45 Особливості процесів

регенерації.
Трансплантація тканин
та органів
 Регенерація – це процес відновлення організмом
утрачених або пошкоджених частин,
чи відтворення організму з його фрагментів
 Здатність до регенерації реалізується на всіх рівнях
організації живого На клітинному рівні відбувається
відновлення мембрани або органел клітин

Пошкодження мембрани спричинює

надходження йонів Кальцію

Йони Кальцію запускають екзоцитоз

На молекулярному рівні
відбувається репарація ДНК
– виправлення пошкоджень її Мембрана ущільнюється Утворюються «мембранні
везикулами пластирі»
структури, активується дія
генів регенерації
Цілісність мембрани відновлюється

Відтворення
мітохондрій
Регенерація клітинної мембрани
Здатність до регенерації реалізується на всіх рівнях
організації живого
Загибель клітин може відбутись у трьох випадках:

Апоптоз – запрограмована смерть

клітин, розпад клітини на фрагменти,
які поглинаються фагоцитами

Некроз – патологічний стан, при якому

відбувається денатурація протеїнів та перетравлення
змертвілих клітин, при якому клітини втрачають
здатність підтримувати цілісність мембрани

лізосома
Аутофагія – процес, за якого
компоненти клітини потрапляють до
власних лізосом, у яких деградують
Здатність до регенерації реалізується на всіх рівнях
організації живого
На тканинному рівні відбувається процес поділу клітин і внутрішньоклітинна регенерація

Тканина може відновитись або замінитись іншою

згусток крові запалення кірка

кровотеча

фібробласти

макрофаги

розмноження клітин відновлення

відновлений
епідерміс

відновлена
дерма Утворення рубця – це заміна
епітеліальної тканини сполучною
 Здатність до регенерації реалізується на всіх рівнях
організації живого
На рівні органів відбувається три шляхи регенерації

Перший шлях – повне відновлення і надбудова органу

диференціація

поділ клітин
формування
тканини утворення
верхівкового бластеми
утворення іннервація шару
рани

епідерміс прилеглі м’язи хрящі нерви верхівковий шар тканина бластеми клітини, що діляться
тканини
Здатність до регенерації реалізується на всіх рівнях
організації живого
На рівні органів відбувається три шляхи регенерації
Другий шлях – перебудова тканин і органів

Зеленим кольором показано,

як розмножуються і
мігрують клітини бластеми

Регенерація планарії
Регенерація гідри
Здатність до регенерації реалізується на всіх рівнях
організації живого
На рівні органів відбувається три шляхи регенерації
Третій шлях – нова частина не утворюється, поверхня заростає рубцем, збільшення об’єму і маси органу

Регенерація печінки за два місяці

На рівні організму відбувається вегетативне розмноження

 Процеси регенерації у рослин
Регенерація забезпечує заживлення ран або вегетативне розмноження рослин

При розмноженні рослин живцем на місці

зрізу утворюється калусна тканина - маса
недиференційованих клітин, яка згодом
розвивається у кореневу систему

Листкові живці сенполії

Калусна тканина ясена
 Процеси регенерації у тварин
Чим вище ступінь організаціїї тварин, тим меншою є здатність до регенерації

Гідра відновлюється із
1/200 частини тіла

Губку можна протерти крізь сито,

утворені клітини збираються Регенерація морської зірки
грудочками і утворюють особини
 Процеси регенерації у тварин
Чим вище ступінь організаціїї тварин, тим меншою є здатність до регенерації

Регенерація пір’я птаха

Автотомія - це захисна реакція на

напад, що включає ампутацію або
активний розрив частини тіла і
передбачає втрату органу
 Процеси регенерації у тварин
Чим вище ступінь організаціїї тварин,
тим меншою є здатність до регенерації

Регенерація кігтя котячих

Регенерація рогів оленя
 Види регенерації
Остеобласти – молоді
клітини кісткової
Фізіологічна регенерація – це процес відновлення тканини
структур, які зношуються в процесі нормальної
життєдіяльності: клітини слизових оболонок,
крові, кісткового мозку, печінки, шкіри

Еритробласт - це
клітина-попередник
червоної кров'яної
клітини, у якого все
ще є ядро Стовбурові клітини - це
первинні клітини, що можуть
самовідновлюватися
шляхом поділу, а Нейробласти - зародкові нервові
також диференціюватися в велику клітини, які в процесі розвитку
кількість спеціалізованих типів перетворюються на зрілі нервові
клітин клітини
 Види регенерації
Репаративна (відновна) регенерація – це процес відновлення структур,
зруйнованих або втрачених унаслідок патологічних змін або травм

Повна регенерація – це процес заміщення Неповна регенерація – це процес

втраченого органу або тканини ідентичними відновлення тканин і органів не в місці
пошкодження, а в навколишніх тканинах
 Види регенерації
Патологічна регенерація – це сповільнення або порушення процесу
відновлення структур, під впливом таких чинників:
- незбалансованість харчування;
- гормональні розлади;
- порушення імунітету;
- порушення нервової регуляції

Рана, що довго не загоюється Давній інфаркт міокарду із наслідком фіброзу

 Стовбурові клітини - це первинні клітини, що можуть
самовідновлюватися шляхом поділу, а також диференціюватися в велику
кількість спеціалізованих типів клітин
 Існує три типи стовбурових клітин

ембріональні стовбурові клітини індуковані

стовбурові клітини дорослих плюрипотентні
постачають плід новими
клітинами, які
можуть змінюватись тільки стовбурові клітини (іPS)
в певний тип клітин - це вилучені з організму і
диференціюються
перепрограмовані клітини з
зигота
метою досліджень і терапії

стовбурові
вилучені з бластоцисти клітини
стовбурові клітини

iPS кришталик
плід сітківка

Приклад використання iPS для

лікування вікових змін сітківки
 Трансплантація – це пересаджування організму
органа або тканини, узятих від донора,
а також клонованих тканин, штучних імплантатів

Крістіан Бернанд здійснив першу в світі

Юрій Вороний здійснив першу в світі
пересадку серця (1967 р.)
пересадку трупної нирки людині (1933 р.)
 Органи, які сьогодні трансплантують:
- кістковий мозок
- шкіру
- нирки
- печінку
- серце
- тонкий кишечник
- легені
- кістки
- підшлункову залозу
- рогівку
- переливають кров

Донор – людина, у якої вилучають орган

Реципієнт – людина, якій пересаджують орган
Трансплантат – пересаджуваний орган
Види трансплантації Пересаджена шкіра

Аутотрансплантація – реципієнт
трансплантата є донором собі самому

Ізотрансплантація – донором є
однояйцевий близнюк

Алотрансплантація – донором є
організм того ж виду, який генетично та
імунологічно відрізняється від реципієнта
 Види трансплантації

Ксенотрансплантація – трансплантація
від іншого виду (наприклад, людині від
тварини)

Штучний серцевий клапан Надрукована на 3D-принтері шкіра

Клітинна інженерія і клонування – метод вирощування тканин і органів

з клітин реципієнта поза організмом з метою пересадки
Проблеми трансплантації:

1.Донорів набагато менше, ніж тих,

хто потребує трансплантації.

2.Тканинна несумісність.

3.Тривалість життєздатності
трансплантатів.

Тривалість життя деяких трансплантатів (в год.)

46-48
Репродукція клітин
Ріст та розвиток клітин
Різні клітини мають різну здатність до відтворення
Практично не оновлюються:

нейрони головного мозку

ооцити – попередниці
яйцеклітин

остеоцити – клітини кістки

кардіоміоцити – клітини серцевого м’яза
Різні клітини мають різну здатність до відтворення
Швидкісь відновлення клітин різна:
Клітини шкіри живуть до 10-30 днів

Гепатоцити – клітини печінки –

Жирові клітини живуть до 8 років
живуть 327 днів

Сперматозоїди
Клітини ворсинок кишечника живуть 2 місяці
Імунні клітини моноцити живуть 2 дні,
живуть 2-4 дні а еритроцити – 120 днів
 Шляхи поновлення клітин
1.Поділ клітин з утворенням дочірніх клітин
 Шляхи поновлення клітин
2.Перетворення стовбурових клітин у клітини певних тканин і органів
епітеліальні стовбурові клітини

транзитно-
ампліфікуюча
кістковий клітина
мозок кровотворні
стовбурові
мієлоїдна клітини стовбурова
клітина- клітина
тромбоцити попередниця лімфоїдна
клітина-
еритроцити попередниця

еозинофіли епідермальні
стовбурові
клітини

базофіли транзитно-
моноцити
Т-клітини В-клітини ампліфікуючі
нейтрофіли клітини
 Шляхи поновлення клітин
2.Перетворення стовбурових клітин у клітини певних тканин і органів
стовбурові клітини печінки мезенхімальні стовбурові клітини
стовбурові клітини периферичної
нервової системи
клітина-
попередниця
клітина-попередниця

незрілий
холангіоцит
гепатобласт

клітина- холангіоцит мезенхімальна

попередниця
стовбурова клітина
гепатоцит

міоцит хондроцит
остеобласт

нейрон астроцит олігодендрит адипоцит – клітина нейрон

жирової тканини
 Мітоз
Поділ клітин - поділ, при якому утворюються дві клітини із
наборами хромосом, ідентичними материнській

Мітоз
забезпечує
збільшення числа
2n 2n клітин і ріст
організму
2n
мейоз

яйцеклітина
Мейоз забезпечує
утворення гамет
зигота
n
сперматозоїд

злиття
2n
гамет
Мейоз n
- це поділ, при якому утворюється чотири клітини, кожна з
яких містить вдвічі менший набір хромосом, аніж материнська
Клітинний цикл – це період життя клітини між поділами,
включаючи сам поділ
Інтерфаза становить 70-90% всього циклу
інтерфаза
однохроматидні гомологічні хромосоми
центромера
Cинтетичний період
S
реплікація ДНК
підготовка
до поділу
Пресинтетичний період Постсинтетичний період
G1 релікація ДНК
G2
ріст

двохроматидні гомологічні
нез хромосоми
кі мітоз
и то
ц

сестринські хроматиди
 МІТОЗ

• На початку – ОДНА клітина з подвійним набором хромосом

• Після поділу – ДВІ клітини з подвійним набором хромосом
 ПРОФАЗА мітозу
ДНК компактизується в двохроматидні хромосоми
Оболонка ядра розчиняється
Центріолі розходяться до полюсів клітини
Формується веретено поділу
 МЕТАФАЗА мітозу
Двохроматидні хромосоми розташовуються на екваторі клітини –
метафазна пластинка
 АНАФАЗА мітозу
Однохроматидні хромосоми розходяться до полюсів клітини
 ТЕЛОФАЗА мітозу
Деспіралізуються хромосоми
Центріолі розташовуються біля нових ядер
Формування ядерець і ядерних оболонок
 Після мітозу - цитокінез
Клітини розходяться, ростуть, а тоді або спеціалізуються, або готуються до
нового поділу
 На процес мітозу впливають такі фактори:
• опромінення
• вплив колхіцину
• природа клітин

теломери Із кожним поділом теломери вкорочуються

 МЕЙОЗ

• На початку – ОДНА клітина з подвійним набором хромосом

• Після поділу – ЧОТИРИ клітини з гаплоїдним набором
хромосом
 Мейоз І – профаза І
сестринські
«перехрест» хромосоми ДНК формує хромосоми
Клітинний центр формує
веретено поділу
Зникає мембрана ядра

Відбувається КРОСИНГОВЕР –
обмін ділянками гомологічних
хромосом
веретено кон’югація
поділу
 Мейоз І – метафаза І
рекомбінантні
хромосоми Тетради (біваленти) розташовуються
на екваторі клітини

центромери
Мейоз І – анафаза І
До полюсів розходяться
двохроматидні хромосоми
 Мейоз І – телофаза І
Формуються нові ядерні оболонки
Утворюються ДВІ клітини з гаплоїдним
набором двохроматидних хромосом
Мейоз ІІ – профаза ІI
Хромосоми залишаються
компактизованими
Веретено поділу готується
до розподілу хромосом
Мейоз ІІ – метафаза ІІ
Хромосоми вишиковуються
на екваторі клітини
Мейоз ІІ – анафаза ІІ
До полюсів розходяться
однохроматидні хромосоми
 Мейоз ІІ – телофаза ІІ
Формуються нові ядерні оболонки
Утворюються ЧОТИРИ клітини з гаплоїдним
набором однохроматидних хромосом
 Цитокінез
Клітини починають спеціалізуватись,
перетворюючись на статеві
ДНК декомпактизуєтся
Ріст клітин – це кількісні зміни, що забезпечують
збільшення об’єму і маси клітин
фактори росту

рецептор
факторів росту
диференціація

експресія генів розростання тканин

регуляція клітиного призупинка

циклу апоптозу
міграція

утворення кровоносних судин

 Розвиток клітин – це якісні зміни, що
забезпечують появу відмінностей між клітинами
Стовбурові клітини тотипотентні можуть диференціюватись
в усі клітини організму,
можуть дати початок
новому організму

плюрипотентні
можуть диференціюватись
в усі клітини організму,
але не можуть дати мультипотентні
початок новому організму
можуть диференціюватись
лише в близькі клітини
49
 Етапи репродукції людини:
гаметогенез, запліднення і розвиток зародка

Гаметогенез – це процес утворення статевих клітин – гамет

сперматогенез – оогенез (овогенез) –

процес процес
утворення утворення
сперматозоїдів яйцеклітин 2n 2n
у сім’яниках у яєчниках

n n
 мітоз
розмноження
Сперматогенез сперматогонії (2n)

За добу утворюється до 120 млн

сперматозоїдів. сперматоцити І порядку (2n)
Утворення одного сперматозоїда триває ріст
70-75 діб
мейоз І сперматоцити
дозрівання
ІІ порядку (n)
мейоз ІІ

формування cперматиди (n)

У формуванні сперматозоїдів сперматозоїди (n)

беруть участь клітини Сертолі,
які їх живлять
і споживають залишкову цитоплазму
 Діаметр сперматозоїда – 2,5 мкм,
Будова сперматозоїда довжина – 50 мкм
акросома
ядро

центріолі
голівка
мітохондрії

шийка

хвіст периферичні
Швидкість руху мікротрубочки
– 1-4 мм/хв
центральні
мікротрубочки

Будова хвоста сперматозоїда – типова для джгутика

Регуляція процесів сперматогенезу

нейрогормони
гіпоталамус
н
гормо
ючий
лю теїнізу

гіпофіз фол тестостерон

ік уло клітини
с тим
у л юю Сертолі
чий
горм
о н

яєчка
(сім’яники)
 розмноження мітоз

Овогенез оогонії (2n)

ріст
ооцит І порядку (2n)

дозрівання ооцит ІІ
мейоз І порядку (n) Граафів
полярне тільце (n) пухирець
мейоз ІІ
формування

полярні тільця (n)

яйцеклітина (n)
 Овогенез – це циклічний процес,
Регуляція процесів овогенезу що повторюється кожні 28 днів

гіпоталамус ують д озр ів а нн я фолікулів

терон гальм
нейрогормони естроген і прогес

гіпофіз Овуляція – вихід зрілої

лютеїнізуючий горм яйцеклітини із фолікула
он
ф
го олік
р м ул
он ос
ти
му
лю Жовте тіло
ю
чи
й
тимчасово виділяє
естроген і прогестерон

Прогестерон – гормон вагітності

естроген готує матку до запліднення

 Будова яйцеклітини

Діаметр яйцеклітини 130 мкм

ядро

жовткова
оболонка

прозора оболонка

фолікулярна оболонка
Запліднення відбувається у фалопієвій трубі

фалопієва труба
яйцеклітина

яєчник

матка
сперматозоїд яйцеклітина

Під час статевого акту викидається

3 мл сім’яної рідини.
У 1 мл – 100 млн сперматозоїдів.

Життєздатність сперматозоїда –
1-2 доби
Процес запліднення
прикріплення голівки
акросомна сперматозоїда до рецепторів
реакція

Мембрана сперматозоїда
зливається
з мембраною яйцеклітини,
ядро сперматозоїда потрапляє
проникнення в цитоплазму
в ооцит
ядро
сперматозоїда
кортикальна
ядро яйцеклітини
реакція
злиття ядер

зигота
 Причини чоловічого безпліддя
1. Порушення функціонування репродуктивної системи і вироблення сперми
Спермограма Покращення раціону харчування

Норма:
В 1 мл – 20- 150 млн сперматозоїдів
60% нормальної форми і рухливі
кальмар
печінка тріски

Порушення:
В 1 мл – менше 20 млн сперматозоїдів ламінарія
Менше 40% нормальної форми і креветки
лосось
нерухливі

петрушка
НІ – сидячій роботі!
авокадо
шпинат
 Причини чоловічого безпліддя

2. Еректильна дисфункція
3. Проблеми з доставкою сперми через сексуальні чинники
4. Перенапруження зовнішнього середовища

НІ –
перегріванню!

НІ – палінню! НІ – алкоголю!
 Причини жіночого безпліддя

1. Порушення овуляції
2. Аномалії матки або шийки матки
3. Пошкодження або непрохідність фалопієвих труб

4. Висока кислотність середовища, що знищує спермії

5. Тривала відсутність першої вагітності
 50,51
Ембріогенез.
Взаємодія
частин
зародка
Індивідуальний розвиток – онтогенез –
це розвиток від зародження (утворення зиготи) до
смерті
1. Ембріональний (зародковий) період – період від зародження до
народження
Індивідуальний розвиток – онтогенез –
це розвиток від зародження (утворення зиготи) до
смерті
2. Постембріональний (післязародковий) – період від народження до
смерті
 Етапи ембріонального розвитку

• запліднення – утворення зиготи – заплідненої яйцеклітини;

• дроблення – утворення одношарового зародка;
• гаструляція – утворення зародкових трьох листків
(ектодерми, ентодерми, мезодерми);
• гістогенез – закладання тканин;
• органогенез – закладання органів
Запліднення – це злиття гамет з утворенням зиготи
Запліднення
Запліднення
зигота
здійснюється протягом
перших 12 годин після
овуляції
морула
Запліднення
Дроблення -
серія поділів зиготи
після запліднення, в
результаті якої
кількість клітин зародка
(бластомерів) зростає, а
маса не збільшується
 Дроблення
бластула

Дроблення -
серія поділів зиготи
після запліднення, в
результаті якої
кількість клітин зародка
(бластомерів) зростає, а
маса не збільшується
Бластула
ембріобласт
трофобласт

Дроблення зиготи:
- повне; оболонка
запліднення
- нерівномірне; порожнина бластоцель
- асинхронне
 Під час імплантації зародок прилипає до
ендотелію матки і занурюється всередину Імплантація

ендотелій матки

5-й день 6-й день 7-й день 8-й день 9-й день
 Гаструляція
Гаструляція проходить в два етапи:

1.Утворення перших зародкових листків

(ектодерми і ентодерми) і провізорних органів –
амніону і жовткового мішка.

2.Утворення третього зародкового листка

(мезодерми) і провізорних органів – алантоїсу з
подальшим утворенням плаценти.
 Перший етап гаструляції: Гаструляція
ембріобласт амніон

трофобласт
епібласт
зародковий
диск
гіпобласт

жовтковий
мішок

бластоцель
Розшарування ембріобласта називається деламінацією
 Другий етап гаструляції: Гаструляція
амніон
зародковий диск первинна ямка
14-15 день
епібласт

жовтковий мішок

гіпобласт
епібласт ектодерма
вузлик
18 день

гіпобласт смужка
вигляд збоку ентодерма мезодерма
вигляд зверху

Третій зародковий листок утворюється в результаті заповзання клітин -

імміграції
Зародок із плоского поступово
стає тривимірним
Гістогенез і органогенез

Поперечний розріз

Поздовжній розріз
Нейруляція – це утворення нервової трубки Нейруляція
центральна пластинка
головний мозок

Центральна пластинка прогинається,

утворюючи жолобок

спинний мозок

Краї припідіймаються і з’єднуються

 Гістогенез і органогенез

майбутня глотка

ротоглоткова амніон хорда

мембрана
аорта
мембрана спинна брижа
середня кишка
пряма
кишка черевна брижа
мембрана черевна
стінка
пуповина вторинна
порожнина тіла

28 тижнів
 сальні

Гістогенез і
і потові
епідерміс мозок залози спермії овогонії

органогенез
ектодерма гамети

Ембріональна індукція -
це взаємодія між
частинами зародка, коли
одні зачатки
мезодерма ентодерма
стимулюють розвиток
інших

міокард скелетні нирки еритроцити гладкі органи щитоподібна,

кишечник,
тимус,
м’язи м’язи дихання підшлункова печінка
 Провізорні органи Амніон
Амніон здійснює обмін речовин через
амніотичну рідину

амніон

Амніон зростається із
оболонкою хоріону
 Провізорні органи Жовтковий мішок
Жовтковий мішок на певному етапі
відіграє роль кровотворного органа

жовтковий мішок

До трьох місяців від жовткового мішка

майже нічого не залишається
 Провізорні органи Алантоїс
Кровоносні судини за допомогою алантоїса
проростають до хоріону і плаценти

амніон
алантоїс

алантоїс
жовтковий мішок

На 2-3 місяці алантоїс атрофується і його

залишки можна знайти в пупковому канатику
 Провізорні органи Хоріон
ворсинки хоріона
 Хоріон -зовнішня ворсинчаста
оболонка зародка на початкових
етапах розвитку
Хоріон є похідним трофобласта — хоріон
поверхневого шару клітин
плодового міхура амніон

жовтковий
мішок

Хоріон покритий ворсинками, в які вростають

кровоносні судини зародка. Ворсинки хоріона
занурюються в стінку матки, утворюючи плаценту
 Провізорні органи Плацента
 Плацента утворюється із зародкових
оболонок, які прилягають до стінки матки,
утворюють вирости і забезпечують тісний
звязок між зародком і матір’ю для живлення
і дихання зародка

плацента
52 Постембріональний
розвиток людини
Середня тривалість життя людини
становить близько 90 років
 В Україні у 2013 році тривалість життя
чоловіків складала 66 років, а жінок – 76 років
Залежність стану здоров’я від чинників:

спадковість

стан довкілля
рівень медицини
спосіб життя
харчування
фізична активність
робота мозку
стан емоційної
сфери
 чергування
активності та відпочинку
 Основні етапи постембріогенезу
1. Ювенільний (дорепродуктивний) – до завершення статевого дозрівання
2. Зрілий (репродуктивний) – період статевої зрілості
3. Період старості (післярепродуктивний)

Хронологічний вік – період, прожитий від дня народження до

цього моменту.

Біологічний вік – це сукупність особливостей конкретної

людини.
 Ювенільний період
триває від народження
до 21 року у жінок і 22 років у чоловіків

Період новонародженості
– перші 10 днів

- сон;
- початок функціонування
харчових рефлексів,
механізмів терморегуляції;
- активізується імунна
система
 Ювенільний період
триває від народження
до 21 року у жінок і 22 років у чоловіків

Грудний період –
від 10 днів до 1 року

- активні зміни у руховій

системі;
- швидкий ріст;
- розвиток психіки
 Ювенільний період
триває від народження
до 21 року у жінок і 22 років у чоловіків

Грудний період –
від 10 днів до 1 року

- активні зміни у руховій

системі;
- швидкий ріст;
- розвиток психіки
 Ювенільний період
триває від народження
до 21 року у жінок і 22 років у чоловіків

Грудний період –
від 10 днів до 1 року

- активні зміни у руховій

системі;
- швидкий ріст;
- розвиток психіки
 Ювенільний період
триває від народження
до 21 року у жінок і 22 років у чоловіків

Раннє дитинство –
від 1 до 3 років

- розвиток мови і мислення;

- оволодіння навичками
 Ювенільний період
триває від народження
до 21 року у жінок і 22 років у чоловіків

Раннє дитинство –
від 1 до 3 років

- розвиток мови і мислення;

- оволодіння навичками
 Ювенільний період
триває від народження
до 21 року у жінок і 22 років у чоловіків

Раннє дитинство –
від 1 до 3 років

- розвиток мови і мислення;

- оволодіння навичками
 Ювенільний період
триває від народження
до 21 року у жінок і 22 років у чоловіків

Перше дитинство –
від 4 до 7 років –
дошкільний вік

- швидко розвивається мозок;

- оволодіння навичками
писання, розвивається
дрібна моторика;
- провідна діяльність - гра
 Ювенільний період
триває від народження
до 21 року у жінок і 22 років у чоловіків

Перше дитинство –
від 4 до 7 років –
дошкільний вік

- швидко розвивається мозок;

- оволодіння навичками
писання, розвивається
дрібна моторика;
- провідна діяльність - гра
 Ювенільний період
триває від народження
до 21 року у жінок і 22 років у чоловіків

Перше дитинство –
від 4 до 7 років –
дошкільний вік

- швидко розвивається мозок;

- оволодіння навичками
писання, розвивається
дрібна моторика;
- провідна діяльність - гра
 Ювенільний період
триває від народження
до 21 року у жінок і 22 років у чоловіків

Друге дитинство –
від 8 до 12 років –
молодший шкільний вік

- засвоєння письмового
мовлення;
- формування навичок в
соціумі;
- провідна діяльність -
навчання
 Ювенільний період
триває від народження
до 21 року у жінок і 22 років у чоловіків

Друге дитинство –
від 8 до 12 років –
молодший шкільний вік

- засвоєння письмового
мовлення;
- формування навичок в
соціумі;
- провідна діяльність -
навчання
 Ювенільний період
триває від народження
до 21 року у жінок і 22 років у чоловіків

Підлітковий вік–
від 13 до 16 років

- бурхливий фізичний
розвиток;
- розвиток абстрактого
мислення;
- підліткова криза;
- провідна діяльність -
спілкування
 Ювенільний період
триває від народження
до 21 року у жінок і 22 років у чоловіків

Підлітковий вік–
від 13 до 16 років

- бурхливий фізичний
розвиток;
- розвиток абстрактного
мислення;
- підліткова криза;
- провідна діяльність -
спілкування
 Ювенільний період
триває від народження
до 21 року у жінок і 22 років у чоловіків

Підлітковий вік–
від 13 до 16 років

- бурхливий фізичний
розвиток;
- розвиток абстрактного
мислення;
- підліткова криза;
- провідна діяльність -
спілкування
 Ювенільний період
триває від народження
до 21 року у жінок і 22 років у чоловіків

Юнацький вік –
від 17 до 20-21 років

- завершується формування;
- починається реалізація
знань і навичок;
- провідна діяльність -
навчання
 Ювенільний період
триває від народження
до 21 року у жінок і 22 років у чоловіків

Юнацький вік –
від 17 до 20-21 років

- завершується формування;
- починається реалізація
знань і навичок;
- провідна діяльність -
навчання
 Зрілий період
триває від 21 до 60 років

Зрілий вік, І період –

від 21 до 35 років

- найпродуктивніший період
життя;
- людина знаходить місце в
житті;
- створення сім’ї
 Зрілий період
триває від 21 до 60 років

Зрілий вік, І період –

від 21 до 35 років

- найпродуктивніший період
життя;
- людина знаходить місце в
житті;
- створення сім’ї
 Зрілий період
триває від 21 до 60 років

Зрілий вік, І період –

від 21 до 35 років

- найпродуктивніший період
життя;
- людина знаходить місце в
житті;
- створення сім’ї
 Зрілий період
триває від 21 до 60 років

Зрілий вік, ІІ період –

від 35 до 60 років

- період реалізації власних

можливостей;
- після 45 років
відбуваються зміни у
ендокринних функціях
 Зрілий період
триває від 21 до 60 років

Зрілий вік, ІІ період –

від 35 до 60 років

- період реалізації власних

можливостей;
- після 45 років
відбуваються зміни у
ендокринних функціях
 Період старості
триває від 55-60 років до завершення життя

Похилий вік –
від 55-60 до 74 років

- cуттєві зміни в організмі:

посивіння, зморшки, зміна
осанки, зменшення м’язової
сили, зменшення еластичності
судин, погіршення пам’яті,
сповільнення реакції
 Період старості
триває від 55-60 років до завершення життя

Похилий вік –
від 55-60 до 74 років

- cуттєві зміни в організмі:

посивіння, зморшки, зміна
осанки, зменшення м’язової
сили, зменшення еластичності
судин, погіршення пам’яті,
сповільнення реакції
 Період старості
триває від 55-60 років до завершення життя

Старечий вік –
від 75 до 90 років
 Період старості
триває від 55-60 років до завершення життя

Старечий вік –
від 75 до 90 років
 Період старості
триває від 55-60 років до завершення життя

Довгожителі –
від 90 років
Проблеми старіння вивчає наука геронтологія
 Гіпотези старіння
1. Теломерна гіпотеза Хейфліка
хромосоми
Клітини мають
обмежену здатність до
поділу через вкорочення теломери
теломер
вкорочені
теломери

постарілі клітини
 Гіпотези старіння
2. Онтогенетична гіпотеза Дільмана
гіпоталамус

гіпофіз
Гіпоталамус втрачає
чутливість до
регуляторних сигналів
 Гіпотези старіння
3. Адаптаційно-регуляторна гіпотеза Фролькіса

Нормальна робота генів

органели фукціонують

сигнали

лізосоми
фукціонують клітинний контроль
білок розщеплюється

Порушення роботи генів

запалення
нагромадження сполук

лізосоми не
фукціонують клітинна токсичність

Старіння – це генетично запрограмований процес, який супроводжується

порушенням роботи генів
 Гіпотези старіння
4. Гіпотеза вільних радикалів Хармана

Вільний радикал Антиоксидант

Вільні радикали – це
високореакційні частинки,
що здатні пошкодити
клітинні структури

виправлення
 Гіпотези старіння
5. Гіпотеза апоптозу Скулачова

Апоптоз – запрограмована смерть клітин, розпад клітини на фрагменти,

які поглинаються фагоцитами
 Гіпотези старіння
6. Гіпотеза самоотруєння Мечникова

Старіння пов’язане із
нагромадженням у клітинах
продуктів обміну, які її
отруюють

Ілля Мечников вивчав властивості

болгарської палички, довів корись йогурту
для здоров’я і продовження тривалості
життя
 пошкодження ДНК

виснаження стовбурових вкорочення теломер

клітин

зміни у хромосомах

запалення cтаріння

зміни в ядрі
порушення обміну

запрограмоване старіння порушення регуляції клітинного циклу

 Прогерія – передчасне старіння

Передчасне старіння –
надзвичайно рідкісна хвороба 
раннього дитинства, що
характеризується
багатьма з поверхневих
аспектів старіння.

Ці діти мають загальний вигляд 
старих людей та рідко живуть більше
18 років, зазвичай вмираючи від 
серцево-судинних хвороб.