ІСТОРІЯ

ДРОБІВ
Дріб — у математиці це
представлення чисел або
математичних величин у вигляді
результату операції ділення.
Найчастіше дріб подається у формі ,
де ділене a називають чисельником, Виконавці презентації:
Бойко Поліна
а дільник b — знаменником дробу. Іваницький Олександр
Лозовик Назар
Магдич Єва
ІСТОРІЯ  Види звичайних дробів сьогодні включають в себе і так звані єгипетські.
ДРОБІВ.ЄГИПЕТ  Чисельник — завжди одиниця, а знаменник — натуральне число.
 З'явилися такі дроби, як не важко здогадатися, у стародавньому Єгипті.
 Окремими позначеннями володіли тільки дробу 2/3 та 3/4 інші розбивалися на
складові.
 Існували спеціальні таблиці, в яких частки числа представлялися у вигляді
суми.
 Найдавніша з відомих згадок такої системи зустрічається у Математичному
папірусі Рінда, датованому початком другого тисячоліття до нашої ери
 . Він включає таблицю дробів і математичні задачі з рішеннями і відповідями,
поданими у вигляді сум дробів.
 Єгиптяни вміли складати, ділити і множити частки числа.
 Дробу в долині Нілу записувалися за допомогою ієрогліфів.
 Аж до Середніх століть єгипетські дробу застосовувалися на території Греції та
інших держав.
ДРОБИ У КИЇВСЬКІЙ РУСІ
Дроби виникли у Київській Русі для того
щоб,ділити предмети у побутових цілях

У Київській Русі вчили записувати дроби у 7-

мому ст. н. е.

Раніше дроби у Київській Русі вважали

найскладнішою темою в математиці

У накопиченні математичних знань провідну

роль відігравали практичні потреби.
ДРОБИ ЄВРОПА
 У Європі вперше термін "дроби" вжив Леонардо Пізанський (1202).
 Спочатку європейські математики оперували тільки зі звичайними
дробами.
 Повноцінна теорія звичайних дробів і дій з ними склалася в XVI столітті,
завдяки італійському ученому Нікколо Тарталья і німецькому математику
Клавіусу.
 Дії над дробами, і особливо дію ділення, колись вважали надзвичайно
важкими.
 Правило ділення на дріб почали застосовувати спочатку китайські, а
пізніше й індійські математики VІІ – IX ст. Щоб поділити дроби, спочатку
зводили їх до спільного знаменника, після чого чисельник діленого
ділили на чисельник дільника. У 1544р. німецький математик М.
Штіфель сформулював правило ділення на дріб як множення на
обернений дріб.
ДЕСЯТКОВІ
ДРОБИ
Існують скінченні та нескінченні десяткові дроби
— періодичні та неперіодичні. Так число, яке
може бути точно виражене у вигляді десяткового
дробу називається скінченним періодичним
дробом. Наприклад, дріб ½ можна представити
десятковим дробом 0,5. А при дробі ⅓ ми
одержуємо 0,3333… — це нескінченний
періодичний дріб з періодом 3, по іншому
записують як 0,(3). Прикладом нескінченного
неперіодичного числа є число пі — 3,141592….
Наприклад, замість пишуть (читають: «2 цілих і 5 десятих»).