ДВНЗ «Національний гірничий

університет»
Кафедра систем електропостачання

Дисципліна «Управління електроспоживанням»

ТЕМА 2 – «Вплив
нерівномірності ГЕН
ЕЕС на економіку виробництва ЕЕ»
 Визначення питомих витрат на вироблення
ЕЕ в ЕЕС. Загальні витрати ЕЕС на вироблення ЕЕ
розподіляються:
 на виробництво по усьому комплексу ЕС;
 на передавання і розподілення до споживача;
 загальносистемні (утримання стійкості і надійності
електропостачання, загальних резервів потужності,
міжсистемних ЛЕП, регулювання ГЕН).
Орієнтовна структура річних витрат ЕЕС за вказаною
структурою така:
Паливо – 49, 6 %;
Допоміжні матеріали – 5,3%;
Енергія на власні потреби – 0,6%;
Амортизація і плата за фонди – 26,5%;
З/п і відрахування на соцстрахування – 11, 3 %;
Інші – 6,7 %.
Усі витрати ЕЕС можна підрозділити на
а) постійні, які не залежать від кількості виробленої ЕЕ;
б) змінні, які обумовлюються кількістю ЕЕ, яка
виробляється.
 Продовження 1: Визначення питомих витрат на
вироблення ЕЕ в ЕЕС. Проаналізуємо як
змінюються витрати на вироблення 1 кВт·год ЕЕ на
КЕС в залежності від кількості годин використання
встановленої потужності Pо (для спрощення аналізу Pо
приймається рівною Pмакс ).
А. Припустимо, що КЕС виробляє ЕЕ з
рівномірним ГЕН впродовж доби і року при постійній
потужності, яка дорівнює Pо . При такому ГЕН Kнер =1,
Kз.г =1, h = Tріч =8760 год, а Pмакс  Pо . В такій ЕЕС питомі
витрати на вироблення 1 кВт·год ЕЕ можна
представити у вигляді
з0  зТ 0  зП 0 , (1.1)
де зТ 0 – паливна складова витрат на вироблення 1
кВт·год ЕЕ;
зП 0 – інші витрати на вироблення 1 кВт·год ЕЕ.
У відносних одиницях вираз (1.1) буде таким
 0  Т 0   П 0 .
 Продовження 2: Визначення питомих витрат на
вироблення ЕЕ в ЕЕС. Якщо та ж кількість ЕЕ
виробляється при нерівномірному ГЕН, то для такої ЕЕС
річний максимум навантажень Pмакс  Pо , число годин
використання максимуму навантажень h  W / Pмакс < Tріч
річ
=8760 год.
Нерівномірність споживання ЕЕ приведе до збільшення
витрат на її вироблення.
Витрати палива для генерації електроенергії залежать
від багатьох складових, а також від коефіцієнту заповнення
графіка Кзг або Тmax.
Питомі витрати палива на виробку 1 кВт·г
електроенергії:
g0п 230
g0 у.п   , кг/кВт·г
в.п. / 100 Т М
 Теоретична витрата палива на вироблення 1 кВт·г
електроенергії
Q0 п 3,6
g 0.т    0,123 кг/кВт·г
Q0 у.п. 29,3
де Qоп – вміст теоретичної теплоти в одиниці
електроенергії, складає 1 кВт·г=3,6 МДж;
Qо.у.п. – питома теплота згорання умовного палива
29,3 МДж/кг.
в.п.  ка  b  Aв - коефіцієнт використання палива, %
ка - ККД котлоагрегату, % (30-40%);
b – коефіцієнт технічного стану котла (0,2-0,3);
Ав – зольність вугілля (20, 30, 35, 40%)

Паливна складова вартості 1 кВт·год електричної енергії

знаходиться за виразом:
зТ 0  g  С 103 , грн/ кВт·год
0 у.п 0.п
де С0.п - питома вартість палива, грн/т
 Приклад 1. Визначити зниження витрат (економічний ефект)
для ТЕС України при збільшенні кількості годин використання
максимуму навантажень від h = 5000 год на рік до h = 6000 год на
рік за рахунок більш рівномірного завантаження енергетичного
обладнання. Визначити паливну складову у собівартості
вироблення 1 кВт·год ЕЕ.
Річне вироблення ЕЕ ТЕС України склало W  84 млрд
кВт·год на рік, середня ставка відпускного тарифу для
енергогенеруючих підприємств (ТЕС) на ОРЕ b=
0,757 грн/ кВт·год. Зольність вугілля – 30 %, ККД котла – 40 %,
технічний стан котла b=0,3, питома вартість палива – 1000 грн/т
 Розв’язання задачі:
Питомі витрати палива на вироблення 1 кВт·г
електроенергії:
g0п 230 0,123 230
g0 у.п1      0, 442 кг/кВт·г
в.п. / 100 Т М 1 31 / 100 5000
g0 у.п2  g0 п  230  0,123  230  0, 435 кг/кВт·г
в.п. / 100 Т М 2 31 / 100 6000

Теоретична витрата палива на вироблення 1 кВт·г

електроенергії
Q0 п 3,6
g 0.п    0,123 кг/кВт·г
Q0 у .п. 29,3
в.п.   ка  b  Aв  40  0,3  30  31% - коефіцієнт використання
палива, %
ка - ККД котлоагрегату, % (30-40%);
b – коефіцієнт технічного стану котла (прийнято 0,3);
Ав – зольність вугілля, 30%
 Паливна складова вартості 1 кВт·год електричної енергії
знаходиться за виразом:

зТ 0.1 g  С
0 у.п1 0.п
103  0,442 1000 103  0,442 ,

грн/кВт·год

зТ 0.2 g  С
0 у.п1 0.п
103  0,435 1000 103  0,435 ,

грн/кВт·год
Зниження витрат (економічний ефект) для ТЕС України при
збільшенні кількості годин використання максимуму навантажень
З *  ЗТ 0.1  ЗТ 0.2  0, 442  0, 435  0,07 грн/кВт·год

З  З *  W  0,07  84  109  5,88 млрд.грн

*Ефект отриманий без урахування, витрат пов’язаних з

пуском, зупинками і утриманням у гарячому резерві
енергообладнання, задіяного для роботи системи у змінній частині
добового ГЕН.
 Вплив вирівнювання ГЕН ЕЕС на економіку
виробництва електроенергії

1. Покриття змінної частини добових ГЕН, особливо

максимумів, при зміні режимів за хвилини є не тільки
складною технічною задачею, але й викликає значне
збільшення витрат в ЕЕС. Витрати пов’язані з утриманням
маневреного обладнання (спеціальні пікові паротурбінні
агрегати, ГТУ, ГАЕС тощо) або використанням базового
обладнання у більш витратних режимах.
3. Додаткові витрати викликає тижнева нерівномірність
ГЕН, тому що це потребує зупинення частини енергоблоків
у вихідні та святкові дні, а також річна нерівномірність за
сезонами року.
 ДЕЯКІ УЗАГАЛЬНЮЮЧІ ВИСНОВКИ З РРЕ
1. Покриття змінної частини добових ГЕН, особливо
максимумів, при зміні режимів за хвилини є не тільки
складною технічною задачею, але й викликає значне
збільшення витрат в ЕЕС. Витрати пов’язані з утриманням
маневреного обладнання (спеціальні пікові паротурбінні
агрегати, ГТУ, ГАЕС тощо) або використанням базового
обладнання у більш витратних режимах.
3. Додаткові витрати викликає тижнева
нерівномірність ГЕН, тому що це потребує зупинення
частини енергоблоків у вихідні та святкові дні, а також
річна нерівномірність за сезонами року.
 3. Впливати на режими електроспоживання можливо за
рахунок багатьох чинників. Одним з найбільш дієвих є
тарифи на ЕЕ, які дозволяють управління
електроспоживанням зробити більш гнучким й ринково
орієнтованим.
 Зіставлення основних недоліків та переваг
від РРЕ для суб’єктів енергоринку

ЕНЕРГОСИСТЕМА. Вирівнювання ГЕН у

споживача дозволяє:
Знизити капітальні витрати;
Знизити питомі витрати палива на
вироблення 1 кВт·год ЕЕ;
Послабити вимоги до маневреності
енергетичного обладнання;
Зменшити шкідливі викиди при виробленні
ЕЕ.
 СПОЖИВАЧІ ЕЕ. Регулювання режиму
електроспоживання у СЕ, яке спрямоване на
вирівнювання ГЕН ЕЕС створює у споживачів наступні
труднощі:
 Збільшуються капітальні витрати, які пов’язані з
підготовкою виробництва до РРЕ;
 Підвищуються витрати ПЕР на виробництво одиниці
продукції;
 Ускладнюється ведення технологічних процесів
(з’являються перерви, змінюється послідовність операцій
тощо);
 Виникають труднощі соціального плану (робота в нічну
зміну).

Переваги РРЕ:
1. Зявляється можливість зниження плати за користування
ЕЕ;
Технологічна підготовка виробництва підвищує
маневреність виробництва.
 Електрозбереження – одне з основних джерел
енергії, оскільки витрати на заходи з економії електроенергії
є значно меншими, ніж на розширення електростанцій для її
виробництва.
В електропостачанні для характеристики ефективності
передачі та розподілу електричної енергії оперують
поняттям втрат електроенергії.
Виділяють комерційну і технічну складові втрат
електроенергії.
Технічна (технологічна) складова пов’язана саме з
фізичними процесами передачі електричної енергії,
підвищуючи ефективність яких можливо досягти зниження
відповідних втрат.
Рівень технічних втрат електроенергії в мережах
розвинених країн світу становить близько 10 %!
В умовах електричних мереж України – 15-25%!!!
 Характерні заходи для підвищення енергетичної
ефективності роботи промислових підприємств на
прикладі установок електроприводу :

Одним з елементів систем електроспоживання є системи

електричного привода. До шляхів підвищення ефективності
роботи цих систем належать:
- скорочення або знищення проміжних передач;
- впровадження енергоефективних електродвигунів
(двигунів з покращеними енергетичними
характеристиками);
- підвищення ефективності роботи двигунів;
- використання регуляторів напруги.
 Ефективна робота двигунів може бути отримана
шляхами:
- підвищення завантаження двигунів;
Питома витрата електричної енергії двигуном
обчислюється:
1  (1  ном )
пит  (Кз  )
ном К з Кt
де  ном - ККД робочої машини при повному (номінальному)
завантаженні;
К з  Pфакт Pном - коефіцієнт завантаження двигуна;
t роб
Кt  - коефіцієнт використання робочої машини за
t роб  t хх
часом;
  0,8  0,9 - коефіцієнт, що залежить від типу і конструкції
робочої машини.
Як впливати на зменшення питомої витрати
електроенергії???
- збільшувати використання машини за
навантаженням і часом, виходячи в зону
максимального ККД
 - використання обмежувачів холостого ходу;
Якщо міжопераційний час (холостий хід) технологічних
машин перевищує 10 с, то слід застосовувати автоматичні
обмежувачі холостого ходу. Як правило, такий захід
призводить до економії електричної енергії.

При цьому ВАЖЛИВО ВРАХОВУВАТИ:

- вартість обмежувачів (капітальні та експлуатаційнй
витрати) та засобів автоматизації і управління;
- кількість пусків до капітального ремонту певного
технологічного устаткування (турбокомпресори);
- втрати електричної енергії в режимах зупинки і
подальшого пуску установки, для якої розглядається варіант
встановлення обмежувача ХХ (нагрівальні печі, сушильні і
холодильні установки).
 - заміни недовантажених двигунів двигунами меншої
потужності
Якщо середнє завантаження електродвигуна складає
менше 45 % від номінальної потужності, то його заміна на
менш потужний завжди доцільна і не потребує перевірки
розрахунками.
При завантаженні двигуна більше 70 %, його заміна
вважається недоцільною.
При завантаженні двигуна у межах 45-70% доцільність
заміни потребує додаткового обґрунтування за критеріями:
- зменшення втрат активної потужності в електричній
мережі і двигуні та її вартості з урахуванням тенденцій щодо
зміни плати (підвищення/зниження роздрібного тарифу);
- різниці ліквідної вартості існуючого двигуна і
капіталовкладеннями на придбання нового;
- відпрацьованого строку служби обладнання, вартості
капітального ремонту застарілого устаткування чи
придбання нового.
 Підвищення ефективності
роботи електричних мереж
України на прикладі силових
трансформаторів Томаківського
району електричних мереж
Аналіз фактичного використання трансформаторів розподільних
мереж за навантажувальною здатністю

Добове завантаження трансформатора №1 ПС

35/10 кВ

Зимовий період Літній період Зимовий період Літній період

Час заміру ТМН -6300 №1 Час заміру ТМН -6300 №1
Кз Кз Кз Кз
0:00-1:00 0,24 0,17 12:00-13:00 0,36 0,18
1:00-2:00 0,24 0,17 13:00-14:00 0,36 0,19
2:00-3:00 0,25 0,17 14:00-15:00 0,36 0,20
3:00-4:00 0,25 0,17 15:00-16:00 0,37 0,20
4:00-5:00 0,25 0,17 16:00-17:00 0,38 0,18
5:00-6:00 0,25 0,15 17:00-18:00 0,38 0,19
6:00-7:00 0,27 0,17 18:00-19:00 0,35 0,20
7:00-8:00 0,27 0,18 19:00-20:00 0,35 0,23
8:00-9:00 0,35 0,19 20:00-21:00 0,32 0,23
9:00-10:00 0,32 0,22 21:00-22:00 0,31 0,22
10:00-11:00 0,34 0,21 22:00-23:00 0,31 0,20
11:00-12:00 0,36 0,20 23:00-24:00 0,31 0,17
Характерні графіки електричних навантажень найбільш
завантаженого трансформатора ПС «Томаківка»
 Визначення динаміки відпрацювання ресурсу
трансформаторів за фактичним зносом ізоляції обмоток

Температура ННТ обмоток і добовий знос ізоляції

трансформатора 1Т-6300 кВА ПС «Томаківка»
Вибір оптимального типорозміру трансформатора за реальним
режимом навантаження

А
Б
 Рекомендовані типорозміри трансформаторів для
підстанцій дослідженого РЕМ
Встановлені Рекомендовані
трансформатори трансформатори
ПС
35 кВ 35 кВ
35/10 кВ
Sном.т1, Sном.т2, Sном.т1, Sном.т2,
кВА кВА кВА кВА
«Томаківка» 6300 6300 2500 2500
«Володимирівка» 2500 2500 630 630
«Вишетарасівка» 2500 2500 1000 1000
«Зірка» 4000 2500 630 630
«Чумаки» 4000 2500 630 630
«Топила» 4000 4000 1000 1000
«МПТФ» 2500 1600 1000 1000

ПОТУЖНІСТЬ, ЩО ВИВІЛЬНЯЄТЬСЯ – Sнееф. = 33МВА

Економія капіталовкладень – 10 млн.грн
 Порівняння втрат потужності в трансформаторах
залежно від їх кількості та поточного навантаження
Коефіцієнт Sнт = 630 кВА Sнт = 1000 кВА Sнт = 2500 кВА
завантаження Sнав ΔPт∑, кВт Sнав ΔPт∑, кВт Sнав ΔPт∑, кВт
Кз= кВА n=1 n=2 кВА n=1 n=2 кВА n=1 n=2
0 0 1,3 2,6 0 2,1 4,2 0 3,9 7,8
0,1 63 1,4 2,6 100 2,2 4,3 250 4,1 7,9
0,2 126 1,6 2,8 200 2,6 4,4 500 4,8 8,3
0,3 189 2,0 2,9 300 3,1 4,7 750 6,0 8,9
0,4 252 2,5 3,2 400 4,0 5,1 1000 7,7 9,7
0,5 315 3,2 3,6 500 5,0 5,7 1250 9,8 10,7
0,6 378 4,0 4,0 600 6,3 6,3 1500 12,4 12,0
0,7 441 5,0 4,5 700 7,8 7,0 1750 15,4 13,6
0,8 504 6,2 5,0 800 9,5 7,9 2000 18,9 15,3
0,9 567 7,5 5,7 900 11,5 8,9 2250 22,9 17,3
1 630 8,9 6,4 1000 13,7 10,0 2500 27,4 19,6
1,1 693 10,5 7,2 1100 16,1 11,2 2750 32,3 22,0
1,2 756 12,2 8,1 1200 18,8 12,6 3000 37,7 24,7
1,3 819 14,1 9,0 1300 21,7 14,0 3250 43,6 27,7
1,4 882 16,2 10,0 1400 24,8 15,6 3500 50,0 30,8
Висновок: при навантаженні, яке менше 60 % від номінальної потужності
трансформатора, доцільно відключати один з двох трансформаторів на ПС.
 Розробка економічно доцільних режимів експлуатації
трансформаторів

Оцінка мінімуму втрат

потужності в трансформаторах
типу ТМН-630/35

Оцінка мінімуму втрат

потужності в трансформаторах
типу ТМН-2500/35
 Порівняння втрат електроенергії в трансформаторах до
та після оптимізації для фактичних режимів роботи
Значення
Сумарні втрати
Варіант 1 Варіант 2 зниження
електроенергії
ПС 35/10 кВ втрат ЕЕ
ΔАст1, ΔАобм1, ΔАст2, ΔАобм2, ΔАВ1, ΔАВ2, ΔАВ1-2,
кВт·год кВт·год кВт·год кВт·год кВт·год кВт·год кВт·год
«Томаківка» 140160 21961,3 68328 69749,5 162121,3 138077,5 24043,7
«Володимирівка» 35916 8,0 22776 41,5 35924,0 22817,5 13106,5
«Вишетарасівка» 71832 6282,6 36792 16344,5 78114,6 53136,5 24978,0
«Зірка» 84972 3534,0 22776 9145,8 88506,0 31921,8 56584,2
«Чумаки» 84972 3878,5 22776 12108,0 88850,5 34884,0 53966,6
«Топила» 98112 8956,0 36792 29623,5 107068,0 66415,5 40652,5
«МПТФ» 61320 5008,4 36792 21328,6 66328,4 58120,6 8207,8
ВСЬОГО: 577284,0 49628,8 247032,0 158341,3 626912,8 405373,3 221539,5

ЕКОНОМІЯ ПАЛИВА НА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ

→100 тонн вугілля
Підвищення ефективності роботи
електричних мереж промислових
підприємств на прикладі силових
трансформаторів технологічних
дільниць вугільних шахт
 Структура парку ПДПП вугільних шахт Західного
Донбасу за строками експлуатації

Відмови ПДПП:
- обмотки силового трансформатора – 17
%

час відновлення відмови – 18-212

год

1 2 3 4
Реальний строк
експлуатації Tсл,
рік Tсл > 45 30 < Tсл <= 45 15< Tсл <=30 Tсл <=15

Частка ПДПП від

загальної 10,8 27,9 47,5 13,7
кількості, %
Регламентований строк експлуатації вибухобезпечних підстанцій:

Тсл.регл. = 15 років
 Технічні характеристики підстанцій серій ТСВП і КТПВ
Номінальна потужність
Втрати, Вт
Серія ПДПП трансформатора
Sном.т, кВ·А ΔРхх ΔРкз
100 940 1270
160 1160 1900
ТСВП 250 1590 2490
400 2070 3600
630 2690 4700
100 550 1140
160 700 1550
КТПВ 250 1000 2050
400 1270 3800
630 2050 4200

Sном.т, кВ·А Ціна ПДПП,

Серія ПДПП
тис. грн

100 168
160 198
250 248,4
КТПВ
400 300
630 372
1000 624
Оцінка зміни плати за електроенергію при застосуванні шахтних ПДПП суміжних
типорозмірів різних серій виробництва
ΔПΣ.і ΔПΣ.і
Sном.т, (С0 = const), (С0 = var),
Кз = ΔWр.і, кВт·год ΔПр.і, грн
кВ·А грн (за 15 грн (за 15
років) років)
0,1 5332,1 5188,1 77822,0 181050,9
0,2 5297,6 5154,6 77318,6 179879,7
0,3 5240,1 5098,6 76479,6 177927,7
0,4 5159,6 5020,3 75304,9 175194,8
ТСВП-160
0,5 5056,2 4919,6 73794,6 171681,2
КТПВ-100
0,6 4929,7 4796,6 71948,7 167386,8
0,7 4780,2 4651,1 69767,2 162311,5
0,8 4607,7 4483,3 67250,1 156455,5
0,9 4412,3 4293,2 64397,3 149818,6
1 4193,8 4080,6 61208,9 142401,0
0,1 7779,7 7569,7 113544,9 264159,2
0,2 7729,7 7521,0 112814,3 262459,5
0,3 7646,2 7439,8 111596,6 259626,5
0,4 7529,4 7326,1 109891,8 255660,4
ТСВП-250
0,5 7379,2 7180,0 107699,9 250561,1
КТПВ-160
0,6 7195,7 7001,4 105021,0 244328,6
0,7 6978,8 6790,3 101855,0 236962,9
0,8 6728,5 6546,8 98201,9 228464,0
0,9 6444,8 6270,8 94061,7 218832,0
1 6127,7 5962,3 89434,4 208066,7
Залежності різниці вартості втрат електричної енергії від
параметрів Кз , Тм і С0

а) б)
а) однакові типорозміри різних серій: ТСВП–400 кВ·А і КТПВ–400 кВ·А;
б) суміжні типорозміри різних серій: ТСВП–400 кВ·А і КТПВ–250 кВ·А;
в) суміжні типорозміри однієї серії: КТПВ–400 кВ·А і КТПВ–250 кВ·А

Серія Sном.т, Ціна ПДПП,

ПДПП кВ·А тис. грн

100 168
160 198
250 248,4
КТПВ
400 300
630 372
в)
1000 624
 КОМПЕНСАЦІЯ РЕАКТИВНОЇ ПОТУЖНОСТІ

У промисловості споживачами РЕ являються:

СП з АД – 50%;
Трансформатори – 25%;
Освітлювальні установки – 10%;
ЕПУ – 5%; 5. ЛЕП – 5%;
Зварювальні установки – 2%;
Перетворювальні установки – 2%;
Індукційні регулятори, індуктивні елементи реле,
пристроїв обліку тощо – 1%.
 Особливість вироблення реактивної енергії полягає у
впливу обмінних процесів, які пов’язані з Q, на техніко-
економічні показники при її передачі від джерел до
струмоприймачів та споживачів ЕЕ
Централізація вироблення реактивної енергії
недоцільна з таких причин:
● При передачі значних потоків реактивної енергії в
елементах системи електропостачання виникають додаткові
втрати активної потужності та енергії:

а) P  Q 2 R / U 2 , WP  Q 2 R нб / U 2 ;

б) Q  Q 2 Х / U 2 , WQ  Q 2 X  нб / U 2 .
 ● Передача реактивної енергії викликає додаткові
втрати напруги, які особливо суттєві у мережах з напругою
110 кВ та вище:

U  (PR  QX )/U .

● Через завантаження реактивними струмами

зменшується пропускна здатність провідників повітряних
та кабельних ліній, а також трансформаторів:

а) проектування нових об’єктів:

I м  P 2 Q 2 3U л ;

б) в експлуатації:
Pдоп  ( 3UI доп ) 2 Q 2 .
Дякую за увагу!
