Лекція 2

1.2. Визначник
матриці

11.09.2023
– Означення визначника
– Основні властивості
– Методи обчислення
Alexandre-Théophile Carl Gabriel Arthur
Vandermonde Gauss Cramer Cayley
 a11 a12  a1n  a11 a12  a1n
  f
 a21 a22  a2n  a a22  a2n
    const  21
       
 
an 1 an 2  ann  an 1 an 2  ann

ВИЗНАЧНИК
(детермінант)

NB

det A  A A
 a11  a11

5 5 5  5

! (визначник, не модуль)
 a11 a12
 a11a22  a12a21
a21 a22

a c
 ad  bc
b d

b d
ab cd
S  (a  c)(b  d )  2  2  2bc  ad  bc
2 2

a c
2 3 2 3
 8  (3)  5  83  5
1 4 1 4
S 5
2 5 3 6
0 0
0 0 2 4
 a11 a12
 a11a22  a12a21
a21 a22

   

   

Наприклад,

2 3 2   3
   2  2  (3)  1  4  (3)  7,
1 2  2 1 

2 3
 2  2  (3)  1  7
1 2
 ?
визначник
 a11 a12 a13
a21 a22 a23 
a 31 a 32 a 33

 a11a22a 33  a12a23a 31  a13a21a 32 

a13a22a 31  a12a21a 33  a11a23a 32 .

Об’єм такого паралелепіпеда дорівнює
визначнику матриці


a
                    
                          
                    

1 2 1 1 2 1 1 2 1 1 2 1
2 3 4  2 3 4  2 3 4  2 3 4 
3 1 1 3 1 1 3 1 1 3 1 1

1 2 1 1 2 1 1 2 1
 2 3 4  2 3 4  2 3 4 
3 1 1 3 1 1 3 1 1

 3  (24)  (2)  (9)  4  (4)  14 .

 (Pierre Frédéric Sarrus)
(1768-1861)

a11 a12 a13 a11 a12

a21 a22 a23 a21 a22
a 31 a 32 a 33 a 31 a 32
     

1 2 1 1 2
2 3 4 2 3  3  (24)  (2)  (9)  (4)  4  14.
3 1 1 3 1
   
 a12 a13 a11 a12 a13 a13 a11 a12 a13 a11
a22 a23 a21 a22 a23 a23 a21 a22 a23 a21
a 32 a 33 a 31 a 32 a 33 a 33 a 31 a 32 a 33 a 31
           

a11 a12 a13 a21 a22 a23

a13 a11 a12 a13 a11
a21 a22 a23 a 31 a 32 a 33
a23 a21 a22 a23 a21
a 31 a 32 a 33 a11 a12 a13 a 33 a 31 a 32 a 33 a 31
a a12 a13  a21 a22 a23 
 11   
a21 a22 a23 a 31 a 32 a 33

a 31 a 32 a 33
a11 a12 a13 a11 a13 a11 a12 a13
a21 a22 a23 a21 a23 a21 a22 a23 a11 a12 a13 a11
a 31 a 32 a 33 a 31 a 33 a 31 a 32 a 33 a21 a22 a23 a21
a 31 a 32 a 33 a 31
 a11 a12 a13   a11 a12 a13 
 
 Вираз для обчислення визначника третього порядку можна записати в
наступному вигляді:

a11 a12 a13

a21 a22 a23  a11(a22a 33  a23a 32 )  a12 (a23a 31  a21a 33 )  a13 (a21a 32  a22a 31 ).
a 31 a 32 a 33

або

a11 a12 a13

a a a a a a
a21 a22 a23  a11 22 23  a12 ( 21 23 )  a13 21 22
a 32 a 33 a 31 a 33 a 31 a 32
a 31 a 32 a 33
 a 
 11 a12 a13 
 a21 a22 a23 
a 
 31 a 32 a 33 

a  a 
 11 a12 a13   11 a12 a13 
 a21 a22 a23   a21 a22 a23  ;
a  a 
 31 32 33 
a a  31 32 33 
a a

a 
 11 a12 a13 
 a21 a22 a23  .
a 
 31 32 33 
a a
 Визначник n -го порядку
n n
jй ст.
 a11  a1( j 1) a1 j a1( j 1)  a1n 
 
        
 
 a(i 1)1  a(i 1)( j 1) a(i 1) j a(i 1)( j 1)  a(i 1)n 
 
A   ai1  ai( j 1) aij ai( j 1)  ain  i й рядок


a(i 1)1  a(i 1)( j 1) a(i 1) j a(i 1)( j 1)  a(i 1)n 
 
        
 
 an 1  an ( j 1) anj an ( j 1)  ann 
 (n  1)  (n  1)

 a11  a1( j 1) a1( j 1)  a1n 

 
 
 
       

 a(i 1)1  a(i 1)( j 1) a(i 1)( j 1)  a(i 1)n 
 
 
a  a(i 1)( j 1) a(i 1)( j 1)  a(i 1)n 
 (i 1)1 
 

       

 an 1  an ( j 1) an ( j 1)  ann 
 Мінор елемента aij
M ij

a11  a1( j 1) a1( j 1)  a1n

     
a(i 1)1  a(i 1)( j 1) a(i 1)( j 1)  a(i 1)n
M ij 
a(i 1)1  a(i 1)( j 1) a(i 1)( j 1)  a(i 1)n
     
an 1  an ( j 1) an ( j 1)  ann
 aij

Aij  (1)i  j M ij
Визначником -ого порядку ( ) матриці
називають число, яке дорівнює сумі добутків
елементів першого рядка матриці на їх алгебраїчне
доповнення:

.
Приклад.

2 5 0 2
3 1 2 1
 2  A11  5  A12  0  A13  2  A14 .
4 0 1 2
3 1 0 1
 1 2 1
A11  (1)11  0 1 2  (1  4  1)  6 ,
1 0 1

3 2 1
A12  (1)12  4 1 2  (3  12  3  8)  20 ,
3 0 1

3 1 1
A13  (1)1 3  4 0 2  4  6  6  4  20 ,
3 1 1

3 1 2
A14  (1)1 4  4 0 1  (8  3  3)  2 .
3 1 0
Таким чином,

2 5 0 2
3 1 2 1
 2  (6)  5  20  0  20  2  (2)  84 .
4 0 1 2
3 1 0 1
Властивості
визначника
 Властивість1 При транспонування матриці визначник не змінюється:

det A T  det A .

a11 a12 a11 a21

 a11a22  a12a21 ,  a11a22  a12a21 .
a21 a22 a12 a22

Якщо елементи деякого рядка є сумою двох доданків, тоді Властивість 2

визначник дорівнює сумі двох визначників.

Для матриці (2  2) :
  a11
a11  a12
  a12 a a a  a 
 11 12  11 12 .
a21 a22 a21 a22 a21 a22
Властивість 3 Якщо всі елементи деякого одного рядка помножити на
дійсне число, тоді визначник множиться на це число.

ka11 ka12 a a
 k 11 12 .
a21 a22 a21 a22

 Спільний множник елементів деякого рядка (стовпця)

можна винести за знак визначника

300 1 3 1 3 1
 100  100  2   200  2  400 .
200 2 2 2 1 1

! det(k An )  k n det(An )
Якщо у визначнику поміняти місцями два рядки, тоді знак Властивість 4
визначника зміниться на протилежний

a11 a12
 a11a22  a12a21 ,
a21 a22

a21 a22 a a
 a21a12  a11a22  (a11a22  a12a21 )   11 12 .
a11 a12 a21 a22

Властивість 5 Визначник матриці дорівнює нулю, якщо визначник містить:

1) нульовий рядок;
2) два однакових рядка;
3) два пропорційних рядка.
Сума добутків елементів деякого рядка на алгебраїчні Властивість 6
доповнення елементів іншого рядка дорівнює нулю:
n
 aij Akj  0, i  k .
j 1

Властивість 7 Якщо до елементів деякого рядка (стовпця) додати

елементи іншого рядка (стовпця), які помножені на
ненульове число, то визначник не зміниться.

a11 a12 a a a a12

 11 12  11 
a21  ka11 a22  ka12 a21 a22 ka11 ka12

a11 a12 a a a a a a
  k 11 12  11 12  0  11 12 .
a21 a22 a11 a12 a21 a22 a21 a22
Визначник добутку двох квадратних матриць дорівнює Властивість 8
добутку визначників цих матриць:
det(AB)  det A  det B .

Властивість 9 Визначник трикутної матриці дорівнює добутку

діагональних елементів:
n
det A  a11a22    ann  aii .
i 1

Визначник одиничної матриці I дорівнює одиниці:

det I  1
Деякі методи
обчислення
визначника
 Розклад
визначника за елементами рядка або стовпця
n
det A   a1k A1k .
k 1

Праву частину рівності називають розвиненням визначника за елементами

першого рядка.
Було доведено, що для квадратної матриці A справджується розвинення
визначника за елементами i -ого рядка (1  i  n ) :

n
det A   aik Aik
k 1

та розвинення визначника за елементами j -ого стовпця (1  j  n ) :

n
det A   akj Akj .
k 1
 2 5 0 2
3 1 2 1
 0  A13  2  A23  1  A33  0  A43 .
4 0 1 2
3 1 0 1

(! третій стовпець містить більше нулів)

2 5 2
A23  (1)2  3  4 0 2  (8  30  4  20)  38
3 1 1

2 5 2
A33  (1)3  3  3 1 1  (2  15  6  6  2  15)  8 .
3 1 1

2 5 0 2
3 1 2 1
 2  38  1  8  84 .
4 0 1 2
3 1 0 1
 Зведення
до трикутної матриці

Елементарними перетвореннями матриці називають:

I. переставлення рядків (стовпців);
II. множення рядка (стовпця) на ненульове число;
III. додавання до рядка (стовпця) іншого рядка
(стовпця), помноженого на число.
Обчислимо визначник
2 5 0 2
3 1 2 1
4 0 1 2
3 1 0 1

зведенням до трикутного вигляду:

Хочемо 0
2 5 0 2
отримати 3 1 2 1
4 0 1 2
3 1 0 1
Введемо позначення: R1 – перший рядок, R2 –другий рядок,
R3 – третій рядок, R4 – четвертий рядок

2 5 0 2

3 3 3 3
R2  (3 2)R1 3  2 (1)   5 2   0 1 2
2 2 2 2 
R3  2R1 422 025 1  2  0 (2)  2  2

R4  R2 33 1  (1) 02 1  (2)

2 5 0 2
0 17/2 2 2 Міняємо місцями
 R2 та R4
0 10 1 6
(! виникає “мінус”)
0 2 2 0
 2 5 0 2
0 2 2 0

0 10 1 6
0 17/2 2 2 Хочемо 0
отримати

2 5 0 2
0 2 2 0
 
0 (10)  5  2 1  5  (2) (6)  5  0
0 (17/2)  (17 4)  2 2  (17 4)  (2) (2)  (17 4)  0

2 5 0 2
0 2 2 0

0 0 9 6
0 0 13/2 2

Хочемо 0
отримати
 2 5 0 2
0 2 2 0
 
0 0 9 6
R4  (13 18)R3 0 0 (13/2)  (13/18)  (9) (2)  (13/18)  (6)

2 5 0 2
0 2 2 0

0 0 9 6
0 0 0 7 3
Таким чином,

2 5 0 2 2 5 0 2
3 1 2 1 0 2 2 0 7
  (2  2  (9)  )  84 .
4 0 1 2 0 0 9 6 3
3 1 0 1 0 0 0 7/3
 (Chio’s Condensation Method)

Даний метод (a11  0 ) задається формулою:

a11 a12 a11 a13 a11 a1n


a 21 a 22 a 21 a 23 a 21 a 2n
a11 a12 a13  a1n
a21 a22 a23  a2n a11 a12 a11 a13 a11 a1n
1 
a 31 a 32 a 33  a 3n  a 31 a 32 a 31 a 33 a 31 a 3n .
n 2
(a11)
    
an1 an 2 an 3  ann    
a11 a12 a11 a13 a11 a1n

an 1 an 2 an 1 an 3 an 1 ann
Елементами визначника в правій частині є визначники другого порядку, які
називають мінорами другого порядку.

Приклад.

2 5 0 2
3 1 2 1
,
4 0 1 2
3 1 0 1

a11  2  0 , n  4 .
 2 5 2 0 2 2
3 1 3 2 3 1

2 5 0 2
2 5 2 0 2 2 17 4 4
3 1 2 1 1 1
 2 4 0 4 1 4 2  20 2 12 
4 0 1 2 2 4
13 0 4
3 1 0 1
2 5 2 0 2 2
3 1 3 0 3 1

17 4 17 4
20 2 20 12
1 1 46 124 2  4 23 31
    84 .
4(17) 68 52 16 68 26 4
17 4 17 4
13 0 13 4
Чарльз Лютвідж До́ джсон
Charles Lutwidge Dodgson
(1832 – 1898)
Льюїс Керрол
 Правило Саррюса
для визначника четвертого порядку
 3 Blue 1 Brown
The Determinant
англійською
https://www.youtube.com/watch?v=Ip3X9LOh2dk&list=PLZHQObOWTQDPD3MizzM2xVFitgF8hE_ab&inde
x=6
Визначник
українською
https://www.youtube.com/watch?v=fM5VyzWtgws&t=9s

перетворення неквадр. матриць

https://www.youtube.com/watch?v=v8VSDg_WQlA&list=PLZHQObOWTQDPD3MizzM2xVFitgF8hE_ab&index=8

https://www.youtube.com/watch?v=bZzDJpf4ntc