Іван Карпенко-Карий.

Трагікомедія «Сто тисяч» –

класичний взірець українського
театру корифеївПроблема влади
грошей, бездуховності людини,
засліпленої прагненням до
наживи. Актуальність проблем,
порушених у творі, для
сучасного життя. Засоби
сатиричного змалювання образу
Герасима Калитки.
Інші образи твору
 Наприкінці
Митець
У
Під
Коли зв’язку
Працюючи час
Потім продовжує
з 1888
тяжкою
канцеляристом
гастролей
Карпенка-Карого
Тобілевич року
удала
Родина
Так
Змалечку народжуються
ПершоюТобілевичів
захопивсяроллю театром,
уписати
Не
суді Карпенко-Карий
недугою
Ростові
Україні
твори,
на
випадково
містечка хуторі
драматург
влітку
переїжджає
звільнили
чотирьох
що вже вінНадія
їде –
узяв
Бобринець,
1884
зі
в
понад
митців
І.Карпенка-
біля
отримав
лікуватися
собіі цим
за в також
Єлисаветграда,
дозвіл Карого
грати
Берлін,
псевдонім єна
де
але
Іван
йому познайомився
Єлисаветград,
служби
століття наказали
за
акторами політичну
є де
окрасою
сталистає з
завдячував
зароль
прожив
два Гната
тижні
прізвище матері:
сцені
під Карого
наглядом
й не «Матуся
помирає.
цього з
героя.
Марком
троє залишити
учасником Кропивницьким,
діяльність,
репертуару
братів місто
іі сестра. вінйМикола
режисером
багатьох
драми
поліції
полишає
Його Тараса
моя,
тіло
Іншою яка
близько Шевченка
не
їїчастиною
до
перевезеносмерті,
двох в
який
заборонили
багатьох
тавміла
Марія
театрівуже
долучається заснував
проживати
вистав.
виступали
України: під
«Назар
Україну
псевдоніма читати,
років. йСтодоля».
поєднуючиТут знала
утобто
поховано
є похідне
аматорський,
упсевдонімами
великих
до трупи містах
. Михайла
«Наймичка», Росії.від
Садовські
напам’ять
невеличкому
працю
поблизу актора,
хутора
батькового ‘‘Наталку
будиночку
режисера
Надія
імені
непрофесійний,
Протягом
Старицького,
(прізвище трьох
«Безталанна»,
їхньої у років
якій
матері).
Полтавку’’
серед й
поряд –
чарівної скільки
драматурга.
із природи
батьком.
(Карпо). ж разів
театральний
уже
ПанасКарпенко-Карий
працювали
«Бондарівна»,
став гурток.
брати –
Саксаганським
«Мартин
вона її
з’явилася бачила
комедія на сцені»,
«Сто
(Саксагань мешкає
Микола й
Боруля». в
Панас.
– назва села, де
писав він
тисяч». згодом.
Новочеркаську.
народилася мати).
 У 1901 в Києві вийшла книга
«Корифеи украинской сцены»,
яку написали анонімно провідні
українські інтелектуали. У ній
Марка Кропивницького,
Михайла Старицького, Івана
Тобілевича та інших уперше
назвали корифеями українського
театру. Слово «корифей»
грецьке, первісне його значення
– заспівувач, керівник хору.
Згодом корифеями стали
називати людей, які досягли
великих успіхів у якійсь сфері.
Єлисаветградський театр, у
якому 27 жовтня 1882 р.
відбулась перша вистава.
Нині Кіровоградський
український музично-
драматичний театр
ім. Марка Кропивницького.
 Родина Тобілевичів
Євдокія Зіновіївна Карпо Адамович Тобілевич-
Садовська + економ у Злотницького
(м.Саксагань) (прислуга)
ДІТИ

Іван,
псевдонім
Марія
Карпенко-
Панас Садовська-
Карий (від Микола
Саксаганський, Барілотті,
імені батька Садовський,
Михайло, не псевдонім від псевдонім від
та Гната псевдонім за
актор назви міста, прізвища
Карого з прізвищем
де народилася матері +
п’єси матері
матір прізвище її
Шевченка
чоловіка
«Назар
Стодоля»
 Театр корифеїв –
унікальне явище в
українській
Іван Карпенко-Карий Марко Кропивницький
Михайло Старицький
культурі, коли
діяльність усього
колективу акторів
та режисерів
визнана
геніальною.
Микола Садовський Марія Заньковецька

Панас Саксаганський
 Згодом театр очолив Михайло Старицький.
У другій половині 80-х років і в наступні десятиліття
Кропивницький, Садовський, Саксаганський і
Карпенко-Карий
самі виступали організаторами окремих
професійних колективів.
 Вистави труп
Кропивницького та Старицького в 1886–1887
роках у Петербурзі й Москві стали справжнім
тріумфом українського сценічного мистецтва.
 Основні жанри драми

трагедія містерія

комедія драма-феєрія

трагікомедія власне драма

водевіль
Комедія – це драматичний твір, у якому
відображається смішне й потворне в житті,
висміюються будь-які негативні риси людей, а
також суспільні проблеми.
Трагедія – це драматичний твір, в основу якого
покладено гострий непримиримий конфлікт, а
головний герой потрапляє в безвихідне
становище й часто гине.
Трагікомедія – драматичний твір, у якому
поєднано риси комедії і трагедії. У трагікомедії
діють персонажі та змальовано ситуації, які
одночасно є трагічними й комічними.
 ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! В основі кожного
драматичного твору лежить КОНФЛІКТ –
суперечність, зіткнення між персонажами,
що зумовлює розвиток подій.
Першою п’єсою, що вийшла з-
під пера драматурга після того,
як він позбувся «гласного
нагляду», була комедія
«Гроші», написана в 1889 році.
У 1890 р. комедія була
поставлена на сцені.
Автор надіслав її до цензури,
але звідти вона повернулася з
написом: «К представлению
признано неудобным».
Після переробки дозволена до
постановки під зміненою
назвою «Сто тисяч».
 Які асоціації викликає у вас назва твору?
Запишіть їх у вигляді асоціативного куща.
 Проблемні питання

Чи так уже й погано, коли людина хоче мати

багато грошей?
Гроші – це можливості. Хіба є такі люди, які
відмовилися б від можливостей?
Що спонукало поважного небідного
господаря зважитися на махінації?
 Вікторина «Хто сказав?»
«Ох, земелько, свято земелько — приобрітав
би тебе без ліку» Герасим Калитка

«Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не

при хаті згадуючи, сатани. Тільки ж де вони з ним
познайомились і як? От що цікаво!» Савка
«Неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш! Не
пропадеш, як до обіда попостиш хоч раз у тиждень»
Герасим Калитка

«Бий, бодай тобі руки посохли! Замолоду з синяків

не виходила, бий і на старість! Харциз — коняку
жаліє, а жінку бить збирається...» Параска
«Гроші-гроші всьому голова» Герасим Калитка

«Не журіться, я зумію заховать, аби було що»

Савка

«Сором людям в очі дивиться! Та ми ж пішки

поспіємо на шапкобрання. Так буде, як у ту неділю:
люде з церкви, а ми в церкву» Параска

«Обікрали... ограбили. Пропала земля Смоквинова!

Нащо ви меня зняли з верьовки? Краще смерть, ніж
така потеря» Герасим Калитка

«Буде здоров’я, будуть і гроші, а я навіки від них

одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіти більше, ніж
Бог дає» Савка
 УСТАНОВІТЬ ПОСЛІДОВНІСТЬ ПОДІЙ
3 Хитра пропозиція фактора Гершка.

7 Спроба самогубства.

1 Єврей пропонує фальшиві гроші.

8 Копач Бонавентура врятував Герасима.
6 Брехня єврея. Герасима обдурено, його обікрали.

Відважне рішення Калитки взяти більшу суму

5 «фальшивих» грошей.

4 Перевірка «фальшивих» грошей із кумом.

2 Залицяння Романа до Мотрі.

 ЖАНР:
сатирична трагікомедія з елементами
авантюрної драми.
ТЕМА: ІДЕЯ:
згубна сила грошей, засудження жадібності,
гонитва за збагаченням, егоїзму, аморальності,
прагнення до наживи бездуховності, сліпого
нечесним шляхом. прагнення до
наживи.
Проблематика ЗГУБНИЙ
твору ВПЛИВ
ГРОШЕЙ
НА
ЛЮДИНУ
МОРАЛЬНА ДОБРО Й ЗЛО
ДЕГРАДАЦІЯ
БАТЬКИ Й
ДІТИ

БАГАТСТВО ЗЛОЧИН ВТРАТА

Й БІДНІСТЬ І КАРА ДУХОВНИХ
ЦІННОСТЕЙ
 Вплив грошей на Герасима Калитку

ДЛЯ ЧОГО ДІЯ РЕЗУЛЬТАТ ПРИЧИНИ

ДІЇ РЕЗУЛЬТАТУ

,,.
 Вплив грошей на Герасима Калитку

ДЛЯ ЧОГО ДІЯ РЕЗУЛЬТАТ ПРИЧИНИ

ДІЇ РЕЗУЛЬТАТУ
бажання афера з
стати фальшивими Втрата Довірливість
багачем; грішми; власних
грошей Здатність до
намір експлуатація ризику
скупити робітників; Деградація
навколишню особистості Жага до
землю; важка праця збагачення,
домашніх; Знервованість яка засліпила
дорівнятися героя
багатством до Спроба
Пузиря; покінчити Готовність
життя здійснити
самогубством злочин
 Ви адвокат Герасима Калитки
Спробуймо виправдати Герасима: можливо,
його заздрість – це просто прагнення бути не
гіршим за інших, бажання захиститися від
приниження, яке собі дозволяють заможніші
за нього?
 Дискусійна сітка Алверманна

Чи добре
господарює
Герасим
Калитка?
ТАК «+»
НІ «-»
 Дискусійна сітка Алверманна

ТАК «+» Чи добре

Досконало знає господарює
селянське Герасим
господарство, НІ «-»
Калитка? Наймитів
розуміється на
землі. Сам не експлуатує, тримає
досипає й напівголодними, не
наймитам не дає. цінує праці інших.
Дбає про землю, Думає лише про
коней побереже й своє збагачення.
нагодує.
Чи є шанс у Герасима Калитки залишитися людиною?
ВІДПОВІДЬ АРГУМЕНТУЙТЕ

ТАК НІ
 Анкета літературного героя
ПРІЗВИЩЕ ІМ’Я ПО
БАТЬКОВІ

СОЦІАЛЬНИЙ СТАН
МАТЕРІАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ
СІМЕЙНИЙ СТАН
РИСИ ВДАЧІ ПОЗИТИВНІ
НЕГАТИВНІ
ЖИТТЄВА МЕТА
ШЛЯХИ ДОСЯГНЕННЯ
 АНКЕТА ЛІТЕРАТУРНОГО ГЕРОЯ
ПРІЗВИЩЕ ІМ’Я ПО ГЕРАСИМ НИКОДИМОВИЧ КАЛИТКА
БАТЬКОВІ

СОЦІАЛЬНИЙ СТАН багатий селянин;

МАТЕРІАЛЬНЕ двісті десятин землі; п’ять тисяч карбованців;
СТАНОВИЩЕ
СІМЕЙНИЙ СТАН одружений, має дорослого сина;
РИСИ ВДАЧІ ПОЗИТИВНІ:любов до землі, працьовитість,
підприємливість;
НЕГАТИВНІ: жадібність, лицемірство,
підступність, здатність піти на злочин,
хитрість і т. п.
ЖИТТЄВА МЕТА бути багатшим від Пузиря;
ШЛЯХИ ДОСЯГНЕННЯ експлуатація робітників, важка праця
домашніх, афера з фальшивими грішми.
 Прокоментуйте прислів’я
Срібло-золото тягне людину в болото.
Грошей багато, а щастя мало.
Із золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно.
Гроші всюди хороші.
 У кого гроші, той і хороший, а як їх нема, то всім
дарма.
 У кого гроші є, тому й руку всяк дає.
 Хоч у голові пусто, аби грошей густо.
 З грошима і в грязі чистий.
ЗАСОБИ КОМІЧНОГО.
 ГУМОР — різновид комічного, відображення смішного в
життєвих ситуаціях і людських характерах у
доброзичливому тоні.
 ІРОНІЯ — приховане кепкування, глузування. Іронія
може бути доброзичливою, сумною, злою,
дошкульною, гнівною. Дошкульна, гнівна іронія близька
до сарказму.
 САТИРА — вид художньої літератури в прозі чи віршах, у
якому зображення здійснюються через різке
висміювання, критику всього негативного.
 САРКАЗМ — глузування над людиною, діяльністю
організацій, що ґрунтується на почутті переваги мовця
над тим, про кого або що він пише, говорить чи до кого
звертається.
 ГРОТЕСК — художній засіб, прийом, що ґрунтується на
свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й
комічного, де реальне в житті переплітається з
фантастичним, страшне — із незвичайно смішним.
 Продовжіть речення

Я хочу, щоб всі люди були…

А я хочу, щоб люди вірили в найкращі людські
цінності…
Я бажаю, щоб люди були гуманними…
Я за те, щоб люди вірили в добро…
Мені хочеться, щоб люди довіряли один одному...

Я за те, щоб люди були духовно багатими...

А я за те, щоб люди духовно розвивалися…