You are on page 1of 20

ВИДИ І ЖАНРИ МИСТЕЦТВА

ЖИВОПИСУ ІНДІЇ 
Ознайомитися з
особливостями світогляду
індійського народу,
видами і школами
ТЕМА живопису; 
Розвивати пізнавальний
інтерес, аналітичне
мислення й уяву,
розширення культурного
кругозору;
ІНДІЙСЬКА
МІНІАТЮРА 

Мініатюра - це витончений вид


живопису Індійського субконтиненту.
Родзинкою цього мистецтва є складна
і делікатна манера письма. Фарби для
написання мініатюр традиційно
робили з натуральних матеріалів:
мінералів, рослин, дорогоцінних
каменів, золота, срібла, раковин
молюсків. Написання мініатюрних
картин є дуже складним, клопітким
мистецтвом, де без уваги не
залишається жодна з деталей. 
 Історія наскального живопису
Індійського полуострова сходить
до II тисячоліття до н. е.
Яскравим прикладом цього
можуть служити печерні фрески
Багха, Ситтанавасала. Окремої
уваги заслуговують фрески
Аджентів та Еллори, внесених до
списку всесвітньої спадщини
 ЮНЕСКО, що являють собою
скарбницю стародавнього
художнього мистецтва. 

На одному з малюнків зображено людину з ножем, яка сидить навприсядки над тушею вбитого оленя. З
туші оленя стирчить стрілі, звір став здобиччю мисливця, який збирається обробити тушу. Вчені
відзначають, що тварина намальовано з дивовижною натуралістичністю, яку можна порівняти з
документальною. «Контури оленя намальовані червоною фарбою, за допомогою якої древній художник
дуже точно зобразив і внутрішні органи звіра. Точність малюнка дозволяє легко встановити видову
приналежність тварини — це болотний олень Barasingha», — додають археологи
Печери
Аджанти
(Аянта),
датовані II ст.
до н.е. - V ст.
н.е., колись
були
помешкання
м
буддистських
монахів.
Печера Сіттанавасал датується VII-IX ст. н.те. 
На стінах зображені прекрасний лотосовий ставок, танцюючі фігури
людей, тварини, птахи.
ТАНДЖОРСЬКИЙ ЖИВОПИС 

Танджорський живопис - одна з


найпопулярніших форм класичної
південноіндійського живопису.
Щільне заповнення, велика кількість
елементів розкоші, яскраві кольори,
а також використання інкрустації
напівдорогоцінним камінням,
перлами і різнобарвним склом
відрізняють танджорскій стиль від
інших видів живопису. Така рельєфна
робота надає картинам тривимірний
ефект. 
 Картини танджорскої школи можуть бути як досить величезними, так і дуже
мініатюрними. Головними сюжетами танджорського стилю є зображення богів,
богинь, святих особистостей, сцени палацового і суспільного життя. 
Спочатку картини малювали
на внутрішніх стінах будинків
по свіжій штукатурці.
Штукатурний розчин готували
з землі, змішаної з
коров'ячим гноєм. Розписом
займалися виключно жінки і
лише з нагоди весілля. Так
настінний живопис, звана
місцевими жителями Бхітта
Чітре (Bhitta Chitra),
переросла в культурну
традицію, шановану протягом
МАДХУБАНІ  століть. 
Тематика мітхільского
живопису обертається
навколо індуїстських
божеств, небесних світил,
Сонця і Місяця, священних
рослин, а також сцен з
життя, пов'язаних з
усілякими урочистостями,
в основному весільними. 
Для створення фарб використовують тільки натуральні барвники,
отримані з рослин або інших природних речовин. Для чорного
кольору застосовують деревне вугілля або сажу, для білого - рисову
муку. Жовтий колір отримують з кореня куркуми, синій - з індігофери
фарбувальної , червоний - з квіток гібіскуса або червоного сандалу,
зелений - з листя. Картини пишуть або пензлем, або паличками, іноді
просто пальцями.
ПАТАЧІТРА

Патачітра - це традиційний народний живопис жителів Орісси. Патті означає


«тканина», чітре - «картина». Розпис виробляють на шовку або бавовні, яку
клеять на папір. Основною тематикою паттачітри є сюжети з "Бхагават-пурана" і
Гауді-вайшнавский культ. Місцеві майстри, відомі як чітракари (chitrakar),
дотримуються класичних традицій, застосовують в роботі природні барвники. 
Техніка розпису по тканині
за допомогою дерев'яних
штампів. Цей стиль
розвинувся за часів
правління Великих
Моголів. Відмінною
особливістю цього стилю є
перські квіткові мотиви. 
У техніці Каламкарі
виконуються різні
текстильні вироби, такі як
настінні панно, фіранки,
покривала, подушки,
МАЧИЛІПАТАМ сумки, а також сарі і
накидки. 
КАЛАМКАРІ 
КАНГРА
В середині XVIII ст. на арені
Індійського образотворчого
мистецтва з'явився cтиль кангра
або гюлер-кангра, названий так
на честь області Кангра, де він
виник.
Цей стиль більш ніж
натуралістичний, так як
величезна увага в ньому
приділяється деталям
навколишньої природи: квітучих
рослин, ліан, струмків,
природним стихіям.
1. Які види Індійського живопису ви
запам'ятали?
2. Патачітра, що це значить?
3. Назвіть характерні особливості
Індійського мистецтва?
Що зображували? Чим малювали?  Навіщо?
ДЯКУЮ!

You might also like