МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Факультет хімії, екології та фармації

РЕФЕРАТ
на тему:
Закон України «Про метрологію і метрологічну діяльність»

Виконала студентка 43 групи

Факультету хімії, екології та
фармації
Цимбалюк Іванна

ЛУЦЬК – 2020
 ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………………3
Закон України «Про метрологію і метрологічну діяльність»:…………………………4
1. Основні поняття та визначення…………………………………………………4
2. Одиниці та здійснення вимірювань……………………………………………..5
3. Метрологічна служба України…………………………………………………..7
4. Державний метрологічний контроль і нагляд………………………………….9
5. Метрологічний контроль і нагляд, що здійснюють метрологічні служби
центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій…………………..11
6. Фінансування метрологічної діяльності……………………………………….14
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………..16
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………….18

2
 ВСТУП
Науково-технічний прогрес у науці та техніці значно посилив роль метрології
як науки про вимірювання. Це пояснюється тим, що без випереджаючого розвитку
метрології неможливий прогрес багатьох напрямків науки і техніки і передусім
розробка нових сучасних засобів вимірювання та їх практичне використання. Одним
із важливих завдань метрології як науки про вимірювання є забезпечення єдності
вимірювання та достовірності їх результатів, оскільки останнім часом різко
підвищилися вимоги до точності вимірювань, збільшилася кількість вимірюваних
величин [6].
Значно зросли вимоги до вимірювань у харчовій промисловості, до контролю за
показниками якості продукції, що випускається: хліба, цукру, пива, масла,
кондитерських виробів, олії, м’яса, інших продуктів, напівфабрикатів та вихідної
сировини. Як правило, показники якості продукції є комплексними [11], для їхнього
визначення потрібні інформаційно-вимірювальні системи з елементами
прогнозування та програмованого здійснення складних технологій харчових
виробництв.
Харчова промисловість України багатогалузева. Вона охоплює близько 30
галузей з понад 1500 підприємствами, на яких автоматично контролюються і
регулюються основні технологічні параметри. Підприємства оснащені сотнями
тисяч приладів, що контролюють загальнотехнічні параметри: темепературу, тиск,
рівень витрат, густину, концентрацію, масу тощо[7]. Тому, на мій погляд, розгляд
Закону про «Метрологію і метрологічну діяльність» є актуальним.

3
 ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО МЕТРОЛОГІЮ І МЕТРОЛОГІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ»
1. Основні поняття та визначення

Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» прийнято 11

лютого 1998 року, останні зміни внесено 15 червня 2004 року. Закон визначає
правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні, регулює суспільні
відносини у сфері метрологічної діяльності та спрямований на захист громадян і
національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань [2].
Закон складається із семи основних розділів, що містять 29 статей. Розділи є
класичними для Закону України, а саме:
Розділ 1. Загальні положення.
Розділ 2. Одиниці вимірювань, їх відтворення та зберігання. Здійснення
вимірювань. Засоби вимірювальної техніки.
Розділ 3. Метрологічна служба України.
Розділ 4. Державний метрологічний контроль і нагляд.
Розділ 5. Метрологічний контроль і нагляд, що здійснюють метрологічні
служби центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій.
Розділ 6. Фінансування метрологічної діяльності.
Розділ 7. Прикінцеві положення.
У Законі розглянуто основні терміни стосовно метрології та метрологічної
діяльності. Ось деякі з них [2,5]:
Мeтрологія – це наука про виміpювання, методи і засоби забезпечення єдності
вимірювання, методи та засоби забезпечення єдності вимірювань і способи
досягнення необхідної точності їх.
Єдність вимірювань – стан вимірювань, коли результати виражені в прийнятих
одиницях, а похибки вимірювань прийняті із заданою ймовірністю. Єдність
вимірювань необхідна для порівняння результатів вимірювань, проведених у різних
місцях, в різний час, з використанням різних методів і засобів вимірювання.
Результати при цьому повинні бути однаковими, незалежно від використання
методів і засобів вимірювання. Так, маса 1 кг чи інша одиниця фізичної величини
4
повинна бути адекватною у різних місцях, при вимірюванні різними засобами,
методами та експериментаторами.
Точність вимірювань означає максимальну наближеність їх результатів до
істинного значення вимірюваної величини.
Метрологічна діяльність — діяльність, яка пов’язана із забезпеченням єдності
вимірювань.
Методика виконання вимірювань — сукупність процедур і правил, виконання
яких забезпечує одержання результатів вимірювань з гарантованою точністю.
Засіб вимірювальної техніки — технічний засіб, який застосовується під час
вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики.
Основні визначення і поняття у метрології закріплені законодавчою
метрологією, що обумовлює єдиний підхід до визначення змісту основних наукових
положень і визначень (ДСТУ 2681-94).

2. Одиниці та здійснення вимірювань

В Україні застосовуються одиниці вимірювань Міжнародної системи одиниць

(SI), прийнятої Генеральною конференцією з мір та ваг і рекомендованої
Міжнародною організацією законодавчої метрології, а саме [12]:
1) основні одиниці SI:
 метр як одиниця довжини (позначення одиниці: українське — м, міжнародне
— m);
 кілограм як одиниця маси (позначення одиниці: українське — кг, міжнародне
— kg);
 секунда як одиниця часу (позначення одиниці: українське — с, міжнародне —
s);
 ампер як одиниця сили електричного струму (позначення одиниці: українське
— А, міжнародне — A);
 кельвін як одиниця термодинамічної температури (позначення одиниці:
українське — К, міжнародне — K);
5
  кандела як одиниця сили світла (позначення одиниці: українське — кд,
міжнародне — cd);
 моль як одиниця кількості речовини (позначення одиниці: українське — моль,
міжнародне — mol);
2) похідні одиниці SI;
3) десяткові кратні та частинні від одиниць SI.
В Україні застосовуються також:
 одиниці, що не входять до SI, але дозволені ЦОВМ (далі — дозволені
позасистемні одиниці);
 комбінації одиниць SI та дозволених позасистемних одиниць.
Визначення основних одиниць SI, назви та визначення похідних одиниць SI,
десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць,
а також їх позначення та правила написання встановлюються нормативними
документами з метрології ЦОВМ.
Як вихідні еталони України у державній метрологічній системі можуть
застосовуватися вторинні і робочі еталони метрологічних центрів, територіальних
органів, підприємств і організацій, які мають найвищі метрологічні властивості
серед еталонів відповідних одиниць вимірювань, що є у державі [1].
Необхідність атестації методик виконання вимірювань, що використовуються
поза сферою поширення державного метрологічного нагляду, визначається їх
розробниками чи користувачами.
Засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися, якщо вони
відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних
умовах їх експлуатації.
Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний
нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і
видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну
метрологічну атестацію.

6
 Засоби вимірювальної техніки, на які не поширюється державний
метрологічний нагляд, дозволяється випускати з виробництва та ремонту лише за
умови, якщо вони пройшли калібрування або метрологічну атестацію.

3. Метрологічна служба України

Враховуючи велике значення метрологічної діяльності для національної

економіки, Законом України “Про метрологію та метрологічну діяльність” уперше
введено поняття Державної метрологічної системи. На неї покладається
забезпечення єдності вимірювань у державі і на основі цього виконання таких
функцій [8]:
 реалізація єдиної технічної політики в галузі метрології;
 захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних
результатів вимірювань;
 економія всіх видів матеріальних ресурсів;
 підвищення рівня фундаментальних досліджень і наукових розробок;
 забезпечення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції;
 створення науково-технічних, нормативних, методичних і організаційних
основ забезпечення єдності вимірювань у державі.
Координацію діяльності Державної метрологічної системи здійснює
Держстандарт України (ДСУ) через Метрологічну службу України (МСУ).
Метрологічна служба - це мережа організацій, окрема організація або окремий
підрозділ, на які покладена відповідальність за забезпечення єдності вимірювань у
закріпленій сфері діяльності.
Завданнями ДМС є:
- організація, здійснення та координація діяльності, спрямованої на забезпечення
єдності вимірювань у державі;

7
- здійснення державного метрологічного контролю та нагляду за додержанням
вимог Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”, інших
нормативно-правових актів України і нормативних документів з метрології.
До ДМС належать:
 відповідні підрозділи центрального апарату ДСУ (Управління метрології
ДСУ);
 державні наукові метрологічні центри, що підпорядковуються ДСУ;
 метрологічні центри (МЦ) ДСУ;
 територіальні органи ДСУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах
Києві і Севастополі та містах обласного підпорядкування (далі - територіальні
органи ДСУ);
 Державна служба єдиного часу й еталонних частот (ДСЧЧ);
 Державна служба стандартних зразків складу та властивостей речовин і
матеріалів (ДССЗ);
 Державна служба стандартних довідкових даних про фізичні сталі та
властивості речовин і матеріалів (ДССДД).
На Держстандарт України покладено здійснення державного управління [10],
тобто проведення єдиної технічної політики щодо забезпечення єдності вимірювань
в Україні, в тому числі:
1) організація проведення фундаментальних та теоретичних досліджень у
галузі метрології;
2) організація створення та функціонування еталонної бази України та її
удосконалення;
3) визначення порядку створення, затвердження, реєстрації, зберігання та
застосування еталонів, а також звірення їх з міжнародними еталонами та
державними (національними) еталонами інших країн;
4) координація діяльності МСУ;
5) визначення загальних метрологічних вимог до ЗВТ, методів та результатів
вимірювань;

8
 6) затвердження типів ЗВТ;
7) визначення загальних вимог щодо порядку проведення калібрування і
метрологічної атестації ЗВТ;
8) визначення загальних вимог до розробки та атестації методик виконання
вимірювань;
9) визначення порядку проведення всіх видів державного метрологічного
контролю і нагляду;
10) організація і проведення державного метрологічного контролю і
нагляду;
11) затвердження типових положень про МС ЦОВВПО;
12) розробка або участь у розробці національних, державних та
багатогалузевих програм, що стосуються забезпечення єдності вимірювань;
13) участь у діяльності міжнародних метрологічних організацій у порядку,
передбаченому законодавством.
Рішення ДСУ з питань метрологічної діяльності, прийняті в межах його
компетенції, є обов`язковими для виконання центральними та місцевими органами
виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами,
організаціями, громадянами - суб’єктами підприємницької діяльності та іноземними
виробниками. Територіальні органи ДСУ виконують на відповідній території, яка за
ними закріплена, завдання і функції ДСУ в межах, визначених положенням про ці
органи та наказами ДСУ [7].

4. Державний метрологічний контроль і нагляд

Державний метрологічний контроль і нагляд здійснюються з метою перевірки

додержання вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»,
інших нормативно-правових актів і нормативних документів з метрології.
Об’єктами державного метрологічного контролю і нагляду є [3]:
 засоби вимірювальної техніки;
 методики виконання вимірювань;
9
  кількість фасованого товару в упаковках.
Державний метрологічний контроль і нагляд стосовно засобів вимірювальної
техніки та методик виконання вимірювань поширюється на вимірювання,
результати яких використовуються під час:
 робіт із забезпечення охорони здоров’я;
 робіт із забезпечення захисту життя та здоров’я громадян;
 контролю якості та безпеки продуктів харчування і лікарських засобів;
 контролю стану навколишнього природного середовища;
 контролю безпеки умов праці;
 геодезичних і гідрометеорологічних робіт;
 торговельно-комерційних операцій і розрахунків між покупцем і продавцем;
 податкових, банківських і митних операцій;
 обліку енергетичних і матеріальних ресурсів (електричної і теплової енергії,
газу, води, нафтопродуктів тощо);
 робіт, пов’язаних з державною реєстрацією земельних ділянок і нерухомого
майна;
 робіт із забезпечення технічного захисту інформації, необхідність якого
визначена законодавством;
 робіт, що виконуються за дорученням органів прокуратури та правосуддя;
 робіт з оцінки відповідності продукції, процесів, послуг;
 реєстрації національних і міжнародних спортивних рекордів.
До державного метрологічного контролю належать [3,4]:
 уповноваження та атестація у державній метрологічній системі;
 державні випробування засобів вимірювальної техніки і затвердження їх
типів;
 державна метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки;
 повірка засобів вимірювальної техніки.
До державного метрологічного нагляду належать:
 державний метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань;
10
  державний метрологічний нагляд за кількістю фасованого товару в упаковках.
Уповноваження у державній метрологічній системі здійснюється відповідним
органом з метою документального засвідчення компетентності і права підприємства
та організації чи їх окремого підрозділу проводити державні випробування і повірку
засобів вимірювальної техніки та атестацію методик виконання вимірювань.

5. Метрологічний контроль і нагляд, що здійснюють метрологічні служби

центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій

Метрологічними центрами за рішенням ЦОВМ здійснюється уповноваження

підприємств та організацій на проведення атестації методик виконання вимірювань,
що використовуються у сфері та/або поза сферою поширення державного
метрологічного нагляду.
Державним приймальним і контрольним випробуванням не підлягають засоби
вимірювальної техніки, призначені для використання фізичними особами, що не є
суб’єктами підприємницької діяльності, у побутовій сфері для їх власних потреб, на
які не поширюється державний метрологічний нагляд. Порядок встановлення
приналежності засобів вимірювальної техніки до таких, що призначені для
використання у побутовій сфері та не підлягають державним приймальним і
контрольним випробуванням, визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ [4,
9].
Державні приймальні випробування засобів вимірювальної техніки проводяться
метрологічними центрами і територіальними органами, уповноваженими на
проведення цих випробувань.
Державні контрольні випробування засобів вимірювальної техніки,
призначених для серійного виробництва в Україні, проводяться територіальними
органами, уповноваженими на проведення цих випробувань [6].
Державні контрольні випробування засобів вимірювальної техніки,
призначених для ввезення на територію України партіями, проводяться

11
метрологічними центрами та територіальними органами, уповноваженими на
проведення державних приймальних випробувань цих засобів.
Державні приймальні випробування засобів вимірювальної техніки, на які не
поширюється державний метрологічний нагляд, можуть проводитися головними та
базовими організаціями метрологічних служб центральних органів виконавчої
влади, уповноваженими на проведення цих випробувань.
Державні приймальні і контрольні випробування та оформлення їх результатів
проводяться у порядку, встановленому нормативними документами з метрології
ЦОВМ.
На засоби вимірювальної техніки, типи яких затверджено ЦОВМ, та/або на їх
експлуатаційну документацію наноситься знак затвердження типу, форму якого
встановлює ЦОВМ.
Засоби вимірювальної техніки, не призначені для серійного виробництва в
Україні або для ввезення на територію України партіями, на які поширюється
державний метрологічний нагляд, підлягають державній метрологічній атестації.
Державна метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки здійснюється
метрологічними центрами, територіальними органами та метрологічними службами
підприємств і організацій, уповноваженими на проведення державних випробувань
чи повірки аналогічних засобів.
Державна метрологічна атестація та оформлення її результатів проводяться у
порядку, встановленому нормативними документами з метрології ЦОВМ [5].
Засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, випускаються з
серійного виробництва, ремонту та у продаж, видаються напрокат, на які
поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають повірці.
Повірці також підлягають:
 вихідні і робочі еталони метрологічних центрів та територіальних органів;
 вихідні еталони підприємств і організацій;
 засоби вимірювальної техніки, що застосовуються під час державних
випробувань, державної метрологічної атестації та повірки засобів

12
 вимірювальної техніки, а також під час калібрування засобів вимірювальної
техніки для інших підприємств, організацій та для фізичних осіб.
Засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають
періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких
визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ.
Метрологічний нагляд здійснюється [4]:
 метрологічними службами центральних органів виконавчої влади — на
підприємствах і в організаціях, що належать до сфери їх управління;
 головними і базовими організаціями метрологічних служб центральних
органів виконавчої влади — на підприємствах і в організаціях, що належать до
сфери управління цих органів, визначених положеннями про відповідні
головні і базові організації;
 метрологічними службами підприємств і організацій — на відповідних
підприємствах і в організаціях.
Атестація вимірювальних лабораторій підприємств та організацій на
проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду
здійснюється за обов’язкової участі територіального органу за місцезнаходженням
відповідних підприємств та організацій.
Метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, підприємств і
організацій мають право за результатами метрологічного нагляду видавати приписи
щодо припинення порушень метрологічних вимог та усунення виявлених недоліків
[3, 4].
Порядок проведення метрологічного нагляду за забезпеченням єдності
вимірювань, видачі приписів за результатами метрологічного нагляду
встановлюється центральними органами виконавчої влади, підприємствами і
організаціями з додержанням вимог законодавства.
Особливості метрологічної діяльності у сфері оборони України
регламентуються окремим положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів
України за поданням Міністерства оборони України і ЦОВМ та не повинно
суперечити цьому Закону.
13
 Особливості метрологічної діяльності у сфері наукових досліджень і розробок в
Україні регламентуються окремим положенням, яке затверджується Кабінетом
Міністрів України за поданням Національної академії наук України і ЦОВМ та не
повинно суперечити цьому Закону.

6. Фінансування метрологічної діяльності

Фінансування діяльності Державної метрологічної служби здійснюється за

рахунок [2]:
 коштів державного бюджету;
 надходжень від виконання робіт з державного метрологічного контролю,
інших метрологічних робіт та надання метрологічних послуг;
 коштів від виконання науково-дослідних робіт;
 інших надходжень, передбачених законом.
Обов’язковому фінансуванню за рахунок коштів Державного бюджету України
підлягають:
 наукові фундаментальні та прикладні дослідження і розроблення нормативних
документів у сфері метрології;
 створення і вдосконалення первинних і вторинних еталонів, утримання та
експлуатація державних еталонів, а також звірення державних еталонів з
національними еталонами інших держав і міжнародними еталонами;
 роботи, пов’язані з діяльністю державних служб єдиного часу і еталонних
частот, стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів,
стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості речовин і
матеріалів;
 роботи, пов’язані з виконанням державних та багатогалузевих науково-
технічних програм у сфері метрології;
 участь у роботі міжнародних, європейських та інших регіональних організацій
з метрології;

14
  роботи з державного метрологічного нагляду.
Метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, а також
підприємств і організацій, що належать до сфери їх управління, які фінансуються з
Державного бюджету України, виконують всі роботи, пов’язані із забезпеченням
єдності вимірювань, за рахунок коштів Державного бюджету України, що
виділяються на їх утримання на відповідний рік, згідно з їх розрахунками, а також
коштів, одержаних за надання метрологічних послуг.

15
 ВИСНОВКИ
Отже, Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначає
правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні, регулює відносини у
сфері метрологічної діяльності та спрямований на захист громадян і національної
економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань [2].
У розділі 1 “Загальні положення” даного закону застосовують 16 термінів, а
також даний розділ регламентує питання розроблення і затвердження нормативних
документів із метрології [6].
У розділі ІІ – “Одиниці вимірювань, їх відтворення та зберігання. Здійснення
вимірювань. Засоби вимірювальної техніки” регламентовані питання застосування
одиниць вимірювань в Україні, особливостей застосування одиниць вимірювань
стосовно товарів та послуг, призначених для експорту, відтворення та зберігання
одиниць вимірювань, застосування, ввезення, виробництво, ремонт, продаж і прокат
засобів вимірювальної техніки, а також питання вимірювань та використання їх
результатів [6,8].
Розділ ІІІ – “Метрологічна служба України” подає структуру метрологічної
служби України, структуру Державної метрологічної служби (ДМС) та
метрологічних служб центральних органів виконавчої влади, підприємств і
організацій, а також регламентує у своїх статтях питання їх компетенції.
Розділ IV – “Державний метрологічний контроль і нагляд” визначає мету та
об’єкти Державного метрологічного контролю і нагляду, сфери ДМН, види
Державного метрологічного котролю і нагляду, детально регламентує права та
обов’язки державних повірників та вперше – правовий захист державних
інспекторів з метрологічного нагляду.
Розділом V – “Метрологічний контроль і нагляд, що здійснюють метрологічні
служби центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій”
регламентовано діяльність МС міністерств, відомств, підприємств і організацій, їх
функції і права із здійснення метрологічного контролю і нагляду [3,4].

16
 Розділ VІ – “Фінансування метрологічної діяльності” регламентує, що
фінансування діяльності Державної метрологічної служби, здійснюється за рахунок:
коштів Державного бюджету; - надходжень від виконання робіт із ДМК, інших
метрологічних робіт та надання метрологічних послуг; - коштів від виконання
науково-дослідних робіт; - інших надходжень, передбачених законодавством [2].

17
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Державна система стандартизації. – К.: Держстандарт України, 1993.
2. Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (зі змінами та
доповненнями) від 11 лютого 1998 року N 113/98-ВР.
3. Системи керування вимірюванням : ДСТУ ISO 10012:2005 (ІSO 10012:2003, ІDT)
– [Чинний від 2007-01-01]. – К. : Держспоживстандарт України, 2007.
4. Системи управління якістю. Вимоги : ДСТУ ISO 9001:2009 – [Чинний від 2009-
09-01]. – К. : Держспоживстандарт України, 2009.
5. Димов Ю. В. Метрология, стандартизация и сертификация / В. Ю. Димов:
Учебник для вузов / Ю. В. Димов. – К: Вища школа, 2004. – 432 с.
6. Клименко Л. П. Метрологія, стандартизація та управління якістю : навч. посіб. /
Л. П. Клименко, Л. В. Пізінцалі, Н. І. Александровська, В. Д. Євдокимов. – Миколаїв
: ЧДУ ім. Петра Могили, 2011.
7. Козловский Н. С. Основы стандартизации, допуски, посадки и технические
измерения / Н. С. Козловский, А. Н. Виноградов. – М: “Машиностроение”, 1982.
8. Тарасова В. В. Метрологія, стандартизація і сертифікація : підруч. / В. В.
Тарасова, А. С. Малиновський, М. Ф. Рибак. – К. : Центр навчальної літератури,
2009.
9. Фомичев С. А. Основы управления качеством : учеб. пособие / С. А. Фомичев,
А. А. Старостина, Н. И. Скрябина. – К. : МАУП, 2012.
10. Цюцюра В. Д. Метрологія та основи вимірювань: навч. посібн. / В. Д. Цюцюра,
С. В. Цюцюра. – К. : "Знання - Прес", 2003.
11. Шаповал М. І. Менеджмент якості: підручник / М. І. Шаповал. – К. : Знання,
2013. – 484 с.
12. Якушев Л. И. Взаимозаменяемость, стандартизация и технические измерения /
Л. И. Якушев, Л. Н. Воронцов, Н. М. Федотов. – М. : “Машиностроение”, 1987.

18