1

Тези
науково-дослідницької роботи
«Фітоніми у творах Т.Г.Шевченка»

Автор: Зубатюк Оксана Романівна, учениця 9 класу комунального

закладу «Благовіщенський навчально-виховний комплекс №2
«Загальноосвітня школа I-III ступенів – дошкільний навчальний заклад»
Благовіщенської районної ради Кіровоградської області», м. Благовіщенське
Кіровоградської області
Науковий керівник: Загальська Ірина Петрівна – учитель української
мови та літератури комунального закладу «Благовіщенський навчально-
виховний комплекс №2 «Загальноосвітня школа I-III ступенів – дошкільний
навчальний заклад» м. Благовіщенське районної ради Кіровоградської
області», учитель вищої категорії

Благовіщенське районне наукове товариство учнів «Ерудит»

Секція: українська мова

Флористична лексика складає значний шар лексико-семантичної

системи української мови. Поетичні твори відзначаються насиченістю
флорономенами, які є вагомими компонентами як образних, так і загалом
номінативних одиниць художнього тексту. Флористичні найменування
належать до найдавніших шарів лексики, що проявляється насамперед у
своєрідності їхнього функціонування, і складають значний пласт лексико-
семантичної системи української мови, оскільки людина є часткою природи і
споконвіків перебувала у якнайтіснішому контакті з навколишнім світом.
Особливо повно реалізується своєрідна група лексики української мови на
позначення фітонімів в майстрів художнього слова, зокрема, у творах
Т.Г.Шевченка..Фітоніми — це слова,назви рослин, що часто
використовуються в науковій літературі ,фразеологізмах,порівняннях тощо.
 2

Метою роботи є лексико-семантичне дослідження фітонімів та їх

використання у творах Кобзаря , інтенсивність їх вживання автором та роль
в ідейно-художньому оформленні поезій.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
- дізнатися про використання фітонімів у збірці «Кобзар» ;
- з’ясувати їх лексико-семантичне значення;
- виявити вживані найчастіше назви рослин у поезіях Т.Г.Шевченка ;
- здійснити компаративний аналіз вживання зазначених лексем у
творах письменника.
За результатами дослідження було встановлено лексико-семантичні
особливості фітонімів, визначено рейтинг вживаності назв рослин, їх
використання в творах поета, вплив фітонімів для реалізації ідейно-
художнього задуму автора.
 3

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ТЕРМІНІВ НА
ПОЗНАЧЕННЯ НОМІНАЦІЙ РОСЛИННОГО СВІТУ……………є... 6-10
1.1. Лексико-семантичне значення флороназв………………………………….6
1.2. Сакральне значення рослин у житті українців . Відображення фітолексем
в усній народній творчості ………………………………………….……..…....7
РОЗДІЛ ІІ. ФІТОЛЕКСЕМИ У ТВОРАХ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА .…11-31
2.1. Семантичні особливості вживання назв рослин у літературних творах
………………………………………………………………………………….....11
2.2. Фітоніми як засіб змалювання в поезії Тараса ментальності українців в
поезії Тараса Шевченка………………………………………………………....12
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….…34
ДОДАТКИ……………………………………………………………………….36
 4

Вступ

Лексика української літературної мови дуже багата. Безпосередньо

реагуючи на суспільні зміни, вона постійно прогресує: поповнюється
позначенням нових предметів, процесів, явищ і звільняється від назв
віджилих понять .

Назви рослин належать до найбільших і найдавніших пластів лексики

української мови.  Фітоніми  часто використовуються усній народній
творчості , творах письменників , спеціальній науковій літературі тощо .
Вікторія Куковська у своїй роботі про дослідження фітонімів
зазначила: ,, Фітоніми характеризуються стійким кількісним складом,
вони яскраво репрезентують життєвий досвід людини, її спостереження за
навколишнім світом, тому вони відображають специфічні риси характеру,
культурні та історичні традиції народу.” Тому флористична лексика
складає значний шар лексико-семантичної системи української мови.
Літературні твори, згідно досліджень Р.Уманця ,,відзначаються насиченістю
флорономенами, які є вагомими компонентами як образних, так і загалом
номінативних одиниць художнього тексту”.

Теоретична база ономастики як науки (наукові праці О. А. Суперанської,

Н. В. Подольської, Ю. О. Карпенка, Є. С. Отіна, В. М. Калінкіна,
В. І. Супруна, М. М. Торчинського та ін.) свідчить про неухильний інтерес
лінгвістів до різновидів лексики в системі мови, у тому числі мови творів
окремих авторів, творів різних літературних жанрів, де об’єктом
дослідження є ті чи інші семи , вживані у текстах.

У мовознавстві наявні лише поодинокі дослідження семантики та

функціонування рослинних назв, зокрема дисертації О. Ю. Дубовик (на
матеріалі американської поезії ХХ ст.), Л. Е. Петрухіної (на матеріалі
 5

поетичних творів стосовно образів природи як образних екзистенцій , І. І.

Коломієць (на матеріалі українських поетичних творів ІІ половини ХХ ст.) В.
В. Галайчука (в українських фольклорних текстах). Професор І.В.Сабадош
описав народні назви рослин у науковій ботанічній номенклатурі.

Мета даного дослідження - з’ясувати особливості назв рослин в

українській літературній мові , дослідити фітоназви ,природу їх походження
та семантичний потенціал у творах Тараса Григоровича Шевченка.

Актуальність даної роботи визначається увагою до проблем національного

самоусвідомлення і самовираження, співвідношення мови і духовної
культури, потребою пошуків нових підходів до вивчення фітонімічних
одиниць, а також специфікою відображення у творчості Кобзаря
національного менталітету.

Завдання - виявити найбільш частотні фітоназви та проаналізувати їх.

Прослідкувати, як реалізуються семантичне значення фітолексем у
конкретних контекстах,зокрема у творах Т.Шевченка.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що набуло

подальшого розвитку вивчення фітоназв на позначення дерев та трав’янистих
рослин в українській усній народній творчості.

Значення роботи визначається у подальшому вивченні взаємодії мови та

культури, виявленні специфічних фітоназв в творчій спадщині українських
письменників, розширенні уявлень про менталітет нації та специфіку її
вираження у ,, Кобзарі ” Тараса Шевченка. Результати дослідження можуть
слугувати для подальших розробок з цієї теми.
Робота складається зі вступу, двох основних розділів,висновків,додатків.
 6

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯТЕРМІНІВ НА

ПОЗНАЧЕННЯ НОМІНАЦІЙ РОСЛИННОГО СВІТУ

Науковці пропонують різні терміни на позначення номінацій

рослинного світу – фітоніми, флоризми, флоролексеми, ботанізми,
ботаноніми Найбільшого поширення набуло поняття «флоролексема», під
яким зазвичай розуміють окрему видову назву, що відповідає конкретним
рослинним реаліям, в основному ціннісним об’єктам флори.
Назви дерев, квітів, трав, злаків тощо тісно пов’язані з традиційними
уявленнями українського народу й мають етнічно- культурну конотацію,
просторову й міфологічну прикріпленість.

1.1 Лексико-семантичне значення флороназв

Українська мова чисельно відрізняється складом лексики — кількасот
тисяч лише загальних назв. Власне слова, які виникли в період формування і
розвитку української мови і виражають її специфіку. Це кількісно
найбагатший та найбільш різноманітний запас корінної лексики, який
утворюють загальновживані слова різних тематичних груп, наприклад,
синоніми, омоніми,зооніми тощо.
Своєрідну групу лексики української літературної мови становлять
фітоніми. Назви рослин в українській  мові являють собою лексико-
семантичну групу іменників, яка називає різноманітні назви дерев, кущів,
чагарників, трав, культурних і диких рослин.

Дар’я Уманець дослідила, що : ,, Флористичні найменування належать до

найдавніших шарів лексики, що проявляється насамперед у своєрідності
їхнього функціонування, і складають значний пласт лексико-семантичної
 7

системи української мови, оскільки людина є часткою природи і споконвіків

перебувала у якнайтіснішому контакті з навколишнім світом ”.
Назви рослин належать до найбільших і найдавніших пластів лексики
української мови. Вони неоднорідні за сферою вживання, зокрема досить
чітко виділяються дві основні, тісновзаємопов’язані групи: діалектні і
літературні назви рослин. Групу літературних назвутворюють
загальновживані й вузькоспеціальні наукові ботанічні номени.
У тих випадках, коли рід налічує велику кількість видів, народні назви
мають лише один чи кілька більш відомих видів, а інші або взагалі не мають
назв, або йменуються так, як найбільш подібні до них загальновідомі види
цього роду. Так, наприклад, на Україні зростає кілька десятків видів деревію,
однак у говорах найбільш знаний деревій звичайний (Achillea millefolium L.) і
він має найбільшу кількість діалектних назв (у нашій картотеці засвідчено
кілька сотень), а переважна більшість інших видів деревію взагалі їх немає.

1.2. Сакральне значення рослин у житті українців . Відображення

фітолексем в усній народній творчості

Фітоніми діляться на різні типи : дерева, кущі, злаки, фрукти,

овочі і так далі. Вони активно використовуються в усній народній творчості,
тому що українці здавна вірили в символічність і святість рослин.

Любов кожного українця до рослини має дуже глибоке коріння, зазначене

в історії та ментальності українського народу. Здавна наші предки вірили, що
кожне природне явище, кожна рослина мають велику силу і владу над
людьми, внаслідок таких переконань з пошаною ставилися до них. Без
потреби ніхто не зривав квітів та недозрілих плодів, а щоб зірвати рослину
для лікування, потрібно було прочитати певну молитву, щоб квітка принесла
користь.
 8

Як нам відомо, священними у слов'ян вважали дуб, липу, березу. А

звичай вшановувати дерева зберігся до нашого часу в обряді Зелених свят,
коли дівчата водять "Тополю", у прикрашанні хат широколистими деревами.
Наші предки вважали, що саме це мало захистити людину від злих сил.
Таким чином, рослини в українців були не тільки уживані в побуті, а мали ще
й інше значення – були своєрідними символами-оберегами. Наш народ склав
про свої улюблені рослини багато пісень, легенд, казок, в знак пошани до
бувших богів.

В українській мистецькій спадщині є багато приказок та прислів’їв з

використанням фітонімів. Наведемо кілька прикладів, коли фітоніми
використовуються в прислів’ях та приказках :,, Кинь ячмінь в болото —
вбере тебе в золото”;,, Сій овес в кожусі, жито в брилі.” , ,, Де ростуть верби,
там чисті джерела води.” , ,,Верба, як трава лугова: ти її покоси, а вона знову
виросте. Де не повернешся, золоті верби ростуть.” , ,,Синьоока чарівниця
часто в полі в нас вертиться; де вінки вона спліта — там пшениці рідкі й
жита.”, ,,Похолодніло, риба не ловиться, калина у цвіт вбирається.”, ,,І межи
капустою доброю буває багато гнилих качанів.”, ,,Де волошки, там хліба
трошки.”.

До наших днів існує уявлення про рослини як обереги, тотеми. Нині

збереглося прибирання українцями домівок різними травами і квітами
(маювання) та вітами дерев (клечання) на Трійцю. А за даними етнографів,
українці здавна мали звичай обтикати двері хлівів гілками осики для захисту
худоби від нечистих сил.
Споконвіку рослини відіграють у житті людей важливу роль, тому
велика кількість флористичних (рослинних) назв здавна поширена в народі.
Одні з них добре відомі на всій українській мовній території. Лексеми на
позначення назв рослин, часто можна зустріти у народних піснях.
Найчастіше народ вжививав квіти ( мак, барвінок, мальви, ряст, тощо), трави
( полин, бур’ян, богила, сон-трава, тощо), зернові культури( просо, жито,
 9

пшениця, овес, тощо).Особливого значення надавали деревам. Наприклад:

,,Ой хвалилася біла береза...”( береза, дуб), ,,На городі верба рясна”(верба)та
ін.. Насправді шанування дерев на українських землях бере свій початок із
сивої давнини, коли наші предки поклонялися дарам природи — ця віра
відома нам, як язичництво. Як відомо з історії, до прийняття християнства
було багато священних гаїв, куди ходили на поклоніння Богам природи. Там
росли священні дерева, стояли ідоли, відбувалися народні обряди.
Крім того, рослини служили людині ще в далекі часи, віддалені від нас
на кілька тисячоліть не тільки в вірі. Про лікувальні властивості квітів, трав,
плодів знали ще скіфські лікарі. Квіти використовували не тільки з
практичною метою, але й задля краси, до якої здавна також були
небайдужими в Україні. Тому різні рослини стали атрибутами українських
народних і релігійних свят. Наприклад в ніч на Івана Купала той, хто
відшукає цвіт папороті, буде багатим і щасливим. Васильки або Волошки —
символ ніжної душевної краси, праведності, душевної чистоти, скромності і
привітності. Васильки, за народним повір’ям, мають значну магічну силу, як
оберіг від злих духів, лихої долі та всіляких напастей, що трапляються на
шляху людини. Тому волошки вирощують при садибах та освячують на
Маковея і Великого Спаса. Сплетені на Зелені свята вінки з васильків,
протягом року зберігають в домі. Особливу силу мають васильки для
молодих. Пучком васильків кроплять наречених на весіллі.

У роботі ,, Сакральне значення рослин у віруваннях прадавніх

українців” В. Г. Гармасар зазначив: ,,Моління давніх слов'ян відбувалися
найчастіше у священних гаях. У цих місцях заборонялося рубати дерева,
рвати квіти, ловити пташок, адже ці ліси й гаї вважалися житлом Богів. Біля
кожного храму, як правило, росли священні дерева, переважно дуб, береза,
липа, верба, вишня, а також витікали природні джерела, струмки. Вважалося,
що Боги живуть у кронах дерев та в цілющих водах джерел. Існувало
уявлення про дерево як реінкарнацію людської душі після смерті, тому до
 10

дерев наші предки ставились як до живих істот. Зображення священних дерев

було досить частим у літописах аж до XI століття. За твердженням етнолога
Галини Лозко, переважна більшість християнських культів запозичена з
язичницької віри. Палеолітичне й неолітичне населення залишило на
території України найдавніші твори мистецтва, на яких уже існували знаки-
символи. Зокрема, такими давніми є зображення рослинних символів:
деревце з піднятими гілками, ялинка, колос; малюнки у вигляді квітки (коло з
шістьма чи вісьма пелюстками навкруги); світове дерево. Символ дерева —
один із найстійкіших в українському знаковому космосі, який дійшов до
наших днів. Світове дерево уособлює у собі єдність усього світу. Це
своєрідна модель всесвіту й людини. Стовбур означає земне життя людей,
крона дерева (гілки і листя) —духовний світ Богів, коріння — підземний,
потойбічний світ.”

У період XVIII-XIX століття розвиток української усної народної творчості

піднявся на новий рівень. Про це свідчить розвиток історичних пісень, балад,
дум тощо.Тоді було прийнято порівнювати людей з рослинами.Наприклад:
дівчина-калина— красива дівчина; дуб-парубок — сильний парубок;
дівчина-тополя— одинока дівчин; хлопчисько, як бур’ян — сирота .
У народних піснях найчастіше уособлюють людину калина, верба, дуб,
береза, барвінок, тополя, явір, рута. Найпоширеніший фітонім, що уособлює
красу дівчини — калина, її долю – верба. Огієнко зазначав, що ,,калина є
символом дорослої дівчини, повносилої жінки і означає дівочу чистоту”.
Водночас вона позначає сум та тугу:її часто садили на могилах. А явір, як і
дуб, уособлюють чоловічу силу та мудрість. З бур’яном порівнювали
осиротілих дітей і парубків та безхатьків. Отже. через рослини українці в
усній народній творчості правдиво зображували особливості свого
світобачення життя і смерті, вірності та зради, розлуки і любові, щастя чи
недолі.
 11

РОЗДІЛ ІІ

ФІТОЛЕКСЕМИ У ТВОРАХ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Більш глибоке уявлення про межі онімного простору художнього тексту

дає аналіз сукупності поетонімів конкретної національної художньої
літератури.

Флористична лексика складає значний шар лексико-семантичної системи.

Часто поетичні твори відзначаються насиченістю флоролексемами, які є
вагомими компонентами як номінативних (предметно-поняттєвих), так і
образних одиниць художнього тексту. Основними способами і прийомами
поетичного освоєння флоролексикону виступають образні перевтілення та
символізація, завдяки чому досягається найвищий ступінь прояву
зображально-виражальних можливостей. З огляду на семантичну місткість
поетичного слова флоролексеми реалізують могутній потенціал при їхньому
використанні з експресивно-стилістичною настановою.

2.1. Семантичні особливості вживання назв рослин у літературних

творах

У період XVIII-XIX століття вже почало свій розвиток перше

друковане книговидавництво. Письменники, узявши за приклад український
фольклор,активно використовували фітоніми у своїй творчостіНаприклад
в ,,Слові о полку Ігоревім...” для невідомого автора природа – це, в
першу чергу, джерело поетичних уявлень. Адже він дуже точно і
влучно підбирає слова, вирази і образи для передачі цих уявлень. Він
описує явища природи так, що ми не тільки самі відчуваємо, що
 12

відбувається, але і починаємо розуміти, що означає те чи інше явище.

Так ми відчуваємо, як «заснув» солов’їний спів, як «тремтять» сині
блискавки, як «никне», відчуваючи вселенську печаль,
трава.Узагальнюючи сказане, бачимо, що образи-символи природи
зустрічаються протягом всього твору. Напевно, автор тому й наділяє
людськими почуттями дерева, квіти: всі ці предмети можуть
співчувати добру і ненавидіти зло, відчувати радість і горе, —вони
символічні.
Багато українських письменників використовують фітоніми у своїй
творчості. Леся Українка використовувала такіфлороназви, як береза, верба,
виноград, вишня, вільха, глід, груша, дуб, калина, каштан, кедр, кипарис. У
прозових, драматичних і поетичних творах Лесі Українки вжито 86 слів на
позначення назв флори.Так само, як і Леся Українка, Василь Стус увів до
свого поетичного світу широке коло фітонімів: трав квітів,кущів та дерев. Це
такі рослини, як льон, повій, рута, м’ята, пижмо, полин, кропива та інші.
Борис Олійник теж часто збагачував свою творчість назвами флори.

2.2. Фітоніми як засіб змалювання ментальності українців в поезії

Тараса Шевченка
Українські літературні назви рослин уживаються в художній, науково-
популярній літературі, публіцистиці та інших стилях.
Способом використання фітонімів активно користувався у своїх творах
Тарас Григорович Шевченко, синтезувавши все найкраще з книжних
традицій, з усної творчості і мовлення українців. Завжди відчуваючи
нерозривний зв'язок з народом, поет сміливо черпав з усної творчості ідеї,
сюжети, образи, ритміку. Це "використання" властиве його попередникам і
сучасникам-романтикам, це не стилізація під фольклор. Елементи усної
народної творчості впліталися у власні думи й слова поета. Інколи він міг
 13

запозичити з народної пісні навіть окремі рядки. Його твори насичені і

назвами твариного світу, а також поетична спадщина ,, Кобзаря” збагачена
фітонімами різних типів, що підкреслювало надзвичайну близькість поезії
Шевченка до фольклору, зокрема, до народної пісні.
 Розгляньмо походження символічності різних рослин в творах Тараса
Шевченка. У ході роботи було прочитано 200 творів (Додаток В) ,, Кобзаря ”
і знайдено 59 творів, в яких автором використано 132 фітоніми .Результати
дослідження публікуються нижче(Додаток А):

1.«Причинна», Санкт-Петербург
,,Сердитий вітер завива,додолу верби гне високі...” — фітонім: верби,—
дерева. ,,Сичі в ю перекликались,та ясен раз у раз скрипів.” — фітонім: ясен,
— дерева. ,, Он під дубом щось там робить.” —фітонім: дуб,— дерева.
,, Насипали край дороги дві могили в житі.” —фітонім: жито, — злаки.
,, Посадили над козаком явір та ялину,а в головах у дівчини червону калину.”
— фітоніми: явір, ялина, калина, — дерева.
У творі ,,Причинна” Тарас Шевченко використав 7 фітонімів, один з таких —
калина. Калина – рослина нашого українського народу і символ України.
Оскільки ягоди калини червоні, то вони стали символом крові та
невмирущого роду українців. Ось через це дівочі і навіть парубочі сорочки
розшивають цими могутніми гронами червоних ягід. Крім того ,ягода калини
нагадує собою полум'яне серце. Також існує безліч легенд про сміливих
дівчат, які ризикували своїм життям і йшли в монголо-татарські загони, там
гинули від шабель ворогів, рятуючи рідні оселі. Легенди оповідають, що саме
з крапель крові цих самовідданих жінок поросли калинові кущі. З того часу
ростуть вони біля кожної хати і могили.

2.« Думка»(,,Тече вода в синє море...”) 1838рік, Санкт-Петербург:

,, Плаче козак — шляхи биті заросли тернами.” —фітонім: терен,— кущі.
У творі, ,, Думка ”(,,Тече вода в синє море...”) автор використав 1 фітонім —
терен. До речі, терен відомий в Україні понад дві тисячі років. Він є одним
 14

із прародичів садової сливи. Завдяки своїм колючкам терен здобув собі славу
доброго захисника садиб. Таким чином у давнину — до двору, обсадженого
терном, не міг пробратися ніякий дикий звір. Пізніше українці стали вважати,
що терен захищає від нечистої сили. Аналогічного значення ця
фітолексема набула у Т. Шевченка. Віктор Ужченко зазначив у своїй роботі
,,Фітоніми образи забуття”: ,, Особливо повно реалізується пісеннонародна й
фразеологічна структурно-семантична модель забуття … в майстрів
художнього слова. У Т. Шевченка «терновий образ» уточнюється постійним
епітетом: І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла.”

3.,,Катерина” 1839 року, Санкт-Петербург:

,, Стане собі під калину, заспіває Гриця.” —фітонім: калина, — дерева.
,, Зеленіють по садочку черешні та вишні...” —фітоніми: черешні, вишні, —
дерева.
,, Пішла в садок у вишневий, Богу помолилась...” — фітонім: садок вишневий,
— дерева.
,, Як тополя, стала в полі при битій дорозі...” — фітонім: тополя, — дерева.
,, Дуби з гетьманщини стоять. У яру гребля, верби в ряд... ” — фітоніми:
дуби, верби , — дерева.
,, То не вітер, то не буйний, що дуба ламає...” —фітоніми: дуб, — дерева.
У творі ,,Катерина” Шевченко використав 8 фітонімів.Один з таких —
вишня. Вишня — символ світового дерева, життя — символ України, матері,
дівчини-нареченої.   Зауважимо ,що дерево вишні садили восени в діжечку,
тримали його в хаті, а навесні, у березні, вишня розвивалась і розквітала.
Разом з тим по тому, як вона квітне, дівчата вгадували долю на цілий рік.

4.,,Тарасова ніч ”
,, Кругом хлопці та дівчата — як мак процвітає.” — фітоніми: мак ,— квіти.
У творі ,,Тарасова ніч ” вжито 1 фітонім — мак. Особливу силу, як
вважалося, мав польовий мак, зерна якого самі висипалися з голівок, — так
званий видюк. Якщо таким маком обсипати обійстя то, як каже народне
 15

повір’я, жоден упир чи злий дух не зможе зайти в нього, поки не збере і не
порахує всі зернятка. Так щоб охоронити від відьми дійну корову, українські
жінки обсипали її маком, освяченим на Маковія або на Спаса.Разом з тим у
Святвечір господарі обходили з різдвяним хлібом, медом і маком двір і густо
посипали біля корівника диким маком, "щоб відьми ,його визбируючи, не
могли підійти до худоби". Таким чином мак захищав також людей і худобу
від змій: у переддень річних свят обсівали, обкурювали маком хату, клали
його на вікно, щоб змії не заповзали у будинок.
Семантика фітоніма у творі Т .Шевченка тотожна лексемі з народної
культури, відіграє роль оберегу, захищає від лиходійства відьом, упирів та
інших істот.

5. ,, Перебендя” 1839 року, Санкт-Петербург :

,, З жонатими на бенкеті про тополю, лиху долю…” — фітоніми: тополя, —
дерева.
У поемі ,, Перебендя ” знайдено 1 фітонім — тополя, яка також є народним
символом.

6.,, Тополя” 1839 року, Санкт-Петербург :

,,По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю...” —фітоніми:
тополя ,— дерева.
,,Защебече соловейко в лузі на калині...”— фітоніми: калина,— дерева.
У цьому творі знайдено 2 фітоніми. Щоправда зі стрункою тополею
порівнювали гнучкий дівочий стан та нещасливу дівочу долю.Назву тополя
використано чотири рази.

7. ,,До Основ’яненка” 1839 року, Санкт-Петербург:

,, Вернітеся! Дивітеся — жита похилились...” — фітоніми: жита, — злаки.
,, ...Як дівчина під вербою Гриця заспіває.” — фітоніми: верба, — дерева.
У творі ,, До Основ’яненка ” ми відшукали 2 фітоніми, один із них — верба.
Верба – так само, як і калина, найпоширеніше і найулюбленіше дерево
 16

українського народу. Наші пращури вважали вербу священним деревом і

свято вірили в її цілющі сили. Верба— символ родинного вогнища. На
Вербну неділю вербу освячували в церкві, а потім несли додому і били нею
всіх, примовляючи: "Не я б'ю, верба б'є, за тиждень Великдень. Недалечко
червоне яєчко". Як відомо, з українських повір`їв , освячену вербу зберігали
за образами. Фітонім верба зустічається в 12-тьох творах Тараса Шевченка.

8. ,,Титар” :
,, Верба слуха соловейка, дивиться в криницю. На калині, над водою, так і
виливає, неначе зна, що дівчину козак виглядає.” — фітоніми: верба,калина,
— дерева.
,, Як козак чорнявий під вербою, над водою, обнявшись, сумує...” —
фітоніми: верба, — дерева.
Твір ,, Титар ” налічує в собі 3 фітоніми. Калина і верба мають таке ж
символічне значення.

9. ,,Наймичка” 13 листопада 1845 року, в Переяславі:

,, У тумані, на могилі, як тополя, похилилась... ” — фітоніми: тополя, —
дерева. ,, Там удова ходила, Там ходила-гуляла, Трути-зілля шукала.”
—фітоніми:трута-зілля-трава.
Шевченко використав 2 фітоніми.Трута-трава - це зілля, що символізує
небажання ліричного героя жити.

10.,,В казематі” (,,Не кидай матір...”) Між 17 квітня і 19 травня 1847

року, Санкт-Петербург :
,, І твій барвіночок хрещатий заріс богилою, ждучи...” — фітоніми:
барвінок,богила — квіти і трава.
,, В яру криниця завалилась, верба усохла,похилилась...” — фітоніми: верба,
— дерева.
,,І стежечка, де ти ходила,  колючим терном поросла.” — фітоніми: терен, —
кущі.
 17

У творі ,,Не кидай матір...” міститься 4 фітоніми,зокрема, назва барвінок —

один із символів України. До речі, Україну дуже часто називають
барвінковим краєм. Важливе місце у віночку кожної українки належало саме
барвінку.Для нашого народу  він є символом життя і безсмертя людської
душі, тож використання даної лексеми у творчості Кобзаря зрозуміле.

11. ,,В казематі” (,, Чого ти ходиш на могилу?”)Між 17 квітня і 19 травня

1847 року, Санкт-Петербург :
,, Не сон-трава на могилі вночі процвітає, то дівчина заручена калину
саджає...” — фітоніми: сон-трава, калина, — трава і дерева.
,, Щоб калина прийнялася, розпустила віти.” — фітоніми: калина, — дерева.
У цьому творі налічено 3 фітоніми.

12. ,,В казематі ”(,,Ой три шляхи широкії...” )Між 17 квітня і 19 травня 1847
року, Санкт-Петербург :
,, Посадила стара мати три ясени в полі. А невістка посадила високу
тополю. Три явори посадила сестра при долині… А дівчина заручена
– червону калину.” — фітоніми: ясен, тополя, явір, калина, — дерева.
,,Не вертаються три брати, по світу блукають, а три шляхи широкії терном
заростають.” — фітоніми: терен, — кущі.
Твір налічує 5 фітонімів. Ясен, в українськїй символіці, вважався символом
війни. Якщо ворогові присилали гілку ясеня, це означало початок війни.
Попри таке воцовниче тлумачення, наші предки використовували дерево
ясеня і в побутових цілях для виготовлення посуду, ложок, колисок, меблів, а
також в суднобудуванні.

13. ,, В казематі ”(,,Веселе сонечко ховалось...”) 1847 року, 9 травня Санкт-

Петербург :
,, А їх чимало розлилось на марне поле. Хоч би рута, а то нічого не зійшло!”
— фітоніми: рута, — трава.
 18

В Україні дівчата садили червону руту, щоб бути завжди коханими і

бажаними, а молодиці — щоб була міцною родина.

14. ,, В казематі ”(,,Садок вишневий коло хати...”) Між 19 і 30 травня  Санкт-

Петербург 1847 року :
,, Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть...” — фітоніми:
вишня, — дерева.
Хата у вишневому садочку — одвічний символ українського народу. Вона
часто оспівана письменниками. Тому Шевченківський "садок вишневий коло
хати" став рідним, близьким образом для кожного українця.

Поема ,, Княжна” друга половина 1847 року, Орська кріпость:

,, Як широка сокорина віти розпустила… А над самою водою верба
похилилась,аж по воді розіслала зеленії віти...” — фітоніми: сокорина, верба,
— дерева.
,, Як сон-трава при долині вночі розцвітає…” —фітоніми: сон-трава, —
трава. ,, Неначе диво. А кругом широколистії тополі, а там і ліс, і
ліс, і поле...” — фітоніми: тополі, —дерева.
,, Зелений по горі садок ,і верби, і тополі, і вітряки на полі...” — фітоніми:
верби, тополі, — дерева.
,, Мов ряст весною уночі, засохнеш, не знатимеш нічого...” — фітоніми:
ряст, — квіти.
,,Радості приносить своїй матері щасливій дочка уродлива. Мов тополя,
виростає світові на диво.” —фітоніми: тополя, — дерева.
,, Радіє князь, запродує з половою жито.” — фітоніми: жито, — злаки.
,, Дуби з діброви, мов дива, у поле тихо одхожають.” — фітоніми: дуби, —
дерева. Знайдено 10 фітонімів. Дуже давнім звичаєм українців є топтання
рясту навесні, що означає просити в Бога життя і здоров'я. За традицією, коли
вперше навесні побачиш ряст, треба зірвати його, кинути під ноги,
потоптати, примовляючи: "Топчу, топчу ряст, Бог здоров'я дасть", або
"Топчу, топчу ряст, дай, Боже, діждати і на той рік топтати!"
 19

15. ,,Мені тринадцятий минало...” друга половина 1847 року, Орська фортеця

,, А я собі у бур'яні молюся богу... І не знаю, чого маленькому мені тойді так
приязно молилось...” — фітоніми; бур’ян, — трава. Бур’ян символ занепаду і
загибелі: ,,Вже моє рукомесло бур’яном поросло.” У творі ,,Мені
тринадцятий минало...” бур’ян символізує нужденне життя, безпросвітні
злидні.

16. ,, Іржавець” друга половина 1847 року, Орська кріпость:

,, Нарадила мати, як пшениченьку пожати...” — фітоніми: пшениця, — злаки.
Пшениця — символ життєвої краси , добробуту, фізичного і духовного
багацтва. Здавна під пшеницею розуміється образ дівчини, навіть нареченої.
Тому весільний коровай з пшеничного борошна, притім, найвищої якості,
щоб і життя молодих було такої ж якості, не нижчої.

17. ,, Полякам ” після 22 червня 1847 року, Орська фортеця— 1850 року,

Оренбург:
,, В садах кохалися, цвіли, неначе лілії, дівчата.” — фітоніми: лілії, — квіти..

18. ,, Чернець” друга половина 1847 року, Орська кріпость :

,, По дорозі рак, рак, нехай буде так, так. Якби-таки молодиці посіяти мак,
мак.” — фітоніми: мак, —квіти.
Такий фітонім, як мак вже був описаний вище.

19. ,,У Бога за дверима лежала сокира...” перша половина 1848 року, по
дорозі з Оренбурга до Раїма:
,, Дуби і всякі дерева великолітні, мов трава...” — фітоніми: дуби, — дерева.
,, Червоніє по пустині червона глина та печина, бур'ян колючий та будяк, та
інде тирса з осокою в яру чорніє під горою...” — фітоніми: бур’ян, будяк і
осока, — трава і дерева.
Особливу чудодійну силу мала осока. Вона вважалася проклятим деревом.
Оскільки, за християнською легендою, на ній повісився Іуда — зрадник Ісуса
 20

Христа. Щоб уберегти корову від посягань відьом, українці, в огорожу

ставили осокові кілки.

20. ,, Титарівна” друга половина 1848 року, Кос-Арал:

,, Як нас добували, жито розсипали вночі на печі...” — фітоніми: жито, —
злаки. ,, У яру, криниця під вербою... До криниці — не води напиться...” —
фітоніми: верба, — дерева.
,,А з калини, мов гадина, байстрюк виглядає!” — фітоніми: калина, — дерева.
У творі ,, Титарівна ” було знайдено 3 фітоніми.

21. ,, Ну що б, здавалося, слова...” друга половина 1848 року, Кос-Арал:

,, Я чув, як, стоя під вербою, тихенько дівчина співала…”— фітоніми: верба,
— дерева.
Символіка фіто німа верба розглядалася вище.

22. ,, Сичі ” друга половина 1848 року, Кос-Арал:

,, На ниву в жито уночі, на полі, на роздоллі...” — фітоніми: жито, — злаки.

23. ,,Меж скалами, неначе злодій...” друга половина 1848 року, Кос-Арал:

,, ...Дрібними, як горох, сльозами.” — фітоніми: горох, — бобові.
Горох в українському фольклорі є символом сліз: Сльози, як горох, котяться;
з ним пов'язували нещастя, біду. Тому в деяких районах хлопці й підлітки,
що ходили на Новий рік по хатах, не домішували горох до хлібних зерен,
якими посівали. Молоді жінки уникали їсти його натще, аби не було гірким
подружнє життя. Але, незважаючи на це, з гороху готували як повсякденні,
так і ритуальні страви й навіть використовували як оберег.

24. ,, І виріс я на чужині... ” друга половина 1848 року, Кос-Арал:

,, ...Стави бур'яном поросли.” — фітоніми: бур’ян, — трава.
Символіка цього фітоніма вже зазначена вище.
 21

25. ,,Коло гаю к чистім полі…” друга половина 1848 року, Кос-Арал:

,, ...Дві тополі високії одна одну хилить.” — фітоніми: тополі, — дерева.
,, Поки в яру увечері під зеленим дубом...” — фітоніми: дуб, — дерева.
,, І пішли шукати трути-зілля...” — фітоніми: трута-зілля, — трава.
,, І тії тополі над Іваном на могилі, коло того гаю, і без вітру гойдаються...”
— фітоніми: тополі, — дерева.
У творі ,,Коло гаю к чистім полі…” знайдено 4 фітоніми.
26. ,,Ой пішла я у яр за водою...” друга половина 1848 року, Кос-Арал:
,,В полі плоскінь вибирала та все й розказала...” — фітоніми: плоскінь, —
кущі. Плоскінь — фітонім, що немає символічного значення.
27. ,,Ой люлі, люлі, моя дитино...”друга половина 1848 року, Кос-Арал:
,, Найдеш у гаї тую калину, то й пригорнись...” — фітоніми: калина, —
дерева. Символіка цього фітоніма уже зазначена вище.

28. ,,У перетику ходила...”друга половина 1848 року, Кос-Арал:

,,У перетику ходила по опеньки…”— фітоніми: опеньки, — гриби.
Опеньки — фітонім, що немає символічного значення.
29. ,, Не тополю високую вітер нагинає...” друга половина 1848, Кос-Арал:
,,Не тополю високую вітер нагинає...” — фітоніми: тополя, — дерева.
Символіка цього фітоніма уже зазначена вище.
30. ,, На вгороді коло броду барвінок не сходить. ”:
,, На вгороді коло броду барвінок не сходить.” — фітоніми: барвінок, —
квіти. ,, Хміль зелений, не виходить дівчина з хатини.” —
фітоніми: хміль, — кущі. ,, На вгороді коло броду верба
похилилась.” — фітоніми: верба, — дерева. Хміль — досить
багатозначний символ. В ньому і родючість, і гнучкість розуму, і хоробрість
та відвага чоловіка. З хмелем порівнюють молодого парубка, котрий
залицяється до дівчат та молодиць. Проте хміль теж порівнюють і з молодим
козаком, котрий відважно б'ється з ворогами. Також хміль символізує
нерозважливе і безвідповідальне ставлення до життєвих обставин з боку
 22

людини, котра часто перебуває «під хмелем».Значення флороназви у поезії

не відрізняється від традиційного.
31. ,, Чума ” друга половина 1848 року, Кос-Арал:
,,Минають місяці,— село навік замовкло, оніміло і кропивою поросло.” —
фітоніми: кропива, — трава.  
Кропива у народній культурі українців відіграє роль оберегу, належить до
диявольських рослин, співвідноситься з "чужим світом". Вважалося, що
кропиву посіяв диявол, вона проклята Богом. До речі , з кропивою
порівнюють злу свекруху. У кропиві любить ховатися нечиста сила. Кропиву
використовували як оберіг від хвороб, про її цілющі сили відомо до тепер. ЇЇ
клали на ніч під голову, обв'язувалися нею, розкладали на вікнах, на порозі
дому. На Купала перед купанням у річці на воду кидали кропиву. У деяких
місцевостях для того, щоб викликати дощ ,сікли кропиву. Під час першого
вигону худоби на пасовисько південні слов'яни перед ритуальним доїнням
прикрашали кропивою загони для овець, весь молочний посуд.
32. ,,Ой умер старий батько і старенькая мати...” друга половина 1848
року, Кос-Арал:
,, Посаджу я руту, якщо зійде моя рута, остануся тута...” — фітоніми: рута,
— трава.
Символіка цього фіто німа розглядалася вище.
33. ,, Якби тобі довелося в нас попанувати...” перша половина 1849
року, Кос-Арал: ,,На верствовім шляху в полі корчма під вербою...” —
фітоніми: верба, — дерева.
34. ,,Заросли шляхи тернами на тую країну…”, перша половина 1849 року, 
Кос-Арал:
,,,Заросли шляхи тернами на тую країну...” — фітоніми: терен, — кущі.
35. ,,Зацвіла в долині червона калина...”, перша половина 1849 року,  Кос-
Арал: ,, Зацвіла в долині червона калина...” — фітоніми: калина, — дерева.
36. ,, Буває, іноді старий не знає сам, чого зрадіє...” ,перша половина 1849
року, Кос-Арал:
 23

,, Не раз такому любо стане, не раз барвінком зацвіте...” — фітоніми:

барвінок, — квіти. 
Барвінок має багато символів. Він символізує віру у свої сили, символ ко-
хання, вірної і взаємної любові, краси, вічної пам'яті. Цю рослину назвали так
на честь кохання юнака Бара і дівчини Вінки. Барвінком прикрашають
весільний коровай, його часто садять біля хати. Його вплітають дівчата у
віночок. До речі, барвінок залишається зеленим навіть під снігом. Барвінок є
символом кохання, і вічності не лише у народних творах, а й у поезіях
Т.Шевченка.
37. ,, Хіба самому написать таки посланіє до себе...”, перша половина 1849
року, Кос-Арал:
,, Вона — капуста головата.” — фітоніми: капуста, — овочі.
Капуста символізує нерозторопну, неуважну людину.
38. ,, Ми вкупочці колись росли , маленькими собі любились…” ,перша
половина 1849 року, Кос-Арал:
,, І яр, і поле, і тополі, і над криницею верба...” — фітоніми: верба,— дерева.
,, І дуб зелений, мов козак із гаю вийшов та й гуляє...” — фітоніми: дуб,—
дерева.
,, Ми вкупочці колись росли , маленькими собі любились…”- твір, у якому
вжито фітонім дуб. Дуб — символ сили, могутності, довголіття. Матері
своїм синам вишивали листя дуба на сорочці, щоб син був сильним. Українці
спали на дубових меблях, які, за повір'ям, додавали під час сну сили. Дуб, як і
інші наші народні символи, має лікувальні властивості, у дубовому лісі добре
почувають себе люди, які страждають на серцеві захворювання.
39. ,, Лічу в неволі дні і ночі...”:
,,Каламутними болотами, меж бур'янами, за годами...” — фітоніми: бур’ян,—
трава.
40. ,, Лілея ”, 25 липня 1846 року Київ :
,, Скажи мені, мій братику, Королевий Цвіте!” — фітоніми: королевий цвіт,
— квіти.
 24

,, І заплакала Лілея росою сльозою...” —фітоніми: лілея, — квіти.

Лілея — рослина Місяця, символ дівочих чар, чистоти, цноти, символ
неяскравої, але тонкої краси,. Вона не знає пишноти, зате не розлучається з
чистотою.
41. ,, Не молилася за мене, поклони не клала...” ,перша половина 1850
року, Оренбург:
,,Та дві тополі коло неї, та безталанную мою, мою Оксаночку...” —фітоніми:
тополя — дерева.
42. Поема ,, Петрусь ” ,перша половина 1850 року, Оренбург :
,, Поки росте з того зерна або кукіль, або пшениця...” — фітоніми: кукіль,
пшениця, — злаки.
У поемі ,, Петрусь ” знайдено 2 фітоніми, один з яких, кукіль. Кукіль —
символ нечистого і шкідливого. Поля, вражені кукілем, в народі називали
«чортовою нивою», бо легенда каже, що то сам лукавий диявол засіває це
зілля. Більше того, вважається, що першу горілку у світі виготовив сатана з
кукілю, навіть «пригостив» нею Єву і дав «закусити» яблуком, яким наша
праматір поділилась з нашим прабатьком Адамом.
43. Поема ,, Неофіти ”, 1857 року, 8 грудня Нижній Новгород :
,, І главу його честную терном увінчали...” — фітоніми: терен, — кущі.
,, Святою, чистою красою, як тая лілія, цвіло.” —фітоніми: лілія, — квіти.
У творі ,, Неофіти ” було знайдено 2 фітоніма.
44. ,, Сон ” ,13 липня 1858 року, Санкт-Петербург :
,, На панщині пшеницю жала, втомилася; не спочивать пішла… ” —
фітоніми: пшениця, — злаки.
,, Та на своїм веселім полі свою-таки пшеницю жнуть...” — фітоніми:
пшениця, — злаки.
У творі ,, Сон ”, знайдено 2 фітоніми — пшениця. Символіка цього фітоніма
зазначена вище.
45. ,,Така, як ти, колись лілея...,” 19 апреля 1859 року, Санкт-Петербург: 
,,Така, як ти, колись лілея на Іордані процвіла...” — фітоніми: лілея, — квіти..
 25

46. ,,Ой по горі роман цвіте...” ,Лихвин, 7 червня 1859 року :

,,Ой по горі роман цвіте, долиною козак іде...” — фітоніми: роман, — квіти.
47. ,, Сестрі “ 20 червня 1859 року Черкаси :
,, Дивлюсь, у темному садочку, під вишнею у холодочку...” — фітоніми:
вишня, — дерева.
48. ,, Во Іудеї во дні они, во время Ірода-царя...”, 24 жовтня 1859 року, Санкт-
Петербург :
,,Зіновать, кукіль і будяк росте в пшениці!” — фітоніми: зіновать, кукіль,
будяк, пшениця, —трава і злаки.
У творі ,, Во Іудеї во дні они, во время Ірода-царя...” відшукано 4
фітолексеми, одна із них — будяк. Будяки, в українській міфології, завжди
вважалися сховищем нечистої сили, хоча відомо багато лікувальних
властивостей будяка у випадку, наприклад, захворювання печінки.

49. Поема ,, Марія “ 27 жовтня — 11 листопада 1859 року, Санкт-Петербург :

,, І похилилась, мов тополя од вітру хилиться в яру.” — фітоніми: тополя, —
дерева.
,,Злая ж доля колючим терном провела...” — фітоніми: терен, — кущі.
,,Лопух край берега найшла, лопух зорвала і накрила...” — фітоніми: лопух,
— кущі.
,, Заквітчай голову дівочу лілеями та тим рясним червоним маком.” —
фітоніми: лілеї, мак, — квіти.
,, Та засни під явором у холодочку, поки що буде.” — фітоніми: явір, —
дерева. ,, У Нілі скупанеє, спить в пелюшках долі, під вербою...” —
фітоніми: верба, — дерева.
,, Бур'ян, будяк колючий з кропивою коло криниці поросли.” — фітоніми:
бур’ян, будяк, кропива, — трава.
,, В бур'ян, в садок, поцілувала та коржиком погодувала... ” — фітоніми:
бур’ян, — трава.
,, Один-однісінький, бувало, сидить собі у бур'яні...” — фітоніми: бур’ян, —
 26

трава. ,, Із школи путем терновим розійшлись…”— фітоніми: терен, — кущі.

,, Сумуючи, у бур'яні умерла з голоду.” — фітоніми: бур'ян, — трава.
У творі ,, Марія “ використано 14 фітонімів, один з них — лопух. Лопух не
зазначений в українській символіці.

50. ,, Подражаніє Едуарду Сові “, 19 ноября 1859 року, Санкт-Петербург:

,,Посаджу коло хатини на вспомин дружині і яблуньку, і грушеньку...” —
фітоніми: яблуня, груша,— дерева.
,, А я буду груші рвати, діткам подавати...” — фітоніми: груша, — дерева.
У вірші ,, Подражаніє Едуарду Сові “ міститься 3 фітоніма: яблуня, груша ( 2
рази). Про лікування плодами груші було відомо ще в давньому Шумері.
Українці з сушених груш варили узвар, який був обрядовим напоєм,
наприклад, на Різдво і Святий вечір. Яблуня відома в Україні не менше. З
давніх часів у дикому стані вона була поширена по всій Україні. Яблуко
стало символом кохання і родючості. Про особливу плодючість яблуні знали
вже трипільці, вони зображали насіння яблуні на своєму посуді, щоб у ньому
завжди була їжа. Вже за часів Київської Русі було відомо, що слов’яни
полюбляли цей плід, навіть відомо кілька рецептів зберігання яблук взимку,
сушіння, квашення, приготування солодощів ще з тих часів.  Лісовими
яблуками любить ласувати ведмідь, тому вірили, що найкраща яблуня та, на
яку він поставив свою позначку. Улюблене дерево ведмідь дряпає кігтями.
Яблуня — символ вічної молодості та безсмертя роду. У Різдвяному
обряді яблука присутні на столі як символ родючості та достатку. Відоме
використання яблук і в любовній магії. До того ж, щоб приворожити любов,
використовують не тільки плоди цього дерева, але й квіти, насіння, гілочки
та листя,.
51. ,, Подражаніє Ієзекіїлю “ ,6 грудня 1859 року, Санкт-Петербург :
,, Хватає в бур'яні курча, клює і рве його. А люде...” — фітоніми: бур'ян, —
трава.
 27

52. ,, Над Дніпровою сагою...”, 24 червня 1860 року, Санкт-Петербург : 

,, ...стоїть явір меж лозою, меж лозою з ялиною, з червоною калиною.” —
фітоніми: явір, — дерева.
,,Дніпро берег риє-риє, яворові корінь миє.” — фітоніми: явір, — дерева.
,, А калина з ялиною та гнучкою лозиною...” — фітоніми: калина, ялина,—
дерева. У ліричному творі Тараса Шевченка ,, Над Дніпровою сагою...”
знайдено 4 фітоніми.
53. ,, Барвінок цвів і зеленів...”, 14 сентября 1860 року, Санкт-Петербург:
,, Барвінок цвів і зеленів, cлався, розстилався...” — фітоніми: барвінок, —
квіти.
54. ,, І Архімед, і Галілей вина й не бачили ” ,24 вересня 1860 року, Санкт-
Петербург :
,,Буде бите царями сіянеє жито!” — фітоніми: жито,  — злаки.

55. ,, Не нарікаю я на бога...”, 5 жовтня 1860 року, Санкт-Петербург :

,,Та посійся добрим житом, долею полийся!” — фітоніми: жито,— злаки.
56. ,, Саул “ ,13 жовтня 1860 року, Санкт Петербург :
,, В кедровій в новій палаті цар не спить…”— фітоніми: кедр, — дерева.
,, А тепер плугами, ралом не розорем прокляту ниву: проросла колючим
терном.” — фітоніми: терен, — кущі.
У поемі ,, Саул ” використано 2 фітоніми, один із них — кедр. Фітонім кедр
не міститься в українській символіці.
57. ,, Якби з ким сісти хліба з'їсти...”:
,,Пшениця, жито на добрім сіялись лану...” — фітоніми: пшениця, жито,—
злаки. У ліричному творі ,, Якби з ким сісти хліба з'їсти...” знайдено 2
фітоніми.
58. ,, Тече вода з-під явора...”, 7 листопада 1860 року Санкт-Петербург :
,,Тече вода з-під явора яром на долину…” — фітоніми: явір, — дерева.
,, Пишається над водою червона калина.” — фітоніми: калина, — дерева.
 28

,, Пишається калинонька, явор молодіє...” — фітоніми: калина, явір, —

дерева. У вірші ,,Тече вода з-під явора...” міститься 4 фітоніми.
59. ,, Бували войни й військовії свари...”, 26 листопада 1860 року, Санкт-
Петербург:
,,Остались шашелі: гризуть, жеруть і тлять старого дуба...” — фітоніми: дуб,
— дерева.
,, І вас не стане,— будяки та кропива — а більш нічого...” — фітоніми: будяк,
кропива, — трава.
У творі ,, Бували войни й військовії свари...” ми відшукали 3 фітоніми..
У цих творах Тараса Шевченка було використано 132 фітоніміи.
Тополя — 14 фітонімів.Твори:,, Катерина “, ,,Перебендя “ , ,, Тополя “,
,, Наймичка ”, В казематі,,Ой три шляхи широкії...”, Поема ,, Княжна “ ,
,,Коло гаю к чистім полі…”,,,Не тополю високую вітер нагинає...”, ,,Не
молилася за мене, поклони не клала...”, поема ,, Марія “.
Верба — 14 фітонімів.Твори: ,, Причинна “ , ,, Катерина “, ,, До
Основ’яненка “, ,, Титар “, В казематі,,Не кидай матір...”, Поема ,, Княжна “ ,
,, Титарівна “ , ,, Ну що б, здавалося, слова...”, ,,На вгороді коло
броду барвінок не сходить.”, ,,Якби тобі довелося в нас попанувати...”, ,,Ми
вкупочці колись росли , маленькими собі любились…”, поема ,, Марія “.
Калина — 12 фітонімів.Твори: ,, Катерина “, ,, Тополя “, ,, Титар “, В
казематі ,, Чого ти ходиш на могилу?”, В казематі ,, Ой три шляхи
широкії...”, ,, Титерівна “, ,, Ой люлі, люлі, моя дитино ”, ,, Зацвіла в
долині червона калина...”, ,, Над Дніпровою сагою...”, ,, Тече вода з-під
явора...”,
Дуб — 8 фітонімів.Твори: ,, Катерина “, поема ,, Княжна “ , ,, У Бога за
дверима лежала сокира...”, ,, Коло гаю к чистім полі…” , ,, Ми вкупочці
колись росли,  маленькими собі любились…”, ,, Бували войни й військовії
свари...”.
 29

Жито— 8 фітонімів.Твори: ,, До Основ’яненка “ , Поема ,, Княжна “ ,

,,Титерівна” , ,, Сичі ” , ,, І Архімед, і Галілей вина й не бачили.”, ,, Не
нарікаю я на бога...”.
Терен — 7 фітонімів.Твори: Думка ,, Тече вода в синє море...”, В казематі ,,
Не кидай матір...”, В казематі ,, Ой три шляхи широкії...”, ,, Заросли шляхи
тернами на тую країну…”, поема ,, Неофіти ”, Поема ,, Марія “ , ,, Саул “ .
Бур’ян — 8 фітонімів.Твори: ,, Мені тринадцятий минало...”, ,, У Бога за
дверима лежала сокира...”, ,, І виріс я на чужині ”,,, Лічу в неволі дні і
ночі...”, поема ,, Марія “.
Сон-трава — 2 фітоніми.Твори: В казематі ,, Чого ти ходиш на могилу?”,
Поема ,, Княжна “.
Явір — 7 фітонімів.Твори: В казематі ,, Ой три шляхи широкії...”, поема
,, Марія “ , ,, Над Дніпровою сагою...” , ,, Тече вода з-під явора...”.
Ясен — 2 фітоніми.Твори: В казематі,,Ой три шляхи широкії...”.
Вишня —3 фітоніми.Твори: ,, Катерина “ , В казематі ,, Садок вишневий
коло хати...”, ,, Сестрі “.
Трута-трава — 2 фітоніми. Твори: ,, Наймичка “ , ,, Коло гаю к чистім
полі…”.
Мак — 3 фітоніми. Твори: ,, Тарасова ніч “ , ,, Чернець “, поема ,, Марія “ .
Горох — 1 фітонім. Твори: ,, Меж скалами, неначе злодій...”.
Сокорина — 1 фітонім. Твори: Поема ,, Княжна “.
Рута — 2 фітоніми. Твори: В казематі ,, Веселе сонечко ховалось...” , ,,
Ой умер старий батько і старенькая мати...”.
Барвінок — 4 фітоніми. Твори: В казематі ,, Не кидай матір...” , ,, На
вгороді коло броду барвінок не сходить.” , ,, Буває, іноді старий не знає сам,
чого зрадіє...” ,, Барвінок цвів і зеленів...”.
Богила — 1 фітонім. Твори: В казематі ,, Не кидай матір...”.
Лілії —5 фітонімів. Твори: ,, Полякам “ , ,, Лілея “, поема ,, Неофіти “ , ,,
Така, як ти, колись лілея...”, поема ,, Марія “.
Ряст —1 фітонім. Твори: Поема ,, Княжна “.
 30

Осока —1 фітонім. Твори: ,, У Бога за дверима лежала сокира...”.

Пшениця —6 фітонімів. Твори: Думка ,, Тяжко-важко в світі жити...”,
,,Іржавець“, Поема ,, Петрусь “ , ,, Сон “, ,, Во Іудеї во дні они, во время
Ірода-царя...”
Будяк —4 фітоніми. Твори: ,, У Бога за дверима лежала сокира...”, ,, Во
Іудеї во дні они, во время Ірода-царя...”, поема ,, Марія “ , ,, Бували войни й
військовії свари...”.
Черешня —1 фітонім.Твори: ,, Катерина “.
Плоскінь —1 фітонім.Твори: ,,Ой пішла я у яр за водою”,
Опеньки— 1 фітонім.,, У перетику ходила…”.
Хміль — 1 фітонім.Твори: ,, На вгороді коло броду барвінок не сходить.”.
Капуста — 1 фітонім.Твори: ,, Хіба самому написать таки посланіє до
себе...”.
Кукіль — 2 фітоніми.Твори: Поема ,, Петрусь “, ,, Во Іудеї во дні они, во
время Ірода-царя...”
Роман — 1 фітонім.Твори: ,, Ой по горі роман цвіте...”.
Зіновать — 1 фітонім.Твори: ,, Во Іудеї во дні они, во время Ірода-
царя...”.
Кропива — 2 фітоніми.Твори: поема ,, Марія “, ,, Бували войни й
військовії свари...”.
Яблуня — 1 фітонім.Твори: ,, Подражаніє Едуарду Сові “.
Лопух — 1 фітонім.Твори: поема ,, Марія “.
Груша — 2 фітоніми.Твори: ,, Подражаніє Едуарду Сові “.
Ялина  — 1 фітонім.Твори: ,, Над Дніпровою сагою...”.
Кедр — 1 фітонім.Твори: ,, Саул “.
Королевий цвіт — 1 фітонім.Твори: ,, Лілея’’.
Природа рідного краю – важливий чинник, який впливає на формування
мовно-поетичної картини світу.Відображення рослинного світу в поезії
Тараса Шевченка ґрунтується на народнопісенних традиціях, елементах
давніх слов’янських вірувань, християнських мотивах і підпорядковане
 31

авторському осмисленню. У мові творів Кобзаря віддзеркалено важливі для

етносвідомості явища природи, , специфіку рослиноназв.Мовна особистість
національного пророка засвідчує максимально високий рівень володіння
культурою мовлення, є безсумнівним прикладом національної ідентичності.

.
 32

ВИСНОВКИ
Назви рослин належать до найбільших і найдавніших пластів лексики
української мови. Вони неоднорідні за сферою вживання. Групу літературних
назв утворюють загальновживані й вузькоспеціальні наукові ботанічні
номени. Споконвіку рослини відіграють у житті людей важливу роль, тому
велика кількість флористичних (рослинних) назв здавна поширена в
народі,про що засвідчують усні народні твори та твори літераторів.
Для вивчення популярності вживань фітонімів у творчій спадщині
Тараса Шевченка були поставлені та виконані такі завдання: дізнатися про
використання фітолексем у поезії Тараса Шевченка; з’ясувати їх лексико-
семантичне значення; виявити найпоширеніші у використанні
фітоніми(Додаток В) ; здійснити компаративний аналіз вживання назв
рослин у творах Кобзаря..
У роботі висвітлено сакральне значення рослин для українського народу
і їх зв`язок з ментальністю українців. За результатами дослідження, можна
зробити висновок, що фітоніми — це слова — назви рослин , що часто
використовуються усній народній творчості , творах письменників ,
спеціальній науковій літературі тощо.
У ході дослідження з’ясовано склад та особливості структури назв
рослин у українській літературній мові та усній народній творчості, виявлено
семантичний потенціал фітонімів у творах Тараса Григоровича Шевченка.
Творчість Тараса Шевченка відкрила новий, вищий етап у розвитку
української культури. Шевченко творчо використав багатий досвід народної
творчості, попередників і сучасників в українській літературі, але в поезію
він прийшов сказати своє, нове слово. Було виявлено лексеми, які
реалізують фітоназви в новій українській літературі, основоположником
якої був Тарас Шевченко.
Флоролексеми, зафіксовані у творах Т.Шевченка можна поділити на дві
лексико-семантичні групи: оніми-дендролексеми (назви дерев, кущів,
чагарників), оніми-фітолексеми (назви трав, дикорослих і декоративних
 33

квітів). Оніми-дендролексеми переважають над онімами-фітолексемами , що

зустрічаються у тектах автора.Найпопулярнішим типом із усіх денроолексем
є назви дерев,зокрема назви тополя, верба. (Додаток Б).
Як бачимо, здебільшого оніми реалізують своє символічне значення, яке
притаманне цим рослинам в українській етнокультурні.

Актуальність даної роботи визначається увагою до проблем

національного самоусвідомлення і самовираження, співвідношення мови і
духовної культури, потребою пошуків нових підходів до вивчення
фітонімічних одиниць, а також специфікою відображення у творчості
Шевченка національного менталітету українців.
Вивчення фітонімного простору творів Т.Шевченка, звичайно
ж, не може обмежитися лише проаналізованим матеріалом, тому робота над
дослідженням назв рослинного світу у творах Тараса Шевченка в даний час
продовжується.
 34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол.:

О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. – К.: Наукова думка, 1982 – 2003.
– Т. 5.
2.Жайворонок В. В. Знаки української етнокультурі: Словник-довідник. –
К.: Довіра, 2006. – 703 с.
3. Кухаренко В.А. О системном характере антропонимии в
национальной художественной литературе // Шоста респ.
ономастична конф. - Одеса, 1990. - С. 124-125.
4. Маслюк Д. М. Фітоніми (виші рослини) - чинник духовного поля
лінгвістичної спільноти українців: образність і науковість / Д. М.
Маслюк // Вісник Черкаського університету. Філологічні науки. -
2008.
5.Мойсієнко А.К. Слово в аперцепційній системі поетичного тексту:
декодування Шевченкового вірша: Дис. … д-ра філол. наук: 10.02.01.
– К., 1997. – 384 с.
6.Подольская Н.В. Словарь русской ономастической терминологии. – М.,
1988. – 192 с.
7.Подольская Н. В. Словарь русской ономастической терминологии. –
М.: Наука, 1988. – 192 с.
8.Суперанская А. В. Общая теория имени собственного. – М.: Наука.
1973. – 366 с.
9.Торчинський М. М Структура онімного простору української мови:
Монографія. – Хмельницький: Авіст, 2008. – 548 с.
10.Торчинський М. М Структура онімного простору української мови:
частина 2. Функціонування власних назв: монографія. –
Хмельницький: ХНУ, 2009. – 374 с.
11.http://about-ukraine.com/index.php?text=480
 35

12.http://moy-bereg.ru/simvolika-tsvetov/simvolika-tsvetov-ukrainskogo-
venka.html
13.http://sigils.ru/symbols/dub.html
14.http://www.symbolsbook.ru/Article.aspx?id=550
http://www.mnemosyne.ru/flowers/flowers1.html
 36

ДОДАТКИ

Додаток А

Групи фітонімів у творах Т.Г.Шевченка

Дерева-50%
Злаки-11%
Квіти-13%
Трави-16%
Кущі-8%
Бобові-1%
Овочі-1%
 37

Додаток Б

Групи дендронімів у творах Т.Г.Шевченка

Вишня-5%

Ясен-3%

Явір-11%

Дуб-12%

Калина-18%

Верба-21%

Тополя-21%

0 5 10 15 20 25
 38

Додаток В

Частота вживання флоролексем у ,,Кобзарі’’ Т.Г.Шевченка

,, А. О. Козачковському» —не знайдено
,, А нумо ,знову віршувать “ —не знайдено

,,Барвінок цвів і зеленів… “— 1 фітонім: барвінок.

,,Бенкет у Лисянці “ (з поеми "Гайдамаки") 
,,Буває, в неволі іноді згадаю… “
,,Буває, іноді старий…“ — 1 фітонім: барвінок.
,,Бували войни й військовії свари… “— 3 фітоніми: дуб, будяк, кропива.
,,Було, роблю що, чи гуляю…“

,,В казематі“ — 14 фітонімів: барвінок, богила, верба, терен (2 рази), сон-
трава, калина (3 рази), явір, тополя, ясен, рута, вишня.
,,В неволі, в самоті немає…“ 
,,В неволі тяжко, хоча й волі… “
,,Варнак “
,,Великий льох“ (Містерія) 
,,Великомученице кумо!.. (Н. Т.) “ 
,,Веселе сонечко ховалось…“ (Н. Костомарову) 
,,Вип'єш перву - стрепенешся…“ 
,,Відьма “ (Поема) 
,,Вітер з гаєм розмовляє… “
,,Вітре буйний, вітре буйний!.. “ (,,Думка’’) 
 39

,,Во Іудеї во дні они…“ — 4 фітоніми: зіновать, кукіль, будяк, пшениця.

,,Все йде, все минає “— і краю немає… (пролог до поеми "Гайдамаки")

Г. З. (“Немає гірше, як в неволі…”) 

,,Гайдамаки“ 
,,Галайда“ (з поеми "Гайдамаки") 
,,Гамалія “
,,Гамалія“ (друга редакція) 
,,Гімн черничий “
,,Гоголю “
,,Ґонта в Умані“ (з поеми "Гайдамаки") 
,,Гори мої високії…“ (Сон) 
,,Готово! Парус розпустили…“ 
,,Гупалівщина“ (з поеми "Гайдамаки")

,,Дівичії ночі “
,,Дівча любе, чорнобриве… “
,,Добро, у кого є господа… “
,,Доля “
,,До Основ'яненка“ — 2 фітоніми: жито, верба.
,,Думи моі, думи мої, ви мої єдині…“ 
,,Думи мої, думи мої, лихо мені з вами… “
,,Думка“ (“Вітре буйний, вітре буйний!..”) 
,,Думка“ (“Нащо мені чорні брови…”) 
,,Думка“ (“Тече вода в синє море…”) — 1 фітонім: терен.
,,Думка“ (“Тяжко-важко в світі жити…”) — 1 фітонім.
,,Дурні та гордії ми люди…“
 40

,,Епілог“ (до поеми "Гайдамаки")

,,Єретик“

,,З передсвіта до вечора… “

,,За байраком байрак… “
,,За сонцем хмаронька пливе…“ 
,,За що ми любимо Богдана…“ 
,,Заворожи мені, волхве… “
,,Закувала зозуленька…“ 
,,Заповіт “ (“Як умру, то поховайте…”) 
,,Заросли шляхи тернами…“ —1 фітонім: терен.
,,Заступила чорна хмара… “
,,Зацвіла в долині… “— 1 фітонім: калина.
,,Згадайте, братія моя… “
,,Зійшлись, побрались, поєднались…“

,,І Архімед, і Галілей… “— 1фітонім: жито.

,,І багата я… “
,,І виріс я на чужині… “— 1 фітонім: бур’ян.
,,І день іде, і ніч іде…“ 
,,І досі сниться: під горою… “
,,І знов мені не привезла…“ 
 41

,,І золотої й дорогої… “

,,І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в
Украйні моє дружнєє посланіє.“ 
,,І небо невмите, і заспані хвилі… “
,,І станом гнучим, і красою…“ 
,,І тут, і всюди — скрізь погано… “
,,І широкую долину… “
,,Іван Підкова “
,,Із-за гаю сонце сходить… “
,,Інтродукція“ (до поеми "Гайдамаки") 
,,Іржавець“ — 1 фітонім: пшениця.
,,Ісаія. Глава 35“ (Подражаніє)

,,Кавказ “
,,Катерина “— 8 фітонімів: черешні, вишні (2 рази), тополя, дуб (2 рази),
верба.
,,Княжна“ (Поема) — 10 фітонімів: сокорина, верба (2 рази), сон-трава,
тополя (2 рази), ряст, жито, дуб.
,,Колись дурною головою… “
,,Колись-то ще, во время оно…“ 
,,Коло гаю, в чистім полі…“  — 4 фітоніми: тополя (2 рази), дуб, трута-
зілля.
,,Конфедерати“ (з поеми "Гайдамаки") 
,,Косар“ (“Понад полем іде…”) 
,,Кума моя і я…“

Л
 42

,,Л. (“Поставлю хату і кімнату…”)“ 

,,Лебедин “ (з поеми "Гайдамаки") 
,,Ликері“ (“Моя ти любо! Мій ти друже!..”) 
,,Лілея“ — 2 фітоніми: лілія, королевий цвіт.
,,Лічу в неволі дні і ночі… (1850) “ — 1 фітонім: бур’ян.
,,Лічу в неволі дні і ночі… “ (1850, друга редакція) 
,,Лічу в неволі дні і ночі…“ (1850-1858)

,,Маленькій Мар'яні“ 
,,Марина“ (“Неначе цвяшок, в серце вбитий…”) 
,,Марія“ (Поема) — 14 фітонімів: тополя, терен (2 рази), лопух, лілія, мак,
явір, верба, бур’ян (4 рази), будяк, кропива.
,,Марку Вовчку “
,,Мар'яна-черниця “— 11 фітонімів: тополя, дуб, перекотиполе, черешня,
мак, жито, льон, горох (2 рази), спориш, бур’ян.
,,Меж скалами, неначе злодій…“ — 1 фітонім: горох.
,,Мені здається, я не знаю… “
,,Мені однаково, чи буду…“ 
,,Мені тринадцятий минало“ (N.N.) — 1 фітонім: бур’ян.
,,Ми вкупочці колись росли…“ — 2 фітоніми: верба, дуб.
,,Ми восени таки похожі…“
,,Ми заспівали, розійшлись… “
,,Минають дні, минають ночі… “
,,Минули літа молодії… “
,,Мій боже милий, знову лихо!.. “
,,Мов за подушне, оступили…“ 
,,Молитва “
,,Москалева криниця“ (Поема) 
,,Москалева криниця“ (перша редакція) 
 43

,,Моя ти любо! Мій ти друже!.. “ (Ликері) 

,,Муза“

N. N. (“Мені тринадцятий минало…”) —1 фітонім: бур’ян.

N. N. (“О думи мої! о славо злая!..”) 
N. N. (“Сонце заходить, гори чорніють…”) 
N. N. (“Така, як ти, колись лілея…”) —1 фітонім: лілія.
,,Н. Костомарову “ (“Веселе сонечко ховалось…”) 
,,Н. Маркевичу“ 
Н. Т. (“Великомученице кумо!..”) 
,,На батька бісового я трачу… “
,,На вгороді коло броду…“ —3 фітоніми: барвінок, хміль, верба.
,,На Великдень, на соломі… “
,,На вічну пам'ять Котляревському “
,,На незабудь Штернбергові “
,,На ниву в жито уночі… “ (Сичі) —1 фітонім: жито.
,,На панщині пшеницю жала…“ (Сон) 
,,На улиці невесело… “
,,Над Дніпровою сагою…“ —4 фітоніми: явір (2 рази), калина, ялина.
,,Наймичка “— 2 фітоніми: тополя, трута-трава.
,,Нащо мені женитися?.. “ 
,,Нащо мені чорні брови…“ (Думка) 
,,Не вернувся із походу… “
,,Не гріє сонце на чужині… “
,,Не для людей, тієї слави… “
 44

,,Не додому вночі йдучи… “

,,Не жаль на злого, коло його… “ (П. С.) 
,,Не женися на багатій… “
,,Не журюсь я, а не спиться…“ 
,,Не завидуй багатому… “
,,Не кидай матері! — казали…“ 
,,Не молилася за мене…“ —1 фітонім: тополя.
,,Не нарікаю я на бога…“ —1 фітонім: жито.
,,Не спалося,— а ніч, як море…“ 
,,Не так тії вороги… “
,,Не тополю високую… “
,,Не хочу я женитися…“ 
,,Невольник“ (Поема) 
,,Немає гірше, як в неволі… “ (Г. З.) 
,,Неначе степом чумаки… “
,,Неначе цвяшок, в серце вбитий… “ (Марина) 
,,Неофіти“ (Поема) — 2 фітоніми: терен, лілія.
,,Ну щоб, здавалося, слова… “— 1 фітонім: верба.
,,Нудно мені, тяжко - що маю робити?.. “ 

,,О думи мої! о славо злая!.. “ (N.N.) 

,,О люди! люди небораки!.. “
,,Огні горять, музика грає.  “
,,Один у другого питаєм… “
,,Ой виострю товариша… “
,,Ой гляну я, подивлюся…“ 
,,Ой діброво — темний гаю!.. “
,,Ой крикнули сірії гуси… “
,,Ой люлі, люлі, моя дитино…“ — 1 фітонім: калина.
 45

,,Ой маю, маю я оченята…“ 

,,Ой не п'ються пива-меди…“ 
,,Ой одна я, одна…“ 
,,Ой пішла я у яр за водою… “— 1 фітонім: плоскінь.
,,Ой по горі роман цвіте…“ —1 фітонім: роман.
,,Ой стрічечка до стрічечки… “
,,Ой сяду я під хатою… “
,,Ой три шляхи широкії… “
,,Ой умер старий батько… “—1 фітонім: рута.
,,Ой чого ти почорніло… “
,,Ой я свого чоловіка… “
,,Осії глава XIV“ (Подражаніє)

П. С. (“Не жаль, на злого, коло його…”) 

,,Перебендя“  — 1 фітонім: тополя.

,,Передмова“ (до поеми "Гайдамаки") 

,,Песня караульного у тюрьмы“ (Из драмы “Невеста”) 
,,Петрусь“ (Поема) —2 фітоніми: кукіль, пшениця.
,,Плач Ярославни“ 
,,По улиці вітер віє… “
,,Подражаніє Едуарду Сові “—3 фітоніми: яблуня, груша.
,,Подражаніє Ієзекіїлю“ (Глава 19) —1 фітонім: бур’ян.
,,Подражаніє 11 псалму “
,,Подражаніє сербському“ 
,,Полюбилася я…“ 
,,Полякам“ (“Ще як були ми козаками…”) —1 фітонім: лілії.
,,Понад полем іде… “ (Косар) 
,,Породила мене мати… “
 46

,,Поставлю хату і кімнату… “ (Л.) 

,,Причинна“ — 7 фітонімів: верба, ясен, дуб, ялина, калина, жито.
,,Пророк “
,,Псалми Давидові“

,,Рано-вранці новобранці….“ 
,,Розрита могила “
,,Росли у купочці, зросли…“ 
,,Русалка“

,,Садок вишневий коло хати…“ —1 фітонім: вишня.

,,Самому чудно. А де ж дітись?.. “ 
,,Саул“ — 2 фітоніми: кедр, терен.
,,Світе ясний! Світе тихий!.. “
,,Свято в Чигирині“ (з поеми "Гайдамаки") 
,,Сестрі “—1 фітонім: вишня.
,,Сичі“ (“На ниву в жито уночі…”) 
,,Слава“ 
,,Слепая“ (Поэма) 
,,Сова“ — 7 фітонімів: барвінок, ясен, верба, очерет, осока, кропива,
бур’ян.
,,Сон“ (“Гори мої високії…”) 
,,Сон“ (“На панщині пшеницю жала…”) —1 фітонім: пшениця.
,,Сон“ (“У всякого своя доля…”) (Комедія) 
,,Сонце заходить, гори чорніють…“ {N.N.) 
,,Сотник “ (“У Оглаві… Чи по знаку…”) 
 47

,,Старенька сестро Аполлона…“ (Царі) 

,,Стоїть в селі Суботові…“

,,Та не дай, господи, нікому… “

,,Така, як ти, колись лілея…“ (N.N.) — 1 фітонім: лілія.
,,Тарасова ніч“ — 1 фітонім.
,,Тарасова ніч “ (друга редакція) 
,,Тече вода в синє море…“ (Думка)
,,Тече вода з-під явора…“  — 4 фітоніми: явір (2 рази), калина (2 рази).
,,Тим неситим очам…“ 
,,Титар“ (з поеми "Гайдамаки") — 3 фітоніми: верба (2 рази ), калина.
,,Титарівна“ — 3 фітоніми: жито, верба, калина.
,,То так і я тепер пишу… “
,,Тополя“ — 2 фітоніми: тополя, калина.
,,Треті півні “ (з поеми "Гайдамаки") 
,,Тризна “
,,Три літа“ 
,,Туман, туман долиною… “
,,Тяжко-важко в світі жити…“ (Думка)

,,У бога за дверми лежала сокира…“  — 4 фітоніми: бур’ян, дуб, будяк,

осока.
,,У Вільні, городі преславнім…“ 
,,У всякого своя доля…“ (Сон) (Комедія) 
,,У нашім раї на землі…“ 
,,У неділеньку та ранесенько… “
 48

,,У неділеньку у святую…“ 

,,У неділю не гуляла… “
,,У Оглаві… Чи по знаку…“ (Сотник) 
,,У перетику ходила…“ —1 фітонім: опеньки.
,,У тієї Катерини… “
,,Умре муж велій в власяниці…“ 
,,Утоплена“ 
,,Утоптала стежечку…“

,,Хіба самому написать…“ 

,,Холодний Яр“ 
,,Хоча лежачого й не б'ють…“ 
,,Хустина“

,,Царі“ (“Старенька сестро Аполлона…”)

,,Червоний бенкет“ (з поеми "Гайдамаки") 

,,Чернець“ —1 фітонім: мак.
,,Чи ми ще зійдемося знову?.. “ 
,,Чи не покинуть нам, небого…“ 
,,Чи то недоля та неволя… “
,,Чигрине, Чигрине…“ 
,,Чого мені тяжко, чого мені нудно… “
,,Чого ти ходиш на могилу?.. “ 
,,Чума“ — 1 фітонім: кропива.

Ш
 49

,,Швачка“ 
,,Ще як були ми козаками…“ (Полякам) —1 фітонім: лілія.

,,Юродивий“

,,Я не нездужаю, нівроку…“

,,Як маю я журитися… “
,,Як умру, то поховайте…“ (Заповіт) 
,,Якби ви знали, паничі…“ 
,,Якби з ким сісти хліба з'їсти…“ — 2 фітоніми: пшениця, жито.
,,Якби зустрілися ми знову…“ 
,,Якби мені, мамо, намисто…“ 
,,Якби мені черевики… “
,,Якби тобі довелося… “
,,Якби-то ти, Богдане п'яний… “
,,Якось-то йдучи уночі…“

Додаток Г

Словник фітонімів ,вжитих у творах Т. Г. Шевченка

Б
Барвінок
Богила
 50

Будяк
Бур’ян

В
Верба
Вишня
Г
Горох
Груша
Д
Дуб

Ж
Жито
З
Зіновать

К
Калина
Капуста
Кедр
Королевий цвіт
Кропива
Кукіль
Л
Лілії
Лопух
Льон
М
Мак
 51

О
Опеньки
Осока
Очерет
П
Перекотиполе
Плоскінь
Пшениця
Р
Роман
Рута
Ряст
С
Сокорина
Сон-трава
Спориш
Т
Терен
Тополя
Трута-трава

Х
Хміль
Ч
Черешня

Я
Яблуня
Явір
Ялина  
 52

Ясен