ХУДОЖНЯ МОВА (ЗОВНІШНЯ ФОРМА ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ)

СПЕЦИФІКА ХУДОЖНЬОЇ МОВИ (ЛІТЕРАТУРНА МОВА ВИКОНУЄ НИЗКУ ХУДОЖНІХ

ФУНКЦІЙ:ЗОБРАЖАЛЬНО-ВИРАЖАЛЬНУ, ЕМОЦІЙНО-ЕКСПРЕСИВНУ, ЕСТЕТИЧНУ, СТВОРЕННЯ
ПЕВНОЇ АТМОСФЕРИ, ХАРАКТЕРОЛОГІЧНУ…)
ПРОЧИТАЙТЕ ВІРШІ, СПРОБУЙТЕ ВИЗНАЧИТИ ХУДОЖНІ ФУНКЦІЇ,
НА РІВНІ ПОЕТИЧНОЇ МОВИ

• МУЗИКА В MIRABELL
• ДЖЕРЕЛО ВЗЯЛО НОТУ. ХМАРИ
В БЛАКИТІ ЯСНІЙ - БІЛОСНІЖНІ.
БЕЗМОВНІСТЬ, В РУЦІ - РУКА,
В САДУ ГУЛЯЮТЬ ПАРИ НІЖНО.
• СИВИЙ ГРАНІТ ЦВИНТАРЯ
ТА КЛИН ПТАШИНИЙ ХИТРОСПЛЕТЕНИЙ.
І ФАВН МЕРТВО ТУДИ СПОГЛЯДАЄ,
ДЕ В ПІТЬМУ ВПОВЗАЮТЬ ТІНІ,
• І ЧЕРВОНИЙ ЛИСТ, ПАДЮЧ, ЛЕТЮЧ,
У ВІДЧИНЕНЕ ВІКНО ВЛІТАЄ.
І ВОГНЕННИЙ В ПРОСТОРАХ ПРОМІНЬ,
ЯК ПРИМАРА, НА ВІЯХ ТАНЕ.
• БІЛІШИЙ МАНДРІВНИК ВХОДИТЬ В ДІМ.
СОБАКА КИНУЛАСЯ З ЛЕЖАНКИ.
НІЧНОЇ СОНАТИ МЕТРОНОМ.
ОБЛИЧЧЯ СЛУЖНИЦІ, ЩО ЗАДМУХАЛА СВІТЛО. (Г.ТРАКЛЬ)
Сипле, стеле сад самотній
Сірий смуток — срібний сніг,—
Сумно стогне сонний струмінь.
Серце слуха смертний сміх.

Серед саду смерть сміється,

Сад осінній смуток снить,—
Сонно сиплються сніжинки,
Струмінь стомлено шумить.

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад,—
Срібно стеляться сніжинки —
Спить самотній сад. (В.Кобилянський)

Як називається прийом, яким скористався автор? Які художні функції реалізовано?

 Ознайомтеся з текстом О.Суховій, які особливості художньої мови візуалізовано?
Докладно текст буде осмислено на семінарі.

•ZЛО ZАЛЕТІЛО, ZАЙШЛО, ZАПЛИВЛО, ZAПОВЗЛО...

•ZВЕРХНЬО. ZНЕНАЦЬКА. ZУХВАЛО.
•ZАГУПАЛО. ZАТУПОТІЛО.
•ZАЛІЗОМ ZАБРЯЖЧАЛО. ZІҐАМИ ZАРЯСНІЛО. ZЕНІТКАМИ ZАСТРОЧИЛО...
•ZДАЛЕКА. ZБЛИЗЬКА. ZВІДУСІЛЬ...
•ZМІЯМИ ZВИВАЄТЬСЯ.
•ZОМБІ Z ZОМБОЯЩИКІВ.
•ZАРАЗА Z ZАКОРДОННЯ.
•ZАЙДИ. ZАГАРБНИКИ. ZАПРОДАНЦІ. ZРАДНИКИ...
•ZАХОПИТИ. ZАВОЮВАТИ. ZНЕВОЛИТИ.
•ZЛЯКАТИ. ZАЛЯКАТИ. ZАГАРБАТИ. ZАГРАБАСТАТИ.
•ZМУСИТИ. ZМУЧИТИ. ZНЕСИЛИТИ. ZНЕЦІНИТИ. ZНИЩИТИ. ZЛАМАТИ. ZБЕЗЧЕСТИТИ...
• ЗЕМЛЯ ЗДРИГНУЛАСЯ. ЗАВМЕРЛА. ЗБЕНТЕЖИЛАСЯ. ЗАТУЖИЛА. ЗАГОЛОСИЛА.
ЗАСТОГНАЛА. ЗАКВИЛИЛА. ЗАРИДАЛА. ЗАПАЛАЛА. ЗАГРАВОЮ ЗАЙНЯЛАСЯ.
• ЗАСЬ!!!
• ЗІТХНУЛА. ЗІБРАЛАСЯ. ЗГРУПУВАЛАСЯ. ЗВЕЛАСЯ....
• ЗЕЛЕНСЬКИЙ. ЗАЛУЖНИЙ. ЗАХІД.
• ЗГУРТУВАТИСЯ! ЗАКРИТИ! ЗАХИСТИТИ!
• ЗНАЮ: ЗМОЖЕМО. ЗУПИНИМО. ЗІБ'ЄМО. ЗНИЩИМО. ЗДОЛАЄМО. ЗАКОПАЄМО.
• ЗДОБУДЕМО. ЗАСПІВАЄМО. ЗАТАНЦЮЄМО.
• ЗВИТЯГОЮ ЗАЛУНАЄМО.
• ЗАСЯЄМО. ЗАІСКРИМОСЬ. ЗАЗОРІЄМО.
• ЗГОДА?
© ОКСАНА СУХОВІЙ
ЛЕКСИЧНИЙ РІВЕНЬ ХУДОЖНЬОЇ МОВИ (ТРОПИ- СЛОВО ВЖИТЕ У ПЕРЕНОСНОМУ
ЗНАЧЕННІ)_ПОРІВНЯЛЬНІ ТРОПИ:

• ПОРІВНЯННЯ
• ЗАПЕРЕЧНЕ ПОРІВНЯННЯ
• МЕТАФОРА
• УОСОБЛЕННЯ
• ГІПЕРБОЛА
• ЛІТОТА
ТРОПИ ЗВ'ЯЗКУ:
• МЕТОНІМІЯ
• СИНЕКДОХА
• ПЕРИФРАЗ
ПОРІВНЯННЯ
• - ТРОП, У ЯКОМУ ОДНЕ ЯВИЩЕ ПОРІВНЮЄТЬСЯ З ІНШИМ, НА ОСНОВІ ЗАГАЛЬНОЇ ДЛЯ
НИХ ОЗНАКИ. ПОРІВНЯННЯ МАЄ ДВОЧЛЕННУ СТРУКТУРУ: ТЕ, ЩО ПОРІВНЮЮТЬ + ТЕ З
ЧИМ ПОРІВНЮЮТЬ. ПРИ ЦЬОМУ ВИКОРИСТОВУЮТЬ СПОЛУЧНИКИ: ЯК, НІБИ, НІБИТО,
НАЧЕБТО…. РОЗГОРНУТЕ ПОРІВНЯННЯ – ПРЕДМЕТ ТА ОБРАЗ ВИРАЖЕНІ ПОВНІСТЮ.
• ЗАПЕРЕЧНЕ ПОРІВНЯННЯ – ПОРІВНЯННЯ, У ЯКОГО В ПЕРШІЙ ГРАМАТИЧНІЙ ЧАСТИНІ
РОЗМІЩЕНО ОБРАЗ З ЧАСТКОЮ «НЕ» (ФОЛЬКЛОР, УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ АБО СТИЛІЗАЦІЯ:
«ОЙ З-ЗА ГОРИ ЧОРНА ХМАРА,
МОВ ХВИЛЯ, ІДЕ.
ТО Ж НЕ ХМАРА –
ЗАПОРОЖЦІВ БОГУНЯ ВЕДЕ…»

• «Я, ДИЯКОН, БУДУ З ВАМИ ГОВОРИТИ. ДІЯЛЬНІСТЬ ПАНА ЛАЄВСЬКОГО РОЗГОРНУТА ПЕРЕД ВАМИ,
ЯК ДОВГА КИТАЙСЬКА ГРАМОТА. І ВИ МОЖЕТЕ ЧИТАТИ ЇЇ ВІД ПОЧАТКУ ДО КІНЦЯ…» - ПРИКЛАД
РОЗГОРНУТОГО ПРОЗОВОГО ПОРІВНЯННЯ

«БЛУКАЙ ТА ЇЖ НЕДОЛІ ХЛІБ І ВМРИ, ЯК ГОРДИЙ ФЛОРЕНЦІЄЦЬ, У ВИГНАННІ» — Ю. КЛЕН

«НА ЛЮДСЬКЕ СЕРЦЕ СВІЧКА Є ПОДІБНА» — Б.-І. АНТОНИЧ
• «І, КРІМ ТОГО, ОСТЕРІГАЙТЕСЯ ДУЖЕ ПИЛЬНО ДИВИТИСЯ НА
РОВЕНУ: ВІН ОХОРОНЯЄ ЇЇ НАДЗВИЧАЙНО РЕВНИВО. ЯКЩО ДАМО
ЙОМУ НАЙМЕНШИЙ ПРИВІД ДО ПОБОЮВАНЬ, МИ З ВАМИ
ПРОПАЛИ. КАЖУТЬ, ЩО ВІН ВИГНАВ ІЗ ХАТИ ЄДИНОГО СИНА
ЛИШЕ ЗА ТЕ, ЩО ТОЙ НАСМІЛИВСЯ ЗВЕСТИ ЗАКОХАНІ ОЧІ НА ЦЮ
КРАСУНЮ. БЕЗ СУМНІВУ, ЇЙ МОЖНА ПОКЛОНЯТИСЯ ЛИШЕНЬ
ОДДАЛІК; НАБЛИЖАТИСЯ Ж ДО НЕЇ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ ТІЛЬКИ З
ТАКИМИ ДУМКАМИ, З ЯКИМИ МИ ПІДХОДИМО ДО ВІВТАРЯ
ПРЕСВЯТОЇ ДІВИ…» (В.СКОТТ «АЙВЕНГО»)
ЗНАЙДІТЬ СПЕЦИФІЧНЕ ПРИХОВАНЕ ПОРІВНЯННЯ
 МЕТАФОРА (ВІД ГРЕЦ. «ПЕРЕНЕСЕННЯ») ТЕОРІЯ М. ДОВОЛІ СКЛАДНА, АКТИВНО
РОЗРОБЛЯЄТЬСЯ (ВІД ТРОПУ ДО МЕТАБОЛИ, СЮЖЕТУ ТА МЕТАФОРИЧНОГО МИСЛЕННЯ)
• - ТРОП, ЗАСНОВАНИЙ НА ПОДІБНОСТІ ДВОХ ЯВИЩ, ПЕВНА ВЛАСТИВІСТЬ ОДНОГО ПРЕДМЕТА
ПЕРЕНОСИТЬСЯ НА ІНШИЙ, «ПРИХОВАНЕ ПОРІВНЯННЯ» ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА – ОДНОЧЛЕННИЙ
ТРОП (ОБРАЗ, З ЯКИМ ПОРІВНЮЮТЬ)

МЕТАФОРА ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ:
- ЗЛИТТЯМ У НІЙ ОБРАЗУ ТА СМИСЛУ;

- КОНТРАСНІСТЮ ТРИВІАЛЬНОЇ ДІЙСНОСНОСТІ;

- КАТЕГОРІАЛЬНИМ ЗСУВОМ;

- АКТУАЛІЗАЦІЄЮ «ВИПАДКОВИХ ЗВЯЗКІВ»;

- СИНТЕТИЧНІСТЮ, ДИФУЗНІСТЮ ЗНАЧЕННЯ;

- МНОЖИННІСТЮ ІНТЕРПРЕТАЦІЙ;

- ВІДСУТНІСТЮ АБО ЗНЕВАГОЮ ДО МОТИВАЦІЇ;

- АПЕЛЯЦІЄЮ ДО УЯВИ, А НЕ ЗНАННЯ;

«ЖИТТЯ ЦЕ СОН»
(КАЛЬДЕРОН) - ЦЕ ВИБІР
НАЙКОРОТШОГО ШЛЯХУ ДО

СУТНОСТІ ОБ’ЄКТА.
• ПРОСТЕЖТЕ ХАРАКТЕРНІ РИСИ МЕТАФОРИ, ЗАПРОПОНОВАНОГО УРИВКУ:
«ОЧІ - ВОГОНЬ, ЛОБ –ДЗЕРКАЛО,
ВОЛОССЯ – ЗОЛОТО, ЗУБИ – ПЕРЛИ…
ОЧІ ТВОЇ – НЕ ОЧІ, А ДВА СОНЦЯ ЯСНИХ, ПАЛАЮЧИХ,
В ПОЛУМ'Ї ЯКИХ, ЗГАСАЄ ВСЯКИЙ РОЗУМ.
ГУБИ ТВОЇ – ЦЕ НЕ ГУБИ, А ПУРПУРНІ КОРАЛІ,
ФАРБОЮ ЯКИХ, ПОВ'ЯЗАНО КОЖНЕ ПОЧУТТЯ…» (ЯН АНДЖЕЙ МОРШТИН)
 УОСОБЛЕННЯ – ЗАМІЩЕННЯ НЕЖИВОГО ЖИВИМ.
ПЕРСОНІФІКАЦІЯ - НАДАННЯ АНТРОПОМОРФНИХ ОЗНАК,
ВЛАСТИВОСТЕЙ РЕЧАМ, ПРЕДМЕТАМ…СТВОРЕННЯ
ПСЕВДОПЕРСОНИ.
• «ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА,

ЯРОМ НА ДОЛИНУ.

ПИШАЄТЬСЯ НАД ВОДОЮ

ЧЕРВОНА КАЛИНА…» (Т.Г.ШЕВЧЕНКО)

• «ОЙ ДІБРОВО — ТЕМНИЙ ГАЮ!

ТЕБЕ ОДЯГАЄ

ТРИЧІ НА РІК… БАГАТОГО

СОБІ БАТЬКА МАЄШ...» (Т.Г.ШЕВЧЕНКО)

Важливо розрізняти порівняльні тропи уособлення та персоніфікацію.

Уособлення менше за обсягом, як правило, автор оживлює певний
фрагмент, надає поодиноку характеристику, персоніфікація спрямована
на цілісне оживлення, спробу надати чомусь неживому умовний
характер особистості (часто типовий набір рис та якостей: злодій, друг,
зрадник…).
 Запропонуйте власну інтерпретацію провідного тропу з уривка:
• «...ВИРЯЧИВШИ ВОГНЕННІ ОЧІ, ДИХАЮЧИ ПОЛУМ'ЯМ І ДИМОМ, ПОТРЯСАЮЧИ РЕВОМ
ПУСТЕЛІ І НЕТРА І ВОГНЕННИМ ХВОСТОМ ЗАМІТАЮЧИ СЛІД, ЛЕТІВ ДРАКОН.

НЕ З КИТАЙСЬКИХ КАЗОК І НЕ З ПАГОД ТІБЕТУ — ВІН ЗНЯВСЯ ДЕСЬ З ГРОМОХКОГО ЦЕНТРУ

КРАЇНИ "ЧУДЕС", ВИЛЕТІВ З ЧОРНОГО ПЕКЛА ЗЕМЛІ ЛЮДОЛОВІВ І ГНАВ НАД ПРОСТОРАМИ...
НАД БЕЗМЕЖЖЯМ УРАЛУ... ЧЕРЕЗ ХАЩІ СИБІРУ... ЧЕРЕЗ ГРІЗНИЙ, ПОНУРИЙ БАЙКАЛ... ЧЕРЕЗ
ДИКІ КРЯЖІ ЗАЙБАКАЛЛЯ... ЧЕРЕЗ СТАНОВИЙ ХРЕБЕТ, — ЗВИВАВСЯ НАД НИМ МЕЖИ СКЕЛЬ І
ШПИЛІВ... ВИСОКО В НЕБІ, СІЮЧИ ІСКРИ Й СМОРІД, ЛЕТІВ І ЛЕТІВ У БЕЗМЕЖНІЙ НОЧІ.

...ПАЛАХКОТІВ НАД ПРОВАЛЛЯМИ... ЗВИВАВСЯ НАД ПРІРВАМИ... ПРОЛІТАВ ІЗ СВИСТОМ

СПІРАЛЛЮ НАД ДИКИМ БЕСКИДДЯМ І НАГЛО ЗНИКАВ ДЕСЬ У НАДРАХ ЗЕМЛІ —
ЗАНУРЮВАВСЯ, ЯК ВОГНЕННООКИЙ ХРОБАК, ЗІ СКРЕГОТОМ І ХРЯСКОМ У ГРУДИ СКЕЛЯСТИХ
ГІР, СВЕРДЛИВ ЇХ З БЛИСКАВИЧНОЮ ШВИДКІСТЮ, РОЗСИПАЮЧИ ІСКРИ. ЗНИКАВ... І РАПТОМ
ВИЛІТАВ З-ПІД ЗЕМЛІ ДАЛЕКО, МОВ ПЕКЕЛЬНА ПОТВОРА, ПОТРЯСАЮЧИ РЕГОТОМ НІЧ. ПРЯВ
ВОГНЕННИМИ ОЧИМА, ЗОЙКАВ НЕСАМОВИТО І, ВИХАЮЧИ ХВОСТОМ, ЯК КОМЕТА, ЛЕТІВ І
ЛЕТІВ... ТО НЕ ФІКТИВНА ПОТВОРА З НАЇВНИХ КИТАЙСЬКИХ КАЗОК І НЕ ЛЕГЕНДАРНИЙ
ДРАКОН ДАЛАЙ-ЛАМИ. НІ, ТО РЕАЛЬНИЙ, ТО ЄДИНО РЕАЛЬНИЙ, СПРАВЖНІЙ ДРАКОН,
НАЙБІЛЬШИЙ І НАЙСТРАШНІШИЙ З УСІХ ДРАКОНІВ. АНІ МИКИТА КОЖУМ'ЯКА, АНІ САМ
ЮРІЙ ПЕРЕМОЖЕЦЬ НЕ В СИЛІ Б ЙОГО ПОДОЛАТИ. НА СТАЛЕВИХ ЛАПАХ, З ВОГНЕННИМ
ЧЕРЕВОМ, З ЗАЛІЗНОЮ ПАЩЕЮ ЖАХКОТІВ ВІН, НЕМОВ ЩОЙНО ВИЛЕТІВ З ПЕКЛА…

(І.БАГРЯНИЙ «ТИГРОЛОВИ»)
 ГІПЕРБОЛА – ХУДОЖНЄ ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ,
ТАКОЖ ПОРІВНЯЛЬНИЙ ТРОП

Приклади: «Гаргантюа і Пантагрюель» Ф. Рабле, «Мандри Гуллівера» Дж.

Свіфта «Легенда про Уленшпігеля» Ш. де Костера; «Сон», «Великий
льох», Тараса Шевченка; «Кола Бруньйон» Р. Ролана тощо).

«Давно, давно вже Київ панував // Його церкви аж хмари

зачіпали» (А. Метлинський); «Так ніхто не кохав. Через тисячі
літ // Лиш приходить подібне кохання» (В. Сосюра);

Природа гіперболи унікальна, художньому перебільшенню

піддається будь-що: фізичні предмети, розміри, живі істоти,
риси характеру, частини тіла), природні явища, властивості,
сили, ознаки…
Гіпербола широко використовується у жанрі казки та в народній творчості.
 ЛІТОТА – (ВІД ГРЕЦ. «ПРОСТОТА») ХУДОЖНЄ ПРИМЕНШЕННЯ
Незнайко, Дюймовочка, «мужичок сам з
перст, вуса на сім верст» здебільшого казкові персонажі

«Сили як у комара. Ріски в роті не було»

«Ваш шпіц, чарівний шпіц, не більше наперстка»

Які крихітні сонечка! Є, право,

менш шпилькової голівки!

Особливості тропа літоти

подібні до гіперболи (будь-що
може применшуватися), часто
письменники використовують
названі тропи разом. Комплект
гіпербола+літота – лідери серед тропів
дитячої літератури. Поетика
гіперболи та літоти нерідко
межує з фантастичним та комічним.
 МЕТОНІМІЯ – ТРОП ЗВ'ЯЗКУ, ЗАСНОВАНИЙ НА ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ ДВОХ ЯВИЩ. В
ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ХАРАКТЕРУ ЗВ'ЯЗКУ РОЗРІЗНЯЮТЬ МЕТОНІМІЇ ЧАСУ, МІСЦЯ, РЕЧІ,
МАТЕРІАЛУ, ПРИНАЛЕЖНОСТІ…

• «НЕПЕРЕМОЖНИЙ КРИК СПАРТИ»

• «ГОМОНІЛА УКРАЇНА»
• «ТИ ДОВГО ШЕКСПІРА ПЕРЕКЛАДАВ СЬОГОДНІ»
• «ЧИТАТИ ШЕКСПІРА»
РІЗНОВИДИ МЕТОНІМІЇ: ПЕРИФРАЗ (РОЗГОРНУТИЙ МЕТОНІМІЧНИЙ ЗВОРОТ.
ЗАМІНА ПРЯМОГО НАЙМЕНУВАННЯ ПРЕДМЕТА, ОПИСОМ ЙОГО ХАРАКТЕРНИХ
ОЗНАК)
• КОБЗАР
• БАТЬКО ТРАГЕДІЇ
• ЛЮДИ У БІЛИХ ХАЛАТАХ
• ТУМАННИЙ АЛЬБІОН
• ЦАР ЗВІРІВ….
РІЗНОВИД МЕТОНІМІЇ: СИНЕКДОХА (КІЛЬКІСНА МЕТОНІМІЯ,
ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ЧАСТИНА ЗАМІСТЬ ЦІЛОГО, ОДНИНА ЗАМІСТЬ МНОЖИНИ,
ВИД ЗАМІСТЬ РОДУ АБО НАВПАКИ
• «ГОЛОВА, МОЯ КОЗАЦЬКА! БУВАЛА ТИ В ЗЕМЛЯХ ТУРЕЦЬКИХ…»
• «ВСЕ СПИТЬ - І ЛЮДИНА, І ЗВІР, І ПТАХА»
• «БЕРЕЖИ КОПІЙКУ»
• НОВЕЛА «30 СРІБНЯКІВ» С.Д.КРЖИЖАНОВСЬКИЙ (ДОМІНАНТНИЙ ПЕРСОНАЖ
ТА ЗАСІБ ЙОГО ВИРАЖЕННЯ)
 ІРОНІЯ – (ВІД ГРЕЦ. УДАВАННЯ) СЛОВО АБО ЗВОРОТ, ЯКИЙ НАБУВАЄ
ПРЯМО ПРОТИЛЕЖНОГО ЗНАЧЕННЯ СВОЄМУ БУКВАЛЬНОМУ. ПРИХОВАНА
НАСМІШКА (ТРОП У ВУЗЬКОМУ ЗНАЧЕННІ, А ТАКОЖ ЗАСІБ ДЛЯ СТВОРЕННЯ
КОМІЧНОГО ЕФЕКТУ – ШИРОКЕ ЗНАЧЕННЯ)
• «ТАКА БУЛА ХОРОША [ДОМАХА], ЩО Й РОЗКАЗАТИ НЕ МОЖНА. ЗРОСТОМ
СОБІ НЕВЕЛИЧКА: ХОЧ У ЯКУ ХАТУ ВВІЙДЕ, ТО ГОЛОВОЮ СТЕЛІ
ДОСТАНЕ,... А ЛИЧКОМ БІЛЕНЬКА, ЯК ЧУМАЦЬКА СОРОЧКА». — Г.
КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО)
ЧАСТУВАТИ (ПАЛИЦЕЮ), НАГОРОДИТИ (СТУСАНОМ). ВІД СКРОМНОСТІ
НЕ ВМРЕ;  БУЛА В СОБАКИ ХАТА! ПОПАСТИ ПАЛЬЦЕМ У НЕБО.  «ГАХНЕ
ТАЯ БОМБОЧКА — Й ДЕСЯТИСАЖНЕВА ЯМА ВАМ» (ОСТАП ВИШНЯ); А
ТИ РУЧКАМИ, РУЧКАМИ; ОТ СКОРО ПОЧНЕ ГОЛОТА ЗЕМЛЮ ДІЛИТИ...
ХА-ХА... НАЩО БАГАТИМ СТІЛЬКИ ЗЕМЛІ? ЩОБ, ЗНАЧИТЬ, «УСІМ ПО
СІМ»... ТИ СКІЛЬКИ МАЄШ? ТРИДЦЯТЬ? ОТ ДВАДЦЯТЬ ТРИ І
ОДРІЖУТЬ....» (М. КОЦЮБИНСЬКИЙ).
 ЕПІТЕТ- ХУДОЖНЄ ОЗНАЧЕННЯ, ПІДКРЕСЛЮЄ ПЕВНУ ЯКІСТЬ
ПРЕДМЕТА.

• САДОК ВИШНЕВИЙ
• СОЛОВ'ЇНІ ГАЇ
• ДУМИ СУМНІ
• ЗОЛОТЕ СОНЦЕ
• ЯСНЕ НЕБО
РІЗНОВИД ЕПІТЕТА – ПОСТІЙНИЙ ЕПІТЕТ (СИНЄ МОРЕ, БІЛЕ ЛИЧКО, ЯСНИЙ СОКІЛ…
ОСНОВНЕ ДЖЕРЕЛО – НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. СТВОРЮЮТЬ АТМОСФЕРУ ДАВНИНИ РАЗОМ ІЗ
ЗАПЕРЕЧНИМИ ПОРІВНЯННЯМИ.
 СИНТАКСИЧНІ ФІГУРИ:
• СИНТАКСИЧНИЙ ПАРАЛЕЛІЗМ (ОДНОТИПНА СИНТАКСИЧНА
СТРУКТУРА РЕЧЕНЬ)
• ІНВЕРСІЯ (ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ СЛІВ У РЕЧЕННІ)
• АНТИТЕЗА (ЗІСТАВЛЕННЯ СЛІВ АБО ЗВОРОТІВ ПРОТИЛЕЖНИХ ЗА
ЗНАЧЕННЯМ)
• РИТОРИЧНІ ФІГУРИ (ПИТАННЯ, ЗВЕРТАННЯ, ОКЛИК)
• ФІГУРИ ПОВТОРУ (АНАФОРА: ПОВТОР НА ПОЧАТКУ МОВЛЕННЄВИХ ОДИНИЦЬ),
ЕПІФОРА: ПОВТОР В КІНЦІ МОВЛЕННЄВИХ ОДИНИЦЬ, КІЛЬЦЕ – ПОВТОР НА
ПОЧАТКУ ТА В КІНЦІ МОВЛЕННЄВИХ ОДИНИЦЬ , ЗІТКНЕННЯ – ПОВТОР В КІНЦІ ТА НА
ПОЧАТКУ МОВЛЕННЄВИХ ОДИНИЦЬ…)

ПРИЗНАЧЕННЯ НАЗВАНИХ ФІГУР – ПОСИЛЕННЯ ОБРАЗНОСТІ,

ЕМОЦІЙНОСТІ, АКЦЕНТУАЦІЯ…
 ЗАСОБИ ЗВУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

• АСОНАНС – НАВМИСНИЙ ПОВТОР ГОЛОСНИХ («ХРУЩІ НАД ВИШНЯМИ ГУДУТЬ»…)

• АЛІТЕРАЦІЯ – ПОВТОР ПРИГОЛОСНИХ (“CПИ СОБІ, СПИС ОБІРУЧ СТИСНУВШИ ПЕРЕД СОБОРОМ”
(МІГЕЛЬ ДЕ СЕРВАНТЕС)
• “ОСІННІЙ ДЕНЬ, ОСІННІЙ ДЕНЬ, ОСІННІЙ! О СИНІЙ ДЕНЬ, О СИНІЙ ДЕНЬ, О СИНІЙ! ОСАННА ОСЕНІ, О
СУМ! ОСАННА, НЕВЖЕ ЦЕ ОСІНЬ, ОСІНЬ, О! – ТА САМА…” (ЛІНА КОСТЕНКО)
ПРИЗНАЧЕННЯ: МУЗИЧНІСТЬ, МЕЛОДІЙНІСТЬ, СТВОРЕННЯ АТМОСФЕРИ ЗАСОБАМИ ЗВУКОПИСУ,
ЗАНУРЕННЯ У ПЕВНУ АТМОСФЕРУ…
• НА НЬОГО ЗВАЛИЛАСЯ ЛАВИНА НЕЩАСТЬ
У сто сорок сонць захід палав
• ПАРИЖ СПИТЬ
Воздвигне Вкраїна свого Мойсея
• СТОЯЛА І СЛУХАЛА ВЕСНУ
Ми всі дивились в Наполеони
• ЧИТАТИ ВИСОЦЬКОГО
Радість єднання сонця, вологи і стебел
• БЛАКИТНА ПЛАНЕТА

• ЧОРНЕ ЗОЛОТО
Міцна рука

• ДРУГИЙ ХЛІБ Ледве од землі видно

• ГЛИБОКА ТИША Зал аплодував стоячи
• КРИВАВИЙ МІСЯЦЬ

• КОРОЛЬ ГРИБІВ

• СЕРЦЕ НУДЬГУЄ І ПЛАЧЕ

• КОРАБЕЛЬ ПУСТЕЛІ

• ЧОРНА ДУША

• ВІД ГОРЩИКА ДВА ВЕРШКА

• ЧАЙНИК КИПИТЬ

• ЗОЛОТЕ ЩАСТЯ, КУРЦІ ПО КОЛІНА

• «МЕНІ Б ХОТІЛОСЯ ЗНАТИ, ЧОМУ Я ТИТУЛЯРНИЙ РАДНИК? ЧОМУ
САМЕ ТИТУЛЯРНИЙ РАДНИК?»
• ХТО ВИНЕН?
• «ВІД УСЬОГО ЛЮДИНИ НАМ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ЧАСТИНА МОВИ.
ЧАСТИНА МОВИ ВЗАГАЛІ. ЧАСТИНА МОВИ»
• «ТВІЙ РОЗУМ ГЛИБОКИЙ, НАЧЕ МОРЕ. ТВІЙ ДУХ ВИСОКИЙ, НАЧЕ ГОРИ»
• СИТИЙ ГОЛОДНОМУ НЕ ДРУГ
• ЩО РОБИТИ?
• «ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ….ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ»
• ОСТАННІ ТРОЯНДИ. БІЛІ ТРОЯНДИ. ВЕРЕСНЕВІ ТРОЯНДИ…ОСТАННІ
ТРОЯНДИ»
• «СИЛИ ДАНО МЕНІ ДОЛЕЮ, ВДАЧА ДАНА МЕНІ
ДОЛЕЮ, І НЕВДАЧА – ДОЛЕЮ».