Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Київської обласної державної

адміністрації
Київський обласний комунальний позашкільний навчальний заклад
«Мала академія наук учнівської молоді»

Відділення математики
Секція: прикладна математика

МОВА І МАТЕМАТИКА

Роботу виконала:
Корчевська Євгенія Володимирівна,
учениця 10-А класу
Бучанського ліцею №9
Бучанської міської ради
Науковий керівник:
Репенко Віра Іванівна, учитель
математики Бучанського ліцею №9
Бучанської міської ради

Буча – 2023
 2

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Київської обласної державної
адміністрації
Київський обласний комунальний позашкільний навчальний заклад
«Мала академія наук учнівської молоді»

Анотація

Автор:
Корчевська Євгенія Володимирівна,
учениця 10-А класу Бучанського ліцею №9
Бучанської міської ради

Науковий керівник:
Репенко Віра Іванівна,
учитель математики Бучанського ліцею №9
Бучанської міської ради

МОВА І МАТЕМАТИКА

Дослідницьку роботу присвячено визначенню і демонстрації зв'язку

мови та математики, доведенню того, що вони переплітаються, поєднуються і
доповнюють одна одну, їх практичному застосуванні в освітньому та
науковому процесах.
Було розглянуто галузь науки, що вивчає можливості використання
математичних методів для опису та дослідження мов, математичну
лінгвістику. Визначено основні завдання мовознавства, які вирішує
 3

математична лінгвістика за допомогою взаємодії відповідних математичних

методів.
Наведено дослідження, які показують, що методи навчання на уроках
мови можуть використовуватися для уроків математики. Така інтеграція
надасть можливість ширшого розуміння викладеного матеріалу.
Проілюстровано, як мови впливають на розуміння математики та подальший
розвиток дитини.
Одержані результати свідчать про те, що досліджуваний зв'язок мови та
математики потребує більшого вивчення та ширшого використання в науці та
освітньому процесі.
Ключові слова: математика, мова, лінгвістика, інтеграція, ефективна
математика, китайська мова.
 4

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1 МАТЕМАТИЧНА ЛІНГВІСТИКА.....................................................7
1.1. Основне поняття про математичну лінгвістику та проблеми, які вона
вирішує..................................................................................................................7
1.2. Предмет математичної лінгвістики.........................................................10
1.3. Покращення розуміння математики за допомогою її зв’язку з
грамотністю........................................................................................................11
1.4. Ставлення до математики як до мови.....................................................13
Висновки до розділу..........................................................................................14
РОЗДІЛ 2 ЗВ’ЯЗОК ПЕВНИХ МОВ З МАТЕМАТИКОЮ..............................15
2.1. Вплив рідної мови на розуміння математики........................................15
2.2. PISA (Програма міжнародного оцінювання учнів)...............................18
Висновки до розділу..........................................................................................20
ВИСНОВКИ...........................................................................................................20
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................22
 5

ВСТУП

В усьому світі існують тисячі мов, але мова, яка використовується для
кількісного визначення в усіх цивілізаціях незалежно від культури, релігії чи
статі, — це не що інше, як математика. Саме такого висновку я дійшла,
спираючись на дослідження Dr. Anil Taneja. 5 + 3 завжди дорівнюватиме
восьми, π(пi) завжди дорівнює приблизно 3,14, принципи математики
використовуються у повсякденному житті, і ці принципи ніколи не
змінюються незалежно від того, в якій країні ми знаходимося.
Ця спільна мова чисел призначена для всіх, а не лише для
математиків/науковців. Для того, щоб вважатися мовою, система спілкування
повинна мати словниковий запас, граматику, синтаксис і людей, які її
використовують і розуміють. Математика відповідає усім цим вимогам.
У лінгвістиці розвинувся цілий напрям – математична лінгвістика. Ця
галузь науки виникла на основі зростання розвитку електроніки та
інформаційних технологій. Науковці прагнули матемізувати процес
мовлення і звести його до побудови формальних моделей. Почали приділяти
більше уваги до структури лінгвістики, тобто співвідношення між різними
елементами. Вивченням математичної лінгвістики, зокрема в контексті
розвитку науки лінгвістики, займалися В. Матезіус, Л. Блумфільд, Л.
Єльмслєв [19] та інші. Українські дослідники Пасічник В.В. Щербина Ю.М.,
Висоцька В.А. та Шестакевич Т.В. створили навчальний посібник
присвячений математичній лінгвістиці [17], який неодноразово згадується в
моєму дослідженні. Проте моє дослідження присвячене не тільки тому, як
математика допомагає при вирішенні проблем лінгвістики, а й доведенню
того, що методи, які використовуються на уроках мови, можуть бути
інтегровані для уроків математики. До висвітлення цього питання зверталися
такі науковці, як Robert Plomin, Oliver Davis, Chris Spencer, Aloysius U.
 6

Umeodinka, Chizoba Agatha Nnubia та інші. Також досить важливою

частиною моєї роботи є аналіз того, як рідна мова впливає на подальший
розвиток математичних навичок. В роботі представлено низку дослідників
(Yiyuan Tang, Wutian Zhang, Kewei Chen), які вивчали зв’язок китайської
мови та математики.
Математика складається з визначень, теорем, аксіом, постулатів, чисел
і понять, які, як правило, можна виразити символами. Через символічне
представлення математичних ідей може виникнути комунікація, яка долає
культурні бар’єри та об’єднає людей за допомогою однієї спільної мови.
Таким чином, можна охарактеризувати математику як універсальну мову,
оскільки вона є частиною усього в природі. “Математика – це логіка, а логіка
універсальна [6]”, — стверджує Dr. Anil Taneja.
Актуальність теми «Мова і математика» полягає в ефективному
практичному використанні математики щодо вирішення широкого спектру
проблем мови, яка у свою чергу є зручним інструментом щодо розв'язання
математичних задач.
Об'єктом дослідження став вплив мови й математики на розвиток
науки та освіти.
Предмет: конкретні приклади взаємних використань науки лінгвістики
та математики.
Метою дослідження є визначення і демонстрація зв'язку мови та
математики, доведення того, що вони переплітаються, поєднуються і
доповнюють одне одного, їх практичне застосування в освітньому та
науковому процесах.
Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання:
 Ознайомитися з галузями науки, які використовують зв'язок мови та
математики для розв'язання різного спектру задач.
 Проаналізувати методи, що використовуються цими галузями науки.
 7

 Провести огляд досліджень, що визначають ефективні методи розвитку

математичних навичок.
 Розглянути приклади мов, що тісно пов'язані з математикою.

Основні методи дослідження: аналіз; синтез; вивчення і узагальнення;

конкретизація; моделювання.
Практичне застосування: подальший розвиток та ширше
застосування представлених у роботі взаємозв’язків мови та математики
можуть бути використані з метою покращення багатьох наук та освіти.
Структура роботи зумовлена метою й завданнями дослідження та
складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних
джерел.
 8

РОЗДІЛ 1
МАТЕМАТИЧНА ЛІНГВІСТИКА

1.1. Основне поняття про математичну лінгвістику та проблеми,

які вона вирішує
Математична лінгвістика виникла в середині ХХ століття у зв’язку з
необхідністю уточнення основних лінгвістичних понять; для аналізу та
синтезу тексту були потрібні точніші методи; поява міжпредметних зв’язків
зі сферами, які вимагають спілкування мовою математики; розвиток
комп’ютерних технологій вимагав машинний переклад та автоматизований
інформаційний пошук. Математичну лінгвістику [20, с.330] – галузь науки,
яка вивчає застосування математичних методів для опису та дослідження
мов, для пояснення лінгвістичних подій, – уважають теоретичним підґрунтям
прикладної лінгвістики. Прикладна лінгвістика [18] направлена на
застосування здобутків теорії мови в діяльності людини. Прикладна
лінгвістика керує засобами обробки інформації (комп’ютерами),
лінгвістичними й математичними методами дослідження.
Розглянемо деякі завдання мовознавства й прикладної лінгвістики, які
вирішує математична лінгвістика.
Побудовані за допомогою обернених тригонометричних функцій моделі
можна використовувати для опису структурних зсувів [17, с.3] (наприклад,
поява або зникнення лінгвістичних одиниць) в різних галузях мовознавства.
У роботах з діахронічної лінгвістики [16], розділу лінгвістики, що розглядає
мову, зміни в ній та її явища в історичному розвитку, часто наводяться
таблиці, що містять кількісні дані про використання досліджуваного явища.
Такі таблиці показують динаміку лінгвістичного процесу, який можна більш
поглиблено аналізувати за допомогою елементарних функцій, графічно, а
також з використанням аналітичних моделей.
 9

Класична глотохронологія [15], яка вивчає темпи мовних змін, щоб

визначити ступінь давності виникнення окремих систем і моделей, має на
меті наближено датувати процес розходження діалектів та споріднених мов, а
також кількісно оцінити ступінь їх спорідненості, для чого використовує
статистичні
методи [17, с.3].
Методи математичної статистики також допоможуть у створенні
словників (у тому числі частотних і статистичних), онлайн-словників, у
вирішенні завдань інформаційного пошуку.
Постійне розширення сфер діяльності сприяє збільшенню
термінологічного словника людини, і для створення та поповнення словників
важливо мати прогноз кількісного росту термінології в різних галузях знань.
Таке прогнозування дало б можливість свідомо планувати випуск та
ефективне поповнення електронних галузевих словників та довідників [17,
с.3].
Для визначення швидкості зміни в мові та мовленні, а також їх
кількісних оцінок використовується поняття похідної. Можна також описати
процеси приросту та накопичення нових мовних елементів, використовуючи
теорію рядів та інтегрування [17, с.3]. Приблизні оцінювання вимірів
обмежень, що накладаються на використання лінгвістичних одиниць
системою та нормою мови, можна виконувати за допомогою комбінаторики.
Математична лінгвістика також бере участь у вирішенні таких проблем
прикладної лінгвістики:
 розробка формальних моделей природних і штучних мов;
 вирішення питань практичної транскрипції та транслітерації;
 дешифрування невідомих писемностей;
 усний/письмовий переклад, розробка систем автоматичного
перекладу;
 авторська та часова атрибуція твору;
 10

 вивчення процесів і створення правил утворення нових назв

товарів, виробів тощо;
 створення систем стенографії, систем письма для сліпих;
 судова і кримінальна лінгвістика;
 лінгводидактика: навчання рідної та іноземної мови, розробка
відповідних лінгвістичних методик (навчання дітей та дорослих, навчання
іноземців тощо);
 розробка раціональної та стабільної орфографії;
 автоматичне розпізнавання і синтез мови;
 розробка автоматизованих систем опрацювання текстової
інформації;
 комп’ютеризація навчання та автоматизація викладання за
допомогою комп’ютера: автоматизовані системи навчання, системи
дистанційного навчання;
 розв’язання задач прикладного термінознавства: систематизація
та автоматизація систем термінів певних галузей, врахування динамічності їх
розвитку, стандартизація науково-технічної термінології тощо [17, с.3].
Так, Шестакевич Т.В. і Висоцька В.А. стверджують: «Застосування
опанованого матеріалу математичної лінгвістики дозволяє вирішувати
широке коло завдань прикладної лінгвістики, що підкреслює вагоме місце
математичної лінгвістики у вирішенні проблем мовознавства в цілому [21,
с.207]».
1.2. Предмет математичної лінгвістики
Для вирішення зазначених завдань і проблем математична лінгвістика
спирається та використовує специфічні методи розділів мовознавства
(фонетика та фонологія, морфеміка та словотвір, морфологія, лексика та
лексикографія, синтаксис, стилістика і т.д.) та математики (теорія множин,
теорія алгоритмів, математична логіка, математична статистика,
 11

математичний аналіз, комбінаторика, теорія імовірності, теорія інформації і

т. д.)[21, с.205]. У математичній лінгвістиці умовно виділяють дві частини:
квантитативну та обчислювальну лінгвістику (Рис. 1.1) [21, с.205-206].

Математична лінгвістика

Квантитативна лінгвістика Комбінаторна лінгвістика

 Комбінаторика МЕТОДИ
 Теорія імовірності таких  Теорія множин
 Математична статистика розділів  Математична логіка
 Математичний аналіз математики  Теорія алгоритмів
 Теорія інформації

Рис. 1.1 Схематична структура математичної лінгвістики

Перша частина – квантитативна лінгвістика [21, c.205-206]

(обчислювальна лінгвістика, лінгвометрія) – вивчає та описує лінгвістичні
явища за допомогою методів «кількісної» математики (див. Рис. 1.1).
Друга частина математичної лінгвістики [21, c.206] – це комбінаторна
лінгвістика, яка вивчає та описує лінгвістичні явища за допомогою методів
«некількісної» математики (див. Рис. 1.1).
1.3. Покращення розуміння математики за допомогою її зв’язку з
грамотністю
«Урок математики – це важко!» – сказала суперечлива Teen Talk Barbie
від Маттел (Teen Talk Барбі — це видання ляльки Барбі Маттел, яка включає
в себе голосову коробку, яка вимовляє одну з чотирьох випадково обраних
фраз, коли натиснута кнопка) [11]. На початку 1990-х років приголомшені
жіночі організації розкритикували Teen Talk Barbie за повідомлення про те,
що математика має бути важкою для молодих дівчат. Цей недогляд з боку
 12

Маттел був приводом того, що стане загальнонаціональним обговоренням,

яке призвело до створення платформи для реформування освіти у 2000-х
роках. Наша поточна національна освітня політика спрямована на
збільшення кількості кваліфікованих кандидатів на високотехнічні посади та
скорочення розриву в освіті випускників коледжів, які вступають на роботу.
Реформатори освіти, стартапи в галузі освітніх технологій і некомерційні
організації зосередилися на навчанні населення наукам, технологіям,
інженерії та математиці (STEM). Але є проста відповідь на запитання «Як
мені стати кращим у математиці?», яка може вас здивувати: стати кращим у
читанні [13].
На жаль, культурно прийнято бути некваліфікованим у математиці. Ми
всі мали розмови з кимось, хто помітно морщиться під час обговорення
алгоритмів або гордо проголошує: «Я не фахівець з математики». Є навіть
популярна футболка з написом: «Я навчаюсь англійської мови, а ви рахуйте».
Наша нація одночасно шанує математику і боїться її.
Існує клеймо неграмотності, і те ж саме має бути правдою щодо
недоліків у математиці, оскільки це необхідно для інновацій та вирішення
проблем. Один із способів протистояти цьому дисбалансу — розглядати
грамотність і математику як дві сторони однієї медалі [13]. Здавалося б, що
математика і грамотність – це різні предмети, але насправді вони глибоко
пов’язані. Грамотність існує не лише на уроках мови, і тому методи, які
використовуються для вдосконалення мовних навичок, мають виходити за
межі класів української або англійської мов.
Учені (Robert Plomin, Oliver Davis, Chris Spencer та інші [4, 13])
виявили, що, по суті, ті самі гени в нашій ДНК визначають наші здібності як
до математики, так і до мови. Це свідчить про те, що люди народжуються з
вродженою схильністю розуміти та будувати значення слів, символів і
абстрактних понять, які зустрічаються, наприклад, в алгебрі. Інше
дослідження [13, 1, с.10] показало, що біологічною основою вивчення
 13

математики та мови є єдина символічна система обробки — фундаментальна

процедура, за допомогою якої ми вчимося розшифровувати літери, цифри та
знаки та отримувати значення з цих символів.
Мається на увазі, що суть математики набагато більше пов’язана з
розумінням прочитаного, ніж із запам’ятовуванням правил. Щоб повністю
зрозуміти це, нам потрібно думати про вивчення математики як про вивчення
другої мови. Якщо ми просто запам’ятовуємо слова французькою чи
іспанською, ми знаємо лише малу частинку того, як спілкуватися цією
мовою. Однак ми від народження здатні однаково добре вивчати англійську,
французьку та іспанську мови. Отже, ми всі маємо здатність вивчати
математику так само, як усі ми вчимося читати. Тож ті люди, які вважають,
що вони «просто не математики», помиляються.
1.4. Ставлення до математики як до мови
Хоча існує сильний генетичний зв’язок між грамотністю та розвитком
математичних навичок, ще сильнішим є вплив навколишнього середовища,
тому так багато людей вважають себе нездатними та не хочуть вивчати
математику [13]. Подумайте про це: деякі діти можуть бути від природи
гарними гравцями у футбол; однак це не означає, що інші, менш генетично
схильні до гри, ніколи не знатимуть, як досягти успіху в спорті. Цього
можна навчитися, але його потрібно навчитися і правильно викладати. Цей
самий підхід можна застосувати до математики.
Якби учні застосовували такі інструменти для розуміння прочитаного,
як переклад абстрактних понять своїми словами, визначення складної
лексики та пошук конкретних і напівконкретних прикладів, щоб встановити
зв’язок між реальним світом і тим, що вони вивчають, ці учні зрештою були
б набагато успішнішими в математиці [13, 1, с. 9-10]. Це, безумовно, було
вірно для Дайвейна Найслі [5, 13], доцента математики в Університеті Огайо
Чіллікот, в рамках якого старшокласники зареєструвалися в онлайн-
програмах читання, щоб покращити свої результати ACT (стандартизований
 14

тест для вступу до коледжів та університетів США). Це спрацювало. Того

сезону тестування студенти підвищили результати з математики на 15%.
Оскільки здатність до розвитку математичних навичок безпосередньо
пов’язана з грамотністю [13, 1 с.9, 15-16], стратегії читання, які навчають
математиці, мають бути найбільш підходящими для навчання. Однак це
набагато складніше, ніж просити студентів запам’ятати лексику та формули.
На уроках лінгвістики студентам пропонується переписати запитання своїми
словами, визначити складну лексику, а також узагальнити та зв’язати
фрагменти тексту, щоб продемонструвати своє розуміння та критичне
мислення. Отже, вивчення математики вимагає не тільки заучування
напам’ять, але й наявності критичного мислення, вміння розуміти задачі,
формули, теореми, вирази тощо.
Висновки до розділу
Виникнення математичної лінгвістики обумовлено потребою точних,
математичних методів аналізу мови. Математична лінгвістика застосовується
у вирішенні проблем лінгвістики, а також для пояснення лінгвістичних подій.
Вона стала підґрунтям для оперування комп'ютерами, що також надає
безмежну кількість можливостей для подальшого розвитку багатьох галузей
лінгвістики.
Чітка структура математичної лінгвістики являє собою дві частини, які
надають змогу розглядати лінгвістичні явища найзручнішими та
найшвидшими способами.
Якими б математика й грамотність не здавалися різними, вони тісно
переплітаються, поєднуються і доповнюють одна одну. Методи, які
використовуються на уроках мови, можуть бути інтегровані для уроків
математики.
Оскільки науково доведено, що біологічною основою як математики,
так і мови є одна система обробки, то ми повинні ставитися до математики як
до мови. Тому однією з найголовніших проблем при вивченні математики є
 15

заучування теорем, формул, виразів тощо без їх чіткого розуміння. Як і на

уроках лінгвістики, де студенти повинні зрозуміти, узагальнити текст,
поставити запитання своїми словами, так і на уроках математики ми повинні
вміти критично мислити для подальшого розв'язання задач. Звичайне
заучування призведе до знання математики у мізерному об'ємі, проте
використання деяких методів вивчення лінгвістики, надає змогу по-
справжньому зрозуміти математику і розв'язувати задачі різних рівнів.
 16

РОЗДІЛ 2
ЗВ’ЯЗОК ПЕВНИХ МОВ З МАТЕМАТИКОЮ

2.1. Вплив рідної мови на розуміння математики

Здається, наша рідна мова може дати нам певні переваги, коли справа
доходить до математики. Вона впливає на те, як ми підходимо до
математичних понять, можливо, впливаючи на те, як розвиваються частини
мозку, які займаються вирішенням проблем.
Важко точно визначити дослідження в цій галузі, оскільки люди з
різним мовним походженням піддаються впливу різних культурних методів
навчання. Наприклад, китайські студенти часто навчаються за допомогою
рахівниці суан-пан (див. Рис 3.1) [12], яка може допомогти їм підійти до
числових завдань як у просторовому, так і у візуальному плані.

Рис. 3.1 Китайська рахівниця суан-пан (методики були розроблені для

високошвидкісних операцій множення, ділення, додавання, віднімання,
квадратного кореня та кубічного кореня [12])
 17

Невелике дослідження, опубліковане в Journal of Experimental

Psychology у 2001 році, показало, що студенти з китайськомовним фоном
краще розв’язували складні математичні рівняння, ніж англомовні з Канади
[12, 2, с.313].
У нейронауковому дослідженні [14], опублікованому в PNAS
(провідний американський журнал для публікації оригінальних наукових
досліджень у різних галузях, що є офіційним органом Національної академії
наук США), з використанням МРТ-сканування мозку для спостереження за
невеликою групою людей, які розв’язували математичні задачі, результати
показали, що англомовні були активні в тих частинах лівої частини мозку, які
пов’язані зі значенням слів під час виконання математики.
У тому ж дослідженні [12, 14] учені Yiyuan Tang, Wutian Zhang, Kewei
Chen, Shigang Feng, Ye Ji, Junxian Shen, Eric M. Reiman та Yijun Liu виявили,
що носії китайської мови використовували додаткові ділянки мозку,
пов’язані з візуальним виглядом і фізичними маніпуляціями з числами. «Ця
різниця може означати, що носії китайської мови виконують завдання
інакше, ніж носії англійської мови», – сказав провідний автор дослідження
Yiyuan Tang з Далянського технологічного університету в Даляні, Китай [3].
«Цілком можливо, що ця різниця в мовах заохочує різні стилі
обчислень, і це може бути посилено різними методами навчання роботі з
числами», – сказав Тang в інтерв’ю. «Ми вважаємо, що мова відіграє
певну роль у розрахунку», — сказав Тang. Але він додав, що культурні
фактори також мають значення, наприклад, стратегії навчання математики та
шкільне навчання [3].
Цілком можливо, що те, як китайська мова виражає числа (наприклад,
представлення двадцяти одного як «два десять один») робить китайців менш
залежними від частин мозку, які обробляють мову.
Спосіб назви китайських чисел полегшує навчання порівняно з такою
мовою, як англійська [12]. Китайська мова побудована таким чином, що
 18

підтримує ефективні обчислення. Після того, як ви вивчите китайську мову

від 1 до 10, ви зможете порахувати до 99, не вивчаючи нові слова.
У Британії слово «тридцять» є новим словом для маленької дитини. У
Китаї їм просто потрібно знати «три і десять». «Одинадцять» китайською (а
також японською та корейською) означає «десять-один» [10]. Мова
підтримує математичне розуміння. Можливо, тому 4-річні носії китайської
мови зазвичай можуть рахувати швидше, ніж їхні ровесники англійською.
Послідовність їхньої системи числення також означає, що азіатські діти
можуть набагато легше виконувати основні функції, наприклад, додавання.
Попросіть англомовну семирічну дитину подумки додати тридцять сім плюс
двадцять два, і вона має перетворити слова на числа (37, 22). Лише після
цього вона зможе підрахувати: 2 плюс 7 дорівнює 9, і 30 додати 20 дорівнює
50, тобто 59. Попросіть азіатську дитину додати три десятки сім і два десятки
два, і тоді потрібне рівняння буде саме там , вкладене в речення [10].
Китайська мова також підтримує розуміння концепції дробів. «Fifty
percent» («п’ятдесят відсотків») - це дивна суміш англійського та
французького мовного коренів. Китайською мовою це перекладається
набагато буквальніше як «50 зі 100». Там, де ми говоримо «three-fifths» («три
п’ятих»), досить дивне та вікторіансько звучаче словосполучення для 3/5,
носії китайської мови говорять «з п’яти частин візьміть три» [10]. Це
набагато буквальніше та підтримує візуальне розуміння дробів.
Ці відмінності можуть здатися незначними, але коли йдеться про
когнітивне навантаження та час заняття, вони можуть мати велике значення.
Дітям в англомовних класах потрібно буде навчитися писати складні слова,
як-от «forty» (яке не пишеться як «fourty», як можна було очікувати) [12].
Це додає психічного навантаження і страху невдачі. Китайська мова
має лише дев’ять назв чисел, тоді як англійська має понад два десятки
унікальних числівників з власним химерним написанням. До того часу, коли
 19

американські діти навчилися писати «одинадцять», китайські діти вже мчать

попереду.
2.2. PISA (Програма міжнародного оцінювання учнів)
PISA [7] – міжнародне дослідження якості освіти, яке започаткувала у
1997 році та координує Організація з економічного співробітництва та
розвитку (OECР). PISA не перевіряє, чи засвоїли учні зміст освітньої
програми, а оцінює, наскільки учні здатні використовувати здобуті знання,
уміння та навички в реальному житті. Інструментом для цього слугують
тести – вони визначають, наскільки учні володіють трьома ключовими
грамотностями:

 читацькою,
 математичною,
 природничо-науковою.

Окрім тестових завдань, PISA використовує так звані контекстні

опитувальники, які дозволяють зібрати фонові дані про учнів. За допомогою
анкетування учнів/студентів, учителів/викладачів, керівників закладів освіти,
батьків дослідження збирає дані та вивчає фактори, які впливають на
успішність підлітків. З-поміж таких факторів – соціально-економічний стан,
мотивація і задоволення від навчання, кваліфікація вчителів, зміст освітніх
програм, кількість часу на навчання, залученість батьків до участі в житті
закладу освіти, загальні цінності особистості тощо [7].
Китай, Тайвань, Гонконг, Південна Корея і Японія регулярно входять в
десятку найкращих результатів з математичних робіт [8, 9]. (Див. табл. 3.1,
табл. 3.2)
Таблиця 3.1
PISA 2015 Математика:
1. Singapore 564
2. Hong Kong 548
 20

3. Macau 544
4. Taiwan 542
5. Japan 532
6. China 531
7. South Korea 524
8. Switzerland 521
9. Estonia 520
10. Canada 516

Таблиця 3.2

PISA 2018 Математика:

1. China (Beijing, Shanghai, Jiangsu, Zhejiang) 591
2. Singapore 569
3. Macao 558
4. Hong Kong, China 551
5. Taiwan 531
6. Japan 527
7. South Korea 526
8. Estonia 523
9. Netherlands 519
10. Poland 516

Висновки до розділу
Перша мова впливає на сприйняття нами різних математичних понять.
Наприклад, китайська мова при вирішенні математичних проблем надає
можливість бути менш залежними від частин мозку, що обробляють мову.
Китайці змалку, уже при вивченні мови, вивчають математику, а точніше
арифметику, що дає змогу підтримувати математичне розуміння дитини.
Вивчивши цифри від одного до десяти, китайці можуть порахувати до 99,
 21

напружуючи частини мозку, які відповідають за обчислення та вирішення

математичних проблем, а не обробки мови.
Китайська мова надає більш візуальне поняття про математику, що в
подальшому надаватиме перевагу у вирішенні виразів або задач.

ВИСНОВКИ

У ході даної роботи було розглянуто основні зв'язки мови та

математики, зокрема вирішення проблем мови за допомогою математики й
використання методів вивчення мови щодо математики. Визначено основні
напрямки застосування взаємозв'язків мови та математики. Зокрема,
яскравим прикладом застосування математичних методів у мові є опис
структурних зсувів (наприклад, поява або зникнення лінгвістичних одиниць)
в галузі лексикології, морфології, фонології, синтаксису та стилістики. У
свою чергу, методи, які використовуються на уроках мови, можуть бути
інтегровані для уроків математики, щоб забезпечити ефективне розуміння
матеріалу.
На основі наукового дослідження було сформульовано, що
біологічною основою як математики, так і мови є одна система обробки
інформації. Це свідчить про те, що суть математики набагато більше
пов’язана з розумінням прочитаного, ніж із запам’ятовуванням правил. На
конкретних прикладах було виявлено, що всі люди мають здатність вивчати
математику так само, як навчатися читання.
 22

У роботі розглянуто вплив деяких мов на розуміння математики.

Найяскравішим прикладом виявилася китайська мова, яка побудована таким
чином, що підтримує ефективні обчислення. Було проведене дослідження
Journal of Experimental Psychology 2001 року, метою якого було визначити,
які ділянки мозку більш активні у різних груп людей (англомовних та носіїв
китайської мови) при розв’язанні деяких математичних задач. Отримані
результати показали, що носії китайської мови використовували додаткові
ділянки мозку, пов’язані з візуальним виглядом і фізичними маніпуляціями з
числами. Отже, китайська мова виражає числа так, що робить китайців менш
залежними від частин мозку, які обробляють мову.
Одержані результати свідчать про можливий подальший розвиток та
ширше застосування представлених у роботі взаємозв’язків мови та
математики. Оскільки дані науки доповнюють одна одну, то вони
потребують глибшого вивчення та проведення подальших досліджень задля
забезпечення їх безупинного вдосконалення, адже їх застосування може бути
використане з метою покращення багатьох наук та освіти.
 23

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Aloysius U. Umeodinka & Chizoba Agatha Nnubia. Mgbakoigba, 2016. The

Mathematics-Language Symbiosis: The Learners' Benefits. Journal of African
Studies, Vol.6 No.1. pp. 195-213.
2. Campbell J. I. D., & Xue Q, 2001. Cognitive arithmetic across cultures, Journal
of Experimental Psychology: General, Vol.130 No.2. pp. 299–315.
3. Chinese, English speakers do math differently. URL:
https://www.nbcnews.com/id/wbna13560741 (дата звернення: 13.01.2023)
4. Genes that influence children's reading skills also affect their maths. URL:
https://www.theguardian.com/science/2014/jul/08/genes-children-reading-
maths-literacy-mathematics (дата звернення: 13.12.2022).
5. How reading comprehension can boost math scores. URL:
https://phys.org/news/2015-05-comprehension-boost-math-scores.html (дата
звернення: 17.11.2022).
 24

6. Mathematics a Universal Language. Dr. Anil Taneja, an Associate Professor of

Mathematics in Skyline University Nigeria. URL:
https://www.sun.edu.ng/knowledge-update/mathematics-a-universal-language
(дата звернення: 11.11.2022).
7. PISA. URL: https://mon.gov.ua/ua/tag/pisa (дата звернення: 13.10.2022).
8. PISA Rankings 2015. URL: https://factsmaps.com/pisa-worldwide-ranking-
average-score-of-math-science-reading/ (дата звернення: 14.10.2022).
9. PISA Rankings 2018. URL: https://factsmaps.com/pisa-2018-worldwide-
ranking-average-score-of-mathematics-science-reading/ (дата звернення:
14.10.2022).
10.Six reasons Asians are better at Math. URL: https://medium.com/@fesja/6-
reasons-asians-are-better-at-math-ab88fcb3db0 (дата звернення: 12.09.2022).
11.Teen Talk Barbie. URL: https://en.wikipedia.org/ (дата звернення:
10.09.2022).
12.The Mysterious Interactions of Language and Mathematics. URL:
https://toppandigital-com.cdn.ampproject.org/v/s/toppandigital.com/us/blog-
usa/mysterious-interactions-language-mathematics/?
amp=1&amp_gsa=1&amp_js_v=a9&usqp=mq331AQKKAFQArABIIACAw
%3D%3D#amp_tf=
%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%BE%3A
%20%251%24s&aoh=16660942408921&referrer=https%3A%2F
%2Fwww.google.com&ampshare=https%3A%2F%2Ftoppandigital.com%2Fus
%2Fblog-usa%2Fmysterious-interactions-language-mathematics%2F (дата
звернення: 16.10.2022).
13.Why Being Good at Language Arts Means That You Can Do Math. URL:
https://www.grammarly.com/blog/why-being-good-at-language-arts-means-
that-you-can-do-math/ (дата звернення: 23.09.2022).
14. Yiyuan Tang, Wutian Zhang, Kewei Chen, Shigang Feng, Ye Ji, Junxian Shen,
Eric M. Reiman та Yijun Liu, 2006. Arithmetic processing in the brain shaped
 25

by cultures, Vol. 103 No. 28. pp. 10775–10780.

15. Глотохронологія: Юніопедія. URL:
https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Article=5264&action=show
(дата звернення: 12.01.2023).
16. Діахронічне мовознавство: Словник іншомовних слів. URL:
https://uk.unionpedia.org/%D0%94%D1%96%D0%B0%D1%85%D1%80%D0
%BE%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE
%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD
%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE (дата звернення:
10.01.2023).
17. Пасічник В.В., Щербина Ю.М., Висоцька В.А., Шестакевич Т.В.
Математична лінгвістика. Книга 1. Квантитативна лінгвістика: навч.
пос. /Львів : Новий світ - 2000, 2012. 359 с.
18. Прикладна лінгвістика. URL:
https://duan.edu.ua/images/Study_progs/UA/Filolohiya_prykladna_linhvistyka/
22407.pdf (дата звернення: 13.11.2022).
19. Структурні методи в лінгвістиці. URL:
http://linguist.univ.kiev.ua/courses_metods.htm (дата звернення: 13.01.2023)
20. Українська мова: енциклопедія; редкол.: В. М. Русанівський, О. О.
Тараненко, М. П. Зяблюк та ін. / НАН України, Інститут мовознавства ім.
О. О. Потебні, Інститут української мови. Київ : «Укр. енцикл.» ім. М. П.
Бажана, 2004. 824 с.
21. Щербина Ю.М., Висоцька В.А., Шестакевич Т.В. Методи та розділи
математичної лінгвістики в структурі курсу «комп’ютерна лінгвістика».
Наукові праці Чорноморського держ. Університету ім. П. Могили. Серія:
Комп'ютерні технології. Миколаїв 2009. Том 117. Вип. 104. С. 203-209.
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35