Р и с . 50.

С х е м а п е р е в і р к и т а р е г у л ю в а н н я р е л е - р е г у л я т о р і в :
а — схема перевірки реле зворотного струму; 1 — а к у м у л я т о р н а б а т а р е я ; і —
реле-регулятор; 3 — генератор; 4 — амперметр; 5 — вольтметр; б — схема пе-
ревірки регулятора напруги та о б м е ж н и к а струму; 1 — реостат; 2 — реле-ре-
гулятор; 3 — генератор; 4 — а м п е р м е т р ; 5 — вольтметр.

такти повинні розмикатись при струмі розряджання не

більше як 0,5—6 а.
Перевіряють регулятор 'напруги за допомогою прила-
дів, ввімкнених за відповідною схемою (рис. 50,6). Аку-
муляторну батарею при цьому необхідно вимкнути. Опір
реостата добирають так, щоб струм навантаження при
напрузі 10—14 в складав приблизно половину макси-
мально допустимого для даного типу генератора. При
справному генераторі і регуляторі напруги загальна на-
пруга на клемах генератора повинна становити влітку
13,8—14,5 і взимку 14,5—14,8 в. Якщо ж напруга більша
або менша зазначеної, її вирівнюють до заданих меж,
змінюючи натяг пружинки якірця регулятора: при збіль-
шенні її натягу напруга підвищується і, навпаки, напруга
зменшується при послабленні пружинки. Перевіряють та
регулюють регулятор напруги при номінальному числі
обертів якоря генератора.
За цією ж схемою перевіряють і обмежувач струму.
Зменшуючи опір реостата збільшують навантаження ге-
нератора і струм, що проходить по колу. При справному
обмежувачі і регуляторі напруги збільшення струму при-
пиняється, якщо він досягає допустимого для даного типу
генератора. Обмежувач струму регулюють в такій же по-
слідовності, як і регулятор напруги, пам'ятаючи, що
98
збільшення натягу пружинки збільшує струм понад нор-
му і, навпаки, при зменшенні натягу якірець швидше роз-
микає контакти і обмежує струм генератора. На цьому
перевірку і регулювання реле-регулятора закінчують,
контрольні прилади вимикають і всі з'єднання відновлю-
ють відповідно до загальної схеми електрообладнання.
Кришку реле-регулятора встановлюють на місце і закріп-
люють гвинтами.
В деяких типах реле-регуляторів, наприклад РР-315
різних модифікацій, передбачено також сезонне регулю-
вання напруги генератора за допомогою регулювального
гвинта. Прокручування гвинта проти годинникової стріл-
ки на один зубець підвищує напругу генератора на 0,2 в
і навпаки. Загальне підвищення напруги при переміщенні
регулювального гвинта від положення Л (літо) до З
(зима) становить 0,7—1,1 в. Перевіряють і регулюють
такі реле-регулятори в загальному порядку.

Р о з д і л VIII. Генератори змінного струму

та реле-регулятори

§ 51. Будова та догляд за генераторами змінного струму

В генераторах змінного струму струм збуджується в

нерухомих обмотках статора завдяки явищу електромаг-
нітної індукції під час обертання ротора, який являє
собою багатополюсний магніт. Порівняно з генератора-
ми постійного струму вони мають менші розміри і масу
при тій же потужності, і віддають струм навіть при роботі
двигуна на малих обертах. Це поліпшує роботу системи
електрообладнання і акумуляторної батареї. Відсутність
складного якоря з обмотками і колектором та щіток знач-
но підвищують надійність роботи генераторів змінного
струму, що дуже важливо в умовах запиленості повітря
і можливого забруднення генератора.
Найпростішими є генератори змінного струму з по-
стійним магнітом. Вони працюють з саморегулюванням
напруги (Г-46). Ротор такого генератора (рис. 51) являє
собою шестиполюсний магніт, виготовлений з нікель-алю-
мінієвого сплаву, в якого високі магнітні властивості. По-
лярність полюсів чергується: це означає, що кожні два
сусідні полюси різнойменні. Статор набраний з окремих
пластин електротехнічної сталі з рівномірно розташова-
ними пазами, в які вкладають статорпі обмотки. Конст-
4* 99
 руктивні особливості
генераторів такого типу
забезпечують необхід-
ну напругу навіть при
зміні числа обертів. Ре-
гулювання напруги в
цьому випадку здійс-
нюється за принципом
параметричного регу-
лювання, завдяки спе-
ціально підібраним об-
моткам. При підвищен-
ні числа обертів ротора
збільшується і індуко-
вана електрорушійна
Р и с . 51. Г е н е р а т о р з м і н н о г о с т р у м у сила, але одночасно
Г-46 із з б у д ж е н н я м від постійних маг- підвищується частота
нітів: струму. Це приводить
а — електрична схема; б — будова; / — до збільшення індук-
приводний шків; 2 — передня кришка; 3 —
шариковий підшипник; 4 — вал ротора; тивного опору в обмот-
5 — ротор (шестиполюсний магніт); 6 —
корпус; 7 — вивідні клеми; 8 — клема ках, який і обмежує
з ' є д н а н н я з корпусом; 9 — з а д н я к р и ш к а ;
10 — полюси статора; 11 — обмотки. підвищення напруги.
Щоб забезпечити рів-
номірне навантаження обмоток статора, до генератора
під'єднують лише певну кількість електроламп відповід-
но до схеми. При цьому слід застосовувати лише електро-
лампи, призначені для даного типу генератора і фар.
.Догляд за цими генераторами полягає в щозмінному
очищенні їх від бруду, перевірці кріплення наконечників
проводів і натягу паса. Через 240 год роботи при черго-
вому технічному догляді підшипники змащують тугоплав-
ким мастилом КВ або консталіном, для чого досить два-
три нагнітання шприцом. Через 960 год роботи генератор
розбирають, замінюють спрацьовані деталі, перевіряють
стан ізоляції обмоток та фетрових сальників. Робота
генераторів залежить від стану і рівня намагніченості
ротора. Магнітні властивості ротора втрачаються при його
нагріванні та від дії змінного магнітного поля, що ство-
рюється обмотками статора під час роботи. Це призводить
до зменшення номінальної напруги і потужності генера-
тора, отже і погіршення освітлення. Якщо ротор генера-
тора не має механічних пошкоджень, його попередній
стан відновлюють намагнічуванням на спеціальному апа-

100
Р и с . 52. Г е н е р а т о р з м і н н о г о с т р у м у Г Т - 1 А з в і д ц е н т р о в и м р е г у л я т о -
ром напруги:
о — будова; б — електрична схема; І — постійні магніти ротора; 2 — кігте-
подібні полюсні наконечники; 3 — відцентровий регулятор; 4 —пружина від-
центрового регулятора; 5 — корпус генератора; 6 — обмотка статора.

раті. Рівень намагніченості перевіряють за допомогою

магнітометра.
Для регулювання напруги на клемах генератора
ГТ-1А при зміні числа обертів ротора застосовують від-
центровий регулятор напруги. Ротор генератора (рис. 52)
складається з трьох постійних магнітів 1 з кігтеподібни-
ми полюсними наконечниками 2. Два перших магніти,
починаючи від шківа, закріплені на валу, а третій може
провертатись на певний кут під дією відцентрового регу-
лятора 3. На малих та середніх обертах полюсні нако-
нечники відповідної полярності розташовуються поруч на
одній лінії. При збільшенні числа обертів підвищується і
напруга на клемах генератора, але лише до певного
значення, оскільки починає діяти регулятор. Із збільшен-
ням обертів відцентровий регулятор повертає третій маг-
ніт з полюсами так, що під осердя обмоток підходять
полюси різнойменної полярності. Загальний магнітний
потік послаблюється, і електрорушійна сила зменшуєть-
ся. Генератор має пиловодозахисне виконання і закриті
підшипники одноразового змащення.
2 і Для підвищення потужності генераторів змінного
струму на роторі розміщують обмотку збудження З

101
Рис. 53. Генератор змінногоструму Г-250 з електромагнітним збу-
дженням:
І і 4 — кришки; 2 — статор з обмоткою; 3 — ротор; 5 — ш а р и к о п і д ш и п н и к и ;
6 — приводний шків; 7 — крильчатка вентилятора; 8 - щіткотримач; 9 — щіт-
ка; 10 — контактне кільце; II — кришка п і д ш и п н и к а ; 12 —діод.

(рис. 53), що живиться постійним струмом від акумуля-

торної батареї через щітки 9 і контактні кільця 10. Об-
мотки статора 2 утворюють трифазну обмотку, з'єднану
«на зірку». Характеристики обмотки статора підібрані
так, що струм навантаження обмежується, це виключає
застосування обмежувача струму. Вал ротора обертаєть-
ся «а підшипниках 5, які закриваються кришками 11.
Приводний шків об'єднаний з крильчаткою вентилятора,
що забезпечує обдування і охолодження генератора. Ша-
рикопідшипники мають гумові ущільнювачі, що виклю-
чає витікання масла і забезпечує тривалу роботу генера-
102
 « -4
а» м З ' о ан ха н^ н2 - К а ї з » оо о нд-
г,!^ ,—"О
а м
__ СГ П) а
^ т ї" о а® н ? К
®» О Ох
І и,5, ао а^я^иЮетЖр я 2 Еч ? ^ 2 а>
О и>
*з »5ІЗ
я
Й Й т ї? З а 5- л X п ^ ї о и
•О Н О 8 5 5 я Р • 2 „ и
л; ь Х) » о » О ш й ,, м Ьі Р ^
щ N3 о » п о» нв а О
А ОЇ * ° я ая -ч о о'о ^ >-4Зп>)я
®І' § § § § з * *
- і№
•о
і "О о
5а
~ 8 Л Е З З к ї и Й . О ' о ^ З я И в:
ПІ Я
е „ Й я та і 5 . 2. „ и ї о а їй а
Я г® і пч » ? ї § і я ї та а
п> а
і я я д ^ ч н п ^ - а я г о тз їа •
а О
З ч -"••о та 5 к О » § й " * — о
та §
„ Е А О и 2. ^ > < 0 П ) О О » >1 ч та
О м а
•в г й ^ З Ї г а ї , ^ та й а а £ о\ ~
К "<н й«
»г Ф ь н
•с н
а>
з о[в • • -о
ф —X
•О н о
*
р а.
п> -о 2"
в м••
•а в
а а
&

та в а ^
І » * | з/З
а £ ^ Е- а« .-• сл
_
м

ош'ои.ії.ої- ^ о ^ о ^ З

й ю с о 8 ці я & н - 2 ї . ї;
І і О а і І І ГО І Ш £ І — И І

Т а б л и ц я 11. Основні технічні дані напівпровідникових

випрямлячів, що працюють з генераторами змінного струму

Марка випрямляча

Д10ДНИИ,
Показники РС-ЗОО
В-150 В-303 РС-300А В-310А кремнієві
ДІОДИ Д242А

На якій м а ш и н і в с т а н о в л ю ю т ь с я Т-ІООМ К-700 СШ-20 ЗИЛ-158 ЗАЗ-966

Т-ІЗО ЛАЗ-695Б
12 12 12 12 12
Номінальна напруга, в

Номінальний струм, а 3,6 80 10 30 6

Струм при примусовому охоло-

дженні (швидкість повітря З 20
80 20 60
м/сек), а
З в о р о т н и й с т р у м в к о ж н о м у плечі
2 2 2 2
при н а п р у з і 14 в, а

С п а д н а п р у г и в к о ж н о м у плечі 2
2 2 2
при н о м і н а л ь н о м у струмі, в

С т р у м , при я к о м у п е р е в і р я є т ь с я 15 5
25 5
випрямляч, а
К і л ь к і с т ь в и п р я м л я ю ч и х ш а й б або 18 Пакетний 18 6
діодів
вати окремо від генератора. Загальна схема електрожив-
лення з генератором змінного струму і блоком випрямля-
чів показана на рис. 54. Для полегшення складання ви-
прямлячів, перевірки та монтажу на контактних виводах
випрямляючих елементів відповідно позначають поляр-
ність або маркують фарбою: виводи постійного струму
«плюс» — червоного кольору, «мінус» — чорного або си-
нього, а виводи змінного струму — жовтого. Основні тех-
нічні дані випрямлячів наведені в табл. 11.

§ 53. Догляд за випрямлячами

Перевіряють та визначають електричні характеристи-

ки випрямлячів на спеціальних стендах під час ремонту.
При необхідності перевіряти випрямлячі можна під час
експлуатації, користуючись відповідними вказівками та
вимірювальними приладами. Наприклад, необхідно пере-
вірити справність генератора і випрямляча, якщо ампер-
метр не показує струму заряджання при розрядженій
акумуляторній батареї. Д л я цього батарею вимикають і
при номінальному числі обертів вмикають вольтметр по-
стійного струму до клем випрямляча. Якщо випрямляч і
генератор справні, покази вольтметра повинні становити
від 12,8 до 15 в. Це найпростіший спосіб перевірки,
але в цьому випадку не можна відшукати пошкодження в
окремих ланках багатоелементних випрямлячів. Під час
вимірювання напруга наявна, але зменшується або зов-
сім зникає при вмиканні навантаження. Якщо випрямляч
не працює зовсім і напруга
відсутня, слід перевірити на-
пругу на клемах генерато-
ра, застосовуючи вольтметр
змінного струму. Якщо ж
напруга на окремих плечах
випрямляча різна, а заряд-
ний струм при розрядженій
батареї не досягає потрібної
величини, слід перевірити
окремі ланки випрямляча,
вимірюючи спад напруги і
Рис. 55. С х е м а в и м і р ю в а н н я величину зворотного струму.
с п а д у напруги в плечах ви-
прямляча:
Вимірюють спад напруги
а — в лівих плечах; б — в правих на кожному плечі випрям-
плечах; 1 — в и п р я м л я ч ; 2 — реостат;
З — амперметр; 4 — а к у м у л я т о р н а
ляча за відповідною схемою
б а т а р е я ; 5 — вольтметр. (рис. 55). Для цього кожне
106
плече почергово вмикають до 6-вольтової акумуляторної
батареї, за допомогою реостата встановлюють певну ве-
личину струму, встановлену для перевірки даного ви-
прямляча і через ЗО сек вимірюють величину спаду на-
пруги — її величина не повинна перевищувати 2 в. У ви-
падку короткого замикання випрямляючого елемента
спаду напруги не буде, крім невеликої величини, обумов-
леної опором з'єднувальних провідників. При обриві
в елементі вольтметр показуватиме напругу акумулятор-
ної батареї, струм навантаження в цьому плечі не вста-
новлюватиметься. В певному порядку перевіряють спо-
чатку ліві плечі (рис. 55, а), а потім праві (рис. 55, б).
Зворотний струм вимірюють в режимі холостого ходу
генератора змінного струму і лінійній напрузі 15 в на
клемах фаз генератора (рис. 56). Напругу вимірюють
вольтметром змінного струму, вмикаючи його до двох
клем чи проводів, що з'єднують генератор і випрямляч.
Обмотку збудження генератора вимикають від реле-регу-
лятора і через реостат вмикають до акумуляторної бата-
реї. При 800—1000 обіхв ротора реостатом установлюють
величину струму збудження, доки напруга на фазах гене-
ратора не досягне 15 в. Якщо випрямляч справний, кожен
амперметр вказуватиме величину лінійного струму не
більше як 4 а. Цей струм є загальним для двох плеч
випрямляча. Тому величина зворотного струму в кожно-
му плечі становитиме 2 а. Перевірити зворотний струм
можіна за схемою, зображеною на рис. 55 при виведеному
реостаті, але напруга батареї підвищується до 14 в і за-
мість батареї можна застосувати генератор, на клемах
якого встановлюють
напругу 14 в. В цьому
випадку перевіряють
зворотний струм кожно-
го плеча окремо. Струм
у справному випрямля-
чі не повинен переви-
щувати 2 а.
Перевірка змонто-
ваних випрямлячів та
пакетного випрямляча
В-303 в польових умо- Р и с . 5 6 . С х е м а в и м і р ю в а н н я з в о р о т н о -
го с т р у м у в плечах в и п р я м л я ч а :
вах за вказаними схе- 1 — обмотка з б у д ж е н н я генератора; 2 —
мами утруднюється, генератор, 3 — обмотка с т а т о р а ; 4 — вольт-
оскільки доступ до метр; 5 — амперметр; 6 — випрямляч; 7 —
а к у м у л я т о р н а б а т а р е я ; 8 — реостат.

107
окремих елементів неможливий і відсутні вимірювальні
прилади. В цьому випадку справність випрямляча мож-
на встановити безпосередньо на тракторі за наявністю
провідності і відсутності короткого замикання в окремих
плечах, враховуючи, що кожне плече може проводити
струм лише в одному напрямі. Для цього всі зовнішні
з'єднання вимикають від випрямляча, а перевіряють йо-
го за допомогою контрольної лампи, почергово вмикаю-
чи її до акумуляторної батареї через окремі плечі ви-
прямляча відповідно до схеми, наведеної на рис. 54, в та-
кій послідовності:
1) клему «плюс» акумуляторної батареї з'єднують з
клемою «мінус» випрямляча, один провід лампи з'єдну-
ють з клемою «мінус» батареї, а другий — почергово з
клемами змінного струму випрямляча. Якщо при кожно-
му вмиканні лампа загоряється, це вказує на наявність
провідності в плечах і відсутність обриву. Але при цьому
не можна виявити короткого замикання в усіх або окре-
мих плечах;
2) клему «мінус» батареї з'єднують з клемою «мінус»
випрямляча, контрольну лампу одним проводом з'єдну-
ють з клемою «плюс» батареї, а другий — почергово з
клемами змінного струму випрямляча. Якщо при цьому
лампа не загоряється, це вказує на справність випрям-
ляча, тобто відсутність короткого замикання і струм в
зворотному напрямі не проходить;
3) клему «мінус» батареї з'єднують з клемою «плюс»
випрямляча, контрольну лампу одним проводом з'єдну-
ють з клемою «плюс» батареї, а другий — почергово з
клемами змінного струму випрямляча. Якщо випрямляч
справний, загоряється — струм проходить в прямому на-
прямі, обриву немає;
4) клему «плюс» з'єднують з клемою «плюс» випрям-
ляча, лампу одним проводом з'єднують з клемою «мінус»
батареї, а другий провід — почергово з.клемами змінно-
го струму випрямляча. Якщо лампа не загоряється, ви-
прямляч справний — короткого замикання немає, струм
в зворотному напрямі не проходить.
У справному випрямлячі окремі елементи можуть за-
микати на корпус машини. Випрямляч зінімають з маши-
ни, встановлюють на ізольованій підставці чи сухій дошці
і перевіряють за допомогою контрольної лампи від аку-
муляторної батареї, або від сітки змінного струму напру-
гою 220 в. Один кінець сітки вмикають до корпуса

108
випрямляча, а другий — через контрольну лампу відпо-
відної (напруги почергово до окремих елементів. Якщо
лампа загоряється, це вказує на наявність короткого за-
микання «на корпус». Такий випрямляч вибраковують або
направляють на ремонт. Перевіряти окремі елементи від
мережі напругою 220 в не можна — це відразу ж виведе
їх з ладу.
При відсутності нових випрямлячів слід відшукати і
усунути несправність, в крайньому випадку можна з кіль-
кох несправних випрямлячів скласти один. Для цього
випрямляючий стовп розбирають на окремі елементи, ви-
браковують пошкоджені (обвуглені, обплавлені, зруйно-
вані) і цілі перевіряють на провідність в прямому і обер-
неному напрямах. Кожний елемент (шайба, діод) через
контрольну лампу (12 в, 3 св) з'єднують з акумулятор-
ною батареєю. Лампа загоряється при проходженні стру-
му прямої полярності і гасне — при оберненій полярності.
Справні елементи складають у пешій послідовності (від-
повідно до схеми) і з'єднують у групи. Після чого ви-
прямляч перевіряють за наведеними схемами.
Для перевірки випрямлячів необхідні: вольтметр змін-
ного струму з межами вимірювання 0—ЗО в, вольтметр
постійного струму 0—ЗО в, амперметр постійного струму
0—ЗО а, рідше до 100 а (бажано з нульовою поділкою по-
середині) та амперметр змінного струму 0—ЗО а. Для
цієї мети можна застосовувати і інші прилади, наприк-
лад тестери ТТ-1 або Ц-52. Для вимірювання стру-
му більше наявних меж слід застосовувати додаткові
шунти.
Якщо після ввімкнення нового випрямляча або після
тривалої перерви в роботі машини між елементами
виникає легке іскріння і потріскування, це не вказує на
несправність, але через кілька годин роботи ці явища
зникають.
Випрямлячі не вимагають спеціального догляду, але
при їх застосуванні слід дотримуватись певних правил.
Необхідно перевіряти кріплення випрямлячів, надійність
електричних з'єднань, клеми очищати від бруду, а пил з
випрямлячів краще видаляти за допомогою стисненого
повітря. Застосовувати для цього металевий інструмент
не можна. Під час миття слід запобігати попаданню води
на випрямляч — це може призвести до пробивання від-
критих елементів. Не можна перевіряти справність ви-
прямляча і генератора способом короткого замикання

109
«на іскру», це призводить до руйнування випрямляючих
елементів, особливо діодів. Тому для перевірки роботи
генератора і випрямляча можна користуватись лише ви-
мірювальними приладами і контрольною лампою. У ви-
падку заміни випрямляча або часткового розбирання
схеми електрообладнання необхідно ретельно перевірити
збіг полярності з'єднання однойменних клем генератора,
випрямляча, реле-регулятора і акумулятор батареї, а
також надійність з'єднання негативної клеми випрямляча
і корпуса реле-регулятора з корпусом машини.
§ 54. Контактно-транзисторний реле-регулятор

Генератори змінного струму нових марок працюють з

напівпровідниковими контактно-транзисторними реле-ре-
гуляторами. Наприклад, генератор Г-250 працює з
реле-регулятором РР-362 (рис. 57). Він складається з
двох елементів: регулятора напруги РН і реле захивту
РЗ транзистора від можливого короткого замикання в
колі обмотки збудження. Струм збудження генератора
проходить через транзистор, роботою якого керує елек-
тромагнітний регулятор напруги. Одночасно з ввімкнен-
ням запалювання коло керуючого електрода транзистора
(бази Б) вмикається до акумуляторної батареї, транзис-
тор відкривається і струм від батареї через діод зворот-
ного зв'язку Дз.з електроди, емітер 9, колектор к і об-
мотку ПО реле захисту надходить до обмотки збудження
03 ротора генератора і на корпус. Після пуску двигуна
обмотка збудження живиться струмом генератора від ви-
прямляча, складеного з кремнієвих діодів КД. Струм
проходить через обмотку регулятора напруги РН, в коло
якого входять негативна клема випрямляча, вимикач за-
палювання, ДІОД зворотного зв'язку Дз.з, резистори Я п і
Кр.т.к , обмотка регулятора РН, корпус, негативна клема
випрямляча.
При збільшенні числа обертів ротора підвищується
напруга на клемах генератора і струм в обмотці регуля-
тора напруги РН. При цьому намагнічуюча дія осердя та-
кож збільшується і при напрузі близько 13,5—15 в в які-
рець притягується до осердя, замикаючи при цьому кон-
такти. В результаті замикання контактів емітер і база
транзистора з'єднуються з позитивною клемою випрямля-
ча і транзистор запирається, припиняючи надходження
струму до обмотки збудження. Живлення її здійснюється
лише через додатковий і прискорювальний резис-
110
 Рис. 57. Контактно-транзисторний реле-регулятор РР-362:
РН — регулятор напруги; РЗ — р е л е захисту; ПО — послідовна обмотка; ДО —
д о п о м і ж н а о б м о т к а ; ЗО — з а т р и м у ю ч а о б м о т к а ; Др — розділяючий діод;
Д з . з — д і о д зворотного з в ' я з к у ; Д г — діод гасячого контура; Яр.т.к., "я1
резистори; ОС — обмотка с т а т о р а ; 03 — обмотка з б у д ж е н н я ; КД — кремніє-
ві діоди в и п р я м л я ч а ; Ш — к л е м а обмотки з б у д ж е н н я генератора; ВЗ — кле-
м а , що з ' є д н у є т ь с я з вимикачем з а п а л ю в а н н я ; К — корпус.

тори. Струм і інтенсивність збудження, отже, і напруга

генератора відповідно спадають. Після замикання кон-
тактів і запирання транзистора струм проходить в тако-
му колі: позитивна клема випрямляча, вимикач запалю-
вання, діод зворотного зв'язку Дз.з, прискорювальний ре-
зистор додатковий резистор Яц, послідовна обмотка
111