Міністерство освіти і науки України

Департамент науки і освіти Харківської облдержадміністрації

Харківське територіальне відділення МАН України

Відділення хімії та біології

Секція:

ОСОБЛИВОСТІ ПРОТИВІРУСНОГО ТА АНТИБАКТЕРІАЛЬНОГО

ІМУННОГО ЗАХИСТУ У ШКОЛЯРІВ ХАРКІВЩИНИ, В УМОВАХ
ВІЙСЬКОВОЇ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ
Роботу виконав:
Яковенко Яна Володимирівна,
учениця 10 класу Харківського ліцею
№89 Харківської міської ради
Харківської області

Наукові керівники:
Боброва Оксана В'ячеславівна, доцент
кафедри соціальної медицини
медичного факультету Харківського
національного університету імені В. Н.
Каразіна, кандидат медичних наук,
лікар вищої категорії

Дементьєва Роксана Миколаївна,

вчитель біології Харківського ліцею
№89 Харківської міської ради
Харківської області

Харків – 2023

ЗМІСТ

ВСТУП

ОСНОВНА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ 1.
 1.1 Вірусні інфекційні захворювання
1.2 Імунізація та вакцинація
1.3 Стрес у школярів

РОЗДІЛ 2.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

АНОТАЦІЯ

Тема: « Особливості противірусного та антибактеріального імунного

захисту у школярів Харківщини, в умовах військової збройної агресії »

Яковенко Яна Володимирівна, учениця 10 класу Харківського ліцею №89

Харківської міської ради Харківської області;

Боброва Оксана В'ячеславівна, доцент кафедри соціальної медицини

медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н.
Каразіна, кандидат медичних наук, лікар вищої категорії

Дементьєва Роксана Миколаївна, вчитель біології Харківського ліцею №89

Харківської міської ради Харківської області.
Імунологія — наука, що вивчає структуру та функціональні закономірності
імунної системи, її захворювання та імунотерапію. Під імунітетом розуміється
захисна реакція організму і його здатність протистояти впливу шкідливих
речовин. Завдяки наявності імунітету організм може впоратися із
захворюванням.

Імунологія та імунний захист відіграють важливу роль у збереженні здоров'я

підлітків, особливо стосовно подій, військової агресії, котрі зробили певні
наслідки погіршення рівня здоров’я дітей.

Під час воєнної агресії на Харківщині, котра стала об’єктом масової атаки зі
сторони територіального сусіда-агресора, дуже важливо забезпечити адекватний
медичний та психологічний супровід для всіх верств населення, особливо для
школярів. Умови конфлікту можуть збільшувати вразливість імунної системи,
особливо у дітей та підлітків.

Ігнорування цих аспектів може призвести до ослаблення імунітету і створити

загрозу для загального стану організму. Важливо розуміти, що імунна система
відіграє ключову роль у боротьбі з інфекціями та забезпеченні оптимального
функціонування організму. Конфлікти і стреси можуть негативно позначитися
на роботі імунної системи, роблячи організм більш сприятливим до хвороб.

Для підвищення імунітету та забезпечення оптимального імунного захисту

підліткам рекомендується дотримуватися здорового способу життя.

Ключові слова: імунітет, анкета, опитування, школярі, імунний захист,

рекомендації

ВСТУП
Умови військової агресії завжди є надзвичайними обставинами, які впливають
на всі аспекти життя суспільства, включаючи здоров'я та благополуччя дітей.
Харківщина, які зіткнулися з військовою агресією у великому масштабі, не є
винятком. Серед всіх суспільних верств, однією з найбільш вразливих груп є
школярі. Їхня здатність до протиінфекційного захисту та антибактеріального
імунного, стає дуже важливою та вимагає ретельного вивчення та уваги.
Ситуація в Харківщині створює унікальні виклики для здоров'я школярів.
Військова агресія не тільки створює фізичні загрози, але і має серйозний вплив
на психіку. Стрес, тривожність та соціальна ізоляція можуть підірвати імунну
систему, роблячи дітей більш схильними до інфекційних захворювань.
Імунітет (від лат. Immunitas - «позбавлення», «звільнення від чого-небудь») -
це несприйнятливість організму до різних інфекційних агентів, а також
продуктів їх життєдіяльності, речовин і тканин. Одного разу перехворівши, наш
організм запам'ятовує збудника хвороби, тому наступного разу захворювання
протікає швидше і без ускладнень. Але часто після тривалих захворювань,
оперативних втручань, при несприятливій екологічній обстановці і в стані
стресу імунна система може давати збій. Традиційно під поняттям імунітету
розуміється несприйнятливість багатоклітинного організму до інфекційних
захворювань. Це властивість забезпечується багатьма системами живого
організму. Наприклад, шкіра, епітелій дихальних шляхів, слизова оболонка
травного каналу завдяки їх механічної цілісності є непроникними для
мікроорганізмів. Захисну функцію виконують також хімічно активні
середовища - соляна кислота шлункового соку, нормальна мікрофлора кишок.
Однак головну роль у захисті макроорганізму від інфекції відіграє система
крові. [1]
Існує два типи імунітети, які включають в собі певні особливості:
Специфічний імунітет. Розвивається в організмі після впливу мікроорганізмів
з різноманітними антигенними детермінантами. Протягом певного періоду часу
формується поліклональна імунна відповідь. При цьому характер воріт інфекції
і особливості збудника визначають, яка форма імунної реактивності – клітинна
або гуморальна – буде реалізована. [2]
Неспецифічний імунітет. Представляє собою перший бар'єр, який заважає
проникненню збудника хвороби в організм господаря, і включає шкіру та
слизові оболонки. Різноманітні механізми, такі як відшарування ороговілого
епітелію, присутність жирних кислот на шкірі, виділення сальних залоз,
функція миготливого епітелію слизових оболонок, а також наявність лізоциму
та інгібіторів розмноження бактерій і вірусів у секретах сприяють знищенню
збудників. Проте головним механізмом захисту є фагоцитоз. При цьому не всі
захоплені клітини гинуть, наприклад, мікобактерії, бруцели, сальмонели,
лістерії можуть не тільки зберігатися у фагоцитах, але і у ряді випадків
розмножуються там. Деякі бактерії (капсульні форми пневмококів) взагалі
фагоцитуються. Клітинні механізми поєднуються з гуморальними чинниками.
Це – лізоцим, інтерферон, альтернативний шлях активації комплементу.
Остання реакція зумовлена бактеріями, вірусами, грибами, ендотоксинами,
розвивається безпосередньо після проникнення інфекційного агента.
Тривалість імунного захисту може бути довічною (кір, кашлюк) або обмеженою
(грип). В обох випадках відповідальними за це є довго живучі клітки
імунологічної пам’яті. [2]
Таким чином, в розвитку специфічного антиінфекційного імунітету можна
виділити чотири стадії:
1) індукції (аферентну);
2) імунорегуляторну (проліферативну);
3) ефекторну (продуктивну);
4) формування імунологічної пам’яті
Метою даного дослідження є вивчення та аналіз особливостей противірусного
та антибактеріального імунного захисту у школярів Харківщини в умовах
військової збройної агресії.
Робота спрямована на оцінку рівня імунної стійкості у школярів:

● Аналіз імунного стану дітей та підлітків для визначення особливостей

їхнього захисту в умовах можливої епідемічної небезпеки, пов'язаної з
військовими подіями;
● Вивчення факторів, що впливають на імунний захист;

● Аналіз впливу факторів оточуючого середовища, психоемоційного стану

та харчування на функцію імунної системи у шкільного віку;
● Розробку рекомендацій щодо підвищення імунітету учнів.

Для дослідження певної задачі, ми створили анкету-опитувальник, на

платформі Google Forms. Опитування проводилося серед учнів середньої та
старшої школи ( з 13 по 17 років), з отриманих результатів, ми зробили
висновок того, які і як фактори сприяють на школярів, під впливом озброєної
агресії. І на основі результатів створили рекомендації щодо підвищення
імунітету під час складних умов на наш час.
Ця наукова робота прагне вести важливий внесок у розуміння проблеми
імунного захисту дітей в умовах військових загроз та створення ефективних
стратегій забезпечення їхнього оптимального здоров'я та безпеки.

Р
ОЗДІЛ 1

1.1 Вірусні інфекційні захворювання

Однією з ключових загроз здоров'ю є вірусні та інфекційні захворювання, які не
тільки ставлять під загрозу життя окремих осіб, але й можуть спричиняти
епідемії та пандемії зі світовим впливом. У цьому контексті, важливо
розглядати вплив воєнних конфліктів, глобальних криз на поширення та
контроль інфекційних захворювань. Війни не тільки створюють гострі ситуації
гуманітарних криз, але й впливають на системи охорони здоров'я та
інфраструктуру, що може погіршити ситуацію щодо захворювань і саме
погіршити імунну систему самої вразливої групи - підлітків.
Віруси - це клітинні, паразитарні утворення, які не класифікуються в жодному
домені, оскільки вони не вважаються живими. У них немає ні плазматичної
мембрани, ні внутрішніх органел, ні обмінних процесів, і вони не діляться.
Натомість вони заражають клітину-хазяїна і використовують процеси реплікації
господаря для отримання частинок вірусу потомства. [3]
Вірус повинен «захопити» клітину для реплікації. Цикл реплікації вірусу може
спричинити драматичні біохімічні та структурні зміни в клітині-хазяїні, що
може спричинити пошкодження клітин. Ці зміни, звані цитопатичними
ефектами, можуть змінити функції клітин або навіть зруйнувати клітину. Деякі
заражені клітини, такі як заражені вірусом застуди (ротавірусом), гинуть через
лізис (лопнув) або апоптоз (запрограмована загибель клітин або «самогубство
клітин»), вивільняючи відразу всі віріони потомства. Симптоми вірусних
захворювань виникають в результаті імунної відповіді на вірус, який
намагається контролювати і усунути вірус з організму, і від пошкодження
клітин, викликаного вірусом. [3]
Інфекційні захворювання є одними з розповсюдженими захворюваннями
особливо у підлітків, а саме під час воєнного стану, на основі яких було
нанесено територіальним сусідом-ворогом удару на певні інфраструктурні
об’єкти, на основі яких були пошкоджені приміщення і ключові об’єкти для
нормального життя. Переохолодження, повна ізоляція, закриті приміщення
створюють для бактерій та вірусів більш активну перспективу для
розповсюдження.
Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) — група вірусних інфекцій, що
характеризуються загальнотоксичним синдромом і ураженням слизової
оболонки дихальних шляхів. Велика кількість збудників, що належать до різних
вірусних таксонів (віруси грипу, віруси парагрипу, аденовіруси, респіраторно-
синцитіальні віруси, коронавіруси, пікорнавіруси, риновіруси, ентеровіруси,
герпесвіруси та ін.) тісно пов’язані із захворюваннями органів дихання.
Джерелом інфекції є клінічно або безсимптомний хворий, що є носієм і саме
збудником хвороби. І здебільшого розповсюдження відбувається повітряно-
крапельним та фекально-оральним шляхом.
Найбільш поширеною респіраторною інфекцією в останні кілька років є
COVID-19, що характеризується переважним ураженням дихальної системи та
шлунково-кишкового тракту.
На початковому етапі зараження новим типом збудника ознаки коронавірусу
збігаються з усіма ознаками звичайної застуди: сухий кашель, слабкість,
підвищення температури. У деяких хворих відзначаються ураження очей
(кон'юнктивіт) та діарея. Якщо захворювання протікає у легкій формі,
запалення легенів не розвивається і весь патологічний процес обмежується
слабо вираженими симптомами. У таких випадках температура може
підніматися незначно або взагалі залишатися в межах норми.
При тяжкому перебігу захворювання стан хворого швидко погіршується,
підвищується температура тіла, з’являється постійний сухий кашель, виникає
дихальна недостатність. При наявності супутніх захворювань стан хворого
значно погіршується.
У більш молодого покоління, саме дітей та підлітків, інфекція може
поширюватися на нижні дихальні шляхи, викликаючи біль у грудях і задишку
при диханні. Спостерігаючи запалення гортані, шийний лімфаденіт, легеневі
свистки, хрипи.
З початком воєнних подій на території України, відсоток тяжкості
захворювання населення значно впав, плавно перейшовши в більш легшу
форму захворювання, що призвело до меншого відсотка смертності від хвороби
і не так вразливо діючи на організм. Але залишаючись однією з найгостріших
форм респіраторних вірусів, що значно погіршує імунний захист.

1.2 Імунізація та вакцинація

Сьогодні в умовах війни імунізація є питанням національної безпеки, оскільки
здоров’я українців, усіх разом і кожного зокрема, залежить від рівня охоплення
щепленнями в країні. В умовах воєнного стану імунізація – чи не найбільш
ефективний метод убезпечити себе та своїх дітей від тяжких захворювань і їхніх
наслідків. Здоров’я українців залишається найважливішим пріоритетом країни й
дотримання Календаря щеплень – не виняток. [4]
Вакцинація – найефективніший спосіб захисту від інфекційних хвороби. Імунна
система реагує на ведену вакцину, виробляючи імунітет проти інфекції, і таким
чином формує захист проти хвороби. Це є найбільш ефективним перевіреним
способом запобігання інфекційним захворюванням. Загартовування,
повноцінне харчування та інші елементи здорового способу життя дуже важливі
для здоров’я дітей. Але все це не може захистити її від інфекцій та їхніх
ускладнень, проти яких проводиться імунізація.
Імунізація (за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я) — це
процес, завдяки якому людина набуває імунітет, або стає не сприйнятливою до
інфекційної хвороби, що зазвичай здійснюється шляхом введення вакцини. [5]
Діти, котрі живуть на територіях, які частково або повністю постраждали від
військових конфліктів, часто найбільш уразливі до спалахів вакцино-керованих
інфекційних захворювань. До того ж, на сьогодні велика кількість тимчасово
переміщених осіб нашої країни живуть у неформальних міських поселеннях.
Руйнування існуючої інфраструктури охорони здоров’я є перешкодами для
доступу до звичайних медичних послуг, включаючи вакцинацію. Це створює
сприятливе середовище для спалахів інфекції, в якому інфекція може швидко
поширюватися та, ймовірно, поширюватиметься через неадекватне
спостереження, неякісне лікування або його відсутність, погано підготовлений
або недоступний медичний персонал та труднощі, пов’язані з лікуванням.
Введення воєнного стану в Україні внаслідок військової агресії Російської
Федерації та подальший розвиток подій призвели до значного зниження
охоплення щепленнями та високої ймовірності спалахів захворювання. Зокрема,
через несприятливі умови проживання у людей підвищений ризик зараження
правцем від осколкових поранень та зараження багатьма іншими
вакциноконтрольованими інфекційними захворюваннями, а саме поліомієлітом,
дифтерією, кором, туберкульозом тощо. Своєчасна комплексна імунізація дітей
шкільного віку, в тому числі проти інфекційних захворювань, які можуть стати
особливо небезпечними в умовах військового конфлікту.
Загрози для імунної системи школярів під час військової агресії
Імунна система і стрес
Психологічний стрес, такий як страх та тривога, активує нейрон ендокринну
систему та впливає на функцію імунної системи через біохімічні механізми.
Першими на стрес реагують структури центральної нервової системи (ЦНС) –
мигдалеподібне тіло, гіпоталамус та гіпофіз. Вони активують ендокринну
систему і спонукають надниркові залози продукувати стероїдні гормони.

Кортизон – основний стероїдний гормон, що синтезується у відповідь на стрес.

Він відповідає за адаптацію і підтримку життєдіяльності організму у нових
надскладних умовах. Стероїдні гормони активують імунну систему, обмін
речовин та серцево-судинну діяльність. Якщо стрес тривалий, то гормони
продукуються безперервно. Це призводить до виснаження імунної системи та
інших життєва важливих механізмів. Окрім того, через хронічний стрес
зменшується кількість клітин, які синтезують антитіла. Як наслідок, імунітет
людини не може впоратися зі знищенням небезпечних бактерій та вірусів.
Доведено, що люди, які живуть у постійному стресі, більше схильні до
респіраторних захворювань. Зниження захисних функцій організму здатне
порушити утворення так званих NK-лімфоцитів. Вони відповідають за
знищення пухлинних клітин в організмі.

Під час гострої реакції на стрес в організмі відбуваються такі зміни:

прискорюються дихання та серцебиття;

відбуваються зміни артеріального тиску;

розширюються зіниці;

підвищується м’язовий тонус;

виникає спазм дихальних м’язів.

Після стресових станів організм відновлюється сам. Однак тривала тривога

може порушити цей процес. У таких випадках у людини з’являються небажані
психологічні та соматичні ефекти.

До психологічних проявів належать:

порушення настрою;

знервованість та швидка стомлюваність;

розгубленість;

зниження пам’яті та уваги;

порушення сну.

Діти, які переживають воєнні події, піддані постійному стресовому тиску, що

може впливати на їх психічне здоров'я та функцію імунної системи.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) може також виникнути внаслідок
воєнних травм, і це може подальше погіршити стан імунної системи.

Заходи для підвищення імунітету у школярів під час воєнного часу:

Раціон харчування та Підтримка Харчування:

1) Забезпечте стабільний доступ до якісних продуктів харчування.

2) Розгляньте можливість введення харчових добавок для підтримки
необхідних вітамінів та мінералів.
3) Максимізуйте використання місцевих ресурсів для забезпечення дітей
достатньою кількістю свіжих продуктів

Оптимізація Середовища:

1) Забезпечте чисте водопостачання та системи санітарії.

2) Мінімізуйте експозицію до шкідливих речовин, таких як дим, пил,
аерозольні частки.

Психологічна Підтримка:

Враховуйте психологічні аспекти. Створіть умови для консультацій та

психологічної підтримки дітей, які можуть відчувати стрес та травматичні
ефекти війни.

Правильний режим сну:

1) Забезпечте достатній сон. Діти повинні спати відповідно до свого віку.

2) Створіть сприятливі умови для сну, такі як тихе та темне приміщення.

Регулярна фізична активність:

 1) Сприяйте заняттям спортом або фізичною активністю.

2)Забезпечте регулярні фізичні вправи, такі як прогулянки, велосипед,

плавання чи йога.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1) «СУЧАСНА ІМУНОЛОГІЯ КУРС ЛЕКЦІЙ (ПРИРОДНИЧИЙ

ФАКУЛЬТЕТ); 11 стр.»
http://hnpu.edu.ua/sites/default/files/files/Kaf_anatomii/Biblioteka/Kurs%20lektsii
%20z%20imunolohii%20(ukrainska%20mova).pdf

2) «МЕХАНІЗМИ ІМУННОГО ЗАХИСТУ ПРИ БАКТЕРІАЛЬНИХ,

ВІРУСНИХ, ГРИБКОВИХ ТА ПРОТОЗОЙНИХ ІНФЕКЦІЯХ; 4 стр.»
https://repo.knmu.edu.ua/bitstream/123456789/5148/1/Кравчун%20Модуль
%201%20Тема%203%20Механизми%20имунного%20захисту%2013-
3071.pdf

3) «Вступна та загальна біологія. Віруси. Libertext. Розділ 17»

https://ukrayinska.libretexts.org/Біологія/Вступна_та_загальна_біологія/
Книга%3A_Поняття_в_біології_(OpenStax)/
17%3A_Імунна_система_і_хвороби/17.01%3A_Віруси

4) «ЯК ІМУНІЗАЦІЯ ВПЛИВАЄ НА ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ'Я?»

https://nov-rada.gov.ua/2023/04/18/iak-imunizatsiia-vplyvaie-na-zhyttia-ta-
zdorov-ia/

5) «ЦЕНТР ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВʼЯ МОЗ УКРАЇНИ«

https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/imunizaciya

6) «ВАКЦИНАЦІЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ»

https://medicover.ua/blog/vakcynacija-pid-chas-vijny-ne-vidkladajte-na-potim-
te-scho-rjatue-zhyttja.html
ДОДАТКИ:

[]