НАВЧАЛЬНИЙ

ПРОЕКТ НА
ТЕМУ:
«КЛОНУВАННЯ
ОРГАНІЗМІВ»
 ПІДГОТУВАЛА
УЧЕНИЦЯ 11-А
КЛАСУ
КАСЮРАК МАРІЯ
• Клонування — процес створення ідентичних копій
(тиражування) організмів або інших об'єктів у біології.
Тобто, клонування — це процес нестатевого
розмноження, в результаті якого отримують точні копії
організмів.

Клон (від грец. — гілка, нащадок) — це потомство

рослинного або тваринного організму, що утворюється
внаслідок вегетативного розмноження багатоклітинних
організмів або нестатевого поділу клітин
одноклітинних організмів.

Клітинне клонування — клонування, при якому

відбувається виведення популяції клітин із однієї
клітини. (зображення наступного слайду)
 Молекулярне клонування — група
методів у молекулярній біології та
біотехнології, пов'язаних зі
створенням рекомбінантних молекул
ДНК і отриманням багатьох копій
цієї молекули in vivo. Термін
"клонування" в даному випадку
означає, що з однієї клітини, що
містить рекомбінантну молекулу
ДНК, шляхом мітотичного поділу
утворюється велика кількість
ідентичних за генетичною
інформацією клітин - клонів.
Одержимість клонуванням
◦ Людство було одержиме ідеєю клонування, штучного створення ідентичної копії
живого організму, протягом тривалого часу. Перші експерименти у цій галузі почали
проводити ще на початку ХХ століття.

1928 року німецький ембріолог Ханс Шпеманн разом з учнем Гільде Магнольдом
вперше здійснили пересадку ядер соматичних клітин за допомогою ембріонів амфібій.

Кілька десятиліть потому, 1962 року, професор університету Оксфорда Джон Гердон
повідомив про те, що йому вдалося успішно клонувати південно-африканську жабу з
ядра клітини кишечника пуголовка. Рік потому з'явився і сам термін "клон".
Запропонував його британський біолог Джон Голдейн.

Відтоді технологія клонування почала активно розвиватися. 1985 року вперше

клонували кістяних риб, а 1987-го – мишу. 1996 року науковці з Рослінського
інституту – Ян Вілмут та Кіт Кемпбелл – повідомили у Nature про народження овечок
Меган та Мораг, створених за допомогою ембріональних клітин.
Перший клонований організм
◦ Доллі-вівця стала першою у історії
теплокровною твариною, що з'явилася з
клітини іншого дорослого організму за
допомогою технології пересадки ядер
соматичних клітин.
◦ Експеримент проводився у
Великобританії, у місті Мітлодіан,
Шотландія. Тут вона народилася 5 липня
1996 року, преса ж повідомила про це
лише через 7 місяців — 22 лютого 1997
року. Проживши 6 років, вона померла 14
лютого 2003 року. 9 квітня 2003 року
муміфіковані рештки вівці було передано
до Единбурзького музею.
Перші спроби клонування - невдачні

◦ До клонування Доллі уже були перші

спроби склонувати організми, зокрема
були клоновані вівці Меган і Мораг тою
самою групою вчених. Статті про них
були опублікована у журналі Nature
1997 року. В процесі створення Доллі в
277 яйцеклітин було вселено ядра із
нестатевих клітин, після чого було
утворено 29 ембріонів, із яких вижила
лише Доллі.
◦ На відміну від своїх попередниць,
створених за допомогою клітин своїх
біологічних матері та батька, Доллі була
ідентичною копією вівці-оригінала.
Вона де-факто мала трьох матерів.
◦ Вівцю було створено з соматичної клітини, взяту з вимені
померлої за три роки до того вівці, з'єднали зі статевою
клітиною іншої (ооцитом).

◦ Власний генетичний матеріал останньої видалили, унаслідок

чого яйцеклітина, що сформувалася, містила генетичний
матеріал лише першої вівці. Виносила дитинча третя вівця, яка й
стала для Доллі сурогатною матір'ю.

◦ Примітно, що оскільки вівцю було створено з клітини вимені,

ім'я вона отримала на честь американської співачки Доллі
Партон, що полюбляла привертати увагу до свого пишного
бюсту.
Хвороби клонованої Доллі

На перший погляд Доллі видавалася цілком здоровою. Та через рік після її

народження з'ясувалося, що ДНК вівці має нетипові для її фактичного віку зміну.
Ділянка, відома як теломера, має властивість ставати коротшою, коли живий організм
старіє. І у Доллі вона була значно коротшою, ніж мала б бути.

Чому так трапилося? Вчені висунули гіпотезу, що оскільки вівця була клонованою від
дорослої шестирічної особини, то вікові зміни, властиві тій, позначилися й на ДНК
останньої. Тобто, Доллі була старшою за свій фактичний вік. Проте подальші
дослідження не знайшли доказів, які можна було б пов'язати з передчасним або
пришвидшеним старінням.

У вересні 2000-го вчені дізналися, що Доллі заразилася вірусом, що провокує у овець

рак легень. А 2001-го року у неї діагностували артрит. Хворобу вилікували, проте, що
її спричинило, досі невідомо.
 «До» та «після»
◦ Народження цієї, здавалося б, звичайної білої вівці мало колосальне значення для науки і
поділило світ на "до" та "після".

◦ Після успішного клонування Доллі вчені у різних куточках світу намагалися повторити
експеримент. 2001 року науковці з Техаського університету A&M створили першу клоновану
кішку. Вона отримала ім'я – Копікет (CopyCat) – та була точною копією свого прототипу. Однак
хижаки усе ж різнилися за характером.

Якщо "оригінальна" була грайливою та допитливою, то "копія" – сором'язливою та спокійною.

Того ж року в Університеті Теннесі клонували двох корів – Міллі та Емму. А вже 2003 року вчені
з Техаського університету A&M успішно клонували оленя. Тоді ж з'явився і перший клонований
кінь – Прометея. Цікаво, що її виносила і народила тварина-донор клітини, з якої її було
створено.

◦ Якщо раніше клонування видавалося чимось, чому місце лише на сторінках фантастичних
романів, то після цього людство переконалося у реальності раніше примарних мрій і страхів.
Отримавши першого "двійника" тварини, науковці почали розмірковувати над клонуванням
людини.
 Клонування людини
◦ Попри значні прогреси у науці, клонування людей досі
залишається фантастикою. Не існує жодних доказів того,
що комусь вдалося це зробити. Хоча кілька подібних заяв
пролунало.

Так, 1998 року науковці з Півленної Кореї заявили, що їм

вдалося клонувати ембріон людини, але експеримент було
перервано.

2002 року канадська організація Clonaid, релігійна група,

що дотримується думки, ніби люди були створені
інопланетянами, заявила про народження першої
клонованої людини – дівчинки на ім'я Єва. Проте жодних
доказів цього (або появи на світ 12 інших клонів, про
яких організація повідомляла пізніше) вона надати не
змогла.

2004-го група, очолювана вченим з Сеульського

національного університету, який створив першого
клонованого собаку, випустила у журналі Science статтю,
у якій йдеться про те, що їй нібито вдалося клонувати
ембріон людини у тестовій пробірці.
 Клонування людини
◦ Проте наукова спільнота не знайшла жодних доказів того,
що це трапилося насправді, і 2006 року Science оголосило
про те, що стаття відкликана.

Проблема з клонуванням людини полягає не лише у тому,

що воно, як і клонування приматів загалом, є
технологічно складнішим, ніж клонування інших ссавців.
Тема викликає також низку контраверсійних запитань.

Наразі щоб створити одного клона, потрібно змиритися з

тим фактом, що так чи так буде низка перерваних
вагітностей та ембріонів, що не виживуть.

Сам цей факт викликає так багато етичних запитань, що

провести подібні тестування просто ніхто не дозволив.
Для того, щоб народилося двоє клонованих дитинчат
мавпи, знадобилося 63 сурогатних матерів та 417
яйцеклітин – це призвело лише до 6 вагітностей, з яких
вижили двоє дітей.
 ЗАБОРОНИ
◦ Наразі клонування є повністю забороненим у 50 країнах, а репродуктивне
клонування, метою якого є створення повноцінного клона людини – у 32 (тобто
створення людських клітин з терапевтичною метою на кшталт вирощування
органів там не є забороненим).

Репродуктивне клонування заборонене також у 15 штатах США. Три з них на

додачу забороняють навіть фінансування громадськістю досліджень з
клонування.

Звичайно, те, що науковцям щось заборонено робити, не гарантує того, що цього

не трапиться. Але експерименти з клонування потребують значної фінансової
підтримки та наявності спеціального обладнання – це не є чимось, що можна
зробити у домашніх умовах.

Не забороненим формально клонування є й у Китаї. Саме тому після успішного

експеримента з мавпочками багато хто заговорив про те, що китайці можуть
вдатися до створення людських клонів.
ДЯКУЮ ЗА
УВАГУ!