ЗДОБУТКИ

УКРАЇНСЬКОГО
КІНО
 Після другого піднесення українського кіно (період
«українського поетичного кіно», 1964—1972) в часи застою
 знову відбувається русифікація українського кіно, яка
проводилась насамперед сценарною політикою — вибором
тем, джерел, та сценаристів. За словами кіноісторика 
Лариси Брюховецької, з 300 художніх картин, знятих на
кіностудіях УРСР у 1976—1989 роках, половина поставлена
за творами російської літератури та за сценаріями
російських сценаристів.
 Попри бюрократизм
українського кінопроцесу в
1970-1980-х рр. з'являється
низка фільмів, створених
сильними творчими
особистостями.
На порозі «застою» Леонід
Биков знімає картину «У бій
ідуть лише „старі“» (1972),
а в 1983 р. Роман Балаян,
після кількох високофахових
екранізацій російської
літературної класики, у
фільмі «Польоти уві сні та
наяву» точно передає
феноменологію того часу.
Українськими кіностудіями було знято також російськомовні
кінострічки, які набули великої популярності у всьому СРСР:
«Пригоди Електроніка» (1979, режисер Костянтин
Бромберг), «Місце зустрічі змінити не можна» (1979,
режисер Станіслав Говорухін), «Зелений фургон» (1983,
режисер Олександр Павловський), «Чародії» (1982, режисер
Костянтин Бромберг).
У 1970-80-ті роки справжній розквіт переживало українське неігрове кіно. Київська кіностудія науково-популярних
фільмів зняла величезний масив стрічок, серед яких зустрічалися справжні шедеври жанру («Мова тварин», «Чи
думають тварини?», «Сім кроків за обрій» режисера Фелікса Соболєва та ін.).

Надзвичайно успішним був цей період і для українського анімаційного кіно. Стрічки режисерів Володимира Дахна
(серіал «Як козаки…»), Давида Черкаського («Пригоди капітана Врунгеля», «Крила» та ін.), Леоніда Зарубіна
(«Солом'яний бичок»), Володимира Гончарова («Чумацький шлях») прославили українську анімацію за межами
країни.
 У перiод незалежності українське кіно характеризується розпадом
кіноіндустрії в 1990-х роках та спробами відбудувати її в 2000–2010-х роках.

Кількість художніх фільмів знятих в Україні різко зменшується в 1990-их. Так, за

рік в Україні зняли 45 фільмів 1992 року, а 2000 року ця цифра впала до 4
фільмів на рік. Оскільки кінопрокат в Україні практично зник, у цей період на
українських кіностудіях знімають лише ігрові та неігрові телефільми що так
ніколи і не з'являються в кінопрокаті. Кіновиробництво в Україні у 1990-их за
інерцією продовжує русифікаторський вектор що діяв у часи радянської
України: з 136 фільмів знятих в Україні в 1990-х роках, 82 було знято
російською мовою й лише 54 — українською. З позитивних аспектів 1990-х для
українського кінематографа можна відзначити намагання української
кіноіндустрії комерціалізуватися; так у цей період з'являються приватні
спонсори фільмів, що сприяє виробленню жанрових стрічок: розважальних
комедій, кримінальних драм, пригодницьких фільмів
 Регулювання українського кінематографу державними
інституціями розпочинається у 1998 році після
затвердження 13 січня 1998 року Верховною Радою
України Закону України «Про кінематографію».

Прийняття цього закону допомагає розпочати поступове

відновленню українського кінематографу у 2000-их роках.
У цих умовах традиції вітчизняного кінематографа продовжують розвиватися. Кращі
українські режисери знімають історичні фільми. На рубежі століть легендарний актор
Богдан Ступка (1941—2012) стає головним
гетьманом екрану: ролі в історичному серіалі Миколи Засєєва-Руденка «Чорна рада»
(2000), у фільмі Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу» (2001), у стрічці поль-
ського режисера Єжи Гофмана «Вогнем і мечем» (1999).
Пам’ятні монети НБУ, присвячені Б. Ступці
 Нині в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців, знімається багато
короткометражних фільмів. Нерідко кінокартини торкаються сучасної тематики, зокрема
проблем молоді, підлітків (мюзикл «Трубач», блокбастер «Сторожова застава», мультфільм
«Викрадена принцеса»). Уперше в українському кінематографі «Золоту пальмову гілку» на
Каннському кінофестивалі в номінації «Кращий короткометражний фільм» здобув І.
Стрембіцький за стрічку «Подорожні» (2005).
Понад 40 нагород, серед
яких три призи
Каннського
кінофестивалю, має
художній фільм
М. Слабошпицького
«Плем’я» (2014).
У наш час на популярних кінофестивалях
та конкурсах присуджують спеціальні
премії, з-поміж яких набула ваги
українська статуетка «Скіфський олень».
Її отримує володар Гран-прі Київського
міжнародного кінофестивалю
«Молодість», що проводиться з 1970 р.
Дедалі більше творчих обертів набирає
міжнародний кінофестиваль
в Одесі, який проводять із 2010 р.
Поступово збільшуються масштаби
кіновиробництва, кінопродюсери
шукають різні канали презентації
вітчизняних кінокартин в Україні та поза
її межами.
 Кіноактори українського походження
Кірк Дуглас (Іссур Данилович Думський) (1916) — відомий американський актор, лауреат премії Оскар. Єврей українського
походження (з Одеси).
Мілла Йовович (1975) — американська актриса, музикант і модель українського походження (з Києва).
Ольга Куриленко (1979) — українська модель і актриса.
Міла Куніс (1983) — американська актриса. Єврейка українського походження (з Чернівців).
Сергій Маковецький — радянський і російський актор театру і кіно українського походження.
Нонна Мордюкова — радянська і російська кіноакторка українського походження (з міста Костянтинівка Донецької
области).
Джек Паланс (Володимир (Волтер) Палагнюк) (1919—2006) — відомий американський кіноактор українського
походження, лауреат премії Оскар, голова Голлівудської фундації «Тризуб».
Дастін Гоффман (1937) — відомий американський кіноактор та продюсер, лауреат премії Оскар. Єврей українського
походження (з Києва[
 Домашнє завдання

Які українські фільми вийшли

за останні кілька років?
Які українські фільми здобули
міжнародну популярність?
 Використані ресурси
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D
0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B3
%D1%80%D0%B0%D1%84

https://www.youtube.com/watch?v=r6UScV8SUvg&t=19s

https://www.youtube.com/watch?v=oPIRz6b5aqY&t=5s

https://www.youtube.com/watch?v=2E8mOnNC1Zc&t=9s
Підготувала вчитель образотворчого мистецтва
Астраханської ЗШ І-ІІІ ступенів
Щербакова Ірина Володимирівна