте за ціною, нижчою від залишкової
вартості. Тому це вплине на прибутковість.
У звіті висвітлено, що ми отримали овердрафт, проте незрозуміло, чому

не вийшло придбати необхідний агрегат, навіть на умовах отримання
овердрафту. Це через нестачу коштів чи помилка програми?
Овердрафт на придбання обладнання не надається (умови надання
овердрафту описані в інструкції).
Підкажіть, яка тривалість ремонту обладнання і його вартість?

Втрати часу на проведення ремонтних робіт у періоді проведення ремонту:
Поточний ремонт 5% (1/20 періоду).
Спрощений капітальний ремонт 20% (1/5 періоду).
Капітальний ремонт 50% (1/2 періоду).
Сума витрат незалежно від видів агрегатів аміаку, грн./агрегат:
Поточний ремонт 100 000
Спрощений капітальний ремонт 200 000
Капітальний ремонт 600 000
Скільки отримає команда за продаж обладнання вітчизняного

виробництва?
Вартість обладнання, що продається = Залишкова вартість обл.* К.
Коефіцієнт може бути в діапазоні від 75-85%, все залежить від ситуації,
що склалася на ринку обладнання.
В якому періоді ми отримаємо оплату за продане обладнання?
У періоді, наступному за періодом ухвалення рішення щодо продажу
обладнання.
Постачання
Як визначитись, яку кількість природного газу необхідно замовляти?
Обсяги замовлення природного газу залежать від обсягів виробництва
аміаку та азотної кислоти, що є основними напівфабрикатами при
виробництві азотних добрив. Див. норми витрат на виробництво продукції.
Чи може зменшуватись ціна на газ?

Так, ціна на газ може змінюватись. Все залежить від ігрового сценарію.
Якщо замовити мішки на 5-ий період, то їх можна вже буде використати

в 5-му періоді чи в 6-му періоді?
Мішки замовлені у 5-му періоді, зможете використовувати у наступному 6-
му періоді.
В якому періоді та на яких умовах докуповуються мішки? Якщо

прийнято рішення щодо виробництва 10 000 т селітри в мішках типу
«Біг-Бег», а у попередньому періоді замовлено 9 000 мішків, то ще 1 000
мішків система замовить автоматично, правильно?
Так,вірно. Мішки замовляються у періоді t, а використовуються у період
наступному (t+1). Якщо мішків не вистачає, тоді вони надходять
автоматично, але за вищою ціною.
Чи можна продати надлишок газу, який у нас складає близько 40000 тис.
м3, який підприємство придбало, але не використало, за дещо нижчою
ціною? Чи залишок газу продається автоматично в кінці останнього
ігрового періоду?
Ні, можливості продажу надлишку газу програмою не передбачено.
Виробництво
В якому періоді реалізується продукція, що виготовлена у поточному
періоді. Чому на кінець періоду сформувались великі залишки
нереалізованої продукції?
У програмі реалізований алгоритм, за яким виготовлена за період продукція
потрапляє на склад, а в наступному - продається. Тому існують великі
залишки продукції на кінець періоду і це абсолютно нормально.
У наявності є французькі та вітчизняні агрегати аміаку. Як

відбуватиметься розподіл обсягів виробництва і витрат: пропорційно
роботі цих агрегатів чи спочатку будуть завантажені найвитратніші, а
потім - найменш витратні?
Пропорційно.
Яким чином програма визначає фактичний обсяг виробництва? За умов

ухвалення запланованих обсягів виробництва АС і КА в розмірі 20 тис. т
та 25 тис. т, за ігровий період було вироблено лише 20 тис. т та 20 тис. т
відповідно.
Ви неуважно заповнювали форму і переплутали комірки вводу даних. Замість
обсягу виробництва АС відобразили виробництво КА і, навпаки, замість КА
відобразили АС. Максимальні потужності з виробництва КА складають 20
тис. т, а Ви намагались випустити 25 тис. т. Програма виправила цю
недоречність і скоротила обсяги виробництва КА до максимально
можливого рівня.
Який обсяг виробництва аміаку потрібно відображати у формі

ухвалення рішень, як сировини, необхідної для виробництва КА і АС чи
як окремого виду продукції?
Необхідно відображати лише обсяги виробництва товарного аміаку,тобто
який Ви плануєте реалізувати на ринку. Обсяги аміаку, як напівфабрикату,
не потрібно враховувати.
КАС - це просто механічна суміш КА і АС, чи в ході її виробництва

використовуються додаткові матеріали і сировина, наприклад, газ?
Для виробництва КАС використовуються потужності КА і АС. Суміш
отримують шляхом поєднання КА і АС в пропорції 7:3. Це механічне
змішування, що відбувається за наступною формулою:
КАС=70% * АС + 30% * КА.
Природний газ та інші основні матеріали використовуються тільки для
виробництва АС і КА. Норми витрат наведені у практикумі та слайд-курсі.
У зіграному періоду рівень використання виробничих потужностей АС

та КА складає лише 64.70%. У нас є достатні обсяги газу, аміаку, мішків,
робочої сили. Чому у нас такі низькі обсяги виробництва?
Переоцінені наявні виробничі потужності. У Вас в наявності є лише один
агрегат аміаку європейського виробництва, який завантажений на 100%.
Отже, недостатньо потужностей з виробництва аміаку, щоб повністю
завантажити потужності з АС і КА.
Необхідно прийняти рішення щодо виробничої програми. Маємо в

наявності по одному агрегату АС, КА та КАС, потужності яких
відповідно: 25000, 20000 та 10000. Планом виробництва передбачений
випуск 10000 т КАС. Який максимальний обсяг виробництва АС і КА
слід внести у комірки, якщо для виробництва 10000 т КАС
використовуємо 7000 т АС і 3000 т КА? Чи потрібно відображати ці суми
у обсягах виробництва АС і КА і якою має бути виробнича програма
підприємства?
Перший варіант - випустити 18000 т АС та 17000 т КА.
Другий варіант - замовити 25000 т АС та 20000 т КА, а вже з них будуть
братися матеріали для КАС автоматично.
Обсяги виробництва АС і КА, як напівфабрикатів, необхідних для
виготовлення КАС, не потрібно відображати у формі ухвалення рішень,
тому що в ній відображається лише товарна продукція, без урахування
напівфабрикатів. Тому слід обрати перший варіант. Тобто, значення мають
бути такими: АС - 18000 т, КА - 17000 т, КАС - 10000 т. Програма
автоматично розрахує та врахує потребу АС і КА на виробництво КАС.
На сторінці/слайді 88 файлу help1 вказано взаємозв'язок витрат та рівня

якості продукції. Що означають коефіцієнти 0.38, 0.20, 0.15? Звідки
взятий показник 122.56 грн./кг?
Коефіцієнти показують норми використання певного матеріалу (кг на
тонну), яким обробляють гранули азотних добрив. Показник 122.56 грн. -
ціна за кг матеріалу. Ця інформація відображена у шапці відповідної
таблиці.
Як впливає ґатунок на витрати?

Чим вища якість, тим більші витрати на обробку і навпаки.
С= 18.38 грн. (2 ґатунок) = 0.15 кг * 122.56 грн./кг
С= 24.51 грн. (1 ґатунок)
С= 46.57 грн. (вищий ґатунок).
Чи потрібно до собівартості виробництва добрив додавати 122.56 грн. із

необхідним коефіцієнтом для забезпечення належного рівня якості? Чи
дана величина за замовчуванням вже десь врахована і відображена?
Так, ці витрати вже враховані у кошторисі витрат, додавати їх до
собівартості не потрібно.
В блоці прийняття рішень щодо пакування потрібно проставляти обсяги
виробництва для пакування чи 1/0, як в звітності за попередній період.
Тобто: 1 - всю продукцію в даний тип мішків, 0 - не пакувати в даний
тип?
Пакування продукції здійснюється на основі заданої гравцем пропорції.
Якщо виставити 1:1:1 , то програма запакує продукцію у пропорції 33.3% :
33.3% : 33.4%.
0% : 0%.
50.0% : 0%.
Якщо запланований обсяг виробництва 10 000 т і виставити пропорцію 1: 1:
1, то результат пакування: 3333 т (біг-беги) :3333 т (50 кг) : 3334 т.
(насип).
Якщо ж виставити в тоннах 3333: 3333: 3334, то також відповідна
кількість продукції буде запакована.
Ухвалюючи управлінські рішень щодо виробництва аміаку, необхідно

вказувати його обсяг, який ми плануємо потім реалізувати чи той, який
необхідний для подальшого виробництва добрив?
Необхідно вказувати тільки обсяг товарного аміаку, а не того, що
використовується як напівфабрикат для подальшого виробництва АС і КА.
Обсяг виробництва аміаку, як напівфабрикату, визначається автоматично.
Наскільки дешевша АС від КА?

Вивчайте кошторис витрат на виробництво продукції. Все залежить від
особливостей виробництва. Але у середньому собівартість однієї тони АС
дешевша за тону КА приблизно на 1000 грн.
Чи потрібно планувати виробництво у останньому 12 раунді?

Необхідно випустити обмежений випуск продукції, щоб перенести
загальновиробничі витрати на собівартість продукції. Якщо нічого не
випускати, то ці витрати будуть віднесені на фінансові результати. Як
результат - зменшиться прибуток підприємства.
Транспортування
Що означає комірка в блоці прийняття рішень - фрахтування суден? На
мою думку, фрахтування - це кількість суден, які я маю намір
відправити до регіону.
Абсолютно вірно. У вашому випадку, зважаючи на тоннажність судна,
необхідно фрахтувати по одному судну до кожного регіону.
Чи треба нам фрахтувати два судна окремо для АС і КА?

Ні, судно здатне одночасно транспортувати АС і КА. Єдине на що
необхідно звертати увагу - це тоннажність судна.
Програма скорегувала рішення щодо транспортування продукції. В

чому проблема?
Необхідно уважно вивчати аналітичну інформацію (табл. 4.1, 4.2, 4.3).
Щоразу ви намагаєтесь продати більше продукції, ніж у вас є у наявності.
Якщо виготовленої продукції не вистачає, а ви намагаєтесь її продати, то
звісно програма додаткові обсяги автоматично виготовляти не буде. Дані в
звітах відображаються після перевірки їх коректності програмою,
помилкові рішення коригуються у відповідності до заданої вами пропорції
транспортування продукції на ринки - спочатку на зовнішні, а за
залишковим принципом на внутрішній (див. інструкцію).
Ось один з прикладів помилкових рішень, прийнятих Вашою командою -
виготовлена продукція КА у "Біг-Бегах" - 8000 т, а намагаєтесь
транспортувати на ринки 10000 т. Враховуючи задані Вами пропорції і
пріоритетність зовнішніх ринків, на внутрішній ринок продукції не
вистачило.
Продукція, яка не відправлена на склади в іноземні регіони, може бути

відправлена туди пізніше з вітчизняного ринку?
Так, абсолютно вірно.
У минулому періоді програма автоматично відправила всю вироблену

продукцію на склад в Україні. Чи можливо тепер відправити цю
продукцію до інших регіонів? І як це зробити?
Якщо не задані умови щодо транспортування виготовленої продукції, то
програма автоматично транспортує всю продукцію на склади, що
знаходяться на внутрішньому ринку.
В наступному періоді ви можете транспортувати продукцію, як зі складу
підприємства, так і з внутрішнього ринку на ринки ЄС, Америки та Азії. Для
цього необхідно внести дані у комірки, що показують обсяги
транспортування до відповідних регіонів.
Якщо я маю намір транспортувати продукцію з внутрішнього ринку на

зовнішні, як це відобразити в програмі?
Рішення щодо транспортування необхідно відобразити у формі ухвалення
рішень, тобто заповнити відповідні комірки.
Приклад:
Якщо на складі підприємства 10 тис. т певної продукції, а на внутрішньому
ринку ще 20 тис. т, то на зовнішні ринки (ЄС, Північна Америка та
Південна Америка, Азія) можете транспортувати не більше 30 тис. т.
Витрати на транспортування продукції зі складу підприємства чи зі складів
внутрішнього ринку на зовнішні ринки абсолютно однакові. Але програма
перевірить чи не транспортуєте ви двічі продукцію на внутрішній ринок,
щоб не виникали додаткові витрати на транспортування.
Чи можливо виготовлену продукцію залишити на складі підприємства,
якщо команда не ухвалить рішення щодо її транспортування на
внутрішній чи зовнішні ринки?
Ні, склади підприємства мають обмежену площу і в такому разі вся
випущена у попередньому періоді продукція автоматично потрапить на
склади внутрішнього ринку.
Чи існує пріоритетність у транспортуванні?

Так, існує. Спочатку програма перевіряє коректність транспортування
продукції на зовнішні ринки і тільки після цього - на внутрішній ринок.
Тобто на внутрішній ринок продукція транспортується за залишковим
принципом.
Ціноутворення
Чи необхідно переглядати ціни у кожному періоді? Якщо не встановити
ціни у поточному періоді, чи врахує в цьому випадку програма ціни, що
були встановлені у попередньому періоді?
Ціни необхідно переглядати кожного періоду. Якщо не встановити ціни, то
програма прийме нульові рішення і продавати продукцію на ринку в
поточному періоді Ви не зможете. У програмі не передбачено розпродаж
продукції за нульовими цінами у вигляді подарунків.
В якому діапазоні повинні встановлюватись ціни на аміак?

Згідно інструкції ціни на будь-яку продукцію встановлюється у діапазоні від
нуля до нескінченності. Але робочий відрізок функції попиту на аміак
знаходиться у діапазоні від 0 до 5000 грн. Вище 5200 грн. попит на аміак є
нульовим. Тому за умов встановлення занадто низьких цін ви можете
понести суттєві збитки, а за умов встановлення занадто високих цін -
взагалі нічого не продати.
У 7-му періоді у нашій галузі 3 команди вперше вийшли на ринок КАС,
але не змогли продати на ньому жодної тонни продукції (ми придбали
інформацію про діяльність інших команд, тому з впевненістю можемо
констатувати, що було продано 0 т продукції). Наші міркування були
наступними: в даному сегменті значно менша конкуренція, тому попит
має бути високим, що дає змогу поставити високі ціни. В результаті ми
успішно продали КА та АС по досить високим цінам, але ніхто не продав
жодного граму КАС. Тому в нас виникло питання: справа у завищеній
ціні чи у чомусь іншому? Сезонні індекси говорять про існування
принаймні якогось попиту.
Вихід на ринок з новою продукцію завжди пов'язаний з ризиком. За умов
встановлення досить високих цін завжди існує ймовірність того, що попит
на продукцію може бути відсутнім. За якістю КАС ближча до АС. Ціни на
КАС рекомендується встановлювати в діапазоні цін на АС і КА, але нижчою
за 4200 грн. (500 дол. США), щоб існував попит. А у вашому випадку ціна
виставлена на рівні 900 дол.
Питання стосовно ціноутворення на КАС. Ціна встановлюється вищою

чи рівною сумі цін на АС та КА у пропорції 70:30?
Це справа гравця, за якою ціною продавати продукцію. На практиці ціна на
КАС зазвичай є вищою за ціну на АС та нижчою за ціну на КА.
Реалізація
Підкажіть, як правильно визначитись з обсягами продажу продукції на
зовнішніх ринках, якщо частина виготовленої продукції знаходиться на
складах внутрішнього ринку, а частина на складі підприємства?
Продається лише продукція, випущена у попередньому періоді, яка є в
наявності на складах внутрішнього ринку та складах підприємства. Якщо на
внутрішньому ринку на кінець періоду існує залишок 10000 т і за цей період
випущено ще 20000 т, то максимальна кількість продукції, яка може бути
продана на міжнародних ринках складає 30000 т. Транспортуєте на ринки
ЄС, Пн і Пд Америки та Азії, наприклад: 5000, 5000, 6000, 6000 відповідно.
Тоді на внутрішньому ринку залишається 30000-
(50000+5000+6000+6000)=8000. Можете всю продукцію перевезти на
міжнародні ринки, або залишити її на внутрішньому ринку. Все залежиться
від Вашої стратегії. Далі ці суми необхідно зазначити у відповідних
комірках.
Як визначається обсяг пропозиції певної продукції на відповідному

ринку?
Продається продукція, що була транспортована у даному періоді плюс
залишок нереалізованої продукції за попередні періоди.
У нас є великі залишки аміаку на складах (а він є напівфабрикатом для

виробництва АС та КА), то чому він не використовується для
виробництва. Поясніть будь ласка, в чому наша помилка і як нам її
виправити?
Це залишки товарного аміаку - він призначений для продажу. Переробка
його не передбачена. Тому Вам у формі ухвалення рішень необхідно
встановити ціну на аміак (не вищу, ніж 5000 грн.) і тоді, можливо, Ви
зможете його продати.
Обсяг виробництва аміаку, як напівфабрикату, визначається програмою
автоматично в той момент, коли Ви ухвалюєте рішення щодо виробництва
АС і КА.
Яким чином можна продати товарний аміак?

Товарний аміак продається на умовах FOB. Для його продажу у відповідній
комірці форми ухвалення рішень необхідно встановити його ціну (грн./т).
Як програмою враховується якість продукції, якщо у 1-му періоді ми
виготовили АС «2-го» ґатунку, а в цьому періоді виготовили і реалізуємо
продукцію «вищого» ґатунку?
На кожному ринку розраховується середній рівень якості продукції.
Реклама
Як програма розраховує вплив здійснених рекламних заходів: до

розрахунку цінових показників чи після? Де знайти інформацію щодо
ефективності реклами? Чи реалізує наше підприємство більше, якщо ми
витрачали на рекламу, а наш конкурент ні, хоча він знизив ціну?
Хотілося б дізнатися формулу розрахунку.
Витрати на рекламу розширюють функцію попиту на продукцію Вашого
підприємства, як і сезонні індекси та інші нецінові фактори. Реклама зміщує
загальну функцію попиту праворуч, тому перше питання є недоречним -
перегляньте курс мікроекономіки.
Ефект : загальна функція попиту збільшується приблизно на 15-20%, якщо
витрати складають приблизно 1 млн. грн. Формула розрахунку та її
розрахунок не надається гравцям. За необхідності ви маєте можливість
самостійно її змоделювати.
Фінанси
За яким принципом розраховуються транспорті витрати?
Це сума витрат на фрахтування, вантажно-розвантажувальні роботи та
перевезення продукції на ринки.
Чи є сенс не закуповувати жодних матеріалів у 11-му та 12-му періодах,

• -І • • ГТ1 •
та не виготовляти продукцію у останньому 12-му періоді. Тоді, ми

отримаємо більший прибуток, бо продамо продукцію за 11 період, а
закупок сировини вже не буде. Чи вплине це позитивно на ліквідність?
Так, ви штучно завищите ліквідність, бо за такої ситуації витрачання
грошових коштів суттєво скоротиться. Але не слід забувати про різницю
між прибутком і рухом грошових коштів. Якщо ухвалити рішення щодо
нульового випуску продукції, тоді всі загальновиробничі витрати будуть
віднесені на фінансові результати. Це вплине на розмір прибутку (збитку).
Залежно від ситуації це призведе або до скорочення прибутку, або до
збільшення збитку.
Чи доцільно в 11-му періоді розпочати процес продажу агрегатів? Яке

ваше ставлення до таких заходів? Чи дійсно вигідно продавати
агрегати?
Дати однозначну відповідь на ці запитання без конкретних розрахунків
неможливо. Якщо Ви ухвалюєте рішення щодо продажу обладнання у періоді
t, то в цьому періоді ви його ще використовуєте. Крім того, Ви продаєте
агрегати за ціною, нижчою від залишкової вартості, тому це негативно
вплине на прибутковість у наступному періоді, але підвищить його
ліквідність. Слід також пам'ятати, що кошти від продажу обладнання
надійдуть лише у наступному періоді.
Чому у нашого підприємства виходить так, що із загальним прибутком в

118 млн. (36 млн. за період), і при стабільному перевищенні доходів над
витратами протягом останніх 3 періодів, програма згенерувала 2
овердрафти?
Овердрафт виникає за умови, коли витрачання грошових коштів
перевищують їх надходження. Ви помилково ототожнюєте прибуток із
грошовими коштами, хоча прибуток це лише одне з джерел формування
активів. Приклад: продаєте всю продукцію у кредит (ДЗ=100%), прибуток
нарахований, а грошові кошти від реалізації на рахунок ще не надійшли.
Чи означатиме третій овердрафт автоматичне банкрутство?

Підприємство не збанкрутує. Така можливість у програмі відключена.
З початку гри в нас є довгостроковий кредит на 50 млн. Чи потрібно

його погашати, коли і за якою ставкою?
Погашати кредит не потрібно. Умовами отримання довгострокового
кредиту не передбачено його погашення протягом перших 2-х років
діяльності підприємства.
У 10-му періоді ми відвантажили продукцію споживачам, в результаті

чого в балансі з'явилася дебіторська заборгованість в розмірі 22000 тис.
грн. В якому періоді ми отримаємо грошові кошти в погашення
дебіторської заборгованості?
У наступному 11-му періоді така дебіторська заборгованість буде погашена
і кошти будуть зараховані на поточний рахунок підприємства.
Чи сильно вплине на показники фінансової стійкості підприємства

взятий в 11-му періоді довгостроковий кредит?
Показники фінансової стійкості покращаться. Фінансова стійкість - це
здатність, за допомогою будь-яких джерел забезпечити фінансування
основних і оборотних активів.
Що могло стати причиною падіння інтегрованого показника фінансової

стійкості у нашої команди з 1 до 0.8 за відсутності заборгованостей будь-
якого виду (кредити, овердрафти)?
Продукція випущена, але не реалізована, погіршує показник оборотності, а в
свою чергу, і фінансової стійкості. Але Ви досягли зони передабсолютної
фінансової стійкості. Це є позитивним моментом.
Чи можемо ми у 6-му періоді взяти кредит на 7 місяців? Чи ми не

встигнемо його виплатити, чи слід брати на 5 місяців?
Ви можете отримати кредит у будь-якому періоді. Обмежень в часі немає.
Але, якщо візьмете кредит в кінці гри, то повернути його дійсно не
встигнете.
Поясніть, які дані відображаються у ст. «Інші операційні доходи» та

«Інші операційні витрати» ф.2.
У цих статтях відображаються доходи і витрати від продажу іноземної
валюти. Різниця між ціною продажу валюти "інші операційні доходи" та її
собівартістю "інші операційні витрати " показує фінансовий результат від
продажу валюти.
Якщо нам споживачі винні 19 млн. грн. (дебіторська заборгованість за

умови 30% кредитування), то ці кошти нам будуть зараховані в
наступному періоді як нерозподілений прибуток чи як грошові кошти?
Прибуток - це не грошові кошти, а різниця між доходом і витратами.
Кредитування споживачів зумовило виникнення дебіторської заборгованості
перед підприємством. У наступному періоді дебіторська заборгованість
зникне (споживачі остаточно розрахуються) і на цю величину поповняться
грошові кошти.
Чи передбачена можливість використання коштів відображених як

«нерозподілений прибуток»? Якщо кошти акумулюються на даному
рахунку, то чи можемо ми пустити їх в обіг?
По-перше, нерозподілений прибуток - це не гроші, а джерело їх формування,
які відображаються в пасиві балансу. Відповідно до принципу нарахування
та відповідності доходів і витрат - доходи і витрати відображаються в
обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати
надходження або сплати грошових коштів.
По-друге, використання нерозподіленого прибутку на даний час законодавчо
дуже обмежене.
Надходження грошових коштів на поточний рахунок відбувається за
рахунок отримання виручки від реалізації, погашення іншої дебіторської
заборгованості, отримання авансів і відображається в активі балансу.
Наприклад, в активі у Вас є 10000 грн., з них основних засобів на 6000 грн.,
матеріалів на 1000 грн., та 3000 грн. грошових коштів на поточному
рахунку, джерелами їх формування є статутний капітал у розмірі 8000 грн.
та нерозподілений прибуток - 2000 грн., які відображаються в пасиві
балансу. Всього пасивів також 10000 грн. В такому випадку Ви можете
пускати в обіг всі 3000 грн. грошових коштів. Зауважу ще раз, що 2000 грн.
нерозподіленого прибутку, це не гроші, а джерело формування активів.
Аналітика
У звітах про сезонні коливання коефіцієнти надані по відношенню до
попереднього періоду, чи до початкового?
По відношенню до заданої лінії тренду, визначеною ситуацією на ринку.
Як можна розрахувати загальне значення обсягу попиту з урахуванням

сезонних коливань?
Базові значення функції попиту можете визначити через індекс сезонності
попереднього періоду та обсяг продажу певного періоду. За такого
розрахунку ігнорується вплив інших нецінових факторів та загальна
тенденція на ринку.
Q= Q6 * Індекс сезонності.
Де взяти базовий обсяг попиту (Q6 )?

Ви можете розрахувати обсяг попиту для досліджуваного виду продукції за
певний період.
Q6 = Сума обсягів продажу всіх підприємств/Індекс сезонності
Чи можна десь побачити індекси сезонності для АС і КА за 4-тий період?

Інформація наведена у слайд-курсі. Значення наступні.
ЄС Пн Амер ПД Амер Азія Україна
АС 2,131 2,132 0,82 0,816 1,9
КА 2 1,9 0,8 0,8 2
Сезонний індекс ринкового попиту визначає реальну зміну обсягу ринку

чи орієнтовну? Згідно з нашими розрахунками обсяг попит на АС на
ринку ЄС мав зменшитись на 6,99%, а реально зменшився на 4,49%.
Абсолютно точно розрахувати обсяг попиту (місткість ринку) неможливо.
Це є динамічна величина, яка залежить від багатьох цінових і нецінових
факторів, в тому числі, і сезонності. Див. розділ 4.6.6.
Чи зростає функція попиту (обсяг попиту) з часом?

Функція попиту в значній мірі залежить від сезонних індексів, які
збільшуються або зменшуються відносно заданої лінії тренду. Загальна лінія
тренду чи тенденція на внутрішньому та міжнародних ринках описана у
практикумі «Виробнича практика: тренінг» у розділі 4.6.5.
В отриманому звіті по цінам конкурентів на КАС одна з команд вказала

певну ціну (не 0) на продукцію, яку вони не продавали, адже в звіті щодо
обсягів продажу конкурентів кількість продукції не вказана (0). Якщо це
так, то виставляючи ціни на продукцію, яку фактично не продаєш,
можна вводити в оману конкурентів.
У грі можлива така ситуація, коли ціни командою виставлені, але обсяги
продажу не були передбачені. Щоб отримати більш повну картину щодо
ситуації на ринку пропонується купувати інформацію не тільки про ціни, але
і про обсяги продажу продукції.
8. ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ
розробник комп'ютерної ділової гри «Титани міжнародного бізнесу»
(Хімічна промисловість)
fc!І
J
Лозовик Юрій Миколайович
кандидат економічних наук, доцент кафедри стратегії підприємств
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
У 2008 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Стратегічна поведінка
підприємства на олігополістичному ринку (на прикладі підприємств-виробників
мінеральних добрив)» у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені
Вадима Гетьмана»
З 2001 р. і до теперішнього часу - викладач кафедри стратегії підприємств ДВНЗ
«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».
Дисципліни, які викладає:

S Мікроекономіка;
S Економічне управління підприємством;
S Бюджетування на підприємстві;
S Фінансовий менеджмент;
S Управління витратами;
S Внутрішній економічний механізм підприємства;
S Планування і контроль на підприємстві.
Напрямки наукової діяльності:

S економіко-математичне моделювання;
S програмно-орієнтовне програмування; web-програмування.
Автор понад 20 наукових статей і тез науково-практичних конференцій. Є

автором навчального посібника «Економічне управління підприємством. Тренінг» і
співавтором посібників: «Економічне управління підприємством», «Економічне
управління підприємством. Практикум», «Управління витратами», «Управління
витратами: практикум», «Планування і контроль на підприємстві», «Мікроекономіка.
Практикум», «Планування і контроль на підприємстві. Практикум».
Автор різноманітних комп'ютерних економічних програм: бізнес-симуляції «Битва
Титанів», «Битва Олімпійців», «Битва Титанів з Олімпійцями», «Титани міжнародного
бізнесу», «Fuzzy-інвест», «Магія фінансів», «Інвестпроект», «Фіндіагностика» та ін.
J
Гальперіна Любов Павлівна

кандидат економічних наук, професор кафедри міжнародного менеджменту
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
У 1991 р. закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка. 3

1993 по 1996 рр. навчалась в аспірантурі Інституту світової економіки і міжнародних
відносин НАН України. У 1997 р. захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю
08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. Вчене звання доцента
кафедри міжнародного бізнесу присвоєно Гальперіній Л.П. у 2006 р.
Основні напрями наукової діяльності:

- дослідження глобальних економічних систем;
- вивчення стратегій економічного розвитку в умовах глобальної нестабільності.
Після захисту кандидатської дисертації опубліковано 88 праць, зокрема 7

монографій у співавторстві (у тому числі «Мiжнaрoднi cтрaтeгiї енергомістких кoмпaнiй
Укрш'ни в умoвax цiнoвиx флуктуaцiй: та приклaдi виробників мінеральних добрив», 2
навчальних посібники у співавторстві, 2 практичних посібники в співавторстві, 1 курс
лекцій у співавторстві.
Гальперіна Л.П. здійснювала керівництво та була відповідальним виконавцем
більш як 20 науково-дослідних розробок на замовлення міністерств і відомств України,
зарубіжних компаній.
9. ЛІТЕРАТУРА
1. Айзенфюр Ф. Деловая игра «Зигам-рынок». Методические

рекомендации играющих команд / Ф. Айзенфюр; пер. с нем. П.Г.
Банщиков. - К.: КГЭУ, 1992. - 65 с.
2. Грещак М. Г. Методические указания к учебно-деловой игре
"Выпуск" / М.Г. Грещак, А.П. Наливайко. - К.: КИНХ, 1986. - 37 с.
3. Лозовик Ю. М. Бізнес-симуляція «Економічне управління
підприємством: технології діагностування та вирішення
внутрішньогосподарських проблем «Битва титанів». Авторське
свідоцтво № 36 675 від 25.01.11.
4. Лозовик Ю. М. Інформаційне наповнення (контент) web-сайту
«Битва Титанів». Авторське свідоцтво № 41 249 від 06.12.11.
5. Лозовик Ю. М. Економічне управління підприємством. Тренінг:
навчальний практикум / Ю. М. Лозовик. - К.: КНЕУ, 2013. - 166 с.
6. Рудая И. Л. Стратегическая деловая игра «Никсдорф Дельта» /
А. И. Рудая - М.: ЗАО «АНДА», 2000. - 128 с.
7. Литвиненко Н. П. Міжнародні стратегії енергомістких компаній
України в умовах цінових флуктуацій: на прикладі виробників
мінеральних добрив: монографія / Н. П. Литвиненко, Л. П. Гальперіна,
П. О.Литвиненко. [Інститут міжнародних відносин Київського
національного університету ім. Тараса Шевченка]. - К.: ТОВ «Наш
Формат», 2013. - 220 с.
8. АйаП:а Саріїаі: Рост на хорошей конъюнктуре. - Режим доступу:
www. altana-capital. com
9. Журнал Агробізнес. № 6, 2012. - Режим доступу:
http://www.agro-business.com.ua/component/content/article/24-
agromarketing/960-2012-03-30-16-06-49.html
10. Дані Міністерства економічного розвитку та торгівлі України.

Help3 2017

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Help3 2017

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Юрій Миколайович Лозовик

Любов Павлівна Гальперіна

ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА. ТРЕНІНГ

Ястремський О. І. - доктор економічних наук, професор, завідувач

Лозовик Ю. М., Гальперіна Л. П. Виробнича практика. Тренінг / Юрій

Практикум є комплексним методично-інформаційним забезпечення з

1. Особливості організації виробничої практики студентів 9

2. Завдання студентів у ігровому комплексі «Титани 22

3. Порядок проведення ділової гри «Титани міжнародного 24

4. Розробка управлінських рішень у діловій грі «Титани 36

4.1. Зміст ділової гри «Титани міжнародного бізнесу» 36

4.2. Імітаційна модель господарських процесів на підприємстві 40

4.3. Інвестування та розвиток підприємства 41

4.4. Постачання сировини, матеріалів та енергетичних ресурсів на 52

4.5. Виробництво продукції 54

4.6. Збут продукції на внутрішньому та зовнішніх міжнародних 60

4.7. Фінансові операції підприємства 93

4.8. Звітність та аналіз господарської діяльності підприємства 100

5. Поточний і підсумковий контроль виконання завдань з 123

7. Питання, які найчастіше задають гравці 181

Нині більшість молодих фахівців не має достатнього практичного

Без власної стратегії

Виробнича практика є важливою стадією процесу підготовки

Проведення першого ігрового періоду в

Прийняття рішень на наступний ігровий період

Ознайомлення ігрових команд з досягнутими

Рис. 1.1. Послідовність прийняття рішень ігровими командами під

Слід зазначити, що цей алгоритм є універсальним і тому з успіхом

Комп'ютерна програма формує вихідну документацію за такими

У комп'ютерній діловій грі «Титани міжнародного бізнесу» (хімічна

Проведення ділової гри забезпечується за

Рис. 3.1. Меню учасника бізнес-тренінгу «Титани міжнародного бізнесу»

[І] Головне неню AK

• Выполнять автоматически для всех файлов данного типа.

Рис. 3.2. Відкриття] або Збереження] результатів роботи ігрової команди

Рис. 3.3. Фрагмент календаря проведення бізнес-тренінгу

Для прозорості та відкритості роботи ігрових команд визначається

Бізнес-симуляція "Битва Титанів"

3 Підприємство - 3(BS) 320 194

4 Підприємство - 4(ТриО) 301 769

Блок прийняття управлінських рішень 6 Підприємство - 7(Арсенал) 275 772

Рис. 3.4. Фрагмент відображення рейтингу команд після

Для введення ігровими командами управлінських даних і передачі їх

Головна сторінка ТИТАНИ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ: БИТВА ЗА ОЛІМП "

. Блок прийняття управлінських рішень

Підприємство|Гравець1 Період [2 mail|h1 @ukr net

Рис. 3.5. Візуальне представлення форми прийняття управлінських

Підприємство Administrator Період 2 mail yuraimOukr.r

Рис. 3.6. Інформація про гравця та ігровий комплекс

Блок №1. «Інновації та розвиток»

Важливішим етапом прийняття управлінських рішень є планування

1.1.2. Прийміть рішення щодо придбання/продаж/ агрегатів з виробництва

Блок №2. «Постачання»

На етапі постачання необхідно замовити достатню кількість

Рис. 3.8. Управлінські рішення щодо постачання сировини, матеріалів та

На етапі формування виробничої програми гравцям необхідно

КА AC КАС Сорт Якість продукції

Рис. 3.9. Формування виробничої програми підприємства-виробника азотних

Також слід пам'ятати, що за базовими установками в програмі вся продукція

Блок № 4. «Реалізація продукції»

4.2.Аміачна селітра(АС) (50 -кг мішки) (Біг-Беги) (насип'

4.3. КАС (50 -кг мішки) (Біг-Беги) (насип

Рис. 3.10. Форма управлінських даних щодо цін та обсягів перевезення