Professional Documents
Culture Documents
Фітоніми в творах Тараса Григоровича Шевченка
Фітоніми в творах Тараса Григоровича Шевченка
ВСТУпро фіт.
РОЗДІЛ 1
5
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРО ЛЕКСИКУ
РОЗДІЛ 2
ФІТОЛЕКСЕМИ У ТВОРАХ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
12
2.1 Фітоніми як засіб змалювання почуттів людини в поезії Т.Ш
Українські літературні назви рослин уживаються в художній, науково-популярній
літературі, публіцистиці та інших стилях.
Способом використання фітонімів активно користувався у своїх творах Тарас
Григорович Шевченко. Цей письменник став національним героєм і символом
України. Великий Кобзар синтезував усе найкраще з книжних традицій, з усної
творчості і мовлення українців. Його поезії захоплюють своєю точністю і
простотою. Ці твори надихаютьі вірити в краще і боротися за свою свободу.Його
творчість насичена архаїзмами іназвами твариного світу.Також поетична
спадчина ,,малого Кобзаря” збагачена фітонімами різних типів. Творчість Тараса
Григоровича Шевченка відкрила новий, вищий етап у розвитку української
культури. Нею був стверджений критичний реалізм в українській літературі,
започаткований її революційно-демократичний напрям. Шевченко творчо
використав багатющий досвід попередників і сучасників в українській, російській
і зарубіжній літературах, але в поезію він прийшов сказати своє, нове слово.
Завжди відчуваючи нерозривний зв'язок з народом, поет сміливо черпав з усної
творчості ідеї, сюжети, образи, ритміку. Це не "використання", властиве його
попередникам і сучасникам-романтикам, це не стилізація під фольклор, до якої
вдавалися численні поети до Шевченка, в часи його і після нього. Елементи усної
народної творчості впліталися у власні думи й слова поета. Інколи він міг
запозичити з народної пісні навіть окремі рядки.
Надзвичайна близькість поезії Шевченка до фольклору, зокрема, до народної
пісні, давала підставу деяким критикам вважати автора "Кобзаря" водночас і
народним співцем (творцем фольклору), і поетом. Розгляньмо походженя
символічності різних рослин в творах Тараса Шевченка. Матеріалом дослідження
є ,,Кобзар”. У ході роботи було прочитано 200 творів (Додаток В) ,, Кобзаря ” і
знайдено 59 творів, в яких автором використано фітоніми. Усього в ,, Кобзарі ”
налічується 132 фітоніми .Результата дослідж публік нижче(Додаток А):
13
1.«Причинна», Санкт-
Петербург ,,Сердитий вітер
завива,додолу верби гне високі...” — фітонім: верби,— дерева. ,,Сичі в ю
перекликались,та ясен раз у раз скрипів.” — фітонім: ясен,— дерева.
,, Он під дубом щось там робить.” —фітонім: дуб,— дерева.
,, Насипали край дороги дві могили в житі.” —фітонім: жито, — злаки.
,, Посадили над козаком явір та ялину,а в головах у дівчини червону калину.” —
фітоніми: явір, ялина, калина, — дерева.
У творі ,,Причина” Тарас Шевченко використав 7 фітонімів, один з таких —
калина. Калина – рослина нашого українського народу і символ України. Оскільки
ягоди калини червоні, то вони стали символом крові та невмирущого роду
українців. Ось через це дівочі і навіть парубочі сорочки розшивають цими
могутніми гронами червоних ягід. Крім того ягода калини нагадує собою
полум'яне серце. Також існує безліч легенд про сміливих дівчат, які ризикували
своїм життям і йшли в монголо-татарські загони, там гинули від шабель ворогів,
рятуючи рідні оселі. Легенди оповідають, що саме з крапель крові цих
самовідданих жінок поросли калинові кущі. З того часу ростуть вони біля кожної
хати і могили.
4.,,Тарасова ніч ” :
,, Кругом хлопці та дівчата — як мак процвітає.” — фітоніми: мак ,— квіти.
Дослідивши твір ,,Тарасова ніч ” ми знайшли 1 фітонім — мак. Мак у народній
культурі відіграє роль оберегу, захищає від лиходійства відьом, упирів та інших
істот.Ми дізнались, що особливу силу, як вважалося, мав польовий мак, зерна
якого самі висипалися з голівок, — так званий видюк. Якщо таким маком
обсипати обійстя то, як каже народне повір’я, жоден упир чи злий дух не зможе
зайти в нього, поки не збере і не порахує всі зернятка. Так щоб охоронити від
відьми дійну корову, українські жінки обсипали її маком, освіченим на Маковія
або на Спаса.Разом з тим у Святвечір господарі обходили з різдвяним хлібом,
медом і маком двір і густо посипали біля корівника диким маком, "щоб відьми
,його визбируючи, не могли підійти до худоби". Таким чином мак захищав також
людей і худобу від змій: у переддень річних свят обсівали, обкурювали маком
хату, клали його на вікно, щоб змії не заповзали у будинок.
8. ,,Титар” :
,, Верба слуха соловейка, дивиться в криницю. На калині, над водою, так і
16
виливає, неначе зна, що дівчину козак виглядає.” — фітоніми: верба,калина, —
дерева.
,, Як козак чорнявий під вербою, над водою, обнявшись, сумує...” —фітоніми:
верба, — дерева.
Твір ,, Титар ” налічує в собі 3 фітоніма. Калина і верба мають таке ж символічне
значення.
10.,,В казематі” (,,Не кидай матір...”) Між 17 квітня і 19 травня 1847 року, Санкт-
Петербург :
,, І твій барвіночок хрещатий заріс богилою, ждучи...” — фітоніми:
барвінок,богила — квіти і трава.
,, В яру криниця завалилась, верба усохла,похилилась...” — фітоніми: верба, —
дерева.
,,І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла.” — фітоніми: терен, —
кущі.
Тут, у творі ,,Не кидай матір...” міститься 4 фітоніма. Барвінок — один із сим-
волів України. Доречі Україну дуже часто називають барвінковим краєм. Важливе
місце у віночку кожної українки належало саме барвінку.Для нашого народу він є
символом життя і безсмертя людської душі.
11. ,,В каземат” (,, Чого ти ходиш на могилу?”)Між 17 квітня і 19 травня 1847
року, Санкт-Петербург :
,, Не сон-трава на могилі вночі процвітає, то дівчина заручена калину саджає...” —
фітоніми: сон-трава, калина, — трава і дерева.
17
,, Щоб калина прийнялася, розпустила віти.” — фітоніми: калина, — дерева.
У цьому творі налічено 3 фітоніма. В украінській усній народній творчості
використовують дуже багато зілль. Нприклад: трута-трава, м’та-трава, сон трава.
12. ,,В казематі ”(,,Ой три шляхи широкії...” )Між 17 квітня і 19 травня 1847
року, Санкт-Петербург :
,, Посадила стара мати три ясени в полі. А невістка посадила високу тополю. Три
явори посадила сестра при долині… А дівчина заручена – червону калину.” —
фітоніми: ясен, тополя, явір, калина, — дерева.
,,Не вертаються три брати, по світу блукають, а три шляхи широкії терном
заростають.” — фітоніми: терен, — кущі.
Твір нлічує у собі 5 фітонімів. Ясен, в українськїй символіці, вважався символом
війни. Якщо ворогові присилали гілку ясеня, це означало початок війни. Попри
таке воцовниче тулмачення, наші предки використовували дерево ясеня і в
побутових цілях для виготовлення посуду, ложок, колисок, меблів, а також в
суднобудуванні.
19. ,,У Бога за дверима лежала сокира...” перша половина 1848 року, по дорозі з
Оренбурга до Раїма:
,, Дуби і всякі дерева великолітні, мов трава...” — фітоніми: дуби, — дерева.
,, Червоніє по пустині червона глина та печина, бур'ян колючий та будяк, та інде
тирса з осокою в яру чорніє під горою...” — фітоніми: бур’ян, будяк і осока, —
трава і дерева.
Особливу чудодійну силу мала осока. Вона вважалася проклятим деревом.
Оскільки, за християнською легендою, на ній повісився Іуда — зрадник Ісуса
Христа. Щоб уберегти корову від посягань відьом, українці, в огорожу ставили
осокові кілки.
32. ,,Ой умер старий батько і старенькая мати...” друга половина 1848
року, Косарал:
,, Посаджу я руту, якщо зійде моя рута, остануся тута...” — фітоніми: рута, —
трава.
Символіка цього фітоніма уже зазначена вище.
33. ,, Якби тобі довелося в нас попанувати...” перша половина 1849 року, Косарал:
,,На верствовім шляху в полі корчма під вербою...” — фітоніми: верба, — дерева.
У творі ми відшукали 1 фітонім. Вони означають те сама, що й в інших творах
Тараса Шевченка.
34. ,,Заросли шляхи тернами на тую країну…” перша половина 1849 року,
Косарал:
,,Заросли шляхи тернами на тую країну...” — фітоніми: терен, — кущі.
Такий фітонім, як терен вже зустрічався в творах вище.
36. ,, Буває, іноді старий не знає сам, чого зрадіє...” перша половина 1849
року, Косарал:
,, Не раз такому любо стане, не раз барвінком зацвіте...” — фітоніми: барвінок, —
квіти.
Барвінок має багато символів. Він символізує віру у свої сили, символ кохання,
вірної і взаємної любові, краси, вічної пам'яті. Цю рослину назвали так на честь
кохання юнака Бара і дівчини Вінки. Барвінком прикрашають весільний коровай,
його часто садять біля хати. Його вплітають дівчата у віночок. Доречі барвінок
залишається зеленим навіть під снігом. Барвінок є символом кохання, і вічності.
ВИСНОВКИ
32
Для вивчення популярності вживань фітонімів у творчій спадщині Тараса
Шевченка були поставлені та повністю виконані такі завдання:
- дізнатися про використання фітолексем Тарасом Шевченком;
- з’ясувати їх лексико-семантичне значення;
- виявити найпоширеніші у використанні фітоніми (Додаток А);
- здійснити компаративний аналіз вживання назв рослин автором.
За результатами дослідження, можна зробити висновок, що фітоніми — це
слова — назви рослин , що часто використовуються усній народній творчості ,
творах письменників , спеціальній науковій літературі тощо та поділяються на
типи. Найпопулярнішим типом із усіх фітолексем дерева (Додаток Б). За даними
досліджуваної роботи було встановлено, що назви рослин переважно
використовуються в усній народній творчості. Було здійснено компаративний
аналіз груп фітонімів (Додаток А) :
:
Дерева 50 % ;
Трави 16 % ;
Квіти 16 % ;
Злаки 11 % ;
Кущі 8 % ;
Бобові 1 % ;
Овочі 1 % ;
Робота над дослідженням фітонімів у творах Тараса Шевченка в даний час
продовжується.
У ході дослідження з’ясовано склад та особливості структури назв рослин у
українській літературній мові та усній народній творчості. Споконвіку рослини
відіграють у житті людей важливу роль, тому велика кількість флористичних назв
здавна поширена в народі. Одні з них добре відомі на всій українській мовній
території.
Виявлено семантичний потенціал фітонімів у творах Тараса Григоровича
Шевченка. Творчість Тараса Шевченка відкрила новий, вищий етап у розвитку
33
української культури. Нею був стверджений критичний реалізм в українській
літературі, започаткований її революційно-демократичний напрям. Шевченко
творчо використав багатий досвід попередників і сучасників в українській,
російській і зарубіжній літературах, але в поезію він прийшов сказати своє, нове
слово.
Було виявлено семи, які реалізують фітоназви в українській фразеології.
Досліджено природу їх походження.Актуальність даної роботи визначається
увагою до проблем національного самоусвідомлення і самовираження,
співвідношення мови і духовної культури, потребою пошуків нових підходів до
вивчення фітонімічних одиниць, а також специфікою відображення у творчості
Шевченка національного менталітету українців.
У роботі висвітлено сакральне значення рослин для українського народу і як це
пов’язано з ментальністю українців.
У роботі ,, Фітоніми у творчості Т. Г. Шевченка ” розглянуто походженя
символічності різних рослин в творах Шевченка. У ході дослідження було
прочитано більшу частину ,, Кобзаря ” і знайдено 59 творів, в яких автор
використано фітоніми. Всього в ,, Кобзарі ” налічено 132 фітоніми, робота над
дослідженням продовжується.
Додатки
35
Додаток А
Додаток Б
36
Додаток В
37
Алфавітний зміст Кобзаря :
А
,, А. О. Козачковському» —
,, А нумо знову віршувать “ —
,,В казематі“ — 14 фітонімів: барвінок, богила, верба, терен (2 рази), сон-трава,
калина (3 рази), явір, тополя, ясен, рута, вишня.
,,В неволі, в самоті немає…“
,,В неволі тяжко, хоча й волі… “
,,Варнак “
,,Великий льох“ (Містерія)
,,Великомученице кумо!.. (Н. Т.) “
,,Веселе сонечко ховалось…“ (Н. Костомарову)
,,Вип'єш перву - стрепенешся…“ (DUBIA)
,,Відьма “ (Поема)
,,Вітер з гаєм розмовляє… “
,,Вітре буйний, вітре буйний!.. “ (Думка)
,,Во Іудеї во дні они…“ — 4 фітоніми: зіновать, кукіль, будяк, пшениця.
,,Все йде, все минає “— і краю немає… (пролог до поеми "Гайдамаки")
Г
38
Г. З. (“Немає гірше, як в неволі…”)
,,Гайдамаки“
,,Галайда“ (з поеми "Гайдамаки")
,,Гамалія “
,,Гамалія“ (друга редакція)
,,Гімн черничий “
,,Гоголю “
,,Ґонта в Умані“ (з поеми "Гайдамаки")
,,Гори мої високії…“ (Сон)
,,Готово! Парус розпустили…“
,,Гупалівщина“ (з поеми "Гайдамаки")
,,Дівичії ночі “
,,Дівча любе, чорнобриве… “
,,Добро, у кого є господа… “
,,Доля “
,,До Основ'яненка“ — 2 фітоніми: жито, верба.
,,Думи моі, думи мої, ви мої єдині…“
,,Думи мої, думи мої, лихо мені з вами… “
,,Думка“ (“Вітре буйний, вітре буйний!..”)
,,Думка“ (“Нащо мені чорні брови…”)
,,Думка“ (“Тече вода в синє море…”) — 1 фітонім: терен.
,,Думка“ (“Тяжко-важко в світі жити…”) — 1 фітонім.
,,Дурні та гордії ми люди…“
Є
39
,,Єретик“
,,Кавказ “
,,Катерина “— 8 фітонімів: черешні, вишні (2 рази), тополя, дуб (2 рази), верба.
,,Княжна“ (Поема) — 10 фітонімів: сокорина, верба (2 рази), сон-трава, тополя
(2 рази), ряст, жито, дуб.
,,Колись дурною головою… “
,,Колись-то ще, во время оно…“
,,Коло гаю, в чистім полі…“ — 4 фітоніми: тополя (2 рази), дуб, трута-зілля.
,,Конфедерати“ (з поеми "Гайдамаки")
,,Косар“ (“Понад полем іде…”)
,,Кума моя і я…“
,,Маленькій Мар'яні“
,,Марина“ (“Неначе цвяшок, в серце вбитий…”)
41
,,Марія“ (Поема) — 14 фітонімів: тополя, терен (2 рази), лопух, лілія, мак, явір,
верба, бур’ян (4 рази), будяк, кропива.
,,Марку Вовчку “
,,Мар'яна-черниця “
,,Меж скалами, неначе злодій…“ — 1 фітонім: горох.
,,Мені здається, я не знаю… “
,,Мені однаково, чи буду…“
,,Мені тринадцятий минало“ (N.N.) — 1 фітонім: бур’ян.
,,Ми вкупочці колись росли…“ — 2 фітоніми: верба, дуб.
,,Ми восени таки похожі…“
,,Ми заспівали, розійшлись… “
,,Минають дні, минають ночі… “
,,Минули літа молодії… “
,,Мій боже милий, знову лихо!.. “
,,Мов за подушне, оступили…“
,,Молитва “
,,Москалева криниця“ (Поема)
,,Москалева криниця“ (перша редакція)
,,Моя ти любо! Мій ти друже!.. “ (Ликері)
,,Муза“
,,Рано-вранці новобранці….“
,,Розрита могила “
,,Росли у купочці, зросли…“
,,Русалка“
,,У бога за дверми лежала сокира…“ — 4 фітоніми: бур’ян, дуб, будяк, осока.
,,У Вільні, городі преславнім…“
,,У всякого своя доля…“ (Сон) (Комедія)
,,У нашім раї на землі…“
,,У неділеньку та ранесенько… “
,,У неділеньку у святую…“
,,У неділю не гуляла… “
,,У Оглаві… Чи по знаку…“ (Сотник)
,,У перетику ходила…“ —1 фітонім: опеньки.
,,У тієї Катерини… “
,,Умре муж велій в власяниці…“
,,Утоплена“
,,Утоптала стежечку…“
Ч
47
,,Червоний бенкет“ (з поеми "Гайдамаки")
,,Чернець“ —1 фітонім: мак.
,,Чи ми ще зійдемося знову?.. “
,,Чи не покинуть нам, небого…“
,,Чи то недоля та неволя… “
,,Чигрине, Чигрине…“
,,Чого мені тяжко, чого мені нудно… “
,,Чого ти ходиш на могилу?.. “
,,Чума“ — 1 фітонім: кропива.
,,Швачка“
,,Ще як були ми козаками…“ (Полякам) —1 фітонім: лілія.
,,Юродивий“
В
Верба
Вишня
Г
Горох
Груша
Д
Дуб
Е
Є
Ж
Жито
З
Зіновать
И
І
Ї
Й
К
Калина
Капуста
49
Кедр
Королевий цвіт
Кропива
Кукіль
Л
Лілії
Лопух
М
Мак
Н
О
Опеньки
Осока
П
Плоскінь
Пшениця
Р
Роман
Рута
Ряст
С
Сокорина
Сон-трава
Т
Терен
Тополя
Трута-трава
У
Ф
Х
50
Хміль
Ц
Ч
Ш
Щ
Ь
Ю
Я
Яблуня
Явір
Ялина
Ясен