ЛЕКЦІЯ

ІНТЕГРАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ
ФУНКЦІЇ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ
 §1. НЕВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛ
• 1.4. Поняття про комплексні числа
Озн. Комплексним числом називається вираз

z  a  bi,
де а та b — дійсні числа, а символ і — уявна одиниця, яка
визначається умовою і2 = –1.
 z  a  bi,
Озн. Число а називається дійсною частиною
комплексного числа z і позначається а = Re z,
a b — уявною частиною z, b = Im z

(від французьких слів: réel — дійсний,

imaginaire — уявний).

Озн. Вираз, що стоїть справа у формулі (8), називається

алгебраїчною формою запису комплексного числа.
Озн. Два комплексні числа
z = а  bі, z = а  bі,
які відрізняються лише знаком уявної частини, називаються
спряженими.

Озн. Два комплексні числа

z1 = а1  b1і і z2 = а2  b2і
вважаються рівними (z1 = z2) тоді і тільки тоді, коли рівні
їхні дійсні частини і рівні їхні уявні частини: а1 = а2, b1 = b2.

(Комплексні числа не порівнюють).

 z  a  bi Im z
M
b
  z  a 2  b2
  Arg z 
b   sin 
Модуль і аргумент
комплексного числа. 
0
Arg z  arg z  2k 0 a Re z
a   cos 
0  arg z  2
z  a  bi   cos   i sin  z  cos   i sin   (9)

Озн. Вираз, що стоїть справа у формулі (9), називається

тригонометричною формою запису комплексного числа.

z   ei — показникова форма.

 Im z
z  M ( a; b )

b  b
  arctg     arctg
a a

0 Re z

b b
  arctg     arctg  2
a a
 Дії над комплексними числами

z1  a1  b1i z1  2  3i
i 2  1
z2  a2  b2i z2  5  7i

z1  z2  2  3i   5  7i   2  5  3  7 i  7  4i

z1  z2  2  3i  5  7i   10  14i  15i  21i 2  31  i

z1 2  3i  2  3i  5  7i  10  14i  15i  21i

2
   
z2 5  7i  5  7i  5  7i  5  7i 
2 2

 11  29i  11  29i 11 29
    i
25  49 74 74 74
 Дії над комплексними числами

i i
1
i 5 i i 4 n 1 i (ост. 1) (*,25)
i 2  1 i 6  1 i 4 n  2  1 (ост. 2) (*,50)
i  i
3
i 7  i i 4 n 3  i (ост. 3) (*,75)
i4  1 i8  1 i 4n  1 (ост. 0) (*,00)

i138   1

138 : 4 = 34,5 138 : 4 = 34 (ост. 2)

34  4 = 136

1  i 
2
 2i 1  i 
2
 2i
 Дії над комплексними числами

z1  1 cos 1  i sin 1 
z2  2 cos 2  i sin 2 

z1  z2  12 cos1  2   i sin 1  2 

z1 1
 cos1  2   i sin1  2 
z2 2

z n   n cos n  i sin n  — формула Муавра

   2 k   2 k 
n
z    cos
n  i sin  k  0, 1, 2, , n  1
 n n 
Приклади

z1  2cos 210  i sin 210

z2  3cos 320  i sin 320

z1  z2  2  3  cos210  320  i sin 210  320 

 6  cos 530  i sin 530  6  cos170  i sin 170

z1 2
  cos210  320  i sin 210  320 
z2 3
2 2
  cos 110   i sin 110    cos 250  i sin 250
3 3
 Приклади Im z
 1
0 Re z

z  1 i 3 14

 IV
z n   n cos n  i sin n 
 3
a 1 b   3 z
b  3
 2
  z  12   3  4  2
sin   
 2
a 1 5
b  3 cos    
  arctg  2  arctg  2   2 3
a 1
b  3
 6  5 tg   
  arctg 3  2     . a 1
3 3 3
 Приклади y x
 1
0

z  1 i 3 
14

 IV
z n   n cos n  i sin n 
 3
a 1 b   3 z


 z  1   3  4 2
2

2

5
3
 5 5 
z  cos   i sin   2   cos  i sin 
 3 3 
14   5   5  
z  2   cos14    i sin14   
14

  3   3 
 Приклади y x
 1
0

z  1 i 3 14

 IV
z n   n cos n  i sin n 
 3
a 1 b   3 z
  5   5  
z  2   cos14    i sin14     214   cos 70  i sin 70 
14 14

  3   3   3 3 
  70 66   70 66  
 2   cos
14
   i sin   
  3 3   3 3 
 4 4   1 
14   3  
 2   cos
14
 i sin   2      i     213  213 i 3

 3 3   2  2
  
 Приклади
z  4  16 Z  16  16  0i a  16 b0      16

   2 k   2 k 
n
z    cos
n  i sin  k  0, 1, 2, , n  1
 n n 
   2 k   2 k 
z  4 Z  4  16  4 16  cos  i sin  k  0, 3
 4 4 
  
z0  2 cos  i sin   2  i 2
 4 4
 3 3 
z1  2 cos  i sin    2  i 2
 4 4 
 5 5 
z2  2 cos  i sin    2  i 2
 4 4 
 7 7 
z3  2 cos  i sin   2  i 2
 4 4 
 e xi  cos x  i sin x

e  xi  cos x  i sin x

e xi  e  xi cos xi  ch x
cos x   ch xi
2
e xi  e  xi 1 sin xi  i sh x
sin x   sh xi
2i i
 Глава 7
Інтегральне числення функції однієї
змінної

§1. НЕВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛ

• 1.1. Поняття первісної функції та невизначеного інтеграла

Озн. Функція F(х) називається первісною функції f (х)

на проміжку ‹а; b›, якщо F(х) диференційовна на ‹а; b› і
F′(х) = f (х), х  ‹а; b›.
 Приклади
3 
x x 
3
f ( x)  x ,
2
xR F ( x)  
F ( x )     x 2
3  3

3
x x3

F ( x)  1 
F ( x )    1  x 2
3  3 
x3 
F ( x)  C x 3


F ( x )    C   x 2
3
 3 

f ( x )  cos x, xR F ( x )  sin x  C


F ( x )  sin x  C   cos x

 Теорема. Якщо F(х) — первісна функції f (х) на проміжку ‹а; b›,
то всяка інша первісна функції f (х) на цьому самому
проміжку має вигляд F(х) + С.

Озн. Якщо F(х) — первісна функції f (х) на проміжку

‹а; b› і С — довільна стала, то вираз F(х) + С називається
невизначеним інтегралом функції f (х) на цьому проміжку
і позначається символом
 f ( x )dx.
 — інтеграл

f ( x )dx — підінтегральний вираз

f (x ) — підінтегральна функція
 Властивості
1°. Похідна від невизначеного інтеграла дорівнює
підінтегральній функції:

 

 f ( x )dx  f ( x )

2°. Невизначений інтеграл від диференціала деякої функції

дорівнює сумі цієї функції і довільної сталої:

 dF ( x )  F ( x )  C
 Властивості
3°. Диференціал від невизначеного інтеграла дорівнює
підінтегральному виразу:

d  f ( x)dx   f ( x)dx

4°. Сталий множник можна виносити за знак інтеграла:

 Cf ( x )dx  C  f ( x )dx
 Властивості
5°. Невизначений інтеграл від алгебраїчної суми двох функцій
дорівнює алгебраїчній сумі інтегралів від цих функцій:

  f ( x )  g ( x ) dx   f ( x )dx   g ( x )dx

6°. Якщо  f ( x )dx  F ( x )  C

і u  (x ) — довільна функція, що має неперервну похідну, то

 f (u)du  F (u)  C
 3 3
x u
 dx  3  C  du  3  C
2 2
x u u  u(x )

3
sin x
    C
2 2
sin x d sin x sin x cos xdx
3

3
dx tg x
 tg x d tg x   tg x cos2 x  3  C
2 2

3
dx ln x
    C
2 2
ln x d ln x ln x
x 3
• 1.2. Таблиця основних інтегралів
 1
u
1  u du   ch u du  sh u  C

 C   1 8
 1
du
2 
u
 ln u  C 9  tg u du   ln cos u  C
au
3  a du 
u

ln a
C 10  ctg u du  ln sin u  C
du
4 e
u
du  e  C
u
11  cos2 u  tg u  C
du
5  sin u du   cos u  C 12  ch 2 u  th u  C
du
6  sh u du  ch u  C 13  sin 2 u   ctg u  C
du
7  cos u du  sin u  C 14  sh 2 u   cth u  C
• 1.2. Таблиця основних інтегралів
du u
15
 sin u  ln tg 2  C

du  u
16   ln tg    C
cos u  4 2

du u
17  a2  u2
 arcsin
a
C

du
18  u2  A
 ln u  u 2  A  C
• 1.2. Таблиця основних інтегралів
du 1 u
19  a 2  u 2  a arctg a  C

du 1 ua
20  u 2  a 2  2a ln u  a  C

2
u a u
21  a 2  u 2 du 
2
a 2  u 2  arcsin  C
2 a

u 2 A
 u  Adu  u  A  ln u  u 2  A  C
2
22 2 2
• 1.3. Основні методи інтегрування

1°. Метод безпосереднього інтегрування.

1 1
 3  

 2 x  x  3

x
dx  2  xdx   x 2
dx  3 x 3
dx 

1   1 1 
x 2
 x 2
1
 x 3 
 2  C1    C2  3  C3  
 2  1 1   1  1 
2  3 

2 93 2 2 93 2
x  x x
2
x  2C1  C2  3C3   x  x x 
2
x C
3 2 3 2
 2
 x x  2x x x 2 x
  2
cos  sin 
2
dx    cos  2 cos sin  sin dx 
 2 2 2 2

  1  sin x dx   dx   sin xdx  x  cos x  C

 1  1
 ctg xdx    sin 2 x  1 dx   sin 2 x dx   dx   ctg x  x  C
2

dx sin 2 x  cos2 x dx dx
 sin 2 x cos2 x   sin 2 x cos2 x dx   cos2 x   sin 2 x 
 tg x  ctg x  C
 2°. Метод підстановки (заміни змінної).

Теорема. Нехай F(х) — первісна функції f (х) на проміжку ‹а; b›,

тобто

 f x dx  F x   C x  a;b

і нехай функція x = φ(t) визначена і диференційовна на проміжку

‹α; β›, причому множина значень цієї функції є проміжок ‹а; b›.
Тоді справедлива формула

 f t t dt  F t   C t  ; .

 t   x 
 g x dx   f x x dx =
dt  x dx
  f t dt 

 F t   C  F x   C.

x  t 
 g  x dx  t   1
( x)   gt t dt 
dx  t dt

 Gt   C  G  1 x   C.
 t  2 ln x  3
2 ln x  3 dx 
3
1 3 1 4
 2   t dt  t  C 
x dt  dx 2 8
x
1
 2 ln x  3  C
4

3 3  5ctg x 1
1

 2
dx    3  5ctg x 3
d 3  5ctg x  
sin x 5
3 4
  3  5ctg x 3  C
20 t  3  5 ctg x
5
dt   2 dx
sin x
 t  x 1
x3
t  1 dt 
3
t 3
 3t 2
 3t  1
 x 1
dx  dt  dx   t  t
dt 
x  t 1

 2 1 t3 3 2
   t  3t  3  dt   t  3t  ln t  C 
 t 3 2


 x  1 3
3
 x  1  3x  1  ln x  1  C
2

3 2
 x  sin t
 1  x 2 dx  dx  cos tdt   1  sin 2t cos tdt   cos2 tdt 
t  arcsin x

1
2
1  sin 2t 
  1  cos 2t dt  
2
t 
2 
  C 
1
2
t  sint 1  sin 2
t C  
1 1
 arcsin x  x 1  x 2  C
2 2
 t x
dx 2tdt 2t2
 2 x  t 2
x   2  t  2 2  t dt 
2tdt  dx

2t 2   2 
 2   dt  2  1  dt  2  t  2 ln 2  t  
2t 2t  2t

 2  x  4 ln 2  x  C
 3°. Метод інтегрування частинами.

u  u x  v  v x 
d uv   udv  vdu
udv  d uv   vdu

 udv   d uv    vdu

 udv  uv   vdu (6)

Формула (6) називається формулою інтегрування частинами.

 1) інтеграли виду

 P x  e kx
dx,  Px sin kxdx,  Px cos kxdx,
де Px  — многочлен, a k — дійсне число.

u  P x 

dv  ekx dx dv  sin kxdx dv  cos kxdx

 2) інтеграли виду

 Px ln xdx,  Px arcsin xdx,  Px arccos xdx,  Px arctg xdx,
де P(x) — многочлен.

u  ln x u  arcsin x u  arccos x u  arctg x

dv  P x dx
3) інтеграли виду

 sin xdx,  cos xdx,

x x
e e

u  e x

dv  sin xdx dv  cos xdx

u  sin x u  cos x

dv  e x dx
  udv  uv   vdu

u  2x  1, du  2dx
 2 x  1sin xdx  dv  sin xdx , v   sin xdx   cos x


 2 x  1cos x    cos x 2dx   2 x  1cos x  2 sin x  C

  udv  uv   vdu
dx
u  ln x , du 
x
 ln xdx 
3
x 
4
x
dv  x 3dx , v
4
1 4 1 4 dx 1 4 1 4
 x ln x   x  x ln x  x  C
4 4 x 4 16
  udv  uv   vdu
u  ex , du  exdx

 sin 2 xdx 
x
e 1
dv  sin 2xdx , v   cos 2x
2

u  ex , du  exdx
1 x 1 x
  e cos 2 x   e cos 2 xdx  sin 2x 
2 2 dv  cos 2xdx , v 
2

1 x 1 x 1 x
  e cos 2 x  e sin 2 x   e sin 2 xdx
2 4 4
 1 x 1 x 1 x
 e sin 2 xdx   2 e cos 2 x  4 e sin 2 x  4  e sin 2 xdx
x

1 x 1 x 1
I   e cos 2 x  e sin 2 x  I
2 4 4
1 1 x 1 x
I  I   e cos 2 x  e sin 2 x
4 2 4
5 1 x 1 x
I  e sin 2 x  e cos 2 x
4 4 2
4e x  1 1 
I  sin 2 x  cos 2 x 
5 4 2 
x
e
 sin 2 xdx  5 sin 2 x  2 cos 2 x   C
x
e
• 1.5. Деякі відомості про раціональні функції

Озн. Многочленом (поліномом або цілою

раціональною функцією) називається функція:

Pn ( x )  a0 x n  a1 x n 1  ...  an . (13)

Теорема 1. (теорема Безу). Остача від ділення многочлена

на різницю (x – a) дорівнює Pn a .

Теорема 2. (основна теорема алгебри). Всякий многочлен

степеня n > 0 має хоча б один корінь, дійсний або
комплексний.
Теорема 3. Всякий многочлен n-го степеня можна подати у
вигляді
Pn x   a0 x  x1 x  x2 ...x  xn . (17)

Озн. Вираз (17) називається розкладом многочлена на

лінійні множники.

Приклад. x 3  x 2  9 x  9  x  1x  3i x  3i 

5 x 4  40 x 3  115 x 2  140 x  60  5x  1x  2 x  3x  4 .

Pn x   a0 x  x1  ... x  xm  x  p1 x  q1  ... x  ps x  qs 
k1 km 2 l1 2 ls

(19)
Озн. Відношення двох многочленів називається
раціональною функцією або раціональним дробом.

Pm x 
Qn x 
P x   0, Q x   0.
m n

Раціональний дріб правильний, якщо m < n

Раціональний дріб неправильний, якщо m  n

Pm x  Pp x 
 Wk ( x ) 
Qn x  Qn x 
Теорема 4. Нехай знаменник правильного раціонального
дробу розкладено на множники за формулою (19):

Pn x   a0 x  x1  ... x  xm  x  p1 x  q1  ... x  ps x  qs 
k1 km 2 l1 2 ls

(19)
 Теорема 4. Нехай знаменник правильного раціонального
дробу розкладено на множники за формулою (19):

Qn x   a0 x  a  ... x  b  x  px  q  ... x  lx  s  ,
  2  2 

тоді цей дріб можна подати у вигляді

Pp x  A1 A2 A
   ...   ... 
Qn x  x  a x  a 
2
x  a 

B2 B (21)
B1
   ...   ... 
xb x  b 2
x  b 

M 1 x  N1 M  x  N L1 x  F1 L x  F
 2  ...  2  2  ...  2 .
x  px  q x  px  q x  lx  s

x  lx  s 

Озн. Вираз (21) називається розкладом правильного

раціонального дробу на елементарні дроби.
Приклад 1. x 4  2 x 3  5x 2  1 A Bx  C Dx  E
  2  2
x x  1 x x  1 x  12
2 2

x  2 x  5 x  1  Ax  1  Bx  C x 2  1x  Dx  E x 

4 3 2 2 2

  A  B x 4  Cx 3  2 A  B  D x 2  C  E x  A
A  B  1  A  1
C  2 B  2

 

2 A  B  D  5 C  2
C  E  0 D  5
 

 A  1 
 E  2

x 4  2 x 3  5x 2  1 1 2x  2 5x  2
  2  2
x x  1 x  1 x  12
2
2 x
 Приклад 2.
2x 1 A B C
  
x ( x  1)( x  2) x x  1 x  2

2x  1  A( x  1)( x  2)  Bx ( x  2)  Cx ( x  1).

1
x  0,  1  A( 1)  ( 2), A ;
2

x  1, 1   B, B  1;
3
x  2, 3  2C C .
2

2x  1 1 1 3
   .
x ( x  1)( x  2) 2 x x  1 2( x  2)
• 1.6. Інтегрування раціональних функцій

Pm x  Pp x 
 Qn x dx   Wk ( x )dx   Qn x dx
A 1
 x  a A x  a d ( x  a )  A ln x  a  C.
dx 

A A
 x  a n dx  (1  n)( x  a )n1  C.
p
Mx  N xt
 x 2  px  qdx  2
dx  dt
Приклад.
x t2
2x  3 2 t  2   3
 x  4x  9
2
dx  dx  dt  
t  2   4 t  2   9
2
dt 
t  x2

2t  1 2t 1
 2
t 5
dt   t 2  5 dt   t 2  5 dt 

 ln t  5 
1 t
2
arctg C 
5 5
x2
 ln x  4 x  9  
1
2
arctg  C.
5 5
 Приклад.
x4  3
 x  2x  1
2
dx 

x4  0x3  0x2  0x  3 x2  2x  1 17
 15 5
 x 4  2x3  x 2
x2  2 x  3 2 3
 2x  x  0x
3 2

 2x3  4x2  2x
17 2 2
 3  3
3x 2  2 x  3 5 5 5
 3x 2  6 x  3
 4x  6

x4  3  4x  6
 x  2x  3  2
2

x  2x  1
2
x  2x  1
 Приклад.
x4  3 4x  6
 dx   x  2 x  3dx   x 2  2 x  1dx 
2
x  2x  1
2

x  t 1 p
x 3
2 x  3 xt
  x 2  3x  2  2 dx  dx  dt  2
3 x  2x  1
t  x 1 dx  dt
x3 2t  1  3
  x  3x  2 
2
dt 
3 t  1  2t  1  1
2

x3 2t  1 x3  2 1 
  x  3x  2  2 dt 
2
 x  3 x  2   dt   2 dt  
2

3 t 3  t t 
x3  1  x 3
2
  x  3x  2 2 ln t    C   x  3x  4 ln x  1 
2 2
 C.
3  t 3 x 1
• 1.7. Інтегрування деяких ірраціональних і
трансцендентних функцій
u  u (x ) v  v (x )
3u  2v  1
2
R (u , v ) 
u 2  3v 2
u  x 1 v  3 x

1°. Інтеграли виду

 m r

  ax  b  n  ax  b  
s ax  b k
 R x,  cx  d  , ,  cx  d  dx cx  d
 t k  HCK ( n, s )
 
k  LСM(n, s) 
 Приклад.
x  t6
5 3
dx dx 6t dt t dt
    dx  6t dt   2 3  6 
5
1 1
3
x x t t t 1
x x
3 2
t x
6

t3  1  1 t  1t 2  t  1  1
 6 dt  6 dt 
t 1 t 1

a 3  b3  a  b a 2  ab  b2 

t 3  1  t  1t 2  t  1
 Приклад.
x  t6
5 3
dx dx 6t dt t dt
    dx  6t dt   2 3  6 
5
1 1
3
x x t t t 1
x x
3 2
t x
6

t3  1  1 t  1t 2  t  1  1
 6 dt  6 dt 
t 1 t 1

  
 6 t  t  1dt  6
3 2
1 t t
2
dt  6   t   6 ln t  1  C 
t 1 3 2 
 2t 3  3t 2  6t  6 ln t  1  C  2 x  33 x  66 x  6 ln 6 x  1  C.
 2°. Інтегрування диференціальних біномів

Озн. Вираз виду

x a  bx
m

n p
m, n , p  Q , a , b  R
називається диференціальним біномом.

Теорема 1. (теорема Чебишева). Інтеграл від

диференціального бінома виражається через інтеграл від
раціональної функції відносно нової змінної, якщо

pZ s  НСK(m, n )
x  ts
s  LСM(m, n )
m 1
Z r  знаменник дробу p a  bx n  t r
n
m 1
 pZ r  знаменник дробу p ax  n  b  t r
n
 3°. Інтеграли виду

 Rsin x, cos x dx

раціоналізуються підстановкою
x
t  tg    x   
2
x
2 tg 2t
sin x  2  x  2 arctg t
x 1  t 2
1  tg 2

2 2
dx  dt
x 1 t 2

1  tg 2
1  t 2
cos x  2 
2 x  2
1  tg 1 t
2
 Rsin x, cos x dx   R (t )dt
1
a)  Rsin x cos xdx sin x  t

б)  Rcos x sin xdx cos x  t

в)  Rtg x dx tg x  t

г)  Rsin x, cos x dx

R sin x, cos x    R sin x, cos x  sin x  t

R  sin x, cos x    R sin x, cos x  cos x  t

R  sin x, cos x    R sin x, cos x  tg x  t

 
m n
д) sin x cos xdx

n  Z ; n  0; n  непарне sin x  t
m  Z ; m  0; m  непарне cos x  t

n, m  Z; n  0, m  0; n, m  непарнi
m  max(m, n) sin x  t
n  max(m, n) cos x  t

n, m  Z; n  0, m  0; n, m  непарнi sin x  t
n, m  Z; n  0, m  0; n, m  непарнi cos x  t
 
m n
д) sin x cos xdx

1  cos 2 x
cos x 
2

n, m  Z ; n  0, m  0; n, m  парнi 2
1  cos 2 x
sin x 
2

n, m  Z ; n  m  0; n, m  парнi
tg x  t
n, m  Z ; n  0, m  0; n, m  непарнi
е)  sin ax cos bxdx,  sin ax sin bxdx,  cos ax cos bxdx

1
sin  cos   sin(   )  sin(   ) 
2
1
sin  sin   cos(  )  cos(  ) 
2

1
cos  cos   cos(   )  cos(   ) 
2
 1°. Виділення повного квадрата.
dx dx
 ax 2  bx  c  ax 2  bx  c

dx dx
 x2  2 x  5

x 2  2  x  1  12  1  5


dx dx d x  1
   x  1   x  1 
x 2
 2  x 1  1  1  5
2 2
4
2
4
du
 u2  A
 ln u  u 2  A  C
 1°. Виділення повного квадрата.
dx dx
 ax 2  bx  c  ax 2  bx  c

dx dx
 x2  2 x  5

x 2  2  x  1  12  1  5


dx dx d x  1
   x  1   x  1 
x 2
 2  x 1  1  1  5
2 2
4
2
4

 ln x  1  x  12  4  C  ln x  1  x 2  2 x  5  C
2°. Утворення в чисельнику диференціала знаменника.
Ax  B Ax  B
 ax 2  bx  c dx  ax 2  bx  c
dx

1
3x  1 t  x2  4 x  5 x
3 dx 
 x  4x  5
2
dx 
dt  ( 2 x  4)dx
 3 x2  4 x  5
2 2
3
2x 
3
2 x  4    4
  2 3 dx  3
2 x  4x  5 2  x  4x  5
2
dx 
2
 4
3 2 x  4  3
  2 dx   2 3 dx 
2 x  4x  5 2 x  4x  5
3 3 10 1
 ln x  4 x  5    2
2
dx 
2 2 3 x  4x  5
 3 1
 ln x  4 x  5  5 2
2
dx 
2 x  4 x  4  4  5
3 1
 ln x  4 x  5  5
2
dx 
2 x  2   9
2

3 d x  2 
 ln x  4 x  5  5
2

2 x  2   3
2 2

3
 ln x  4 x  5  5 
2 1
ln
 x  2  3
C 
2 2  3 x  2   3

3 5 x 5
 ln x  4 x  5  ln
2
C 
2 6 x 1
 1.8. Інтеграли, що «не беруться»
e
 x2 — інтеграл Пуассона
dx

  — інтеграли Френеля
2 2
cos x dx, sin x dx
dx
 ln x — інтегральний логарифм

sin x
 x dx — інтегральний синус

cos x
 x dx — інтегральний косинус