You are on page 1of 11

СТУДЕНТКА 1 КУРСА, 15 ГРУППА

ФАКУЛЬТЕТ ЭКОНОМИКИ И УПРАВЛЕНИЯ ПРЕДПРИЯТИЕМ


ОДЕССКИЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ ЭКОНОМИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ

Звертання українців
ТА ТХУ ЛІНДА
Що ж таке звертання?
Звертання – це слово або словосполучення в реченні, що називає особу, іноді –
предмет, до якого звернена мова.

Звертання може виражатися одним словом (непоширене) і групою слів


(поширене).

У вимові перед звертанням паузи звичайно нема, є пауза тільки після нього, але
на письмі звертання обов’язково виділяється з обох боків комами: Світи нам,
день, безсмертними огнями, шуміть, сади, роди зерно, земля! (В.Сосюра.)
З чого складається звертання?
Звертання можуть складатися з кількох слів.
1. У звертаннях, що складаються з імені й по батькові, обидва слова мають закінчення кличного
відмінка: Надіє Миколаївно, Володимире Івановичу.
2. У звертаннях, що складаються з двох загальних назв, форму кличного відмінка мають обидва слова, але
друге слово може набувати форми називного відмінка: добродію бригадире і добродію бригадир, пане
лейтенанте і пане лейтенант.
3. У звертаннях, що складаються із загальної назви та імені, обидва слова вживаються в кличному
відмінку: пані Олено, друже Ярославе.
4. У звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, загальна назва вживається в кличному
відмінку, а прізвище - в називному: добродійко Квітка, пане Іваничук.
Усі слова звертання вживаємо в кличному відмінку: пане Богдане, панно Софіє, друже Анатолію.

Отож, звертання чоловічого роду твердої групи у кличному відмінку мають закінчення -е: брате, пане, козаче, друже.

Звертання чоловічого роду м’якої та мішаної груп – -у, -ю: добродію, товаришу.

Звертання жіночого та чоловічого роду твердої групи – -о: панно, сестро, колего.

Кожне з наведених звертань є українським. Перевагу надаємо тому, яке нам до душі та відповідає особі, до якої
звертаємось.
Традиційні звертання українців
В українській мові існує багато форм
звертань, найпоширенішими з яких є пане
(пані, панове), добродію (добродійко,
добродії), брате (сестро), козаче, друзі,
колеги, товариство, громадо, а також
утворені з двох слів пане-брате, друже-
козаче... Вони можуть супроводжуватися
означеннями дорогий, рідний, ласкавий,
шановний, шляхетний, вельмишановний,
високоповажний, високодостойний,
глибокоповажний, які підкреслюють
достоїнства особи, до якої ми звертаємось.
Також українці часто вживають пестливі форми звертань:
братоньку, сестронько, товаришеньку, пануню, козаченьку,
ріднесенький, милесенький, голубоньку...

Сьогодні популярним є звертання пане (пані, панове), яке


поєднується з прізвищем, ім’ям або назвою особи за фахом чи
видом діяльності. Воно може також поєднуватись з іншим
словом-звертанням: пане-добродію, пане-брате, пане-товаришу...

Звертання добродію (добродійко, добродії) вважається давньою


почесною назвою особи, яка чинить добро. Воно є шляхетним і
зручним, бо можемо так звертатися як до знайомих, так і
малознайомих людей.

Традиційним українським звертанням є й товаришу (товаришко,


товариші, товариство). Як свідчить народна творчість, це
звертання вживали козаки, січові стрільці, чумаки, виявляючи
тим свою повагу, довір’я, дружбу. Проте у радянський час воно
набуло дещо негативного відтінку і сьогодні втратило
популярність.
Є декілька формул звертань

Одними з найпоширеніших є:
Родинні
Офіційні
Звертання до дітей
Родинні формули звертання
Хлопчику! Дівчинко ! Тітко! Тітонько! Тітко (Наталко)! Вуйно,
стрийно! Стриянко! Вуянко! Дядьку!Дядечку!
! Мамо! Мамочко! Мамонько! Мамуню! Дядьку Петре! Вуйку, стрийку!
Мамусю! Мамусечко! Мамусенько! Мамунечко! Брате, братово, сестро, сестрице! Сестричко!
Мамцю! Мамуньцю! Матінко! Матіночко! Сестронько!
Матусенько! Неню! Ненько! Ненечко! Нанашко, нанушку (до хрещених), шваґре!
Невісточко, невістко, зятю, зятьку!
Батьку! Тату! Татоньку! Таточку! Татусю! Няню Онучко, онучку! Дружино! Дружинонько! Ладо!
(до батька), Ладонько!
Бабусю! Бабуню! Бабунечко! Бабусю (Маріє)! Чолочіче! Людоньки! Людино добра! Люді
Бабцю! Бабко! Бабо! добрі! Добра душа!
Друже! Подруго! Приятелю! Приятелько!
Дідусю! Дідуню! Дідунечку! Дідусю (Іване)! Товаришу! Товаришко
Діду!
Сину! Синку! Синочку! Синоньку! Донечко!
Доню! Донцю! Доненько
Офіційні формули звертання

Пані! Пане! Панно! Панове! Пані й панове! Пане добродію! Пані добродійко!
Вельмишановний(–а), (Вельмиповажний, Вельмиповажаний) пане (пані)!
Вельмишановний голово! Високоповажний пане міністре! Вельмишановний
пане посол! Шановний (дорогий, ласкавий) пане! Гречна пані! Гречний пане!
Гречні газди і газдині і ґаздівські діти! Глибокоповажні пані і панове! Пане
Андрію! Пані Тетяна! Панно Іванно! Паничу Олександре! Пане Шевчук! Пані
Гончаренко! Пане професоре! Пані вчителько! Пані бабусю! Пане господарю!
Пане– товаришу! Шановне товариство! Шановна громадо! Дорогі друзі! Дорогі
гості! Товариші! Шановні колеги! Преосвященні владики, чесні отці, дорогі
брати і сестри! Блаженніший митрополите! До вас звертаюсь, добродію!
Товаришу!Товаришко! Товариші! Громадяни! Громадянине! Громадянко!
Добродію! Добродійко! Добрродії!
Формули звертання до дітей

Сонечко! Ясочко! Леліточко! Пташечко!


Котику! Щебетушко! Говорушечко!
Соловеєчку! Розумнице! Розумнику! Зайчику!
Крихітко! Пестунчику
Дякую за увагу!!!

You might also like