ІСТОРИЧНІ УРОКИ

ГОЛОКОСТУ ДЛЯ НАРОДІВ

СВІТУ

Роботу виконала:
Учениця 10-А класу
Павлишин Юлія
Голокост
переслідування і масове знищення
євреїв і ромів у Німеччині під час
Другої світової війни; систематичне
переслідування і знищення
європейських євреїв і циганів
нацистською Німеччиною і
колабораціоністами протягом 1933 —
1945 років; геноцид єврейського
народу в часи Другої світової війни,
внаслідок якого загинуло до 6
мільйонів осіб.
На відміну від інших трагедій людства, Голокост мав декілька
властивих рис, які відрізняють його від попередніх:
• На відміну від голокостів минулих сторіч, під час нацистського Голокосту було знищено, доволі
часто планомірно мільйони людей на великому географічному просторі. Для цієї мети було
збудовано табори смерті в багатьох країнах Європи, де запроваджувалась система винищення.
• Іншою властивою рисою Голокосту є використання расистських теорій та псевдонаукових теорій
про неповноцінність чи недорозвиненість певних груп людей, які підлягали знищенню. Широко
використовувалася також теорія т. зв. «соціального дарвінізму» — твердження, що винищування
людей було продовженням Теорії Еволюції Дарвіна. Сильні народи чи раси згідно з цією теорією,
нібито, природньо прагнули знищити неповноцінних, які згідно з теорією еволюції мали зникнути
й поступитись життєвим простором сильним расам.
• Для здійснення Голокосту використовували ефективні та нові на той час методи знищення. До
прикладу, нові види хімічних та механічних засобів вбивства, будували крематорії,
використовувалися рахувальні машини з перфокартами для контролю над кількістю знищених
тощо.
• Нацистський Голокост також відрізняється своєю жорстокістю. Існують численні приклади
використання полонених для медичних експериментів, тортур тощо. Властивою рисою Голокосту є
також терор проти всіх верств мирних мешканців і дітей також. У намаганні підтримувати
«чистоту раси», терору та винищенню підлягали деякі види хворих, особи із психічними вадами та
гомосексуали.
Етапи голокосту:
• січень 1933 — серпень 1939 — з моменту, коли
Гітлер став рейхсканцлером Німеччини і до нападу на
Польщу;

• вересень 1939 — червень 1941 — з моменту

включення західних земель другої Речі Посполитої до
складу Третього рейху і створення «Генерал-
губернаторства» до нападу на СРСР;

• червень 1941 — осінь 1943 — з моменту нападу на

СРСР і до повного знищення гетто на його території;

• зима 1943 — травень 1945 — з початку масової

депортації євреїв Західної Європи до таборів смерті і
до кінця війни.
До прийняття рішення про повне фізичне
знищення євреїв, німці застосовували наступну
схему «вирішення єврейського питання»:
• концентрація єврейського населення у великих
міських районах — гетто;
• відокремлення їх від не єврейського населення —
сегрегація;
• повне витіснення євреїв з усіх сфер суспільного
життя;
• конфіскація їхнього майна, витіснення євреїв з усіх
сфер економічного життя і розорення;
• доведення євреїв до стану, коли рабська фізична
праця стане єдиною можливістю для виживання;
Допомога євреям
Серед переживших Голокост велика кількість тих, кого з великим ризиком для життя
переховували місцеві жителі. Ці люди, не-євреї, названі «Праведниками світу»,
врятували від загибелі десятки тисяч євреїв.

У Нідерландах, Норвегії, Бельгії і Франції існував рух спротиву, який також

допомагав євреям, головним чином у пошуку сховищ. У Данії данці переправили на
рибацьких човнах за великі гроші у Швецію 7000 з 8000 данських євреїв; усе данське
суспільство, у тому числі і королівська сім'я, відкрито протестували проти
расистських законів під час німецької окупації. Це призвело до того, що під час
Другої світової війни в Данії загинуло лише 60 євреїв.

Треба відзначати велику кількість українців, які під час окупації під страхом
знищення або заслання до концтабору переховували євреїв у своїх хатах. Також
неймовірним був їхній моральний подвиг, оскільки багато їхніх співвітчизників
«здавали» своїх сусідів-євреїв з подальшим грабунком їхньої власності. Єврейська
організація Яд Вашем визнала героями 1755 українців з числа тих, хто, ризикуючи
життям, рятував євреїв. Видатним рятівником євреїв був митрополит Андрій
Шептицький. Під час свого візиту до України папа Римський Іван-Павло II відмітив
особливу роль греко-католицького священика Омеляна Ковча в спасінні невинних
людей у 1942 р. і його жертви власним життям заради спасіння євреїв.
Чому про феномен Праведників народів світу в
Україні почали говорити тільки тепер?
У СРСР на офіційному рівні тема Голокосту, а відтак і тих,
хто надавав допомогу євреям замовчувалась з політичних
причин. По-перше, особлива доля євреїв під час
нацистської окупації не вписувалась в ідеологічну
конструкцію про «єдиний радянський народ». По-друге, на
це впливали радянсько-ізраїльські дипломатичні конфлікти
та побоювання щодо активізації єврейського національного
руху. Викликало підозру також спілкування між
рятівниками та врятованими, якщо останні проживали поза
межами СРСР. Деякі факти порятунку євреїв у часи
Голокосту як, до прикладу, акція організована з ініціативи
митрополита УГКЦ Андрея Шептицького
використовувались СРСР з пропагандистською метою для
ілюстрації, начеб-то, зв’язку між «українськими
буржуазними націоналістами» та «єврейськими
сіоністами». Діяльність з пошуку та надання звання
Праведник народів світу почалась відкрито лише після
проголошення в Україні незалежності, до чого, на жаль,
багато зі свідків банально не дожили.
ДЯКУЮ ЗА
УВАГУ!