Питання не в тому, чи є "Громадянин Кейн" одним з найкращих фільмів, які коли-небудь були

зняті; це очевидно. Питання в тому, чи є він найкращим. Американський інститут кіномистецтва

вважає, що так, проголосувавши за нього на першому місці. Непогано для фільму, який
провалився, коли вперше вийшов на екран. У будь-якому випадку, це фільм, який сам себе
рекомендує, і я тут не для того, щоб сказати вам, щоб ви його купили. Дозвольте мені лише
сказати, що я не можу собі уявити, щоб хтось, хто хоча б віддалено цікавиться кінематографом, не
купив його. Warner Brothers надали своєму новому DVD-виданню всі переваги, які має отримати
класичний фільм такого рівня: нещодавно відреставроване зображення та звук, два повних
аудіокоментаря, документальний фільм, що дорівнює довжині фільму, та тонна додаткових
матеріалів - все це міститься у дводисковому пакеті.

Як відомо, співавтор сценарію, продюсер і режисер Орсон Веллс взяв за основу своєї історії
реального видавничого магната Вільяма Рендольфа Герста, а його вигаданий персонаж Чарльз
Фостер Кейн у не зовсім втішних рисах наслідує особисте і професійне життя знаменитого
газетяра. Схожість була настільки вражаючою, що Херст, який у 1941 році контролював значну
кількість ЗМІ країни, зробив усе можливе, щоб фільм ніколи не побачив світ. Диск супроводжує
документальний фільм. "Битва за "Громадянина Кейна", добре описує суперечки навколо спроб
Херста знищити фільм, який був зроблений за скромний бюджет на студії РКО. Герст навіть
намагався купити плівки (за допомогою свого приятеля, Луїса Б. Майєра з MGM), а коли це не
вдалося, він відмовився дозволити жодній зі своїх газет чи радіостанцій розміщувати рекламу
фільму. До моменту прем'єри фільму широка громадськість або була переконана в його
провальності, або взагалі не мала змоги його побачити через обмежений прокат. Лише через
десятиліття чи два фільм був переоцінений і почав з'являтися в арт-хаусах та аудиторіях коледжів
як справжня класика кіномистецтва.

Очевидно, що про достоїнства "Громадянина Кейна" написані книги. Дозвольте лише мимохідь
зазначити, що, хоча фільм і не відкриває нічого нового, він об'єднує низку кінематографічних
прийомів, які до цього перебували на різних стадіях розвитку. Наприклад, у фільмі вдосконалено
використання наративу та оповіді у вигляді флешбеку: зроблено акцент на психологічному
освітленні, світлотіні ( кіароскуро) та глибокофокусній зйомці; використано напрочуд динамічний
для свого часу саундтрек; подано часті випадки накладання та переривання діалогів; застосовано
складну та ретельно продуману операторську роботу, унікальні ракурси зйомки, різкі зміни кадрів,
багаторазову експозицію, спецефекти, агонізуюче розсмоктування; використовуються дзеркала,
віддзеркалення, дзеркальні сцени та зображення, фільм включає в себе численні інші приклади
сучасного кінематографу та оповіді в цілому. Результатом є кінематографічний шедевр, який
сьогодні так само сліпуче вражає, як і понад шістдесят років тому. Важко заперечити той факт, що
з того часу він вплинув майже на кожного кінематографіста.

Спеціальний дводисковий набір Warners (який не рекламується як " спецвидання", але, безумовно,
є таким, що є приємним відтінком скромності для великої студії) включає в себе безліч цінних
бонусних матеріалів. Перший диск містить художній фільм, який супроводжується двома
аудіокоментарями на вибір. Перший - з режисером і біографом Уеллсом Пітером Богдановичем,
який і раніше з любов'ю говорив про свого героя і деколи наставника. Другий коментар - з
кінокритиком Роджером Ебертом, який не шкодує вибачень за свою безсоромну прихильність до
фільму. Обидва чоловіки діляться глибокими знаннями, закулісними анекдотами та відвертими
спостереженнями про процес створення фільму. Окрім коментарів, на диску міститься кінохроніка
прем'єри фільму 1941 року, галерея розкадровок, рідкісні фотографії, альтернативні рекламні
кампанії, студійна кореспонденція, листівки та інші пам'ятні речі, тридцять один уривок з фільму,
а також театральний трейлер.
Другий диск містить чудовий документальний фільм "Битва за громадянина Кейна", знятий у 1995
році на каналі PBS, який триває майже стільки ж - 113 хвилин, як і сам двогодинний художній
фільм. Документальний фільм, звичайно ж, розповідає про боротьбу між Херстом і Веллсом за
фільм і його зміст, двома титанами свого часу в зіткненні супер-его. Сьогодні Херст - це примітка,
Уеллс - цікавинка, а "Громадянин Кейн" - пам'ятник. Фільм пережив їх обох.

Писали, що глядачі на церемонії вручення премії "Оскар" 1941 року шипіли і освистували дев'ять
номінацій на "Оскар" - за найкращий фільм, актора, режисера, сценарій, художника-постановника,
операторську роботу, монтаж, партитуру і звукозапис. Перемогти вдалося лише за сценарій,
головним чином, як припускають, через те, що він був написаний у співавторстві з Манькевичем.
Фільм зробив Орсона Веллса назавжди живою легендою, але через незаслужену славу фільму він
також назавжди став вигнанцем у Голлівуді. Між іншим, онук старого Вільям Рендольф Херст ІІІ
сказав у 1985 році, що йому завжди подобався "Громадянин Кейн", і що Уеллс був запрошений
відвідати замок Херстів у Сан-Сімеоні у будь-який час "за чужий рахунок". Я вважаю, що час
лікує всі рани. У випадку з "Громадянином Кейном" час і технології також допомогли
вдосконалити хорошу річ.