Т Е К С Т О В І З А Д А Ч І.

Задачі на складання рівнянь, або текстові алгебраїчні задачі, є

традиційним видом шкільних задач. Розглянемо, перш за все,
задачі , які умовно можна розділити на п’ять основних груп.

1. Задачі на « рух ».
Припущення, які зазвичай приймаються (якщо не оговорено
інше) в умовах задач «на рух»:
а) рух вважається рівномірним; при цьому пройдений шлях
визначається по формулі S  v  t ;
б) повороти рухомих тіл вважаються миттєвими без затрат часу;
в) якщо тіло рухається за течією річки, то його швидкість v
дорівнює сумі власної швидкості та швидкості течії річки
v  vâëàñ.  v òå÷ .
а якщо проти течії, то
v  v âëàñ.  v òå÷ .
При розв’язуванні задач «на рух» часто зустрічаються наступні
два елементи:
а) рух назустріч один одному. В даному випадку час до зустрічі
двох об’єктів обчислюємо за формулою
S
t ,
v1  v 2
де початкова відстань між двома об’єктами S, швидкості
об’єктів v1 та v 2 . В даному випадку сума швидкостей v1  v 2
називається швидкістю зближення.
б) другий об’єкт доганяє перший (рух в одному напрямі). Час до
зустрічі
S
t ,
v 2  v1
(швидкість зближення v  v 2  v1 ).
Якщо в умові задачі дано рух по колу, то шляхом вважають
довжину кола, по якому рухаються об’єкти
S  2 r ,
де r – радіус кола.
1
Якщо об’єкти рухаються назустріч, то час до першої зустрічі
2 r
t ,
v1  v 2
враховуючи, що
S 2  S1  2 r .
Через такий же час об’єкти зустрінуться наступний раз, тобто t –
це час між двома послідовними зустрічами.
Якщо тіла рухаються в одному напрямку і другий об’єкт має
швидкість більшу ніж перший, то зустріч буде відбуватись тоді,
коли шлях другого об’єкта перевищуватиме шлях першого на
довжину кола, тобто
S 2  S1  2 r ,
тоді час між двома послідовними зустрічами
2 r
t .
v 2  v1
Зауваження. При розв’язуванні задач на рух необхідно
слідкувати за одиницями вимірювання.
Приклад 1. Моторний човен, що має власну швидкість руху
20 км/год, пройшов відстань між двома пунктами по річці туди і
назад без зупинки за 6 год. 45 хв. Відстань між пунктами 60 км.
Знайти швидкість течії річки.
Розв’язання. Нехай швидкість течії річки х км/год, тоді
швидкість за течією дорівнює 20  x , швидкість проти течії -
20  x .
60
Час, затрачений на рух за течією , на шлях поти течії
20  x
60 15 1 25
, що разом за умовою задачі складає 6 6  год.
20  x 60 4 4
Складаємо рівняння
60 60 25
  ;
20  x 20  x 4
60 20  x  20  x  25
 ;
400  x 2 4
12  40 5
 ;
400  x 2
4
2
 12  8  4  400  x 2 ;
x 2  16 ;
x  4 .
Корінь x  4 не підходить за змістом задачі.
Відповідь: швидкість течії 4 км/год.
Приклад 2. Моторний човен та яхта, знаходячись на озері на
відстані 30 км один від одного, рухаються назустріч один
одному і зустрічаються через одну годину. Якби моторний
човен знаходився на відстані 20 км яхти і доганяв її, то на це
знадобилось би 3 год. 20 хв. Знайти швидкості моторного човна
та яхти.
Розв’язання. Нехай х км/год – швидкість човна, у км/год –
швидкість яхти. Тоді швидкість зближення човна і яхти при русі
30
назустріч дорівнює х+ у, а час до зустрічі - x  y , що за
умовою складає 1 год. Якби човен доганяв яхту, то швидкість
20 10
зближення була б x  y . А час до зустрічі x  y , або год.
3
Складаємо систему рівнянь:
 30
x  y  1,
 x  y  30,  x  18,
  
 20 10 x  y  6;  y  12.
 ;
x  y
 3

Відповідь: швидкість човна 18 км/год, швидкість яхти 12 км/год.

Приклад 3. Відстань між станціями А та В 160 км. Потяг
вийшов із станції А з запізненням на 20 хв. і проїхав відстань до
станції В із швидкістю, що перевищує швидкість за розкладом
на 16 км/год. Яка швидкість потяга за розкладом якщо відомо,
що на станцію В він прибув вчасно? Відповідь: 80км/год.
Розв’язання: Нехай швидкість потяга за розкладом х км/год, тоді
його дійсна швидкість x  16 . Час, за який потяг мав проїхати
160
відстань від А до В за розкладом, складає год. Час, який
x
160
дійсно затратив потяг на шлях АВ, дорівнює год, що на
x  16
1
години менше.
3

3
Складаємо рівняння:
160 160 1
  ;
x x  16 3
160 x  16  x  1
 ;
x x  16  3
x 2  16 x  160  16  3;
x1  80, x 2  96 .
Корінь x  96 не підходить за змістом задачі.
Відповідь: швидкість потяга за розкладом 80 км/год.
Приклад 4. По колу радіусом 2 м рівномірно і в одному
напрямку рухаються дві точки. Одна з них робить повний оберт
на 3,14с швидше ніж друга. Час між двома послідовними
зустрічами точок дорівнює 6,28с. Знайти швидкості руху точок.
Розв’язання: Точки рухаються по колу довжина якого дорівнює
2 r , де r - радіус кола. За умовою r  2 , тому довжина кола
дорівнює 4 .
Нехай х м/с – швидкість першої точки, тоді час, за який точка
4
пройде один оберт дорівнює с. Аналогічно, у м/с –
x
4
швидкість другої точки (причому x  y ), за y с вона робить
один оберт. За першою умовою задачі маємо рівняння
4 4
  3,14 .
y x
Друга умова означає, що за 6,28 с перша точка пройде по колу
шлях на 4 більший, ніж друга точка. Це дає друге рівняння
6,28 x  6,28 y  4 .
Приймаємо   3,14 і одержуємо систему рівнянь
4 4  4( x  y )
   1,   1,  x  y  8,
 y x  xy 
 x  y  2.
 x  y  2;  x  y  2;
 
Враховуючи, що x  y , знаходимо x  4 , y  2 .
Відповідь: швидкість руху першої точки 4 м/с, другої – 2 м/с.

1.1. Моторний човен, що має швидкість руху 20 км/год,

проходить відстань між двома пунктами по річці туди і назад
4
без зупинки за 6 год. 15 хв. Відстань між пунктами 60 км.
Знайти швидкість течії річки. Відповідь: 4 км/год.
1.2. Моторний човен та яхта, знаходячись на озері на відстані
30 км один від одного, рухаються назустріч один одному і
зустрічаються через одну годину. Якби моторний човен
знаходився на відстані 20 км яхти і доганяв її, то на це
знадобилось би 3 год. 20 хв. Знайти швидкості моторного човна
та яхти. Відповідь: швидкість човна - 18 км/год, швидкість яхти
- 12 км/год.
1.3. Відстань між станціями А та В 160 км. Потяг вийшов із
станції А з запізненням на 20 хв. і проїхав відстань до станції В
із швидкістю, що перевищує швидкість за розкладом на 16
км/год. Яка швидкість потяга за розкладом якщо відомо, що на
станцію В він прибув вчасно? Відповідь: 80 км/год.
1.4. Катер пройшов 18 км за течією річки, а потім 20 км проти
течії. На весь шлях він витратив 2 год. Знайти швидкість течії
річки, якщо власна швидкість катера 20 км/год.
Відповідь: 4 км/год.
1.5. Моторний човен пройшов 60 км проти течії річки і 60 км за
течією, витративши на шлях проти течії на 50хв. більше, ніж на
шлях за течією. Знайти швидкість течії річки, якщо швидкість
човна у стоячій воді дорівнює 21 км/год. Відповідь: 3 км/год.
1.6. Пасажир проїхав потягом 120км і, пробувши на станції 40
хв., повернувся назад другим поїздом, який проїжджає за годину
на 6 км більше, ніж перший. Скільки кілометрів за хвилину
проїжджає кожен потяг, якщо поїздка триває 8 год? Відповідь:
0,5 та 0,6.
1.7. Від вершини прямого кута по його сторонах починають
одночасно рухатись два тіла. Через 15с відстань між ними
дорівнює 3м. З якою швидкістю рухалось кожне тіло, якщо
відомо, що перше пройшло за 6с таку саму відстань, яку друге
пройшло за 8с. Відповідь: 0,16 м/с; 0,12 м/с.
1.8. Із населених пунктів М і С, віддалених один від одного на
50 км, виїхали одночасно два мотоциклісти і зустрілися через 30
хв. Знайти швидкість кожного мотоцикліста, якщо відомо, що

5
перший із них приїхав у М на 25 хв. раніше, ніж другий у С.
Відповідь: 60 км/год; І 40 км/год.
1.9. По колу радіусом 2 м рівномірно і в одному напрямку
рухаються дві точки. Одна з них робить повний оберт на 3,14с
швидше ніж друга. Час між двома послідовними зустрічами
точок дорівнює 6,28с. Знайти швидкості руху точок.
Відповідь: 4 м/с; 2 м/с.
1.10. Допускаючи, що стрілки годинника рухаються рівномірно,
визначте, через який час після того, як годинник показував 4
9
години, хвилинна стрілка дожене годинну. Відповідь: 21
11
хв..
1.11. Два тіла рухаються по колу зі сталими швидкостями в
один бік. Перше тіло проходить коло на 3с швидше другого і
доганяє друге тіло кожні півтори хвилини. За який час кожне
тіло проходить коло? Відповідь: 15с; 18с.
1.12. Два тіла рухаються по колу, довжина якого 1,2м, зі
сталими швидкостями. Якщо вони рухатимуться у різних
напрямках, то зустрінуться через 15с. при русі в одному
напрямку одна точка наздоганятиме іншу через кожні 60с.
знайти швидкості руху точок.

2. Задачі « на роботу ».
Дуже близьку математичну модель до задач «на рух» мають
задачі, в яких хто-небудь виконує яку-небудь роботу, або задачі,
які пов’язані з наповненням резервуарів (басейну). У задачах
такого типу вся робота або повний об’єм резервуару відіграє
роль відстані (шляху), а продуктивність праці об’єктів, які
виконують роботу, аналогічні швидкості руху.
Будемо користуватись такими позначеннями: робота – А;
продуктивність праці – N ( кількість роботи, яку виконали за
одиницю часу ). Робота, виконана за час t, в цьому випадку
обчислюється за формулою
A  N t .

6
Абстрактна робота ( яка не вимірюється в штуках, кількості
виробів і т. п.) зазвичай приймається за одиницю.
Продуктивність сумісної роботи дорівнює сумі
продуктивностей.
Приклад 5. Двоє робітників, працюючи разом, виконали деяку
роботу за 6 год. Перший з них. працюючи окремо, може
виконати всю роботу на 5 год. швидше, ніж другий робітник,
якщо останній буде працювати окремо. За скільки годин кожний
з них, працюючи окремо, зможе виконати всю роботу?
Розв’язання: Приймемо всю роботу за одиницю. Нехай перший
робітник може виконати всю роботу за х год, тоді другому
робітнику знадобиться  x  5 год. Продуктивність праці
1 1
першого робітника - , другого - . Тоді за 6 год сумісної
x x5
роботи з продуктивністю, що дорівнює сумі двох
продуктивностей, робітники виконали всю роботу. Маємо
рівняння
1 1 
  6 1;
 x x 5
x5 x 1
 ;
x   x  5 6
6   2 x  5   x 2  5 x,

 x  0, x  5;

x 2  5 x  12 x  30  0 ;
x 2  7 x  30  0 ;
x  10 або x  3 .
Корінь x  3 не підходить за змістом задачі, тому x  10 ,
x  5  15 .
Відповідь: 10 год, 15 год.
Приклад 6. Одна труба наповнює басейн на 2 години, а друга
на 4,5 години довше, ніж наповнять цей басейн обидві труби
відкриті одночасно. За скільки годин може наповнити басейн
кожна труба, працюючи окремо?
Розв’язання: Нехай V - об’єм басейну, t - час, за який
наповнять басейн дві труби, що працюють разом. Тоді

7
 V V
продуктивність першої труби - , другої - t  4,5 , сумісна
t2
V
продуктивність - . Маємо рівняння
t
V V V
  ;
t  2 t  4,5 t
t  4,5  t  2 1
 ;
 t  2   t  4,5 t
t   2t  6,5   t 2  6,5t  9,

t  0, t  2, t  4,5;

t2 9  0;
t  3 .
Корінь t  3 не підходить за змістом задачі, тому t  3 ,
t1  t  2  5 , t 2  t  4,5  7,5 .
Відповідь: перша труба наповнить басейн за 5 год, друга – за
7,5 год.

2.1 Двоє робітників, працюючи разом, виконали деяку роботу за

6 год. Перший з них. працюючи окремо, може виконати всю
роботу на 5 год. Швидше, ніж другий робітник, якщо останній
буде працювати окремо. За скільки годин кожний з них,
працюючи окремо, зможе виконати всю роботу.
Відповідь: 10 год і 15 год.
2.2 Учень прочитав книгу, що містить 480 сторінок. Кожного
дня він прочитував однакову кількість сторінок. Якби він читав
кожного дня на 16 сторінок більше, то прочитав би книгу на 5
днів раніше. Скільки днів учень читав книгу?
Відповідь: 15 днів.
2.3 Одна труба наповнює басейн на 2 години, а друга на 4,5
години довше, ніж наповнять цей басейн обидві труби відкриті
одночасно. За скільки годин може наповнити басейн кожна
труба, працюючи окремо?
Відповідь: перша труба за 5год . друга – за 7,5 год.
2.4 Перший робітник виробив 60 деталей на 3год швидше від
другого. За скільки годин другий робітник виготовить 90

8
деталей, якщо, працюючи разом, вони виробляють за одну
годину 30 деталей? Відповідь: 9 год.
2.5 Два землекопи одержали доручення викопати канаву за 3год
36хв. Перший почав працювати тоді, коли другий прокопав
третину канави і залишив роботу. В результаті канава була
викопана за 8 год. За скільки годин кожен землекоп може
викопати канаву?
Відповідь: 9 год і 6 год або 4 год 48 хв і 14 год 24 хв.
2.6 До басейну підвели три труби. Перша з них наповнює його
на 4 год довше, ніж друга, а друга – за третину часу, необхідного
для наповнення басейну третьою трубою. Якщо всі труби будуть
подавати воду одночасно, то басейн наповниться за 4 години. За
скільки годин перша і третя труби, подаючи воду окремо,
зможуть наповнити басейн? Відповідь : 12 год і 24 год.

3. Задачі на суміші та сплави.

Розглянемо приклади задач, в умові яких мова йде про сплави,
розчини або суміші двох або декілька речовин.
Основні припущення в задачах такого виду:
а) всі одержані суміші чи сплави однорідні;
б) при змішуванні двох розчинів, що мають об’єми v1 і v 2 ,
одержуємо суміш, об’єм якої дорівнює v1  v 2 . Відмітимо, що
таке припущення не завжди виконується в дійсності.
Приклад 7. Маємо шматок сплаву міді з оловом масою 12 кг,
що містить 45% міді. Скільки чистого олова необхідно додати
до цього шматка сплаву, щоб одержати новий сплав із вмістом
міді 40%.
Розв’язання: Нехай х кг олова необхідно додати до сплаву, який
маємо, тоді вага сплаву, який одержимо дорівнюватиме
( 12  x ) кг. За умовою задачі складаємо таблицю:
сплав мідь олово маса
I 0,45  12 0,55  12 12 кг
II - х х кг
новий 0,4  12  x  12  x
За умовою задачі маса міді не змінювалась. Маємо рівняння

9
 0,4  12  x   0,45  12 ;
0,4 x  0,45  12  0,4  12 ;
0,4 x  0,05  12 ;
4x  6 ;
x  1,5 .
Відповідь: 1,5 кг чистого олова треба додати до сплаву.
Приклад 8. Маємо сталь двох сортів із вмістом нікелю 5% і
40%. Скільки сталі того і іншого сорту необхідно взяти, щоб
після переплавки одержати 140 т сталі із вмістом нікелю 30%?
Розв’язання: Нехай вага першого сплаву - х кг, другого – у кг.
За умовою задачі складаємо таблицю:
сплав олово домішки маса
I 0,05х 0,95х хт
II 0,4у 0,6у ут
новий 0 ,3  140 0 , 7  140 140 т
Складаємо систему рівнянь, використовуючи перший і третій
стовпчики таблиці
 x  y  140,  x  y  140,  5 x  5 y  700,
  
0,05 x  0,4 y  0,3  140; 5 x  40 y  4200; 5 x  40 y  4200;
 x  y  140,  x  y  140,
 
35 y  3500;  y  100;
 x  40,

 y  100.

Відповідь: 40 т сталі із вмістом нікелю 5%, 100 т сталі із

вмістом нікелю 40%.

3. Задачі на суміші та сплави.

3.1 Маємо шматок сплаву міді з оловом масою 12 кг, що
містить 45% міді. Скільки чистого олова необхідно добавити до
цього шматка сплаву, щоб одержати новий сплав із вмістом міді
40%. Відповідь: 1,5 кг.
3.2 Маємо сталь двох сортів із вмістом нікелю 5% і 40%.
Скільки сталі того і іншого сорту необхідно взяти, щоб після
переплавки одержати 140 т сталі із вмістом нікелю 30%?
Відповідь: 40 т і 100т.
3.3 Змішали 10%-вий і 25%-вий розчини солі і одержали 3 кг
20%-вого розчину. Яку кількість кожного розчину в кілограмах
було використано? Відповідь: 2 кг і 1 кг.

10
3.4 Маємо два сплави золота і срібла. В першому сплаві
кількість цих металів знаходиться у відношенні 2:3, в другому –
у відношенні 3:7. Скільки треба взяти кожного сплаву, щоб
одержати 8 кг нового сплаву, в якому золото і срібло були б у
відношенні 5:11? Відповідь: 1 кг, 7кг.
3.5 У двох сплавах мідь і цинк відносяться, 5:2 і 3:4 відповідно.
На скільки кілограмів одного із сплаві треба взяти більше, щоб
одержати 28 кг нового сплаву з рівним вмістом міді і цинку?
Відповідь: на 14 кг.
3.6 Маємо два водно-сольових розчини. Концентрація солі в
першому розчині становить 0,25, а в другому – 0,4. На скільки
більше треба взяти кілограмів одного розчину, ніж другого, щоб
отримати розчин масою 50 кг, концентрація солі в якому – 0,34?
Відповідь: на 10 кг.
3.7 До 40% розчину соляної кислоти додали 50 г чистої кислоти,
після чого концентрація розчину стала рівною 60%. Знайти
початкову вагу розчину.
3.8 Яку кількість води потрібно додати до 1 літру 9% розчину
оцту, щоб одержати 3% розчин?
3.9 Маємо дві посудини, що містять 4 кг і 6 кг розчину кислоти
різних концентрацій. Якщо їх злити разом, то одержимо розчин,
що містить 35% кислоти. Якщо злити рівні маси цих розчинів,
то одержимо розчин, що містить 36% кислоти. Скільки
кілограмів кислоти міститься в кожній посудині? Відповідь:
1,64 кг і1,86 кг.

4. Задачі з цілочисленними значеннями.

У даному пункті розглянемо групу задач на складання рівнянь, у
яких невідомі величини можуть приймати лише цілі значення.
Часто ці задачі складені таким чином, що однозначний розв’язок
можна одержати лише при використанні цієї умови.
Приклад 9. Знайти двозначне число знаючи, що цифра його
одиниць на 2 більше цифри його десятків і що добуток
шуканого числа на суму його цифр дорівнює 144.
Розв’язання: Нехай задане число xy , де х – число десятків, у –
число одиниць. Шукане число xy  10 x  y , а сума його цифр -
11
x  y . За умовою задачі цифра одиниць на 2 більша цифри
десятків, тобто y  x  2 .
Складаємо систему рівнянь:
 y  x  2,  y  x  2,
 
10 x  y    x  y   144; 10 x  x  2   2 x  2   144;
 y  x  2,  y  x  2,

 
x1  2,  
35
11x  13 x  70  0;
2 x2 .

 11

35
Корінь x   не підходить за змістом задачі, отже x  2 ,
11
y  22  4, шукане число дорівнює 24.
Відповідь: 24.
Приклад 10. Трьохзначне число закінчується цифрою 2. Якщо її
перенести у початок запису, то одержане число буде на 18
більше, ніж задане. Знайти це число.
Розв’язання: Нехай перша і друга цифри числа відповідно
дорівнюють х і у. Тоді xy 2  100 x  10 y  2 - шукане число.
Якщо цифру 2 перенести у початок запису числа, то одержимо
число 2 xy  200  10 x  y . За умовою задачі число 2 xy на 18
більше шуканого, тобто
2 xy  xy 2  18 ,
 200  10 x  y   100 x  10 y  2  18 ,
 90 x  9 y  180 ,
10 x  y  20 .
За умовою х і у – цифри шуканого числа xy 2 , тому
100 x  10 y  2  1010 x  y   2  10  20  2  202 .
Відповідь: 202.

4.1 Знайти двозначне число знаючи, що цифра його одиниць на

2 більше цифри його десятків і що добуток шуканого числа на
суму його цифр дорівнює 144. Відповідь: 24.
4.2 Трьохзначне число закінчується цифрою 2. Якщо її
перенести у початок запису, то одержане число буде на 18
більше, ніж задане. Знайти це число. Відповідь: 202.
4.3 Чи можна розташувати 158 книг на трьох полицях так, щоб
на першій полиці було на 8 книг менше, ніж на другій, і
на 5 книг більше, ніж на третій? Відповідь: ні.

12
4.4 Чи можна 59 цукерок розкласти у три коробки так, щоб у
третій було на 9 цукерок більше, ніж у першій, а у другій на 4
цукерки менше, ніж у третій? Відповідь: так.
4.5 Кішка з кошеням з’їдають куплений господарем корм за 8
днів. Якби кішку годували одну, то їй вистачило б корму на 11
днів. На скільки повних днів вистачило б корму кошеняті?
Відповідь: 29 днів.
4.6 Середній вік одинадцяти футболістів команди становить 22
роки. Під час гри одного з футболістів було вилучено з поля,
після чого середній вік гравців, що залишилися, став 21 рік.
Скільки років футболісту, який залишив поле? Відповідь: 32
роки.

5. Задачі на «відсотки».
Відсотком називають одну соту частину . В записах слово
«відсоток» після числа замінюють знаком %. Необхідно чітко
розрізняти три типи задач на «відсотки».
Знаходження відсотка від числа. Для того, щоб знайти а% від
числа b необхідно число b розділити на 100 і помножити на а.
Знаходження числа за його відсотком. Якщо відомо, що а% від
числа х дорівнюють b, то число х можна знайти за формулою
b
x  100 .
a
Знаходження процентного відношення чисел. Щоб знайти
процентне відношення двох чисел а і b, необхідно відношення
цих чисел помножити на 100%.
Усі три типи задач можна розв’язати за допомогою складання
пропорції.
Приклад 10. Учні посадили 600 дерев, серед яких були листяні і
хвойні. Скільки посадили хвойних дерев, якщо вони складають
30% від загальної кількості?
Розв’язання: Спосіб 1: 600 : 100  30  180 .
Спосіб 2: Складаємо пропорцію:
600 100%
х 30%.
13
 600  30
За основною властивістю пропорцій x   180 .
100
Відповідь: 180.
Приклад 11. Прибуток від грошей, що лежать на депозитному
рахунку у банку складає 600 грн за рік. Скільки грошей на
банківському рахунку, якщо прибуток складає 12% річних і
відсотки нараховуються у кінці строку?
Розв’язання: Спосіб 1: 600 : 12  100  5000 .
Спосіб 2: Складаємо пропорцію:
600 12%
х 100%.
600  100
За основною властивістю пропорцій x   5000 .
12
Відповідь: 5000 грн.
Приклад 12. У двох рулонах 24 м тканини. Скільки тканини у
першому рулоні, якщо 15% першого дорівнюють 75% другого?
Розв’язання: Нехай у першому рулоні х м, тоді у другому -
24  x . За умовою задачі складаємо рівняння
0,15 x  0,75   24  x  ;
0,15 x  0,75 x  0,75  24 ;
x  20 .
Відповідь: 20 м.
Приклад 13. Частка від ділення двох заданих чисел дорівнює 2.
Якщо ділене збільшити на 50%, а дільник зменшити на 25%, то
сума одержаних чисел дорівнює 15. Знайти задані числа.
Розв’язання: Нехай ділене дорівнює х, дільник – у, тоді x : y  2 .
У результаті перетворень ділене буде рівним 1,5х, а дільник -
0,75 y .
Складаємо систему рівнянь
 x  2 y,  x  2 y,  x  6,
  
1,5 x  0,75 y  15; 1,5 x  1,5 x  15;  y  3.

Відповідь: 6 і 3.
Приклад 14. У трьох ящиках 48 кг цукру. У другому ящику
цукру на 20% менше, ніж у першому, а у третьому на 25%
менше , ніж у другому. Скільки цукру у першому ящику?
Розв’язання: Нехай у першому ящику х кг цукру, тоді у другому
x  0,2 x  0,8 x , а у третьому – 0,75  0,8 x  0,6 x .
14
Складаємо рівняння
x  0,8 x  0,6 x  48 ;
2,4 x  48 ;
x  20 .
Відповідь: 20 кг.
Розглянемо тепер задачі економічного профілю, які стали
популярними останнім часом і називаються задачами на
«складний відсоток».
Ми говоримо, що маємо справу із «складними відсотками»,
якщо деяка величина підлягає поетапній зміні. При цьому
кожний раз її зміна складає визначене число відсотків від
значення, яке ця величина мала на попередньому етапі.
Розглянемо спочатку випадок, коли у кінці кожного етапу
величина змінюється на одну і ту ж постійну кількість відсотків
– р%.
Деяка величина А, початкове значення якої дорівнює A0 , у
кінці першого етапу буде рівна
p  p 
A1  A0  A0  A0 1  .
100  100 
У кінці другого етапу її значення стане рівним
2
p  p   p 
A2  A1  A1  A1 1    A0 1   .
100  100   100 
p
У даному випадку множник 1  показує, у скільки разів
100
величина А збільшилась за один етап. Неважко помітити, що
p
степінь множника 1  співпадає з номером етапу, тобто
100
3
 p 
A3  A0 1   , і так далі.
 100 
У кінці п-го етапу
n
 p 
An  A0 1   .
 100 

15
Ця формула показує, що величина А зростає (або зменшується
при p  0 ) як геометрична прогресія, перший член якої
p
дорівнює A0 , а знаменник дорівнює 1  .
100
Дещо складнішими є задачі, коли приріст величини А на
кожному етапі змінюється.
Нехай величина А в кінці першого етапу змінюється на p1 % , в
кінці другого етапу – на p 2 % , в кінці третього – на p3 % і т. д.
Якщо p k  0 , то величина А на цьому етапі зростає, якщо ж
p k  0 , то величина А на цьому етапі зменшується. Зміна
величини А на p % , рівносильна множенню цієї величини на
p
множник 1  . Тому кінцевий вид шуканої формули такий:
100
 p  p  p   p 
An  A0 1  1 1  2 1  3  ... 1  n 
 100  100  100   100 
Приклад 15. Банк приймає кошти на депозитний рахунок під
320% річних, але відсотки нараховуються щомісячно. Із
нарахованої суми береться податок у розмірі 25%. Сума, що
залишилась після цього додається до початкової суми на
депозитному рахунку і все повторюється. У скільки разів
збільшиться початкова сума через півроку? (Відповідь округліть
до цілих).
Розв’язання: Так, як річна ставка на депозитному рахунку
320 80
складає 320%, то щомісячна складає -  % . Нехай сума
12 3
початкового рахунку A0 , тоді в кінці першого місяця
 80  75
A1  A0   A0  
 3  100  100
(дана формула включає податкові відрахування по рахунку у
75
розмірі 25% - множник ). Отже,
100
 1 6
A1  A0 1  , A1  A0 .
 5 5

16
Застосуємо формулу, що показана вище: після k-го місяця сума
становить
k
6
Ak  A0   .
5
У нашому випадку, за шість місяців початкова сума на рахунку
збільшиться у
6
A6  6 
    2,9 рази.
A0  5 
Відповідь: у три рази.

5.1 Прибуток від грошей, що лежать на депозитному рахунку у

банку складає 600 грн за рік. Скільки грошей на банківському
рахунку, якщо прибуток складає 12% річних і відсотки
нараховуються у кінці строку?
5.2 Частка від ділення двох заданих чисел дорівнює 2. Якщо
ділене збільшити на 50%, а дільник зменшити на 25%, то сума
одержаних чисел дорівнює 15. Знайти задані числа.
5.3 У трьох ящиках 48 кг цукру. У другому ящику цукру на 20%
менше, ніж у першому, а у третьому на 25% менше , ніж у
другому. Скільки цукру у першому ящику?
5.4 Банк приймає кошти на депозитний рахунок під 320%
річних, але відсотки нараховуються щомісячно. Із нарахованої
суми береться податок у розмірі 25%. Сума, що залишилась
після цього додається до початкової суми на депозитному
рахунку і все повторюється. У скільки разів збільшиться
початкова сума через півроку? (Відповідь округліть до цілих).
5.5 У зв’язку з розпродажем спальний гарнітур подешевів на
20% і тепер коштує 12 000 гривень. Скільки ці меблі коштували
до розпродажу?
5.6 Деяке число зменшили на 20%. На скільки відсотків треба
збільшити результат, щоб одержати початкове число?
5.7 Вкладник положив до банку 10 000 гривень під 1% річних.
Яким буде його вклад через один рік?

17
5.8 Банк нараховує 4% річних на суму, яка знаходиться на
рахунку з початку року. Яким стане початковий вклад в 2500
гривень через один рік?
5.9 Магазин продав в перший день 40% всіх овочів. За другий
день він продав 80% овочів, які було продано у перший день.
Третього дня – 28 кг овочів, які залишилися в магазині. Яка вага
овочів, що були в магазині на початку продаж?
5.10 Ціна виробу складала 1000гривень і була знижена спочатку
на 10%, а потім іще на 20%. Яка кінцева ціна товару?
5.11 Ціна товару зросла на 25%, а потім нову ціну підвищили ще
на 10%. Після третього перерахунку ціну підвищили ще на 12%.
На скільки відсотків підвищили початкову ціну товару?
5.12 Ощадбанк в кінці року нараховує 3% до суми, яка
знаходиться на рахунку. На скільки гривень збільшиться
початковий вклад в 1000 гривень через два роки?
5.13 Знайти початкову суму вкладу (в гривнях), якщо через два
роки вона зросла на 304,5 гривні при 3% річних.
5.14 В перший день зі складу відпустили 20% від всіх яблук, які
були на складі. У другий день – 180% від тієї кількості яблук,
яка була відпущена у перший день. В третій день відпустили 88
кг яблук, які залишились. Скільки кілограмів яблук було на
складі на початку першого дня?
5.15 Виріб, ціна якого 500 гривень, спочатку подорожчав на
10%, а потім ще на 20%. Яка кінцева ціна виробу?
5.16 Ціну за деякий товар спочатку знизили на 30%, а потім
підвищили на 20%. На скільки % змінилась початкова ціна
товару?
5.17 Ціну деякого товару спочатку знизили на 15%, а потім ще
на 20%. Знайти загальний процент зниження ціни.
5.18 Ціна першого товару підвищилась на 30%, а потім ще на
5%. Ціна другого товару підвищилась на 25%. Після підвищення
ціни товарів зрівнялись. Знайдіть на скільки відсотків початкова
ціна першого товару більше початкової ціни другого товару.
5.19 Сума двох чисел дорівнює 1100. знайти найбільше з них,
якщо 6% одного з них дорівнюють 5% іншого.

18
5.20 Заробітна плата була підвищена два рази за один рік. При
такому підвищенні робітник став одержувати замість 100
гривень за тиждень 1254,4 гривні. Визначте, на скільки відсотків
підвищилась заробітна плата.
5.21 Ощадбанк в кінці року нараховує 2% до суми, яка
знаходиться на рахунку На скільки гривень збільшиться
початковий вклад 5000 гривень через 3 роки?
5.22 Знайти початкову суму вкладу (в гривнях), якщо через три
роки вона зросла на 765,1 гривні при 2% річних.
5.23 Ощадбанк в кінці року нараховує 5% до суми, яка
знаходиться на рахунку. На скільки відсотків збільшиться
початковий вклад в 2000 гривень через 2 роки?

19