МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА

ФРАНКА

Історичний факультет

курс «Історія Уĸраїни др. пол. ХХ і поч. ХХІ ст.»

Есе на тему:

Радянсько-німецькі договори 1939 р. і західно українські землі.

Виконав студент групи: Іст-41з

Баран Дем’ян Тарасович
Пакт Ріббентропа-Молотова та таємний протокол до нього. Початок Другої
світової війни. Приєднання частини західноукраїнських земель у 1939-1940 р. до
УРСР і СРСР
Пакт Ріббентропа-Молотова та таємний протокол до нього.
Напередодні Другої світової вій ни українська територія була поділена між чотирма
державами. Більша її частина під назвою УРСР була союзною республікою у складі
Радянського Союзу. Східна Галичина, Західна Волинь, Закерзоння (Лемківщина,
Підляшшя, Холмщина) - у складі Польщі, Закарпаття - у складі Чехословаччини (з
березня 1939 р. окуповане Угорщиною), Північна Буковина, Хотинщина (Північна
Бессарабія) та Південна Бессарабія (придунай ські землі) входили до складу Румунії.

З березня 1939 р. у Москві відбувалися переговори з представниками Англії й

Франції про створення системи колективної безпеки у Європі проти країни-
агресора - Німеччини. Керівництво цих європей ських країн сумнівалося у
боєздатності знекровленої сталінськими чистками Червоної армії. Тому делегації
союзників складалися з чиновників невисокого рангу, позбавлених належних
повноважень, й переговори й шли мляво.
Знаючи про це, Гітлер вирішив запропонувати радянському диктатору більше, ніж той
міг би сподіватися від союзу із західними демократіями. Звичай но, фюрер не збирався
поступатися інтересами Німеччини - апетити радянської сторони планувалося
задовольнити за рахунок інших країн, а згодом, вигравши час, здій снити напад на СРСР.

23 серпня 1939 р. до Москви прибув з над звичай ними повноваженнями міністр

закордонних справ Німеччини Й . фон Ріббентроп. В той же день було підписано, а
наступного дня опубліковано радянсько-німецький пакт про ненапад ("пакт
Ріббентропа-Молотова"). З німецької сторони й ого підписав Ріббентроп, з радянської -
В. Молотов. До договору додавався секретний таємний протокол, за яким
розмежовувалися сфери територіальних інтересів обох держав у Східній Європі. В
радянській сфері інтересів перебували Естонія, Латвія, Фінляндія, Бессарабія, у
німецькій - Литва. Стосовно ж Польщі зазначалося, що СРСР зацікавлений у її
білоруських та українських землях, а також у території Люблінського й частини
Варшавського воєводств.

Радянсько-німецький договір про ненапад вразив не лише світову громадськість -

здивовані були навіть члени політбюро ЦК ВКП (б): справу вирішили без них, суто
келій но, Сталін і й ого "права рука" - Молотов. Ні на підписання договору, ні на розробку
додаткового таємного протоколу названі кремлівські верховоди не мали жодних
повноважень від державних чи політичних інстанцій . Про існування протоколу не були
поінформовані ні уряд, ні Верховна Рада СРСР, ні ЦК ВКП (б). Протокол було вилучено з
процедури ратифікації. В юридичному плані протокол відображав наміри осіб, які й ого
підписали.
Через 7 днів після підписання пакту 1 вересня 1939 р. Гітлер напав на Польщу.
Розпочалася Друга світова вій на. З вересня 1939 p., Англія і Франція пов'язані із
жертвою агресії, Польщею, договірними зобов'язаннями, оголосили вій ну Німеччині.

Якщо укладання пакту про ненапад із Німеччиною ще можна тлумачити як спробу

відвернення вій ни, то зовсім інакше слід розцінювати таємний протокол до нього, в
якому й шлося про задоволення територіальних зазіхань обох тоталітарних держав.
Підписання секретного протоколу було не тільки імперським виявом зневаги до
моральних критеріїв у політиці. Воно було прямим порушенням загальноприй нятих
засад міжнародної політики, за якими не визнавалися прямі угоди за спиною третіх
країн, особливо у питаннях, що стосувалися їх інтересів. У даному випадку мова й шла
про інтереси Польщі.

Радянсько-німецький договір хоча й суперечив нормам міжнародного права, однак мав

для України й позитивні наслідки - було започатковано реальне возз'єднання
українських земель, щоправда, не в складі незалежної держави, а у складі радянської
імперії.

Початок Другої світової війни. Приєднання частини західноукраїнських земель у

1939-1940 р. до УРСР і СРСР.
1 вересня 1939 р. гітлерівські вій ська напали на північно-західну частину Польщу.
Англія та Франція оголосили вій ну агресору - розпочалася Друга світова вій на.
Союзники не змогли (або не захотіли) надати Польській державі реальної вій ськової
допомоги. Внаслідок відвертої переваги вермахту опір польського вій ська було швидко
подолано. На окупованій території Польщі було утворене Польське генерал-
губернаторство, що стало частиною Німеччини. До цієї адміністративної одиниці
увій шли й українські землі - Лемківщина, Підляшшя, Холмщина.

Гітлер нетерпляче очікував, коли Радянський Союз почне реалізовувати таємний

протокол пакту. 9 вересня Москва повідомила й ого, що готується до вступу в Польщу.
Але спливали дні, а Сталін все зволікав, чекаючи, доки президент Польщі І. Мосцицький
і члени польського уряду залишать державу, аби не виглядати в очах світової
громадськості таким самим агресором, як й ого німецький колега. Лише отримавши
інформацію (як з'ясувалося, дещо передчасну) про від'їзд польського керівництва до
Румунії, радянський уряд вранці 17 вересня вручив польському послу ноту, в якій
повідомлялося, що Червоній армії наказано перетнути державний кордон і взяти під
захист життя та май но "братів по крові" - населення західноукраїнських та
західнобілоруських земель. Воно, мовляв, опинилося у небезпеці внаслідок "розпаду
Польської держави".

17 вересня 1939 р. частини Червоної армії під командуванням маршала С. Тимошенка

перетнули радянсько-польський кордон і увій шли на територію південно-східної
Польщі (Західної України). Офіцій но проголошувалося, що радянські вій ська прий шли,
щоб запобігти фашистській окупації, на допомогу "братам українцям та білорусам".
Радянські вій ська май же не зустрічали опору. У "польській кампанії" 1939 р.
Український фронт втратив убитими 491 бій ця. На зай нятій території Польщі було
захоплено у полон й вивезено до СРСР 230 тис. вій ськовополонених, у тому числі 15
тис. офіцерів.

28 вересня 1939 р. Ріббентроп вдруге відвідав Москву - між СРСР та Німеччиною було
укладено "Договір про дружбу і державний кордон" і два таємні протоколи до нього, що
закріпили територіальний розподіл Польщі. За цим договором, радянський кордон
було відсунуто на схід, до Бугу, Відмовившись від загарбання корінних польських
територій , Москва прагнула відвести від себе звинувачення в агресії. Радянське
керівництво претендувало тепер лише на західноукраїнські та західнобілоруські землі.
В обмін на це Сталін домігся переведення до радянської сфери впливу Литви.

Участь СРСР у "четвертому розподілі" Польщі обґрунтовувалася "відновленням

історичної справедливості". І, справді, проблема возз'єднання західноукраїнських та
західнобілоруських земель не була надуманою й виникла задовго до того, як два
диктатори почали перекроювати карту Східної Європи.
Загарбувавши Польську державу, Гітлер і Сталін поділили її між собою: Німеччині
припали польські землі площею у 188 тис. кв. км, на яких проживало 23 млн. осіб, до
СРСР відій шло близько 200 тис. кв. км з населенням 12 млн. осіб, з яких - 7 млн.
українців, З млн. білорусів та 2 млн. поляків.
На території Східної Галичини, Західної Волині радянська адміністрація провела
вибори до Народних Зборів Західної України, які відбулися 26-28 жовтня 1939 р. у
Львові. Народні Збори схвалили Декларацію про встановлення радянської влади у
регіоні, Декларацію про прий няття Західної України до СРСР і включення її до складу
УРСР та Декларацію про конфіскацію земель поміщицьких, монастирських і великих
державних урядовців, про націоналізацію банків і великої промисловості, що
оголошувались загальнонародною власністю.

Верховна Рада СРСР 1 листопада 1939 р. прийняла Закон про включення Західної
України до складу СРСР і возз'єднання її з УРСР. 14 листопада 1939 р. Верховна Рада
УРСР ухвалила Закон про прий няття Західної України до складу УРСР. На приєднаних
територіях було створено 6 областей - Львівську, Станіславську (нині Івано-
Франківська), Волинську, Тернопільську, Рівненську, Дрогобицьку (1959 р. приєднана
до Львівської).
У червні 1940 р., за домовленістю про розмежування сфер впливу СРСР і Німеччини,
СРСР в ультимативній формі зажадав від Румунії передачі й ому території Бессарабії та
Північної Буковини. 28-30 червня 1940 р. вій ськові частини Київського і Одеського
вій ськових округів, під командуванням генерала Г. Жукова перей шли р. Дністер.
Радянський Союз анексував частину румунської території до УРСР було приєднано
Північну Буковину і Хотинщину. На цій території утворено Чернівецьку область.

Молдавська АРСР, що була в складі України, ліквідована, натомість у серпні 1940

р. створена Молдавська РСР на території центральної частини Бессарабії. На території
Південної Бессарабії (придунай ські землі) утворена Анкерманська область (а 7 грудня
1940 р. перей менована в Ізмаїльську область, з 1954 р. - у складі Одеської області).