ФУНКЦІЯ

ТА ЇЇ
ВЛАСТИВОСТІ
 ЗАЛЕЖНІСТЬ ЗМІННОЇ У ВІД
ЗМІННОЇ Х НАЗИВАЮТЬ ФУНКЦІЄЮ,
ЯКЩО КОЖНОМУ ЗНАЧЕННЮ Х
ВІДПОВІДАЄ НЕ БІЛЬШ ОДНОГО
ЗНАЧЕННЯ У.

Х - НЕЗАЛЕЖНА ЗМІННА
(АРГУМЕНТ),
У – ЗАЛЕЖНА ЗМІННА (ФУНКЦІЯ).
 Область
визначення
функції
ОБЛАСТЬ ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІЇ – ЦЕ
МНОЖИНА ЗНАЧЕНЬ, ЯКИХ МОЖЕ
НАБУВАТИ АРГУМЕНТ Х

ПОЗНАЧАЄТЬСЯ D(f)
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ НА ОСОБЛИВІ ВИПАДКИ!

1) ІРРАЦІОНАЛЬНА ФУНКЦІЯ y f(x)

D(y): f(x) ≥ 0
f(x)
2) ДРОБОВО-РАЦІОНАЛЬНА ФУНКЦІЯ y 
g(x)
D(y): g(x) ≠ 0
3) ДРОБОВО-ІРРАЦІОНАЛЬНА y 
f(x)
ФУНКЦІЯ g(x)
D(y): g(x) > 0
D(f) – значення, які може приймати аргумент
а)D(f)=R
б) х-3 ≠0; х≠3 D(f)=R\{3}
в) х(х+2) ≠0; х≠0 та х+2≠0, х≠-2 D(f)=R\{0;-2}
д)х2-5х+4 ≠0 …
є)х+6≥0; х≥-6 D(f)=[-6;∞)
№2.32(1) ЗНАЙТИ ОБЛАСТЬ ВИЗНАЧЕННЯ
Область
значень
функції
ОБЛАСТЬ ЗНАЧЕНЬ ФУНКЦІЇ – ЦЕ
МНОЖИНА ЗНАЧЕНЬ ЗАЛЕЖНОЇ ЗМІННОЇ
У, ЯКИХ ВОНА НАБУВАЄ ПРИ ВСІХ Х З
ОБЛАСТІ ВИЗНАЧЕННЯ

ПОЗНАЧАЄТЬСЯ Е(f)
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ НА ОСОБЛИВІ ВИПАДКИ!

1) ІРРАЦІОНАЛЬНА ФУНКЦІЯ y f(x)

Е(у) : у≥0
k
2) ДРОБОВО-РАЦІОНАЛЬНА ФУНКЦІЯ y 
f(x)
Е(у): у ≠ 0
y  ах 2
3) КВАДРАИЧНА ФУНКЦІЯ
Е(у): у ≥ 0
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ НА ОСОБЛИВІ ВИПАДКИ!

4) МОДУЛЬ ФУНКЦІЇ y  f(x)

Е(у): у≥0
№2.28(3,5) ЗНАЙТИ МНОЖИНУ ЗНАЧЕНЬ
 х у
Вкажіть D(y) і Е(у).

а) D(f): [-1;1], E(f): [0;1]

б)D(f): [-1;1], E(f): [-2;2]
в) D(f): (-1;1), E(f): (-∞;∞)
г) D(f): (-∞;∞), E(f): (-1;1)
 Нулі
функції
Нулі функції – це точки х, у яких
значення функції дорівнює 0,
тобто f(х) = 0.
На графіку – це точки перетину
графіка з віссю абсцис.

a b c
 Парність
та непарність
функції
 4

-2 2
Протилежним аргументам
х = 2 та х = - 2
відповідає однакове
значення функції
у=4.
Така функція парна.
 4

-2
2

-4
Протилежним аргументам
х = 2 та х = - 2
відповідають протилежні
значення функції
у = 4 та у = - 4.
Така функція непарна.
 Теорема 1.

ЯКЩО ДЛЯ АРГУМЕНТІВ

х = а ТА х = - а
ЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІЇ
f(a) = f( - a),
ТО
ТАКА ФУНКЦІЯ ПАРНА.
 Теорема 2.

ЯКЩО ДЛЯ АРГУМЕНТІВ

х = а ТА х = - а
ЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІЇ
f(a) = - f( - a),
ТО
ТАКА ФУНКЦІЯ НЕПАРНА.
Приклад №1 f(х)=х2+5

1) D(f)=R – область визначення

симетрична відносно
початку координат

2) f(-х) = (-х)2+5=х2+5
Отже, f  x   f x 

Висновок: функція парна

Приклад №2 5
f ( x) 
x
1) D(f)=(-∞;0)U(0;∞) – область визначення
симетрична відносно початку координат
5 5
2) f(-х) =  .
x х
f  x    f x 

Отже, Висновок: функція непарна

ПРИКЛАД №3 f ( x)  x  5
D(f)=[-5;∞) – область визначення
несиметрична відносно початку координат
Приклад №4 8
f ( x) 
x5
1) D(f)=(-∞;5)U(5;∞) – область визначення несиметрична
відносно початку координат

f  x   f x 
f  x    f x 
Висновок: функція ні парна, ні непарна
ЗАВДАННЯ №5
ВИЗНАЧТЕ ПО ГРАФІКУ ПАРНІСТЬ ТА НЕПАРНІСТЬ
ФУНКЦІЇ
Зростання
та
спадання
функції
 7

2,8

2 12
ЗНАЧЕННЮ ЗНАЧЕННЮ
АРГУМЕНТА х = 2 АРГУМЕНТА х = 12
ВІДПОВІДАЄ ВІДПОВІДАЄ
ЗНАЧЕННЯ ЗНАЧЕННЯ
ФУНКЦІЇ У = 2,8. ФУНКЦІЇ У = 7.

Тобто, більшому значенню

аргумента відповідає більше
значення функції.
Така функція зростаюча.
4,7

0,8
1 6
ЗНАЧЕННЮ ЗНАЧЕННЮ
АРГУМЕНТА х = 1 АРГУМЕНТА х = 6
ВІДПОВІДАЄ ВІДПОВІДАЄ
ЗНАЧЕННЯ ЗНАЧЕННЯ
ФУНКЦІЇ У = 4,7. ФУНКЦІЇ У = 0,8.

Тобто, більшому значенню

аргумента відповідає менше
значення функції.
Така функція спадна.
 Теорема 3.

ЯКЩО ДЛЯ АРГУМЕНТІВ

х = а ТА х = b
ТАКИХ, ЩО a < b ,
ЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІЇ
f(a) < f(b),
ТО ТАКА ФУНКЦІЯ ЗРОСТАЄ.
 Теорема 4.

ЯКЩО ДЛЯ АРГУМЕНТІВ

х = а ТА х = b
ТАКИХ, ЩО a < b ,
ЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІЇ
f(a) > f(b),
ТО ТАКА ФУНКЦІЯ СПАДАЄ.
Функція зростає на проміжку (a ;
b)

а
b
Функція cпадає на проміжку
(-; а) (b; +)

а
b
ВИЗНАЧТЕ ПРОМІЖКИ ЗРОСТАННЯ І СПАДАННЯ
ФУНКЦІЇ
Знакосталість
функції
 Тут функція додатна

a b c
Тобто f(x) > 0, якщо х ( - ; a)  (b ;
c)
 Тобто f(x) < 0,
якщо х (a; b)  (c; + )

a b c

Тут функція від’ємна