Кінематограф США

термін, що позначає кіноіндустрію США, найбільшу у світі, і зосереджену, головним чином, в околицях містечка Голлівуд
(поблизу Лос-Анджелеса, штат Каліфорнія), в якому знаходяться офіси та знімальні павільйони найбільших кінокомпаній
США. Індустрія кіно також добре розвинена у місті Нью-Йорк та у штаті Флорида.
Нерідко поняття «американський кінематограф» і «Голлівуд» об'єднують, але це невірно. Американське кіно це не
тільки величезна кіноіндустрія Голлівуду, але і добре розвинена система незалежного кіно.
• Становлення американського кінематографа, найпопулярнішого на
сьогодні, почалося в 1892 році, коли Томас Едісон сконструював
кінескоп. Перший публічний сеанс відбувся в Нью-Йорку в мюзик-холі
Байела і Костера. Сеанс складався з невеликих гумористичних і
танцювальних номерів.
• Через 9 років з'явилися «Нікелодеони» — вид дешевих кінотеатрів у
США початку 20 століття, вхід до яких коштував 5 центів. З кожним
роком кількість театрів збільшувалася, і до 1908 року їх було вже понад
три тисячі. Звичайно ж, нова розвага мала великий успіх у глядачів.
Загострення конкуренції приводило до краху дрібніших студій.
Стали з'являтися великі об'єднання
— так звані кінотрести. Ті своєю
чергою стали об'єднуватися з
прокатними фірмами. Наприклад:

• В 1912 «Парамаунт»
• В 1919 «Юнайтед артістс» (Мері
Пікфорд, Дуглас Фербенкс, Чарлі
Чаплін та Девід Гріффіт)
• В 1924 «Метро — Голден —
Маєр»
• В 1925 «Ворнер бразерс»
• Перша студія в Каліфорнії була створена в 1911
році незалежною компанією «Нестор». До 1914
року почалося будівництво фундаментальніших
студій багато в чому завдяки активній участі у
проєктах фірм, що входять в Компанію
кінопатентів: «Байограф», «Вайтанраф» і т. д.
• Орієнтація американської кінопромисловості
на масового глядача сильно обмежувала
«авторські» можливості режисерів. Система
вимагала «видовищних» фільмів, що приносять
більше прибутку, і тому на перший план
вийшли не режисери, а актори — зірки
(виникла система кінозірок) та продюсери.
• Розвиток американського кінематографа не
завжди йшло гладко. Суперечності, зіткнення
різних напрямків і тенденцій, розорення і
відродження студій, їх об'єднання. Досить
виразно в житті Голлівуду проглядалася
тенденція до укрупнення кіновиробництва.
Наприклад, у 1915 році була створена студія
«Метро», в 1919 — «Голдвін Пікчерз», а в 1924
році вони об'єдналися в «Метро-Голдвін-
Маєр».
• 6 жовтня 1927 р. відбулася прем’єра
першого кінофільму, в якому глядачі
почули акторів, — це був фільм «Співак
джазу». Почалися ера звукового кіно та
«Золоте століття» Голлівуду. З’явилося
поняття «кінозірка». У 1929 р. фільм
«Співакджазу» був нагороджений
спеціальною премією «Оскар» за
створення першої звукової кінострічки. У
наступні тридцять років було випущено
тисячі фільмів. Чітко визначилися
основні жанри американського
кіномистецтва — вестерни, комедії,
мелодрами, мюзикли, трилери тощо.
• Джон Вейн, Рідлі Скотт асоціювалися із вестернами, Едвард Робінсон
— із гангстерськими фільмами, Джон Кроуфорд і Барбара Стенвік —
із мелодрамами, Борис Карлофф, Бела Лугоши — із фільмами жахів,
Брюс Вілліс, Арнольд Шварценеггер, Сильвестр Сталлоне — з
бойовиками, Джим Керрі, Леслі Нільсон — із комедіями.
• У класичних фільмах жанру вестерн
дія відбувається на Дикому Заході
Америки в XIX ст. Конфлікт зазвичай
розгортається між бандою злочинців,
представниками влади та
мисливцями за нагородою. Як і у
звичайному бойовику, суперечка
вирішується шляхом насильства, що
неодмінно супроводжується
стріляниною. У вестернах панує
атмосфера прагнення незалежності,
характерної для мешканців західної
частини Сполучених Штатів.
• Основою сюжетів кримінального кіно
постає розкриття злочинів,
«вирішення стосунків» між
гангстерськими угрупованнями тощо.
Дії фільмів відбуваються переважно у
США в 30—40-х роках XX ст.
Карате-фільми мало
відрізняються від
звичайних картин
жанру екшен. Але в
протистоянні
персонажів карате-
фільмів ставка
робиться не на
застосування
вогнепальної зброї, а
на рукопашні сутички
із використанням
прийомів східних
єдиноборств.
•Фільми жанру трилер не мають чітких ознак, але викликають у глядача відчуття напруженого
переживання та хвилювання. Часом до трилерів зараховують фільми жахів, подекуди й
детективно-пригодницькі кінострічки, акцент у яких зміщений на підготовку до якогось
унікального злочину. Визнаним майстром трилерів вважається режисер А. Хічкок.
У пригодницьких
фільмах, на відміну від
бойовика, акцент зміщено
з грубого насильства на
кмітливість персонажів,
уміння перехитрити,
обдурити лиходія. При
цьому герой повинен
оригінально виплутатися
зі складних ситуацій.
Головна мета жанру комедії — розсмішити глядача, створити веселий
настрій. Але комічне і сміх — неоднакові поняття, адже комічним є
не все смішне. Комічність — це здатність людини подивитися на себе
очима інших, побачити власні вади, а також висміяти недосконалість
світу. Головні герої фільмів цього жанру завжди потрапляють у
кумедні ситуації.
Духовний і чуттєвий
світ героїв найкраще
розкривають
мелодрами. Гарні
костюми та декорації,
лірична музика — все
це перенесено на
кіноекран із
театральних
підмостків.
Кінематографічне мистецтво відіграє дуже важливу роль у культурі США. Щорічно кінокомпанії Сполучених Штатів випускають сотні фільмів,
що залучають у кінотеатри мільйони глядачів і приносять мільярди доларів. Сьогодні голлівудський кінематограф виступає ідеологічним
знаряддям — символом сучасної Америки і засобом формування іміджу цієї країни на світовій арені.