Жанр детективу

у сучасній масовій
літературі
Сюжети своїх детективних
романів я знаходжу за
миттям посуду. Це таке
дурне заняття, що Детектив – чудова
мимоволі приходить думка школа допитливості й
про вбивство. логіки.
Агата Крісті Наум Берковський

Злочинець – творець,
а детектив –
критик.
Гілберт Честертон
 Детектив –
(англ. detective — агент розшуку, з
лат. detectio — розкриття) —
різновид пригодницької літератури,
передовсім прозові твори, в яких
розкривається певна таємниця,
пов’язана із злочином.
(Літературознавчий словник-довідник / Редкол.: Роман Теодорович Гром'як,
Юрій Іванович Ковалів . – Київ : Академія, 1997 . – 749 с. : іл. – (Nota bene!)
 Едгард Аллан По
(1809-1849)
Е. По вважають засновником, "батьком" жанру
детективу та його трьох головних напрямів -
романтичного (власне сенсаційного),
класичного (власне інтелектуального) та
готичного (жахливого, страшного).

Детектив став цілком законним літературним

жанром. Його перевага полягала в тому, що це -
одна із перших і поки що єдина форма
популярної літератури, в якій оприявнено
відчуття поезії сучасного життя.
У художній літературі відомі такі
жанрові різновиди детективу:
ДЕТЕКТИВ ЗАКРИТОГО ВИДУ
Сиріл Гейр «Чисто англійське
вбивство»
Агата Крісті «Десять негренят»
Борис Акунін «Левіафан»
ПСИХОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕКТИВ
Буало-Нарсежак «Вовчиці», «Та, якої
не стало», «Морські ворота»,
«Окреслене серце»
Себастьян Жапрізо «Дама в окулярах і
з рушницею в автомобілі»
Ноель Каліф «Ліфт на ешафот»
ПОЛІТИЧНИЙ ДЕТЕКТИВ
Чингіз Абдуллаєв
Борис Акунін «Статський радник»
Віктор Левашов «Заколот патріотів»
А. Холл «Берлінський меморандум»
(Меморандум Квіллера)
ІСТОРИЧНИЙ ДЕТЕКТИВ
Умберто Еко «Ім'я троянди»
Роберт ван Гюлік цикл творів про суддю Ді
Буало-Нарсежак «У зачарованому лісі»
Еллері Квін «Невідомий рукопис доктора Ватсона»
Борис Акунін літературний проект «Пригоди Ераста Фандоріна»
Гілберт Кіт Честертон цикл творів про отця Брауна
Ліндсей Девіс цикл творів про детектива Фалько
ФАНТАСТИЧНИЙ ДЕТЕКТИВ
Станіслав Лем «Розслідування»,
«Дізнання»
Ерік Френк «Буденна робота», «Оса» ШПИГУНСЬКИЙ ДЕТЕКТИВ
Хольмван Зайчик цикл «Поганих Агата Крісті «Кішка серед голубів»
людей немає» Джон Ле Карре «Шпигун, що прийшов
Кір Буличов цикл «Інтергалактична з холоду»
міліція» («Інтергпол») Ян Флемінг «Джеймс Бонд»
Айзек Азимов цикли Лаккі Старр —
космічний рейнджер, детектив Елайдж
Бейлі і робот Даніель Оливо
ІРОНІЧНИЙ ДЕТЕКТИВ
Ілля Варшавський «Пограбування
відбудеться о півночі» КРУТИЙ ДЕТЕКТИВ
Леонід Каганов «Майор Богдамир Практично всі твори Дешилла
рятує гроші» Гемметта, найвідоміший його роман —
«Мальтійський сокіл»,
Олександр Козачинський «Зелений
більшість творів Джеймса Чейза,
фургон»
романи Реймонда Чандлера
Дональд Вестлейк «Проклятий
смарагд», «Банк, який тріснув»
Іоанна Хмелевська (більшість творів)
Дар'я Донцова (усі твори)
 Ознаки жанру
класичного детективу:
- обов’язкова наявність загадки, котра не завжди ґрунтується на
злочині;
- заглибленість у звичний побут – читач повинен добре
відчувати типову атмосферу, зокрема обстановку, мотиви
поведінки персонажів, правила пристойності, набір тих звичок
і умовностей, які повʼязані з соціальними ролями героїв
детективу;
- наявність особливих правил побудови сюжету – неписаних
«законів детективного жанру»;
- відсутність випадкових помилок. Персонажі не можуть
помилятися щодо простих елементарних фактів: вони або
говорять про них чисту правду, або свідомо брешуть .
 Жанр детективу
в українській літературі
Впровадив жанр детективу В. Винниченко,
вперше випробувавши його потенціал в повісті
"На той бік" (1919). Жанрові риси детективу
оприявнено в соціальному романі письменника
"Нова заповідь" (1932-1947). Виразно
позначився цей жанр у соціально-утопічному
романі "Сонячна машина"(1921-1924) та
детективному "Поклади золота" (1926-1927).
Етапи становлення детективу Шевчук Андрій
«Закон зла» (1999),
Ю.Кузнецов
як жанру «Лабіринт» (1989),
А.Кокотюха «Шлюбні
ігрища жаб»,
в українській літературі І.Роздобудько і
Є.Кононенко

сучасність
(кінець ХХ – початок ХХІ ст.)
«Не відкриваючи обличчя»
(1959) М.Далекого; «І один у
полі воїн» (1956)
Ю. Дольд-Михайлика; післявоєнний період
«Європа-45» (1959)
П.Загребельного; «Полковник (1945-1990 рр. ХХ ст.)
Шиманський» (1961)
В. Земляка

міжвоєнний період
(1920-1940 рр. ХХ ст.)
Д. Бузько («Голяндія», 1929),
О.Досвітній («Піймав», 1931),
О. Слісаренко («Бунт», 1928р.)
 Детективний роман як один із
основних жанрів масової літератури
кінця ХХ - початку ХХІ століття
Отже, як не парадоксально, але завдяки злочинцям світова
культура збагатилася детективним жанром. Почуємо декілька порад
від «королів жанру» для тих, хто мріє стати авторами або уважними
читачами детективу :
Якщо не знаєш, що писати, напиши: «Увійшов чоловік з револьвером у
руці» (Реймонд Чандлер)
Чим тупіший слідчий, тим довше детектив (Віктор Романов).
Хороший детектив – це не «хто вбив», а «чому вбив» (Донна Тартт)
Я просто переконана, що людство ділиться на дві половини: тих, хто
любить детективи і тих, хто в цьому не зізнається
(Тетяна Окоменюк)

І на останок мудра думка від «королеви жанру» Агати

Крісті: «Немає більшої помилки в житті, ніж побачити або почути
шедеври мистецтва в невідповідний момент. Для багатьох і багатьох
Шекспір пропав через те, що вони вивчали його в школі». Настав час
поринути у світ детективу. Приєднуйтеся до нас, любителів та знавців
інтелектуального і одночасно розважального жанру –
його Величності Детективу!