Практичне заняття

З історії України
На тему:
«Повсякдення українців 1917-1921»
Учениці 10-А класу
СЗШ №67
Павлишин Юлії
Виснажлива світова війна та революція змушували жінок і
чоловіків змінювати звичний уклад життя, пристосовуватися до
нових реалій буття. Загальною рисою повсякденного життя
населення як у містах, так і в сільській місцевості, стало
панування хаосу та розрухи.
Падіння життєвого рівня населення, ріст кримінальної активності,
знищення як матеріальної, так і моральної основи благополуччя
суспільства призвели до загального різкого росту злочинності.
Закономірним у часи війни та революції було падіння
моральності: «Поряд з різноманітною спекуляцією і ловом в
каламутній воді спостерігалося незмінно супутнє всім великим
потрясінням розкладання моралі. Розмножувалися гральні будинки,
де гра йшла нерідко на величезні суми. Незабезпеченість
завтрашнього дня, легка нажива, нарешті знецінення грошових
знаків - все спонукало до широких витрат. Ресторани були сповнені,
і за пляшку лікеру платили, чи не кривлячись, сотні рублів. Жіноча
честь перетворювалася в забобон ».
Загалом, виникненню продовольчої кризи в роки війни сприяли
помилки в урядовій політиці. Майже виключне пристосування
економіки до потреб армії призвело до катастрофічного зменшення
виробництва сільськогосподарських машин і товарів народного
споживання, згортання традиційного обміну між містом і селом. Як
наслідок, рівень товарності сільськогосподарських культур, особливо
хлібних, різко знизився, що загострило продовольчу кризу.
У великих містах здобуття харчів та необхідних речей для існування
ставало неабияким героїзмом. Здебільшого ці проблеми лягали на
плечі жінок.
Становище в Харкові яскраво відображено в спогадах невідомого
солдата: «Проходимо головними вулицями Харкова ... У одній
продовольчої крамниці натовп жінок, щоб отримати фунт хліба.
Жінки кричать "Куди ви йдете, хіба не набридло вам, коли буде
кінець війни". Одна виходить з потилиці з дитиною: "Третій день
стою тут і мерзну з дитиною, щоб отримати фунт хліба, але
отримати не можу. Куди ви йдете, - каже зі сльозами, - чи у вас
немає дружин і дітей вдома, які перебувають в такому ж
становищі, як я ось з ним, та двоє ще трохи побільше замкнені в
нетопленій кімнаті будинку ". Мороз пробігає по тілу, згадуються
дружина і діти ».