Professional Documents
Culture Documents
ID 7587 Фармацевтична хімія 3 курс 5 Українська sem 6 rtf
ID 7587 Фармацевтична хімія 3 курс 5 Українська sem 6 rtf
19. Провізор-аналітик аптеки підтверджує наявність іону Кальцію у молекулі кальцію лактату
реакцією з калій гексаціанофератом (II). Реакцію виконують у середовищі:
A. Формальдегіду
B. Натрій гідроксиду
C. Кислоти хлоридної
D. Кислоти ацетатної Р
E. * Амоніачного буферного розчину
20. Для виявлення граничного вмісту домішки хлорид-іонів у лікарських препаратах провізор-
аналітик аптеки проводить реакцію з таким реактивом:
A. Амоній оксалатом
B. * Аргентум нітратом
C. Кислотою сульфосаліциловою
D. Натрій сульфідом
E. Калій гексаціанофератом (IІ)
21. Для виявлення граничного вмісту домішки іонів Цинку у лікарських препаратах провізор-
аналітик аптеки проводить реакцію з таким реактивом:
A. Винною кислотою
B. Тіоацетамідом
C. * Калій гексаціанофератом (II)
D. Несслера
E. Натрій гідроксидом
22. Виберіть метод кількісного аналізу, яким може провізор-аналітик визначити масову частку
гідроген пероксиду у відсотках в препараті:
A. Аргентометрія
B. Алкаліметрія
C. Ацидиметрія
D. * Перманганатометрія
E. Нітритометрія
23. Провізор-аналітик аптеки вніс кристалічний натрій бромід змочений кислотою хлоридною у
безбарвне полум’я. Яке забарвлення при цьому спостерігається?
A. * Жовте
B. Синє
C. Зелене
D. Червоне
E. Фіолетове
24. Наявність альдегідної групи в структурній формулі лікарського препарату можна підтвердити
використовуючи такий реактив:
A. Ердмана
B. Зоненштейна
C. Драгендорфа
D. Маркі
E. * Фелінга
25. Для ідентифікації карбоксильної групи, як фрагмента хімічної структури лікарських
препаратів, провізор-аналітик проводить реакцію в кислому середовищі з:
A. I2
B. NaNO2
C. KMnO4
D. * C2H5OH
E. Br2
26. При перманганатометричному титруванні провізор-аналітик фіксує точку еквівалентності,
використовуючи:
A. Лакмусовий папір
B. Бромфеноловий синій
C. * Надлишкову краплю титранту (калій перманганату)
D. Металіндикатори
E. Фенолфталеїн
27. Виявлення домішки сульфат-іонів у лікарських препаратах фахівець контрольно-аналітичної
лабораторії проводить з використанням розчину барію хлориду в середовищі кислоти:
A. * Хлоридної розведеної
B. Ацетатної Р
C. Нітратної концентрованої
D. Перхлоратної 0,1 М
E. Хлоридної Р
28. При підтвердженні тотожності субстанції калію йодиду провізор-аналітик лабораторії обласної
Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів для виявлення катіону Калію
повинен використати реактив, який рекомендує Державна фармакопея України:
A. Кислота оксалатна
B. * Натрій гексанітрокобальтат (III)
C. Натрій гідроксид
D. Натрій тетрафенілборат
E. Тіоацетамід
29. Виберіть реактив, що використовує провізор-аналітик для ідентифікації кожного з іонів
(хлорид-, бромід-, йодид-) при їх спільній присутності у лікарській формі:
A. Ферум (II) сульфат
B. Натрій нітрат
C. Кислота сульфатна
D. Кобальт (II) нітрат
E. * Аргентум нітрат
30. Згідно вимог аналітичної нормативної документації, перед прямим броматометричним
визначенням арсен(III) оксиду провізор-аналітик повинен до досліджуваного розчину додати:
A. Калій йодид
B. Натрій хлорид
C. Натрій тіосульфат
D. * Калій бромід
E. Натрій гідроксид
31. Випробування на граничний вміст домішок хлоридів у лікарських речовинах проводять у
контрольно-аналітичній лабораторії у середовищі:
A. Кислоти сульфатної концентрованої
B. Нейтральному
C. Амоніачного буферного розчину
D. Лужному
E. * Кислоти нітратної розведеної
32. Для виявлення граничного вмісту домішки Арсену в лікарських препаратах за методом Буго-
Тіле провізору-аналітику необхідно використати такі реактиви:
A. Калій йодид, меркурій (II) бромід
B. * Натрій гіпофосфіт, кислота хлоридна
A. Калій хромат
B. Кислотний хром темно-синій
C. Фенолфталеїн
D. Тропеолін 00
E. * Натрій еозинат
46. Провізор-аналітик аптеки виконує кількісне визначення субстанції магнію пероксиду методом
прямої перманганатометрії, фіксуючи кінець титрування за:
A. * Виникненням рожевого забарвлення розчину
B. Утворенням білого осаду
C. Виникненням синього забарвлення
D. Утворенням бурого осаду
E. Виникненням неприємного запаху
47. Бісмут-іон визначається провізором-аналітиком аптеки, згідно вимог ДФУ, за реакцією з
розчином:
A. Фенолфталеїну
B. Натрій діетилдитіокарбамінату
C. Крохмалю
D. * Тіосечовини з наступним додавання натрій флуориду
E. Диметилгліоксиму
48. Для проведення кількісного аналізу лікарських засобів, що містять катіон Аргентуму, провізор-
аналітик використовує метод:
A. Комплексонометрії
B. Кислотно-основного титрування
C. * Тіоціанатометрії
D. Ацидиметрії
E. Цериметрії
49. У лабораторії Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів провізор-аналітик
провів кількісне визначення цинку сульфату в очних краплях. Вміст цинку сульфату визначено
методом:
A. Кислотно-основного титрування
B. Аргентометрії
C. Дихроматометрії
D. * Комплексонометрії
E. Меркурометрії
50. Кількісне визначення кислоти борної у мазі 5% провізор-аналітик виконав алкаліметричним
методом. Молярна маса еквівалента кислоти борної у цьому випадку дорівнює:
A. 1/2 М. м.
B. 1/4 М. м.
C. 2 М. м.
D. 2/3 М. М
E. * М. м.
51. Вкажіть, на який із наведених лікарських препаратів, згідно вимог аналітичної нормативної
документації, проводять реакцію з кислотою тартратною:
A. Натрій йодид
B. Кальцій глюконат
C. * Калій ацетат
D. Натрій сульфат
E. Натрій нітрит
52. Каламуть і опалесценцію досліджуваних розчинів при визначенні граничного вмісту домішок
у лікарських речовинах спостерігають у лабораторії:
A. При денному світлі на матово-білому фоні
B. У розсіяному світлі на білому фоні
C. Використовуючи штучне освітлення
D. При денному світлі на темному фоні
E. * У розсіяному світлі на чорному фоні
53. Визначення Нітрогену після мінералізації кислотою сульфатною органічних сполук проводять
методом:
A. Зангера-Блека
B. * К'єльдаля
C. Мора
D. Фаянса
E. Буго-Тіле
54. Для визначення однієї з можливих домішок у субстанції натрію фториду провізор-аналітик до
насиченого водного розчину кислоти ортоборатної додав досліджувану речовину, розчин
кислоти хлоридної та розчин барій хлориду. Яка домішка при цьому буде визначена?
A. * Сульфати
B. Хлориди
C. Солі Феруму (II) і (III)
D. Солі амоніаку
E. Важкі метали
55. Для виявлення граничного вмісту домішки Арсену в зразках, що містять Стибій, Бісмут,
Меркурій, Аргентум та в деяких інших випадках використовують метод:
A. Гутцайта
B. Марша
C. * Буго-Тіле
D. Зангера-Блека
E. Беттендорфа
56. Чим зумовлена вимога аналітичної нормативної документації на відсутність розчинних солей
Барію у препараті барій сульфат для рентгеноскопії?
A. Зниженням відсоткового вмісту діючої речовини препарату
B. Неприємним смаком розчинних солей Барію
C. Зниженням ступеня дисперсності препарату
D. Труднощами при виготовленні ін’єкційних розчинів препарату
E. * Високою токсичністю даних солей
57. Карбонати від гідрокарбонатів, згідно національних вимог Державної фармакопеї України,
розрізняють за допомогою реакції з:
A. Насиченим розчином купрум сульфату
B. Розчином аргентум нітрату
C. * Насиченим розчином магній сульфату
D. Розчином амоній оксалату
E. Реактивом Несслера
58. Зміна забарвлення розчину в точці еквівалентності при прямому комплексонометричному
титруванні зумовлена:
A. * Виділенням вільної форми індикатора
B. Зміною рН реакційного середовища
D. Розчином цинкуранілацетату
E. * Реактивом Несслера
65. Спеціаліст Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів проводить ідентифікацію
натрію нітриту реакцією з антипірином у середовищі кислоти хлоридної. Позитивною дану
взаємодію можна вважати при появі:
A. Коричнево-чорного осаду
B. Газу бурого кольору
C. * Смарагдово-зеленого забарвлення розчину
D. Жовтого забарвлення розчину
E. Вишнево-червоного забарвлення розчину
66. Хімік ВТК фармацевтичного підприємства проводить кількісне визначення вмісту діючої
речовини в розчині магнію сульфату 25% для ін'єкцій. Який розчин він повинен використати в
ролі титранту?
A. Плюмбум нітрату
B. Кислоти перхлоратної
C. Натрій нітриту
D. * Натрій едетату
E. Арґентум нітрату
67. Вкажіть, який із наведених реактивів, згідно вимог Державної фармакопеї України,
використовують для ідентифікації іона Кальцію в лікарському препараті "Кальцію глюконат":
A. Натрій гідроксид
B. Калій перманганат
C. * Гліоксальгідроксіаніл
D. Натрій нітрит
E. Ферум (III) хлорид
68. Провізор-аналітик аптеки проводить кількісне визначення субстанції аргентуму нітрату
методом тіоціанатометрії. В ролі індикатора у цьому випадку використовують:
A. Натрій еозинат
B. Калій хромат
C. Дифеніламін
D. * Галун ферумамоніачний
E. Крохмаль
69. Провізор-аналітик аптеки проводить дослідження якості кислоти борної. Тотожність
досліджуваної речовини підтверджують за реакцією утворення борнометилового естеру, який
горить полум'ям, що має облямівку:
A. Синю
B. * Зелену
C. Червону
D. Жовту
E. Фіолетову
70. Провізор-аналітик аптеки використовує розчин дифеніламіну для проведення випробування на
вміст у воді для ін’єкцій недопустимої домішки:
A. Хлоридів
B. * Нітратів
C. Важких металів
D. Речовин, що окиснюються
E. Бактеріальних ендотоксинів
E. * Несслера
83. Для виявлення граничного вмісту домішки Арсену в лікарських препаратах за методом Буго-
Тіле провізору-аналітику необхідно використати такі реактиви:
A. Kалій йодид, меркурій(II) бромід
B. Aргентум нітрат в нітратнокислому середовищі
C. * Hатрій гіпофосфіт, кислота хлоридна
D. Hатрій сульфід або сірководень
E. Pозчин йоду, спирт етиловий
84. Для виявлення граничного вмісту домішки солей Феруму у лікарських препаратах провізор-
аналітик аптеки проводить реакцію з таким реактивом:
A. * Kислотами цитратною та тіогліколевою з наступним підлуженням розчином амоніаку
B. Aмоній роданідом
C. Kалій гексаціанофератом(III) у кислому середовищі
D. Kалій гексаціанофератом(II)
E. Kислотою ацетатною
85. Провізор-аналітик проводить випробування на вміст домішки важких металів, згідно з
вимогами ДФУ (метод А), з реактивом тіоацетаміду при рН 3,5. Аналітичним ефектом цієї
реакції є:
A. Поява рожевого забарвлення
B. Утворення опалесценції
C. * Поява світло-коричневого забарвлення
D. Утворення коричневого осаду
E. Утворення білого осаду
86. Провізор-аналітик проводить випробування на вміст домішки Феруму, згідно з вимогами ДФУ,
з розчином тіогліколевої кислоти в присутності лимонної кислоти. Аналітичним ефектом цієї
реакції є:
A. * Поява рожевого забарвлення
B. Утворення опалесценції
C. Поява світло-коричневого забарвлення
D. Утворення коричневого осаду
E. Утворення білого осаду
87. Для виявлення граничного вмісту домішки важких металів провізор-аналітик аптеки
проводить реакцію з таким реагентом:
A. Аргентум нітрат
B. Aмоній оксалат
C. Kислота сульфосаліцилатна
D. * Tіоацетаміду реактив
E. Kалій йодид
88. Вкажіть, які з перелічених нижче фізико-хімічних методів аналізу використовує провізор-
аналітик у своїй роботі для визначення граничного вмісту домішок у лікарських речовинах:
A. Pефрактометрія, потенціометрія
B. * Kолориметрія і нефелометрія
C. Полярографія і кондуктометрія
D. Потенціометрія, поляриметрія
E. Поляриметрія, полярографія
89. Для виявлення граничного вмісту домішки хлорид-іонів у лікарських препаратах провізор-
аналітик аптеки проводить реакцію з таким реактивом:
A. * Aргентум нітратом
B. Aмоній оксалатом
C. Kислотою сульфосаліцилатною
D. Hатрій сульфідом
E. Kалій гексаціанофератом (II)
90. Провізор-аналітик проводить випробування на вміст домішки Кальцію, згідно з вимогами
ДФУ, з розчином амоній оксалату в присутності розведеної ацетатної кислоти. Аналітичним
ефектом цієї реакції є:
A. Поява рожевого забарвлення
B. * Утворення опалесценції
C. Поява світло-коричневого забарвлення
D. Утворення коричневого осаду
E. Утворення сірого осаду
91. Для виявлення граничного вмісту домішки йонів Цинку у лікарських препаратах провізор-
аналітик аптеки проводить реакцію з таким реактивом:
A. Сірководнем
B. * Kалій гексаціанофератом(II)
C. Tіоацетамідом
D. Несслера
E. Hатрій гідроксидом
92. Для визначення граничного вмісту домішки Арсену в субстанції фуразолідону спеціаліст
Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів виконав реакцію з використанням
цинку металічного і кислоти хлоридної. При цьому сполуки Арсену відновлюються до
продукту, утворення якого буде зафіксовано спеціалістом. Який це продукт?
A. Aрсен(III)) оксид
B. Арсен(V) оксид
C. Арсен
D. Натрій арсенат
E. * Арсин
93. Для виявлення граничного вмісту домішки Калію провізор-аналітик проводить реакцію з
таким реагентом:
A. * Hатрій тетрафенілборат
B. Tіоацетаміду реактив
C. Kислота тіогліколева
D. Aмоній оксалат
E. Барій хлорид
94. Для виявлення граничного вмісту домішки Плюмбуму в цурках, згідно ДФУ, провізор-аналітик
використовує метод:
A. ТШХ
B. ВЕРХ
C. * Атомно-абсорбційної спектрометрії
D. Газової хроматографії
E. Рідинної хроматографії
95. Граничний вміст домішки Феруму у робочому еталонному розчині дорівнює:
A. 5 ррm
B. 0,1 %
C. 2 ррm
D. * 1 ррm
E. 10 ррm
C. Йодкрохмальний папір
D. Ксиленоловий оранжевий
E. Метиловий оранжевий
116. У процесі кількісного визначенні купруму сульфату пентагідрату наважку субстанції
розчиняють у воді, підкислюють кислотою сульфатною розведеною і додають кристалічний
калій йодид. При цьому протікає окисно-відновна реакція, яка супроводжується таким
аналітичним ефектом:
A. Поява жовтого забарвлення
B. Утворення білого осаду
C. Виділення бурого газу
D. Утворення жовтого осаду
E. * Утворення білого осаду і поява жовтого забарвлення
117. Серед переваг і недоліків гравіметричного аналізу слід відзначити:
A. невисоку чутливість і високу точність.
B. високу чутливість і довготривалість аналізу;
C. високу селективність і довготривалість аналізу;
D. невисоку чутливість і експресність аналізу;
E. * високу точність і довготривалість аналізу;
118. До гравіметричних методів аналізу належать:
A. * метод виділення;
B. метод нейтралізації;
C. метод Фаянса - Ходакова;
D. метод рефрактометрії;
E. метод Мора.
119. При аналізі на доброякісність настоянок, екстрактів визначають вміст сухого залишку. Його
визначення проводиться методом:
A. виділення;
B. * відгонки;
C. перегонки;
D. електровиділення;
E. осадження.
120. ДФУ рекомендує для визначення вмісту води у деяких препаратах відгонку води з толуолом
вода збирається у спеціальний приймач, визначається її об’єм і через густину знаходять
безпосередньо масу води. Така послідовність операцій характерна для методу:
A. непрямої відгонки;
B. * прямої відгонки;
C. перегонки;
D. осадження;
E. відгонки чи ректифікації
121. Гравіметричний метод аналізу полягає у визначенні … … визначуваної речовини:
A. точного об’єму;
B. точної ваги;
C. * точної маси;
D. точної густини;
E. оптичної густини.
122. Точність зважування на аналітичній вазі становить:
A. 0,1 г;
B. 0,001 г;
C. 0,00001 г;
D. * 0,0001 г;
E. 0,01 г.
123. Кількісне визначення деяких речовин проводять, осаджуючи їх у вигляді хімічної сполуки, яку
пізніше висушують або прожарюють та зважують. Така послідовність операцій властива
гравіметричному методу:
A. виділення;
B. * осадження;
C. прямої відгонки;
D. перегонки;
E. непрямої відгонки.
124. Висушені до постійної маси тиглі або бюкси зберігають в:
A. умовах, захищених від світла;
B. умовах, захищених від світла і вологи;
C. над насиченим розчином кальцій хлориду;
D. * ексикаторах з осушувачами;
E. сушильних шафах.
125. Визначення вмісту сульфатної золи згідно вимог ДФУ проводять обробляючи пробу
досліджуваного препарату:
A. натрій сульфатом;
B. * концентрованою сульфатною кислотою;
C. розчином сульфатної кислоти;
D. амоній сульфатом;
E. сульфатним ангідридом.
126. Похибка гравіметричного визначення становить:
A. * 0,1-0,2%
B. 0,05-0,2%
C. 0,2-0,5%
D. 1-5%
E. 5-10%
127. Маса осаджуваної форми для дуже важких кристалічних осадів має бути:
A. 0,07-0,10 г
B. 0,10-0,15 г
C. 0,2-0,4 г
D. * 0,5 г
E. 0,33-0,45г
128. Виберіть фільтр для фільтрування дрібнозернистого кристалічного осаду.
A. Фільтр з білою стрічкою
B. Фільтр з зеленою стрічкою
C. Фільтр з червоною стрічкою
D. Фільтр з чорною стрічкою
E. * Фільтр з синьою стрічко
129. До гравіметричних методів аналізу належать:
A. * метод виділення;
B. метод нейтралізації;
C. метод Фаянса - Ходакова;
D. метод рефрактометрії;
E. метод Мора.
130. При визначенні вмісту вологи в напівпродукті “Екстракт алтейного кореня” наважку препарату
зважують, висушують і знову зважують, за результатами зважування визначають вміст вологи.
Така послідовність операцій характерна для методу:
A. прямої відгонки;
B. * непрямої відгонки;
C. осадження
D. виділення;
E. перегонки.
131. Доведення до постійної маси означає:
A. висушування (прожарювання) до незмінної маси;
B. * висушування (прожарювання) до отримання значення послідовних вимірювань маси, що
відрізняються не більше, ніж точність зважування;
C. висушування (прожарювання) до отримання змінної маси;
D. висушування до отримання значення паралельних вимірювань маси, що відрізняються не
більше, ніж точність зважування;
E. прожарювання до отримання значення паралельних вимірювань маси, що відрізняються не
більше, ніж точність зважування.
132. Визначення вмісту сульфатної золи згідно вимог ДФУ проводять обробляючи пробу
досліджуваного препарату:
A. натрій сульфатом;
B. * концентрованою сульфатною кислотою;
C. розчином сульфатної кислоти;
D. амоній сульфатом;
E. сульфатним ангідридом.
133. При визначенні вмісту вологи у субстанціях лікарських речовин, які є термічно нестійкі
(розкладаються, окиснюються), можна скористатись методом:
A. * Фішера;
B. прямої відгонки;
C. непрямої відгонки;
D. осадження;
E. прожарювання
134. Вміст вологи в лікарських субстанціях та лікарських речовинах визначають:
A. методом Мора;
B. методом виділення;
C. * методом відгонки;
D. методом осадження;
E. методом перманганатометрії.
135. Наважку твердих речовин беруть, зважуючи речовину:
A. у бюксах;
B. у пробірках з корками;
C. на годинниковому склі;
D. на капсулах із провоскованого паперу;
E. * всіма перерахованими способами.
136. При гравіметричному визначенні сульфатів осадженням у вигляді барій сульфату, ваговою
(гравіметричною) формою є:
A. * барій сульфат
B. барій оксид
C. барій сульфід
D. барій сульфіт
E. барій гідросульфат
137. За допомогою гравіметричного аналізу визначення проводять з точністю до:
A. * 0,01-0,2%
B. 0,05-0,2%
C. 0,2-0,5%
D. 0,01-0,005%
E. 5-10%
138. Гравіметричний аналіз поділяють на:
A. * Метод відгонки, метод осадження, метод виділення
B. Тільки метод відгонки
C. Тільки метод виділення
D. Тільки метод осадження
E. Метод кондуктометрії
139. Який з методів не належить до методів гравіметричного аналізу?
A. Метод прямої відгонки
B. Метод виділення
C. Метод непрямої відгонки
D. * Метод протолітометрії
E. Метод осадження
140. Маса осаджуваної форми для легких кристалічних осадів має бути:
A. 0,07-0,10 г
B. * 0,10-0,15 г
C. 0,2-0,4 г
D. 0,5 г
E. Не має значення тип осаду, завжди має бути 0,1 г
141. Виберіть фільтр для фільтрування кристалічного осаду середньої зернистості.
A. * Фільтр з білою стрічкою
B. Фільтр з зеленою стрічкою
C. Фільтр з червоною стрічкою
D. Фільтр з чорною стрічкою
E. Фільтр з синьою стрічкою
142. До гравіметричних методів аналізу належать:
A. метод Мора;
B. метод нейтралізації;
C. метод Фаянса - Ходакова;
D. метод полярографії;
E. * метод виділення.
143. При визначенні вмісту вологи в лікарській рослинній сировині (ЛРС), точну наважку ЛРС
поміщають у бюкс, висушують і знову зважують, розраховуючи вміст вологи. Така
послідовність операцій характерна для методу:
A. виділення;
B. концентрування;
C. сублімації;
D. прямої відгонки;
E. * непрямої відгонки.
144. Метод осадження – це метод гравіметричного аналізу, який базується на
A. . Вимірюванні приблизної маси визначуваної речовини, осадженої у формі хімічної сполуки з
точно відомим вмістом
B. * Вимірюванні точної маси визначуваної речовини, осадженої у формі хімічної сполуки з
точно відомим вмістом
C. Вимірюванні точної концентрації визначуваної речовини, осадженої у формі хімічної
сполуки з точно відомим вмістом
D. Вимірюванні приблизної концентрації визначуваної речовини, осадженої у формі хімічної
сполуки з точно відомим вмістом
E. . Вимірюванні точної маси осаджувача, необхідного для осадженої хімічної сполуки з точно
відомим вмістом
145. Яка з операцій не належить до головних операцій методу осадження (гравіметричний аналіз):
A. Взяття наважки
B. * Визначення точного об’єму титранту
C. Розрахунок кількості осаджувача
D. Фільтрування
E. Осадження
146. Маса гравіметричної форми має бути для аморфних осадів:
A. 0,0002 г
B. 0.01 г
C. 0,5 г
D. 1г
E. * 0,1 г
147. Для взяття наважки твердих речовин у гравіметричному аналізі використовують:
A. Крапельниці
B. * Бюкси
C. Желатинові капсули
D. Маленькі колби місткістю 1 – 2 мл
E. Підвісні піпетки з пришліфованими кранами
148. Однією з вимог до осаджуваної форми в гравіметричному аналізі є:
A. Точна відповідність складу хімічній формулі
B. Бажано, щоб була леткою речовиною
C. Осад повинен бути по можливості аморфним
D. Не повинна перетворюватися в інші сполуки
E. * Повинна володіти достатньо малою розчинністю (ДР10-8).
149. Однією з вимог до вагової форми в гравіметричному аналізі є:
A. Вміст визначуваного елемента у ваговій формі повинен бути якомога більшим
B. * Точна відповідність складу хімічній формулі
C. Маса визначуваного елемента у ваговій формі повинен бути якомога більшою
D. Осад повинен бути по можливості крупнокристалічним
E. Повинна достатньо легко перетворюватися в гравіметричну форму
150. Однією з вимог до вагової форми в гравіметричному аналізі є:
A. Повинна бути леткою речовиною
B. Осад повинен бути по можливості крупнокристалічним
C. Повинна достатньо легко перетворюватися в гравіметричну форму
D. Повинна володіти достатньо великою розчинністю (ДР>10-8)
A. * барій сульфат
B. барій оксид
C. барій сульфід
D. барій сульфіт
E. барій гідросульфат
159. Який з методів не належить до методів гравіметричного аналізу?
A. Метод виділення
B. Метод осадження
C. * Метод комплексиметрії
D. Метод прямої відгонки
E. Метод непрямої відгонки
160. Метод відгонки – це метод гравіметричного аналізу, який базується на
A. На визначенні приблизної маси леткого визначуваного компоненту
B. На визначенні точної маси нелеткого визначуваного компоненту
C. * На визначенні точної маси леткого визначуваного компоненту
D. На визначенні приблизної маси нелеткого визначуваного компоненту
E. Визначенні точної маси визначуваної речовини, виділеної у чистому вигляді
161. У формулі для розрахунку наважки в методі осадження літерою F позначають:
A. Сталу Фарадея
B. * Гравіметричний фактор
C. Масову частку
D. Масу вагової форми
E. Вміст досліджуваного компоненту в наважці
162. Яка з операцій не належить до головних операцій методу осадження (гравіметричний аналіз):
A. * Приготування розчину з точно відомою концентрацією
B. Вибір осаджувача
C. Розчинення наважки
D. Прожарювання або висушування осаду
E. Промивання осаду
163. Маса гравіметричної форми має бути для кристалічних осадів:
A. 0,0002 г
B. 0.01 г
C. * 0,5 г
D. 1г
E. 0,1 г
164. Для взяття наважки рідких речовин у гравіметричному аналізі не використовують:
A. Крапельниці
B. * Годинникове скло
C. Желатинові капсули
D. Маленькі колби місткістю 1 – 2 мл
E. Підвісні піпетки з пришліфованими кранами
165. Однією з вимог до вагової форми в гравіметричному аналізі є:
A. * Вміст визначуваного елемента у ваговій формі повинен бути якомога меншим
B. Осад повинен бути по можливості аморфним
C. Маса повинна бути не більше 0,0002 г
D. Повинна бути середньої леткості
D. Аргентометрія
E. Кислотометрія
195. Який метод базується на реакціях, за яких іони, які визначаються, утворюють комплексну
сполуку з деякими органічними реагентами?
A. Редоксиметрія
B. Метод осадження
C. * Комплексонометрія
D. Гравіметрія
E. Кислотно-основне титрування
196. Якщо як титрант в методі нейтралізації використовують розчин натрій гідроксиду, то даний
метод має назву:
A. Ацидиметрія
B. Хлоридометрія
C. * Алкаліметрія
D. Аргентометрія
E. Натріметрія
197. Виберіть титрант методу ацидиметрії:
A. Ціанідна кислота
B. * Хлоридна кислота
C. Натрій тетраборат
D. Калій гідроксид
E. Янтарна кислота
198. У методі аргентометрії по Фаянсу – Фішеру – Ходакову застосовують адсорбційний
індикатор ... при визначенні хлоридів.
A. Фенолфталеїн;
B. Дифенілкарбазон;
C. Дифеніламін;
D. * Флуоресцеїн;
E. Метилоранж.
199. При аргентометричному титруванні калій йодиду з використанням адсорбційних індикаторів в
кінцевій точці титрування спостерігають:
A. Розчинення осаду;
B. Появу осаду;
C. Появу коричнево-червоного осаду;
D. Появу червоного забарвлення розчину;
E. * Забарвлення осаду в рожево-фіолетовий колір.
200. Для комплексонометричного титрування Магній сульфату слід вибрати індикатор:
A. метиловий оранжевий;
B. дифеніламін;
C. дифенілкарбазон;
D. * еріохром чорний Т;
E. калію тіоціанату
201. Виберіть титрант методу алкаліметрії:
A. * Натрій гідроксид
B. Оксалатна кислота
C. Сульфатна кислота
D. Калій сульфат
E. Арґентум нітрат
202. Яка речовина є індикатором під час аргентометричного визначення іонів хлориду по методу
Мора?
A. Залізоамонійні галуни
B. Флюоресцеїн
C. Еозин
D. * Хромат калію
E. Дихромат калію
203. Що є робочим розчином (титрантом) під час фіксування точки еквівалентності за способом
Фольгарда?
A. Хлорид натрію
B. * Тіоціанат амонію
C. Хлорид срібла
D. Хромат калію
E. Дихромат калію
204. Методом Мора неможливо визначити вміст речовини:
A. CaCl2;
B. NaBr;
C. * KI;
D. BaCl2;
E. KBr.
205. Який з індикаторів не можна використати для комплексонометричного титрування цинк
сульфату?
A. Хромовий темно-синій;
B. Еріохром чорний Т;
C. Ксиленоловий оранжевий;
D. Пірокатехіновий фіолетовий;
E. * Фероїн.
206. Який з індикаторів не належить до рН-індикаторів
A. Метилоранж
B. * Фероїн
C. Метиловий червоний
D. Фенолфталеїн
E. Лакмус
207. Як називається момент титрування, коли кількості реагуючих речовин є еквівалентними?
A. Перетитруванням
B. * Точкою еквівалентності
C. Кінцевою точкою титрування
D. Показником титрування
E. Точкою нейтралізації
208. За допомогою яких індикаторів фіксується точка еквівалентності за методом кислотно –
основного титрування?
A. Індикаторів – реагентів
B. Адсорбційних індикаторів
C. * рН – індикаторів
D. Редокс – індикаторів
E. Без індикаторів
A. NaNO2, Na2S2O3
B. КІ, KMnO4
C. AgNO3, BaCl2
D. KI, K2Cr2O7
E. * NaOH, HCl
217. Титрантом методу Мора є:
A. первинний стандартний розчин NaCl;
B. вторинний стандартний розчин NaCl;
C. первинний стандартний розчин AgNO3;
D. * вторинний стандартний розчин AgNO3;
E. стандартний розчин NH4SCN
218. Метод Фаянса-Ходакова застосовується для визначення іонів:
A. йодидів;
B. * бромідів і йодидів;
C. хроматів;
D. сульфатів і хроматів
E. аргентуму.
219. До кислотно-основного титрування належать методи:
A. дихроматометрія;
B. меркуриметрія;
C. метод Гей Люссака;
D. * ацидиметрія;
E. комплексонометрія
220. Перевагою методу Фольгарда порівняно з методом Мора:
A. можливість титрування більшої кількості іонів;
B. * можливість титрування в кислих розчинах;
C. можливість використання додаткових титрантів;
D. можливість маскування заважаючих іонів;
E. розчин титранту є первинним стандартом.
221. Комплексонометричне визначення бісмуту ДФУ рекомендує проводити з індикатором:
A. * ксиленоловий оранжевий;
B. метиловий оранжевий;
C. тропеолін ОО;
D. дифенілкарбазон;
E. суміш тропеоліну ОО і метиленового синього
222. Як називається момент титрування, коли кількості реагуючих речовин є еквівалентними?
A. Перетитруванням
B. * Точкою еквівалентності
C. Кінцевою точкою титрування
D. Показником титрування
E. Точкою нейтралізації
223. Який робочий розчин (титрант) використовують в методі аргентометрії?
A. розчин ацетату срібла
B. розчин нітрату ртуті(ІІ)
C. розчин нітрату заліза(ІІІ)
D. розчин фториду срібла
C. розчин Na2S2O3
D. * розчин KMnO4
E. розчин BaCl2
239. При меркуриметричному титруванні йодидів в к.т.т. спостерігають:
A. синє забарвлення розчину
B. появу білого осаду
C. * появу червоного осаду
D. появу жовтого забарвлення розчину
E. знебарвлення розчину
240. Метод меркуриметрії застосовується для кількісного визначення у воді:
A. сульфатів;
B. * хлоридів;
C. карбонатів;
D. кальцію;
E. магнію.
241. Меркуриметричне титрування проводять в середовищі ...
A. хлористоводневої кислоти;
B. лужному;
C. * нітратної кислоти;
D. аміачному;
E. ацетатнокислому.
242. Пряме титрування галогені дів можна здійснити за методом ...
A. Фольгарда;
B. * меркуриметрії;
C. ацидиметрії;
D. перманганатометрії;
E. дихроматометрії.
243. Броматометрію застосовують для визначення деяких органічних речовин і відновників, які є:
A. Слабшими, ніж бромід-йони;
B. * Сильнішими, ніж бромід-йони;
C. Сильнішими, ніж бромат-йони;
D. Слабшими, ніж пербромат-йони;
E. Слабшими, ніж бромат-йони;
244. Виберіть речовину, яку не можна визначати броматометричним методом:
A. * Калій перманганат;
B. Нітратна кислота;
C. Солі феруму (ІІ);
D. Солі арсену (ІІІ);
E. Солі стануму (ІІ).
245. Броматометричне титрування проводять в середовищі:
A. Аміачному;
B. * Сильної кислоти;
C. Слабкої кислоти;
D. Сильної основи;
E. Слабкої основи.
246. Титрант методу меркуриметрії:
C. Церіметрія
D. Йодиметрія
E. * Перманганатометрія
261. Титрантом методу перманганатометрії є 0,1моль/л розчин калій перманганату, який готують
як вторинний стандартний розчин. Точну концентрацію калій перманганату встановлюють за:
A. Сульфатною кислотою.
B. Калій дихроматом.
C. Натрій хлоридом.
D. * Оксидом арсену (ІІІ).
E. Калій гідроксидом.
262. Розчин натрій нітриту стандартизують за:
A. суфідною кислотою
B. * сульфаніловою кислотою
C. сульфаміновою кислотою
D. сульфатною кислотою
E. калій манганатом
263. Йодометричні визначення проводять в середовищі:
A. дуже кислому
B. * нейтральному і слабко лужному
C. нейтральному і слабко кислому
D. немає значення рН, оскільки іони Гідрогену не впливають на значення окиснювально-
відновного потенціалу
E. слабко кислому, нейтральному і слабко лужному
264. Вміст феруму (ІІ) можна визначити, застосовуючи пряме титрування за методом:
A. Йодометрія
B. Меркуриметрії
C. Нітритометрії
D. * Перманганатометрія
E. Аскорбінометрія
265. При визначенні окисників методом йодометрії при закінченні титрування спостерігають з
крохмалем, як індикатором:
A. появу синього забарвлення;
B. * зникнення синього забарвлення;
C. появу зеленого забарвлення осаду;
D. зникнення зеленого забарвлення розчину;
E. зникнення коричнево-оранжевого забарвлення розчину.
266. Які речовини використовують в йодометрії в якості робочих розчинів для прямого і
зворотнього титрування відновників?
A. KMnO4, KI
B. K2Cr2O7, Na2S2O3
C. I2, KI
D. * I2, Na2S2O3
E. K2Cr2O7, I2
267. При визначенні масової частки формальдегіду у формаліні зворотнім йодиметричним
титруванням останнім використовують титрант:
A. Розчин калію йодиду.
B. Розчин йоду.
E. Йодометрії
297. При дослідженні субстанції, яка містить складноефірне угруповування, можна виконати
реакцію утворення:
A. * Гідроксамату заліза(ІІІ)
B. Солі діазонію
C. Азобарвника
D. Берлінської блакиті
E. Індофенолу
298. Для ідентифікації піридинового циклу провізору-аналітику слід провести реакцію з наступним
реактивом.
A. * Ціанбромідним реактивом
B. Розчином аргентуму нітрату
C. Динатрієвою сіллю хромотропової кислоти
D. Хлороводневою кислотою
E. Розчином кобальту нітрату
299. Реакція взаємодії лікарських речовин, похідних естерів, з гідроксиламіном супроводжується
утворенням гідроксамових кислот. Який реактив необхідно добавити провізору-аналітику в
подальшому, щоб отримати забарвлений продукт?
A. * Ферум(III) хлорид
B. Натрій гідроксид
C. Магній сульфат
D. Ферум (II) оксид
E. Кальцій карбонат
300. Спеціаліст контрольно-аналітичної лабораторії проводить кількісне визначення Ca2+ в
субстанції кальцію пантотенату. Вкажіть цей метод аналізу:
A. * Комплексонометрія
B. Нітритометрія
C. Аргентометрія
D. Перманганатометрія
E. Йодометрія