Починаючи з 2004 року по всій Україні та Волині, зокрема, відзначається Міжнародний день

Голокосту ромів у роки Другої Світової війни. 2 серпня в селі Видерта Камінь-Каширського району
Волинської області відбувся мітинг-реквієм у пам'ять загиблих циган у вересні 1943 року, які були
по-звірячому закатовані фашистами, повідомляє сайт Волинської єпархії УПЦ.

У селі Видерта 1943 року загинуло найбільше ромів, які перебували на території Волині.

В 2005 році на місці, де похований фактично весь циганський табір, волинська влада встановила
пам’ятний мармуровий хрест. Відтоді, кожного літа селяни приходять до нього, аби вшанувати
тих, кого безжально вбили.

Селяни розповідають, що циганські табори в той час кочували з села до села. Здебільшого, вони
займалися ковальською справою, ремонтуванням возів та, загалом, без проблем уживалися з
місцевим населенням. Ніхто не знає, скільки під час розправи вбито людей, але серед них уціліло
шість діток.. Їх врятували польські та українські сім’ї.

Існує чимало спогадів, як і хто врятував тих дітей, які вижили. Наприклад, ризикуючи своїм
життям, до розстріляних підійшла польська жінка та розшукувала живих. «Її прізвища не знаю.
Вона просто хороша людина, бо знайшла ту дівчинку в калюжі крові і витягнула. Виявилося, що
дівчинка жива. Жінка до себе в хату принесла і вилікувала. В 2005 році вціліла була на відкритті
пам’ятника і ходила на могилу тієї пані», - розповів цікаву історію голова Волинської обласної
організації циган «Терне рома» Сергій Григориченко. Також вчителька місцевої школи Галина
Євчук розповіла, що одного циганського хлопчика врятувала одинока жінка на ім’я Федора.

Перший заступник голови Камінь-Каширської райдержадміністрації Андрій Михалик наголосив,

що за словами одного філософа, історія змушена повторюватись. І він би «не хотів щоб цей
відрізок світової історії повторився».

«На жаль, ця біда не оминула наш район. В нас, на святій українські землі, ми повинні жити в
мирі і пам’ятати про мільйони загиблих в цій війні», - зазначив чиновник.

Представники духовенства відправили панахиду, а селяни, представники влади та роми поклали

до пам’ятного знаку квіти.

ПРО ПАМЯТНИК

Крім того, для цього потрібні немалі кошти. Треба ще виготовити проектну документацію. Але
сам проект пам’ятника вже готовий. Це двоє повалених коней, дитина з розкинутими руками,
хрест із янголом та написи на ромській та українській мовах. Заввишки він буде більше двох
метрів», – зауважив Сергій Григориченко.