Історія української

анімації
Українська анімація починає свою історію з мультфільму про
солом’яного бичка, і цього року виповнюється 95 років від його
виходу на екрани. Зазначається, що перший український анімаційний
фільм не зберігся до цього часу, тож до Міжнародного дня анімації,
який відзначається 28 жовтня, 20 українських митців з різних
регіонів України "оживили" першого персонажа української анімації
— солом'яного бичка з народної казки.

Перший український анімаційний фільм,

який зняв В’ячеслав Левандовський –
графік та винахідник у 1927 році
Далі був фільм знятий учнями Левандовського Семеном (Симхою)
Гуєцьким та Євгеном Горбачем, це був перший український анімаційний
фільм у техніці целулоїдних перекладок. Історія про пригоди хлопчика на
ім’я Ту-Тук і його песика Жука була першою спробою створити серійного
персонажа. Фільм відреставровано Центром Довженка.

«Тук-Тук та його товариш Жук» (1935)

Фільм, з якого почалося відродження української анімації. Головний режисер цього фільму Іполит
Лазарчук – «Папа», як його називали аніматори – був режисером анімації ще у 1930-х та став
ініціатором її відновлення у 1960-х. Мультфільм розповідає про Перця, співробітника журналу, до
якого звертаються по допомогу звірі. Ті потерпають від браконьєрів, які не лише влаштовують
несанкціоновані полювання, а й забруднюють ліс і рчіку.

«Пригоди Перцю» (1961)

А цей мультик Володимира Дахна був настільки успішним, що став початком
найпопулярнішого українського мальованого серіалу. Серію було зроблено в
мінімалістичному «заґребському» стилі, що виник як реакція на обридлу
«диснеївщину». Готуючися до зйомок, Володимир Дахно та його творча група
читали заборонених істориків та вивчали твори таких художників відродження
двадцятих, як Георгій Нарбут та Іван Падалка.

«Як козаки куліш варили» (1967)

Фільм Євгена Сивоконя про вплив на людину слів, який критики вважають
одним із найкращих в українській анімації. Автор не лише зняв чимало
знакових фільмів нашої анімації, а й був вчителем багатьох талановитих
режисерів від Олександра Татарського та Ігоря Ковальова до Степана Коваля
та Анатолія Лавренішина
l

«Людина і слово» (1973)

Перший мультик зі вставками комп’ютерної анімації, створеної студентом
харківського Політеху Євгеном Мамутом, який пізніше отримав «Оскара» за
винайдені ним спецефекти для голівудських фільмів.

«Малює ЕОМ. Азбучна істина» (1975)

Перший повнометражний мультик доби Незалежності. До стрічки, що
знімалася ще в СРСР, художник-постановник Едуард Кирич (до слова, також
знакова постать нашої анімації) «протягнув» жовто-блакитний прапор у сцені,
де герої їдуть на конях. Режисер Володимир Дахно переніс до цього фільму
весь стиль свого козацького серіалу.

«Енеїда» (1991)
Кумедний пластиліновий мультик Степана Коваля, що отримав «Срібного
ведмедя» на Берлінському кінофестивалі, був наче ковтком свіжого повітря для
української анімації, що поступово помирала внаслідок кризи 1990-х. Не
дивно, що Степан Миколайович певний час був передовим режисером нашої
анімації, а 9 березня 2017 року отримав Шевченківську премію.

«Йшов трамвай №9» (2002)

Фільм Анатолія Лавренішина, одного з найцікавіших режисерів нового
покоління, учня Євгена Сивоконя. Тут 3D -анімація поєднана з новітньою
технологією захоплення руху.

«Крамниця співочих пташок» (2014)

Перший український повнометражний 3D-фільм студії «Panama Grand Prix».
Віктор Андрієнко, відомий ще з «Острову скарбів» Черкаського та як творець
«Шоу Довгоносиків», не лише озвучував персонажів мультику, але й брав
участь у постановці анімаційних сцен.

«Микита Кожум’яка» (2016)